Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України
Постанова Національного банку України; Положення, Перелік, Форма типового документа, Повідомлення, Зразок, Вимоги, План, Інформація від 08.09.2011306
Документ z1203-11, попередня редакція — Редакція від 29.12.2015, підстава - v0942500-15
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08.09.2011  № 306


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
18 жовтня 2011 р.
за № 1203/19941

Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 296 від 25.07.2013
№ 10 від 14.01.2015
№ 164 від 05.03.2015
№ 328 від 21.05.2015
№ 357 від 04.06.2015
№ 368 від 10.06.2015
№ 700 від 15.10.2015
№ 942 від 24.12.2015}

Відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з метою вдосконалення порядку створення і реєстрації банків, ліцензування їх діяльності, відкриття банками відокремлених підрозділів Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів (далі - Положення про реєстрацію), що додається.

{Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови Національного банку № 328 від 21.05.2015}

3. Визнати такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Національного банку України згідно з переліком, що додається.

4. Власникам істотної участі в банку до 01.12.2011 надати банку відомості про структуру власності для юридичних осіб - згідно з додатком 2 до Положення про структуру, для фізичних осіб - згідно з додатком 3 до Положення про структуру.

5. Банкам до 17.12.2011 подати до територіального управління Національного банку України за місцезнаходженням банку (банки 1 та 2 груп, банки 3 та 4 груп з місцезнаходженням у м. Києві та Київській області подають документи до Національного банку) відомості про свою структуру власності згідно з додатком 1 до Положення про структуру та відомості, надані банкам власниками істотної участі відповідно до вимог пункту 4 цієї постанови.

6. Банки не здійснюють оплату за переоформлення банківської ліцензії відповідно до вимог пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків".

7. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н.В.), Юридичному департаменту (Новіков В.В.) подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

8. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н.В.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

9. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

10. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Соркіна І.В., Департамент реєстрації, ліцензування та реорганізації банків (Пархоменко О.І.) і начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Голова

С.Г. Арбузов



ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
08.09.2011 № 306


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
18 жовтня 2011 р.
за № 1203/19941

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів

{У тексті Положення слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку", "Єдиний електронний державний реєстр банків України" у всіх відмінках замінено відповідно словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку", "електронна форма Державного реєстру банків України" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 296 від 25.07.2013}

{У тексті Положення та додатках до нього слова "орган державної податкової служби", "Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків", "правління (ради директорів)" і "службу внутрішнього аудиту" у всіх відмінках замінено відповідно словами "контролюючий орган", "Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем", "правління" та "підрозділу внутрішнього аудиту" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 10 від 14.01.2015}

{У тексті Положення слова "Комісія Національного банку" у всіх відмінках замінено відповідно словами "Комітет з питань нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 700 від 15.10.2015}

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Вступні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон) з метою визначення порядку та умов реєстрації банків, погодження їх статутів і змін до них, погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, погодження призначення та визначення професійної придатності та ділової репутації керівників банку, особливостей заснування державного банку, видачі банківської ліцензії, визначення вимог щодо початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг, порядку відкриття відокремлених підрозділів банків на території України, порядку відкриття дочірнього банку, філії, представництва українського банку на території іншої держави, акредитацій філій, представництв іноземних банків на території України.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 50 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

законодавство з питань фінансового моніторингу - Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення" та прийняті відповідно до нього нормативно-правові акти;

значний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами від 10, але менше 50 відсотків статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

кваліфіковане щодо нерезидентів України бюро кредитних історій - найбільше за кількістю наявних у відповідній країні кредитних історій бюро кредитних історій, яке поширює свою діяльність на країну, резидентом якої є особа;

кваліфіковані щодо резидентів України бюро кредитних історій: Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, Українське бюро кредитних історій і Міжнародне бюро кредитних історій;

Комітет з питань нагляду - Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем;

{Абзац сьомий пункту 2 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 700 від 15.10.2015}

міжнародна фінансова установа - установа, з якою Уряд України уклав угоду про співробітництво та для якої згідно із законами України встановлено привілеї та імунітети;

