Document z1395-07, valid, current version — Adoption on December 3, 2007
( Last event — Entry into force, gone January 6, 2008. Take a look at the history? )

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
03.12.2007 N 287
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 грудня 2007 р.
за N 1395/14662

Про затвердження Правил охорони праці
для підприємств та організацій
поліграфічної промисловості

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ),
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640 ( 1640-2006-п ),
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила охорони праці для підприємств та
організацій поліграфічної промисловості (далі - Правила), що
додаються.
2. Начальнику відділу організації державного нагляду в
агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері
Ткачову В.С. у п'ятиденний термін забезпечити подання цього наказу
на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. включити наказ до Державного реєстру
нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити
його на веб-сторінці Держгірпромнагляду.
4. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.
Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Голови
Держкомтелерадіо України В.Г.Шевченко
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.Романченко
Голова ЦК профспілки Л.Ф.Перелигіна
Директор Національного
науково-дослідного інституту
промислової безпеки та охорони праці М.О.Лисюк
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України,
Головний державний санітарний
лікар України С.П.Бережнов
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України Ю.Є.Мельников
Заступник Голови Федерації
професійних спілок України С.Я.Українець
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України О.А.Миколайчук
Голова Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики О.С.Шнипко
Заступник Міністра регіонального
розвитку та будівництва України І.А.Соколов

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
03.12.2007 N 287
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 грудня 2007 р.
за N 1395/14662

ПРАВИЛА
охорони праці для підприємств та організацій
поліграфічної промисловості

I. Загальні положення
1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи,
організації (далі - підприємства), які здійснюють роботи з
поліграфії, реконструюються, будуються чи проектуються, незалежно
від форм власності й відомчого підпорядкування. Правила містять встановлені вимоги охорони праці до
території, будівель та приміщень, технологічного устаткування,
виробничих процесів та робочих місць. Правила обов'язкові для виконання посадовими особами та
іншими працівниками підприємств в межах покладених на них завдань
та функціональних обов'язків.
2. Навчання і перевірку знань з питань охорони праці слід
проводити згідно з Типовим положенням про порядок проведення
навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим
наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15
( z0231-05 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
3. На підприємствах створюються служби охорони праці згідно з
Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом
Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ),
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за
N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).
4. Облік, результати аналізу причин та наслідків аварій,
нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах
необхідно оформлювати за визначеним порядком згідно з
Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112
( 1112-2004-п ) (НПАОП 0.00-6.02-04).
5. На підприємствах слід дотримуватись єдиного порядку
організації та проведення попереднього (під час прийняття на
роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних
оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із
шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у
професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного
огляду осіб віком до 21 року відповідно до Порядку проведення
медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого
наказом МОЗ України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ),
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за
N 846/14113.
6. Скорочення ВДТ - відеодисплейні термінали ЕОМ - електронно-обчислювальні машини ПЕОМ - персональні електронно-обчислювальні машини ПАР - поверхнево-активні речовини ЛЗР - легкозаймисті рідини ГР - горючі рідини ФДФ - фотополімерні друкарські форми УФ - ультрафіолетове випромінювання ГДК - граничнодопустимі концентрації ЗІЗ - засоби індивідуального захисту ВЧ - висока частота СВЧ - струм високої частоти
II. Вимоги до території підприємства, виробничих і
допоміжних будівель та приміщень
1. Загальні вимоги
1. Планування, забудову, благоустрій території, утримання
виробничих і допоміжних будівель та приміщень слід здійснювати з
дотриманням вимог чинних будівельних і санітарних норм та правил
(ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні
положення та вимоги", ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів
будівництва", затверджено наказом Держбуду України від 03.12.2002
N 88 ( va088509-02 ); ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная
безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ.
Взрывобезопасность. Общие требования", СНиП 2.09.02-85*
"Производственные здания", СНиП 2.11.01-85* "Складские здания").
2. Освітлення території підприємства, виробничих і допоміжних
будівель та приміщень потрібно забезпечувати згідно з вимогами ДБН
В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 15.05.2006 N 168 ( v0168667-06 ). Для
захисту працівників від надмірної інсоляції за природного
освітлення слід використовувати сонцезахисні жалюзі, штори тощо.
3. Виробничі і допоміжні будівлі та приміщення, основне і
допоміжне устатковання, технологічні процеси, інженерні мережі
потрібно облаштовувати відповідно до вимог розділів 4, 5 та пункту
7.7 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС
України від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04 ), зареєстрованих в
Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004)
(далі - Правила пожежної безпеки в Україні), розділів 5, 6, 8
Правил пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях
поліграфічної промисловості, затверджених наказом Міністерства
України у справах преси та інформації від 20.05.96 N 68 (НАПБ
В.01.052-96/194); ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность.
Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность.
Общие требования", СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания",
СНиП 2.11.01-85* "Складские здания".
4. На території і в приміщеннях поліграфічних підприємств
необхідно застосовувати знаки безпеки праці відповідно до ГОСТ
12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Під час
експлуатації небезпечні елементи виробничого устатковання,
внутрішнього транспорту, бокові поверхні електрокарів,
навантажувачів, візків, вантажопідіймальних кранів будівельних
конструкцій повинні бути пофарбованими відповідно до вимог ГОСТ
12.4.026-76.
2. Вимоги до території підприємства
1. Територію поліграфічних підприємств потрібно утримувати в
чистоті. До основних і допоміжних будівель та споруд, стоянки
автомобілів, протипожежних засобів, місць навантаження і
розвантаження автомобілів і залізничного транспорту слід
передбачити під'їзди і підходи.
2. За компактного розташування будівель і споруд на території
підприємства слід забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки.
3. Водостоки (канави) з твердим покриттям для відведення
атмосферних опадів слід регулярно очищати і ремонтувати.
4. На території підприємства можна облаштовувати місця для
нетривалого зберігання устаткування, матеріалів, сировини,
відходів виробництва, уникаючи захаращення проїздів, проходів,
протипожежних розривів, місць відпочинку, не порушуючи екстер'єр
підприємства.
5. Під час виконання земляних або інших ремонтних робіт ями,
траншеї і відкриті люки треба загороджувати і позначати
відповідними попереджувальними знаками.
6. Територію підприємства потрібно озеленяти. На території
підприємства, яке виділяє шкідливі речовини в атмосферу, не можна
розміщувати деревинно-чагарникові насадження щільними групами та
смугами, що сприяє накопиченню шкідливостей.
7. На території підприємства рекомендовано облаштовувати
впорядковані спортивні майданчики для гімнастичних вправ.
Майданчики треба розміщувати з навітряної сторони по відношенню до
виробничих будівель, які виділяють в атмосферу шкідливі речовини.
3. Вимоги до виробничих будівель і приміщень
1. Безпечність будинків і споруд забезпечується дотриманням
чинних будівельних норм і правил в процесі проектування,
будівництва та експлуатації відповідно до ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ
12.1.010-76, СНиП 2.09.02-85*, СНиП 2.11.01-85*, ДБН В.1.1-7-2002
"Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом
Держбуду України від 03.12.2002 N 88 ( va088509-02 ).
Експлуатувати виробничі будівлі і споруди слід згідно з Положенням
про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд
( z0424-98 ), затвердженим наказом Держбуду України та
Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 ( z0423-98 ),
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за
N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98).
2. Виробничі дільниці з наявністю шкідливих газів, пари, пилу
або надлишків тепла слід розміщувати біля зовнішніх стін переважно
в одноповерхових будівлях і спорудах. За необхідності розташування
таких виробництв в багатоповерхових будівлях їх рекомендовано
розміщувати на верхніх поверхах, з врахуванням умов технологічного
процесу. Кількість поверхів будівель залежно від категорійності і
ступеня вогнестійкості будівлі визначається згідно з
СНиП 2.09.02-85*. За об'єднання в одній будівлі або споруді виробничих дільниць
з різними санітарно-гігієнічними умовами слід передбачати заходи
щодо запобігання дії шкідливих факторів на працівників: розміщення
дільниць в окремих ізольованих приміщеннях, облаштування
повітряних завіс тощо. Перелік дільниць, розміщених в ізольованих приміщеннях,
визначають на кожному підприємстві згідно з технологічним процесом
та цими Правилами.
3. Тамбури зовнішніх входів у виробничі будівлі треба
обладнувати повітряними завісами. Вікна, люки і прорізи, призначені для транспортування
сировини, напівфабрикатів і готової продукції, потрібно
обладнувати пристроями, які унеможливлюють утворення протягів.
4. Сходові марші до виходу у разі перепаду висоти понад
0,75 м треба обладнувати огорожею висотою не менше ніж 1 м, а в
разі перепаду висоти понад 5 м - огорожею висотою 1,2 м. Люки в підлозі повинні мати огорожу висотою не менше ніж 1 м.
5. Дверні прорізи мають бути без порогів.
6. Підлоги мають бути без отворів, вибоїн, виступів шин
заземлення, трубопроводів, гвіздків тощо, а дерев'яні - гладкими,
кількаразово пофарбованими олійною фарбою. Для улаштування підлог треба використовувати матеріали з
дотриманням гігієнічних і експлуатаційних вимог до конкретного
виробництва.
7. Цехові комунікації (повітропроводи, трубопроводи) треба
розташовувати за фальшстіною або підвісною стелею робочих
приміщень, кабелі - в підлозі в металевих трубах.
8. Не слід заставляти входи і виходи, робочі місця, проходи,
шляхи евакуації, вікна і двері, коридори, сходові марші сировиною,
напівфабрикатами, готовою продукцією, тарою тощо для забезпечення
вільного доступу до засобів пожежогасіння, електрощитів та
електророзподільних шаф.
9. Виробничі приміщення, коридори, сходові марші потрібно
утримувати в чистоті, сміття і відходи збирати в урни і виносити з
приміщення після закінчення зміни. Прибирати приміщення слід не
рідше одного разу на добу. У виробничих приміщеннях слід позбавлятись пилу (цехи
друкарські, брошурувально-палітурні, дільниці підготування паперу)
щодобово вологим прибиранням. Генеральне прибирання приміщень з очищенням стін, стель,
вікон, опалювальних приладів, колон тощо треба проводити не рідше
одного разу на місяць, а фарбувати панелі, стіни та колони і стелі
- не рідше одного разу на рік.
10. Будівлі і споруди в процесі їх експлуатації слід
обстежувати згідно з Правилами обстежень, оцінки технічного стану
та паспортизації виробничих будівель і споруд, затвердженими
наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від
27.11.97 N 32/288 ( z0423-98 ), зареєстрованими в Міністерстві
юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98). За виявлення пошкоджень в будівлях та спорудах, що можуть
спричинити небезпеку для працівників і можливість пошкодження
устаткування, потрібно терміново вжити належних запобіжних заходів
(припинити роботу, вивести працівників в безпечне місце тощо).
11. Для виконання робіт з опоряджування будівель та
приміщень, очищення і ремонту дахів, ліхтарів, освітлювальної
арматури і засклення вікон потрібно застосовувати спеціальні
безпечні механізми, устаткування і пристрої для робіт на висоті
(розсувні драбини, пересувні вишки тощо). Це устаткування слід
щорічно випробовувати на відповідність до встановлених вимог з
реєстрацією в спеціальних журналах та з додатковим оглядом
безпосередньо перед використанням.
12. Дахи будинків в зимовий період слід регулярно очищати від
снігу, а карнизи - від зледеніння. Два рази на рік (весною та
восени) потрібно очищати покриття дахів, жолоби, водостічні труби
від листя, гілок, сміття і пилу.
13. Виробничі приміщення потрібно укомплектовувати аптечками
першої допомоги, які слід розташовувати у легкодоступних місцях.
14. Забороняється застосування на виробництві матеріалів та
речовин, на які відсутні дані щодо пожежної небезпеки.
