Про затвердження Методики польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку
Мінагрополітики України; Наказ, Методика, Норми [...] від 21.11.2018558
Документ z1513-18, чинний, поточна редакція — Прийняття від 21.11.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 25.01.2019. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

21.11.2018  № 558


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 грудня 2018 р.
за № 1513/32965

Про затвердження Методики польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку

Відповідно до статті 7 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», підпункту 9 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами), пункту 69 Розділу 3 Всеохоплюючої Стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228 та з метою забезпечення належної організації робіт з польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку, що додається.

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Перший заступник Міністра

М. Мартинюк

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної регуляторної служби України

Президент Національної академії
аграрних наук України



К. Ляпіна


Я.М. Гадзало



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
21 листопада 2018 року № 558


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 грудня 2018 р.
за № 1513/32965

МЕТОДИКА
польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку

I. Загальні положення

1. Ця Методика установлює правила польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку за показниками сортових якостей, ступеня стерильності батьківських компонентів гібридів, гібридів F1 та сортів, засміченості бур’янами, ураженості хворобами та ушкодженості (заселеності) шкідниками та застосовується аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) на сортах і гібридах соняшнику та ріпаку, а також їхніх батьківських компонентів, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

2. Цю Методику розроблено для забезпечення належної організації робіт з польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику і ріпаку з метою імплементації положень Директиви Ради ЄС 2002/57/ЄС від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння олійних та прядивних культур та Насіннєвих схем сортової сертифікації насіння Організації економічного співробітництва та розвитку, призначеного для міжнародної торгівлі, переглянуті та схвалені рішенням Ради ОЕСР C(2000)146 від 28 вересня 2000 року.

3. У цій методиці терміни вживаються у таких значеннях:

батьківський (материнський) компонент - самозапильна лінія або стерильний гібрид (A);

батьківський (чоловічий) компонент - форма, пилком якої запліднюється материнська форма (Б або В);

відновник фертильності пилку - батьківський (чоловічий) компонент, під час запилення яким стерильного аналога фертильність пилку відновлюється в наступній генерації (В);

гібридна популяція - сукупність спадково відмінних рослин, отримана в результаті природної або штучної гібридизації;

гібрид простий міжлінійний - перше покоління (F1) від схрещування двох самозапильних ліній: фертильний (АЧВ) або стерильний (А×Б);

гібрид трилінійний - перше покоління (F1) від схрещування простого стерильного гібрида з лінією - відновником фертильності пилку: (А×Б)×В - фертильний;

журнал польового оцінювання насіннєвого посіву - документ визначеної форми, куди заносять первинні дані результатів польових обстежень та остаточного оцінювання насіннєвого посіву;

закріплювач стерильності - батьківський (чоловічий) компонент, під час запилення яким стерильному аналогу надається цитоплазматична чоловіча стерильність у наступному поколінні (Б);

насіннєвий посів - ділянка, засіяна насінням сорту самозапильної лінії або гібрида з метою використання урожаю з нього на насіннєві цілі;

пробна ділянка - частина насіннєвого посіву, на якій оцінюють рослини під час проведення польового обстеження та оцінювання;

сортова чистота (типовість) - відношення типових рослин сорту (самозапиленої лінії, гібрида) до загальної кількості рослин однойменної культури в посіві;

сортові вирізняльні ознаки - характерні морфологічні ознаки або сукупність ознак рослин, за якими можна встановити належність рослини до певного сорту (гібрида, лінії);

стерильний аналог самозапильної лінії - материнський компонент, якому надана властивість цитоплазматичної чоловічої стерильності, що не здатен виділяти життєздатний пилок (А);

схема посіву - чергування рядків батьківських компонентів на ділянці гібридизації або ділянці розмноження стерильного аналога самозапильної лінії;

цитоплазматична чоловіча стерильність (далі - ЦЧС) - спадкове по материнській лінії явище нежиттєздатності пилку або його відсутності.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин».

4. У цій Методиці вживаються скорочення, що мають такі значення:

ДН - добазове насіння;

БН - базове насіння;

СН - сертифіковане насіння;

СН1 - сертифіковане насіння першої генерації;

СН2 - сертифіковане насіння другої генерації;

F1 - насіння першого покоління гібриду.

