Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору
Нацрада телерадіомовлення; Рішення, План від 01.12.20101684
Документ z1294-10, чинний, поточна редакція — Редакція від 26.04.2019, підстава - z0366-19

НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

РІШЕННЯ

01.12.2010 № 1684


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 грудня 2010 р.
за № 1294/18589

Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору

{Із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
№ 2874 від 14.12.2011
№ 2561 від 26.12.2012
№ 2338 від 11.12.2013
№ 212 від 18.02.2015
№ 101 від 28.01.2016
№ 87 від 09.02.2017
№ 2428 від 21.12.2017
№ 2201 від 13.12.2018}

Національна рада, керуючись статтями 21, 22 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статтями 15, 17 Закону України "Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", ВИРІШИЛА:

1. Затвердити План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, що додається.

2. Управлінню правового забезпечення подати це рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу зв'язків із ЗМІ та громадськістю оприлюднити це рішення в засобах масової інформації.

4. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Національної ради від 09.11.2006 № 904 "Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову Національної ради В.Манжосова.

6. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Національної ради

В. Манжосов




ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної ради
України з питань телебачення
і радіомовлення
01.12.2010 № 1684
(у редакції рішення
Національної ради України
з питань телебачення
і радіомовлення
18.02.2015  № 212)


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 грудня 2010 р.
за № 1294/18589

ПЛАН
розвитку національного телерадіоінформаційного простору

I. Загальні положення

1.1. Цей План розвитку визначає мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада), порядок розширення каналів, мереж мовлення, телемереж, багатоканальних телемереж і способи забезпечення безпеки інформаційного простору на території України.

1.2. Цей План розвитку є основою для прийняття Національною радою рішень щодо створення та розвитку каналів мовлення й телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначення конкурсних умов та оголошення конкурсів на отримання ліцензій на мовлення, визначення умов ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.

1.3. Цей План розвитку складається з двох частин: плану використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення, та основних вимог щодо змістового наповнення і співвідношення форматів мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

1.4. Цей План розвитку переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.

1.5. Загальна характеристика телерадіоінформаційного простору, перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють загальнонаціональне, регіональне ефірне теле- та радіомовлення, наведені у додатках 1, 2 до цього Плану.

{Пункт 1.5 розділу I в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017, № 2428 від 21.12.2017}

II. План використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення

1. Створення та розвиток радіо- та телеканалів мовлення, мереж мовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України

1.1. Пріоритетним завданням для Національної ради залишається розбудова мереж мовлення публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України” (далі - НСТУ), у тому числі і в прикордонних регіонах України, де спостерігається недостатнє покриття сигналом українських мовників.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

1.2. Національна рада на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює щорічний звіт про діяльність НСТУ, складений Правлінням НСТУ, затверджений та поданий Національній раді Наглядовою радою НСТУ.

1.3. НСТУ здійснює телевізійне мовлення на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно-політичному та культурно-освітньому), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі.

{Пункт 1.3 глави 1 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

{Пункт 1.4 глави 1 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

1.4. Радіоканали суспільного мовлення створюються на основі мережі мовлення НСТУ не менше ніж на трьох загальнонаціональних радіоканалах: суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному.

1.5. З метою забезпечення НСТУ радіочастотним ресурсом у діапазоні 87,5-108 МГц та подальшого розширення мереж трьох загальнонаціональних радіоканалів Національною радою замовляється розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України “Про радіочастотний ресурс України”, на підставі пропозицій НСТУ щодо розвитку мереж суспільно-політичного, культурно-освітнього, молодіжного каналів суспільного радіо; також проводяться заходи з підготовки відключення аналогового телевізійного мовлення на 4 (85,25 МГц) і 5 (93,25 МГц) телевізійних каналах.

{Пункт 1.5 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

1.6. Національна рада розглядає питання розбудови трьох каналів - УР-1, УР-2 та УР-3 у цифрових мультиплексах (багатоканальних телемережах із загальнонаціональним покриттям).

