Друкувати   Шрифт: або Ctrl + mouse wheel

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.08.2018  № 401


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 вересня 2018 р.
за № 1062/32514

Про затвердження Правил технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України

Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та з метою здійснення нормативно-правового регулювання питань технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів І класу державної авіації України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України
генерал армії України


С.Т. Полторак

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної
прикордонної служби України
генерал-полковник

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Перший заступник
Голови Служби безпеки України
генерал-лейтенант

Міністр внутрішніх справ України

В.о. Голови Державної
регуляторної служби України





П. Цигикал


М. Чечоткін



П. Демчина

А.Б. Аваков


В.П. Загородній


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
від 10 серпня 2018 року № 401


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 вересня 2018 р.
за № 1062/32514

ПРАВИЛА
технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України

І. Загальні положення

1. Ці Правила визначають процедуру організації та здійснення технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів І класу державної авіації України (далі - ДА), є обов’язковими для керівництва і виконання всіма суб’єктами авіаційної діяльності (далі - САД) ДА, у складі яких є підрозділи, що експлуатують безпілотні авіаційні комплекси (далі - БпАК) І класу ДА.

До безпілотних авіаційних комплексів І класу належать безпілотні авіаційні комплекси, до складу яких входять безпілотні літальні апарати тільки І класу.

2. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

безпека польотів - стан авіаційної системи, за якого ризик заподіяння шкоди чи ушкодження особам або майну не перевищує прийнятний рівень та підтримується на цьому або більш низькому рівні шляхом безперервного процесу виявлення джерел небезпеки, їх усунення та контролю за факторами ризику;

безпілотний авіаційний комплекс (безпілотна авіаційна система) (далі - БпАК) - безпілотне повітряне судно (далі - ПС), пов’язані з ним пункти дистанційного пілотування (станції наземного керування) (далі - ПДП), необхідні лінії керування і контролю та інші елементи, зазначені у затвердженому проекті типу БпАК. БпАК може включати декілька безпілотних ПС;

безпілотне повітряне судно - безпілотний літальний апарат (далі - БпЛА) - ПС, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються дистанційно за допомогою ПДП, розташованого поза ПС, або ПС, що здійснює політ автономно за відповідною програмою;

бойовий комплект (боєкомплект) безпілотного авіаційного комплексу - сукупність авіаційних засобів ураження (далі - АЗУ), встановлена для БпАК;

варіант бойового спорядження безпілотного літального апарата - сукупність бортових засобів розвідки та радіоелектронної боротьби і варіанта завантаження БпЛА авіаційними засобами ураження, що передбачена керівництвом з льотної експлуатації БпАК для виконання польотного завдання;

варіант завантаження безпілотного літального апарата авіаційними засобами ураження - сукупність АЗУ за типами і кількістю, що передбачені керівництвом з льотної експлуатації БпАК для разового завантаження БпЛА;

виріб авіаційної техніки - одиниця промислової продукції, що належить до авіаційної техніки (далі - АТ) ДА, або будь-який складник цієї одиниці;

відмова - подія, яка полягає у втраті об’єктом здатності виконувати потрібну функцію, тобто в порушенні працездатного стану об’єкта;

військовий ремонт - ремонт БпАК у місцях розміщення чи базування військових частин або розташування несправної техніки силами та засобами структурних підрозділів суб’єктів державної авіації (далі - СДА), а також бригадами ремонтних підприємств та/або підприємств-виробників;

граничний стан - стан виробу, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне;

дефект - кожна окрема невідповідність об’єкта встановленим вимогам;

дослідна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - експлуатація заданої кількості БпАК, що здійснюється за спеціальною програмою з метою вдосконалення системи експлуатації з урахуванням реальних умов експлуатації, контролю в цих умовах технічних характеристик БпАК, а також набування досвіду експлуатації в різноманітних умовах;

експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - стадія життєвого циклу БпАК з моменту прийняття його експлуатантом від виробника чи ремонтного підприємства до зняття з експлуатації;

експлуатація до відмови - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають областю непрацездатних станів;

експлуатація до передвідмовного стану - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають областю передвідмовних станів;

експлуатація за ресурсом - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають встановленими показниками (ресурсом та (або) строком служби);

експлуатація наземних засобів контролю - комплекс заходів з обліку та введення цих засобів в експлуатацію, з підготовки та використання їх за призначенням, метрологічного забезпечення, технічного обслуговування, зберігання та ремонту;

забезпечення безпеки польотів - діяльність САД ДА, у складі яких є підрозділи, що експлуатують БпАК, яка спрямована на виключення випадків завдання шкоди здоров’ю або загрози життю людей, майну фізичних чи юридичних осіб, державному майну;

заводський ремонт - ремонт БпАК (його базових складових) організаціями з технічного обслуговування та ремонту (далі - ТОР) (підприємствами промисловості, розробниками чи виробниками БпАК), які схвалені (сертифіковані) у встановленому законодавством порядку;

засоби військового ремонту - сукупність машин, механізмів, пристроїв, приладів, інструменту, виробничих приміщень, запасних частин і матеріалів, які призначені для виконання поточного ремонту несправних БпАК;

зберігання безпілотного авіаційного комплексу під час експлуатації - перебування БпАК у спеціально відведеному місці в заданому стані для забезпечення його зберігання протягом установленого строку;

капітальний ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, який виконують для відновлення справного стану, повного чи близького до повного відновлення ресурсних показників БпАК із заміною чи відновленням будь-яких її частин, у тому числі й базових;

контроль за технічним станом безпілотного авіаційного комплексу - перевіряння відповідності значень параметрів БпАК вимогам технічної документації та визначення на цій основі одного із заданих видів технічного стану БпАК на цей момент;

контрольно-відновні роботи - комплекс технологічних операцій, які виконуються на БпАК для переведення його на експлуатацію за технічним станом;

контрольно-технічний огляд - комплекс робіт з технічного діагностування БпАК, які експлуатують за технічним станом, з метою визначення їх поточного технічного стану та обсягу і переліку відновних робіт;

льотна придатність типу безпілотного повітряного судна, авіаційного двигуна, повітряного гвинта - властивість, визначена та забезпечена нормами, реалізованими в їх конструкції та характеристиках, які дозволяють забезпечувати безпечний політ у межах встановлених експлуатаційних обмежень та визначених методів технічної експлуатації;

льотні випробування - експериментальне визначення кількісних та/або якісних характеристик властивостей БпЛА у польоті за встановленими нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади процедурами;

метрологічне забезпечення наземних засобів контролю - організаційно-технічні заходи щодо проведення їх метрологічної атестації, калібрування (повірки), регулювання та ремонту з метою підтримання метрологічних характеристик на заданому рівні;

надійність - властивість БпАК зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання і транспортування;

непрацездатний стан (непрацездатність) - стан об’єкта, за яким він не здатний виконувати хоча б одну з потрібних функцій;

несправність - стан об’єкта, за яким він не здатний виконувати хоча б одну із заданих функцій об’єкта;

об’єктивний контроль технічного стану безпілотного авіаційного комплексу і дотримання правил його експлуатації - комплекс заходів зі збору, обробки і аналізу інформації, яка реєструється інструментально, про працездатність БпАК, дії зовнішнього екіпажу БпАК щодо його експлуатації;

освоєння ремонту - комплекс заходів з підготовки виробництва організації з ТОР до проведення ремонту БпАК шляхом практичного оволодіння способами та засобами її відновлення в умовах організації;

переведення виробів авіаційної техніки державної авіації на експлуатацію за технічним станом - виконання комплексу наукових досліджень та організаційно-технічних заходів, який дає можливість використовувати вироби АТ ДА за призначенням поза межами значень календарних і ресурсних показників, установлених розробником (виробником) або збільшених за процедурою, визначеною відповідними наказами Міністерства оборони України;

передпольотна підготовка безпілотного авіаційного комплексу - комплекс зазначених в експлуатаційній документації (далі - ЕД) робіт, що їх виконують на БпАК безпосередньо перед польотами відповідно до польотного завдання, з приведення БпАК у вихідне положення, яке забезпечує виконання завдання польоту;

підготовка безпілотного авіаційного комплексу до повторного застосування - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК після польоту безпілотного ПС, якщо планується його повторне застосування або переведення до технічної готовності № 1;

післяпольотна підготовка безпілотного авіаційного комплексу - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК після польоту безпілотного ПС, якщо не планується його повторне застосування;

попередня підготовка безпілотного авіаційного комплексу до польотів - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК завчасно і спрямовані на підтримання БпАК у встановленому ступені готовності до польотів;

поточний ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, що виконується для забезпечення чи відновлення працездатності БпАК (його базових складових) і полягає в заміні та/або відновленні її окремих частин;

потрібна (основна) функція - функція чи сукупність функцій об’єкта, виконання якої розглядають як необхідну умову відповідності об’єкта його призначенню;

пошкодження - подія, яка полягає в порушенні справного стану об’єкта, коли зберігається його працездатність;

працездатний стан (працездатність) - стан об’єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції;

продовження (збільшення) встановлених показників АТ - виконання комплексу досліджень та робіт для визначення можливості експлуатації АТ за межами попередньо встановлених значень показників, розробка і реалізація заходів щодо забезпечення експлуатації АТ у продовжений період;

регламентні роботи - регламентоване технічне обслуговування (далі - ТО) БпАК, передбачене ЕД, яке виконують для контролю технічного стану БпАК та приведення їх технічних характеристик у відповідність до вимог ЕД;

регламентоване технічне обслуговування - ТО БпАК, передбачене нормативною чи ЕД, яке виконують з періодичністю і в обсязі, які встановлені в ній, незалежно від технічного стану виробів у момент початку технічного обслуговування;

регламентований ремонт - плановий ремонт, який виконується з періодичністю та в обсязі, встановленими ЕД, бюлетенями промисловості чи розпорядчими документами уповноваженого органу, незалежно від технічного стану БпАК на дату початку ремонту;

рекламація - письмова заява одержувача установленої форми постачальнику (підприємству-виробнику чи ремонтному підприємству - виконавцю ремонту) продукції про виявлені в період дії гарантійних зобов’язань невідповідності якості та/або комплектності поставленої продукції (виконаних робіт) встановленим вимогам, вимога про відновлення або заміну продукції, яка відмовила, повторне виконання робіт;

ремонт безпілотного авіаційного комплексу - комплекс операцій для відновлення справного або працездатного стану БпАК та відновлення ресурсів БпАК;

ремонт за технічним станом безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, під час якого контроль за технічним станом виконується з періодичністю та в обсязі, встановленими нормативно-технічними документами (далі - НТД), або за наявності несправності БпАК, а обсяг і момент початку ремонту визначаються станом БпАК;

середній ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, який виконується для відновлення справного стану і часткового відновлення ресурсних показників із заміною чи відновленням складників обмеженої номенклатури з відповідним контролем технічного стану АТ в обсязі, установленому НТД;

справа обльоту - сукупність документів, які підтверджують повноту та якість виконання обльоту, законність допуску БпАК до польотів за результатами обльоту;

справність - стан об’єкта, за яким він здатний виконувати всі задані функції об’єкта;

суб’єкти авіаційної діяльності державної авіації України - юридичні особи, які в межах компетенції здійснюють діяльність у галузі ДА;

технічна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу за станом - експлуатація, за якої обсяг і періодичність контролю технічного стану встановлюються ЕД, а початок і обсяг технічного обслуговування визначаються залежно від технічного стану БпАК;

технічна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - комплекс робіт, які виконуються на БпАК на етапах приведення їх у встановлений ступінь готовності до використання за призначенням, підтримання цього ступеня готовності, використання за призначенням, зберігання і транспортування;

технічне обслуговування безпілотного авіаційного комплексу - комплекс організаційних та технічних операцій чи операція підтримання справності чи працездатності БпАК;

технічний стан безпілотного авіаційного комплексу - стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною документацією на БпАК;

тренаж - заняття з відпрацювання практичних навичок у виконанні певних операцій у встановлений час шляхом їх неодноразового повторення;

функція (задана функція) об’єкта - виконання в об’єкті процесу, що відповідає його призначенню, виявлення заданої умови чи властивості об’єкта відповідно до нормативної та (чи) конструкторської (проектної) документації;

цільовий огляд - ТО БпАК, яке виконують за вказівками відповідних посадових осіб для детальної перевірки окремих систем, агрегатів, механізмів і елементів конструкції БпАК;

штатна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - експлуатація БпАК згідно з ЕД.

Інші терміни, які використовуються у цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у стандартах Міжнародної організації цивільної авіації, Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах України з питань діяльності в галузі ДА.

3. Під АТ ДА розуміють пілотовані та безпілотні державні ПС, їх двигуни, компоненти та обладнання (знімне та стаціонарно встановлене на ПС), АЗУ, авіаційні тренажери.

Виріб АТ ДА - одиниця промислової продукції, що належить до АТ ДА, або будь-який складник цієї одиниці.

4. До засобів експлуатації БпАК належать будівлі, споруди, технічні пристрої, запасні частини та матеріали, призначені для виконання робіт на БпАК на всіх етапах експлуатації.

До засобів технічного обслуговування (далі - ЗТО) БпАК належать засоби експлуатації, призначені для виконання робіт з ТО БпАК, а саме:

засоби аеродромно-технічного обслуговування повітряних суден (далі - ЗАТО ПС);

засоби наземного обслуговування спеціального застосування (далі - ЗНО СЗ), до яких належать:

універсальні (спеціальні) лабораторії;

контрольно-ремонтні станції;

авіаремонтні майстерні, станції та лабораторії;

спеціальні транспортні засоби;

засоби військового ремонту;

пристрої для буксирування, утримання і швартування;

підйомні засоби;

засоби доступу;

монтажно-демонтажні засоби;

засоби обслуговування спеціальних систем;

засоби техніки безпеки;

допоміжні засоби;

засоби контролю;

інструмент.

5. Командири (керівники) військових частин (установ) і підрозділів, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ), Збройних Сил України (далі - ЗСУ), інших військових формувань (далі - ІВФ), у яких експлуатуються БпАК, відповідають за організацію технічної експлуатації, збереження і стан БпАК та засобів їх експлуатації і ремонту, їх правильну експлуатацію.

6. Стан БпАК, засобів їх експлуатації і ремонту, а також якість технічної експлуатації оцінюються відповідно до методик, введених у дію керівниками органів управління безпілотною авіацією ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (далі - ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ), з дотриманням вимог цих Правил та інших актів Міністерства оборони України.

7. Облік БпАК, засобів їх експлуатації і ремонту та їх стану ведеться у відповідних формах облікової документації, затверджених наказами керівників ЦОВВ, з дотриманням вимог цих Правил та інших актів Міністерства оборони України, а також законодавства з питань обліку, зберігання, списання та використання військового майна.

8. Забезпечення запасними частинами і матеріалами (далі - ЗЧМ) до БпАК здійснюється за заявками посадових осіб інженерно-авіаційної служби (далі - ІАС) військових частин, установ, організацій через відповідні служби забезпечення ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

У військових частинах, установах, організаціях, де посади старшого інженера (інженера) - начальника ІАС не передбачено штатом, виконання функціональних обов’язків за цими посадами покладається на посадових (службових) осіб, визначених наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації).

Організація та порядок зберігання ЗЧМ визначаються відповідними службами забезпечення ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ з урахуванням вимог законодавства з питань обліку, зберігання, списання та використання військового майна.

9. Командири (керівники) відповідних підрозділів і служб забезпечення військових частин (установ, організацій) відповідають за своєчасне і повне матеріальне забезпечення підрозділів, які експлуатують БпАК; своєчасне відправлення зі складів рекламаційної техніки, що підлягає ремонту (переконсервації); кількість, якість, своєчасність доставки та кондиційність матеріальних засобів; кондиційність палива і мастильних матеріалів та стан складу пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ), спеціальних рідин і газів, що подаються для заправлення безпілотних ПС, своєчасність їх подання.