5. Назви категорій та послідовних генерацій насіння соняшнику та ріпаку визначаються залежно від етапу насінництва, біологічних особливостей культури і сорту згідно з додатком 1 до цієї Методики.

II. Польове оцінювання насіннєвих посівів

1. Польове оцінювання насіннєвих посівів проводять аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори), які отримали свідоцтво аудитора із сертифікації.

Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) забезпечують результати та якість своєї роботи у сфері насінництва згідно із Законом України «Про насіння і садивний матеріал».

2. Польові обстеження та остаточне оцінювання посівів БН, не призначеного для реалізації, здійснюється спеціалістами науково-дослідних установ, власників сортів, автори самозапильних ліній і гібридів, які ведуть відповідну документацію.

3. Польові обстеження та остаточне оцінювання посівів БН, призначеного для реалізації, проводяться виключно аудиторами із сертифікації (агрономи-інспектори), які є посадовими особами Мінагрополітики чи державного підприємства, що входить до сфери управління Мінагрополітики.

До цих робіт можуть залучатися фахівці із захисту та карантину рослин, а також представник організації - замовника насіннєвої продукції (за їх згодою).

4. Польове оцінювання посівів категорії СН можуть проводити будь-які аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які є посадовими особами Мінагрополітики чи державного підприємства, що входить до сфери управління Мінагрополітики.

До цих робіт можуть залучатися фахівці із захисту та карантину рослин, а також представник організації - замовника насіннєвої продукції (за їх згодою).

5. Насіннєвий посів має бути придатним для чіткого визначення сортової чистоти та інших показників, що впливають на якість насіння. На призначеній для вирощування насіння ділянці не має бути інших рослин, які можуть бути джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення інфекційних хвороб і шкідників.

6. Періодичність розміщення насіннєвих ділянок соняшнику та ріпаку на одному й тому самому полі становить не менше ніж чотири роки. Для ріпаку, крім основної культури, таке розмежування у роках застосовується і щодо інших хрестоцвітих культур - гірчиці сизої та чорної, суріпиці, капусти, редьки.

7. Норми просторової ізоляції для насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку визначені додатком 2 до цієї Методики.

8. Допускається використання ізоляції посівів у часі.

9. Відстань між рядками має бути достатньою для вільного руху та проведення спостережень (принаймні не менше ніж 50 см).

10. Польове оцінювання посівів проводиться у період вегетації рослин під час формування сортових якостей насіння у три етапи:

попереднє обстеження (організаційні заходи);

польові обстеження (контроль запилення);

остаточне оцінювання (сортові ознаки).

11. Попереднє обстеження насіннєвих посівів проводиться за два тижні до початку цвітіння рослин з метою відповідності насінницької документації та дотримання господарством комплексу заходів і робіт, спрямованих на отримання високих сортових якостей насіння. При цьому аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) перевіряються:

документи на висіяне насіння;

документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин);

відповідність сортових посівів заявленій площі;

наявність офіційного опису заявленого сорту (гібрида, гібридної популяції, батьківського компонента);

додержання вимог технології виробництва насіння щодо:

попередника (згідно з вимогами);

просторової або почасової ізоляції;

схеми посіву (чергування рядків батьківських компонентів);

засміченості посіву сортовою і видовою домішкою, бур’янами та важковідокремлюваними рослинами.

12. За результатами проведення попереднього обстеження аудитором із сертифікації (агроном-інспектор) складається акт попереднього обстеження насіннєвого посіву за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Методики, у якому відображаються виявлені недоліки.

У разі неможливості усунення недоліків, як наявність решток інших культур, у результаті порушення вимог щодо попередника, недотримання норм просторової або почасової ізоляції тощо - посів вилучають із числа насіннєвих.

III. Обстеження насіннєвих посівів щодо контролю запилення

1. Обстеження в період цвітіння рослин є обов’язковими на посівах, призначених для отримання:

1) БН стерильних аналогів самозапильних (материнських) ліній, ліній-закріплювачів стерильності пилку, ліній-відновників фертильності пилку, першої генерації самозапильних ліній, гібридів (F1), що є батьківськими формами для створення гібридів іншого типу (простих, трилінійних), сортів-популяцій;

2) СН гібридів F1, отриманого на ділянках гібридизації, сортів-популяцій.