{Пункт 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

1.7. Загальнонаціональна радіомережа в діапазоні середніх та довгих хвиль скерована на виконання завдання національної безпеки в радіомовленні та забезпечує можливість отримання інформації (радіомовлення, сигнали, спеціальні повідомлення) на всій території України та за її межами.

Національна рада розробляє План дій щодо розвитку мережі радіомовлення в діапазоні середніх хвиль для пріоритетного забезпечення українським мовленням тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, тимчасово непідконтрольних органам державної влади України територій Донецької та Луганської областей.

{Пункт глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

{Пункт глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

1.8. Національна рада підтримує модернізацію середньохвильової мережі радіомовлення.

{Пункт глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

1.9. З метою підтримання децентралізації, виробництва локального контенту, збільшення території охоплення сигналом програм Суспільного мовлення (UA:Українське радіо, UA:Радіо Промінь, UA:Радіо Культура) та програм військово-патріотичного спрямування, покриття телерадіопрограмами територій, не покритих сигналом мовлення, створення та розвитку системи оповіщення населення Національна рада сприяє розвитку:

місцевого мовлення;

мовлення територіальних громад.

{Пункт 1.9 глави 1 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

{Глава 1 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

2. Порядок створення нових та розбудова діючих мереж теле- та радіомовлення

2.1. Створення нових каналів телерадіомовлення та розбудова діючих телерадіомереж загальнонаціональних, регіональних і місцевих мовників відбуваються на замовлення Національної ради у порядку, визначеному цим Планом розвитку та чинним законодавством.

2.2. Можливість і умови користування радіочастотним ресурсом визначаються висновками щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному Законом України “Про радіочастотний ресурс України”.

2.3. Суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який має на меті створення нового каналу мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, подає до Національної ради інформацію, наведену в додатках 8 - 11 до Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, від 01 листопада 2012 року № 559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 57/22589, письмову згоду власника висотної споруди на встановлення технічного засобу мовлення та програмно-економічне обґрунтування створення нового каналу.

{Пункт 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

2.4. Національна рада після розгляду зазначених пропозицій суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення розглядає питання про замовлення розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України “Про радіочастотний ресурс України”.

{Пункт 2.4 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

2.5. Національна рада розбудовує мережі телерадіомовлення за умови належного державного фінансування розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення (звукове мовлення) шляхом ліцензування на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) та видачі дозволів на тимчасове мовлення відповідно до вимог Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

{Пункт 2.5 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

2.6. Забезпечення доступу населення до програм українських мовників на тимчасово окупованих територіях здійснюється, зокрема, шляхом видачі дозволів на тимчасове мовлення згідно із Законом України від 07 грудня 2017 року № 2244-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України» та відповідно до Порядку видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення, умов дозволу та порядку здійснення нагляду за додержанням законодавства про телебачення і радіомовлення телерадіоорганізаціями, що здійснюють тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення на підставі відповідного дозволу (далі - Порядок видачі дозволу), затвердженого рішенням Національної ради від 01 березня 2018 року № 288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2018 року за № 386/31838.

{Главу 2 розділу II доповнено новим пунктом 2.6 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

2.7. Національна рада сприяє створенню та розвитку аудіо- та телеканалів мовлення, мереж мовлення військово-патріотичного спрямування.

{Главу 2 розділу II доповнено новим пунктом 2.7 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

2.8. З метою збереження цілісності мережі радіомовлення загальнонаціональних і регіональних каналів мовлення та програмного наповнення дані про частоти або обсяг мовлення долучаються до раніше виданих Національною радою ліцензій на мовлення за зверненням телерадіоорганізацій.

2.9. Національна рада аналізує стан використання частотних присвоєнь нижнього піддіапазону ультракоротких хвиль (65,8-74 МГц) та розробляє пропозиції щодо перспективності їхнього подальшого використання з урахуванням досвіду європейських країн.