набуття участі в юридичній особі - пряме та/або опосередковане набуття однією особою самостійно чи спільно з іншими особами в будь-який спосіб права володіння акціями (паями) юридичної особи або правами голосу акцій (паїв) юридичної особи. Збільшенням такої участі вважається набуття додаткової участі особою, що вже має участь у юридичній особі;

незалежний член ради - фізична особа, яка входить до складу ради банку та не є асоційованою особою члена правління або іншого керівника цього банку, представником споріднених або афілійованих осіб банку, акціонером або учасником банку або їх представником;

інвестиційний рівень кредитного рейтингу - довгостроковий кредитний рейтинг за міжнародною шкалою за зобов'язаннями в іноземній валюті не нижче ніж рівень "ВВВ-" за класифікацією рейтингових агентств "Standard & Poor's" або "Fitch-Ratings" і рівень "ВааЗ" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service";

публічна компанія - іноземна юридична особа, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої включені до біржових списків (пройшли процедуру лістингу) і допущені до торгів у регульованому сегменті кваліфікованої фондової біржі. Фондова біржа визнається кваліфікованою, якщо:

вона створена за законодавством держави - члена Європейського Союзу, або

сукупна ринкова капіталізація компаній, акції яких уключено (допущено) до торгів на такій біржі, перевищує еквівалент 100 мільярдів доларів США станом на останній місяць року, що передує року, у якому компанія визнається публічною для цілей цього Положення;

уповноважений орган - орган банку (юридичної особи), який згідно із законом, статутом або внутрішніми положеннями має повноваження на прийняття відповідних рішень чи вчинення відповідних дій;

уповноважена особа - фізична особа, яка має право на прийняття відповідних рішень чи вчинення відповідних дій на підставі довіреності (іншого документа, який надає такі повноваження);

фінансова звітність юридичної особи - нерезидента включає форму "Баланс" і форму звіту про доходи, що встановлені особистим законом цієї особи;

фінансова звітність юридичної особи - резидента включає форму 1 "Баланс" ("Звіт про фінансовий стан") і форму 2 "Звіт про фінансові результати" ("Звіт про сукупний дохід") або "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

Термін "остаточний ключовий учасник" уживається в значенні, наведеному в нормативно-правовому акті Національного банку України щодо порядку подання відомостей про структуру власності банку.

Інші терміни в цьому Положенні вживаються в значеннях, наведених у Законі та інших законах України.

3. Банки, їх відокремлені підрозділи створюються відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону, законів України "Про акціонерні товариства", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про державну реєстрацію), законодавства України про кооперацію, інших актів законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

4. Документи, що подаються до Національного банку України (далі - Національний банк) відповідно до цього Положення, мають бути викладені українською мовою або перекладені на українську мову та не містити виправлень, неточностей.

Документи, що подаються до Національного банку юридичною особою, підписуються керівником та засвідчуються відбитком печатки такої юридичної особи (за наявності) або підписуються уповноваженою особою юридичної особи.

Документи, що подаються до Національного банку фізичною особою, підписуються самою фізичною особою або її представником. Довіреність на право підпису представником документів подається в оригіналі або в копії, що засвідчена нотаріально.

5. Документи, зазначені в цьому Положенні, стосовно іноземних юридичних осіб і фізичних осіб - іноземців мають бути нотаріально засвідчені за місцем видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, що стосуються юридичної особи, легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються Національному банку за підписом уповноваженої особи, повноваження якої підтверджуються нотаріально за місцем видачі.

Документи, що стосуються фізичної особи, легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються Національному банку за підписом фізичної особи або її представника, що засвідчується нотаріально.

Зазначені документи можуть бути складені іноземною мовою та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.

Аудиторський висновок аудитора/аудиторської фірми (далі - аудитор) іноземної держави, крім держав - членів Європейського Союзу, підлягає підтвердженню аудитором України відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність".

6. Уповноважена особа разом із документами, які подаються нею до Національного банку, одночасно подає документи (або їх нотаріально засвідчені копії), що підтверджують її повноваження. У довіреності на представництво фізичної особи або юридичної особи у відносинах з Національним банком з питань, визначених цим Положенням, зазначається обсяг повноважень представника щодо вчинення необхідних дій і підписання відповідних документів. Довіреність, видана фізичною особою, має бути засвідчена нотаріально.