ІІ. Організація роботи, планування та документація інженерно-авіаційної служби безпілотної авіації державної авіації України

1. Організація роботи інженерно-авіаційної служби безпілотної авіації державної авіації України

1. Управління ІАС безпілотної авіації полягає в діяльності керівного складу ІАС (посадових осіб ІАС від командира зовнішнього екіпажу БпАК і вище), спрямованій на своєчасне і якісне виконання завдань підлеглим інженерно-технічним складом (далі - ІТС) військових частин (установ, організацій). Управління ІАС проводиться в загальній системі управління з’єднань та частин ЗСУ та підрозділів інших СДА і містить:

отримання і з’ясування завдання керівним складом ІАС;

оцінювання обстановки;

ухвалення рішення;

доведення завдань до підлеглих;

організацію функціонування системи управління;

керівництво підлеглими в процесі виконання завдань;

здійснення контролю;

оцінку ефективності роботи ІАС.

2. Для управління ІАС створюється система управління, що має у своєму складі: органи управління, засоби зв’язку, об’єкти управління.

3. Органами управління ІАС є уповноважені структурні підрозділи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

4. Об’єктами управління ІАС є підпорядковані відповідним органам управління ІАС з’єднань, частин та їх підрозділів.

2. Документація, що регламентує експлуатацію БпАК

1. Документація, якою керується ІАС, поділяється на:

статутну (документи, що регламентують діяльність особового складу, допущеного до експлуатації і утримання БпАК, засобів експлуатації та ремонту,- статути, бойові статути, правила, керівництва, інструкції, настанови);

нормативну (накази, директиви, розпорядження, стандарти, загальні технічні вимоги, бюлетені промисловості та авіаційних ремонтних підприємств (далі - АРП), рішення виробника та розробника БпАК, методичні вказівки, технічні завдання, технічні записки, технічні розпорядження, вказівки керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, а також старших посадових осіб СДА);

експлуатаційну (керівництво з льотної експлуатації, інструкція з розрахунку дальності і тривалості польоту, керівництво з технічної експлуатації (далі - КЕ), до якого входять: технічний опис, інструкції з експлуатації, технологічні карти та інструкції з протидії технічним засобам розвідки (далі - ПД ТЗР), перелік несправностей, з якими безпілотне ПС допускається до польоту, керівництво з військового ремонту, регламент технічного обслуговування, керівництво із завантаження і центрування, альбом електричних схем, відомості ЗЧМ (експлуатаційні), норми витрат запасних частин на 100 годин експлуатації, норми розходу матеріальних засобів на 100 годин нальоту, відомість експлуатаційних документів);

ремонтну (керівництво з середнього ремонту, керівництво з капітального ремонту, технічні умови на капітальний та (чи) середній ремонт, альбом основних з’єднань і ремонтних допусків, креслення ремонтні, керівництво з ремонту БпАК у разі бойових пошкоджень, каталог деталей і складальних одиниць (комплектувальних виробів або компонентів), відомості ЗЧМ (ремонтні), норми витрат запасних частин на капітальний та (чи) середній ремонт, норми витрат матеріалів на капітальний та (чи) середній ремонт, технічна документація на нестандартне технологічне обладнання, прилади та інструменти, відомість групового комплекту запасних частин і матеріалів для забезпечення військового ремонту в особливий період, відомість ремонтного комплекту запасних частин для забезпечення капітального ремонту в особливий період, відомість ремонтної документації);

пономерну (формуляри (з формулярними схемами), паспорти, етикетки);

облікову та звітну.

Номенклатура облікової і звітної документації затверджується керівниками ЦОВВ з дотриманням вимог цих Правил, інших актів Міністерства оборони України, а також законодавства з питань військового майна.

2. Пономерна документація додається до кожного БпАК.

3. Формуляри (паспорти) веде авіаційний технік (у разі якщо керівництво з льотної експлуатації (далі - КЛЕ) БпАК не передбачає посади авіаційного техніка, його обов’язки виконує командир зовнішнього екіпажу) БпАК.

4. Записи у формулярі оформлюють:

про виконання регламентних робіт - начальник технічно-експлуатаційного підрозділу, начальники груп регламенту та ремонту у відповідних частинах формуляра, авіаційний технік БпАК;

про виконання періодичних робіт за бюлетенями, що виконують представники промисловості,- представник промисловості та посадова особа військової частини (установи, організації), яка здійснювала поопераційний контроль цих робіт;

про виконання робіт за бюлетенями, що виконують представники промисловості,- представник промисловості та старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації);

про виконання ремонту - керівник організації з ТОР (підприємства виробника (розробника));

про контроль технічного стану БпАК - посадові особи військової частини (установи, організації) від командира екіпажу БпАК та вище;

про виконання цільових оглядів та перевірок (далі - ЦОіП) за вказівками вищих посадових осіб органів управління ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ - авіаційний технік БпАК.

5. Відповідальним за своєчасне та правильне занесення даних до формулярів і стан формулярів є авіаційний технік БпАК. Правильність ведення формулярів перевіряє командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК не рідше одного разу на три місяці, вищі посадові особи ІАС (ОУБпА) - під час контрольних оглядів БпАК. Усі записи у формулярі (паспорті) виконують чорнилом (кульковою ручкою) чорного або синього (фіолетового) кольору акуратно, без виправлень і підчищень. Не допускаються записи олівцем, чорнилом (кульковою ручкою) іншого кольору.

6. Паспорт додається до кожного компонента та обладнання БпАК, двигуна, які мають заводський номер. У ньому робляться відмітки про рух виробу під час експлуатації, про проведені ремонти та роботи за бюлетенями промисловості, про виконані регулювальні роботи, контрольні параметри і напрацювання. До зведеного паспорта на комплекс обладнання вносяться також дані про зміни в комплектації комплексу. Записи у паспортах робляться на підставі даних формуляра БпАК (БпЛА) під час знімання агрегату з БпЛА та ремонту.

7. Виправлені записи у формулярах (паспортах) завіряються підписами заступника командира військової частини (установи, організації) з озброєння, старшого інженера (інженера) - начальника ІАС та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації). Незавірені виправлення не допускаються.

8. Під час відправлення БпАК, їх компонентів та обладнання, зокрема авіаційних двигунів (далі - АД), пунктів дистанційного пілотування (станцій наземного керування) (далі - ПДП) до ремонту, передавання до іншої військової частини (установи, організації) в їх формулярах (паспортах) вносяться підсумкові дані про напрацювання, перевіряється відповідність номерів агрегатів і блоків номерам, зазначеним у формулярах (паспортах). Внесені підсумкові дані завіряються підписом заступника командира військової частини з озброєння (установи, організації з ТОР) та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації з ТОР).

9. У разі повного заповнення формуляра (паспорта) заводиться новий формуляр (паспорт). На титульному аркуші нового формуляра (паспорта) робиться запис про те, що він є продовженням, а на титульному аркуші старого - про те, що заведено новий формуляр, і вказується дата. Усі підсумкові дані про напрацювання переносяться із використаного основного формуляра (паспорта) до нового формуляра (паспорта). Написи на титульних аркушах у новому та старому формулярах (паспортах), підсумкові дані про напрацювання завіряються підписом заступника командира військової частини з озброєння (установи, організації з ТОР) та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації з ТОР). Новий і старий формуляри (паспорти) зберігаються разом.

10. Формуляри (паспорти) на БпАК зберігаються у спеціальному приміщенні підрозділу, в обладнаних для цього шафах. За організацію їх зберігання відповідальним є командир (начальник) підрозділу. Авіаційний технік БпАК відповідає за зберігання і стан формулярів (паспортів) закріпленого за ним БпАК. З метою забезпечення збереження формулярів БпАК, який виконує завдання у відриві від місця постійної дислокації (базового табору), формуляри зберігаються у спеціальних валізах у транспортувальних ящиках (кейсах) БпАК.

11. Паспорти на засоби вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) зберігаються в підрозділах, за якими вони закріплені.

12. У разі втрати формуляра (паспорта) на БпАК, придатний до експлуатації, на підставі даних, які обліковуються у військовій частині (установі, організації з ТОР), заводиться дублікат формуляра (паспорта). При цьому заступник командира частини з озброєння вживає всіх заходів щодо відновлення даних. Дублікат формуляра (паспорта) підписується заступником командира частини з озброєння (керівника організації з ТОР, установи) та скріплюється печаткою військової частини (організації з ТОР, установи).

Заступник командира частини з озброєння (керівника організації з ТОР, установи) повинен встановити причину втрати, винних осіб і доповісти про це командиру військової частини (керівнику організації з ТОР, установи).

13. Формуляри (паспорти), які мають гриф обмеження доступу, зберігаються (передаються, пересилаються), а в разі їх втрати відновлюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері захисту державної таємниці.

14. Необхідні зміни та доповнення до експлуатаційної, пономерної та ремонтної документації доводяться до військових частин (установ, організацій) бюлетенями і розпорядчими документами керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

15. В ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, у з’єднанні, кожній військовій частині (установі, організації), у складі яких є підрозділи з використання БпАК, ведеться еталонний примірник документації (крім пономерної, облікової і звітної), до якого вносяться всі зміни та доповнення з експлуатації та ремонту БпАК. За повноту і якість заповнення еталонних примірників, їх збереження, своєчасне вивчення з персоналом усіх змін і доповнень, які вносяться, відповідають посадові особи ОУБпА з’єднання та старші інженери (інженери) - начальники ІАС військових частин (установ, САД).

Зазначені посадові особи забезпечують своєчасне внесення до документації змін (доповнень) і не менше одного разу на рік перевіряти наявність і стан еталонних примірників документації із записом про це на вклеєному спеціально для цього аркуші.

За своєчасне внесення змін і доповнень у робочі примірники документації та їх звірку раз на півроку з еталонним примірником із записом про це на вклеєному спеціально для цього аркуші відповідають командири підрозділів БпАК.

3. Контроль за виконанням вимог службових документів з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів

1. Контроль за виконанням у з’єднаннях і військових частинах (установах, організаціях) вимог службових документів з експлуатації БпАК (наказів, директив, вказівок) здійснюють відповідні посадові особи ОУБпА.

Облік зазначених документів ведеться у журналі обліку і контролю виконання наказів, директив, вказівок і розпоряджень з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів в органі управління безпілотною авіацією (додаток 1).

У зазначеному журналі враховуються всі накази, вказівки, директиви та розпорядження з експлуатації БпАК.

Після заповнення всіх аркушів журнал зберігається не менше одного року, потім знищується в установленому законодавством порядку за рішенням керівника ОУБпА.

У разі знищення журналу чинні накази, директиви, вказівки та розпорядження переписують до нового журналу.

2. Облік виконання робіт за бюлетенями на БпАК ведеться у військових частинах (установах, організаціях) у журналі обліку і контролю виконання наказів, директив, вказівок і розпоряджень з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у військовій частині (установі, організації) (додаток 2).

Після заповнення аркушів журнал зберігається до переходу військової частини (установи, організації) на новий тип авіаційної техніки. Із закінченого журналу чинні та невиконані документи переписуються до нового журналу.

Облік номерних вказівок керівника ОУБпА ведеться в окремому розділі.

ІІІ. Готовність безпілотних авіаційних комплексів та їх зовнішніх екіпажів до виконання завдань за призначенням

1. Основні критерії та визначення готовності безпілотних авіаційних комплексів та їх зовнішніх екіпажів до виконання завдань за призначенням

1. Готовність зовнішніх екіпажів БпАК до виконання завдань за призначенням визначається укомплектованістю і рівнем професійної підготовки особового складу екіпажів.

За інженерно-технічну підготовку екіпажів БпАК, готовність засобів експлуатації та ремонту до використання за призначенням є відповідальним командир (начальник) підрозділу БпАК.

2. Готовність БпАК до виконання завдань за призначенням визначається справністю (працездатністю) БпАК і часом, необхідним на його підготовку до виконання бойових завдань.

3. Залежно від обсягу виконаних робіт БпАК можуть бути у таких ступенях технічної готовності:

технічна готовність № 1 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, попередню підготовку або підготовку до повторного застосування та передпольотну підготовку в обсязі до плану пуску. Безпілотне ПС знаходиться на пусковій установці чи технологічній рамі;

технічна готовність № 2 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, попередню підготовку або підготовку до повторного застосування. Безпілотне ПС знаходиться в транспортувальних валізах (кейсах);

технічна готовність № 3 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, БпАК розконсервовано або поставлено на короткострокове зберігання і знаходиться в транспортувальних валізах (кейсах).

4. Тривалість перебування БпАК у ступенях технічної готовності визначається ЕД.

5. Справним вважається БпАК, стан якого відповідає всім вимогам нормативної та (або) конструкторської документації.

Справний БпАК, його компоненти і обладнання повинні мати залишки встановлених ресурсів та строків служби не менше потрібних для виконання польоту на максимальну дальність.

6. Працездатним вважається БпАК, здатний виконувати всі польотні завдання, передбачені КЛЕ.

7. Боєготовим вважається БпАК, який перебуває у ступені технічної готовності № 1.

8. БпАК (агрегат, пристрій, система, комплекс, двигун, планер БпЛА) експлуатують до досягнення граничного стану, встановленого нормативною та (чи) конструкторською документацією.

Граничний стан може бути задано або встановлено показниками (ресурсом та/або строком служби), або областю непрацездатних станів, або областю передвідмовних станів.

Для БпАК нормативною документацією встановлюють такі ресурси (строки служби):

ресурс до першого ремонту - сумарне напрацювання від уведення БпАК в експлуатацію до його направлення в перший ремонт;

міжремонтний ресурс - сумарне напрацювання БпАК між двома послідовними ремонтами;

призначений ресурс - сумарне напрацювання, у разі досягнення якого експлуатація виробу припиняється незалежно від його технічного стану;

строк служби до першого ремонту - календарна тривалість експлуатації від уведення БпАК в експлуатацію до його направлення в перший ремонт;

міжремонтний строк служби - календарна тривалість експлуатації БпАК між двома послідовними ремонтами;

призначений строк служби - календарна тривалість експлуатації, в разі досягнення якої експлуатацію виробу належить припинити незалежно від його технічного стану.

Початком відліку призначеного ресурсу (строку служби), ресурсу (строку служби) до першого ремонту та міжремонтного ресурсу (строку служби) БпАК є дата запису в його пономерній документації про випуск (закінчення ремонту) керівником підприємства (для БпАК іноземного виробництва - уповноваженим персоналом).

Для БпАК, виготовленого до введення в дію цих Правил, початком відліку ресурсних показників (ресурсів, строків служби) є дата запису про приймання БпАК представником замовника (військовим представництвом) (для виробів АТ іноземного виробництва - уповноваженим персоналом).

Для БпАК можуть встановлюватися гарантійний ресурс та/або гарантійний строк служби (напрацювання та/або календарна тривалість експлуатації), протягом яких виробник або організація з ТОР гарантує і забезпечує виконання встановлених вимог до БпАК за умови додержання у військових частинах (установах, організаціях) правил експлуатації, зберігання і транспортування. Початком відліку гарантійних зобов’язань є запис про приймання БпАК представником замовника (військовим представництвом).

Ресурси, строки служби БпАК встановлюються бюлетенями промисловості (в окремих випадках - рішеннями промисловості), введеними в дію керівником ОУБпА Повітряних Сил ЗСУ (ОУБпА ЦОВВ або виду ЗСУ, якщо БпАК експлуатується лише в цьому ЦОВВ або виді ЗСУ).

Своєчасне визначення моменту досягнення граничного стану під час експлуатації за ресурсом здійснюють шляхом контролю напрацювання (строку служби) БпАК.

9. Комплектувальні вироби, яким не встановлено ресурси (строки служби) в бюлетені про ресурс основного виробу, експлуатуються в межах ресурсу (строку служби) того типу основного виробу, на якому вони встановлені.

10. До витрати ресурсу літака та двигуна БпЛА зараховується 100% роботи в повітрі та на землі.

