Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства
Наказ Міністерства юстиції України; Правила, Форма типового документа, Акт, Довідка, Реєстр, Свідоцтво, Протокол, Перелік, Рекомендації, Справа, Опис, Форма від 22.12.20103253/5
Документ z1318-10, чинний, поточна редакція — Редакція від 27.08.2019, підстава - z0931-19

7.19. При засвідченні справжності підпису декількох осіб на одному документі проставляється кількість реєстрових номерів, що відповідає кількості осіб, справжність підписів яких засвідчується.

7.20. При засвідченні справжності підпису однієї і тієї самої особи на кількох примірниках статуту або банківських карток кожен з примірників матиме один і той самий реєстровий номер або ті самі реєстрові номери (якщо засвідчується справжність підпису декількох осіб).

При засвідченні справжності підпису однієї і тієї самої особи на декількох однорідних документах кожному документу присвоюється окремий реєстровий номер.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер.

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер.

{Пункт 7.20 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

7.21. Дата вчинення нотаріальної дії, указана в графі 2 Реєстру, має збігатися з датою, зазначеною у посвідчувальному написі нотаріально оформлюваного документа.

Дата вчинення нотаріальної дії проставляється на початку робочого дня та щоразу повторюється на початку кожної сторінки Реєстру протягом усього робочого дня.

7.22. У графі 3 Реєстру зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, місце проживання особи, для якої вчиняється нотаріальна дія. Якщо це передбачено вчинюваною нотаріальною дією, також зазначається її реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті). Якщо нотаріальна дія вчиняється за участю іноземного громадянина чи він є представником при вчиненні нотаріальної дії, зазначаються його громадянство та місце постійного проживання.

{Абзац перший пункту 7.22 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1061/5 від 03.06.2013, № 2567/5 від 15.08.2019}

У разі засвідчення вірності копії документа, а також якщо нотаріальна дія вчиняється за участю іноземного громадянина чи громадянина України, постійним місцем проживання якого є іноземна держава, місце проживання особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, може вказуватися з її слів, якщо особу громадянина встановлено за документом, який не містить цієї інформації.

У разі вчинення нотаріальної дії за участю представника у графі 3 зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, місце проживання представника, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) (крім представника юридичної особи).

{Абзац третій пункту 7.22 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1061/5 від 03.06.2013, № 2567/5 від 15.08.2019}

7.23. Якщо нотаріальна дія вчиняється за участю юридичної особи, у графі 3 зазначаються її повне найменування за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження і код платника податків за ЄДРПОУ або податковий номер, прізвище, ім’я, по батькові представника, місце його проживання, посада. Реквізити документів, що підтверджують повноваження представника, зазначаються у графах 3-5.

Організаційно-правова форма юридичної особи може зазначатись скорочено (наприклад: ТОВ, ПП, ПАТ, ПрАТ).

{Пункт 7.23 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1061/5 від 03.06.2013; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

7.24. При оформленні банківських карток нотаріус, засвідчуючи справжність підписів посадових осіб, у графі 3 Реєстру записує посаду цих осіб із вказівкою повного найменування юридичної особи (при зазначенні наступних посад найменування юридичної особи вказувати не обов'язково), прізвища, імені та по батькові, її місця проживання, реквізитів документів, що підтверджують перебування на цій посаді.

7.25. У цій самій графі додатково зазначаються прізвища, імена, по батькові, місце проживання громадян, що підписалися за осіб, які внаслідок хвороби, фізичної вади або з інших причин не можуть власноруч підписати правочин, заяву, інший документ чи розписатися в отриманні нотаріально оформленого документа, перекладача, а також свідків.

Наприклад: "Мазур Петро Сидорович, місто Київ, за якого розписався Козак Микола Семенович, місто Київ, перекладач Козак Микола Семенович, місто Київ" (причина, з якої такий підпис було проставлено, зазначається в оформлюваному документі в посвідчувальному написі нотаріуса та у графі 3 Реєстру).

7.26. За засвідченням вірності копій документів може звернутись як особа, на ім'я чи щодо якої видано документ, так і інша особа. При цьому в Реєстр записується та особа, яка фактично з'явилася до державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

7.27. При послідовному вчиненні для однієї і тієї самої особи декількох нотаріальних дій (записи про які ведуться один за одним) нотаріус може не повторювати кожного разу в графі 3 раніше зроблений запис, а обмежитись записом "Він же, вона ж ...".

Якщо за вчиненням нотаріальної дії звертається особа, для якої нотаріусом вже вчинялась нотаріальна дія та дані про особу записувалися в цьому Реєстрі, у графі 3 Реєстру нотаріус може зазначити прізвище, ім’я, по батькові такої особи і (у разі відсутності змін в персональних даних) зробити запис «Див. реєстровий № … від …».

{Пункт 7.27 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

7.28. У графі 4 зазначаються назва та реквізити документа, за яким встановлено особу, реквізити документів, що підтверджують повноваження представника фізичної чи юридичної особи.

Наприклад: паспорт МС 135777, вид. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.06.2002, довіреність, посвідчена 28.12.2017 приватним нотаріусом. Київського міського н/о Захарченком С.В. за реєстр. № 3016.