2.10. З метою визначення фактичної території розповсюдження програм ліцензіат надає до Національної ради виміри напруженості електромагнітного поля або карти покриття, згідно з якими вносяться відповідні зміни до ліцензії, у тому числі на підставі інформації щодо фактичної експлуатації радіоелектронного засобу, зазначеної ліцензіатом у заяві про переоформлення ліцензії.

2.11. Внаслідок скорочення кількості радіоточок проводового мовлення Національна рада разом з іншими державними органами та установами запроваджує заміщення цієї технології на ефірне мовлення в діапазоні 87,5-108 МГц для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного та місцевого радіомовлення, а також для організації системи оповіщення.

{Глава 2 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

3. Принципи та порядок переходу до цифрового ефірного телерадіомовлення

3.1. В Україні цифрове наземне ефірне теле- та радіомовлення реалізується у смугах радіочастот, визначених Планом використання радіочастотного ресурсу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815 (далі - План використання радіочастотного ресурсу), у стандартах DVB-T, DVB-T2, DVB-H, DRM, Т-DAB.

3.2. З метою розповсюдження 32 телепрограм для публічного безкоштовного приймання діє загальнонаціональна мережа цифрового телемовлення у стандарті DVB-Т2 (MPEG-4), що складається з чотирьох цифрових багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5.

3.3. На підставі висновків УДЦР здійснюються заходи з реалізації проекту радіомовлення у цифровому стандарті DAB+ у м. Києві та в інших населених пунктах України з використанням потужностей державного оператора телекомунікацій Концерну РРТ.

3.4. Національна рада вивчає питання впровадження цифрового радіомовлення у стандарті DRM у діапазоні середніх хвиль.

3.5. Національна рада сприяє затвердженню національних стандартів для забезпечення подальшого розвитку цифрового наземного ефірного телевізійного мовлення у стандарті DVB-T2.

3.6. Національна рада аналізує інформацію щодо охоплення територій та населення цифровим сигналом, зони невпевненого прийому для покращення покриття цифровим сигналом на підставі вимірювань та/або розрахунків.

3.7. Вимкнення аналогового телебачення відбувається з урахуванням потреби:

захисту інформаційного простору України;

забезпечення безперервності мовлення телекомпаній та їх прийому населенням на всій території країни;

ефективного використання радіочастотного ресурсу, враховуючи технічні можливості стандарту DVB-T2.

3.8. Завершення переходу від аналогового до цифрового мовлення здійснюється у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу. Суб’єкти господарювання, які використовують аналогові засоби мовлення, можуть припинити їхнє використання за власним бажанням раніше визначеного строку припинення використання радіотехнології «Аналогове телевізійне мовлення» та звернутися до Національної ради з відповідною заявою.

3.9. В останню чергу вимикаються визначені Національною радою телевізійні канали мовлення на територіях населених пунктів, що межують з Російською Федерацією та тимчасово окупованими територіями України, та телевізійні канали мовлення на територіях, де розповсюджуються програми НСТУ і телерадіоорганізацій місцевого мовлення, які не мають ліцензій на цифрове мовлення.

3.10. Використання каналів мовлення на територіях з особливим режимом мовлення відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року № 2244-XII «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України» здійснюється згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу.

3.11. Національна рада сприяє здійсненню мовлення ліцензіатами місцевої категорії мовлення, які використовують аналоговий стандарт, але не отримали ліцензії на цифрове мовлення, якщо таке мовлення не створює завад цифровому мовленню, шляхом створення місцевих цифрових каналів мовлення за наявності висновків УДЦР.

3.12. У разі надходження висновків УДЦР Національна рада розглядатиме питання про створення додаткових мультиплексів та добудову діючих.

