Документ z1452-14, чинний, поточна редакція — Прийняття від 11.09.2014
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 05.12.2014. Подивитися в історії? )


У зв’язку з цим абзаци третій, четвертий уважати відповідно абзацами п’ятим, шостим;

у пункті 3.4:

доповнити підпункт 3.4.3 новими абзацами такого змісту:

«У разі передачі приймаючому банку виключно зобов’язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованих Фондом, такі зобов’язання передаються у валюті зобов’язання у сумі, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору про переведення боргу (змішаного договору) складають суму гарантованого відшкодування коштів за вкладами на дату запровадження тимчасової адміністрації у такому неплатоспроможному банку в межах гарантованого Фондом розміру відшкодування.

У разі наявності у вкладника декількох вкладів у неплатоспроможному банку у різних валютах, сума яких в перерахунку в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, перевищує суму граничного розміру відшкодування, приймаючий банк самостійно обирає валюту вкладу(ів), який(і) йому буде(уть) переданий(і), у разі передачі виключно зобов’язань, що гарантуються Фондом.»;

у підпункті 3.4.4 слово «активів» замінити словами «прав грошової вимоги банку»;

підпункти 3.4.9, 3.4.10 викласти в такій редакції:

«3.4.9. Фонд повідомляє боржників і кредиторів про передачу їх активів і зобов’язань приймаючому банку протягом семи днів від дня виконання приймаючим банком умов відповідного(их) договору(ів) шляхом розміщення узагальненої інформації на офіційному сайті Фонду, сайтах неплатоспроможного банку та приймаючого банку, а також письмовим повідомленням кожного боржника і кредитора шляхом направлення листа на їхні адреси (за наявності коштів у неплатоспроможному банку) та у разі наявності інформації - електронними засобами зв’язку зі збереженням режиму обмеженого доступу (електронною поштою, повідомленнями на електронну пошту або SMS-повідомленнями тощо). Кожний боржник та/або кредитор може отримати інформацію щодо себе у приміщеннях неплатоспроможного банку та приймаючого банку.

Іпотекодавці повідомляються у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

3.4.10. Положення цього пункту поширюється на перехідний банк як приймаючий банк, створений відповідно до абзацу третього частини шістнадцятої статті 42 Закону.»;

доповнити підпункт 3.4.11 новими абзацами такого змісту:

«У разі передачі всіх або частини активів та зобов’язань приймаючому банку виконавча дирекція Фонду має право прийняти рішення про передачу залишків активів, що потенційно можуть бути реалізовані, та зобов’язань спеціалізованій установі. Решта активів списується уповноваженою особою Фонду або передається іншим організаціям у порядку здійснення благодійної діяльності.

У такому разі тимчасова адміністрація припиняється, а процедура ліквідації неплатоспроможного банку триває не більше трьох місяців.

Протягом ліквідації банку уповноважена особа Фонду вживає заходів виключно для збереження документів та припинення банку як юридичної особи.

Проведення інвентаризації та інших дій від уповноваженої особи не вимагається.»;

у пункті 3.5:

у підпункті 3.5.2:

в абзаці першому слова «та банківським законодавством» виключити;

абзац другий виключити;

підпункти 3.5.4, 3.5.5 викласти в такій редакції:

«3.5.4. Утворення перехідного банку здійснюється з метою:

1) реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 39 Закону, на строк не більше ніж на три місяці;

2) утворення перехідного банку як приймаючого банку з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2 та 3 частини другої статті 39 Закону, на строк не більше ніж на один рік з можливістю продовження строку до одного року.

3.5.5. Перехідному банку передаються всі активи і зобов’язання неплатоспроможного банку або визначена відповідно до плану врегулювання їх частина. Активи неплатоспроможного банку передаються перехідному банку за вартістю, визначеною конкурсною пропозицією переможця конкурсу, але не нижчою за оціночну вартість, визначену Фондом (за методикою оцінки активів неплатоспроможного банку Фонду) та/або суб’єктом оціночної діяльності. При цьому зобов’язання неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантовані Фондом, не можуть бути передані перехідному банку частково.»;

підпункти 3.5.7-3.5.11 викласти в такій редакції:

«3.5.7. Переможцем конкурсу є інвестор, який запропонував найкращу ціну та за потреби взяв на себе зобов’язання здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку.