Для БпАК іноземного виробництва витрати ресурсів на землі та в повітрі рахуються відповідно до вимог виробника.

11. Для компонентів та обладнання, ресурс яким встановлено в годинах, напрацювання обліковується за нальотом БпЛА або згідно з показаннями лічильника напрацювання, якщо він установлений.

2. Підготовка особового складу зовнішніх екіпажів безпілотних авіаційних комплексів до виконання завдань за призначенням

1. Під час експлуатації БпАК особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК та керівний склад підрозділів БпАК здійснюють заходи щодо підтримання заданого рівня справності, надійності БпАК і запасу їх ресурсу, надає допомогу в організації виконання промисловістю робіт за бюлетенями з метою підвищення бойових можливостей і покращення експлуатаційних характеристик, утримує БпАК у стані, який забезпечує його переведення в боєздатний стан у мінімально можливі строки.

2. З метою підготовки особового складу зовнішніх екіпажів БпАК до виконання завдань за призначенням плануються і проводяться тактико-спеціальні навчання (тренування), льотно-методичні збори та інші заходи, на яких особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК здобуває та вдосконалює навики виконання завдань за призначенням.

Для досягнення та підтримки постійної готовності зовнішніх екіпажів БпАК до роботи в умовах бойової обстановки за планами командування на навчаннях (тренуваннях) відпрацьовуються:

підготовка БпАК до застосування за видами підготовки (попередня, передпольотна, до повторного застосування, післяпольотна);

підготовка БпАК до застосування зі зміною варіантів озброєння і знімного обладнання;

підготовка БпАК до застосування в умовах застосування противником зброї масового ураження (далі - ЗМУ);

організація виконання регламентних і ремонтних робіт;

організація евакуації БпЛА із місць вимушеної посадки.

ІV. Технічна експлуатація безпілотних авіаційних комплексів державної авіації України

1. Загальні принципи організації роботи особового складу зовнішніх екіпажів та технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів

1. Організація роботи особового складу з експлуатації БпАК (зовнішніх екіпажів) та правила технічної експлуатації БпАК встановлюються цими Правилами, керівництвами з льотної, технічної експлуатації, регламентами технічного обслуговування, розпорядчими документами керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - ОУБпА Повітряних Сил ЗСУ).

2. Льотна придатність БпЛА закладається під час проектування з урахуванням попереднього досвіду експлуатації та вимог до безпеки польотів. Після введення БпАК в експлуатацію льотна придатність БпЛА має підтримуватись шляхом дотримання правил виконання польотів, технічного обслуговування та ремонту.

3. З метою збереження БпАК необхідно:

зберігати БпАК відповідно до вимог ЕД в штатних, призначених для зберігання ящиках (кейсах);

своєчасно видаляти з БпЛА, наземного обладнання сніг, лід, бруд;

не допускати під час роботи пошкодження обшивки та лакофарбового покриття БпЛА.

4. Зняття, встановлення компонентів та обладнання, виконання регламентних і ремонтних робіт проводяться з дотриманням заходів, що унеможливлюють потрапляння інструменту, деталей (гвинтів, болтів, контрувального матеріалу), робочих рідин, пилу, дощу, снігу в двигуни, на електричні роз’єми та агрегати.

5. Перестановка компонентів та обладнання з одного БпАК на інший допускається з дозволу старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації) з обов’язковим записом про це у відповідних розділах формулярів (паспортів) БпАК, компонентів та обладнання, а також у журналах підготовки та застосування БпАК.

6. Компоненти та обладнання, що надійшли зі складів і баз та зняті з інших БпАК, для визначення їх справності перед встановленням на БпАК оглядаються та перевіряються на відповідність технічним вимогам основних параметрів. Обсяг перевірки встановлює старший інженер (інженер) - начальник ІАС (командир підрозділу БпАК).

Після заміни окремого компонента або комплекту апаратури в цілому на БпАК проводиться повна перевірка працездатності всієї системи, до складу якої входить компонент або апаратура.

7. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС під керівництвом заступника командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння раз на рік здійснює комплексну перевірку організації експлуатації БпАК у підрозділах, що їх експлуатують, під час якої оцінюють додержання правил експлуатації БпАК, їх технічний стан та законність допуску БпЛА до польотів. Аналогічні перевірки підрозділів БпАК військових частин (установ, організацій) проводять комплексні групи посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. За результатами перевірки складається акт.

2. Організація та виконання робіт на безпілотних авіаційних комплексах

1. Для виконання робіт на БпАК виділяється не менше чотирьох днів на тиждень (з урахуванням днів виконання польотів). У ці дні проводяться паркові дні та дні робіт на АТ.

На БпАК виконуються такі види підготовки, робіт і контролю за технічним станом:

підготовка до польотів (попередня, передпольотна, до повторного застосування, післяпольотна);

періодичні роботи;

регламентні роботи;

контрольно-відновні роботи (далі - КВР);

контрольно-технічні огляди (далі - КТО);

роботи з продовження (збільшення) встановлених показників АТ;

цільові огляди та перевірки;

сезонне обслуговування (підготовка до зимової (літньої) експлуатації);

роботи під час зберігання;

військовий ремонт;

роботи за бюлетенями;

інші роботи, передбачені регламентами технічного обслуговування БпАК та розпорядженнями посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

2. Про виконання всіх видів робіт робиться відповідний запис у журналі підготовки та застосування БпАК (додаток 3).

Зазначений журнал є одним із основних документів, знаходиться разом із БпАК і в разі передавання БпАК з одного підрозділу до іншого передається з ним.

Відповідальними за зберігання та ведення журналу є начальник (командир) групи технічного підрозділу - під час перебування БпАК на регламентних роботах; авіаційний технік (зовнішній пілот) БпАК - під час перебування БпАК у підрозділі БпАК.

3. Попередня підготовка (якщо вона передбачена регламентом технічного обслуговування БпАК) виконується під час підготовки БпАК до застосування зі стану зберігання. Дозволяється поєднувати виконання попередньої підготовки з виконанням регламентних робіт, при цьому роботи, які повторюються, виконуються один раз.

4. Після закінчення строку дії попередньої підготовки, якщо БпАК не переводився на зберігання, на ньому виконується повторна попередня підготовка.

5. Попередня підготовка виконується на технічній або очікувальній позиції з використанням контрольно-перевірочного комплексу, наземних автоматизованих засобів контролю чи ПДП БпАК.

6. Передпольотна підготовка виконується перед кожним пуском БпЛА та складається з двох етапів: перший етап - роботи, які виконуються на очікувальній або стартовій позиції; другий етап - роботи, які виконуються на стартовій позиції безпосередньо перед пуском з використанням ПДП БпАК (передстартова підготовка). Дозволяється завчасне виконання робіт за планом пуску в обсязі до запуску маршового двигуна.

7. Післяпольотна підготовка виконується після польоту БпЛА, якщо не планується його повторне застосування. БпЛА, на якому виконано післяпольотну підготовку, переводиться на зберігання.

8. Підготовка до повторного застосування виконується після польоту БпЛА, якщо планується його повторне застосування або переведення до технічної готовності № 1. Виконання здійснюється на технічній або очікувальній позиції з використанням контрольно-перевірочного комплексу, наземних автоматизованих засобів контролю або ПДП БпАК.

9. Після закінчення строку дії підготовки до повторного застосування, якщо БпЛА не переводився на зберігання, на ньому виконується повторна підготовка до повторного застосування.

10. Тривалість роботи спеціалістів на АТ, витрати робочого часу на навчання, втрати робочого часу, облік виконання вправ під час відпрацювання бойових злагоджень тощо обліковуються в журналі командира підрозділу безпілотних авіаційних комплексів (додаток 4).

Журнал веде командир підрозділу БпАК.

Після заповнення всіх аркушів журнал зберігається один рік, потім знищується в установленому законодавством порядку.

11. Види робіт на БпАК, їх обсяг і періодичність виконання визначаються ЕД і розпорядчими документами керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Роботи на БпАК виконуються за технологічними картами. Типові технологічні карти підготовки БпАК до польотів, регламентних робіт і складних демонтажно-монтажних робіт розробляються промисловістю та вводяться в дію керівником ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. У разі відсутності таких типових технологій технологічні карти розробляє старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації), у складі якої є підрозділи з використання БпАК, за участю спеціалістів ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ і затверджує керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. Визначення необхідності розробки технологічних карт усунення несправностей, демонтажно-монтажних робіт, виконання цільових оглядів, робіт за бюлетенями і розробку цих технологічних карт здійснює старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

Копії (витяги) із затверджених (уведених в дію) технологічних карт та іншої ЕД, якими користуються виконавці робіт на БпАК, повинні бути завірені старшим інженером (інженером) - начальником ІАС військової частини (установи, організації) і мати посилання на документацію, з якої зроблено копію (витяг).

12. Тривалість усіх видів підготовки до польотів і регламентних робіт, а також необхідні для цього сили та засоби визначаються на підставі директивних або типових норм часу з урахуванням умов базування, кваліфікації та укомплектованості персоналом, наявності матеріальних засобів, встановлюються розпорядчим документом відповідної посадової особи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ для конкретних типів БпАК і за необхідності уточнюються щороку до початку періоду навчання.

13. Обсяг робіт на БпАК, визначений для кожного спеціаліста на день (зміну), має становити технологічно завершену операцію (комплекс операцій) та забезпечувати завершення виконання розпочатої роботи до кінця.

Доручати виконання незавершеної роботи новому виконавцю дозволяється командиру підрозділу БпАК після особистої перевірки стану незавершеної роботи та інструктажу нового виконавця про порядок її завершення.

Під час передпольотної підготовки доручати завершення робіт, які не завершені однією особою, іншій особі забороняється. У разі крайньої потреби підготовка БпАК до польоту проводиться іншим спеціалістом з повторним виконанням усіх робіт.

Перед початком робіт командир підрозділу БпАК (командир екіпажу) інструктує персонал щодо заходів безпеки (із записом у журналі інструктажів), уточнює особливості підготовки та порядок застосування БпАК.

14. За повноту, якість та своєчасність виконання робіт на БпАК відповідають особи, які виконували ці роботи. Записи про всі виконані роботи здійснюють у відповідній документації БпАК за своїми підписами особи, які виконали роботу, та особи, які проконтролювали її виконання, із зазначенням прізвищ.

15. Усі роботи на БпАК виконуються тільки з дозволу авіаційного техніка БпАК. Про початок та закінчення робіт на БпАК спеціалісти всіх спеціальностей (члени екіпажу) інформують авіаційного техніка БпАК. У разі тимчасової відсутності авіаційного техніка БпАК роботи виконуються тільки з дозволу командира підрозділу (екіпажу) БпАК.

16. Кожний спеціаліст, який виявив несправність БпАК або пошкодив його складові під час виконання робіт, повідомляє (доповідає) про це авіаційного техніка БпАК та свого безпосереднього начальника. Про всі виявлені на БпАК несправності (пошкодження) робиться запис у журналі підготовки та застосування БпАК.

17. Зовнішній пілот (оператор) БпАК та члени зовнішнього екіпажу доповідають по команді про всі несправності, виявлені під час польоту та оглядів.

Старший інженер (інженер) - начальник ІАС (командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК) військової частини (установи, організації) зобов’язаний провести аналіз несправностей, забезпечити їх якісне усунення та вжити заходів щодо попередження аналогічних несправностей на інших БпАК.

18. Підбиття підсумків роботи, вивчення з персоналом результатів аналізу несправностей БпАК, помилок персоналу, які допускаються під час експлуатації БпАК, вказівки щодо усунення цих помилок та їх попередження здійснюються на технічному розборі.

Технічний розбір проводить командир екіпажу БпАК у кінці кожного робочого дня, а командир підрозділу БпАК - не менше одного разу на тиждень.

Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації) проводить розбір не менше одного разу на місяць.

19. Члени екіпажу БпАК, що виконують заправлення БпЛА паливом, мастилом, спеціальними рідинами та заряджання газами, відповідають за кількість заправлених рідин та газів і надійність закриття заправних пристроїв. Перед заправленням (заряджанням) бортових систем вони зобов’язані:

перевірити наявність відмітки старшого інженера (інженера) - начальника ІАС про дозвіл на заправлення в контрольному талоні на паливо, мастила, спеціальні рідини;

перевірити в контрольному талоні відповідність наданих до заправки палива, масла, рідин вимогам керівництва (інструкції) з експлуатації цього типу БпЛА;

перевірити справність роздавальних пристроїв, заземлення, відповідність кольору (маркування) на балонах зі стисненим газом встановленим вимогам.

Під час одиночного виконання завдань екіпажами БпАК дозволяється командиру екіпажу БпАК здійснювати контроль і допуск до заправлення БпЛА.

Кількість заправлених (заряджених) у БпЛА пального, мастила, спеціальних рідин і газів записується в журнал підготовки та застосування БпАК. Контроль за кількістю заправлених (заряджених) палива, масла, рідин і газів у всіх системах, а також надійності закриття заправних пристроїв здійснюють зовнішні пілоти (оператори) БпАК.

3. Підготовка до польотів

1. Напередодні проведення польотів проводиться контроль готовності БпАК та зовнішніх екіпажів БпАК, що залучаються до польотів, який здійснює заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння за участю старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації). Про готовність БпАК та зовнішніх екіпажів до польотів заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння доповідає командиру (керівнику) військової частини (установи, організації).

Контроль готовності проводиться шляхом отримання доповідей, опитування спеціалістів, особистої перевірки стану БпАК і знань особового складу зовнішніх екіпажів БпАК.

Під час одиночного виконання завдань екіпажами БпАК контроль готовності здійснює командир екіпажу БпАК.

2. Передпольотна підготовка БпАК проводиться безпосередньо перед польотами відповідно до польотного завдання і містить:

передпольотний огляд БпАК та усунення виявлених несправностей;

перевірку відповідності заправлення (заряджання) систем БпЛА завданню на політ;

дозаправлення (дозаряджання) систем БпЛА відповідно до завдання на політ;

введення вихідних даних (програм) у навігаційні, прицільні та інші системи;

підготовку АЗУ до застосування;

спорядження БпЛА АЗУ;

підготовку БпАК та перевірку готовності його до виконання завдання в обсязі вимог КЛЕ.

Часом передпольотної підготовки БпАК до польотів є безперервний час від початку робіт з підготовки БпАК до пуску (початку розбігу) БпЛА.

3. Після виконання передпольотної підготовки та застосування БпАК командир та члени зовнішнього екіпажу заповнюють журнал підготовки та застосування БпАК.

4. Організація та проведення дня робіт на авіаційній техніці

1. Дні роботи на авіаційній техніці (далі - ДРАТ) проводяться на всіх типах БпАК не рідше одного разу на тиждень залежно від особливостей експлуатації конкретного типу БпАК.

2. У ДРАТ виконуються:

періодичні роботи відповідно до РТО;

цільові огляди та перевірки;

підготовка АЗУ;

заміна агрегатів, у яких закінчився ресурс (строк служби);

роботи з утримання у справному стані інструменту та закріплених за підрозділом БпАК;

усунення несправностей;

контрольні огляди БпАК керівним складом;

тренажі з особовим складом зовнішніх екіпажів;

оформлення пономерної та експлуатаційної документації;

контроль готовності БпАК та зовнішніх екіпажів до польотів;

інші роботи на БпАК.

5. Періодичні роботи

1. Періодичні роботи є видом періодичного ТО БпАК, компонентів та обладнання і проводяться за напрацюванням або календарними строками у міжрегламентний період.

2. Періодичні роботи виконує зовнішній екіпаж із залученням за потреби спеціалістів ремонтних підрозділів в обсязі та строки, встановлені РТО.

6. Цільові огляди і перевірки

1. Цільові огляди і перевірки (далі - ЦОіП) проводяться з метою детальної перевірки окремих агрегатів, систем, механізмів і елементів конструкції БпАК. ЦОіП є одним із елементів профілактичних заходів щодо попередження відмов БпАК, його компонентів та обладнання.