2. На посівах БН самозапилених ліній та гібридів, що є батьківськими формами інших типів гібридів, а також на посівах СН (гібриди F1) проводиться мінімум три обстеження відповідно до вимог, згідно з вимогами до проведення польових обстежень насіннєвих посівів соняшнику і ріпаку, зазначеними у додатку 4 до цієї Методики.

3. Під час першого польового обстеження посів оглядають по периметру та всередині, проходячи його за одним із рекомендованих маршрутів для обстеження посівів, зазначених у додатку 5 до цієї Методики.

4. Обстеження рослин проводиться на пробних ділянках (відрізках рядків) шляхом їх ретельного оцінювання.

Результати обстеження заносяться до журналу польового оцінювання насіннєвих посівів (далі - польовий журнал) за формою, наведеною у додатку 6 до цієї Методики.

5. Кількість облікових рослин у насіннєвих посівах соняшнику та ріпаку, що оцінюються, коливається залежно від схеми насінництва, черговості обстеження, площі та становить не менше кількості, зазначеної в додатку 7 до цієї Методики.

6. Результати оцінювання рослин на кожній пробній ділянці заносяться до польового журналу.

За даними усіх обстежень складається акт польового обстеження ділянки гібридизації і розмноження батьківських компонентів (далі - акт польового обстеження) за формою, наведеною у додатку 8 до цієї Методики.

7. Обстеження насіннєвих посівів соняшнику здійснюється так:

1) пробні ділянки в посіві розміщуються в двадцяти пунктах рівномірно на рядках материнської та чоловічої форм за двома діагоналями поля. Оцінюються мінімум по 10 рослин під час першого та по 50 рослин під час другого і третього обстежень на кожній ділянці;

2) обстеження розпочинається з рядків стерильної форми. Рухаючись по одній із діагоналей, встановлюють наявність та кількість фертильних рослин, у тому числі залишених після проведення останньої прочистки. Зрізані, але не перевернуті до землі фертильні кошики також враховуються як фертильні рослини. Одночасно обліковуються рослини, уражені хворобами та вовчком;

3) проходячи іншу діагональ посіву, обстежуються рядки рослин фертильного аналога-закріплювача стерильності на ділянках розмноження насіння лінії чи стерильного материнського гібриду або лінії-відновника фертильності пилку на ділянці гібридизації. При цьому також обраховуються рослини, уражені хворобами та вовчком;

4) на ділянках розмноження стерильних аналогів самозапильних ліній окремо проводиться оцінка рослин на рядках аналога-закріплювача;

5) на ділянках з вирощування насіння стерильних аналогів гібридів, що є батьківськими формами, а також гібридів F1, що є відновлювачами фертильності, та на ділянках гібридизації з отримання насіння F1 обстеження рослин проводиться на обох батьківських формах;

6) у разі якщо на ділянці розмноження самозапильної лінії або ділянці гібридизації рослини чоловічої форми видаляються до появи сортових ознак насіння, у період цвітіння проводиться оцінювання щодо ідентифікації запилювача за ознаками рослин. Техніка оцінювання така сама, як на материнській формі;

7) визначення відповідності опису рослин чоловічої форми за ознаками рослини і кошика здійснюється під час проведення оцінювання щодо контролю запилення;

8) до групи типових рослин відносяться такі, у яких основні зовнішні ознаки рослини, кошика і сім’янок збігаються з офіційним описом сорту. Цю групу складають здорові рослини, уражені хворобами та ушкоджені шкідниками. Рослини, за якими не можна точно встановити сортові ознаки через сильне ураження хворобами, до групи типових не зараховуються;

9) групу нетипових рослин становлять ті, які за зовнішніми ознаками не відповідають опису;

10) під час проведення оцінювання необхідно брати до уваги модифікаційний вплив погодних умов та екологічних чинників на прояв окремих ознак (у посушливих умовах може змінюватись розмір і форма листової пластини, кошика та сім’янки);

11) кількість рослин, уражених хворобами, визначається як загалом, так і окремо за хворобами (вовчок, суха, біла і сіра гнилі, несправжня борошниста роса тощо). Загальна ураженість хворобами та ураженість окремими хворобами визначається у відсотках до числа оглянутих рослин.