Ціна продажу перехідного банку визначається за результатами конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Початкова ціна продажу банку визначається Фондом за методикою, встановленою нормативно-правовими актами Фонду. Рішенням виконавчої дирекції Фонду може бути передбачена обов’язковість проведення незалежної оцінки ціни перехідного банку суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами).

3.5.8. Фонд здійснює продаж перехідного банку на підставі договору купівлі-продажу акцій перехідного банку.

Від імені Фонду договір купівлі-продажу акцій перехідного банку підписує директор-розпорядник Фонду або уповноважена ним на підписання договору купівлі-продажу акцій особа.

3.5.9. Кошти від продажу акцій перехідного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

3.5.10. Особливості створення та діяльності перехідного банку, створеного відповідно до абзацу другого частини шістнадцятої статті 42 Закону:

1) переможцем конкурсу (аукціону) є інвестор, який запропонував найкращу ціну та, за потреби, який взяв на себе зобов’язання здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України або здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку. Якщо кілька конкурсних пропозицій одночасно містять однакову ціну, що є максимальною, найкращою пропозицією вважається та, яка передбачає передачу перехідному банку максимального обсягу зобов’язань неплатоспроможного банку у сукупності з найкоротшим строком повної капіталізації перехідного банку;

2) його утворення здійснюється Фондом після отримання від інвестора:

письмового зобов’язання інвестора щодо придбання перехідного банку;

копії погодження НБУ набуття істотної участі в перехідному банку;

плану заходів з приведення перехідного банку у відповідність до банківського законодавства щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності;

3) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу акціонерного товариства;

4) на нього не поширюються вимоги, встановлені НБУ щодо обов’язкових економічних нормативів, лімітів валютної позиції, нормативів обов’язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в НБУ, формування резервів на покриття збитків від активів;

5) перехідний банк звільняється від сплати початкового внеску та регулярних внесків до Фонду. Після продажу перехідного банку інвестору цей банк сплачує регулярні внески до Фонду на загальних підставах;

6) після завершення процедури створення, видачі банківської ліцензії та передачі йому активів та зобов’язань Фонд укладає з інвестором договір купівлі-продажу всіх акцій перехідного банку. Цей договір є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції перехідного банку та здійснення інших облікових операцій з акціями банку в депозитарній системі.

До дати укладання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку Фонд забезпечує передачу від неплатоспроможного банку до перехідного банку тих активів і зобов’язань, які були визначені конкурсною пропозицією, яка перемогла за результатами конкурсу.

Умовами договору купівлі-продажу акцій перехідного банку є:

зобов’язання інвестора у визначені договором терміни (але у будь-якому випадку в строк, що не перевищує трьох місяців) здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог банківського законодавства України або здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку;

умова щодо розірвання договору Фондом в односторонньому порядку у разі невиконання інвестором взятих зобов’язань;

наявність штрафних санкцій за неналежне виконання інвестором - переможцем конкурсу умов договору (як у частині оплати акцій та/або вчинення дій з набуття права власності на акції, здійснення заходів з приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог банківського законодавства України або здійснення приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку) та відшкодування збитків Фонду.

Інвестор не пізніше наступного робочого дня після отримання акцій у власність та їх оплати письмово повідомляє про це Фонд.

Після реєстрації права власності на акції перехідного банку в депозитарній системі Фонд припиняє керівництво в такому банку.

Фонд не пізніше наступного робочого дня після отримання письмового повідомлення про реєстрацію права власності інвестора на акції перехідного банку з метою контролю за процесом виконання інвестором договору купівлі-продажу акцій перехідного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду виконує функції та має повноваження, визначені частиною сімнадцятою статті 42 Закону. Про всі випадки призупинення, припинення чи обмеження операцій, що здійснюються перехідним банком, куратор Фонду повідомляє Фонд.

Протягом виконання куратором Фонду його функцій перехідний банк діє відповідно до плану врегулювання, у питаннях, не врегульованих законодавством, керується рішеннями виконавчої дирекції Фонду, а також на нього поширюються обмеження, визначені у частинах п’ятій та шостій статті 36 Закону.