15. Будівельні конструкції і матеріали, що використовуються у
виробничих і складських будівлях, повинні бути відповідно до вимог
ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва". Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського
призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо
вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами НАПБ
Б.07.005-86 "Определение категорий помещений и зданий по
взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86", а також клас
зони згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 "Правила будови
електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок"
(ДНАОП 0.00-1.32-01) ( v0272203-01 ). Ступінь вогнестійкості та допустиме число поверхів виробничих
або складських будівель визначається на підставі категорійності
будинку відповідно до СНиП 2.09.02-85* та СНиП 2.11.01-85*.
16. Ширина евакуаційних виходів, ширина сходів, відстань від
найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного
виходу, відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого
приміщення до найближчого виходу назовні або на сходову клітку,
кількість евакуаційних виходів повинні відповідати вимогам СНиП
2.09.02-85* для виробничих будівель та СНиП 2.11.01-85* для
складських будівель.
17. Виробничі і складські приміщення слід обладнувати
первинними засобами пожежогасіння згідно з вимогами Типових норм
належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України
02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ), зареєстрованих в Міністерстві
юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), а
експлуатувати вогнегасники слід згідно з Правилами експлуатації
вогнегасників, затвердженими наказом МНС України 02.04.2004 N 152
( z0555-04 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України
29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004). Необхідність обладнання виробничих і складських приміщень
автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації
визначається відповідно до вимог Переліку однотипних за
призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними
установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого
наказом МНС України 22.08.2005 N 161 ( z0990-05 ), зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270
(НАПБ Б.06.004-2005).
18. Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати
передавання сигналів оповіщення одночасно по всій будівлі
(споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково в окремі
її частини (поверхи, секції тощо) згідно з розробленими планами
евакуації. Порядок використання систем оповіщення необхідно
визначати в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації,
де потрібно також указувати осіб, котрі мають право приводити
систему в дію.
19. Відповідно до вимог пункту 4.3.11 Правил пожежної безпеки
в Україні ( z1410-04 ) не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети,
двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої,
які перешкоджають вільній евакуації людей; забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові
з'єднання та інші запори, що відчиняються зсередини, зовнішні
евакуаційні двері будівель. У будівлях усіх ступенів вогнестійкості, крім будівель V
ступеня вогнестійкості, на шляхах евакуації не можна застосовувати
будівельні матеріали вищої пожежної небезпеки, ніж: Г1, В1, Д2, Т2 - для оздоблення стін, стель і заповнення в
підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів; Г2, В2, Д2, Т2 - для оздоблення стін, стель і заповнення в
підвісних стелях коридорів, холів і фойє; Г2, РП1, Д2, Т2 - для покриттів підлог вестибюлів, сходів,
сходових кліток, ліфтових холів; В2, РП2, Д2, Т2 - для покриттів підлог коридорів, холів,
фойє. В коридорах, холах (окрім ліфтових холів), фойє можна
влаштовувати підлоги з деревини (Пожежна безпека об'єктів
будівництва).
4. Вимоги до допоміжних приміщень
1. Санітарно-побутові та адміністративні приміщення потрібно
забезпечити евакуаційними виходами шириною не менше ніж 1 м,
коридорів або переходів в інші будівлі - 1,4 м. Санітарно-побутові приміщення слід розташовувати поза
виробничою зоною та з ізоляцією від дільниць із шкідливими та
небезпечними факторами.
2. Приміщення закладів громадського харчування, охорони
здоров'я, відпочинку, культурного обслуговування, громадських
організацій, кабінети охорони праці, спортзали слід розташовувати
в місцях, позбавлених впливу шкідливих та небезпечних виробничих
факторів.
III. Вимоги до виробничого і технологічного
устаткування та робочих місць
1. Загальні вимоги
1. Виробничі процеси слід здійснювати відповідно до вимог
ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие
требования безопасности". Виробниче устатковання повинно
відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.003-91
"ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования
безопасности" та вимогам розділу 8 НАПБ В.01.052-96/194. Роботи з інструментом та пристроями потрібно виконувати
згідно з Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями,
затвердженими наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 252
( v0252203-01 ) (НПАОП 0.00-1.30-01).
2. Згідно з Правилами пожежної безпеки України ( z1410-04 )
та ГОСТ 12.1.010-76 у виробничих та складських приміщеннях, в яких
застосовуються, виробляються або зберігаються речовини й
матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і
парів, повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори для
контролю за станом повітряного середовища. За відсутності
газоаналізаторів, які випускаються серійно, необхідно здійснювати
періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища. Технологічне устаткування, апарати і трубопроводи, в яких
утворюються речовини, що виділяють пожежовибухонебезпечні пари,
гази та пил, повинні бути герметичними відповідно до пункту 7.7.12
Правил пожежної безпеки України ( z1410-04 ).
3. Під час розміщення виробничого устаткування в цехах
(дільницях) мінімальна відстань до будівельних конструкцій повинна
бути не менше ніж 0,6 м в неробочій зоні і не менше ніж 1 м зі
сторони обслуговування, ширина головних проходів в цехах
(дільницях) - не менше ніж 1,5 м, а допоміжних (до окремих робочих
місць) - не менше ніж 1 м. Проходи і проїзди у виробничих
приміщеннях повинні бути прямими без різких поворотів, окресленими
на підлозі жовтими лініями. На кутових поворотах потрібно
встановити сигналізацію або забезпечити оглядовість на відстані не
менше ніж 5 м для безпеки руху внутрішнього транспорту та цехового
персоналу.
4. У цехах треба передбачити місця для зберігання
міжопераційних напівфабрикатів (віддрукованих або сфальцьованих
аркушів, брошур, палітурок тощо), огорожені або окреслені на
підлозі обмежувальними лініями.
5. Транспортування, монтаж, експлуатацію та технічне
обслуговування виробничого устаткування слід здійснювати
відповідно до технічних умов і конструкторської документації.
6. Санітарні норми мікроклімату (температура, вологість та
швидкість руху повітря) на робочих місцях повинні бути відповідно
до вимог ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99 "Державні санітарні
норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених постановою
Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42
( va042282-99 ). Інтенсивність інфрачервоного випромінювання від нагрітого
устаткування та інсоляції на робочих місцях не повинна
перевищувати норм, вказаних в ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" та ДСН
3.3.6.042-99 ( va042282-99 ). Температура поверхонь нагрітого устаткування, доступних для
дотику, не повинна перевищувати 43 град. С, згідно з ДСТУ
EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь,
доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних
значень температури гарячих поверхонь (EN 563: 1994, IDT)".
Нагрівальні пристрої та елементи устаткування з температурою
зовнішніх поверхонь понад 43 град. С необхідно забезпечити
тепловою ізоляцією або огорожею і нанести на них сигнальну фарбу
згідно з ГОСТ 12.4.026-76. У виробничих і допоміжних будівлях та приміщеннях слід
максимально використовувати природне освітлення. Рівень вібрації, яка діє на працівників на робочому місці, не
повинен перевищувати значень у ДСН 3.3.6.039-99 "Державні
санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації",
затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря
України від 01.12.99 N 39 ( va039282-99 ). Допустимий рівень шуму на робочих місцях не повинен
перевищувати значень ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого
шуму, ультразвуку та інфразвуку", затверджених постановою
Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37
( va037282-99 ).
7. Згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование
производственное. Ограждения защитные" небезпечні зони і елементи
устаткування повинні бути огороджені і обладнані системами
блокування та сигналізації (звукової або світлової). Забороняється
демонтування систем блокування, захисних огорож під час
експлуатації устаткування. Розміщення пускових і контрольних пристроїв слід здійснювати
за вільного доступу та зручності вмикання, вимикання. Технологічне устаткування, обслуговуване двома чи більше
працівниками або з декількох пультів управління, слід обладнати
типами вимикачів і звуковою сигналізацією, які забезпечують
узгодженість пуску чи блокування устаткування. Екстрене вимикання
устаткування слід здійснювати вимикачами з грибовидними штовхачами
червоного кольору.
8. Підвісні рухомі транспортери для переміщення пачок паперу,
картону, каретки для запресування книг слід забезпечити долішніми
і боковими дротяними або сітковими огорожами.
9. Цехові комунікації слід фарбувати кольором, аналогічним до
кольору будівельних конструкцій, по яких вони прокладені.
Трубопроводи треба вирізняти розпізнавальними кільцями кольору
відповідно до кольору транспортованих речовин.
10. Устаткування з джерелами УФ-випромінювання слід
забезпечити щільним екрануванням. Параметри ультрафіолетового
випромінювання на робочих місцях повинні бути відповідно до вимог
СН 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у
виробничих приміщеннях", затверджених Мінохорони здоров'я СРСР,
1988.
11. Виробничі приміщення треба обладнати фрамугами,
кватирками, витяжними шахтами для природної та загальнообмінної
штучної вентиляції згідно зі СНиП 2.04.05-91 "Отопление,
вентиляция и кондиционирование". Фрамуги, кватирки в теплий період
року слід закривати захисними сітками від комарів, мух та інших
комах.
12. У разі утворення на устаткуванні та робочих місцях
концентрацій речовин 1-го та 2-го класів небезпеки згідно з ГОСТ
12.1.005, надмірного тепла, пилу їх потрібно обладнати
відповідними типами відсмоктувачів. Згідно зі СНиП 2.04.05-91
системи вентиляції для приміщень категорій А і Б повинні
забезпечувати витрату повітря, необхідну для підтримання у
приміщеннях концентрації горючих газів, парів або пилу, що не
перевищують 0,1 нижньої концентраційної границі поширення полум'я.
13. Огляд, випробування, обстеження устаткування та машин
слід здійснювати згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 26.05.2004 N 687 ( 687-2004-п ) "Про затвердження Порядку
проведення огляду, випробування та експертного обстеження
(технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування
підвищеної небезпеки".
14. Організація робочих місць на поліграфічних підприємствах
повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ.
Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические
требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении
работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061-81
"ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования
безопасности к рабочим местам". Робочі місця для виконання робіт сидячи слід комплектувати
стільцями з регульованою висотою сидіння.
15. Для зберігання фотоплівок, друкарських форм, формних
циліндрів тощо слід застосовувати стаціонарні та пересувні
стелажі-шафи міцної конструкції висотою не більше ніж 1,8 м. Інші виробничі меблі (столи, шафи, верстати тощо),
не зазначені в цих Правилах, можна встановлювати біля
конструктивних елементів будівель (стін, колон, перегородок). Поверхні виробничих меблів повинні бути гладкими, покритими
листовими матеріалами з пластмаси або металу (стійкого до
окислення), основою прилягати до підлоги або мати ніжки не менше
ніж 15 см.
16. На виробничому устаткуванні за утворення зарядів
статичної електрики необхідно встановлювати нейтралізатори.
Технологічне обладнання, комунікації, ємкості повинні бути
заземлені та захищені від статичної електрики згідно з ГОСТ
12.1.018-93, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства
защиты от статического электричества. Общие технические
требования", НПАОП 0.00-1.29-97 "Правила захисту від статичної
електрики", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України
від 22.04.97 N 103, і Правил безпечної експлуатації
електроустановок споживачів, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за
N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.32-01).
17. У виробничих процесах слід позбавлятись токсичних речовин
(препаратів) або застосовувати менш токсичні і пожежобезпечні. Для очищення формних пластин від консерваційного шару і
друкарських форм від залишків фарби, знежирювання та миття вузлів
під час ремонтів устаткування та інших забруднень слід
застосовувати водні емульсії на основі поверхнево-активних речовин
(ПАР).