3.13. Національна рада сприяє створенню місцевих цифрових каналів мовлення у стандарті DVB-Т/T2 з метою забезпечення цифровим телевізійним мовленням населення, що проживає на території тимчасово окупованого Криму та непідконтрольних органам державної влади України територіях Донецької та Луганської областей, а також створенню загальнонаціонального мультиплексу з використанням потужностей державного оператора телекомунікацій Концерну РРТ у смузі частот метрового діапазону (174-230 МГц).

3.14. За результатами перепланування частотних виділень, передбачених для цифрового телевізійного мовлення, з метою вивільнення смуги частот I цифрового дивіденду (790-862 МГц) створюватимуться мережі синхронного телевізійного мовлення у смузі частот 21-48 ТВК (470-694 МГц) після повного переходу на цифровий стандарт мовлення та припинення використання аналогових технологій.

3.15. З метою реалізації прав телерадіоорганізацій на переоформлення чинних ліцензій у зв’язку з упровадженням цифрового телебачення Національна рада звертається до УДЦР щодо визначення вільного радіочастотного ресурсу, придатного для створення місцевих цифрових каналів мовлення, у порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», відповідно до пропозицій, наданих місцевими телерадіоорганізаціями.

3.16. Національна рада за зверненням ліцензіатів переглядає розподіл програм у багатоканальних телемережах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 для загальнонаціонального покриття.

3.17. За наявності вільних каналів, передбачених для розповсюдження 32 телепрограм для публічного безкоштовного приймання, згідно з пунктом 3.2 цієї глави Національна рада проводить конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення.

3.18. Конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу для цифрових каналів мовлення Національна рада оголошує відповідно до вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Технічна розробка багатоканальних телемереж забезпечується визначеним Національною радою оператором багатоканальних телемереж відповідно до вимог законодавства про телекомунікації та радіочастотний ресурс.

3.19. За наявності в багатоканальних телемережах цифрового мовлення MX-1, MX-2, MX-3, MX-5 вільного ресурсу, незадіяного для потреб телемовлення згідно з пунктом 3.2 цієї глави, провайдер програмної послуги цих мереж може надавати програмні послуги після внесення Національною радою відповідних змін до ліцензій.

3.20. З метою безперешкодного доступу до програм ефірного цифрового мовлення їх розповсюдження здійснюється у відкритому доступі без застосування систем кодування, за винятком систем цифрового платного мовлення.

3.21. Національна рада розглядає заяви мовників та ухвалює рішення про продовження ліцензій на ефірне мовлення з використанням аналогових телевізійних каналів. Строк дії таких ліцензій встановлюється відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» з приміткою «До прийняття Національною радою окремого рішення про перехід на цифрове мовлення або вимкнення аналогового телевізійного мовлення у регіоні» з урахуванням кінцевого терміну застосування радіотехнології аналогового телевізійного мовлення, визначеного Планом використання радіочастотного ресурсу.

3.22. Національна рада здійснює консультації з органами державної влади з метою нормативного врегулювання питання щодо тарифів на телекомунікаційні послуги, що надаються для потреб телерадіомовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

3.23. Вивільнення частотного ресурсу від засобів аналогового та цифрового мовлення для впровадження системи рухомого (мобільного) зв’язку четвертого покоління здійснюватиметься після повного переходу від аналогового до цифрового мовлення у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу, за наявності висновків УДЦР щодо вільного радіочастотного ресурсу для заміни діючих телевізійних каналів.

3.24. Національна рада в межах повноважень, передбачених законодавством, організовує заходи щодо обговорення технічних вимог до цифрового сигналу, технічної якості зображення телевізійних каналів, приймального телевізійного обладнання.

3.25. З урахуванням розвитку новітніх медіа-послуг Національна рада вивчає питання розвитку нових технологій, які сприяють створенню конкурентного середовища, дозволять реалізувати нові бізнес-можливості для мовників та провайдерів програмної послуги.