Якщо протягом трьох місяців перехідний банк не продано інвестору (не здійснено переходу права власності на акції перехідного банку), Фонд має право передати активи та зобов’язання такого банку іншому перехідному банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення такого строку, вносить НБУ пропозицію про ліквідацію такого банку.

У разі неприведення інвестором діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності або нездійснення приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку в терміни, встановлені договором купівлі-продажу акцій перехідного банку, куратор Фонду зобов’язаний негайно повідомити про це Фонд. Після отримання такого повідомлення уповноважена особа Фонду вживає заходів для розірвання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку, збереження активів такого банку.

У разі прийняття рішення про передачу активів та зобов’язань перехідного банку іншому перехідному банку активи та зобов’язання передаються в цілому у порядку, визначеному Законом та цим Положенням для приймаючого банку, та без необхідності отримання висновку НБУ щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку, а також без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності куратор Фонду повідомляє НБУ про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Банк надає НБУ необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки і підготовки обґрунтованих висновків.

НБУ проводить інспекційну перевірку перехідного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання НБУ повідомлення Фонду про необхідність її проведення.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у перехідному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки НБУ, яка підтвердила приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення НБУ.

У разі якщо результати інспекційної перевірки НБУ не підтвердили приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, Фонд вносить НБУ пропозицію про ліквідацію такого банку. НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог НБУ.

Після прийняття НБУ такого рішення уповноважена особа Фонду (куратор Фонду) за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати активи та зобов’язання іншому перехідному банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам. Передача активів та зобов’язань здійснюється без необхідності отримання висновку НБУ щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

3.5.11. Особливості створення та діяльності перехідного банку, створеного відповідно до абзацу третього частини шістнадцятої статті 42 Закону:

1) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу банків;

2) банківський нагляд за таким банком здійснює НБУ у порядку, встановленому нормативно-правовими актами НБУ;

3) до перехідного банку передається частина або всі активи та зобов’язання неплатоспроможного банку без надання фінансової підтримки з боку Фонду;

4) сума переданих перехідному банку активів та зобов’язань неплатоспроможного банку є тотожними, а зобов’язання неплатоспроможного банку, що гарантуються Фондом, не можуть бути передані частково;

5) перехідному банку не передаються кредити неплатоспроможного банку, надані ним своїм пов’язаним особам.

Передумовами утворення такого перехідного банку може бути наявність хоча б однієї з таких підстав за умови дотримання визначених Законом та цим підпунктом особливостей:

банк належить за розподілом Національного банку України до I або II групи за розміром активів на поточний рік;

зобов’язання неплатоспроможного банку складають 2 і більше відсотків від зобов’язань банків по банківській системі;

виведення з ринку системно важливого банку на останню звітну дату;

одночасне виведення двох і більше неплатоспроможних банків з ринку з наявністю кваліфікованого інвестора, що бажає взяти участь у виведенні таких банків з ринку та підписав відповідні зобов’язання.

До перехідного банку додатково можуть передаватися частина або всі активи та зобов’язання системно важливих банків, а за окремим рішенням виконавчої дирекції - інших банків, що не належать до категорії системно важливих, на підставі їх планів врегулювання у порядку та за умов, визначених цим підпунктом.

Перехідний банк, створений відповідно до абзацу третього частини шістнадцятої статті 42 Закону, здійснює банківську діяльність відповідно до нормативно-правових актів НБУ, інших органів державної влади, рішень Фонду як акціонера такого банку та органів управління. Фонд має право як акціонер банку, зокрема, обмежити види банківських або інших фінансових послуг, які має право надавати перехідний банк, суму операції, здійснення якої потребує обов’язкового погодження виконавчою дирекцією Фонду.

Фонд як акціонер перехідного банку має забезпечити дотримання перехідним банком економічних нормативів, встановлених НБУ. У разі їх порушення Фонд зобов’язаний у строки, встановлені НБУ, вжити заходів для докапіталізації перехідного банку.

Перехідний банк зобов’язаний подавати до Фонду звітність за формою та у строки, що встановлені НБУ.