18. Розчини і електроліти треба виготовляти і зберігати в
приміщеннях, обладнаних загальнообмінною штучною вентиляцією та
місцевою витяжною вентиляцією робочих зон. Хімікати (хромові розчини) слід зберігати за температури від
5 град. С до 10 град. С в спеціальних щільно закритих посудинах. Кількість використовуваних речовин у виробничих і
лабораторних приміщеннях не повинна перевищувати змінної норми. Змінну норму легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР) слід
зберігати окремо від інших речовин в щільно закритих посудинах. Для транспортування і підіймання тари з кислотами, лугами,
електролітами тощо необхідно застосовувати спеціальні пристрої
(візки, тачки). Відкривання металевої тари (наприклад, з вмістом
хромового ангідриду) слід здійснювати за використання спеціальних
інструментів і ЗІЗ.
19. В цехах і на виробничих дільницях для транспортування,
передавання і встановлення на устаткуванні друкарських форм,
формних циліндрів, фарбових та зволожувальних валів, деталей машин
необхідно застосовувати підіймально-транспортні пристрої (візки,
шафи-візки тощо). Колеса візків слід покривати еластично-пружним
матеріалом (гумою, пластмасою). Демонтовані з машин вали, циліндри необхідно зберігати на
спеціальних стелажах (стояках, пірамідах) з гніздами та замками
для запобігання їх падінню.
20. Працівники підприємств повинні дотримуватись правил
особистої гігієни, володіти навиками з надання першої допомоги
потерпілим.
21. Викиди в атмосферне повітря шкідливих сполук у процесі
виготовлення продукції не повинні перевищувати значень ГДК згідно
з ДСП 201-97 "Державні санітарні правила охорони атмосферного
повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними
речовинами)", затвердженими наказом МОЗ України від 09.07.97 N 201
( v0201282-97 ). Утилізація твердих відходів повинна здійснюватись згідно з
ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Гігієнічні вимоги щодо поводження з
промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для
здоров'я населення", затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 ( v0029588-99 ).
22. Використання у складі виробничого чи вимірювального
обладнання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) має
здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження
діяльності з використання ДІВ та обов'язкової реєстрації ДІВ в
Державному Регістрі ДІВ, з дотриманням вимог НП
306.5.04/2.060-2002 "Умови і вимоги безпеки (ліцензійні умови)
провадження діяльності з переробки, зберігання та захоронення
радіоактивних відходів" ( z0874-02 ), ДГН 6.6.1-6.5.001-98 "Норми
радіаційної безпеки України (НРБУ - 97)" ( v0062282-97 ) та ДСП
6.177-2005-09-02 "Основні санітарні правила забезпечення
радіаційної безпеки України", затверджені наказом МОЗ України від
02.02.2005 N 54 ( z0552-05 ), зареєстровані в Міністерстві юстиції
України 20.05.2005 за N 552/10832.
2. Вимоги до додрукарських процесів
1. Організація додрукарських процесів повинна здійснюватись
відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил, технологічних
інструкцій та інструкцій з охорони праці та вимог п. 8.2 Правил
пожежної безпеки на підприємствах поліграфічної промисловості. Площа на одне робоче місце для виконання робіт із
застосуванням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ має становити не менше ніж 6 м.кв., а
об'єм не менше ніж 20 м. куб. згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98
"Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними
дисплейними терміналами ЕОМ", затвердженими постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7
( v0007282-98 ).
2. На робочих місцях з шкідливими умовами праці значення
рівнів шкідливих факторів повинні бути в межах оптимальних або
допустимих рівнів. За перевищення гігієнічних нормативів слід
використовувати засоби індивідуального захисту (за наявності
сертифіката відповідності).
3. Складання, верстання, виготовлення фотоформ має
відповідати таким вимогам:
3.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці: комп'ютерного складання; фотоскладання; верстання та виведення фотоформ; монтажування та контролю фотоформ; коректорську; комору цеху; кімнату майстра цеху.
3.2. Облаштування робочих місць користувачів ЕОМ та роботи з
застосуванням ЕОМ повинні здійснюватись згідно з Правилами охорони
праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин,
затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України та Мінпраці
України 10.02.99 N 21 ( z0382-99 ) (НПАОП 0.00-1.31-99). Для стін
та підлоги виробничих приміщень потрібно використовувати
антистатичні покриття пастельних тонів. Коефіцієнт відбиття
поверхонь для стелі повинен становити 0,7 - 0,8, для стін 0,5 -
0,6, для підлоги 0,3 - 0,5. У виробничих приміщеннях потрібно обладнати системи
кондиціювання повітря та аерації. Не дозволено розташовувати робочі місця операторів одне за
одним. Робоче місце оператора потрібно комплектувати столом,
оригіналотримачем, кріслом і підвищенням для ніг. Висота робочого
стола повинна регулюватись в межах від 0,68 м до 0,76 м, а за
відсутності такої можливості становити 0,72 м. Робочий стіл
оператора повинен мати матову поверхню шириною не менше ніж 1,2 м.
Робоче крісло оператора слід обладнати підіймально-поворотним
пристроєм для регулювання висоти сидіння та спинки.
3.3. Внутрішньозмінний режим праці під час роботи з
комп'ютерного складання повинен передбачати через кожну годину
роботи перерву від 5 хв до 10 хв, через дві години - 15 хв з
виконанням гімнастичних вправ. Тривалість безперервної роботи не
повинна перевищувати чотирьох годин. На дільниці слід виокремити приміщення (кімнату) для занять
виробничою гімнастикою, відпочинку та психологічного розвантаження
протягом робочого дня. Приміщення треба обладнати спортивним
інвентарем та пристроями для приготування тонізуючих напоїв.
3.4. Для операторів комп'ютерного складання слід передбачати
обов'язкові медичні огляди раз на два роки згідно з ДСанПіН
3.3.2.007-98 ( v0007282-98 ). В приміщеннях та на робочих місцях коректорів необхідно
забезпечити оптимальні умови мікроклімату та освітленості. Робоча поверхня стола має знаходитися на висоті від 0,70 м до
0,77 м, ширина стола не менше ніж 0,5 м. Висота сидіння стільця
має бути від 0,40 м до 0,43 м.
3.5. Для коректорів необхідно передбачати протягом робочого
дня шість п'ятихвилинних перерв через кожну годину роботи (три
перерви до обіду та три перерви після обіду) чи дві десятихвилинні
перерви (першу через 2,5 години від початку роботи, а другу - за
2,5 години до закінчення роботи).
4. Виготовлення металевих та фотополімерних кліше (штампів)
має відповідати таким вимогам:
4.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці: приготування копіювальних шарів і травильних розчинів; нанесення і сушіння копіювального шару; припудрювання кліше; викривання кліше; електронно-гравіювальних автоматів; лазерно-гравіювальних автоматів; виготовлення кліше (штампів); пробного друкування; комору напівфабрикатів і матеріалів; кімнату майстра.
4.2. Травильні машини потрібно обладнати запобіжними та
блокувальними пристроями для унеможливлення розбризкування
розчинів.
4.3. Для підігрівання пластин потрібно використовувати
спеціальні електричні пристрої з терморегулятором для запобігання
нагріванню пластин понад 300 град. С. Верстати для оброблення кліше потрібно обладнати прозорою
огорожею.
4.4. Магнієві, цинкові, латунні тощо відходи слід зберігати в
окремих металевих ящиках.
4.5. Працівники дільниць з виготовлення фотополімерних кліше
(штампів) повинні бути забезпечені спецодягом з тканин, які не
пропускають (поплін) або розсіюють (фланель) УФ-випромінювання, та
окулярами з світлофільтрами.
5. Виготовлення форм для друкування офсетним способом має
відповідати таким вимогам:
5.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці: копіювання; виготовлення форм; лазерного гравіювання; пробного друкування; комору пластин; комору хімікатів; кімнату майстра.
5.2. Копіювальне устаткування потрібно комплектувати: запобіжними пристроями для безпеки праці операторів; фіксаторами рам та захисними екранами від прямої дії джерел
світла.
5.3. Працівники дільниць копіювання, лазерного гравіювання,
виготовлення форм повинні бути забезпечені спецодягом з тканин,
які не пропускають (поплін) або розсіюють (фланель)
УФ-випромінювання, та окулярами з світлофільтрами.
6. Виготовлення форм для друкування глибоким способом має
відповідати таким вимогам:
6.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці: шліфувально-полірувальну; підготування пігментного паперу (копій); копіювання на пігментний папір; переведення пігментних копій; травлення формних циліндрів; виготовлення форм безпігментним способом; електромеханічного та електронного гравіювання; пробного друкування; комору пігментного паперу; комору хімікатів; комору фарб, розчинників; кімнату майстра.
6.2. Кювети для травлення повинні мати похиле дно з отвором
для стікання використаних розчинів.
6.3. Травильні розчини слід зберігати в щільно закритому
кислотостійкому посуді.
6.4. Працівники дільниць повинні бути забезпечені спецодягом
з тканин, які не пропускають (поплін) або розсіюють (фланель)
УФ-випромінювання, та окулярами з світлофільтрами.
7. Виготовлення форм для друкування трафаретним способом має
відповідати таким вимогам:
7.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці: підготування рам і сит; приготування світлочутливого шару; нанесення і сушіння світлочутливого шару; копіювання, проявлення (вимивання) і сушіння; комору; кімнату майстра.
7.2. За незначного обсягу виробництва можна суміщати дільниці
з виготовлення та зберігання форм.
7.3. Раковини для знежирювання сіток, кювети для
сенсибілізації пігментного паперу і проявлення форм потрібно
обладнати змішувачами гарячої і холодної води.
7.4. Кювети для видалення задубленого світлочутливого шару
слід обладнати коливальними пристроями.
7.5. Працівники дільниць копіювання повинні бути забезпечені
спецодягом з тканин, які не пропускають (поплін) або розсіюють
(фланель) УФ-випромінювання, та окулярами з світлофільтрами.
8. Виготовлення форм для друкування флексографічним
способом має відповідати таким вимогам:
8.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці: виготовлення фотополімерних друкарських форм (ФДФ); зберігання кліше; комору матеріалів; кімнату майстра.
8.2. Відстань між стелажами для зберігання циліндрів, кліше
тощо повинна становити не менше ніж 1,2 м.
3. Вимоги до друкарських процесів
1. Друкарські процеси слід організовувати відповідно до вимог
ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил, чинних технологічних інструкцій,
інструкцій з охорони праці та вимог пункту 8.7 Правил пожежної
безпеки на підприємствах та організаціях поліграфічної
промисловості. Площа на одне робоче місце для виконання робіт із
застосуванням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ має становити не менше ніж 6 м.кв., а
об'єм не менше ніж 20 м.куб. згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98
( v0007282-98 ).
2. Друкарські машини повинні бути заземленими або зануленими,
обладнаними захисними огорожами, блокувальними пристроями,
системами сигналізації. В друкарських машинах слід забезпечити надійне кріплення
друкарської форми, доступність регулювання фарбового апарата. Машини в друкарських цехах потрібно встановлювати із
забезпеченням оптимального освітлення основної робочої зони. Відстань від підмурівок або галерей машин до конструктивних
елементів перекриттів (балок, стелі) повинна становити не менше
ніж 2 м, а від верхніх конструкцій машин до стелі - не менше ніж
1 м. Сходи і поверхня підмурівок для машин повинні бути стійкими,
неслизькими і мати поруччя.
3. Тигельні машини з ручним накладанням аркушів потрібно
обладнати запобіжними пристроями, зблокованими з автоматичними
вимикачами для унеможливлення травмування рук працівника в
небезпечній зоні (між тиглем і формою). Відстань між запобіжним
пристроєм і тиглем - не більше ніж 10 мм. Тигельні машини з боків
слід обладнати столами на відстані не менше ніж 5 см.