{Глава 3 розділу II в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017, № 2201 від 13.12.2018}

4. Порядок створення і розвитку ефірних багатоканальних телемереж у діапазоні 11,7-12,5 ГГц

{Назва глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

4.1. У разі створення багатоканальної ефірної телемережі з використанням технології “МІТРІС” Національна рада звертається до суб’єктів господарювання з пропозицією стосовно надання впродовж визначеного терміну пропозицій щодо технічної розробки мережі мовлення.

4.2. Створення і розвиток багатоканальних ефірних цифрових телемереж з використанням технології “МІТРІС” у районах, віддалених від великих міст, у сільській місцевості, на складних за рельєфом територіях як альтернативних мережам цифрового ефірного мовлення здійснюються із застосуванням обладнання систем, визначених відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу, за умови нестворення радіозавад супутниковому мовленню.

4.3. Інформація про населені пункти, на території яких можливе створення такої мережі, публікується на офіційному веб-сайті Національної ради.

Розширення території покриття багатоканальної ефірної цифрової телемережі з використанням технології “МІТРІС” здійснюється на підставі дозвільних документів УДЦР. У разі їх відсутності - забезпечується через звернення суб’єкта господарювання, який надає або планує надавати програмні послуги на певній території, безпосередньо до УДЦР за зазначеним вище висновком, який разом із заявою є підставою для внесення змін до ліцензії.

{Пункт 4.3 глави 4 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

4.4. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії провайдера програмної послуги з використанням технології “МІТРІС”, за допомогою радіозв’язку в розподільчих системах надають програмну послугу шляхом ретрансляції телерадіопрограм відповідно до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

{Пункт 4.5 глави 4 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

5. Порядок створення і розвитку супутникових каналів мовлення та введення в дію Національної супутникової системи зв’язку та мовлення

5.1. Створення і розвиток супутникових каналів мовлення та телемереж (DTH-платформ) відбуватимуться у смугах частот, передбачених Планом використання радіочастотного ресурсу, з дотриманням державних стандартів та норм технічної якості мовлення.

5.2. У ліцензії на супутникове мовлення зазначаються технічні параметри супутникового каналу мовлення, визначені умовами договору з оператором телекомунікацій та оператором супутникового ретранслятора, організаційно-технічні зобов’язання ліцензіата.

5.3. З метою захисту інформаційного простору Національною радою проводяться консультації з телерадіоорганізаціями, громадськістю та органами державної влади стосовно використання національних супутникових засобів мовлення, створення національної супутникової мережі, ліцензування національної супутникової мережі та розгляду питань законодавчого врегулювання цих процесів.

5.4. Ліцензіати, що здійснюють діяльність зі створення і розвитку супутникових каналів мовлення та телемереж (DTH-платформ), надають регулятору технічну можливість для проведення моніторингу.

{Главу 5 розділу II доповнено новим пунктом 5.4 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

5.5. Можливість застосування кодованого способу розповсюдження супутникових програм визначається з урахуванням інформаційної безпеки держави, уникнення  перешкод для доступу громадян до вітчизняних програм, необхідності максимального охоплення україномовним контентом всієї території України, зокрема тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та тимчасово непідконтрольних органам державної влади України територій Донецької та Луганської областей, а також прикордонних областей України.

{Главу 5 розділу II доповнено новим пунктом 5.5 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

6. Регулювання діяльності провайдерів програмної послуги

{Назва глави 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

6.1. Для реалізації вимог Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, з метою підвищення рівня конкуренції на ринку платних послуг та доступу населення до інформації, захисту прав абонентів, стимулювання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, спрощення процедури ліцензування провайдерів програмної послуги запроваджується принцип технологічної нейтральності, який полягає в однаковому підході до провайдерів незалежно від технології, що ними застосовується для надання програмної послуги.