Наприклад: паспорт № 000000001, вид. _______ року, дійсний до _______ року, орган, що видав 00001; № запису 0000000001-0000001.

{Пункт 7.28 розділу VII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

7.29. Якщо нотаріальна дія вчиняється для чи за участю іноземного громадянина, перевіряється законність його перебування в Україні. На підтвердження цього нотаріус у графі 4 після запису документа, за яким установлено особу, записує також реквізити візи, термін її дії. У разі коли чинним законодавством України передбачено реєстрацію в паспорті та/або імміграційній картці іноземця чи особи без громадянства, у Реєстрі зазначається термін реєстрації. У разі якщо між Україною та країною, звідки прибув іноземець, установлено безвізовий режим пересування, нотаріус записує тільки термін реєстрації іноземця на території України.

7.30. У графі 4 зазначаються реквізити статуту (положення) чи іншого документа, яким підтверджується правоздатність та дієздатність юридичної особи; інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо дати реєстрації, дати та номера запису про реєстрацію юридичної особи. У випадках, передбачених законодавством, у цій графі зазначається також інформація про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

{Пункт 7.30 розділу VII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

7.31. Якщо документи, що встановлюють особу громадянина чи правоздатність та дієздатність юридичної особи, кваліфікацію перекладача, уже записувалися в даному Реєстрі, нотаріус, оглянувши такі документи, може посилатися на відповідний запис, указавши номер за Реєстром та дату запису.

{Абзац перший пункту 7.31 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

Наприклад: "Див. реєстровий № 1678 від 01.08.2010".

При вчиненні для однієї і тієї самої особи одночасно декількох нотаріальних дій запис про документ, за яким установлено особу, робиться один раз при реєстрації першого з них. Далі нотаріус може обмежитись позначкою: " Те саме ...".

У графі 5 записується зміст оформлюваного документа.

7.32. При засвідченні вірності копії чи виписки з документа, справжності підпису перекладача зазначаються назва документа, ким, коли, на чиє ім'я видано документ та його короткий зміст, а при засвідченні справжності підпису заявника - кому адресується заява та її короткий зміст.

7.33. Якщо нотаріусу для вчинення нотаріальної дії подано документ, що пройшов процедуру легалізації (консульська легалізація або проставлення апостиля), і якщо у справах нотаріуса не залишаються відповідні документи, у графі 5 Реєстру зазначається про факт легалізації, назва установи, яка здійснила цю функцію, дата легалізації та реєстраційний номер.

{Пункт 7.33 розділу VII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

7.34. У випадках вчинення нотаріальних дій у порядку заміщення в цій графі робиться відмітка з посиланням на порядковий номер журналу реєстрації фактів заміщення.

7.35. Запис до Реєстру має бути зроблений таким чином, щоб він давав змогу ідентифікувати документ без перекручень викладених у ньому відомостей.

Наприклад: "Засвідчено вірність 3-х копій на 2-х сторінках витягу за № 11/5/4 із судового реєстру, засвідченого 07.07.2007 Земельним судом міста Берлін, Німеччина, про реєстрацію 12.02.2007 у книзі № 2-37 Компанії "Третє тисячоліття", легалізованої Посольством України в Німеччині (Генеральним консульством) 08.08.2007 за № 543;

Засвідчено вірність копії свідоцтва IVCB № 238451, вид. Печерським від/рацс м. Києва 22.04.2007 про народження 23.02.2007 Комарницького М.Д.;

Засвідчено справжність його підпису на заяві до Третьої київської державної нотаріальної контори про відмову від переважного права купівлі у Петрова Д.А. належної йому 1/2 частини будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 45, за ціною 20 000 гривень".

7.36. При посвідченні правочинів чи видачі свідоцтв у цій графі вказується вид правочину чи свідоцтва.

Наприклад: "Договір дарування", "Довіреність", "Заповіт", "Свідоцтво про право на спадщину за законом (за заповітом)" тощо.

7.37. Якщо копія документа викладена на двох і більше сторінках, зазначається кількість сторінок копії. Проте коли засвідчується одна копія на одній сторінці, кількість копій і кількість сторінок може не вказуватися.

7.38. При оформленні ряду однорідних за характером документів (наприклад, засвідчення декількох копій одного й того самого документа, засвідчення справжності підпису перекладача на декількох примірниках перекладу одного документа, посвідчення декількох довіреностей одного й того самого змісту, але на різних представників) у Реєстрі робиться один запис, але із зазначенням кількості оформлених документів чи їх примірників.

Наприклад: "Дві довіреності", "Засвідчено вірність 5 копій на 4 стор. кожна... " (далі - реквізити і зміст документа).

При вчиненні виконавчих написів у графі 5 зазначаються найменування, реквізити боржника, період, за який стягується заборгованість, сума стягнутого боргу, а при вчиненні протесту векселя вказуються його назва, номер, сума за векселем, строк платежу, вид протесту, боржник за векселем.

7.39. У цій самій графі робиться відмітка, якщо нотаріальна дія вчинялася за межами державної нотаріальної контори чи робочого місця приватного нотаріуса.