Фонд зобов'язаний здійснити продаж перехідного банку протягом року з дня його створення. За наявності обґрунтованих підстав цей строк може бути продовжений виконавчою дирекцію Фонду до одного року.

Якщо протягом зазначених у цьому підпункті строків не виявлено наміру інвестора купити перехідний банк, Фонд має право передати активи та зобов’язання такого банку іншому приймаючому банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить НБУ пропозицію про ліквідацію такого банку.

Директор перехідного банку за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати частину або всі активи та зобов’язання іншому приймаючому банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою статті 52 цього Закону.

Активи та зобов’язання перехідного банку передаються приймаючому банку на умовах відкритого конкурсу, проведеного директором перехідного банку.

Конкурс проводиться директором перехідного банку у порядку, встановленому Законом та цим Положенням для реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом відчуження частини або всіх активів та зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку.

Для надання фінансових пропозицій перехідний банк забезпечує доступ кваліфікованих інвесторів - приймаючих банків до документації перехідного банку щодо його активів та зобов’язань за умови підписання з кваліфікованим інвестором договору щодо нерозголошення банківської таємниці.

До укладення договору про відступлення права вимоги, договору про переведення боргу, договору про передачу інших активів (змішаного договору), укладеного між приймаючим банком та перехідним банком, кваліфікований інвестор має отримати позитивний висновок НБУ щодо його фінансового стану та спроможності виконати зобов’язання перед вкладниками і кредиторами, який подається перехідному банку.

При поданні на погодження виконавчої дирекції Фонду пропозиції про передачу всіх або частини активів та зобов’язань перехідного банку приймаючому банку директор перехідного банку подає до Фонду:

копії пропозицій, що були надані кваліфікованими інвесторами - приймаючими банками;

результати проведеного відкритого конкурсу;

позитивний висновок НБУ щодо фінансового стану приймаючого банку та спроможності виконати зобов’язання перед вкладниками і кредиторами.

НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог НБУ.

Ліквідація перехідного банку здійснюється у порядку, встановленому Законом та цим Положенням.»;

підпункти 3.5.12-3.5.16 виключити;

у пункті 3.6:

у підпункті 3.6.4:

доповнити підпункт після абзацу п’ятого новим абзацом шостим такого змісту:

«умови щодо неповернення Фондом гарантійного внеску інвестору у разі невиконання інвестором умов цього договору.».

У зв’язку з цим абзац шостий уважати абзацом сьомим;

абзац сьомий викласти в такій редакції:

«Договір купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку повинен бути укладений впродовж трьох місяців від дня початку тимчасової адміністрації банку та не пізніше шести місяців для системно важливих банків. Ці строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця у разі продовження виконавчою дирекцією Фонду строку, на який запроваджено тимчасову адміністрацію.»;

доповнити пункт після підпункту 3.6.5 новими підпунктами 3.6.6, 3.6.7 такого змісту:

«3.6.6. Інвестор зобов’язаний привести діяльність банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності протягом одного місяця з дня укладення договору купівлі-продажу.

3.6.7. Наступного дня після реєстрації прав власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі Фонд припиняє тимчасову адміністрацію в такому банку.

Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором умов договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду виконує функції та має повноваження, визначені частиною десятою статті 41 Закону, у строк, що не перевищує один місяць з дня його призначення. Про всі випадки зупинення (призупинення), припинення чи обмеження операцій, що здійснюються неплатоспроможним банком, куратор Фонду повідомляє Фонд.

Протягом виконання куратором Фонду його функцій неплатоспроможний банк діє відповідно до плану врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, визначені у частинах п’ятій та шостій статті 36 Закону.».

У зв’язку з цим підпункт 3.6.6 уважати підпунктом 3.6.8;

підпункт 3.6.8 викласти в такій редакції:

«3.6.8. Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності Фонд повідомляє НБУ про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Фонд надає НБУ необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки банку і підготовки обґрунтованих висновків.