7. Національний банк на виконання вимог Закону має право вимагати від банку, його засновників, власників істотної участі в банку, осіб, які мають намір набути/збільшити істотну участь у банку, осіб, які входять до складу десяти найбільших остаточних ключових учасників банку, подання додаткових документів, що містять інформацію, потрібну для прийняття рішення про погодження статуту банку, змін до нього, погодження набуття/збільшення істотної участі в банку, погодження призначення та визначення відповідності професійної придатності та ділової репутації керівників банку, надання банківської ліцензії, визначення прозорості структури власності банку.

8. Юридичні та фізичні особи не мають права бути учасниками банку, якщо неможливо встановити ключових учасників в структурі їх власності (для юридичних осіб) та/або джерела коштів, за рахунок яких ці особи набувають участі в банку.

9. Банки зобов'язані сплатити Національному банку за послуги, що надаються згідно з цим Положенням, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що визначають перелік послуг і тарифи за їх надання, та подати копії платіжних документів про внесення плати одночасно з поданням Національному банку відповідного пакета документів. Неподання копії платіжного документа про внесення плати за послугу, установлену Національним банком, є підставою для повернення Національним банком документів на доопрацювання.

10. Документи, визначені цим Положенням, подаються до Національного банку.

Рішення, що передбачені цим Положенням, приймають Правління Національного банку, Комітет з питань нагляду, уповноважена особа Національного банку.

Листи з повідомленнями про прийняті рішення з питань, визначених у цьому Положенні, підписує уповноважена особа Національного банку.

11. За порушення вимог цього Положення до банків, їх керівників, власників істотної участі застосовуються заходи впливу відповідно до Закону та нормативно-правових актів Національного банку, які визначають порядок їх застосування.

12. Особа є такою, що здійснює незалежно від формального володіння значний вплив на управління чи діяльність банку, зокрема, якщо така особа може використовувати права голосу від 10, але менше ніж 50 відсотків акцій (паїв) банку на загальних зборах на свій розсуд (окрім випадків, коли в довіреності на право участі та голосування визначено, яким саме чином представник має голосувати щодо питань порядку денного, або наявності довіреності на право участі та голосування та окремого документа, у якому визначено, яким саме чином представник має голосувати щодо питань порядку денного).

13. Особа є такою, що здійснює незалежно від формального володіння вирішальний вплив на управління чи діяльність банку, зокрема, якщо така особа може використовувати права голосу від 50 відсотків акцій (паїв) банку на загальних зборах на свій розсуд (окрім випадків, коли в довіреності на право участі та голосування визначено, яким саме чином представник має голосувати щодо питань порядку денного, або наявності довіреності на право участі та голосування та окремого документа, у якому визначено, яким саме чином представник має голосувати щодо питань порядку денного).

Глава 2. Визначення ділової репутації юридичних і фізичних осіб

14. Ознаками відсутності бездоганної ділової репутації юридичної особи є:

1) відсутність бездоганної ділової репутації в члена виконавчого органу чи наглядової (спостережної) ради юридичної особи;

2) відсутність бездоганної ділової репутації в особи, яка є контролером юридичної особи;

3) наявність фактів невиконання особою протягом останніх п'яти років узятих на себе зобов'язань щодо забезпечення внесення коштів для капіталізації банку;

4) неналежне виконання зобов'язань фінансового характеру щодо будь-якого банку або іншої юридичної чи фізичної особи протягом останніх трьох років;

5) неналежне виконання обов'язків як платника податків і зборів;

6) те, що особа була власником істотної участі в банку станом на будь-яку дату протягом одного року, що передує прийняттю рішення Національним банком про:

а) відкликання у банку банківської ліцензії згідно з пунктом 1 або пунктом 3 частини другої статті 77 Закону(застосовується протягом 10 років із дня прийняття рішення Національним банком про відкликання банківської ліцензії);

б) віднесення банку до категорії неплатоспроможних з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 76 Закону або будь-яким іншим пунктом цієї частини, якщо в рішенні Національного банку також встановлено здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (застосовується протягом 10 років із дня прийняття рішення Національним банком);