Наприклад: "У зв'язку з похилим віком та станом здоров'я довірителя довіреність посвідчено в лікарні № 7 за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 22";

"У зв'язку з особливістю посвідчення договору договір посвідчено у приміщенні "УкрЕксімбанку" за адресою: м. Київ, вул. Горького, 144".

7.40. Документи, що не належать до встановлення особи громадянина чи перевірки правоздатності та дієздатності юридичних осіб, але які були подані нотаріусу для огляду на підтвердження повноважень представників (у тому числі при посвідченні правочинів і оформленні банківських карток), кваліфікації перекладача тощо, можуть записуватися в Реєстрі у графах 3-5.

У графі 5 зазначаються інші дані щодо змісту вчиненої нотаріальної дії, які нотаріус вважає доцільними для складання звітів та найбільш повного ведення Реєстру (зокрема, наприклад: сума договору, вид майна тощо).

{Пункт 7.40 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

7.41. У графі 5 записуються серія та номер спеціального бланка нотаріальних документів, що використаний нотаріусом для вчинення цієї нотаріальної дії.

{Пункт 7.41 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

7.42. При скасуванні довіреності, скасуванні чи зміні заповіту, розірванні нотаріально посвідченого договору чи внесенні змін до нього, визнанні в судовому порядку недійсними правочину чи іншої нотаріальної дії в Реєстрі проти запису про вчинення такої нотаріальної дії нотаріусом робиться відповідна відмітка з посиланням на заяву, договір про розірвання договору, рішення суду тощо. Така відмітка може розміщуватися у графах 1-5 Реєстру та скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Наприклад: "Заповіт скасовано новим заповітом, посвідченим мною 05.04.2007 за реєстровим № 1423";

"Договір розірвано договором, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Зубовою В.Т. 22.02.2007 за реєстровим № 856";

"Довіреність скасовано заявою, справжність підпису на якій засвідчено 01.09.2007 за реєстровим № 7259";

"Свідоцтво визнано недійсним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2007".

7.43. У графі 6 зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) чи отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом).

Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7.

У разі якщо оплата вчинюваної нотаріальної дії здійснювалась у безготівковому порядку, а примірник нотаріально оформлюваного документа не залишається у справах нотаріуса, квитанція банківської установи або платіжне доручення після проставлення відмітки про погашення із зазначенням реєстрового номера додається до справи 01-14 «Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, нарядів на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна, матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо)».

{Абзац третій пункту 7.43 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

При цьому у графі 6 Реєстру вказуються дата, номер банківського документа і назва банківської установи, якою проведено банківську операцію.

{Абзац четвертий пункту 7.43 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

Наприклад: "Плат. доручення № 7-687 від 21.08.2007, АППБ "Райффайзенбанк Аваль";

Квит. № 4675/122 від 08.09.2007, АКБ "Морський" у м. Києві".

7.44. Про оплату кількох нотаріальних дій за одним і тим самим платіжним документом нотаріусом зазначається:

"До реєстрів №... від ... та № ... від ... (підпис нотаріуса)".

При цьому у Реєстрі здійснюється відмітка про те, де знаходиться платіжний документ та оплата яких нотаріальних дій здійснена за таким платіжним документом. Наприклад (при одночасній сплаті державного мита за копії

документів юридичної особи та банківських карток, які оформлювались у різні дні), запис у графі 6 Реєстру може мати такий вигляд:

"Плат. доручення № 11-132 від 13.09.2007, АППБ "Райффайзенбанк Аваль" - див. також реєстр № 1267 від 13.08.2007".

7.45. При звільненні платників від сплати державного мита в графі 6 Реєстру робиться посилання на законодавчі акти чи рішення відповідного органу влади про звільнення від сплати державного мита із зазначенням номера і дати такого акта (рішення) та реквізитів документів, на підставі яких платників звільнено від сплати державного мита.

Наприклад: "Від сплати державного мита звільнено на підставі пункту 14 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Якщо одночасно вчиняється декілька нотаріальних дій за участю одних і тих самих осіб, нотаріус може посилатися на такий запис із зазначенням реєстрового номера та дати вчиненої нотаріальної дії.

7.46. У разі звільнення осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, від сплати державного мита, у графі 7 Реєстру ними зазначається, що документ отримано без сплати державного мита ("Отримано без сплати державного мита (підпис)").

Якщо громадянин у зв'язку з фізичною вадою чи хворобою не здатний заповнити вказану графу, нотаріус має право зазначити особисто, що документ отримано без сплати державного мита. У цьому випадку підпис особа проставляє особисто.

7.47. Усі особи та/чи їх представники, які записані в графі 3 (у тому числі перекладачі), особи, що підписувалися на документі на прохання громадян, які у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не могли підписатися власноруч, підписуються у графі 7 Реєстру із зазначенням прізвищ.

7.48. У кінці кожного робочого дня після останньої нотаріальної дії через графи 1-7 проводиться риска та підсумковим записом у Реєстрі зазначаються кількість вчинених нотаріальних дій, сума державного мита, стягнутого державним нотаріусом, або розмір отриманої приватним нотаріусом плати та кількість використаних спеціальних бланків нотаріальних документів. Такий запис може розміщуватися в графах 1-7 і скріплюється підписом нотаріуса.