Обсяг, порядок і строки проведення ЦОіП визначають заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння і керівники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. Особи, які віддали розпорядження на проведення ЦОіП, повинні вказати мету і порядок його проведення.

2. Усі документи, що стосуються виконання ЦОіП, адресуються заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння, який з отриманням документа:

вивчає його зміст;

ставить завдання щодо виконання вимог документа, керуючись цими Правилами та іншими нормативно-технічними документами з питань експлуатації і ремонту БпАК;

ставить завдання старшому інженеру (інженеру) - начальнику ІАС військової частини (установи, організації) про визначення БпАК, на яких будуть виконані ЦОіП.

Відповідальним за виконання ЦОіП призначається старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

3. Після одержання документа старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації):

вивчає нормативно-технічні документи та довідковий матеріал, що стосується виконання ЦОіП;

відпрацьовує (у разі відсутності) технологію виконання ЦОіП БпАК;

визначає потрібні сили, засоби та час, необхідні для виконання ЦОіП;

відпрацьовує аркуш контролю виконання вказівки, розпорядження (додаток 5) у кількості примірників, що відповідає кількості підрозділів, які залучаються до виконання ЦОіП;

доводить до командирів підрозділів БпАК вимоги документа;

організовує інструктаж спеціалістів, які залучаються для виконання ЦОіП, з показом (за потреби) технології виконання робіт безпосередньо на БпАК, його компонентах та обладнанні.

4. Аркуші контролю розробляються на всі накази, директиви, вказівки і розпорядження з питань експлуатації і ремонту БпАК, які надійшли до військової частини (установи, організації).

Аркуш контролю є технічним документом, який визначає порядок, технологію, перелік контрольних операцій, разових перевірочних робіт під час виконання ЦОіП на БпАК та звітним документом, який підтверджує факт виконання та контролю якості робіт (оглядів) на БпАК у визначені строки. Аркуші контролю передаються у підрозділи, що залучаються до виконання вимог документа.

5. Виконання ЦОіП оформлюється шляхом здійснення виконавцями відповідних записів у журналі підготовки та застосування БпАК, аркуші контролю а також у формулярі БпАК (БпЛА) - у разі виконання ЦОіП за розпорядчим документом керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Записи у журналі підготовки та застосування БпАК і формулярі БпАК (БпЛА) виконують у тому формулюванні, яке зазначене в аркуші контролю.

6. Після виконання ЦОіП на всіх БпАК підрозділу командири підрозділу БпАК (заступники командирів з озброєння) підписують аркуші контролю та повертають їх відповідальному за виконання.

7. Після отримання заповнених аркушів контролю старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації):

перевіряє правильність заповнення аркушів контролю;

обліковує виконання ЦОіП;

доповідає заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння про виконання ЦОіП, виявлені при цьому несправності, недоліки та пропонує шляхи їх усунення;

відпрацьовує та відправляє повідомлення про виконання ЦОіП до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

8. Для обліку та контролю виконання розпоряджень з експлуатації БпАК у військовій частині (установі, організації) ведеться журнал обліку аркушів контролю (додаток 6). За правильність заповнення журналу відповідає старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

Журнал зберігається у старшого інженера (інженера) - начальника ІАС.

Аркуші контролю зберігаються в окремих справах, в яких мають бути внутрішні описи. Строк зберігання аркушів контролю в частині - два роки після завершення виконання робіт за цим аркушем контролю на всіх БпАК частини (установи, організації).

9. На БпАК, які знаходяться на зберіганні, ЦОіП, пов’язані з опробуванням двигунів чи з перевіркою систем під струмом, не виконуються.

Під час підготовки БпАК, які знаходились на зберіганні, прийнятих з інших частин або організацій з ТОР, до польотів необхідно забезпечити обов’язкове виконання на них усіх робіт за обсягами аркушів контролю, які були відпрацьовані за час перебування БпАК на зберіганні, в інших частинах або в організації з ТОР.

7. Регламентні роботи

1. Регламентні роботи є видом періодичного ТО і проводяться з метою поглибленої перевірки технічного стану БпАК та приведення її технічних характеристик у відповідність до ЕД.

2. Регламентні роботи виконують спеціалісти підрозділу обслуговування (регламенту і ремонту) БпАК. За потреби регламентні роботи можуть виконувати організації з ТОР (підприємства виробника, розробника).

Регламентні роботи може також виконувати на БпАК, які виконують завдання у відриві від постійного місця базування, особовий склад зовнішнього екіпажу за наявності відповідної контрольно-перевірочної апаратури (далі - КПА) та допущеного в установленому законодавством порядку персоналу.

3. Річний план відходу БпАК до ремонту, на регламентні роботи та роботи за бюлетенями складає заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння та затверджує командир (керівник) військової частини (установи, організації).

Планування відходу БпАК до ремонту, на регламентні роботи, що виконуються в організації з ТОР (на підприємствах виробника, розробника), інших військових частинах здійснюється на підставі річних планів, затверджених керівником ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

8. Контроль за технічним станом безпілотних авіаційних комплексів

1. Контроль за технічним станом АТ полягає в перевірці відповідності значень параметрів БпАК вимогам експлуатаційної (ремонтної) документації та визначенні на цій основі технічного стану в даний момент.

2. Контроль за технічним станом є основним джерелом інформації для особового складу, який експлуатує БпАК, під час визначення конкретного характеру та обсягу робіт, що підлягають виконанню на БпАК.

3. Види контролю технічного стану БпАК, порядок їх виконання встановлюються експлуатаційною та нормативною документацією.

4. Контроль за зареєстрованими матеріалами польоту (відеофайлами, log-файлами) - об’єктивний контроль (далі - ОК) - поділяється на міжпольотний, повний та спеціальний.

5. Міжпольотний контроль проводиться після кожного польоту за матеріалами ОК (далі - МОК).

6. Міжпольотний контроль виконує особовий склад зовнішнього екіпажу, який пройшов навчання, здав заліки та допущений наказом командира військової частини до проведення аналізу МОК (log-файлів). Результати міжпольотного контролю доповідаються командиру (заступнику командира з озброєння) підрозділу БпАК і записуються до журналу міжпольотного контролю.

7. У разі виявлення за МОК несправностей БпАК або порушень правил експлуатації командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК доповідає керівнику польотів і дає вказівки про порядок і методи їх усунення.

Після усунення несправностей командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК ставить свій підпис у журналі підготовки та застосування БпАК, доповідає про усунення керівнику польотів.

8. Повний контроль здійснюється після завершення льотної зміни з метою:

аналізу та оцінки безпосередніми керівниками (начальниками) підрозділів БпАК виконання польотних завдань, виявлення інцидентів і розроблення заходів щодо їх усунення;

оцінки керівним складом ІАС стану БпАК, дотримання правил їх експлуатації, а також прогнозування їх працездатності;

виявлення та аналізу недоліків у керівництві польотами та вжиття заходів щодо їх усунення;

підготовки МОК, які висвітлюють характерні недоліки та повчальні приклади для використання під час розбору польотів.

9. Спеціальний контроль здійснюється:

за потреби поглибленого аналізу роботи БпАК або виконання польотного завдання;

під час підготовки та проведення спеціальних польотів;

у разі виявлення відхилень у роботі БпАК;

для оцінки повноти та якості підготовки БпАК до польотів;

під час розслідування авіаційних подій та інцидентів.

10. Під час розслідування авіаційної події (серйозного інциденту) порядок проведення та обсяг спеціального контролю визначає голова комісії із розслідування авіаційної події (серйозного інциденту), а під час розслідування інциденту - командир (керівник) військової частини (установи, організації).

11. Посадові особи з експлуатації БпАК та особовий склад зовнішніх екіпажів зобов’язаний вміти дешифрувати і аналізувати зареєстровану інформацію в обсязі своїх посадових обов’язків.

12. Дефектоскопічний контроль виконується з метою своєчасного виявлення тріщин, корозійних пошкоджень, неприпустимих змін механічних властивостей та інших дефектів матеріалу високонавантажених деталей БпАК за допомогою радіографічного, ультразвукового, акустико-емісійного, вихроструминного, магнітопорошкового, візуально-оптичного, капілярного та інших методів неруйнівного контролю.

9. Забезпечення вимог безпеки під час експлуатації безпілотних авіаційних комплексів

1. Під час виконання робіт на БпАК і ЗТО персонал повинен знати та суворо дотримуватись вимог безпеки.

2. Організація заходів безпеки під час виконання робіт на БпАК та ЗТО у військовій частині (установі, організації) регламентується статутами Збройних Сил України, наказами Міністерства оборони України, розпорядчими документами посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, ЕД, збірниками заходів безпеки під час експлуатації та військового ремонту АТ.

3. Керівники, у підпорядкуванні яких постійно або тимчасово перебуває персонал, що виконує роботи з експлуатації, ремонту БпАК і ЗТО, забезпечують дотримання вимог безпеки та норм виробничої санітарії у військовій частині (установі, організації).

Усі роботи на БпАК, пов’язані з підготовкою та перевіркою системи керування зброєю до бойового застосування, заряджанням (розряджанням) і підвіскою (зняттям) АЗУ, проводяться з дозволу та в присутності авіаційного техніка БпАК.

За дотримання заходів безпеки під час виконання робіт на БпАК відповідає особисто кожен виконавець.

4. Робочі місця залежно від характеру робіт, що виконуються, і небезпечні зони мають бути обладнані загальними або індивідуальними, постійними або тимчасовими інструкціями, знаками та загородженнями безпеки.

5. За своєчасне попередження всіх осіб, які перебувають у небезпечних зонах, виставлення та зняття тимчасових загороджень і знаків безпеки відповідає керівник робіт. Команди попередження про небезпечні дії мають подаватися у спосіб, що гарантує їх отримання всіма спеціалістами, які перебувають в небезпечних зонах.

6. Навчання безпечним прийомам і методам роботи має проводитись у всіх військових частинах (установах, організаціях) незалежно від характеру і ступеня небезпеки технологічного процесу, а також кваліфікації та стажу осіб, які працюють на такій посаді.

7. Перевірка знання персоналом вимог безпеки проводиться у випадках, передбачених пунктом 2 глави 10 цього розділу.

Інструктажі щодо заходів безпеки залежно від характеру, мети, місця і часу проведення поділяються на первинний, повторний та позаплановий. Про проведення зазначених інструктажів здійснюються записи в контрольному аркуші проведення інструктажу з техніки безпеки (додаток 7).

Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на півроку (на роботах з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на квартал). З особами, які через певні причини (відпустка, хвороба, відрядження тощо) були відсутні на роботі під час настання строку проведення періодичного (повторного) інструктажу, інструктаж проводиться перед початком роботи в перший день їх виходу на роботу.

8. Перед початком робіт персонал повинен бути ознайомлений з характером та умовами виконання робіт і заходами безпеки. Інструктаж проводить начальник (старший групи), який безпосередньо керує виконанням робіт.

9. Самостійно виконувати роботи на БпАК дозволяється особовому складу зовнішнього екіпажу.

10. У разі обладнання БпАК АЗУ спеціаліст, що перевіряє працездатність систем озброєння, повинен особисто переконатись у тому, що бомби, ракети з пускових пристроїв знято.

10. Допуск персоналу до експлуатації безпілотних авіаційних комплексів

1. До експлуатації БпАК допускається особовий склад, який пройшов теоретичне та практичне навчання (перенавчання) і стажування, після перевірки засвоєння ним конструкції БпАК, правил його експлуатації, вимог безпеки та практичних навичок роботи в обсязі посадових обов’язків та отримання відповідного допуску (сертифіката).

2. Перевірка знання конструкції БпАК та вимог безпеки під час роботи на БпАК, умінь і навичок щодо їх експлуатації особовим складом зовнішнього екіпажу у всіх випадках здійснюється командиром підрозділу БпАК (старшим інженером (інженером) - начальником ІАС, посадовими особами ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ) і проводиться не менше ніж один раз на рік (під час контрольних занять), а також:

під час допуску до самостійної експлуатації кожного типу (модифікації) БпАК;

під час інспекторських перевірок;

у разі грубих порушень правил експлуатації БпАК;

під час проведення іспитів на підтвердження (підвищення) класної кваліфікації;

під час контрольних оглядів БпАК;

після прибуття до нового місця служби.

Перевірка може здійснюватись і в інших випадках згідно із вказівками і розпорядженнями.

5. Допуск особового складу зовнішніх екіпажів до експлуатації БпАК оформлюється наказом командира частини на підставі акта перевірки знання авіаційної техніки (додаток 8).

6. Особовий склад зовнішніх екіпажів, який показав незадовільні знання АТ і слабкі практичні навички в роботі або неготовність до виконання польотного завдання, від експлуатації БпАК відстороняється. Відстороняють від експлуатації БпАК:

керівники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, їх заступники, начальники відділів експлуатації - особовий склад зовнішніх екіпажів військових частин (установ, організацій), у складі яких є підрозділи БпАК;

заступник командира військової частини (установи, організації) з озброєння (старший інженер (інженер) - начальник ІАС) - особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК підпорядкованої військової частини (установи, організації);

командир підрозділу БпАК (заступник командира підрозділу з озброєння) - особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК підпорядкованого йому підрозділу.

7. Допуск до експлуатації БпАК відстороненого особового складу зовнішніх екіпажів БпАК здійснюється в разі позитивних результатів повторної перевірки знань і практичних навичок особами, які відсторонили їх від експлуатації БпАК, або комісією заступника командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) за дорученням цих осіб.

11. Допуск безпілотних повітряних суден до польотів

1. До польотів допускаються справні БпЛА з оформленою встановленою документацією, які підготовлені відповідно до завдання, зареєстровані у реєстрі державних повітряних суден та мають допуск до виконання польотів (перельотів) безпілотним літальним апаратом, який належить до І класу (додаток 9). Цей допуск встановлює, що БпЛА І класу придатні для безпечних польотів (перельотів) у межах діючих обмежень.

Допуск до виконання польотів БпЛА видає експлуатуюча організація на підставі реєстраційного посвідчення державного повітряного судна та інших документів, що регулюють питання державної авіації України, за підписом керівника (командира) експлуатуючої організації, завірений у встановленому законодавством порядку.

Копія допуску до виконання польотів (перельотів) БпЛА І класу, завірена в установленому законодавством порядку, надсилається протягом п’яти робочих днів до Управління регулювання діяльності державної авіації України.

Строк дії допуску до виконання польотів (перельотів) БпЛА І класу не може перевищувати один рік.

За забезпечення безпеки польотів (перельотів) БпЛА І класу відповідає керівник (командир) експлуатуючої організації.

Допускається випуск БпЛА у політ з несправностями окремих систем та агрегатів, перелік яких наведено у технічній документації (затверджено ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ). Рішення на випуск таких БпЛА у політ приймає командир підрозділу БпАК (заступник командира підрозділу з озброєння), про що робить запис у журналі підготовки та застосування БпАК за своїм підписом і підписом зовнішнього пілота (оператора).

У разі роботи зовнішнього екіпажу БпАК самостійно у відриві від місця постійного базування рішення приймає зовнішній пілот (оператор) із обов’язковим записом у журналі підготовки та застосування БпАК.

2. Дозвіл на пуск БпЛА дає командир зовнішнього екіпажу. Допуск підтверджується підписом у журналі підготовки та застосування БпАК.

3. У разі порушення правил технічної експлуатації в процесі проведення його передпольотної підготовки відсторонити БпАК від польоту можуть командир зовнішнього екіпажу, командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК, старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації), заступник командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) і посадові особи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Після усунення виявлених недоліків БпАК допускається до польоту з дозволу особи, яка відсторонила його від польоту, або заступником командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) за дорученням вищої посадової особи, яка відсторонила БпАК від польоту.

12. Закріплення авіаційної техніки

1. БпАК, що знаходяться у військовій частині (установі, організації), наказом командира військової частини закріплюються за авіаційним техніком БпАК.