в) віднесення банку до категорії проблемних або застосування до банку заходів впливу за порушення банківського законодавства, якщо відповідне рішення прийнято з мотивів здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (застосовується протягом трьох років із дня прийняття такого рішення Національним банком);

г) віднесення банку до категорії неплатоспроможних з підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 76 Закону (застосовується протягом трьох років із дня прийняття такого рішення Національним банком);

7) невжиття особою, яка є власником істотної участі в банку, своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку згідно з вимогою частини четвертої статті 58 Закону (застосовується протягом п'яти років із дня прийняття рішення Національним банком про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, у якому зазначається про порушення особою вимог частини четвертої статті 58 Закону);

8) застосування іноземними державами, міждержавними об'єднаннями, міжнародними організаціями або Україною санкцій до особи (застосовується протягом дії санкцій і трьох років після скасування санкцій);

9) уключення особи до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом перебування в переліку та протягом трьох років після виключення особи з переліку).

15. Ознакою відсутності бездоганної ділової репутації фізичної особи є:

1) наявність судимості, яка не погашена та не знята в установленому законодавством порядку, за злочини, передбачені розділом VII, статтями 199, 200, 209, 209-1, 212, 212-1, 258, 258-5, статтями 366-1, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2 Кримінального кодексу України;

2) наявність фактів невиконання особою протягом останніх п'яти років узятих на себе зобов'язань щодо забезпечення внесення коштів для капіталізації банку;

3) неналежне виконання зобов'язань фінансового характеру щодо будь-якого банку або іншої юридичної чи фізичної особи протягом останніх трьох років;

4) неналежне виконання обов'язків як платника податків і зборів;

5) те, що особа:

(i) була власником істотної участі в банку станом на будь-яку дату, або

(ii) обіймала не менше шести місяців посади в органах управління та контролю банку або посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку, або

(iii) незалежно від обіймання посад і володіння участю в банку станом на будь-яку дату мала право надавати обов'язкові вказівки або можливість іншим чином визначати чи істотно впливати на дії банку, -

протягом одного року, що передує прийняттю рішення Національним банком про:

а) відкликання в банку банківської ліцензії згідно з пунктом 1 або пунктом 3 частини другої статті 77 Закону(застосовується протягом 10 років із дня прийняття рішення Національним банком про відкликання банківської ліцензії);

б) віднесення банку до категорії неплатоспроможних з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 76 Закону або будь-яким іншим пунктом цієї частини, якщо в рішенні Національного банку також встановлено здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (застосовується протягом 10 років із дня прийняття рішення Національним банком);

в) застосування до банку заходів впливу за порушення банківського законодавства, якщо відповідне рішення прийнято з мотивів здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (застосовується протягом трьох років із дня прийняття такого рішення Національним банком);

г) віднесення банку до категорії неплатоспроможних з підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 76 Закону (застосовується протягом трьох років із дня прийняття такого рішення Національним банком);

6) невжиття особою, яка є власником істотної участі в банку, своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку згідно з вимогою частини четвертої статті 58 Закону (застосовується протягом п'яти років із дня прийняття рішення Національним банком про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, у якому зазначається про порушення особою вимог частини четвертої статті 58 Закону);

7) застосування іноземними державами, міждержавними об'єднаннями, міжнародними організаціями або Україною санкцій до особи (застосовується протягом дії санкцій і трьох років після скасування санкцій);

8) уключення особи до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом перебування в переліку та протягом трьох років після виключення особи з переліку);

9) звільнення на вимогу Національного банку чи іншого державного органу (протягом останніх п'яти років);

10) звільнення за статтями 40 (пункти 2 - 4, 7, 8), 41 (крім пункту 5 частини першої цієї статті) Кодексу законів про працю України (протягом останніх п'яти років);

11) позбавлення прав обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком суду, що триває;

12) те, що особу піддано адміністративному стягненню за порушення вимог банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу (застосовується протягом одного року з дня настання такої події);

