Документ z1145-15, чинний, поточна редакція — Прийняття від 17.09.2015
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 01.01.2016. Подивитися в історії? )


ЗМІНИ
до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування

1. Доповнити Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування новими розділами такого змісту:


Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб, евакуйованих із зони відчуження, відселених із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, і на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які проживали у сільській місцевості, може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) на підставі трудової книжки члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи засвідченого належним чином витягу з неї за наявності в ній відповідного запису, чи рішення суду, яке набрало законної сили, про членство в колективному або іншому сільськогосподарському підприємстві, що розташовувалося на цій території.

4.22. Видача спадкоємцям (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) свідоцтва про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого спадкодавець-вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій установі), а також на грошовий вклад, щодо якого немає заповідального розпорядження, після смерті спадкодавця-вкладника видається посадовою особою органу місцевого самоврядування на підставі відомостей, наданих з банку (фінансової установи) на письмовий запит цієї самої посадової особи органу місцевого самоврядування.

4.23. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом посадова особа органу місцевого самоврядування у випадках, коли із правовстановлюючого документа вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинна з'ясувати, чи є у спадкодавця той із подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя посадова особа органу місцевого самоврядування видає йому свідоцтво про право власності на частку у спільному майні. Якщо спадкоємців декілька, то кожному з них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

4.24. Посадова особа органу місцевого самоврядування у випадку видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно вносить відомості про перехід права власності на ім'я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, установленому законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

4.25. Свідоцтва про право на спадщину за законом видаються за формами, передбаченими у додатку 20 до цього Порядку.

5. Видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом, складеного на ім’я осіб, зазначених у статтях 1261, 1262 Цивільного кодексу України

5.1. При оформленні спадщини за заповітом посадова особа органу місцевого самоврядування має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, посадова особа органу місцевого самоврядування відмовляє в його прийомі.

5.2. Якщо для оформлення спадщини надано кілька заповітів спадкодавця, посадова особа органу місцевого самоврядування повинна надати їм правову оцінку, керуючись положеннями статті 1254 Цивільного кодексу України.

5.3. Якщо заповіт визнаний судом недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 та 231 Цивільного кодексу України.

5.4. У разі визнання заповіту недійсним спадкування відбувається за законом.

5.5. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посадова особа органу місцевого самоврядування повинна обов'язково з'ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 Цивільного кодексу України.

5.6. Коло спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначається на день відкриття спадщини.

5.7. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.

5.8. Цивільним кодексом України передбачено випадки, коли особа не має права на спадкування або рішенням суду може бути усунена від права на спадкування за законом. Позбавлення права на спадкування розповсюджується і на спадкоємців обов'язкової частки у спадщині.

5.9. Право на обов'язкову частку у спадщині виникає у спадкоємця, передбаченого частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України, у випадках, якщо у заповіті містяться положення про усунення його від спадкування або цьому спадкоємцеві заповідана частка спадщини, яка є меншою від належної йому обов'язкової частки.




вгору