Наприклад: "Вчинено 13 нотаріальних дій. Стягнуто (отримано) державного мита (плати) 256 грн. 28 коп. Використано 10 бланків".

7.49. Для роботи над статистичним звітом нотаріус може вести книгу щоденного обліку вчинених нотаріальних дій та справленого при цьому державного мита (плати) за вчинення нотаріальної дії. Графи в книзі щоденного обліку вчинених нотаріальних дій та справленого при цьому державного мита (плати) доцільно привести у відповідність до форми статистичного звіту.

Якщо нотаріус вважає за потрібне, у зазначену книгу можуть вноситись також інші відомості статистичного характеру (наприклад, облік довіреностей за об'єктами, щодо яких передаються повноваження; здійснення обліку за всіма без винятку нотаріальними діями, які вчиняються нотаріусом; облік використаних для вчинення нотаріальних дій бланків нотаріальних документів).

7.50. У державній нотаріальній конторі, приватним нотаріусом ведеться журнал (книга) обліку викликів нотаріуса за межі нотаріальної контори чи робочого місця приватного нотаріуса (далі - Журнал (книга) обліку викликів).

У Журналі (книзі) обліку викликів передбачаються такі графи:

порядковий номер;

дата і час виклику нотаріуса;

прізвище, ім'я та по батькові особи, яка зробила виклик, її місце проживання;

дата і час виїзду нотаріуса за межі нотаріальної контори (робочого місця приватного нотаріуса);

види та кількість нотаріальних дій, які було вчинено нотаріусом, та їх реєстрові номери;

прізвище, ім'я та по батькові громадянина (повне найменування юридичної особи), для якого (якої) вчинялася нотаріальна дія; адреса, де було вчинено нотаріальну дію;

підстава, з якої нотаріальна дія вчинялася за межами нотаріальної контори (робочого місця приватного нотаріуса);

час повернення нотаріуса до нотаріальної контори (робочого місця приватного нотаріуса);

підпис особи, яка зробила виклик або для якої вчинялася нотаріальна дія;

підпис нотаріуса;

примітка.

Журнал (книга) обліку викликів має бути прошнурований, кількість аркушів у ньому пронумерована і скріплена печаткою та підписом нотаріуса.

Такий Журнал (книга) обліку викликів є перехідним документом, записи в ньому можуть послідовно продовжуватися і в наступному році (роках).

VIII. Приймання, розгляд і реєстрація кореспонденції

8.1. Реєстрація документів (кореспонденції) є фіксацією факту створення або надходження до контори, архіву, приватного нотаріуса документа (кореспонденції) шляхом проставлення на ньому реєстраційного номера з одночасним записом необхідних відомостей про документ у відповідних журналах, книгах, реєстрах.

8.2. Реєстрації підлягають усі вхідні, вихідні, найважливіші внутрішні документи (накази, протоколи, доповідні записки, заяви працівників) та документи, що надійшли на адресу контори, архіву, приватного нотаріуса.

Не підлягають реєстрації документи оперативного характеру згідно з примірним переліком документів, що не підлягають реєстрації, наведеним у додатку 28.

8.3. Вхідні документи, що надійшли на адресу контори, архіву, приватного нотаріуса, приймаються особою, відповідальною за діловодство, і проходять реєстрацію в день надходження.

Внутрішні документи (накази, доповідні записки, заяви працівників тощо) та вихідні документи реєструються в день їх підписання.

8.4. При надходженні кореспонденції перевіряється правильність доставки за адресою на конверті, розкриваються всі конверти, за винятком тих, що мають напис "особисто", та перевіряється наявність документів і додатків до них.

8.5. Неправильно оформлена (документ не підписаний, не засвідчений тощо), пошкоджена або надіслана не за адресою кореспонденція повертається відправнику або пересилається за належністю.

8.6. У разі пошкодження кореспонденції (конверта) і неможливості її використання або відсутності в конверті документа або додатків до нього складається акт про відсутність вкладень у конверті та пошкодження кореспонденції (конверта) (додаток 29) у двох примірниках, один примірник якого з пошкодженою кореспонденцією надсилається відправникові, а другий залишається у конторі, архіві, у приватного нотаріуса.

8.7. Усі конверти, як правило, знищуються, крім випадків, коли вони необхідні для встановлення адреси відправника, часу відправлення та одержання кореспонденції.

8.8. Реєстрація документів здійснюється в:

журналі реєстрації вхідних документів;

журналі реєстрації вихідних документів;

книзі реєстрації наказів з кадрових питань;

книзі реєстрації наказів з адміністративно-господарських питань.

8.9. Реєстрації у журналі реєстрації вхідних документів підлягають всі заяви, які надаються нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, крім передбачених у пункті 8.10 цього розділу.

{Пункт 8.9 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

8.10. Заяви від осіб, у яких немає чоловіка або дружини (неодружена/неодружений/удова/удівець), викладаються на окремому аркуші і не підлягають реєстрації у журналі реєстрації вхідних документів.

8.11. На вхідних документах у правому нижньому куті першої сторінки проставляється реєстраційний штамп (додаток 30).