4. В плоскодрукарських машинах талери повинні мати захисну
рухому огорожу з системою блокування для автоматичного зупинення
або унеможливлення роботи машини за піднятої огорожі. Роботу
машини в режимі "поштовх" за піднятої огорожі талера слід
здійснювати тільки вмикачем, розміщеним в зоні обслуговування.
5. Аркушні і рулонні ротаційні машини слід обладнати: запобіжними пристроями друкарського апарата; захисними поворотними планками або іншими елементами
блокування роботи машини для безпеки працівників в зонах контакту
циліндрів друкарського апарата; засобами блокування роботи машини за піднятих огорож в
друкарських секціях; вмикачами різних конструкцій та кольорів для позначення
робочого та зворотного руху; запобіжними пристроями для заправляння паперового полотна в
рулонних машинах (крім машин, що обслуговує один працівник); пристроями для змивання залишків фарби з фарбових апаратів; блокувальними вимикачами в зоні обслуговування
паперопровідних, друкарських, фальцювальних і аркушеприймальних
апаратів (крім машин, що обслуговує один працівник).
6. В аркушних ротаційних машинах додатково має бути: фіксація у верхньому положенні відкидної решітки і рухомої
частини накладного стола самонакладу; прозора або решітчаста стаціонарна чи відкидна огорожа зони
приймального стола транспортера, зблокована з ввімкненням машини.
7. Машини слід оснащувати пристроями для нейтралізації
електростатичних зарядів паперу.
8. У разі встановлення в друкарському цеху обладнання з
пневмосистемою компресори треба розташовувати в ізольованому
приміщенні.
9. Використані під час роботи обтиральні матеріали,
просякнуті змивально-мастильними речовинами і фарбами, слід
поміщати в спеціальні металеві ящики поблизу витяжної системи
вентиляції і після закінчення роботи зберігати поза робочою зоною
у герметично закритих вогнетривких збірниках.
10. Високий спосіб друкування має відповідати таким вимогам:
10.1. В ізольованих приміщеннях потрібно розташовувати
дільниці: друкування (аркушних плоскодрукарських, аркушних ротаційних
машин, рулонних ротаційних книжково-журнальних машин, рулонних
ротаційних газетних машин); контролю та сортування друкованої продукції; колористичну; фарбову станцію (рулонних ротаційних машин); змивання форм і валів; шліфування і зберігання валів; ремонтних робіт; комору цеху; контору цеху (кімнату майстра).
10.2. В друкарнях з незначним обсягом виробництва
рекомендовано територіальне суміщення дільниць аркушних і рулонних
машин та інших дільниць.
10.3. Для транспортування форм потрібно застосовувати
спеціальні візки з регульованою за висотою і нахилом платформою. Офсетний спосіб друкування має відповідати таким вимогам:
11.1. В ізольованих приміщеннях потрібно розміщувати
дільниці: друкування (аркушних ротаційних машин, рулонних ротаційних
книжково-журнальних машин, рулонних ротаційних газетних машин); контролю та сортування друкованої продукції; колористичну; фарбову станцію (рулонних ротаційних машин); приготування зволожуючих розчинів; акліматизації паперу; змивання валів; ремонту і зберігання валів; ремонтних робіт; комору цеху; контору цеху (кімнату майстра).
11.2. За акліматизації паперу в цеху на нерухомих підвісах
без примусового обдування для розвішування і зняття листів паперу
потрібно користуватись легкою зручною драбиною зі стійкою основою
і верхом, огородженим поруччям висотою 0,8 м.
11.3. За акліматизації паперу з інтенсивним долішнім
обдуванням пачки паперу від 50 аркушів до 70 аркушів масою
1 м. кв. від 70 г до 120 г або від 30 аркушів до 40 аркушів масою
1 м. кв. від 160 г до 250 г слід прикріплювати до рухомого
транспортера за відстані між пачками не менше ніж 10 см. Швидкість обдування під час акліматизації вимірюють
анемометром.
11.4. Для приготування фарб треба застосовувати фарботерки
або пласкі металеві (нержавіючі) ванни глибиною 5 см із
заокругленими вінцями.
12. Глибокий і флексографічний способи друкування мають
відповідати таким вимогам:
12.1. В ізольованих приміщеннях потрібно розміщувати
дільниці: друкування (аркушних машин, рулонних ротаційних машин); колористичну; фарбову станцію; контролю та сортування продукції; приготування розчинників; зберігання формних циліндрів і валів; станцію рекуперації; ремонтних робіт; комору цеху; контору цеху (кімнату майстра).
12.2. Цехи глибокого способу друкування рекомендовано
розміщувати на останньому поверсі багатоповерхового будинку або в
одноповерховому будинку біля зовнішніх стін в приміщеннях,
відділених від інших цехів і дільниць протипожежними стінами, або
у виокремленій одноповерховій будівлі. Відстань від
найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу не повинна
перевищувати 25 м. В приміщеннях площею 100 м.кв. і понад повинно
бути не менш двох виходів.
12.3. Для переміщення ракелів потрібно використовувати
спеціальні футляри з фіксованим накриттям, а для зберігання -
стелажі або піраміди з встановленням лез ракелів до середини.
12.4. Для централізованого подавання фарб і розчинників до
друкарських машин з приміщення підготування фарб рекомендовано
застосовувати трубопроводи.
12.5. Перемішування фарб в машині повинно здійснюватись в
закритому фарбовому апараті постійної циркуляції під дією
насосного устатковання.
12.6. Машини глибокого способу друкування слід обладнати
пристроями для нейтралізації електростатичних зарядів. Друкарські машини глибокого способу друкування слід обладнати
блокувальними пристроями для унеможливлення роботи машини за
непрацюючих систем вентиляції.
12.7. Періодичні огляди і ремонт устаткування та ємностей
станцій рекуперації повинні здійснювати спеціалісти (не менш двох)
за вимкнення електроенергії. Під час оглядів і ремонту необхідно
застосовувати ЗІЗ органів дихання, зору і шкіри.
13. Трафаретний спосіб друкування має відповідати таким
вимогам:
13.1. В ізольованих приміщеннях потрібно розміщувати
дільниці: друкування (ручних верстатів, машин трафаретного способу
друкування); колористичну; сушіння друкованої продукції; заточування ракелів; змивання ракелів і сит; комору цеху.
13.2. Друкарські машини потрібно обладнати блокувальними
пристроями для запобігання перекосу аркушів під час їх введення та
виведення з транспортера сушильного пристрою.
13.3. Трафаретні рами повинні мати гладку поверхню (без
тріщин, щілин).
4. Вимоги до брошурувально-палітурних процесів
1. Брошурувально-палітурні і оздоблювальні процеси слід
організовувати і здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75,
цих Правил, технологічних інструкцій, інструкцій з охорони праці
та вимог пункту 8.9 Правил пожежної безпеки на підприємствах та в
організаціях поліграфічної промисловості.
2. В одноножових і триножових різальних машинах слід
забезпечити: зупинення ножів під час низхідного руху в довільному
положенні у разі гальмування або припинення подання
електроенергії; виключення повторного ходу ножів (за винятком автоматів); ввімкнення світлової сигналізації робочого режиму в машинах. В одноножових паперорізальних машинах слід забезпечити: зупинення ножа в завершальній стадії циклу у верхньому
положенні (лезо ножа у верхньому положенні не повинно виступати
нижче підошви балки притискувача); застосування систем способів "зайнятості двох рук" (дворучне
керування) для захисту працівника і унеможливлення випадків
травмування. Не допустимо встановлювати одноножові різальні машини з
суміжними робочими зонами одну навпроти одної. Одноножові різальні машини потрібно розміщувати осторонь від
основних потоків працівників і внутрішнього транспорту. Різальні машини повинні бути оснащені пристосуваннями для
видалення марзанів. Триножові різальні машини потрібно додатково обладнати: огорожею зони різання з блокуванням вмикання під час роботи
машини; механізмами подавання і виведення продукції із зони на
приймальний та передавальний пристрої; пристроями, пневмосистемами для прибирання паперових відходів
в зоні різання.
3. Обтискувальні і пакувально-обтискувальні преси потрібно
обладнати: запобіжними клапанами в гідравлічних і пневматичних пресах
для блокування гідросистем або пневмосистем за перевищення тиску; блокувальними пристроями для запобігання вмиканню преса за
відкритих огорож і самовільному вмиканню; блокувальними пристроями для забезпечення в автоматичних
подвійних палітурно-обтискувальних пресах зупинення рухомої плити
у будь-якому положенні під час натискання на вимикач або за
припинення подавання електроенергії.
4. Друкарсько-позолотні преси потрібно обладнати: преси-напівавтомати - запобіжними пристроями на талері,
зблокованими з автоматичним ввімкненням преса для унеможливлення
травмування рук працівника в небезпечній зоні між тиглем і
талером; преси-автомати - рухомою відкидною огорожею робочої зони.
5. Блокообробні агрегати і агрегати для незшивного скріплення
книжкових блоків потрібно обладнати: пристроями для прибирання паперових відходів і паперового
пилу; огорожею секції торшонування, зблокованою з пусковим
пристроєм.
6. Ниткошвацькі машини потрібно обладнати: прозорою огорожею зони накладання зошитів і зони зшивання, а
також блокувальним пристроєм для унеможливлення роботи машини у
разі піднятої огорожі; блокувальним пристроєм для вимикання машини за перевантаження
приймального столу зшитими блоками.
7. Дротошвацькі машини потрібно обладнати блокувальними
пристроями для вимикання електродвигуна у разі піднятої огорожі
механізму подавання дроту.
8. В ізольованих приміщеннях потрібно розміщати цехи: лакування; припресування плівки; фальцювання; виготовлення палітурок; очищення палітурок від залишків фольги; комплектування, скріплення і оброблення книжкових блоків; виготовлення брошур (вставляння блоків в палітурку,
пресування, сушіння і пакування продукції); виготовлення клеїв; змивання клейових валів і апаратів; компресорну і вакуумну; ремонтну майстерню; комору цеху; контору цеху (кімнату майстра). Дільниці з виготовлення палітурок можна територіально
суміщати з іншими дільницями брошурувально-палітурного цеху. Дільниці з оздоблення відбитків (лакування, бронзування,
припресування плівки тощо) можна розміщати в друкарських цехах.
9. Лакування і припресування плівки має відповідати таким
вимогам: 9.1. Дільниці лакування потрібно обладнати системами місцевої
витяжної вентиляції, засобами пожежогасіння і мати вільні шляхи
для евакуації.
9.2. Для освітлення дільниць слід застосовувати лампи
розжарювання у вибухозахисній арматурі. Розподільні електрошафи,
вимикачі, штепсельні розетки і запобіжники слід розташовувати поза
дільницею.
9.3. Для подавання лаку і розчинників до машин рекомендовано
використовувати трубопровід. За відсутності трубопроводу лаки і
розчинники потрібно доставляти в спеціальній тарі.
9.4. Устаткування для припресування плівки потрібно оснастити
пристроями для нейтралізації електростатичних зарядів.
10. Фальцювання має відповідати таким вимогам:
10.1. Ножові фальцювальні машини слід оснастити пристроями
для запобігання падінню вантажу під час відривання тасьми.
10.2. На фальцювальних машинах з ручним накладанням аркушів
слід встановити захисні планки для унеможливлення травмування
працівників.
10.3. Самонаклади, секції зшивання і розрізування
швацькорізальних агрегатів слід оснастити огорожами, зблокованими
з приводом машини.
10.4. Пакувально-обтискувальні преси і столи для
зіштовхування аркушевої продукції треба встановити на відстані не
менше ніж 0,3 м від машини.
10.5. Платформи з готовою продукцією потрібно встановити на
відстані не менше ніж 0,5 м від столів для зіштовхування та від
різальних і фальцювальних машин.