8. Обстеження насіннєвих посівів ріпаку здійснюється так:

1) обстеження рослин на посіві проводяться мінімум у п’яти пунктах, розміщених рівномірно по всій площі поля. В кожному з цих пунктів виділяються по два рядки завдовжки приблизно 30 погонних метрів, які охоплюються не менше ніж 1000 обстежуваних рослин;

2) на посівах з отримання гібридів оцінюють рослини обох батьківських компонентів;

3) ідентифікування сорту (лінії, гібриду) проводиться, порівнюючи морфологічні ознаки оглянутих рослин з офіційним описом сорту.

IV. Оцінювання насіннєвих посівів

1. Остаточне оцінювання насіннєвих посівів здійснюється за сортовими ознаками генеративних органів рослин. Такому оцінюванню підлягають посіви, які за результатами польових обстежень визнано придатними для використання урожаю з них на насіннєві цілі.

2. Оцінювання проводять на початку фази повної стиглості насіння за наявності чітко окреслених сортових вирізняльних ознак (згідно з описом сорту) шляхом ретельного огляду їх генеративних органів на пробних ділянках.

3. Пробні ділянки (пункти) розміщуються рівномірно на рядках оцінюваного гібрида або компонента за найбільшою діагоналлю поля. Мінімальна кількість незалежно від площі посіву становить не менше ніж 50 таких пунктів, якщо посів не перевищує 50 га. На посівах БН у кожному з пунктів обстежують не менше ніж 10 рослин і не менше ніж 5 - на посівах СН. На кожному гектарі, що перевищує базову площу, додатково обстежують по 10 рослин для БН і по 5 - для категорії СН.

Кількість рослин для оцінювання сортових посівів соняшнику і ріпаку залежить від категорій посіву та визначена додатком 9 до цієї Методики.

4. На посівах БН самозапилених ліній і сортів соняшнику та ріпаку рослини оцінюють за рекомендованим маршрутом.

Сортові якості (типовість) визначаються як середнє арифметичне значення результатів, отриманих з усіх обстежених рослин.

5. Обчислення відсотка сортової чистоти (типовості) та інших показників, якими визначається якість посіву, ведуть з точністю до десятих, використовуючи загальноприйняті правила заокруглення чисел.

Результати оцінювання заносять до польового журналу.

Після підрахунків складається акт польового оцінювання посіву для отримання насіння гібрида та батьківських компонентів (далі - акт польового оцінювання) за формою, наведеною у додатку 10 до цієї Методики.

V. Остаточне оцінювання насіннєвих посівів

1. Остаточне оцінювання насіннєвих посівів соняшнику здійснюється так:

1) проходження поля за діагоналлю, через рівні проміжки і в кожному з 50 пунктів з 10 рослин поспіль відбираючи по дві нормально розвинені сім’янки, відступаючи приблизно на 1/3 від краю кошика. Відібрані сім’янки у кількості не менш як 1000 штук складають у мішечки з тканини або цупкого паперу для здійснення подальшого аналізу;

2) одночасно з відбором сім’янок ці самі рослини оглядаються на ураження хворобами та типовість за морфотипом. Результати огляду фіксуються у польовому журналі;

3) відібрані в полі сім’янки ретельно перемішують і ділять на дві рівні частини, одну з них аналізують, а іншу зберігають на випадок перевірки. Аналіз зразка починають з визначення типовості сім’янок, яку визначають за розміром, формою, смугастістю і забарвленням окремих сім’янок. У результаті такого аналізу всі сім’янки кожного зразка розподіляють на дві групи - типові для цієї форми і нетипові;

4) у зареєстрованих формах соняшнику сім’янки розподіляють на групи за чотирма складовими забарвлення насінини: основне забарвлення насінини (біле, біло-сіре, сіре, помаранчево-коричневе, чорне, пурпурове), наявність смугастості по краях, наявність смугастості між краями, колір смужок. Типовими за забарвленням сім’янки слід вважати ті групи, ознаки яких вказано в описі сорту, лінії чи гібрида (нетиповими є всі інші);

5) після закінчення аналізу підраховується кількість типових і нетипових сім’янок і записується до польового журналу та складається акт польового обстеження;

6) для сортів (за потреби) після виділення типових сім’янок визначають їх панцирність.