13) те, що особа була призначена після 01 червня 2015 року на посаду голови правління або головного бухгалтера банку (або посаду виконуючого обов'язки голови правління чи головного бухгалтера банку) та обіймала відповідну посаду протягом більше ніж трьох місяців із моменту призначення без отримання письмової згоди Національного банку на зайняття відповідної посади (застосовується з першого дня четвертого місяця після призначення особи на посаду, та протягом трьох років із дати звільнення особи з відповідної посади);

14) те, що особа була призначена після 01 червня 2015 року на посаду члена правління, ради банку (або посаду виконуючого обов'язки члена правління, ради банку) та обіймала цю посаду протягом більше ніж трьох місяців із моменту призначення без визначення відповідності її професійної придатності та ділової репутації (застосовується з першого дня четвертого місяця після призначення особи на посаду та протягом трьох років із дати звільнення особи з посади);

15) те, що особа була обрана (призначена) після 01 червня 2015 року на посаду керівника банку, у якому структура власності не відповідає установленим Національним банком вимогам щодо її прозорості, і обіймала цю посаду протягом принаймні одного року з моменту призначення [застосовується через шість місяців після обрання (призначення) особи на посаду та протягом трьох років із дати відкликання (звільнення) особи з посади].

Глава 3. Оцінка фінансового стану юридичних і фізичних осіб

Загальні положення

16. Особа має відповідати вимогам щодо фінансового стану, визначеним цим Положенням.

17. Оцінка фінансового стану юридичних і фізичних осіб здійснюється в таких випадках:

1) погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, - щодо засновників такої юридичної особи;

2) погодження змін, що вносяться до статуту в частині збільшення статутного капіталу банку, - щодо учасників банку, які здійснюють внески до статутного капіталу банку;

3) попереднього погодження набуття або збільшення істотної участі в банку - щодо осіб, які мають намір набути/збільшити істотну участь у банку;

4) оцінки структури власності банку щодо її прозорості - щодо 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності банку.

18. Для цілей цього Положення відповідна дата - це:

1) у випадку погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, - дата подання документів на розгляд Національного банку;

2) у випадку погодження змін, що вносяться до статуту в частині збільшення статутного капіталу банку, - дата оплати акцій (паїв) банку за угодами, спрямованими на придбання акцій (паїв), або остання дата оплати, якщо оплата здійснюється в кілька етапів;

3) у випадку погодження набуття або збільшення істотної участі в банку - дата подання документів на розгляд Національного банку;

4) у випадку перевірки структури власності банку щодо її прозорості - дата, визначена Національним банком для банку (відповідного ключового учасника банку).

Оцінка фінансового стану юридичних осіб

19. Оцінка фінансового стану юридичної особи здійснюється у випадках, зазначених у пункті 17 глави 3 розділу I цього Положення:

1) для юридичних осіб - резидентів України - за останній завершений звітний рік станом на останню річну звітну дату, а також на останню звітну дату, що передує відповідній даті;

2) для юридичних осіб - нерезидентів - за останніх три завершених звітних роки станом на кожну річну звітну дату та на останню звітну дату, що передує відповідній даті;

3) для юридичних осіб, що мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу або є публічними компаніями, - за останній завершений звітний рік станом на останню річну звітну дату, що передує відповідній даті.

20. Фінансова звітність юридичних осіб - резидентів і нерезидентів (окрім юридичних осіб, що мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній) подається в складі:

1) річної бухгалтерської (фінансової) звітності за відповідну кількість років;

2) проміжної бухгалтерської (фінансової) звітності за останній завершений звітний період між останньою річною звітною датою та відповідною датою. Якщо після закінчення останнього завершеного звітного періоду та відповідною датою минуло більше місяця, то зазначена звітність юридичних осіб - резидентів повинна також бути доповнена балансом і звітом про фінансові результати, складеними на останній календарний день місяця, який передує відповідній даті.

Фінансова звітність юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу і публічних компаній, подається в складі річної бухгалтерської (фінансової) звітності за останній завершений рік.

Фінансова звітність банків України не подається.

21. Фінансова звітність юридичних осіб - резидентів подається з відміткою органів статистики про її прийняття, має бути засвідчена підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади) та відбитком печатки (за наявності).

Фінансова звітність юридичних осіб - нерезидентів подається за підписом уповноваженої особи нерезидента.