10.6. Дерев'яні частини верстатів для зіштовхування повинні
мати гладку поверхню. Дерев'яні столи з нахилом потрібно покривати
листовою термореактивною пластмасою.
10.7. Під час розрізування малоформатної продукції (етикетки,
бланки тощо) для підтримання стопи потрібно застосовувати
спеціальні пристрої (кутники тощо).
11. Оздоблення палітурок має відповідати таким вимогам:
11.1. Важіль ручного позолотного преса повинен опускатись не
більш ніж 0,7 м до рівня підлоги.
11.2. Для очищення бронзувальних машин треба застосовувати
порохотяги з фільтром для дрібнодисперсного пилу. Прибирання
приміщень слід здійснювати вологим способом після кожної зміни.
12. Комплектування, скріплення, оброблення і вставлення в
палітурку книжкових блоків має відповідати таким вимогам:
12.1. За розміщення устаткування в потокові лінії слід
обладнати захисні пристрої для обмеження тепловиділення від
нагрітого устаткування.
12.2. Електронагрівачі для клейових розчинів в апаратах
заклеювальних верстатів, блокообробних та інших агрегатах потрібно
обладнати терморегуляторами.
12.3. Змивання клейових апаратів брошурувальних і палітурних
машин слід здійснювати в ізольованому приміщенні.
13. Виготовлення брошур має відповідати таким вимогам:
13.1. Машини незшивного клейового скріплення слід обладнати
огорожею зони зворотно-поступального руху покривального апарата.
13.2. Робочі столи для сфальцьованих зошитів потрібно
встановити на відстані не менше ніж 0,3 м від транспортера
вкладально-швацької машини.
14. Підготування клеїв має відповідати таким вимогам:
14.1. Дільниця підготування клеїв повинна бути оснащена
захисними пристроями для обмеження тепловиділень від нагрітого
устаткування. В місцях, де є відкриті ємності з клеєм, обов'язково
має бути припливно-витяжна вентиляція з місцевими відсмоктувачами
шкідливих речовин, що виділяються під час роботи з клеями. Площа
приміщення має бути не менше ніж 10 м.кв.
14.2. Клеєварні котли з боковим зливанням слід встановлювати
не нижче ніж 0,5 м від підлоги.
14.3. За нагрівання газом "водяної сорочки" котла
рекомендовано застосовувати термомагнітні клапани для
автоматичного відключення котла від газової мережі у разі зміни
тиску газу, затухання пальників або зменшення рівня води у
"водяній сорочці".
14.4. Клеєварні котли слід обладнати пристроями для видалення
продуктів згоряння через димохід та кранами для зливання води.
14.5. Клеєварні котли з паровим обігріванням потрібно
обладнати манометрами для вимірювання тиску. "Парова сорочка"
повинна бути герметично з'єднана з котлом і трубопроводом від
парогенератора, вентилі повинні бути щільно з'єднані з котлом.
14.6. Привід мішалки котла повинен мати огорожу. За
відсутності в котлах мішалок для перемішування клейових розчинів
треба застосовувати ручні дерев'яні лопатки.
14.7. Хімічні речовини для виготовлення клеїв треба зберігати
в ізольованому приміщенні.
14.8. Клей слід транспортувати в щільно закритій тарі. На підлозі біля клеєварних котлів повинні бути гумові килимки
з ребристою поверхнею.
5. Вимоги до підготування паперу, картону,
палітурних матеріалів
1. В ізольованих приміщеннях треба розташовувати дільниці: підготування паперу, тканини; підготування картону; кімнату майстра.
2. Паперорізальні і бобінорізальні машини слід обладнати
огорожами зони розрізання та пристроями для запобігання падінню
рулона з механізмів піднімання і кріплення рулонів.
3. Картонорізальні машини слід обладнати захисними щитками з
боку ножа для унеможливлення травмування працівника та огорожами
зони розрізальних секцій.
4. Бобінорізальні машини треба обладнати огорожами зони
розрізальних секцій і намотувальних валів.
6. Вимоги до виготовлення зошитів
1. В ізольованих приміщеннях треба розташовувати дільниці: лініювання паперу; лініювально-зошитових агрегатів; комплектування, скріплення та оброблення зошитів; пакування готової продукції; склад готової продукції.
2. Лініювально-зошитові агрегати слід встановлювати із
забезпеченням найнижчого рівня шуму та обладнати пристроями для
нейтралізації електричних зарядів.
7. Вимоги до виготовлення паковань
1. В ізольованих приміщеннях треба розміщувати дільниці: виготовлення форм; друкарсько-висікальних автоматів; подовжнього склеювання висічок та їх пакування.
2. Для зменшення рівня вібрації друкарсько-висікальні
автомати треба встановлювати взаємоперпендикулярно.
8. Вимоги до виготовлення алфавітних книжок
1. В ізольованих приміщеннях треба розміщувати дільниці: алфавітно-висікальних автоматів (машин); контролю готової продукції.
2. Алфавітно-висікальні автомати слід обладнати огорожами
зони висікання (рухома огорожа, фотоблокування), гальмівними
пристроями для зупинення механізму верхнього висікального ножа під
час руху зверху вниз в довільному положенні та блокувальними
пристроями для запобігання самовільному опусканню ножа в разі
припинення подання електроенергії.
9. Вимоги до виготовлення палітурок
на ВЧ-устаткуванні
1. В ізольованих приміщеннях треба розміщувати дільниці: виготовлення штампів; ВЧ-устаткування; сортування та зберігання матеріалів і напівфабрикатів,
пакування готової продукції; комору штампів.
2. Під час обслуговування та ремонту ВЧ-устаткування
необхідно виконувати вимоги Правил безпечної експлуатації
електроустановок споживачів, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533
(НПАОП 40.1-1.21-98), цих Правил та ДСН 3.3.6.096-02
"Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами
електромагнітних полів", затверджених наказом МОЗ України від
18.12.2002 N 476 ( z0203-03 ), зареєстрованих в Мін'юсті України
13.03.2003 за N 203/7524.
3. Трансформатори та генератори ВЧ-устаткування потрібно
розміщувати на мінімально можливій відстані від приєднаних до них
пристроїв. За розміщення одної установки в ізольованому приміщенні площа
приміщення повинна бути не менше ніж 40 м.кв., за розташування
генератора окремо від основної частини установки - не менше ніж
25 м.кв. Ширина робочих зон біля щитів управління - не менше ніж
1,2 м, а біля робочих конденсаторів - не менше ніж 0,8 м. Генератори ВЧ-устаткування розміщують в один ряд по фронту,
відстань між генераторами в неробочій зоні - не менше ніж 1 м, від
стін і колон - 0,5 м.
4. Генератори ВЧ-устаткування та зони зварювання пресів слід
обладнати захисними екранами та блокувальними пристроями для
унеможливлення вмикання ВЧ-генератора та подання СВЧ на
зварювальний штамп випадково або за знятого (піднятого) екрана. Екран має бути виготовлений з металевого листа товщиною не
менше ніж 0,5 мм. ВЧ-устаткування потрібно забезпечити блокувальним пристроєм
для автоматичного відключення від мережі у разі виходу із ладу
системи охолодження генератора.
5. ВЧ-устаткування комплектують реле часу для автоматичного
регулювання тривалості подання СВЧ на зварювальний штамп.
6. Робочі місця операторів на ВЧ-устаткуванні слід
комплектувати стільцями з регульованою висотою сидіння. На підлозі біля генератора ВЧ-устаткування необхідно стелити
гумові килимки.
10. Вимоги до копіювального устаткування
1. Дільниця повинна бути не менше ніж 25 м. кв. та обладнана
припливно-витяжною вентиляцією.
2. Відстань від копіювального устаткування до стіни повинна
становити не менше ніж 1,5 м. У робочій зоні оператора (на підлозі
перед пультом керування) необхідно мати діелектричний килимок.
IV. Вимоги до допоміжних видів робіт
1. Вимоги до ремонтно-механічних робіт
1. В ізольованих приміщеннях потрібно розміщувати дільниці: слюсарну; механічну; шліфувальну; заточування ножів; електро- і газозварювання; деревообробну; комору запасних частин; контору цеху (кімнату майстра).
2. Устаткування метало- і деревообробне повинно бути
відповідно до ДСТУ 2807-94 "Устаткування метало- і деревообробне.
Загальні вимоги безпеки і методи випробувань".
3. Устаткування слід обладнати огорожами робочих зон.
4. Верстати, до яких підведено трубопроводи з
охолоджувальними рідинами, потрібно обладнати огорожами та
піддонами чи коритами для збирання рідин.
5. Інструменти з загостреними кінцями (напильники, ножівки)
повинні мати рукоятки з гладкою поверхнею і ручки з бандажними
кільцями.
6. Слюсарне устаткування має відповідати таким вимогам:
6.1. Ремонтні роботи треба виконувати на переносних або
стаціонарних верстатах.
6.2. Довжина верстата - не менше ніж 1,5 м, ширина - не менше
ніж 0,75 м.
6.3. Для захисту працівників від відлетілих часток металу
верстати треба обладнати з боків неробочої зони сітками висотою не
менше ніж 0,75 м з чарунками не більше ніж 3 мм.
6.4. Відстань між осями лещат на верстаті має бути відповідно
розміру оброблюваних деталей, але не менше ніж 1 м. Для прибирання стружки з верстатів робочі місця потрібно
укомплектувати щітками тощо.
7. Механічне, шліфувальне та заточувальне устаткування має
відповідати таким вимогам:
7.1. Дільниці, на яких розміщені токарні, фрезерні,
стругальні, шліфувальні верстати, а також заточувальне
устаткування, необхідно обладнувати пристроями витяжної
вентиляції. Працівники дільниць повинні бути забезпечені засобами
захисту очей і органів дихання.
7.2. Під час оброблення на токарних верстатах деталі з
пруткового матеріалу не повинні виступати за межі верстата. Для дроблення стружки необхідно застосовувати інструменти і
пристрої (стружколоми), захисну сітку для захисту працівників. Токарні верстати слід обладнати відкидною огорожею зони
різання.
7.3. Фрези треба зберігати і транспортувати в футлярах або
тарі.
7.4. Для виймання стружки з просвердлених отворів слід
застосовувати магніти, металеві гачки.
7.5. Стругальні та шліфувальні верстати слід обладнати
захисними пристроями (висувними лінійками) зони руху стола,
платформи, повзуна для обмеження доступу працівників в цю зону та
вкомплектувати збірниками стружки.
7.6. Точильні наждачні круги в неробочій частині необхідно
закривати міцними глухими металевими кожухами із ковкої сталі
товщиною не менше ніж 5 мм. Абразивні круги необхідно перевіряти на відсутність вибоїн і
тріщин та транспортувати і переміщати в спеціальній тарі у
вертикальному положенні. Точильні і шліфувальні верстати потрібно укомплектувати
пристроями для усунення пилу з місць оброблення деталей.
7.7. Механічні ножиці для розрізування листового металу
потрібно обладнати пристроями для унеможливлення травмування рук
працівників. Дискові пили потрібно обладнати пристроями для механічного
подавання матеріалу в зону різання і огорожею.
8. Електро- і газозварювальні роботи повинні відповідати
таким вимогам:
8.1. Електрозварювальні роботи виконують відповідно до вимог
ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования
безопасности", вимог п. 8.1 Правил пожежної безпеки в Україні
( z1410-04 ), вимог п. 10.2 Правил пожежної безпеки на
підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості. Згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 "Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок" ( v0272203-01 )
приміщення виробництв, пов'язаних з газоподібним воднем, в яких
технологічний процес з урахуванням дій природної витяжної
вентиляції виключає можливість появи розрахункового підвищеного
тиску спалахнення, що перевищує значення галузевих норм у разі
нормальної роботи та в аварійних ситуаціях або у разі виробничих
неполадок, мають вибухонебезпечну зону класу 2 тільки у верхній
частині приміщення від відмітки 0,75 м загальної висоти від рівня
підлоги. Електрозварювальні установки треба обладнати пусковими і
регулювальними реостатами, вимірювальними приладами для
безперервного контролю за роботою установки. Електро- і газозварювальні дільниці необхідно обладнувати
пристроями витяжної вентиляції.