6.2. З метою створення рівних умов ведення господарської діяльності в галузі телерадіомовлення та унеможливлення діяльності суб’єктів господарювання, які надають програмні послуги незалежно від технології без отримання відповідної ліцензії, Національна рада в межах компетенції вживає заходів:

до суб’єктів господарської діяльності, які використовують телекомунікаційні ресурси, Інтернет-мережу задля формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах;

до суб’єктів господарської діяльності, які не є ліцензіатами Національної ради, щодо ретрансляції  програм, які не входять до переліку іноземних програм, зміст яких відповідає Європейській конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України;

щодо опрацювання звернень від громадських організацій та об’єднань, які займаються питаннями діяльності провайдерів програмної послуги, з метою унеможливлення протиправної діяльності суб’єктів господарювання на ринку телекомунікаційних послуг;

щодо проведення нарад (конференцій), розміщення інформаційних матеріалів на офіційному веб-сайті Національної ради та роз’яснення про недопущення діяльності без відповідної ліцензії;

щодо звернення до органів державної влади для вжиття заходів стосовно припинення діяльності без відповідної ліцензії таких суб’єктів господарювання;

щодо ініціювання внесення змін до законодавства про врегулювання діяльності з використання Інтернет-мережі;

щодо ініціювання внесення змін до законодавства про посилення відповідальності за діяльність без відповідної ліцензії та порушення прав інтелектуальної власності у сфері телебачення і радіомовлення;

щодо запровадження принципів чесної конкуренції у діяльності провайдерів програмної послуги.

{Пункт 6.2 глави 6 розділу II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

{Пункт 6.3 глави 6 розділу II виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

6.3. З метою захисту неповнолітніх від перегляду програм, які можуть завдати значної шкоди їхній психіці, провайдери програмної послуги обмежують такий перегляд згідно з чинним законодавством.

6.4. Задля спрощення регулювання діяльності ліцензіатів Національна рада здійснює виключно позапланові перевірки  провайдерів програмної послуги.

{Главу 6 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

ІІI. Основні вимоги щодо змістового наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору

1. Регулювання у частині програмної концепції мовлення здійснюється відповідно до вимог Доктрини інформаційної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25 лютого 2017 року № 47, у межах компетенції Національної ради та складається із:

{Абзац перший пункту 1 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

1) заходів щодо дерегуляції та спрощення процедури ліцензування мовлення;

{Підпункт 1 пункту 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

2) моніторингу телерадіопрограм з метою контролю та нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями норм законодавства та умов ліцензій, зокрема, у частині програмної концепції мовлення, а у зв’язку з обмеженістю частотного ресурсу, який використовують ефірні мовники, з метою забезпечення виконання телерадіоорганізаціями програмної концепції і ліцензійних зобов’язань рекомендацій утриматись від внесення змін до ліцензій у частині програмної концепції впродовж року з дня початку ними мовлення;

3) моніторингу радіопрограм з метою нагляду за дотриманням ліцензіатами обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 3 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

4) моніторингу телепрограм з метою нагляду за дотриманням ліцензіатами обсягу передач та/або фільмів, виконаних державною мовою;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 4 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

5) моніторингу телепрограм з метою висвітлення теми здійснення операції Об’єднаних сил та теми окупації Криму;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 5 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

{Абзац перший пункту 1 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

6) моніторингу телерадіопрограм щодо дотримання ліцензіатами (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07:00 та 23:00 передач європейського виробництва;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

7) контролю за виконанням зобов’язань, які телерадіоорганізації взяли під час конкурсу (зокрема обсяг дитячих передач, частка музичних творів українських авторів та виконавців, обов’язкове розміщення соціально важливих програм);

8) розгляду заяв на переоформлення ліцензій в порядку, визначеному Законом України “Про телебачення і радіомовлення”.