У штампі вказуються найменування контори, архіву або назва нотаріального округу, прізвище, ініціали приватного нотаріуса, дата надходження документа та його реєстраційний індекс (порядковий номер за реєстраційним журналом та номер справи (наряду) за номенклатурою справ).

8.12. На вихідному документі проставляються дата, номер, що відповідає порядковому номеру за журналом реєстрації вихідних документів, і номер справи (наряду), у якій буде зберігатися фотокопія вихідного документа із зазначеними реквізитами.

{Пункт 8.12 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

8.13. Оригінал вихідного документа надсилається адресатам простим поштовим відправленням, через кур’єрську службу або передається нарочним (в останньому випадку він вручається адресату під розписку в розносній книзі для місцевої кореспонденції).

{Пункт 8.13 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

8.14. На виконаних документах проставляється відмітка про виконання, яка розміщується на нижньому полі першого аркуша або на звороті першого аркуша документа і включає в себе коротку довідку про виконання (якщо відсутній документ, що свідчить про виконання), а також слова "До справи" і номер справи (наряду), у яку (який) повинен бути підшитий виконаний документ. Документ вважається виконаним тоді, коли вирішені всі питання, поставлені в ньому, і, якщо це потрібно, дано відповідь кореспонденту.

IX. Контроль за виконанням документів

9.1. Завідувач контори, архіву, приватний нотаріус особисто контролюють виконання документів, що надійшли від Міністерства юстиції України, управління юстиції, інших державних органів, та зобов'язані своєчасно надавати відомості про їх виконання.

Завідувачем контори, архіву, приватним нотаріусом можуть бути поставлені на контроль також інші документи.

9.2. Для здійснення контролю за виконанням документів використовується контрольна папка. Документи, які перебувають на контролі до повного виконання, вміщуються у контрольну папку.

9.3. При розгляді документів, звернень тощо завідувач контори, архіву, приватний нотаріус зобов'язані дотримуватись установлених чинним законодавством строків виконання таких документів.

X. Вимоги щодо формування справ (нарядів)

10.1. Формування справ передбачає групування виконаних документів у справи (наряди) відповідно до номенклатури справ контори, приватного нотаріуса (додаток 31), складеної на підставі Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (далі - Типова номенклатура) (додаток 32).

Формування справ контори здійснює особа, відповідальна за ведення нотаріального діловодства.

Формування справ приватного нотаріуса здійснює особисто приватний нотаріус або особа, відповідальна за ведення нотаріального діловодства.

10.2. Справи формуються у такому порядку:

у справи вміщуються тільки оригінали документів та (або) у випадках, передбачених чинним законодавством, копії з таких документів, оформлених та засвідчених в установленому порядку, які необхідні для вчинення нотаріальних дій;

до справ включаються документи лише одного діловодного року;

групувати у справи одночасно документи постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання забороняється;

не дозволяється підшивати у справи невиконані документи;

не допускається включення до справ документів, які не мають відношення до справи, особистих документів, документів, що підлягають поверненню, а також чернеток та проектів (робочих варіантів) документів;

не допускається підшивати разом накази з адміністративно-господарських питань та з кадрових питань; накази з кадрових питань групуються відповідно до їх видів та строків зберігання;

протоколи засідань виробничих нарад групуються в справи у хронологічному порядку і за номерами. Документи до засідань цих органів систематизуються за датами та номерами протоколів; усередині групи документів, що стосуються одного протоколу, - за порядком денним засідання;

листування групується за змістом та кореспондентською ознакою і систематизується у хронологічній послідовності: документ-відповідь йде за документом-запитом;

документи в особових справах групуються у хронологічному порядку в міру їх надходження у такій послідовності: внутрішній опис документів, включених до справи; заява про прийняття на роботу (контракт); направлення або подання; особовий листок обліку кадрів; автобіографія, документи про освіту (копії), витяги з наказів (розпоряджень) про призначення, переведення, звільнення; доповнення до особового листка з обліку кадрів; доповнення до особового листка про заохочення; довідки та інші документи;

нотаріальні документи (за винятком документів, пов'язаних з оформленням спадкових справ) підшиваються у справи в такому порядку: першим підшивається примірник нотаріально оформленого документа, який залишається у справах контори, приватного нотаріуса, за ним - документи, на підставі яких він виданий чи посвідчений;

квартальні плани та звіти формуються у справи того року, до якого вони належать за своїм змістом, незалежно від часу їх складання;

документи, виготовлені із застосуванням засобів обчислювальної техніки (таблиці, розрахунки, викопіювання тощо), групуються у справи на загальних підставах;

справа (наряд) з документами не повинна перевищувати 250 аркушів (30-40 мм завтовшки). При більшому обсязі документів справу (наряд) ділять на самостійні томи (частини).

XI. Особливості формування спадкових справ

11.1. Заяви про прийняття спадщини; заяви про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або заяви про відмову від спадщини; заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину; заяви про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; заяви спадкоємця про одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за яким були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування тощо реєструються в книзі обліку і реєстрації спадкових справ і формуються у спадкові справи.