8.2. Газозварювальні роботи слід виконувати у виокремлених
приміщеннях і майданчиках за межами виробничих будівель на
відстані не менше ніж 10 м. Карбід в упаковці, пусту тару треба
зберігати у спеціально виокремлених місцях (приміщеннях).
8.3. Зберігати, транспортувати і експлуатувати балони з
киснем та з горючими газами слід відповідно до вимог Правил будови
і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском,
затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94
N 104 (НПАОП 0.00-1.07-94).
8.4. Подрібнювати і розважувати карбід кальцію слід у
виокремлених сухих приміщеннях з застосуванням респіраторів і
захисних окулярів. Розкривати тару з карбідом кальцію треба
інструментом, виготовленим з кольорових металів (крім міді).
9. Деревообробне устаткування повинно відповідати таким
вимогам: 9.1. Верстати для подовжнього розпилювання з ручним
подаванням слід обладнати: запобіжними пристроями для унеможливлення викидання дошки або
деталі; блокувальними пристроями для унеможливлення роботи
устаткування за незачинених або знятих огорож.
9.2. Робоча частина щілини фугувального верстата повинна бути
обладнана огорожею, яка автоматично відкриває ножову щілину на
ширину оброблювальної деталі. Неробоча частина щілини повинна бути
повністю закритою.
9.3. Долото довбального верстата потрібно закривати
пересувною огорожею, нижня частина якої прилягає до оброблюваного
матеріалу.
9.4. Деревообробні верстати слід обладнати
пневмотранспортними системами для усунення пилу і стружки. Двері та люки пилозбиральних камер під час їх експлуатації
повинні бути зачинені, горючі відходи, зібрані в камерах, треба
своєчасно видаляти згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні
( z1410-04 ).
2. Вимоги до складування матеріалів, готової продукції
та вантажно-розвантажувальних робіт
1. Зберігання, складування і транспортування матеріалів та
готової продукції повинно відповідати таким вимогам:
1.1. В ізольованих приміщеннях потрібно розміщати склади: паперу, картону, палітурних матеріалів; фарб для високого і офсетного способів друкування; фарб для глибокого, флексографічного і трафаретного способів
друкування; агресивних рідин (кислот, лугів); ЛЗР і ГР; матеріалів, запасних частин; хімікатів і речовин; засобів індивідуального захисту; готової продукції.
1.2. Рулонний папір потрібно укладати горизонтально не більш
ніж в 3 ряди за висотою, але не вище ніж 2,5 м від підлоги з
обов'язковим розклинюванням з двох сторін кожного рулону нижнього
ряду. У разі застосування безстелажного способу зберігання
матеріали слід укладати в штабелі. Відстань від верху штабеля до
будівельних конструкцій перекриття (стелі) - не менше ніж 1 м. Ширина проходу між штабелями, а також між штабелями і стінами
має бути не менше ніж 0,8 м. Напроти дверних отворів складу
залишають прохід, рівний ширині дверей, але не менше ніж 1 м. У
разі ширини складу більше 10 м вздовж складу роблять прохід
шириною не менше ніж 2 м. На складах, забезпечених сучасними засобами механізації,
допускається складування паперу, картону і матеріалів в штабелі
висотою до 2,5 м, а під час складування рулонного паперу на торець
- в штабелі висотою до 7 м, відстань між штабелями визначається за
габаритами засобів механізації.
1.3. Банки з фарбою і допоміжними речовинами потрібно
розміщати на стелажах відповідно до номерів партій. Металеві бочки з фарбою масою від 85 кг до 90 кг потрібно
ставити в один ряд пробками догори. За зберігання фарби в горизонтальних циліндричних посудинах
необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки, встановлених для
складів ЛЗР і ГР.
1.4. На складах необхідно додержуватись встановлених
граничних норм зберігання речовин і матеріалів, а також порядку
сумісного зберігання хімічних речовин і матеріалів відповідно до
вимог пункту 7.10 Правил пожежної безпеки в Україні ( z1410-04 )
та вимог пункту 9.3 Правил пожежної безпеки на підприємствах та в
організаціях поліграфічної промисловості. На складах повинен бути план розміщення хімічних речовин із
зазначенням їх характерних властивостей ("отруйні", "хімічно
активні", "вогненебезпечні" тощо). На кожній тарі з хімічною речовиною має бути надпис, бирка з
її назвою або сертифікат. Хімікати, ЛЗР і ГР зберігають у заводській тарній упаковці.
Дрібну тару з хімікатами необхідно зберігати на стелажах
відкритого типу або в шафах, а велику тару вкладати в штабелі. Для
унеможливлення перевантаження стелажів слід встановити допустиме
число (масу) місць, дозволене за одночасного зберігання. За
складування реактивів на підлозі слід передбачити місця, окреслені
обмежувальними лініями, та забезпечити проходи, евакуаційні
виходи і доступи до засобів пожежогасіння. Відповідно до пункту 7.7.21 Правил пожежної безпеки в Україні
( z1410-04 ) розфасовувати хімікати ЛЗР і ГР, складати і розводити
всі види лаків та фарб необхідно в спеціальному виділеному
ізольованому приміщенні з ефективною загальнообмінною вентиляцією
і місцевими відсмоктувачами згідно з СНиП 2.04.05-91,
розташованому біля зовнішньої стіни з віконними отворами. В цьому
приміщенні повинен бути окремий евакуаційний вихід. Пролиті і
розсипані речовини слід нейтралізувати і прибрати. Пакувальні
матеріали (папір, стружку, вату, паклю тощо) потрібно зберігати
ізольовано від хімікатів, ЛЗР і ГР. Підлога в складах хімічних речовин повинна бути стійкою до
впливу речовин, гладкою та мати похили для стікання випадково
розлитої рідини до спеціальних приймачів. В місцях стікання
повинен бути резервуар для нейтралізації стічних рідин. Майданчики відкритих складів ЛЗР і ГР необхідно загороджувати
(обваловувати) для унеможливлення розтікання розчинів у разі
аварії. Майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі слід
обгороджувати земляним валом або негорючою суцільною стінкою
заввишки не менше 0,5 м з пандусами для проходу на майданчик
відповідно до пункту 7.10.2.4 Правил пожежної безпеки в Україні
( z1410-04 ). Обвалування (стінки), їх перехідні містки, сходи, огорожі
повинні постійно підтримуватися справними. Майданчики всередині
обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими та посипаними
піском відповідно до пункту 7.10.2.5 Правил пожежної безпеки в
Україні ( z1410-04 ). У сховищах бочки з нафтопродуктами необхідно укладати
пробками догори. Наливати (розливати) нафтопродукти слід у
спеціально виокремлених місцях та застосовувати для місцевого
освітлення акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні.
1.5. Електричні лампи зберігають в упаковці у виокремлених
місцях. Перегорілі газорозрядні лампи треба зберігати в
спеціальних ємкостях або на відкритих майданчиках з підвітряної
сторони і періодично вивозити для знищення та демеркуризації на
спеціальних підприємствах згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99
( v0029588-99 ).
1.6. Під час підіймання і переміщення вантажів вручну
чоловіками, жінками і підлітками необхідно дотримуватись таких
норм: Граничні норми підіймання і переміщення вантажів чоловіками,
які затверджено постановою Державного комітету СРСР з праці і
соціальних питань та Президією Всесоюзної Центральної Ради
Професійних Союзів від 27 січня 1982 року N 22/11-1; Граничні
норми підіймання і переміщення важких речей жінками, які
затверджено наказом МОЗ України 10.12.93 N 241 ( z0194-93 ),
зареєстровано в Мін'юсті України 22.12.93 за N 194; Граничні норми
підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, які
затверджено наказом МОЗ України від 22.03.96 N 59 ( z0183-96 ),
зареєстровано в Мін'юсті України 16.04.96 за N 183/1208. Вантажі масою більше ніж 50 кг необхідно переміщувати за
допомогою відповідних підіймально-транспортних пристроїв,
спеціальних візків тощо.
2. Зберігання, складування і транспортування матеріалів,
напівфабрикатів та готової продукції в цехах має відповідати таким
вимогам:
2.1. Напівфабрикати і готову продукцію можна зберігати в
цехах у спеціально виокремлених місцях: аркушевий папір, несфальцьовану віддруковану продукцію -
стопами на стелажах висотою не більше ніж 1,6 м; віддруковану продукцію, сфальцьовану і в пачках - штабелями
висотою не більше ніж 2,0 м; рулонний папір - укладений в ряди, з обов'язковим
розклинюванням кожного рулону з двох боків. Формні пластини зберігають на спеціальних стелажах або
штативах.
2.2. Хімічні речовини, фарби, ЛЗР, ГР слід розміщати за
асортиментом та встановити граничні норми кількості одночасного
зберігання. В робочий час слід вмикати витяжну вентиляцію. ЛЗР і ГР потрібно зберігати в щільно закритих металевих шафах
або ящиках, на внутрішніх сторонах яких повинен бути надпис з
позначенням назв речовин і загальної допустимої норми змінної
потреби. Відкривати металеві бочки, бідони тощо слід інструментами,
виготовленими з кольорових металів або покритими ними для
унеможливлення іскроутворення під час ударів. Фарби, ЛЗР і ГР слід видавати в закритій металевій тарі. Для зберігання кислот і лугів повинні бути шафи з
вогнетривких матеріалів. У разі попадання кислот чи лугів на шкіру
працівників повинні бути розчини нейтралізуючих речовин (для
кислот - 5-10% - ий розчин питної соди, для лугів - 2-3% - ий
розчин оцтової або борної кислоти). Бутлі з кислотою чи лугом ємкістю більше ніж 5 л потрібно
поміщати в спеціальні пластмасові футляри.
2.3. Для переміщення і транспортування матеріалів,
напівфабрикатів, готової продукції слід використовувати
транспортні засоби, механізми і тару згідно з ГОСТ 12.3.009-76
"ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования
безопасности" і ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения
грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".
3. Вимоги до робіт з акумуляторними батареями
та зарядними пристроями
1. Роботи з акумуляторними батареями та зарядними пристроями
слід проводити відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації
електроустановок споживачів, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за
N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), та вимог пункту 9.7 Правил
пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної
промисловості.
2. Заряджати кислотні акумуляторні батареї, лужні батареї та
готувати електроліти слід в ізольованих приміщеннях та виокремити
приміщення площею не менше ніж 4 м.кв. для зберігання кислоти,
сепараторів, приладдя.
3. У разі попадання електролітів від кислотних батарей на
шкіру, слизову оболонку працівників або на підлогу необхідно
застосувати розчин питної соди, а від лужних батарей - розчин
борної або оцтової кислоти.
4. Вимоги до компресорів
1. Компресорні установки повинні бути згідно з
ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие
требования безопасности" і НПАОП 0.00-1.13-71 "Правила будови і
безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок,
повітропроводів і газопроводів", затвердженого Держгіртехнаглядом
СРСР 07.12.71.
2. Компресорну розміщують в ізольованому приміщенні на
віброізольованому фундаменті.
3. Ремонтувати компресор і трубопроводи дозволено після
зниження тиску в системі до нуля.