НБУ проводить інспекційну перевірку неплатоспроможного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання НБУ повідомлення Фонду про необхідність проведення інспекційної перевірки.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у неплатоспроможному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки НБУ, яка підтвердила приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення НБУ.»;

доповнити главу 3 новими пунктами такого змісту:

«3.7. Особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави:

1) у разі отримання не пізніше кінця дня, у якому було запроваджено тимчасову адміністрацію неплатоспроможного банку, копії рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні такого банку з ринку Фонд починає здійснення всіх процедур щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку у порядку, встановленому Законом та цим Положенням, без пошуку інших інвесторів;

2) уповноважена особа Фонду відповідно до закону набуває права розпорядження зобов’язаннями банку перед власниками істотної участі та членами спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії такого банку від їх імені без необхідності додаткового оформлення повноважень;

3) у день отримання зазначеного в підпункті 1 цього пункту рішення уповноважена особа Фонду вживає заходів до додаткового розміщення акцій неплатоспроможного банку, а саме:

скликає загальні збори та від імені учасників неплатоспроможного банку, приймає рішення про збільшення статутного капіталу та внесення відповідних змін до статуту банку. Розмір, на який має бути збільшений статутний капітал неплатоспроможного банку, має дорівнювати вартості зобов’язань банку перед власниками істотної участі та членами спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії на дату запровадження тимчасової адміністрації;

подає рішення про додаткове розміщення акцій та зміни до статуту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

подає зміни до статуту на погодження НБУ та на реєстрацію державному реєстратору;

у строк не пізніше двох робочих днів після прийняття загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу укладає від імені власників істотної участі та членів спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії договір купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку. Купівля акцій здійснюється за рахунок зобов’язань банку перед такими особами;

скликає загальні збори та від імені учасників неплатоспроможного банку, приймає рішення про затвердження результатів розміщення акцій, про що повідомляє Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку відповідно до її нормативно-правових актів;

здійснює реєстрацію права власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі;

4) уповноважена особа Фонду зменшує статутний капітал неплатоспроможного банку до 1 гривні;

5) уповноважена особа Фонду укладає з Міністерством фінансів України або державним банком договір купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку. Оплата акцій неплатоспроможного банку може бути здійснена як коштами, так і в обмін на облігації внутрішньої державної позики.

3.8. Особливості діяльності куратора Фонду:

рішення щодо призначення куратора Фонду, строку його повноважень та припинення його повноважень приймає Фонд у межах строків, встановлених Законом;

куратор Фонду призначається з числа працівників Фонду, які мають вищу економічну та/або юридичну освіту.

Залучений працівник Фонду до виконання повноважень куратора Фонду призначається наказом Фонду зі збереженням за ним місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці у Фонді, на період його призначення.

Куратор Фонду здійснює контроль за діяльністю банку шляхом проведення аналізу діяльності банку безпосередньо у банку або шляхом дистанційного контролю.

Банк зобов’язаний забезпечити куратора, призначеного Фондом, окремим приміщенням, що обладнане необхідними технічними засобами, з доступом до відповідних програмно-технічних комплексів банку для перегляду в режимі поточного часу всіх операцій банку та його клієнтів.

Куратор Фонду має інформувати виконавчу дирекцію Фонду щодо результатів капіталізації та підтримки ліквідності, виникнення негативних тенденцій і виявлення проблем, які можуть нести загрозу втрати ліквідності й платоспроможності та інтересам кредиторів і вкладників, оперативно готувати обґрунтовані пропозиції щодо подальших наглядових дій за цим банком;

Куратор Фонду має право зупиняти (призупиняти), припиняти, обмежувати будь-які операції, що здійснюються банком, крім заборони використання в банку права голосу придбаних акцій. Про всі такі випадки куратор Фонду повідомляє Фонд.

Банк на вимогу куратора Фонду зобов’язаний надавати інформацію щодо його діяльності, у тому числі пояснення щодо проведення ним окремих операцій. Інформація надається у формі відповідних документів та їх копій (у тому числі виготовлених методом сканування або створення фотокопій) чи інших носіїв відповідної інформації, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів НБУ, та має бути засвідчена банком належним чином (засвідчується підписом керівника та відбитком печатки (за наявності) банку. Документ, що складається з двох і більше аркушів, прошнуровується та пронумеровується).».