11.2. Формування спадкової справи передбачає групування документів, на підставі яких було відкрито спадкову справу та видано свідоцтво про право на спадщину.

Формування спадкової справи здійснюється особисто державним чи приватним нотаріусом, у провадженні якого знаходиться справа.

У спадкову справу вміщуються тільки оригінали документів, а у випадках, передбачених законодавством, - копії з документів, оформлені та засвідчені в установленому порядку.

Не допускається включення до спадкової справи документів, які не мають відношення до справи, документів, що підлягають поверненню, а також чернеток та проектів (робочих варіантів) документів.

Під час формування спадкової справи перевіряються правильність оформлення документів, наявність та відповідність вимогам законодавства документів, а у випадках, передбачених законодавством, копій документів, на підставі яких буде оформлюватись спадщина, наявність на документах печаток, підписів, реквізитів документа тощо. У разі виявлення недоліків у документах при формуванні спадкової справи виконавець зобов'язаний повернути такі документи особам для їх усунення.

11.3. Спадковій справі присвоюється номер, який складається з порядкового номера, за яким вона зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ, та зазначається через дріб (дефіс) рік, у якому вона заведена.

11.4. При оформленні спадкової справи після її закінчення на обкладинці справи (додаток 33) проставляється індекс, передбачений номенклатурою справ.

На обкладинці додатково вказується, наприклад:

"Спадкова справа № 25/2009
до майна померлої 12 січня 2009 року
Войтової Галини Олексіївни
почато: 15 березня 2009 року
закінчено: 3 лютого 2010 року".

11.5. Кожна спадкова справа являє собою окремий наряд (справу), має внутрішній опис, нумерується, оформлюється титульним аркушем та прошивається.

Справа вважається закінченою за датою видачі останнього свідоцтва про право на спадщину, якщо на підставі поданих заяв про видачу свідоцтва про право на спадщину було видано відповідні свідоцтва всім спадкоємцям, які закликалися до спадкування, та на все майно, заявлене такими спадкоємцями. Усі інші заяви, що будуть подаватися після закінчення спадкової справи, вважаються такими, що подані додатково.

{Абзац другий пункту 11.5 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

Якщо спадкоємець помер до видачі свідоцтва про право на спадщину або таке свідоцтво не підлягає видачі з інших причин (наприклад, питання щодо спадкування майна вирішено в судовому порядку), спадкова справа вважається закінченою з дати отримання нотаріусом свідоцтва про смерть, рішення суду тощо.

Оформлення спадкової справи покладається на державного чи приватного нотаріуса, у провадженні (на виконанні) якого знаходиться справа.

11.6. У спадкову справу підшиваються всі документи, пов'язані з оформленням спадкових прав. Документи систематизуються у хронологічному порядку за датами їх надходження, виконання, підписання, видачі тощо.

Підшивання документів у спадкову справу повинно здійснюватися не пізніше ніж через 3 місяці після закриття спадкової справи.

11.7. Закінчені спадкові справи за один діловодний рік вміщуються у коробку, архівні папки і формуються в справи (наряди). Кількість нарядів (коробок, архівних папок) за один діловодний рік визначається конторою чи приватним нотаріусом самостійно з урахуванням кількості закінчених спадкових справ. На обкладинках нарядів (коробок, архівних папок) вказується порядковий номер тому та зазначаються крайні дати спадкових справ - найранішої справи і найпізнішої справи та кількість спадкових справ, вміщених у коробку. Число, місяць і рік позначаються арабськими цифрами.

{Абзац перший пункту 11.7 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

Коробки, архівні папки нумеруються валовою нумерацією в межах опису справ тривалого (понад 10 років) зберігання.

Закінчені спадкові справи не прошиваються між собою. При цьому внутрішній опис (додаток 34) складається окремо до кожного наряду (коробки, архівної папки) на окремому аркуші за формою, що містить відомості про порядкові номери справ, індекс справ за номенклатурою державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, прізвища, імена, по батькові спадкодавців, заголовки документів, де зазначаються кожна спадкова справа та її номер, а також про дату заведення спадкової справи та про дату її закінчення, номери аркушів спадкової справи та примітки.

11.8. У разі зміни складу документів спадкових справ (доповнення спадкової справи новими документами тощо) відповідальний за архів працівник у державній нотаріальній конторі чи приватний нотаріус перевіряє правильність унесення змін до внутрішнього опису спадкової справи, внутрішнього опису, складеного до наряду, та наявність складених нових засвідчувальних написів до спадкової справи і документів обліково-довідкового характеру (книги обліку та реєстрації спадкових справ, алфавітної книги спадкових справ).

11.9. До опису справ тривалого (понад 10 років) зберігання (додаток 35) включаються коробки, архівні папки із закінченими спадковими справами.

11.10. У разі надходження додаткової заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину на нововиявлене спадкове майно за спадковою справою до справи долучаються заяви спадкоємців, документи, що підтверджують належність спадкодавцю спадкового майна, та інші документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину. Долучені документи нумеруються наступними порядковими номерами після останньої сторінки спадкової справи.