5. Вимоги до лабораторій
1. Роботу в лабораторіях слід організувати відповідно до
вимог Основних правил безпечної роботи в хімічних лабораторіях,
затверджених наказом Мінхімпрому СРСР 27.07.77
(НПАОП 73.1-1.06-77), та вимог пункту 9. 1 Правил пожежної
безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної
промисловості.
2. Припливно-витяжну вентиляцію в лабораторії необхідно
вмикати за п'ять хвилин до початку роботи і вимикати після
закінчення робочого дня. Під час проведення робіт з
високотоксичними речовинами вентиляція має працювати цілодобово.
3. Не допускається виконання в лабораторії робіт, не
зазначених в завданні і не передбачених інструкціями з охорони
праці.
6. Вимоги до очищення промислових стоків
1. В ізольованих приміщеннях слід розміщати дільниці: ємкостей і насосних установок; регенерації; відстоювання і зневоднювання осаду; реагентну; контрольно-вимірювальних приладів, автоматики і
енергопостачання; комору; кімнату для персоналу. Експлуатацію очисних споруд необхідно контролювати і
результати контролю записувати в спеціальному журналі.
2. Обслуговувати очисні установки повинні спеціально
підготовлені працівники в кількості не менше 3 осіб.
3. Роботи на очисних спорудах треба виконувати з
застосуванням відповідних ЗІЗ. Місця постійного перебування
працівників треба радіофікувати, обладнати вентиляцією,
забезпечити телефоном.
4. Приміщення повинні бути обладнані раковинами, ємкостями з
нейтралізуючими розчинами, бачками з водою для змивання шкідливих
речовин. Проводити роботи у разі несправної загальнообмінної
вентиляції заборонено.
7. Вимоги до пакування паперових відходів
1. Вертикальні преси для пакування паперових відходів слід
обладнати пристроями для зупинення рухомої плити в крайньому
верхньому та нижньому положеннях, горизонтальні преси - в
крайньому задньому положенні.
2. Дріт для пакування паперових відходів зберігають в
дерев'яних ящиках.
3. Паковання необхідно укладати в виокремлених місцях. Висота
стопи від підлоги - не більше ніж 1,6 м. Паковання масою більше
50 кг необхідно транспортувати і укладати з використанням
підіймально-транспортного устаткування.
V. Вимоги до електроустановок та інженерних мереж
1. Електроустановки
1. Обладнувати та експлуатувати електроустановки необхідно
згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 "Правила будови
електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок",
затвердженого наказом Мінпраці України від 21.06.2001 N 272
( v0272203-01 ), НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної
експлуатації електроустановок споживачів", затвердженого наказом
Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованого в Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533, ГОСТ
12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического
электричества. Общие требования", ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ.
Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов
защиты", ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное
заземление, зануление", ДСН 3.3.6.096-02, а також відповідно до
вимог пункту 5.1 Правил пожежної безпеки в Україні ( z1410-04 ).
2. Обслуговувати електроустановки, проводити ремонтні,
монтажні та налагоджувальні роботи повинна енергетична служба
(головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник
відповідної кваліфікації). У разі неможливості технічного
обслуговування електроустановок працівниками підприємства повинен
бути укладений договір планового обслуговування зі спеціалізованою
організацією (кваліфікованими фахівцями). За відсутності енергетичної служби або договору зі
спеціалізованою організацією експлуатувати електроустановки
заборонено. Електрозахисні засоби слід експлуатувати згідно з Правилами
експлуатації електрозахисних засобів, затвердженими наказом
Мінпраці України від 05.06.2001 N 253 (НПАОП 40.1-1.07-01).
3. Після монтажу, реконструкції, ремонту або технічного
переоснащення електроустановок слід проводити
приймально-здавальні, а в процесі експлуатації - періодичні
випробування згідно з Правилами безпечної експлуатації
електроустановок споживачів, затвердженими наказом
Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за
N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
4. Електроустатковання в приміщеннях з вологим або хімічно
активним середовищем чи в запилених приміщеннях має бути хімічно
стійким, вологостійким та пилонепроникним.
5. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу можна
застосовувати електричні машини напругою до 10 кВ за умови, що
їхня оболонка має ступінь захисту згідно з ГОСТ 17494-87 "Машины
электрические вращающиеся. Классификация степеней защиты,
обеспечиваемых оболочками вращающихся электрических машин".
6. Кожна машина або група машин (автоматична лінія) повинна
бути обладнана ввідним вимикачем ручної дії, розміщеним в
безпечному для обслуговування місці. Автоматичні лінії слід обладнати запасним вимикачем. За його
відсутності кожну одиницю устаткування слід обладнати ввідним
вимикачем з двома фіксованими положеннями: "включено" або
"виключено".
7. На корпусах апаратів керування та роз'єднувальних апаратах
повинні бути нанесені чіткі знаки положення ручки керування:
"включено", "виключено". На головних пультах керування устаткуванням, електрошафах
повинна бути світлова сигналізація.
8. Для захисту електроустаткування від короткого замикання
необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.
9. Металеві частини устаткування, які у разі пошкодження
ізоляції електроустаткування можуть опинитися під напругою
небезпечної величини, необхідно заземлити (занулити) або
застосовувати інші методи захисту.
10. На апарати керування, розподільні коробки треба нанести
знак електричної напруги.
11. Устаткування має бути захищене від електростатичних
зарядів.
12. Для живлення світильників місцевого освітлення з лампами
розжарювання треба використовувати напругу: в приміщеннях без
підвищеної небезпеки - не вище ніж 42 В, у приміщеннях з
підвищеною небезпекою та особливо небезпечних - не вище ніж 12 В.
Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127 - 220 В
дозволено застосовувати для місцевого освітлення за умови
захищеності струмопровідних частин від випадкових доторкань. У приміщеннях з хімічно активним середовищем, жарким чи
вологим слід використовувати люмінесцентні лампи для місцевого
освітлення в арматурі спеціальної конструкції.
2. Освітлення
1. Освітленість виробничих і допоміжних приміщень повинна
відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне
освітлення".
2. За системи комбінованого освітлення для загального
освітлення треба передбачити газорозрядні лампи незалежно від типу
місцевого освітлення. Прямі і відбиті світлові промені не повинні попадати
безпосередньо в органи зору.
3. Для місцевого освітлення необхідно передбачати світильники
зі світлорозсіювальним склом і захисним кутом не менше ніж 30
град. За висоти підвісу світильників відносно робочого місця від
1,5 м до 2,0 м слід застосовувати світильники зі зміною положення
в просторі для отримання оптимальної освітленості і кута падіння
світла.
4. Роботи зі встановлення та очищення світильників загального
освітлення, заміни перегорілих ламп і ремонту освітлювальної
мережі слід виконувати за вимкненої напруги електромережі. Освітлювальні установки висотою підвісу до 5 м повинні
обслуговувати два працівники з приставних або розсувних драбин.
Для виконання робіт на висоті понад 5 м необхідно застосовувати
телескопічні підйомники.
5. Газорозрядні лампи з ртуттю, які вийшли з ладу, необхідно
зберігати спакованими в спеціальних приміщеннях і періодично
вивозити з підприємства відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029-99
( v0029588-99 ).
3. Водопостачання, каналізація
1. Експлуатувати системи водопостачання та водовідведення
потрібно відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация
водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие
требования безопасности", Правил техніки безпеки при експлуатації
систем водопостачання та водовідведення населених місць і пункту
5.4 Правил пожежної безпеки в Україні ( z1410-04 ).
2. Якість питної води повинна бути відповідно до ДСанПіН
383-97 "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води
централізованого господарсько-питного водопостачання",
затверджених наказом МОЗ України від 23.12.96 N 383 ( z0136-97 )
та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за
N 136/1940. За відсутності водопроводу слід встановлювати бачки для
питної води, воду в бачках щодня міняти. Цехи слід обладнувати автоматами з газованою водою.
3. Люки колодязів, камер, колекторів, підземних комунікацій
тощо необхідно, залежно від умов, закрити кришками, бетонними
плитами, листами рифленого заліза.
4. Колодязі та камери мереж водопостачання і каналізації слід
обладнати пристроями для спускання в них (скобами, драбинами). У
камерах з відкритими каналами (лотками) треба облаштувати робочі
майданчики з огорожами.
4. Опалення, вентиляція і кондиціювання
1. Параметри мікроклімату робочої зони повинні бути згідно з
ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6-042 ( va042282-99 ).
2. Опалювально-вентиляційне устаткування та трубопроводи слід
позначати згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
3. Опалювальні та вентиляційні системи після монтажу,
реконструкції чи капітального ремонту треба відрегулювати, довести
до проектної потужності та здійснити їх приймальні випробування.
4. Металеві трубопроводи та повітроводи систем вентиляції
приміщень категорій А та Б, систем місцевих відсмоктувачів для
транспортування вибухонебезпечних сумішей повинні бути заземлені
та захищені від електростатичних зарядів.
5. Для зручності прибирання рекомендовано застосовувати
опалювальні прилади з гладкою поверхнею (радіатори чи гладкі
труби).
6. Опалення має відповідати таким вимогам:
6.1. Будова, експлуатація систем опалення повинні бути
відповідно до вимог пункту 5.2 Правил пожежної безпеки в Україні
( z1410-04 ) та пункту 6.2 Правил пожежної безпеки на
підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості.
6.2. Повітронагрівальні й опалювальні прилади слід розміщати
в приміщенні задля рівномірного прогрівання повітря робочої зони. Рекомендовано системи парового опалення низького тиску,
водяного опалення, а в невеликих приміщеннях дозволено місцеве
(пічне) опалення. В окремих приміщеннях дозволено застосовувати електричні
прилади з закритими спіралями, калориферні установки тощо.
6.3. Опалювальні прилади потрібно розміщати на відстані 0,1 м
від поверхні стін в місцях, доступних для огляду, ремонту,
очищення. Не можна розміщати опалювальні прилади в нішах стін. На
сходових маршах опалювальні прилади слід розміщати на нижніх
поверхах, у відсіках тамбурів без зовнішніх дверей.
6.4. У теплий період року рекомендовано використовувати
системи для охолодження повітря робочих зон.
7. Вентиляція, кондиціювання повинні відповідати таким
вимогам:
7.1. Будова і експлуатація систем вентиляції повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы
вентиляционные. Общие требования", пункту 5.3 Правил пожежної
безпеки в Україні ( z1410-04 ) і пункту 6.3 Правил пожежної
безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної
промисловості.
7.2. Вилучати шкідливі гази, пари, аерозолі та пил, які
можуть утворюватися в процесі виробництва, потрібно: через місцеву та загальнообмінну штучну вентиляцію за
категорій виробництва А, Б і шкідливих речовин 1-го та 2-го
класів небезпеки; через місцеву, загальнообмінну штучну і природну вентиляцію
через фрамуги та двері за решти категорій.
7.3. Окремо потрібно встановлювати: системи вентиляції, кондиціювання повітря для кожної групи
приміщень, розділених протипожежними стінами; системи місцевих відсмоктувачів шкідливих або горючих речовин
від систем загальнообмінної вентиляції; системи місцевих відсмоктувачів речовин, у разі зміщування
яких можуть утворитися вибухонебезпечна суміш або ще небезпечніші
речовини; системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, які осідають
(паперовий пил) або конденсуються (масляний аерозоль оцтової
кислоти) в повітропроводах і вентиляційному устаткованні для
кожного приміщення або кожної одиниці устатковання.
7.4. Припливне повітря не повинно порушувати роботу місцевих
відсмоктувачів і не повинно поступати в робочу зону крізь зони з
більшим забрудненням шкідливими речовинами. Припливне повітря потрібно подавати у робочу або верхню зону
приміщення. Швидкість руху повітря в робочій зоні не повинна
перевищувати 0,3 м/с залежно від категорії виконуваної роботи. У друкарські та брошурувально-палітурні цехи із запиленим
середовищем припливне повітря потрібно подавати слабоконвективним
струменем, спрямованим зверху вниз, з повітророзподільників,
розташованих у верхній зоні.