2. Формування програмної концепції мовлення складається з:

1) визначення формату мовлення на підставі звернення телерадіомовників за одним із двох чи обома такими критеріями:

за цільовою аудиторією (сімейний, дитячий, чоловічий, жіночий);

за тематичним спрямуванням програм (інформаційний, спортивний, музичний, суспільно-політичний, релігійний);

2) рекомендацій телерадіокомпаніям при визначенні жанрів програм та передач керуватися такими характеристиками:

інформаційно-аналітичні і публіцистичні передачі характеризуються актуальністю інформації та поняттям “інформаційний привід”, привертають увагу до поточної інформації (брифінг, дискусія, журналістське розслідування, інтерв’ю, новини, репортаж, ток-шоу, телеміст тощо);

культурно-мистецькі передачі присвячуються мистецтву та його історії, окремим напрямам, діячам та особистостям, які діяли чи діють у різних галузях художньої творчості;

науково-просвітницькі передачі відрізняються особливістю інформації, яка полягає в послідовному викладенні наукових даних з елементами естетичного та емоційного характеру (навчальні передачі, передачі, що інформують про найважливіші події у світі науки та техніки, пропагують останні наукові досягнення, розповідають про новітні винаходи тощо);

розважальні передачі поєднують в собі ознаки гумору, гри, розраховані на емоційну реакцію аудиторії, пов’язану з отриманням позитивних емоцій (реаліті-шоу, ток-шоу, вікторини, шоу та підбірка музичних творів для радіо тощо);

дитячі передачі та аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію, створюються з урахуванням тематичних, психічних та емоційних вікових особливостей дитячої аудиторії (дошкільного, шкільного, підліткового та юнацького віку), чітко зорієнтовані по змісту на вищевказану аудиторію; головними формами дитячої теле- та радіопродукції є повнометражні та короткометражні художні фільми, документальні фільми, телевізійні фільми та серіали, анімаційні фільми, аудіовізуальні твори, наприклад, музичні відеокліпи, жанрові передачі (спортивні, музичні, пізнавальні, розважальні), дитячі телерадіовистави, постановки тощо;

освітні передачі - передачі, спрямовані на розумово-пізнавальну і творчу діяльність з отриманням знань, умінь і навичок або їх удосконаленням у різних галузях науки, техніки, культури, мистецтва тощо з метою максимального засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці;

{Підпункт 2 пункту 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

3) основних принципів мовлення:

телерадіоорганізація формує свою програмну концепцію і редакційну політику з урахуванням основоположних конституційних прав і свобод людини та громадянина, з повагою до їхньої честі, гідності та принципів свободи слова і висловлювань (вираження поглядів);

програмна концепція телерадіоорганізації повинна формуватися за принципом точності та об’єктивності. Факти, які подаються глядачу/слухачу телерадіоорганізацією, повинні точно відповідати реальним подіям і даним;

телерадіоорганізація не наводить у програмі/передачі даних, про які відомо, що вони неправдиві або недостовірні;

важливою засадою діяльності телерадіоорганізації є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування цього права;

телерадіоорганізації не мають права транслювати та анонсувати програми або їх відеосюжети, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, а також програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження, відповідно позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатись безпосередньо перед їх трансляцією.

{Підпункт 3 пункту 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

{Пункт 2 розділу III доповнено новим підпунктом 3 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3. Забезпечення збалансованим різноформатним мовленням кожного територіального сегмента телерадіоінформаційного простору полягає в:

1) сприянні:

змістовому наповненню та пропорційному співвідношенню форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору;

впровадженню державної політики протекціонізму щодо поширення програм і передач вітчизняного виробництва;

створенню умов для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян України та національних меншин, а також потреб етнічних українців, які живуть за межами України;

реалізації прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення; недопущенню в інформаційних та інших телерадіопрограмах закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства і жорстокості, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

забезпеченню ідеологічного і політичного плюралізму у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації; розвитку суспільного, громадського, освітнього, культурологічного мовлення;

забезпеченню доступу до інформації особам з особливими потребами; забезпеченню прав національних меншин;

розробці технічних стандартів рівня гучності звуку реклами та створенню методології контролю за рівнем гучності звуку реклами;