2. Авіаційний технік БпАК відповідає за зберігання, справність та постійну готовність їх до застосування.

13. Обліт безпілотних повітряних суден

1. Обліт БпЛА у військових частинах (установах, організаціях) проводиться за розпорядженням командира (керівника) ОУБпА.

2. Картку обльоту для конкретного типу БпЛА розробляє підприємство-виробник та затверджує керівник підприємства, як виняток, картка обльоту може розроблятись у ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ та затверджуватись його керівником.

14. Сезонне обслуговування БпАК (підготовка до зимової (льотної) експлуатації)

1. Під час підготовки до виконання сезонного обслуговування проводяться заходи з планування та організації робіт на БпАК, а саме:

видається наказ про проведення сезонного обслуговування;

визначається технічний стан БпАК;

складаються плани, плани-графіки виконання сезонного обслуговування;

визначається потреба в запасних частинах і витратних матеріалах, необхідних для проведення робіт;

складаються заявки на отримання ЗЧМ та подаються до підрозділів та служб забезпечення, організовується отримання матеріальних засобів;

визначається обсяг робіт (основних і додаткових), складаються переліки робіт;

визначається необхідна кількість персоналу, який буде залучатися до виконання робіт із сезонного обслуговування;

проводяться заняття з особовим складом, який залучається до робіт із сезонного обслуговування, показові заняття.

2. Під час переходу до зимової (літньої) експлуатації проводиться підготовка персоналу, БпАК до відповідного періоду експлуатації.

Підготовка до зимової (літньої) експлуатації містить:

проведення занять (конференції) з персоналом щодо особливостей експлуатації БпАК у зимовий (літній) період;

сезонне обслуговування БпАК згідно з РТО;

виконання переліків робіт та інших робіт на БпАК, передбачених ЕД і вказівками керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ;

підготовку навчальної та виробничої баз;

тренажі на БпАК.

3. Строки проведення підготовки всіх військових частин (установ, організацій) до чергового періоду експлуатації визначає керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (у ЗСУ зазначені строки визначаються на підставі розпорядження ГШ ЗСУ).

15. Підконтрольна експлуатація безпілотних авіаційних комплексів

1. Підконтрольна експлуатація БпАК проводиться відповідно до наказів керівників ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - наказів Командування Повітряних Сил ЗСУ).

2. Підконтрольна експлуатація БпАК - штатна експлуатація заданої кількості БпАК, яка супроводжується додатковим контролем і врахуванням їх технічного стану з метою одержання достовірної інформації щодо змінювання якісних показників технічного стану виробів в умовах експлуатації. Підконтрольна експлуатація БпАК може проводитися як для окремих зразків, так і для серійного виробництва. З метою одержання достовірної та повної інформації про результати експлуатаційних спостережень під час проведення підконтрольної експлуатації здійснюється більш детальний документальний контроль та облік фактичного технічного стану БпАК в умовах штатної експлуатації.

3. Метою підконтрольної експлуатації БпАК є:

підтвердження відповідності тактико-технічних характеристик БпАК вимогам нормативно-технічної документації в умовах їх використання за призначенням;

перевірка ефективності впроваджених нових конструкторських та технологічних рішень під час їх розробки та виготовлення, застосування складових виробів, у тому числі вироблених за сучасними технологіями;

дослідження характеристик, які не були отримані під час проведення випробувань дослідних зразків;

отримання додаткових відомостей про надійність БпАК під час їхньої експлуатації у різні пори року та різних кліматичних зонах; можливість застосування нових марок пально-мастильних матеріалів, акумуляторних батарей, спеціальних рідин тощо, які не були передбачені експлуатаційною документацією на БпАК, а також відомостей, які враховувалися б під час подальших розробок БпАК;

вироблення рекомендацій щодо усунення недоліків, підвищення функціональних можливостей та ефективності використання БпАК;

вироблення пропозицій щодо доцільності подальшого прийняття на озброєння (постачання) БпАК у ЗСУ (ЦОВВ).

4. Замовником підконтрольної експлуатації БпАК є центральні служби забезпечення ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, командування (штаби) видів ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони та Генерального штабу (далі - ГШ) ЗСУ та інші органи військового управління, які безпосередньо підпорядковані Міноборони та ГШ ЗСУ.

5. Учасниками виконання заходів з організації та проведення підконтрольної експлуатації БпАК є:

ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ;

інші органи військового управління безпосередньо підпорядковані ГШ ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони, ГШ ЗСУ (далі - органи військового управління);

відповідні науково-дослідні установи та вищі військові навчальні заклади ЗСУ (далі - науково-дослідні установи);

військові частини (установи, організації), в яких здійснюються зазначені заходи;

інші учасники (за потреби).

6. Функції учасників підконтрольної експлуатації БпАК:

1) ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ):

приймає рішення про проведення заходів з організації підконтрольної експлуатації БпАК;

видає наказ про проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

організовує розроблення типової методики на проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

затверджує (погоджує) проекти програм та методик проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

бере участь разом з іншими органами військового управління (за потреби) у проведенні підконтрольної експлуатації БпАК;

здійснює контроль за підготовкою, отриманням та узагальненням відповідної інформації (актів, повідомлень, звітів, бюлетенів) за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК на всіх етапах, через науково-дослідні установи, органи військового управління, безпосередньо підпорядковані ГШ ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони, ГШ ЗСУ, яким підпорядковані військові частини, визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

затверджує (погоджує) акти за результатами підконтрольної експлуатації БпАК;

бере участь у виконанні заходів з реалізації результатів підконтрольної експлуатації БпАК;

2) орган військового управління безпосередньо підпорядкований ГШ ЗСУ, структурний підрозділ Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковані військові частини, визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК:

готує та надає в установленому порядку до Командування Повітряних Сил ЗСУ клопотання щодо проведення підконтрольної експлуатації визначених БпАК;

подає пропозиції до складу комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

на підставі наказу Командування Повітряних Сил ЗСУ видає наказ про проведення підконтрольної експлуатації БпАК у визначених підпорядкованих військових частинах (установах, організаціях);

погоджує (затверджує) проекти програм та методик проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

організовує заходи щодо науково-технічного супроводження, підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК у підпорядкованих військових частинах (установах. організаціях);

організовує матеріально-технічне забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК відповідно до програм, методик та рішень про її проведення;

забезпечує своєчасну підготовку, отримання та узагальнення відповідної інформації (актів, повідомлень, звітів, бюлетенів) за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК на всіх етапах;

за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК погоджує (затверджує) акти (звіти) та за потреби надає їх до науково-дослідних установ для проведення науково-технічної експертизи;

готує пропозиції щодо реалізації результатів підконтрольної експлуатації БпАК у процесі їх експлуатації (внесення змін до експлуатаційної та ремонтної документації тощо);

розробляє (організовує розроблення) у межах повноважень документи з питань удосконалення організації підконтрольної експлуатації БпАК;

здійснює контроль у межах компетенції за виконанням вимог з охорони державної таємниці, захисту іншої інформації з обмеженим доступом, технічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам під час проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

3) військові частини (установи, організації), на фондах яких проводиться підконтрольна експлуатація БпАК, виконують такі функції:

проводять роботи з підготовки БпАК, вивчають вимоги розпорядчих документів, що регламентують проведення підконтрольної експлуатації БпАК, розробляють документи, що забезпечують проведення підконтрольної експлуатації БпАК у військових частинах, визначають екіпажі, технічний персонал, призначають осіб, які відповідають за збір, підготовку та оформлення результатів підконтрольної експлуатації БпАК;

виконують роботи з проведення підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмами та методиками;

готують звітні матеріали за результатами проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

беруть участь в оцінці змін та прогнозуванні технічного стану БпАК;

попередньо встановлюють причини несправностей та пошкоджень БпАК з підготовкою відповідних документів (актів рекламацій, повідомлень);

розробляють пропозиції щодо необхідності проведення робіт з виконання необхідних доробок БпАК;

розробляють пропозиції щодо вдосконалення системи експлуатації БпАК;

4) науково-дослідні установи здійснюють науково-технічне супроводження підконтрольної експлуатації БпАК за напрямами діяльності, у тому числі:

за запитом ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ) подають пропозиції до складу комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

розробляють, погоджують та подають на затвердження програми та методики підконтрольної експлуатації БпАК, а також методичні вказівки щодо їх виконання;

забезпечують методичне керівництво підконтрольною експлуатацією БпАК;

беруть участь у проведенні підконтрольної експлуатації БпАК, складанні та узгодженні звітних документів з підконтрольної експлуатації БпАК;

забезпечують інформаційно-аналітичну підтримку заходів із підконтрольної експлуатації БпАК;

аналізують рекламаційні документи та проводять науково-технічну експертизу документів (актів, звітів, повідомлень), що розробляються за результатами проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

здійснюють збір та обробку інформації щодо змін технічного стану БпАК, їх надійності та ефективності застосування в ході проведення підконтрольної експлуатації;

аналізують технічний стан БпАК та розробляють проекти технічних рішень щодо забезпечення надійності та ефективності застосування БпАК;

готують пропозиції щодо покрашення бойових, експлуатаційних та тактико-технічних характеристик БпАК, ефективності їх застосування в процесі подальшої експлуатації БпАК та реалізації результатів підконтрольної експлуатації БпАК;

розробляють (організовують розроблення) у межах повноважень документи з питань удосконалення організації підконтрольної експлуатації БпАК;

беруть участь у розробленні та експертизі проектів документів щодо внесення змін (коригування) до існуючих документів щодо організації експлуатації, норм напрацювання та строків служби БпАК, їх розробки (модернізації) та закупівлі, проведення випробувань, продовження ресурсу, утилізації, стандартизації, уніфікації за результатами проведення підконтрольної експлуатації БпАК.

7. З метою організації проведення підконтрольної експлуатації БпАК видаються відповідні накази ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ), органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих ГШ ЗСУ, структурних підрозділів Міноборони, ГШ ЗСУ та командирів (керівників) військових частин (установ, організацій), які є учасниками підконтрольної експлуатації.

8. У наказі ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ) на проведення підконтрольної експлуатації БпАК, визначаються:

місця проведення підконтрольної експлуатації БпАК (військові частини (установи, організації), на фондах яких буде проводитися підконтрольна експлуатація);

строки проведення підконтрольної експлуатації визначених БпАК;

кількість БпАК, що залучаються до проведення підконтрольної експлуатації;

військові частини (виконавці та співвиконавці), які залучаються до проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

науково-дослідні установи, які здійснюють науково-технічне супроводження та науково-методичне забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК;

органи військового управління та військові частини (установи, організації), на які покладається завдання з матеріально-технічного забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК;

склад комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

порядок роботи комісії, підготовки та надання інформаційних звітних матеріалів до відповідних органів військового управління та науково-дослідних установ за період виконання кожного етапу згідно з програмою підконтрольної експлуатації БпАК;

тощо.

9. До складу комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК включаються представники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, інших органів військового управління ЗСУ, структурних підрозділів Міноборони, ГШ ЗСУ, яким підпорядковані військові частини, визначені для проведення підконтрольної експлуатації, відповідних науково-дослідних установ, командири (керівники) (заступники командира (керівника) з озброєння) військових частин (установ, організацій), на базі яких проводиться підконтрольна експлуатація.

10. У наказах органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих ГШ ЗСУ, структурних підрозділів Міноборони, ГШ ЗСУ, як правило, визначаються:

місця проведення підконтрольної експлуатації БпАК (військові частини (установи, організації), на фондах яких буде проводитися підконтрольна експлуатація);

строки проведення етапів підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмою та методикою;

кількість БпАК, що залучаються до проведення підконтрольної експлуатації;

військові частини (виконавці та співвиконавці), які залучаються до проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

військові частини та підрозділи, на які покладається завдання з матеріально-технічного забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК;

загальний порядок підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмою та методиками підконтрольної експлуатації ОВТ;

науково-дослідні установи, які здійснюють науково-технічне супроводження та науково-методичне забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК;

порядок підготовки та надання інформаційних, звітних матеріалів до відповідних органів військового управління та науково-дослідних установ за період виконання кожного етапу згідно з програмою підконтрольної експлуатації БпАК.

11. У наказах командирів (керівників) військових частин (установ, організацій), як правило, визначаються:

місця проведення підконтрольної експлуатації БпАК (військові частини (установи), в яких буде проводитися підконтрольна експлуатація);

строки проведення етапів підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмою та методиками;

кількість та заводські номери БпАК;

закріплені екіпажі (розрахунки);

посадові особи, відповідальні за організацію підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

посадові особи, призначені для роботи у складі комісії, на яких покладаються обов’язки за збір, підготовку та оформлення результатів підконтрольної експлуатації;

порядок підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмою та методиками;

підрозділи, на які покладається завдання з матеріально-технічного забезпечення виконання заходів з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

порядок підготовки та надання інформаційних звітних матеріалів до відповідних органів військового управління та науково-дослідних установ за період виконання кожного етапу згідно з програмою підконтрольної експлуатації БпАК.

12. Безпосереднє керівництво підконтрольною експлуатацією здійснюють комісія, яка призначається наказом ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ), та командири (керівники) визначених військових частин (установ, організацій).

13. Розроблення програм та методик підконтрольної експлуатації, методичних вказівок щодо їх виконання та виконання процедури їх погодження та затвердження, а також методичне керівництво цими заходами покладається на відповідні уповноважені науково-дослідні установи.

Програми та методики підконтрольної експлуатації погоджує керівник органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого ГШ ЗСУ, структурного підрозділу Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковані військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації, та затверджує керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Програма проведення підконтрольної експлуатації БпАК має містити:

якісні показники, за якими оцінюються зміни технічного стану БпАК;

перелік робіт, які проводяться для контролю цих показників;

перелік звітних документів та форми звітів, що відпрацьовуються за результатами робіт;

перелік заходів із матеріально-технічного забезпечення проведення підконтрольної експлуатації;

строки виконання робіт, табель звітів та строків надання звітних документів;

інші заходи.

До програм проведення підконтрольної експлуатації БпАК розробляються та додаються у вигляді додатків до неї методики визначення показників, за якими оцінюються зміни технічного стану БпАК.

14. До військових частин (установ, організацій), на фондах яких проводиться підконтрольна експлуатація БпАК, можуть бути допущені представники підприємств (установ, організацій) виробників та розробників БпАК України або іноземних держав.

15. Організація проведення підконтрольної експлуатації БпАК здійснюється із забезпеченням виконання вимог законодавства щодо охорони державної таємниці, захисту іншої інформації з обмеженим доступом, технічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам.

16. Організація та здійснення матеріально-технічного забезпечення проведення підконтрольної експлуатації БпАК покладається на ОУ ЦОВВ, органи військового управління ЗСУ та ІВФ, структурні підрозділи Міноборони, ГШ ЗСУ, яким підпорядковано військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації.

17. Після отримання програми проведення підконтрольної експлуатації БпАК голова комісії та командири (керівники) визначених військових частин (установ, організацій) організовують заходи з вивчення розпорядчих документів, що регламентують проведення підконтрольної експлуатації БпАК.

18. Збір та оброблення інформаційних матеріалів за результатами підконтрольної експлуатації БпАК проводить визначений наказами командирів (керівників) військових частин (установ, організацій) особовий склад (персонал) військових частин (установ, організацій), у яких здійснюються зазначені заходи.

Результати підконтрольної експлуатації (відомості про відмови, технічне обслуговування, ремонт, витрати експлуатаційних, пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин, запасних частин тощо) вносяться до журналу (формуляра, відомості) на місці проведення підконтрольної експлуатації БпАК та за потреби - до сповіщення, яке надсилається виробнику (розробнику).

19. Командири (керівники) військових частин (установ, організацій), у яких проводиться підконтрольна експлуатація, відповідають за виконання програм підконтрольної експлуатації.

20. Результати підконтрольної експлуатації відображаються у відповідному акті. За матеріалами акта відпрацьовуються та впроваджуються заходи, спрямовані на підвищення боєготовності БпАК, ефективності їх бойового застосування та підвищення експлуатаційних властивостей у процесі подальшої експлуатації.