5. У розділі V:

1) у главі 1:

пункт 1.4 доповнити словами та цифрами «, крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 39 Закону.»;

пункт 1.6 викласти в такій редакції:

«1.6. Процедура ліквідації неплатоспроможного банку може бути продовжена на строк до одного року, а системно важливих банків - на строк до двох років. Ці строки можуть бути повторно продовжені на строк до одного року, крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 39 Закону.»;

в абзаці третьому пункту 1.9 слова «Урядовий кур’єр» та «Голос України» замінити словами «Урядовий кур’єр» або «Голос України»;

2) у главі 2:

у пункті 2.3:

доповнити абзац другий двома реченнями такого змісту: «Керівники банку звільняються з роботи у зв’язку з ліквідацією банку. Під керівниками банку для цілей цього Положення розуміються голова та члени правління (ради директорів), крім головного бухгалтера та/або заступника;»;

доповнити абзац п’ятий словами «, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку»;

доповнити після абзацу п’ятого новим абзацом шостим такого змісту:

«нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку, у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;».

У зв’язку з цим абзаци п’ятий-восьмий уважати відповідно абзацами шостим-дев’ятим;

пункт 2.4 викласти в такій редакції:

«2.4. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

До витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, належать витрати щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.»;

у пункті 2.5 слова «трьох днів з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» замінити словами та цифрами «15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду,»;

у пункті 2.6:

абзац сьомий після слів «акцептованих вимог кредиторів» доповнити словами «(вносить зміни до нього)»;

абзац восьмий після слів «банком та» доповнити словами «пошуку, виявлення,»;

абзац тринадцятий викласти в такій редакції:

«залучає до роботи в процесі здійснення процедури ліквідації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат неплатоспроможного банку на здійснення ліквідації, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду (такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством);»;

абзац шістнадцятий доповнити словами «або у випадках, передбачених Законом»;

пункт 2.10 виключити.

У зв’язку з цим пункти 2.11-2.21 вважати відповідно пунктами 2.10-2.20;

абзац шістнадцятий пункту 2.17 викласти у такій редакції:

«забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх, у тому числі фінансово-господарських документів, а також до завершення ліквідації неплатоспроможного банку зобов’язана забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до НБУ;»;

пункти 2.19, 2.20 викласти у такій редакції:

«2.19. За рахунок коштів Фонду підлягає страхуванню життя та здоров’я уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку в її інтересах.

2.20. Під час здійснення ліквідації уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку з числа обраних Фондом радників, аудиторів, юристів та інших можуть залучатися радники, аудитори, юристи та інші особи відповідно до нормативно-правових актів Фонду у цій сфері.

Після укладання уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку договору про надання радниками, аудиторами, юристами та іншими особами послуг ця уповноважена особа Фонду у строк не пізніше двох робочих днів зобов’язана повідомити Фонд про факт укладення такого договору.»;

доповнити главу новим пунктом такого змісту:

«2.21. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов’язана обліковувати на окремому аналітичному рахунку кошти, що надійшли від:

реалізації майна (майнових прав), переданого в іпотеку (заставу) НБУ;

погашення заборгованості за кредитами банку, майнові права за якими передано в заставу НБУ;

погашення цінних паперів, переданих в заставу НБУ.

Такі кошти перераховуються уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку НБУ в рахунок погашення зобов’язань банку за кредитами НБУ після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси.»;

3) у главі 3:

пункт 3.5 виключити.

У зв’язку з цим пункти 3.6-3.12 уважати відповідно пунктами 3.5-3.11;

в абзаці другому пункту 3.7 слова та цифри «, визначені частиною другою статті 52 Закону» виключити;

4) у главі 4:

у пункті 4.15:

друге речення доповнити словами «, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо)»;

доповнити пункт новими абзацами такого змісту:

«Під індивідуально визначеним майном та майновими правами, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо), розуміється визначене в індивідуальному порядку майно та майнові права, що не включаються до ліквідаційної маси неплатоспроможного банку за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, уповноважена особа Фонду зобов’язана передати його відповідним особам в установленому порядку.

Уповноважена особа Фонду, виявивши частку, яка належить банку в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Майно, щодо якого банк є користувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.»;

пункт 4.16 викласти в такій редакції:

«4.16. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб’єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації банку має право залучати суб’єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку.»;

пункт 4.18 викласти в такій редакції:

«4.18. Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов’язань за іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, у тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до Законів України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси банку. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотечні облігації».