22. Фінансова звітність юридичних осіб подається на індивідуальній основі. Фінансова звітність банків, фінансових установ, юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній може подаватися на консолідованій основі.

23. Документами, що дають змогу здійснити оцінку та зробити висновок про задовільний фінансовий стан юридичної особи, є:

1) фінансова звітність, що відповідає вимогам цього Положення;

2) довідки банків, що обслуговують рахунки юридичної особи - прямого учасника банку, з яких здійснюватиметься оплата акцій/паїв банку, що містять:

інформацію про рух коштів на рахунках із дати відкриття рахунку, але не більше ніж за три останніх місяці і про залишки на рахунках станом на дату, що передує відповідній даті;

запевнення банку про те, що банк здійснив перевірку джерел походження коштів на рахунках в обсязі, передбаченому законодавством, яке застосовується до діяльності цього банку;

3) висновок аудитора, складений за підсумками проведеної перевірки достовірності та повноти фінансової звітності, її відповідності вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку держави місцезнаходження юридичної особи та/або міжнародним стандартам фінансової звітності;

4) інформація аудитора, що додається до аудиторського висновку, щодо:

наявності власних коштів у розмірі, необхідному для забезпечення виконання особою зобов'язань щодо формування статутного капіталу банку або набуття істотної участі в банку станом на останню звітну дату, яка передує відповідній даті, на підставі розрахунку розміру власних коштів юридичних осіб, крім банків і фінансових установ (додаток 5);

джерел походження власних коштів, за рахунок яких здійснюється виконання особою (крім банків, юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній) зобов'язань щодо формування статутного капіталу банку або набуття особою участі в банку;

відповідності розрахунку економічних нормативів банків та інших фінансових установ вимогам, установленим законодавством країни місцезнаходження банку, фінансової установи, на кожну звітну дату періоду, за який подається звітність;

оцінки фінансового стану та платоспроможності юридичної особи (крім банків, інших фінансових установ, юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній) на підставі розрахунку рекомендованих показників платоспроможності та фінансової стійкості згідно з додатком 1 до цього Положення на кожну звітну дату періоду, за який подається звітність;

5) звіт відповідного агентства про присвоєння кредитного рейтингу - для юридичної особи, що має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, або лист такої юридичної особи, засвідчений підписом її уповноваженої особи, із інформацією про присвоєний кредитний рейтинг і посиланням на веб-сторінку відповідного агентства, на якій у вільному доступі можливий перегляд цієї інформації;

6) копія сертифіката аудитора, який подав аудиторський висновок (не надається в разі здійснення підтвердження висновку аудитора іноземної держави згідно з пунктом 5 глави 1 розділу I цього Положення);

7) копія сертифіката аудитора України, який здійснив підтвердження висновку аудитора іноземної держави згідно з пунктом 5 глави 1 розділу I цього Положення.

24. Ознаками відсутності задовільного фінансового стану юридичної особи є:

1) порушення проти особи справи про визнання її неплатоспроможною;

2) перебування особи в стадії ліквідації;

3) відсутність достатньої кількості власних коштів в учасника банку для забезпечення виконання ним зобов'язань щодо формування статутного капіталу банку;

4) відсутність достатньої кількості власних коштів в особи для набуття істотної участі в банку;

5) відсутність достатньої кількості власних коштів в особи для набуття участі в банку, якщо внаслідок такого набуття особа включається до складу десяти найбільших остаточних ключових учасників банку або збільшує свою участь у банку більше ніж на 2 відсотки;

6) наявність збитків в особи на будь-яку звітну дату періоду, за який подається звітність;

7) наявність прострочених зобов'язань перед банками;

8) наявність прострочених зобов'язань щодо сплати податків і зборів на будь-яку звітну дату періоду, за який подається звітність;

9) наявність порушень економічних нормативів, установлених законодавством України, на будь-яку звітну дату періоду, за яку подається звітність (для банків та інших фінансових установ);

10) невідповідність показників платоспроможності та фінансової стійкості юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ оптимальним значенням згідно з додатком 1 до цього Положення. Ці показники не перевіряються щодо юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній;

11) відсутність документів, що підтверджують джерела походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для формування або збільшення статутного капіталу банку, набуття істотної участі в банку, набуття участі в банку, якщо внаслідок такого набуття особа включається до складу десяти найбільших остаточних ключових учасників банку або збільшує свою участь у банку більше ніж на 2 відсотки.