Акт за результатами підконтрольної експлуатації погоджує керівник органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого ГШ ЗСУ, структурного підрозділу Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковано військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації, та затверджує керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - командувач Повітряних Сил Збройних Сил України).

21. У разі якщо підконтрольна експлуатація проводиться з метою прийняття рішення щодо подальшого прийняття БпАК на озброєння (постачання) у ЗСУ, за результатами підконтрольної експлуатації БпАК комісія складає акт у чотирьох примірниках, погоджує його з Командуванням Повітряних Сил ЗСУ та подає на затвердження керівнику органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого ГШ ЗСУ, структурного підрозділу Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковано військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК. Після затвердження акта про результати підконтрольної експлуатації два примірники акта залишаються керівнику органу військового управління, по одному примірнику надсилається до науково-дослідної установи, яка здійснювала науково-технічне супроводження підконтрольної експлуатації, та Командування Повітряних Сил ЗСУ.

22. Про результати проведення підконтрольної експлуатації БпАК керівник органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого ГШ ЗСУ, структурного підрозділу Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковані військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК, доповідає Міністру оборони України щодо доцільності подальшого прийняття на озброєння (постачання) зазначеного БпАК із додаванням примірника акта за результатами проведення підконтрольної експлуатації.

16. Контроль за роботами, які виконуються на безпілотних авіаційних комплексах

1. Контроль за роботами, які виконуються на БпАК, проводиться для попередження відмов БпАК через помилки членів зовнішнього екіпажу (ІТС), недопущення скорочення обсягу або порушень технології під час виконання робіт на БпАК.

2. Обсяг контролю визначається з урахуванням умов базування, ступеня освоєння та стану БпАК, підготовленості і натренованості виконавців робіт. Обсяг контролю повинен забезпечувати повноту та якість виконання робіт і запобігати випуску в політ несправних і підготовлених не в повному обсязі БпЛА.

3. Контроль за роботами проводиться після їх виконання, якщо є технічна можливість перевірити повноту та якість виконання операцій, які підлягають контролю, після завершення роботи виконавцем, або на певному етапі виконання роботи, якщо такої можливості немає. Такий контроль проводиться керівним ІТС та безпосередніми начальниками виконавців (командирами зовнішніх екіпажів).

Повнота та якість виконаної роботи (операції) перевіряються шляхом візуального огляду, перевірки працездатності системи, повторного вимірювання або зчитування показань приладів контролю, а також опитування виконавця. Для контролю можуть також використовуватися технічні засоби контролю, а саме системи вбудованого контролю та попередження зовнішнього екіпажу тощо.

4. Переліки операцій, які підлягають контролю, технологічні карти поопераційного контролю розробляються під керівництвом старшого інженера (інженера) - начальника ІАС та затверджуються заступником командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння. При цьому враховуються досвід експлуатації БпАК, дані про помилки зовнішніх екіпажів (ІТС) під час робіт на БпАК, складність робіт, що виконуються, та кваліфікація виконавців.

Операції, які підлягають контролю, в технологічних картах виконання робіт має бути підкреслено червоним кольором.

5. Контроль за роботами, які виконуються на БпАК, організовують: у військовій частині (установі, організації) - старший інженер (інженер) - начальник ІАС, у підрозділах БпАК - командир (заступник командира з озброєння) підрозділу (командир зовнішнього екіпажу).

Під час підготовки БпЛА до польоту роботи, які виконуються зовнішнім екіпажем, контролює командир підрозділу БпАК (командир зовнішнього екіпажу).

Контроль за виконанням періодичних і регламентних робіт, цільових оглядів і перевірок, робіт з підготовки до зимової (льотної) експлуатації та під час зберігання БпАК, робіт за бюлетенями заводів-виробників та військового ремонту здійснює старший інженер (інженер) - начальник ІАС. Допускається здійснювати контроль таких робіт і особам ІТС, які мають рівні з виконавцями посади, але вищу класну кваліфікацію.

Особи, які здійснюють контроль за роботами, що виконуються на БпАК, записують виявлені недоліки до журналу підготовки та застосування БпАК. Керівний ІТС аналізує виявлені недоліки, виявляє причини їх виникнення і вживає заходів щодо попередження помилок та порушень правил експлуатації БпАК.

17. Зберігання безпілотних авіаційних комплексів під час експлуатації

1. Залежно від тривалості зберігання розрізняють короткочасне та тривале зберігання. Короткочасне зберігання БпАК під час експлуатації - зберігання до одного року включно, тривале - понад один рік.

2. ТО під час зберігання БпАК включає їх технічне обслуговування під час підготовки до зберігання, безпосередньо під час зберігання, а також після закінчення зберігання.

Обсяг ТО під час зберігання штатних БпАК визначається ЕД на конкретний тип БпАК, а також вказівками керівника ОУБпА ЦООВ, ЗСУ та ІВФ.

V. Особливості технічної експлуатації планера, двигуна та обладнання безпілотних повітряних суден

1. Особливості використання носіїв (накопичувачів) інформації

1. За справність накопичувачів розвідувальної інформації, їх отримання та облік, використання та встановлення відповідає персонал з експлуатації систем, у яких використовуються відповідні носії інформації.

За правильність та якість обробки носіїв інформації відповідає персонал служби обробки даних розвідувальної інформації.

2. Передавання носіїв інформації здійснюють зовнішні пілоти (оператори) особам, які доставляють їх на пункти обробки, під підпис у журналі підготовки та застосування БпАК або в книзі обліку.

3. Доставку носіїв інформації у підрозділи обробки інформації та назад виконує персонал, призначений наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації).

2. Особливості технічної експлуатації планера і двигуна

1. Залишати пульти керування двигунами під час роботи двигунів забороняється.

2. У разі обледеніння БпЛА на землі випускати його в політ до повного очищення від льоду забороняється.

3. Після виконання польоту на БпЛА встановлюються чеки, заглушки, захисні екрани, чохли тощо відповідно до КЕ.

За знімання їх перед польотом і встановлення після польоту відповідає авіаційний технік БпАК.

3. Особливості технічної експлуатації акумуляторних батарей

1. Експлуатацію авіаційних акумуляторних батарей здійснюють зовнішні екіпажі та фахівці підрозділів забезпечення у суворій відповідності до вимог ЕД на батареї з урахуванням вимог ЕД БпАК, на який встановлюються акумуляторні батареї, та розпорядчих документів ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

2. Відповідальним за організацію експлуатації акумуляторних батарей визначається старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

3. Бортові акумуляторні батареї та знімні контейнери закріплюються за БпАК. Дозвіл на встановлення на БпАК (БпЛА) акумуляторних батарей, закріплених за іншим БпАК, дає старший інженер (інженер) - начальник ІАС (командир підрозділу БпАК) із записом у журналі підготовки та застосування БпАК.

4. Залишати акумуляторні батареї на БпАК (БпЛА) забороняється в таких випадках:

у разі їх відмов і несправностей;

під час знаходження БпАК на зберіганні;

під час тривалого знаходження БпАК (БпЛА) в умовах температур нижче нуля, якщо це не передбачено КЕ (РТО) батареї.

5. Кількість бортових комплектів заряджених акумуляторних батарей призначається з таким розрахунком, щоб забезпечити вирішення завдань бойового чергування та інших спеціальних завдань за максимального напрацювання акумуляторних батарей.

6. За ведення обліку циклів зарядки акумуляторних батарей відповідає авіаційний технік БпАК.

4. Порядок утримання та зберігання авіаційних засобів ураження

1. Норми комплектації, накопичення, порядок утримання та ешелонування боєкомплектів АЗУ, їх склад і ступінь готовності визначаються відповідними наказами (директивами) Міноборони.

Варіанти завантаження ПС АЗУ визначаються КЛЕ (інструкцією екіпажу) та завданнями на політ.

Організація зберігання та забезпечення живучості АЗУ, призначених для першого бойового вильоту, визначається наказом командира військової частини.

Порядок зберігання першого боєкомплекту розробляє штаб військової частини з урахуванням вимог керівних документів з організації технічної експлуатації АЗУ, зберігання і накопичення АЗУ, ЕД конкретних типів АЗУ та інших чинних документів.

Умови зберігання АЗУ першого боєкомплекту мають забезпечувати його зберігання, боєздатний стан та безпечне виконання всіх видів робіт на БпАК під час бойової підготовки.

2. Командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК відповідає за зберігання, організацію отримання, облік, утримання в установлених ступенях готовності та справність АЗУ, призначених для першого бойового вильоту.

3. У разі виконання завдань у відриві від постійного місця дислокації за організацію зберігання АЗУ відповідає командир екіпажу БпАК.

4. Зняття запобіжних чек у ланцюгах управління АЗУ виконується виключно перед запуском двигуна БпЛА (стартом з катапульти).

5. Особливості технічної експлуатації засобів об’єктивного контролю

1. Випускати в політ БпЛА з несправними ЗОК забороняється.

2. Вмикання ЗОК є обов’язковим під час виконання кожного польоту.

Вмикання ЗОК покладається на командира зовнішнього екіпажу.

3. У разі авіаційної події необхідно вжити всіх заходів щодо збереження інформації, зареєстрованої ЗОК.

4. Без дозволу голови комісії, яка проводить розслідування авіаційної події, обробка зареєстрованої інформації забороняється.

5. Використовувати наземні пристрої обробки польотної інформації для інших робіт, не пов’язаних з експлуатацією БпАК, забороняється.

VІ. Особливості технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів центральних органів виконавчої влади, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України

1. Особливості технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів Національної гвардії України та Національної поліції України

1. Технічна експлуатація БпАК здійснюється на підставі організаційно-розпорядчих документів Національної гвардії України та Національної поліції України, розроблених відповідно до вимог цих Правил, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації БпАК, погоджених з уповноваженим органом з питань діяльності ДА, та в нормативні строки, визначені керівниками ОУБпА Національної гвардії України та Національної поліції України.

2. Установлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, обліку та звітності БпАК проводиться відповідно до цих Правил, нормативно-правових актів Міноборони та нормативно-правових актів МВС, які регламентують діяльність Національної гвардії України та Національної поліції України.

3. Керівники ОУБпА Національної гвардії України та Національної поліції України можуть допускати до виконання польоту БпАК та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби відповідно до Порядку продовження (збільшення) встановлених показників виробів авіаційної техніки державної авіації, за якими не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 лютого 2015 року № 68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2015 року за № 244/26689.

2. Особливості технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів Державної прикордонної служби України

1. Особливістю роботи підрозділів Держприкордонслужби є виконання завдань з охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони України самостійно та у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону, у тому числі у відриві підрозділів (екіпажів) БпАК від місць постійного базування.

2. Технічна експлуатація БпАК здійснюється на підставі організаційно-розпорядчих документів Держприкордонслужби, розроблених відповідно до вимог цих Правил, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації БпАК, погоджених з уповноваженим органом з питань діяльності ДА, та в нормативні строки, визначені керівником ОУБпА Держприкордонслужби.

3. Керівник ОУБпА Держприкордонслужби має право допускати до виконання польоту БпАК та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби відповідно до Порядку продовження (збільшення) встановлених показників виробів авіаційної техніки державної авіації, за якими не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 лютого 2015 року № 68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2015 року за № 244/26689.

4. Установлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, обліку та звітності БпАК здійснюється відповідно до цих Правил, нормативно-правових актів Міноборони та організаційно-розпорядчих документів Держприкордонслужби.

3. Особливості технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів Державної служби України з надзвичайних ситуацій

1. Особливістю роботи підрозділів ДСНС є забезпечення ефективності та оперативності виконання завдань щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

2. Технічна експлуатація БпАК здійснюється на підставі організаційно-розпорядчих документів ДСНС, розроблених відповідно до вимог цих Правил, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації БпАК, погоджених з уповноваженим органом з питань діяльності ДА, та в нормативні строки, визначені керівником ОУБпА ДСНС.

3. Керівник ОУБпА ДСНС має право допускати до виконання польоту БпАК та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби відповідно до Порядку продовження (збільшення) встановлених показників виробів авіаційної техніки державної авіації, за якими не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 лютого 2015 року № 68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2015 року за № 244/26689.

4. Установлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, обліку та звітності БпАК здійснюється відповідно до цих Правил, нормативно-правових актів Міноборони та організаційно-розпорядчих документів ДСНС.

4. Особливості технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів Служби безпеки України

1. Технічна експлуатація БпАК здійснюється на підставі організаційно-розпорядчих документів Служби безпеки України (далі - СБУ), розроблених відповідно до вимог цих Правил, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації БпАК, погоджених з уповноваженим органом з питань діяльності ДА, та в нормативні строки, визначені керівником ОУБпА СБУ.

2. Установлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, обліку та звітності БпАК здійснюється відповідно до цих Правил, нормативно-правових актів Міноборони та СБУ.

3. Керівник ОУБпА СБУ має право допускати до виконання польоту БпАК та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби відповідно до Порядку продовження (збільшення) встановлених показників виробів авіаційної техніки державної авіації, за якими не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 лютого 2015 року № 68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2015 року за № 244/26689.

VІІ. Особливості ремонту безпілотних авіаційних комплексів

1. Розподіл видів ремонту за місцем проведення та обсягом

1. За місцем виконання ремонт БпАК поділяється на військовий і заводський.

За обсягом ремонт БпАК поділяється на поточний, середній, капітальний та ремонт БпАК за технічним станом.

2. Поточний ремонт БпАК за місцем виконання може бути військовим або заводським.

3. Після поточного ремонту БпАК допускається до подальшої експлуатації в межах залишку раніше встановленого йому ресурсу (строку служби).

4. Середній, капітальний та ремонт БпАК за технічним станом виконують організації з ТОР (підприємства розробника чи виробника БпАК).

2. Призначення та особливості військового ремонту

1. Військовий ремонт БпАК виконується для забезпечення або відновлення справності та/або працездатності БпАК і полягає в заміні та/або відновленні його окремих складових частин.

Військовий ремонт БпАК виконується в місцях розміщення чи базування військової частини (установи, організації) або розташування несправних БпАК силами і засобами військової частини (установи, організації) із можливим залученням виїзних ремонтних бригад організацій з ТОР (підприємств промисловості, розробників чи виробників БпАК).

Під час проведення військового ремонту БпАК військової частини (установи, організації) виїзні ремонтні бригади організацій з ТОР використовують засоби військового ремонту та інструмент військової частини (установи, організації). За потреби для виконання військового ремонту може залучатися технологічне обладнання організацій з ТОР.

2. Засоби військового ремонту можуть бути стаціонарні та пересувні. Стаціонарні засоби військового ремонту застосовуються під час виконання військового ремонту на місцях постійного базування БпАК.

Пересувні засоби військового ремонту (на базі автомобілів, причепів тощо), у тому числі пристосовані до перевезення повітряним транспортом, використовуються для військового ремонту під час маневру.

3. У військовій частині (установі, організації) повинен бути персонал, підготовлений до проведення військового ремонту БпАК. Навчання особового складу військовому ремонту БпАК у військовій частині (установі, організації) організовує старший інженер (інженер) - начальник ІАС і проводять підготовлені інструктори з практичного навчання із використанням наявної навчальної бази. Підготовка інструкторів практичного навчання з військового ремонту БпАК, як правило, проводиться в організаціях з ТОР (на підприємствах розробника, виробника).

4. Під терміном «пошкоджений БпЛА» розуміють БпЛА, до несправного стану якого призвела подія, пов’язана з відмовою та/або пошкодженням планера БпЛА, компонентів та обладнання, що пов’язані з неправильними (помилковими) діями, порушеннями й упущеннями персоналу, а також з дією експлуатаційних чинників та/або АЗУ (зброї) супротивника (чинників, що супроводжують фактори ураження).