Іпотечні активи, що перебувають в управлінні неплатоспроможного банку, повертаються їх установнику (вигодонабувачу) разом з доходами від управління такими активами за вирахуванням комісійних неплатоспроможного банку.

У разі якщо іпотечні активи є забезпеченням виконання зобов’язань за іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є неплатоспроможний банк, уповноважена особа Фонду на ліквідацію вживає заходів для передання прав на іпотечні активи та зобов’язання за такими сертифікатами до іншого управителя або за його відсутності - до керуючого іпотекою відповідно до договору доручення. У разі ліквідації неплатоспроможного банку, який одночасно був емітентом іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю та керуючим іпотекою, обов’язки такого банку переходять до іншого банку, визначеного уповноваженою особою Фонду на ліквідацію.

З метою виконання зобов’язань неплатоспроможним банком за емітованими ним іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю уповноважена особа Фонду на ліквідацію може звернути стягнення на предмет іпотеки, що є забезпеченням виконання зобов’язань за консолідованим іпотечним боргом та іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю. У цьому разі власники іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю мають переважне перед іншими кредиторами право на задоволення своїх вимог за іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки.

У разі якщо при реалізації права на задоволення вимог за рахунок іпотечних активів їх вартість буде меншою, ніж загальна вартість зобов’язань неплатоспроможного банку-емітента за іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю, задоволення вимог власників таких сертифікатів у частині, що перевищує вартість іпотечних активів за цими договорами, проводиться за рахунок майна неплатоспроможного банку у черговості, установленій частиною першою статті 52 Закону.

Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вживає заходів для погашення іпотечних сертифікатів, скасування реєстрації випуску іпотечних сертифікатів, зміни управителя, припинення управління іпотечними активами у порядку, встановленому законодавством.

У разі якщо активи неплатоспроможного банку включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій:

уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію на вимогу управителя передає іпотечне покриття йому або до визначеної управителем обслуговуючої установи на обслуговування;

уповноважена особа Фонду на ліквідацію спільно з управителем відчужує іпотечне покриття з метою розрахунку з власниками іпотечних облігацій.

У разі якщо на дату прийняття рішення про запровадження ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку іпотечні облігації такого банку перебувають в обігу, уповноважена особа Фонду на ліквідацію вживає заходів для зупинення обігу іпотечних облігацій та задоволення прав власників іпотечних облігацій (погашення іпотечних облігацій). Для зупинення обігу звичайних іпотечних облігацій уповноважена особа Фонду на ліквідацію діє у порядку, встановленому у Положенні про порядок реєстрації випуску звичайних іпотечних облігацій, проспекту емісії, звіту про результати розміщення іпотечних облігацій, погашення та скасування реєстрації випуску іпотечних облігацій, затвердженому рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 серпня 2014 року № 1118, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2014 року за № 1143/25920.

Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

У разі якщо банк, що ліквідується, має зобов’язання перед недержавним пенсійним фондом як зберігач, повернення активів здійснюється за процедурою, визначеною договором про обслуговування недержавного пенсійного фонду зберігачем (заміна зберігача або дострокове розірвання договору про обслуговування недержавного пенсійного фонду зберігачем).

В інших випадках майно (кошти, цінні папери) недержавних пенсійних фондів, розміщене на рахунках неплатоспроможного банку, повертається таким банком у черговості, встановленій пунктом сьомим частини першої статті 52 Закону.

У разі якщо банк, що ліквідується, є управителем створених ним фондів фінансування будівництва та/або фондів операцій з нерухомістю, уповноважена особа Фонду на ліквідацію повинна вжити заходів для передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 490 «Про затвердження Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду».

При цьому у разі ліквідації банку - управителя фонду фінансування будівництва кошти на рахунку такого фонду фінансування будівництва спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до банка - управителя фонду фінансування будівництва. Банк, що ліквідується, включає такі вимоги до сьомої черги вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом та цим Положенням.