25. Якщо оцінка фінансового стану юридичної особи здійснюється відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 17 глави 3 розділу I цього Положення, то розмір власних коштів юридичної особи визнається достатнім, якщо він є більшим, ніж ціна акцій банку, визначена відповідними договорами купівлі-продажу акцій (підписки на акції).

{Абзац перший пункту 25 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 368 від 10.06.2015}

Якщо оцінка фінансового стану юридичної особи здійснюється відповідно до підпункту 3 пункту 17 глави 3 розділу I цього Положення, то розмір власних коштів такої особи визнається достатнім, якщо він є більшим, ніж ціна набуття істотної участі в банку, зазначена в пункті 9 анкети юридичної особи (додаток 2).

{Абзац другий пункту 25 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 368 від 10.06.2015}

Якщо оцінка фінансового стану юридичної особи здійснюється відповідно до підпункту 4 пункту 17 глави 3 розділу I цього Положення, то розмір власних коштів такої особи визнається достатнім, якщо він є більшим, ніж величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір набутої участі становить у статутному капіталі банку. Розмір регулятивного капіталу банку визначається станом на останню дату звітного місяця, що передує відповідній даті. Якщо регулятивний капітал банку менше, ніж його статутний капітал, то для оцінки достатності власних коштів такої особи використовується розмір статутного капіталу банку.

{Абзац третій пункту 25 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 368 від 10.06.2015}

Оцінка фінансового стану фізичних осіб

26. Оцінка фінансового стану фізичної особи здійснюється у випадках, зазначених у пункті 17 глави 3 розділу I цього Положення.

27. Фінансовий стан фізичної особи має відповідати таким вимогам:

1) наявність достатньої кількості власних коштів і задовільного майнового стану;

2) немає прострочених зобов'язань перед банками;

3) немає прострочених зобов'язань щодо сплати податків і зборів;

4) наявність документів, що підтверджують джерела походження коштів.

28. Документами, що дають змогу здійснити оцінку та зробити висновок про задовільний майновий стан фізичної особи, є:

1) довідки банків, які обслуговують рахунки фізичної особи, що містять:

інформацію про рух коштів на рахунках із дати відкриття рахунку, але не більше ніж за шість останніх місяців і про залишки на рахунках станом на дату, що передує відповідній даті;

запевнення банку про те, що банк здійснив перевірку джерел походження коштів на рахунках в обсязі, передбаченому законодавством, яке застосовується до діяльності цього банку;

2) копія декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) з відміткою контролюючого органу України про її отримання (для податкових резидентів України);

3) інформація контролюючого органу України, надана щодо податкових резидентів України, про:

суми доходів і сплачених податків за період, за який подано податкову декларацію або податкові декларації;

наявність або відсутність в особи заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів станом на відповідну дату;

4) копія податкової декларації (декларації про доходи) з відміткою контролюючого органу іноземної країни про отримання (для нерезидентів України);

5) інформація уповноваженого органу іноземної країни, надана щодо нерезидентів, про:

суми доходів і сплачених податків за період, за який подано податкову декларацію або податкові декларації;

належне виконання обов'язків як платника податків станом на відповідну дату.

Якщо законодавством країни, податковим резидентом якої є фізична особа - нерезидент, не передбачена можливість особи отримати від уповноваженого органу іноземної країни інформації про суми отриманих доходів або про суми сплачених податків, або про стан виконання обов'язків як платника податків, то подається письмове запевнення особи про неможливість подання відповідної інформації;

6) інформація за підписом особи, що засвідчується нотаріально, про джерела походження власних коштів особи;

7) копії декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органа місцевого самоврядування, якщо особа входить до числа осіб, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до вимог Законів України "Про запобігання корупції" та "Про засади запобігання і протидії корупції" (декларації подаються за роки, протягом яких на особу відповідним законом покладався обов'язок їх подання);

8) інші документи, що підтверджують джерела походження власних коштів (доходів, майна) фізичної особи.