{Розділ XI доповнено новим пунктом 11.10 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

XII. Оформлення справ для архівного зберігання

12.1. Оформлення справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання передбачає нумерацію аркушів у справі, складання (у необхідних випадках) внутрішнього опису документів справи, засвідчувального напису справи, підшивання або оправлення справи, оформлення обкладинки (титульного аркуша) справи.

12.1.1. З метою дотримання порядку розміщення документів у справі всі її аркуші, крім аркушів засвідчувального напису та внутрішнього опису, повинні бути пронумеровані. Аркуші внутрішнього опису документів справи нумеруються окремо.

Засвідчувальний напис справи та чисті аркуші не нумеруються.

{Підпункт 12.1.1 пункту 12.1 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

12.1.2. Номери на аркушах проставляються в правому верхньому куті нумератором або простим олівцем таким чином, щоб не зачепити текст. Застосування чорнила, пасти або кольорових олівців для нумерації аркушів забороняється.

12.1.3. Якщо при нумерації були допущені помилки, то аркуші нумеруються знову, при цьому старі номери не стираються, а закреслюються однією скісною рискою і поряд ставиться новий номер аркуша. У цих випадках у внутрішні описи вносяться виправлення або описи складаються заново.

12.1.4. У разі наявності окремих помилок у нумерації аркушів справи допускається застосування літерних номерів. При цьому до номера сторінки додається літера згідно з чинним українським алфавітом (наприклад: 7а, 11б тощо).

{Підпункт 12.1.4 пункту 12.1 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

12.1.5. Аркуші кожного тому справи (наряду) нумеруються окремо, починаючи з першого номера.

Аркуш формату, більшого ніж формат А4, підшивається за один бік і нумерується як один аркуш у правому верхньому куті, а потім фальцюється на формат А4.

12.1.6. Підшиті в справи конверти з укладеннями нумеруються валовою нумерацією аркушів справи, при цьому спочатку нумерується конверт, а потім кожне вкладення в конверті.

{Підпункт 12.1.7 пункту 12.1 розділу XII виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

{Підпункт 12.1.8 пункту 12.1 розділу XII виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

12.2. Внутрішній опис складається до всіх справ (нарядів) нотаріальних документів, передбачених номенклатурою, крім документів довідкового, облікового характеру та документів тимчасового (до 10 років включно) зберігання.

12.2.1. Внутрішній опис (додатки 36, 37) складається на окремому аркуші за формою, що містить відомості про порядкові номери нотаріально посвідчених документів справ, прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких вчинялися нотаріальні дії, дати документів, їх заголовки, номери за Реєстром та номери аркушів справи, на яких розміщений кожен документ. У відповідному внутрішньому описі справи (наряду) вказується також кількість відсутніх документів та відповідних актів (довідок).

12.2.2. До внутрішнього опису складається підсумковий запис, у якому наводиться цифрами і словами кількість нотаріально посвідчених документів, що включені до опису, кількість аркушів справи, а також кількість аркушів внутрішнього опису. Внутрішній опис підписується завідувачем контори, архіву чи приватним нотаріусом.

12.2.3. Якщо справу оправлено в наряд (том, частину), то внутрішній опис прошивається на початку наряду (тому, частини), а засвідчувальний напис справи прошивається в кінці наряду (тому, частини).

12.2.4. Зміни у складі документів справи (включення додаткових документів, їх виключення, заміна оригіналів копіями тощо) відображаються у графі "Примітки" з посиланням на відповідні виправдні документи (угода про розірвання договору, ухвала суду, постанова слідчого органу тощо) і до внутрішнього опису складається новий підсумковий запис. Попередній підсумковий запис перекреслюється так, щоб його текст міг бути прочитаний.

{Підпункт 12.2.4 пункту 12.2 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

12.3. З метою обліку кількості аркушів у спадковій справі та фіксації особливостей їх нумерації в кінці спадкової справи робиться засвідчувальний напис на спеціально вшитому аркуші згідно з додатком 38. Доклеювання засвідчувального напису не допускається.

У засвідчувальному написі зазначаються цифрами і словами

кількість аркушів у спадковій справі та окремо через знак + (плюс)

кількість аркушів внутрішнього опису. У цьому записі вказуються всі неусувані дефекти (пошкоджені аркуші, зруйновані, залиті чорнилом), довідки - замінники (копії) вилучених документів, а також у разі відсутності необхідних документів - їх кількість, наявність актів, довідок, літерних та пропущених номерів аркушів.

У засвідчувальному написі робиться відмітка: у графі 1 (словами) - назва документа, у графі 2 - присвоєні сторінкам номери.

Приклади засвідчувальних написів:

"У спадковій справі прошито та пронумеровано 15 (п'ятнадцять) аркушів";

"У спадковій справі прошито та пронумеровано 23 (двадцять три) аркуші. Крім того, внутрішній опис на 2 аркушах";

"У спадковій справі прошито та пронумеровано 120 (сто двадцять) аркушів, нумерація аркушів 84 і 85 повторюється. Нижній кут 17 аркуша частково відірвано, верхній кут 113 аркуша залито чорнилом. Крім того, внутрішній опис на 3 аркушах".