2. У ріпаку сталими ідентифікаційними ознаками є вміст у насінні глюкозинолатів та ерукової кислоти в олії, що визначають шляхом проведення лабораторного сортового контролю. Ці показники обов’язково враховують під час остаточного оцінювання сортових якостей насіння.

VI. Нормативні вимоги

1. Відтермінування початку цвітіння насіннєвих посівів від цвітіння інших посівів (у тому числі інших хрестоцвітих культур - у випадку з ріпаком), що можуть спричинити небажане перезапилення, становить не менше ніж 20 діб.

2. Кількість фертильних рослин у стерильних формах на ділянках розмноження БН не має перевищувати 0,2 %, під час кожному обстеження, але не більше ніж 0,5 % у сумі за три обстеження, а на ділянках гібридизації - відповідно 0,5 % та 1 %.

Факт невідповідності насіннєвого посіву таким вимогам засвідчують шляхом складання акта бракування насіннєвого посіву за формою, наведеною у додатку 11 до цієї Методики із зазначенням причини вибракування.

Подальший облік на посівах припиняють.

3. Сортова чистота БН (супереліта, еліта, перша генерація) батьківських компонентів гібридів соняшнику має бути не менше: материнської лінії (А) - 99,8 %, батьківської лінії (Б і В) - 99,8 %.

Сортова чистота БН (F1) простих стерильних гібридів - батьківських компонентів гібридів соняшнику має бути не менше: материнської лінії (А) - 99,5 %, батьківської (Б) - 99,8 %.

Для СН гібридів соняшнику сортова чистота материнських компонентів ліній або гібридів (А) має бути не менше ніж 99 %, а їх стерильність - не менше ніж 99,5 %. Сортова чистота батьківського компонента (Б або В) - не нижче ніж 99,5 %.

За даними ділянкового (ґрунтового) контролю, сортова чистота сертифікованого насіння гібридів має бути не нижче ніж 95,5 %.

4. Остаточні результати сортових якостей соняшнику підтверджуються за даними ділянкового (ґрунтового) контролю.

5. У панцирних сортів соняшнику показник панцирності сім’янок становить не менше ніж 98 % для БН і 96 % - для СН.

6. Мінімальна сортова чистота для БН батьківських компонентів ріпаку становить 99,9 %, рівень чоловічої стерильності - не менше ніж 98 % для ярого та 99 % для озимого ріпаку.

7. Для виробництва гібридів ріпаку мінімальна сортова чистота материнської лінії становить 99 %, стерильність - 98 %, сортова чистота чоловічого компонента - 99,7 %. За даними ділянкового (ґрунтового) контролю, сортова чистота насіння гібридів ярого ріпаку становить не менше ніж 85 %, озимого - 90 %.

8. Максимальна кількість домішок у насіннєвих посівах ріпаку в період цвітіння рослин не перевищує 2 % для БН і 5 % - для СН.

VII. Документальне оформлення результатів

1. У процесі проведення польового оцінювання посівів обов’язковим є ведення обліку виконаної роботи. При цьому зазначаються результати аналізу на пробних майданчиках і дата видачі документів на всі оцінювані площі. Категорія, генерація або покоління, до яких має бути віднесено посів, зазначаються повністю, без скорочень.

2. За результатами польового оцінювання та встановлення відповідності посіву заявленій категорії аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) складається у трьох примірниках акт польового оцінювання посіву.

Один примірник акта передається заявнику (виробнику насіння), другий залишається в аудитора із сертифікації (агронома-інспектора), який проводив польове оцінювання, третій надсилається до органу із сертифікації, до якого заявник надав заявку на визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу.

3. Остаточні результати визначення сортових якостей насіння, призначеного для реалізації, зазначаються у сертифікаті, що засвідчує сортові якості насіння.

4. На всі посіви, визнані непридатними на насіннєві цілі, складається акт бракування насіннєвого посіву.