29. Фізична особа подає податкові декларації за ту кількість років, яка є необхідною для підтвердження достатності власних коштів. Якщо фізична особа відповідно до податкового законодавства не подавала податкової декларації за будь-який з років, що передують останньому звітному року перед відповідною датою, то для підтвердження достатності власних коштів подається інформація контролюючого органу про доходи, отримані у відповідному році, і сплачені з цих доходів податки. Зазначена інформація може міститися у витязі (відомостях) із інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів та утриманих податків або у довідці контролюючого органу за формою, установленою контролюючим органом.

30. Якщо оцінка фінансового стану фізичної особи здійснюється відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 17 глави 3 розділу I цього Положення, то розмір власних коштів фізичної особи визнається достатнім, якщо він є більшим, ніж ціна акцій банку, визначена відповідними договорами купівлі-продажу акцій (підписки на акції).

{Абзац перший пункту 30 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 368 від 10.06.2015}

Якщо оцінка фінансового стану фізичної особи здійснюється відповідно до підпункту 3 пункту 17 глави 3 розділу I цього Положення, то розмір власних коштів (майна) фізичної особи визнається достатнім, якщо доходи фізичної особи, які можуть бути джерелом коштів для набуття істотної участі в банку, є більшими, ніж величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір істотної участі, що набувається, становить у статутному капіталі банку.

{Абзац другий пункту 30 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 368 від 10.06.2015}

Якщо оцінка фінансового стану фізичної особи здійснюється відповідно до підпункту 4 пункту 17 глави 3 розділу I цього Положення, то розмір власних коштів (майна) фізичної особи визнається достатнім, якщо доходи фізичної особи, що могли бути джерелом коштів для набуття участі в банку, були більшими, ніж величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір набутої участі становить у статутному капіталі банку.

{Абзац третій пункту 30 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 368 від 10.06.2015 }

Розмір регулятивного капіталу банку визначається станом на останню дату звітного місяця, що передує відповідній даті. Якщо регулятивний капітал банку менше, ніж його статутний капітал, то для оцінки достатності власних коштів (майна) фізичної особи використовується розмір статутного капіталу банку.

31. Доходами, що можуть бути джерелом коштів для набуття участі в банку, визнаються фактично отримані фізичною особою грошові кошти і майно із джерел в Україні або за її межами, перелічені в статті 164 Податкового кодексу України, а також грошові кошти і майно, фактично отримані фізичною особою на інших законних підставах, які мають документальне підтвердження, за вирахуванням сум витрат, понесених фізичною особою для отримання цих доходів.

{Розділ I в редакції Постанови Національного банку № 357 від 04.06.2015}

Розділ II. Погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та набуття істотної участі в банку

Глава 1. Погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність

1.1. Національний банк погоджує статут перед проведенням державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність.

Особа, уповноважена засновниками юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї особи подає до Національного банку документи, визначені статтею 17 Закону, з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. У разі створення банку одним засновником документи подаються цим засновником або уповноваженою ним особою.

1.2. Заява про погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, підписується уповноваженою особою.

1.3. Протокол зборів засновників має містити рішення, що визначені в нормативно-правових актах Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Протокол установчих зборів (зборів учасників) має містити рішення про створення банку, затвердження його статуту, обрання наглядової (спостережної) ради або ради банку [далі - наглядова (спостережна) рада банку] і ревізійної комісії (у разі її створення), призначення голови правління, головного бухгалтера та членів правління банку, а також призначення уповноваженої особи для погодження статуту, державної реєстрації та реєстрації банку, рішення про затвердження бізнес-плану, затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій (для акціонерного товариства), інші положення відповідно до законодавства України.

{Абзац другий пункту 1.3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 10 від 14.01.2015}

У протоколах зазначаються місце та дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування.

Протоколи підписують голова та секретар.

У разі створення банку однією особою рішення приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснування банку та про заснування банку. Підпис фізичної особи на рішеннях підлягає нотаріальному засвідченню, а підпис представника юридичної особи засвідчується відбитком печатки (в разі її наявності).

{Абзац п'ятий пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 357 від 04.06.2015}



вгору