{Підпункт 12.3.1 пункту 12.3 розділу XII виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

12.3.1. У разі долучення (вилучення) документів справа розшивається і після долучення (вилучення) документа повторно прошивається. Долучений документ нумерується тим самим порядковим номером, що й остання сторінка документа. При цьому до номера сторінки додається літера згідно з чинним українським алфавітом, за винятком формування спадкових справ. Відомості про дату долучення (вилучення) документа вказуються у внутрішньому описі в графі "Примітки".

{Абзац перший підпункту 12.3.1 пункту 12.3 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

Попередній засвідчувальний напис закреслюється і зберігається у справі постійно.

Засвідчувальний напис підписується державним чи приватним нотаріусом. Усі наступні зміни в складі справи зазначаються у засвідчувальному написі з посиланням на відповідний виправдний документ.

12.4. Підшивання справ повинно виконуватися періодично, але не пізніше ніж через 3 місяці після закінчення справ у діловодстві.

12.4.1. Підшивання документів у справи (наряди) здійснюється міцними, туго натягнутими нитками. При підшиванні документа в справу (наряд) робляться 4 проколи, відстань від верхнього і нижнього країв документа не повинна бути більше 2 см.

12.4.2. Підшивання здійснюється так, щоб збереглася повна можливість читання тексту, який не повинен підходити до лінії підшиття ближче, ніж на 2 см, а аркуші не повинні виступати за край обкладинки. Якщо текст документа розміщений близько до краю аркуша, до такого аркуша при підшиванні в справу підклеюється смужка паперу, за яку документ підшивається до справи. У такому самому порядку підшиваються документи великого формату, які зберігаються в складеному вигляді.

12.4.3. Металеві скріплення (скріпки, булавки тощо) зі справи видаляються.

12.4.4. Обкладинки справ (нарядів) оформляються за встановленою формою (додаток 39).

12.4.5. Обкладинки справ (нарядів) з документами, які підлягають постійному, тривалому (понад 10 років) зберіганню, коробки або папки повинні бути виготовлені з твердого картону.

{Підпункт 12.4.5 пункту 12.4 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

12.4.6. Написи на обкладинках справ (нарядів), книг, журналів повинні бути виконані без скорочень, чітко і зрозуміло і виготовлені за допомогою технічних засобів або світлостійким чорним чорнилом або пастою.

12.4.7. Заголовок на обкладинку справи (наряду) переноситься з номенклатури справ (нарядів) після його уточнення.

На обкладинках справ (нарядів), що складаються з декількох томів (частин), указується порядковий номер тому (частини).

12.4.8. На обкладинках справ, книг, журналів обов'язково вказуються:

найменування контори, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, нотаріальний округ, найменування справи (наряду), строк її зберігання;

якщо справа (наряд) складається з декількох томів (частин), зазначається порядковий номер чергового тому (частини);

число, рік початку і закінчення справи (наряду) вказуються арабськими цифрами, місяць - словами. Дати початку і закінчення справи (наряду) повинні відповідати крайнім датам документів, які до неї підшиті;

номер справи (наряду) за описом за погодженням з державним нотаріальним архівом;

номер опису та номер архівного фонду - простим олівцем.

Забороняється наклеювання титульного аркуша на обкладинку справ.

XIII. Складання описів справ (нарядів)

13.1. На справи постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання складаються окремі описи.

Описи справ складаються за встановленою формою (додатки 40- 42).

13.2. Опис справ (нарядів) складається особою, відповідальною за організацію діловодства контори, чи приватним нотаріусом за методичною допомогою державного нотаріального архіву з дотриманням таких правил:

описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання складаються окремими справами на кожний діловодний рік;

заголовки справ уносяться до опису у тій послідовності, у якій їх розміщено в номенклатурі справ;

графи опису заповнюються відповідно до відомостей, винесених на обкладинку справи. Опис справ тривалого (понад 10 років) зберігання повинен мати додаткову графу "Строк зберігання справи (тому, частини)";

графа опису "Примітка" використовується для позначок про передачу справ, знищення справ тощо;

кожна справа (наряд) вноситься до опису за самостійним порядковим номером. Якщо справа (наряд) складається з кількох томів (частин), то кожний том (частина) вноситься до опису під окремим номером;

у разі внесення до опису справ (нарядів) кількох справ підряд з однаковим заголовком зазначається повністю лише заголовок першої справи. На кожному новому аркуші опису заголовок відтворюється повністю, а всі інші однорідні справи позначаються словами "те саме", при цьому інші відомості про справи вносяться до опису повністю;

у кінці опису справ робиться підсумковий запис із зазначенням (цифрами і словами) кількості справ, що значаться за описом, першого і останнього номерів справ за описом, а також обумовлюються особливості нумерації справ в описі.

13.3. Опис складається з річних розділів і є переліком назв справ (нарядів) з включенням необхідних відомостей про їх склад і зміст. Справи кожного року складають річний розділ опису. Кожен вид опису справ має валову нумерацію. Опис, кількість заголовків справ у якому досягла за порядковим номером числа 9999, вважається закінченим описом (додаток 43), а справи, що створюються в наступні роки, включаються до нового опису, що має наступний номер, наприклад, номер 2 або інший валовий номер.



вгору