Директор Департаменту
аграрної політики
та сільського господарства



В. Топчій


Додаток 1
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 5 розділу I)

НАЗВА
категорій та послідовних генерацій насіння соняшнику та ріпаку

Категорія насіння

Сорти та популяції

Батьківські форми гібридів та гібриди

генерація насіння (в межах категорії)

1

2

3

Базове (БН)

супереліта та еліта

супереліта, еліта та перша генерація самозапилених ліній, їх стерильних аналогів, закріплювачів стерильності, відновлювачів фертильності пилку;
прості стерильні і фертильні гібриди (F1), що є батьківськими компонентами інших типів гібридів

Сертифіковане (СН)

перша генерація (СН1)

перше покоління (F1) простих міжлінійних та трилінійних гібридів


Додаток 2
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 7 розділу II)

НОРМИ
просторової ізоляції для насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку

Вид посіву

Категорія та генерація

Гранична норма ізоляції (м), не менше

соняшник

ріпак*

1

2

3

4

Самозапилені лінії, сорти

БН: супереліта і еліта, перша генерація

1500

1000

Гібриди

БН: батьківські форми інших типів гібридів (F1)

1500
або групові ізолятори

1000

СН: товарного призначення (F1)

500

500

Сорти, гібридні популяції

БН: супереліта і еліта

750

200

СН: перша генерація

500

100

__________
* Від посівів ріпаку та інших посівів хрестоцвітих культур (гірчиця сиза та чорна, суріпиця, капуста, редька).



Додаток 3
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 13 розділу II)

АКТ
попереднього обстеження насіннєвого посіву



Додаток 4
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 2 розділу III)

ВИМОГИ
до проведення польових обстежень насіннєвих посівів соняшнику і ріпаку

Культура

Черговість обстеження

Фаза розвитку рослин

1

2

3

Соняшник

перше

цвітіння до 15 % рослин

друге

цвітіння понад 50 % рослин

третє

цвітіння понад 90 % рослин

Ріпак

перше

стадія розетки під час появи жовтих листків, цвітіння до 15 % рослин

друге

початок цвітіння рослин, цвітіння понад 50 % рослин

третє

масове цвітіння та опадання перших пелюсток квіток, цвітіння понад 90 % рослин


Додаток 5
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 3 розділу III)

РЕКОМЕНДОВАНІ МАРШРУТИ
для обстеження посівів

Маршрут «V»

Маршрут «W»

Маршрут «X»


Додаток 6
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 4 розділу III)

ЖУРНАЛ
польового оцінювання насіннєвого посіву



Додаток 7
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 5 розділу III)

КІЛЬКІСТЬ
облікових рослин у насіннєвих посівах соняшнику та ріпаку

Культура

Черговість обстеження

Мінімальна кількість облікових рослин на базову площу посіву (до 50 га), шт.

Додаткова кількість облікових рослин на кожний гектар, що перевищує базову площу (не менше), шт.

1

2

3

4

Соняшник

перше

200

4

друге

1000

20

третє

1000

20

Ріпак

перше

5000

100

друге

5000

100

третє

5000

100


Додаток 8
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 6 розділу III)

АКТ
польового обстеження ділянки гібридизації і розмноження батьківських компонентів



Додаток 9
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 3 розділу IV)

КІЛЬКІСТЬ
рослин для оцінювання сортових посівів соняшнику і ріпаку*

Вид, категорія посіву

Соняшник

Ріпак

кількість обстежуваних рослин, шт.

кількість обстежуваних рослин, шт.

на базову площу посіву (до 50 га), мінімум

додатково на кожний гектар, що перевищує 50 га

на базову площу (до 50 га), мінімум

додатково на кожний гектар, що перевищує 50 га

1

2

3

4

5

6

Самозапилені лінії

БН

500

10

500

10

Гібриди (F1) - батьківські компоненти

БН

500

10

500

10

Гібриди (F1) товарного призначення

СН

250

5

250

5

Сорти та гібридні популяції

БН

500

10

500

10

СН

250

5

250

5

__________
* Для посівів, насіння з яких призначене для міжнародної торгівлі, їх гранична площа не має перевищувати 10 га. Якщо посів перевищує таку площу, його ділять на частини (до 10 га), кожну з яких оцінюють окремо.



Додаток 10
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 5 розділу IV)

АКТ
польового оцінювання посіву для отримання насіння гібрида та батьківських компонентів


Додаток 11
до Методики польового
оцінювання насіннєвих
посівів соняшнику та ріпаку
(пункт 2 розділу VI)

АКТ
бракування насіннєвого посіву



вгору