7.5. Повітряні та повітряно-теплові завіси потрібно
встановлювати біля відкритих отворів у зовнішніх стінах, воріт.
7.6. Вентиляційне устатковання для видалення
вибухонебезпечних сумішей повинно бути у вибухозахищеному
виконанні, розміщене у виокремленому приміщенні (крім
підвального).
7.7. Біля вентилятора потрібно встановити огорожу для захисту
працівників від випадкового доторкання до обертової клинопасової
передачі від двигуна до вентилятора.
5. Газове устатковання та котельні
1. Облаштовувати та експлуатувати газове устатковання
необхідно згідно з ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання
будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання" і
Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254 ( z0318-98 ),
зареєстрованих в Мін'юсті України 15.05.98 за N 318/2758
(НПАОП 0.00-1.20-98), відповідно до вимог пункту 5.5 Правил
пожежної безпеки в Україні ( z1410-04 ).
2. Конструкція, ремонт і експлуатація парових і водогрійних
котлів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної
експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 N 51
(НПАОП 0.00-1.08-94). Будова і безпечна експлуатація парових
котлів з тиском пари не більше ніж 0,07 МПа (0,7 кгс/см.кв.),
водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води
не вище 115 град. С повинна відповідати Правилам будови і
безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше
0,07 МПа (0,7 кгс/см.кв.), водогрійних котлів і водопідігрівачів з
температурою нагріву води не вище 115 град. С, затвердженим
наказом Держнаглядохоронпраці від 23.07.96 N 125 ( z0655-96 ),
зареєстрованим в Мін'юсті України 05.11.96 за N 655/1680
(НПАОП 0.00-1.26-96).
VI. Вимоги до автотранспорту, вантажно-
розвантажувальних робіт, підіймально-транспортного
устатковання та внутрішнього транспорту
1. Автотранспорт
1. Експлуатацію автотранспорту необхідно здійснювати
відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306
( 1306-2001-п ).
2. Обслуговування і ремонт автомобілів необхідно виконувати
відповідно до вимог пункту 7.8 Правил пожежної безпеки в Україні
( z1410-04 ) та вимог пункту 9.6 Правил пожежної безпеки на
підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості.
3. Великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні
засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі,
слід реєструвати згідно з Правилами державної реєстрації та обліку
великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних
засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі
загального користування, затвердженими наказом
Держнаглядохоронпраці України від 01.07.2004 N 163 ( z0888-04 ),
зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за
N 888/9487 (НПАОП 0.00-1.09-04).
2. Майданчики для проведення
вантажно-розвантажувальних робіт
1. Місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт,
під'їзні та транспортні шляхи повинні бути відповідно до ГОСТ
12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80. Постійні місця
вантажно-розвантажувальних робіт за групами вантажів слід
забезпечити механізованими пристроями та інвентарем для безпечного
проведення робіт.
2. На майданчиках для навантаження і розвантаження вантажів
необхідно обладнувати платформи, естакади висотою на рівні підлоги
кузова автомобіля. У разі неоднакової висоти підлоги кузова автомобіля і
платформи необхідно використовувати трапи.
3. Платформи, естакади не можна розташовувати зі сторони
головного входу в приміщення. Платформи повинні бути на 1,1-1,2 м вище рівня майданчика
(дороги) для автомобілів. Платформи за необхідності слід обладнати східцями для
працівників, пандусами для електрокарів тощо.
4. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати
згідно з технологічними картами, інструкціями з охорони праці під
керівництвом відповідального працівника за дотримання вимог
безпеки.
3. Вантажопідіймальне устаткування
1. Експлуатацію, ремонт і технічне обслуговування
вантажопідіймальних кранів необхідно проводити відповідно до вимог
Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів,
затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132
( z0784-07 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
09.07.2007 за N 784/14051. Талі мають бути відповідно до ГОСТ 22584-96 "Тали
электрические. Общие технические условия".
2. На вантажопідіймальному устаткуванні повинні бути надписи:
реєстраційний номер і термін наступного випробування.
3. Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів слід
обладнувати запобіжною скобою для унеможливлення падіння вантажу.
4. На знімних вантажозахоплювальних пристроях повинно бути
клеймо або металева бирка з реєстраційним номером,
вантажопідйомністю і терміном випробування. На тарі повинні бути
вказані призначення тари, власна маса та вантажопідйомність.
5. На підіймальні ланцюги, линви тощо повинні бути свідоцтва
(сертифікати) заводу-виготовлювача про випробування.
6. Електроталі повинні бути обладнані справними гальмами,
заземлювальними пристроями, кінцевими вимикачами максимального
підіймання вантажу.
7. Лебідки з ручним приводом необхідно обладнати безпечними
ручками. Лебідки з електричним приводом необхідно обладнати
гальмівними колодками для автоматичного спрацювання у разі
вимкнення двигуна.
4. Ліфти
1. Експлуатацію ліфтів необхідно здійснювати згідно з
Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженими
наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 N 208
( v0208306-99 ) ( НПАОП 0.00-1.02-99), і відповідно до вимог
пункту 5.8 Правил пожежної безпеки в Україні ( z1410-04 ).
2. Шахти ліфтів потрібно огороджувати з усіх сторін на всю
висоту. Вони повинні мати верхнє перекриття та підлогу.
3. Ліфти повинні бути оснащені блокувальними пристроями для
унеможливлення відкривання дверей в процесі руху ліфта.
4. Кабіни малих вантажних ліфтів повинні бути огороджені на
висоту, за умови якої неможливе зміщення вантажу за межі кабіни.
5. Для вантажних ліфтів без ліфтера і для малих вантажних
ліфтів застосовують тільки зовнішнє керування. Вантажні ліфти без ліфтера і малі вантажні ліфти слід
обладнати пультом зовнішнього керування. Біля пульта керування ліфтом має бути облаштована
сигналізація зі всіх поверхів завантаження (розвантаження) ліфта.
6. За транспортування в ліфті пожежонебезпечних вантажів (ЛЗР
і ГР) мають бути дотримані вимоги пожежної безпеки.
7. На основному поверсі завантаження (розвантаження) ліфта
повинна бути вивішена табличка з позначенням назви ліфта,
вантажопідйомності, реєстраційного та інвентарного номера, терміну
випробування, відповідального за безпечну експлуатацію, номерів
телефонів персоналу з обслуговування ліфтів або аварійної служби.
8. Правила користування ліфтом повинні бути вивішені: на основному поверсі за змішаного керування; в кабіні за внутрішнього керування; біля кожного пульта за зовнішнього керування. Заборонено: переміщення людей і (або) вантажів загальною вагою, яка
перевищує вантажопідйомність ліфта; одночасне переміщення людей і вантажів (крім провідників
вантажів та ліфтерів); переміщення людей в ліфті із зовнішнім керуванням; користування ліфтом після закінчення зазначеного в паспорті
терміну експлуатації.
5. Безрейковий долішній транспорт
1. Будова і експлуатація безрейкового долішнього транспорту
(електронавантажувачі з вилковими або поворотними захватами,
електрокари, ручні вантажні візки, автонавантажувачі) повинні бути
відповідними до вимог ГОСТ 18962-97 "Машины напольного
безрельсового электрифицированного транспорта. Общие технические
условия", ГОСТ 16215-80Е "Автопогрузчики вилочные общего
назначения. Общие технические условия".
2. Електрокари, електровізки, автонавантажувачі,
електронавантажувачі повинні бути обладнані: гальмами з ручним і ножним керуванням, звуковим сигналом,
стоп-сигналом; освітленням (фарами); автоматичним пристроєм для вимикання двигуна і вмикання
гальма у разі звільнення водієм ручки керування.
3. Електронавантажувачі для підіймання вантажу на висоту
більше ніж 2 м слід обладнати міцною решіткою над місцем водія чи
кабіною та пристроями для захисту механізму підіймання від
перенавантажень.
4. Електровізки слід обладнати пристроєм для запобігання
саморозчіпленню.
5. Автонавантажувачі з механічною системою підіймання вантажу
слід обладнати кінцевими вимикачами для вимкнення системи у разі
перевищення висоти підіймання.
6. Навантажувачі з вилковими захватами для переміщення
вантажів невеликих розмірів слід обладнати запобіжною рамкою для
унеможливлення падіння вантажів. Продовжувачі вилкових захватів необхідно обладнати
фіксаторами для надійного закріплення.
7. Електрокари і автонавантажувачі необхідно ставити в гаражі
або в виокремлені місця для запобігання захаращуванню проходів,
проїздів, виходів.
6. Конвеєри
1. Будова і експлуатація конвеєрів всіх типів повинні бути
відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие
требования безопасности", ГОСТ 12.2.003-91.
2. Рухомі частини конвеєрів слід огородити для запобігання
травмуванню працівників. Огорожі повинні бути суцільними, міцними, добре закріпленими.
3. Конвеєри слід обладнати аварійними вимикачами в головній,
хвостовій частинах, а за необхідності, на кожному робочому місці.
4. Конвеєри великої довжини (висоти), а також у разі
навантаження (розвантаження) в різних приміщеннях (різних
поверхах) слід оснастити передпусковою попереджувальною світловою
і (або) звуковою сигналізацією. Конвеєри необхідно обладнати блокувальними пристроями для
унеможливлення вмикання приводу під час очищення і ремонту.
5. На технологічній лінії із декількох послідовно
встановлених і одночасно працюючих конвеєрів приводи зблоковують
так, щоб у разі зупинки будь-якого конвеєра попередні конвеєри
автоматично відключались, а наступні продовжували працювати до
зняття з них вантажу. В місцях передавання вантажу з одного конвеєра на інший або
машину необхідно передбачати пристрої для унеможливлення падіння
вантажу.
6. Ділянки нахилених і вертикальних шляхів підвісних
конвеєрів, розташованих на висоті більше ніж 3 м, повинні бути
обладнані майданчиками для монтажу на відстані не більше ніж 2 м
одна від одної.
Майданчики для приймання вантажу слід розташовувати не нижче
ніж 0,5 м від вантажопровідної частини конвеєра.
7. Вздовж конвеєрів мають бути проходи для безпечного
обслуговування шириною не менше ніж 0,75 м (1 м - для
пластинчастих конвеєрів), для ремонтування та монтажу - не менше
ніж 0,4 м.
8. Конвеєри довжиною більше ніж 20 м слід облаштовувати
містками шириною не менше ніж 1 м, огородженими поруччями висотою
не менше ніж 1 м для проходу працівників і обслуговування
конвеєрів.
9. Місця контакту ланцюга з зірочкою необхідно загороджувати
на висоту не менше ніж 2,5 м від підлоги.
7. Вимоги до застосування засобів
індивідуального захисту
1. У виробничих процесах слід застосовувати засоби
колективного та індивідуального захисту відповідно до
НПАОП 22.1-3.03-85 "Типовые отраслевые нормы бесплатной
выдачи рабочим и служащим специальной одежды, специальной обуви и
других средств индивидуальной защиты", затвердженого
Держкомвидавом СРСР, 1985, НПАОП 22.2-3.44-80 "Типовые отраслевые
нормы бесплатной выдачи рабочим и служащим специальной одежды,
специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и
служащим полиграфического производства и книжной торговли",
затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 18.08.80 N 241/П-9
( v0241400-80 ).
2. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
слід проводити відповідно до Положення про порядок забезпечення
працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими
засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом
Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170 ( z0667-96 ),
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за
N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96).
Начальник відділу
організації державного нагляду
в АПК та соціально-культурній
сфері В.С.Ткачов



on top