5. Попередню оцінку технічного стану пошкодженого БпЛА проводить персонал військової частини (установи, організації) на підставі наказу керівника військової частини (установи, організації) зі складанням відомості дефектації.

Під час попередньої оцінки технічного стану пошкодженого БпЛА визначаються орієнтовні трудовитрати на ремонт і визначається вид необхідного ремонту. Завершальний етап оцінки технічного стану (дефектація) із застосуванням інструментальних методів контролю здійснюється військовою частиною та/або підприємством промисловості.

6. Під час прийняття рішення про відновлення БпЛА старший інженер (інженер) - начальник ІАС, ураховуючи технічний стан пошкодженого безпілотного ПС, аналіз необхідних і наявних сил та засобів, організовує його ремонт. При цьому на підставі відомості дефектації складається план відновлення (військового ремонту) пошкодженого ПС. Відновлення (військовий ремонт) пошкодженого ПС здійснюється визначеною робочою групою ІТС відповідно до плану відновлення (військового ремонту) за технологічними картами.

У разі якщо ремонт силами військової частини (установи, організації) неможливий, дослідження, оцінка технічного стану пошкодженого БпЛА, визначення доцільності та можливості його відновлення до працездатного стану, відпрацювання пропозицій щодо подальшого використання проводиться в організаціях з ТОР (на підприємствах розробника, виробника).

7. Після виконання робіт з відновлення (військового ремонту) в умовах експлуатуючої організації комісія заступника командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння виконує оцінку технічного стану відновленого БпЛА зі складанням акта технічного стану із зазначенням результатів ремонту та обов’язковим фотографуванням місць, які підлягали ремонту. За результатами роботи комісія приймає рішення щодо допуску відновленого БпЛА до подальшої експлуатації та необхідності виконання обльоту (контрольного польоту).

8. Висновок про придатність БпАК (БпЛА) до подальшої експлуатації за призначенням (з експлуатаційними обмеженнями, якщо вони є) приймає старший інженер (інженер) - начальник ІАС, про що робить запис у формулярі безпілотного ПС (БпАК).

9. Усі випадки експлуатаційних (бойових) пошкоджень БпАК обліковує старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

10. За результатами проведених заходів з відновлення БпЛА в умовах експлуатуючої організації формується справа відновлення (військового ремонту) БпЛА. Справа відновлення (військового ремонту) БпЛА відпрацьовується у двох примірниках. Перший примірник зберігається в ІАС військової частини, другий примірник надсилається на адресу ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Справа відновлення (військового ремонту) складається з:

копії наказу командира (керівника) військової частини (установи) «Про оцінку технічного стану та виконання відновлення (військового ремонту) БпЛА»;

акта технічного стану БпЛА із зазначенням усіх пошкоджень;

відомості дефектації з фотоматеріалами;

плану відновлення (військового ремонту) пошкодженого БпЛА;

картки ремонту;

копій технологічних карт виконання відновлення (військового ремонту) пошкодженого БпЛА (БпАК);

акта технічного стану із зазначенням результатів відновлення (військового ремонту) та фотографіями місць (агрегатів і блоків), які підлягали ремонту.

3. Особливості виконання заводського ремонту БпАК

1. Заводський ремонт БпАК здійснюється для відновлення їх справності та ресурсних показників (ресурсу, строку служби). Організації з ТОР виконують такі ремонти БпАК: капітальний, середній, регламентований, за технічним станом, контрольно-відновлювальний. Під час заводського ремонту БпАК можливе виконання заходів з модернізації, дообладнання, робіт за бюлетенями промисловості, продовження встановлених показників БпАК.

2. Середній і капітальний ремонти можуть виконуватися для відновлення ресурсних показників чи для відновлення справного стану.

Обсяг середнього і капітального ремонтів для відновлення ресурсних показників та значення відновлювальних ресурсних показників встановлюються нормативно-технічною документацією (далі - НТД).

3. Ремонт за технічним станом (далі - РТС) БпАК виконують організації з ТОР згідно з НТД на цей вид ремонту, розробленою/погодженою розробником/виробником БпАК чи розробленою організацією з ТОР. Переліки обов’язкових робіт для виконання РТС БпАК розробляються, затверджуються та/або вводяться в дію індивідуально для кожного типу БпАК. Під час РТС БпАК обсяг ремонту визначається за результатами діагностування із включенням обов’язкових операцій, зазначених у НТД на цей вид ремонту, на підставі оцінки рівня надійності БпАК і його складових частин.

4. Обсяг конкретного виду ремонту кожного типу БпАК визначається переліком обов’язкових робіт, керівництвами з капітального (середнього) ремонту, бюлетенями промисловості, затвердженими та/або введеними в дію в установленому законодавством порядку, іншими НТД, а також умовами договору (державного контракту).

5. Освоєння ремонту БпАК здійснюється під авторським наглядом розробника БпАК та/або конструкторсько-технологічним супроводженням виробника БпАК.

Освоєння ремонту БпАК ДА, їх компонентів, обладнання, за якими розробник, виробник не виконують обов’язків із супроводження експлуатації та підтримання льотної придатності, здійснюється відповідно до Порядку освоєння ремонту виробів авіаційної техніки державної авіації, їх компонентів та обладнання, за якими розробник, виробник не здійснює супроводження експлуатації та підтримання льотної придатності, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 липня 2015 року № 343, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2015 року за № 932/27377.

6. Направлення БпАК до організацій з ТОР для виконання регламентованого ремонту здійснюється на підставі відповідного плану.

В організації з ТОР приймання БпАК у ремонт здійснюється в присутності (за участю) персоналу експлуатуючої частини (замовника).

Комплектування БпАК під час їх ремонту та/або модернізації новими акумуляторними батареями, гумовими складовими катапульт, піротехнічними засобами, чохлами, заглушками, а також відновлення ЗЧМ у комплектації 1 : 1 є обов’язковим та визначається умовами договору (державного контракту).

На відремонтованому (модернізованому) БпАК залишки ресурсів та строків служби блоків, агрегатів, пристроїв мають забезпечувати експлуатацію БпАК до чергового ремонту.

Міжремонтний ресурс (строк служби) компонентів та обладнання БпАК, що встановлюється після ремонту в організації з ТОР, має забезпечувати експлуатацію БпАК до чергового ремонту, якщо інше не визначено НТД та/або умовами договору (державного контракту).

Технологія ремонту БпАК має відповідати керівництву з її ремонту. У робочій технологічній документації має бути вказано (обумовлено) операції, параметри і характеристики, що підлягають пред’явленню службі якості (відділу технічного контролю) організації з ТОР та представництву замовника (військовому представництву).

Зміна конструкції БпАК під час ремонту, обсягу та технології ремонту здійснюється на підставі бюлетенів промисловості та/або розпорядчих документів уповноваженого органу.

7. Відновлення та взяття на облік конструкторської, технологічної і ремонтної документації БпАК, за якою не здійснюється авторський нагляд, здійснюється відповідно до Порядку відновлення та взяття на облік конструкторської, технологічної і ремонтної документації авіаційної техніки державної авіації, за якою не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 13 жовтня 2014 року № 732, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2014 року за № 1358/26135.

8. Організація з ТОР, що спеціалізується на ремонті БпАК, має здійснювати їх наземні випробування в обсязі, передбаченому НТД (керівництвами з ремонту).

9. Організація з ТОР, що спеціалізується на ремонті БпАК, має здійснювати їх льотні випробування.

Рішення на проведення випробувальних БпЛА приймає керівник організації з ТОР на підставі висновків технічного керівника (головного інженера) і керівника з якості (відділу технічного контролю) про придатність БпЛА (БпАК) до проведення льотних випробувань. Дозволи керівника організації з ТОР на проведення льотних випробувань БпЛА документально оформляються актом готовності БпЛА (БпАК) до проведення льотних випробувань.

До льотних випробувань допускаються справні БпАК, що пройшли наземні випробування, які заправлено пальним, мастилами, спеціальними рідинами, заряджено газами, на яких виконано попередню (до повторного застосування) та передпольотну підготовки.

Під час організації підготовки БпАК до польотів і проведення польотів у межах своїх функціональних обов’язків керівні посадові особи організації з ТОР мають забезпечувати:

керівник - повноту виконання програм льотних випробувань, належний рівень безпеки польотів;

технічний керівник (головний інженер) - безвідмовну роботу відремонтованого БпЛА у польоті, своєчасність і повноту проведення аналізу матеріалів записів ЗОК, організацію обліку інцидентів через неграмотну експлуатацію БпАК, відмови БпАК та впровадження заходів щодо їх попередження;

керівник з виробництва - загальну організацію підготовки БпАК до польоту, що забезпечує виконання робіт у повному обсязі з необхідною якістю;

керівник з якості - організацію та контроль повноти і якості виконання робіт на всіх стадіях підготовки БпАК до польотів.

Підготовка БпАК до льотних випробувань має проводитись з обов’язковим використанням передбачених інструкцією та РТО цього типу БпАК технічних засобів контролю, технічну документацію яких має бути оформлено.

Завдання на випробувальний політ (обліт) вважається виконаним після дешифрування та аналізу матеріалів записів ЗОК. При цьому кожний політ має бути перевірено за записами ЗОК на відповідність програмам льотних випробувань (обльоту) за висотою і швидкістю, за повнотою і якістю параметрів, що перевіряються.

10. Після закінчення льотних випробувань БпАК та усунення виявлених під час випробувань несправностей БпАК, їх компонентів та обладнання для приймання відремонтованих БпАК персоналом військової частини (установи, організації) (замовника) на підставі доповідей керівника з виробництва, керівника з якості (відділу технічного контролю) в організації з ТОР має бути відпрацьовано повідомлення керівника про готовність організації з ТОР до передавання БпАК.

Повідомлення про готовність організації з ТОР до передавання БпАК надсилається на адресу командира (керівника) військової частини (установи, організації) та замовнику/органу управління, якому належить БпАК, для здійснення контролю.

До військової частини (установи, організації) (замовнику) передаються БпАК, що пройшли льотні випробування і визнані придатними до експлуатації.

Персонал військової частини (установи, організації) (замовника) допускається до приймання БпАК за наявності доручення на отримання БпАК.

Усі роботи, пов’язані зі здаванням БпАК (БпЛА) до військових частин (замовнику), виконує персонал організації з ТОР.

Загальний строк здавання БпАК від організації з ТОР до військової частини (установи, організації) (замовника) не має перевищувати 3 доби після прибуття приймальників.

11. БпАК, що приймається від організації з ТОР, оглядають приймальники військової частини (установи, організації) (замовника) в обсязі контрольного огляду відповідно до інструкції і РТО цього типу БпАК з перевіркою:

укомплектованості БпАК знімним обладнанням, технічним майном і одиночними комплектами відповідно до приймально-здавального акта/умов контракту;

виконання доробок за бюлетенями, вказівками та технічними розпорядженнями уповноваженого органу;

відповідності номерів АД, агрегатів записам у формулярах;

відповідності залишку призначеного ресурсу (строку служби) встановлених на БпАК компонентів, ресурс (строк служби) яких відрізняється від ресурсу (строку служби) БпАК;

комплектації та оформлення пономерної технічної документації.

Перевірка працездатності систем БпАК здійснюється в обсязі передпольотної підготовки.

Під час здавання та приймання секретних комплектувальних виробів БпАК ІТС керуються вимогами чинного законодавства з питань охорони державної таємниці.

Особливу увагу слід звернути на відповідність номерів блоків номерам, записаним у формулярах та/або паспортах.

У разі заміни блоків під час виконання ремонту перевіряється наявність записів про зроблену заміну, які мають бути завірені гербовою печаткою організації з ТОР. Також перевіряється наявність пломбування блоків, відповідність номера пломби номеру, записаному в паспорті цього блока.

Виявлені недоліки і несправності мають бути записані у відомість дефектів та усунуті персоналом виробничих підрозділів організації з ТОР.

Представники військової частини (установи, організації) (замовника) перевіряють усунення недоліків і несправностей та розписуються у відомості дефектів.

Приймання відремонтованих БпАК здійснюється після оформлення документації (у формулярі БпАК (БпЛА), який приймається, має бути запис про придатність БпАК (БпЛА) до експлуатації, а також записи керівника з якості (відділу технічного контролю) та керівника (відповідального керівника) організації з ТОР про виконання ремонту БпАК).

Приймально-здавальний акт складається у двох примірниках та затверджується керівником організації з ТОР. Один примірник залишається в організації з ТОР, а інший, завірений гербовою печаткою організації з ТОР, передається представнику військової частини (установи, організації) (замовника). Прийнятий БпАК пломбує представник військової частини (установи, організації) (замовника).

12. У формулярах (паспортах) на БпАК, які пройшли заводський ремонт, вказується ресурс (строк служби) до чергового ремонту, однаковий з міжремонтним чи залишком міжремонтного (призначеного) ресурсу (строку служби), а також встановлюється гарантійний строк експлуатації і зберігання згідно з чинною нормативно-технічною документацією, якщо інше не визначено умовами договору (державного контракту).

Початок відліку ресурсних показників та гарантійних зобов’язань відремонтованого БпАК визначено пунктом 8 глави 1 розділу ІІІ цих Правил.

VІІІ. Організація інженерно-технічної підготовки

1. ІТП є видом бойової підготовки (підготовки до виконання завдань за призначенням) персоналу військової частини (установи, організації) (для ІТС вона є основним видом бойової підготовки) і комплексом навчально-виховних заходів, які спрямовано на підготовку військовослужбовців, екіпажів (розрахунків) з метою досягнення їх готовності до виконання завдань за призначенням як у мирний час, так і в особливий період.

Метою ІТП є формування, підтримання і вдосконалення теоретичних знань та практичних навичок з експлуатації БпАК згідно з функціональними обов’язками, а також уведення у стрій поповнення, що прибуває до військової частини (установи, організації).

2. ІТП у військовій частині (установі, організації) здійснюється згідно з організаційними вказівками з бойової підготовки, курсами підготовки зовнішніх екіпажів БпАК та офіцерів штабів, а також Програмою інженерно-технічної підготовки ІТС та стандартами підготовки ІТС військової частини (установи, організації) ЗСУ, нормативними документами з організації ІТП персоналу ЦОВВ та ІВФ.

3. Відповідальними за ІТП є:

керівник військової частини (установи, організації) - за організацію та повне охоплення всього персоналу ІТП;

старший інженер (інженер) - начальник ІАС - за відповідність рівня технічних знань особового складу зовнішніх екіпажів (ІТС) військової частини (установи, організації) встановленим вимогам, вибір тематики та її відповідність покладеним завданням, стан і удосконалення навчальної бази, підбір і підготовку керівників занять;

начальник штабу військової частини - за планування, організацію та облік проведення занять.

4. Під час ІТП ІТС використовується індивідуальна та колективна підготовка, яка організовується відповідно до планів ІТП.

5. Плани ІТП складаються на відповідний навчальний період. Планами передбачаються розподіл часу на ІТП для різних груп, послідовність вивчення БпАК. На підставі планів ІТП складається розклад занять.

Звільняти персонал від занять з ІТП забороняється.

6. Навчальні групи з ІТП комплектуються за спеціальностями з урахуванням рівня знань та практичних навичок спеціалістів. Для більш простих в експлуатації БпАК навчальні групи за спеціальностями не розподіляють.

7. Для проведення ІТП з окремих розділів і тем Програми ІТП зовнішніх екіпажів (ІТС) наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації) з числа найбільш підготовлених спеціалістів призначаються керівники занять.

З метою підвищення методичної підготовки з керівниками занять організовуються інструктивно-методичні та показові заняття. Проведення показових занять, вправ (тренажів) та їх облік покладаються на безпосередніх начальників.

8. Індивідуальна підготовка є основним методом навчання усього складу зовнішніх екіпажів та ІТС. Керівництво самостійною підготовкою та контроль за її проведенням покладаються на безпосередніх начальників.