{Підпункт 1 пункту 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

2) врахуванні для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян під час ліцензування мовлення:

наявності у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору програм збалансованого змістовного наповнення та різноманітних форматів мовлення;

сприяння розвитку регіонального та місцевого мовлення;

дотримання вимог до програмної концепції, визначених під час конкурсу на відповідну ліцензію;

необхідності подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію мовлення;

{Підпункт 2 пункту 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3) наданні у процесі розбудови каналів мовлення та ліцензування переваги телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні (у тому числі патріотичного спрямування), дитячі), програми власного та вітчизняного виробництва, задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова;

{Підпункт 3 пункту 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

4) проведенні аналізу телерадіопростору на місцях;

5) здійсненні ґрунтовного аналізу ліцензійної діяльності вітчизняних загальнонаціональних, регіональних, місцевих та закордонних мовників за умови відповідного фінансування з метою максимального територіального охоплення каналами, мережами мовлення та телемережами кожної з територіальних категорій, запровадження цифрового мовлення та відповідного технологічного переоснащення діючих каналів та мереж мовлення, для об’єктивної оцінки стану мовлення ліцензіатів та його доцільності у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

4. Принципами добору (пакетування) програм провайдерами програмної послуги, придбаних для ретрансляції в телемережах (крім цифрових ефірних телемереж), є:

1) забезпечення провайдерами програмної послуги всім абонентам можливості отримання програм універсальної програмної послуги (крім провайдерів програмної послуги ефірних цифрових телемереж, багатоканальних телемереж “МІТРІС”, “ММDS”), затверджених рішеннями Національної ради;

2) перелік програм універсальної програмної послуги затверджується Національною радою для населеного пункту (села, селища, міста, району, області, всієї України), на території якого провадить діяльність провайдер програмної послуги, з урахуванням виду технології, що використовується для провадження такої діяльності, згідно із законодавством України;

3) перелік програм універсальної програмної послуги визначається за територіальним та технологічним критеріями з урахуванням такого підходу:

для технологій “МІТРІС” та “MMDS” універсальна програмна послуга відсутня у зв’язку з використанням провайдерами програмних послуг обмеженого радіочастотного ресурсу;

для технологій DVB-T/DVB-T2 універсальна програмна послуга відсутня у зв’язку з використанням провайдерами програмних послуг обмеженого радіочастотного ресурсу та конкурсним відбором програм для розповсюдження у багатоканальній телемережі провайдера програмних послуг;

для технологій ОТТ (або подібної інтернет-технології доставки програм) та DTH (або подібної супутникової технології доставки програм), для яких територією надання програмних послуг є уся територія України, універсальна програмна послуга включає телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада”;

для аналогової та цифрової технологій (DVB-C тощо), IPTV та будь-яких інших технологій, які мають географічну прив’язку до території надання програмних послуг, програми телерадіоорганізацій ефірного та багатоканального мовлення місцевої та регіональної категорій мовлення, а також телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада” долучаються до складу універсальної програмної послуги з урахуванням території розповсюдження цих програм (населений пункт, район, область, територія усієї України);

для аналогової технології радіопрограми НСТУ не включаються до переліку програм універсальної програмної послуги у разі відсутності технічної можливості;

4) затверджені переліки програм універсальної програмної послуги для населених пунктів, в яких здійснюється діяльність провайдерів програмної послуги, публікуються на офіційному веб-сайті Національної ради. У разі відсутності затвердженого переліку програм універсальної програмної послуги на офіційному веб-сайті для певних населених пунктів провайдер програмної послуги звертається до Національної ради із заявою щодо необхідності розробки універсальної програмної послуги із зазначенням населених пунктів або районів, в яких планується надання програмних послуг. На підставі поданої заяви Національна рада приймає рішення щодо затвердження переліку програм універсальної програмної послуги з подальшим опублікуванням на офіційному веб-сайті;



вгору