Уповноважена особа Фонду на ліквідацію визначає загальну суму зобов’язань банку як зберігача/управителя активами зазначених фінансових установ станом на день призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.»;

після пункту 4.18 доповнити главу новим пунктом 4.19 такого змісту:

«4.19. Банк здійснює продаж майна безпосередньо юридичним та фізичним особам лотами, що містять декілька об’єктів продажу неплатоспроможного банку. У разі нереалізації зазначених лотів майно банку може бути реалізоване декількома лотами, до яких входить менша кількість майна неплатоспроможного банку та/або один предмет (майнові права) такого банку.».

У зв’язку з цим пункти 4.19-4.38 уважати відповідно пунктами 4.20-4.39;

у пунктах 4.20, 4.23 слова «Урядовий кур’єр» та «Голос України» замінити словами «Урядовий кур’єр» або «Голос України»;

в абзаці першому пункту 4.24 слово «та» замінити словом «або»;

у пункті 4.30:

абзац другий викласти в такій редакції:

«сповіщає кредиторів про акцептування їхніх вимог відповідно до Закону та цього Положення;»;

в абзаці третьому слова «Голос України» та «Урядовий кур’єр» замінити словами «Урядовий кур’єр» або «Голос України»;

5) у главі 5:

у пункті 5.2:

абзац перший доповнити словами: «, а також у випадках, передбачених Законом»;

абзац другий після слів «приймаючого банку» доповнити словами «перехідному банку,»;

пункт 5.4 викласти у такій редакції:

«5.4. Порядок реалізації майна (пули активів) банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується цим Положенням.

Майно банку може бути реалізоване:

на відкритих торгах (аукціоні);

на закритих торгах (щодо об'єктів цивільних прав, обмежених в обороті);

шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим установам;

шляхом відчуження на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо);

продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється уповноваженою особою Фонду з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною з урахуванням вимог законодавства. Вибраний спосіб затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Уповноважена особа Фонду організовує проведення торгів (аукціону) з продажу активів банку з урахуванням вимог Закону.»;

доповнити главу новим пунктом такого змісту:

«5.7. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов’язана розміщувати інформацію щодо майна, що реалізується (дата та місце реалізації, порядок та строки подання заяв (пропозицій), перелік майна, початкова ціна продажу тощо), на сайті такого банку та передавати її Фонду для розміщення на офіційному сайті Фонду в мережі Інтернет.»;

6) у главі 6:

у пункті 6.1 слово «аукціону» замінити словами «відкритих торгів (аукціону)»;

пункт 6.2 викласти в такій редакції:

«6.2. На відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися:

основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);

відокремлений підрозділ банку як частина цілісного майнового комплексу;

дебіторська заборгованість.»;

у пункті 6.3 слова «консультантів, експертів або інших фахівців при виведенні неплатоспроможного банку з ринку» замінити словами «радників, аудиторів, юристів та інших осіб до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації»;

7) главу 7 викласти в такій редакції:

«7. Реалізація майна банку щодо об’єктів цивільних прав, обмежених в обороті, здійснюється на закритих торгах, у яких беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права

7.1. Вибір переможця конкурсу серед заздалегідь визначеного кола осіб здійснює конкурсна комісія, що створюється наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

7.2. До складу конкурсної комісії в обов'язковому порядку входить директор-розпорядник Фонду або один із його заступників.»;

8) главу 8 виключити.

У зв’язку з цим глави 9-14 уважати відповідно главами 8-13;

9) главу 9 викласти в такій редакції:

«9. Реалізація майна банку шляхом безпосереднього його продажу фізичним та/або юридичним особам

Уповноважена особа Фонду може здійснювати безпосередній продаж фізичним та/або юридичним особам таких активів банку:

1) основних засобів, залишкова вартість яких не перевищує 10 мінімальних заробітних плат на дату продажу, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо уповноваженою особою Фонду або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

2) не проданих на аукціоні;

3) не проданих на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо);

4) акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

Вартість господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів встановлюється відповідно до даних, визначених законодавством з питань бухгалтерського обліку.

Майно банку вважається не проданим на аукціоні (відкритому конкурсі) у разі якщо воно з дня запровадження процедури ліквідації банку не продане протягом більше трьох аукціонів (відкритих торгів) або протягом шести місяців у порядку, визначеному Законом та цим Положенням.»;



вгору