Індивідуальна підготовка має охоплювати вивчення керівних документів, питань тактичної, спеціальної, технічної, загальновійськової підготовки, виконання індивідуальних завдань, тренування з метою вдосконалення практичних навичок згідно з функціональними обов’язками.

9. Групові заняття проводяться з метою закріплення теоретичних знань з подальшим відпрацюванням практичних питань безпосередньо на БпАК. Групові заняття проводяться в класах та на БпАК під час вивчення:

нових типів БпАК;

будови та роботи найскладніших систем, агрегатів, приладдя БпАК;

матеріалів з аналізу авіаційних подій та інцидентів, відмов БпАК (БпЛА) в польоті, заходів щодо їх запобігання;

бюлетенів, інструкцій, вказівок, інших документів з питань експлуатації та ремонту БпАК.

10. Головною формою ІТП щодо вдосконалення практичних навичок з експлуатації БпАК і вдосконалення професійної майстерності зовнішніх екіпажів (ІТС) є практичні заняття та тренажі.

11. Під практичними заняттями розуміють заняття, які проводяться з метою поглиблення знання конструкції БпАК, організації робочого місця, освоєння правил користування інструментом, пристроями і КПА, засвоєння порядку та технології виконання робіт на БпАК, дотримання правил безпеки. Практичні заняття передують тренажам.

12. За змістом та метою проведення тренажі поділяються на такі види:

тренажі в період перенавчання на новий чи модернізований БпАК;

тренажі з підготовки до конкретних польотних завдань;

контрольні тренажі;

залікові тренажі.

13. Контрольні тренажі на БпАК і тренажерах, включаючи тренування з дій в особливих випадках у польоті, перевірки готовності БпАК до польотів проводяться з метою натренованості зовнішніх екіпажів в експлуатації БпАК в дні робіт на АТ, у паркові дні.

14. Залікові тренажі на БпАК і тренажерах проводяться з метою перевірки правил експлуатації БпАК, оцінки натренованості, допуску до польотів зовнішніх екіпажів БпАК за окремими видами льотної підготовки.

Залікові тренажі зовнішніх екіпажів БпАК плануються з таким розрахунком, щоб кожний зовнішній пілот (оператор) проходив тренаж не рідше одного разу на півріччя.

15. Залікові і контрольні тренажі проводяться за спеціальними картками, які відпрацьовує старший інженер (інженер) - начальник ІАС. Картки мають містити постановочні питання і правильні відповіді (дії) відповідно до КЛЕ.

16. Технічні конференції проводяться з особовим складом зовнішніх екіпажів (ІТС) для вивчення та впровадження передового досвіду експлуатації та ремонту БпАК під час проведення сезонного обслуговування БпАК.

17. У роботі конференцій бере участь весь персонал військової частини (установи, організації), задіяний в експлуатації БпАК. Конференція проводиться протягом одного-двох днів у формі пленарних засідань та роботи секцій. На пленарних засіданнях розбираються загальні для всього персоналу питання та підбиваються підсумки роботи конференції. Секції складаються за кожним типом БпАК.

18. План технічної конференції розробляється старшим інженером (інженером) - начальником ІАС військової частини (установи), затверджується командиром (керівником) військової частини (установи, організації) та доводиться до персоналу не пізніше ніж за 15 днів до початку її проведення.

19. Навчально-методичні збори проводяться зі старшими інженерами (інженерами) - начальниками ІАС один раз на рік протягом двох днів на базі ОУБпА, ЦОВВ, що здійснює експлуатацію БпАК, або на базі визначеної військової частини (САД).

20. Основною метою навчально-методичних зборів є:

обмін досвідом експлуатації та ремонту БпАК;

аналіз надійності БпАК, відмов, інцидентів під час її експлуатації, помилок персоналу та визначення шляхів їх попередження;

доведення та розбір нових нормативно-правових актів з питань експлуатації БпАК;

обговорення проблемних питань експлуатації БпАК та визначення шляхів їх вирішення;

доведення основних напрямів подальшого розвитку озброєння та військової техніки, передового досвіду експлуатації та ремонту БпАК;

приймання заліків з питань експлуатації БпАК та вимог керівних документів.

21. Під час бойових дій основним методом проведення ІТП зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) є метод індивідуального навчання під час виконання робіт на БпАК під керівництвом досвідчених спеціалістів. Заняття проводяться безпосередньо на БпАК. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи) під керівництвом заступника командира (керівника) військової частини (установи) з озброєння завчасно розробляє типові плани введення у стрій поповнення, яке прибуває.

22. Для оцінки та підтримання практичних навичок зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) в обслуговуванні БпАК у військовій частині (установі, організації) додатково до основних заходів, передбачених річним планом ІТП, плануються та проводяться:

один раз на півріччя - показові паркові дні;

щокварталу - показові види підготовки БпАК до польотів;

щотижня (у разі відсутності планових польотів) - тренажі всього особового складу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) підрозділів БпАК з виконання видів підготовки БпАК до польотів;

тренування за стандартами підготовки ІТС;

виконання обов’язків як дублера спеціалістами, які понад три місяці не залучалися до обслуговування планових польотів, підготовки БпАК до польотів.

23. Навчальна база має забезпечувати підготовку та підтримання високого рівня знань та практичних навичок особового складу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) з експлуатації, ремонту та бойового застосування БпАК.

До навчальної бази належать обладнання навчальних класів, тренажери, обладнання робочих місць БпАК.

У кожній військовій частині (установі, організації) для проведення ІТП обладнують навчальні класи.

ІX. Надійність безпілотних авіаційних комплексів державної авіації та безпека польотів

1. Показники надійності

1. Підтримання надійності БпАК на заданому рівні та безпека польотів досягаються:

точним виконанням правил експлуатації та ремонту;

точними та своєчасними доповідями за встановленими формами про відмови та несправності БпАК;

розробкою та проведенням (упровадженням) профілактичних заходів на основі систематичного накопичування та узагальнення досвіду експлуатації та ремонту, у тому числі аналізу даних про відмови та пошкодження БпАК і помилок персоналу під час її експлуатації;

своєчасним виконанням робіт за бюлетенями та пред’явленням рекламацій.

2. Надійність АТ оцінюється за такими показниками:

наліт на відмову, яка призводить до невиконання бойового польотного завдання (основний показник), Тпб;

наліт на відмову та пошкодження, виявлені в польоті, Тп;

наліт на відмову та пошкодження, виявлені в польоті та на землі, Тс.

Для одержання однозначних оцінок надійності на всіх рівнях під час розрахунку показників мають враховуватися тільки відмови та пошкодження, на які відправлено (одержано) картки обліку несправностей.

2. Облік несправностей та профілактика відмов безпілотних авіаційних комплексів

1. Облік несправностей БпАК здійснюється у військовій частині (установі, організації) та ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. Первинний облік відмов і пошкоджень здійснюється в журналах підготовки та застосування БпАК, старшого інженера польотів, чергового інженера та керівника польотів. Записи про відмови та пошкодження в цих журналах здійснюють посадові особи, які їх виявили або одержали про них інформацію. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС веде журнал обліку та аналізу інцидентів (серйозних інцидентів) через відмови БпАК і помилки персоналу під час їх експлуатації.

На підставі даних обліку оформляються інформаційні матеріали:

термінові повідомлення про відмови, які безпосередньо загрожують безпеці польотів та/або вимагають невідкладних заходів;

картки обліку інцидентів (серйозних інцидентів) через відмови БпАК і помилки персоналу під час їх експлуатації;

картки обліку несправностей;

донесення про результати періодичного аналізу надійності АТ.

Порядок надання інформаційних матеріалів встановлюється ОУБпА Командування Повітряних Сил ЗСУ.

2. За організацію збору, обліку та подання своєчасної, повної і достовірної інформації про несправності БпАК відповідає заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння.

За організацію систематичного відправлення карток обліку несправностей на встановлені адреси відповідає старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

3. Аналіз надійності АТ і безпеки польотів поділяється на поточний і періодичний.

Поточний аналіз проводиться у військовій частині (установі, організації) для встановлення причин виникнення кожної виявленої відмови та пошкодження агрегату чи системи БпАК і вжиття оперативних заходів щодо попередження подібних випадків.

Періодичний аналіз містить:

визначення показників надійності АТ, тенденцій їх зміни та причин, що зумовлюють ці зміни;

оцінку результативності заходів щодо підтримання надійності БпАК і безпеки польотів;

оцінку якості роботи зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) військової частини (установи, організації), персоналу інших частин (установ) щодо забезпечення надійності БпАК і безпеки польотів;

аналіз відмов, що загрожують безпеці польотів;

оцінку ефективності видів підготовки і регламентних робіт;

оцінку ЕД та відпрацювання пропозицій з її вдосконалення.

Аналіз відмов, що загрожують безпеці польотів чи спричинили інциденти (серйозні інциденти), а також відмов, що спричинили невиконання польотного завдання, проводиться під керівництвом старшого інженера (інженера) - начальника ІАС із залученням особового складу зовнішніх екіпажів БпАК.

Про результати аналізу та вжиті заходи старший інженер (інженер) - начальник ІАС доповідає заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння та керівнику ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ вищого рівня.

4. Періодичний аналіз проводиться у військовій частині (установі, організації) щомісяця.

Результати аналізу доводяться до особового складу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) авіаційних частин і доповідаються до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ як донесення двічі на рік.

5. З метою виявлення причин пошкоджень БпЛА проводиться технічне розслідування, до якого залучаються спеціалісти ОУБпА, представники установ, визначених для наукового забезпечення безпеки польотів ДА (за згодою), розробника, виробника та організацій з ТОР, які здійснюють ремонт і модернізацію БпАК, їх компонентів та обладнання.

Якщо у військовій частині (установі, організації) причину пошкодження БпЛА (БпАК) установити не вдалося, несправний БпЛА (БпАК) направляється на дослідження до організації з ТОР (розробника, виробника БпАК) або визначеної експертної установи.

Завдання, кваліфікаційні вимоги, обов’язки осіб, які проводять технічне розслідування, порядок проведення розслідувань, а також порядок розроблення рекомендацій та заходів щодо їх запобігання встановлюються відповідними нормативними документами.

Технічне розслідування авіаційних подій з БпЛА ДА проводиться відповідно до чинного законодавства.

У разі приховування авіаційної події, серйозного інциденту, інциденту, надзвичайної події, пошкодження БпЛА (БпАК) або фактів, що їх стосуються, невчасного повідомлення, несанкціонованого розголошення інформації про хід технічного розслідування і ймовірні причини, за свідомо неправильну класифікацію та визначення причин руйнування або знищення ЗОК відповідають посадові особи військової частини (установи, організації).

6. На підставі аналізу несправностей розробляються та впроваджуються заходи щодо підтримання надійності БпАК і забезпечення безпеки польотів.

За результатами поточного аналізу надійності АТ заходи розробляють органи управління військової частини (установи, організації) та ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ і впроваджують командири (керівники) військової частини (установи, організації) та ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

За результатами періодичного аналізу надійності АТ заходи розробляють ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ з урахуванням рекомендацій науково-дослідних установ Міноборони та впроваджують керівники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ двічі на рік.

7. За результатами аналізу виявлених несправностей БпАК керівний ІТС зобов’язаний:

вивчити з особовим складом зовнішніх екіпажів (ІТС) характер і причини несправностей, методику їх виявлення, усунення та попередження;

провести додаткові заходи щодо попередження несправностей БпАК з урахуванням умов їх експлуатації, зберігання та ремонту.

3. Особливості рекламаційної роботи

1. Метою пред’явлення рекламації є відновлення якості продукції, її комплектності або заміна продукції, що відмовила, новою (повторне виконання робіт) у встановлені строки, виявлення і усунення причин виникнення відмов, а також підвищення відповідальності постачальників за якість продукції, що поставляють, і одержувачів за дотримання умов експлуатації (застосування, зберігання та транспортування).

2. За організацію та проведення рекламаційної роботи у військовій частині (установі, організації) відповідає заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння.

Порядок пред’явлення рекламацій, їх задоволення та обліку визначається чинним законодавством та умовами договору (державного контракту), в якому вказується НТД і основні умови поставки продукції.

Порядок задоволення рекламацій щодо продукції інших країн визначається відповідними договорами на поставку.

3. Заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння зобов’язаний у встановленому порядку викликати представника постачальника для пред’явлення рекламацій в усіх випадках, коли під час дії гарантійних зобов’язань у процесі експлуатації, монтажу чи зберігання виявлено невідповідність якості та/або комплектності поставленої продукції (виконаних робіт), її тари, упаковки, маркування та пломбування вимогам стандарту, технічних умов чи інших НТД. Про факт здійснення виклику повідомляються військове представництво та ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Представники постачальника повинні прибути протягом 5 днів з моменту одержання виклику, не враховуючи час, необхідний на дорогу.

4. Одержувач пред’являє рекламацію постачальнику основного виробу в період дії гарантійних зобов’язань на виріб незалежно від того, в якій його складовій частині (комплектувальному виробі) або в комплекті ЗЧМ, що входить до комплекту виробу, виявлено невідповідність якості чи комплектності. Після закінчення гарантійних зобов’язань на основний виріб претензії з якості та комплектності гарантійних комплектувальних виробів слід пред’являти безпосередньо підприємствам-виробникам комплектуючих виробів.

Час у межах дії гарантійних обов’язків постачальника, протягом якого виріб з вини постачальника був несправний, до строку гарантії не зараховується. Строк гарантії відремонтованого виробу при цьому продовжується на час, витрачений на виклик представника постачальника і усунення дефекту, про що представник постачальника робить запис у формулярі (паспорті) виробу, а у разі якщо представника постачальника не направлено на усунення дефекту,- експлуатуюча організація на підставі повідомлення постачальника.

5. Рекламація пред’являється у формі рекламаційного акта (додаток 10). Акт складає комісія заступника командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння за участю представника постачальника основного виробу (комплектуючих виробів) у чотирьох примірниках. Один примірник акта залишається у військовій частині (установі, організації), решта примірників надсилається постачальнику основного виробу (комплектувального виробу), військовому представництву та до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Виклик (за потреби) представника постачальника комплектувального виробу, який відмовив, для розгляду претензій і підписання рекламаційного акта в період гарантійного обслуговування основного виробу здійснює керівник бригади підприємства-виробника, основного виробу - представник постачальника основного виробу.

Облік рекламаційної роботи у військовій частині (установі, організації) ведеться у журналі обліку пред’явлених рекламацій (додаток 11).

6. У разі неявки в установлений строк представника постачальника та неможливості його допуску до місцезнаходження виробу у військовій частині (установі, організації) створюється комісія для дослідження продукції, на яку складається рекламаційний акт. За результатами її роботи складається односторонній рекламаційний акт, що є документом, обов’язковим для обох сторін. При цьому в акті зазначається причина, що викликала його складання в односторонньому порядку.

Рекламаційний акт складається протягом п’яти робочих днів з моменту виявлення невідповідності якості та/або комплектності поставленої продукції (виконаних робіт), не враховуючи час, необхідний для прибуття представника постачальника.

Якщо до моменту складання рекламаційного акта будуть виявлені інші дефекти продукції, крім зазначених у виклику, вони враховуються під час складання такого рекламаційного акта.

Якщо дослідження в умовах військової частини (установи, організації) не може виявити причини відмови чи постачальник вимагає повернення виробу, що відмовив, виріб разом із документацією (формуляром, паспортом) надсилається постачальнику в десятиденний строк з моменту складання рекламаційного акта, якщо інше не передбачено угодою сторін. У суперечливих випадках з дозволу керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ ІВФ вироби, на які складаються рекламаційні акти, направляються на дослідження в науково-дослідні установи (інші установи, підприємства промисловості). Акт дослідження розсилається в триденний строк після завершення дослідження до військового представництва і до військової частини (установи, організації), яка склала рекламаційний акт.

7. Постачальник, за умови невиявлення вини експлуатуючої організації, зобов’язаний відновити продукцію, що відмовила, своїми силами і засобами та за власний рахунок у найкоротші строки, визначені відповідно до НТД, або в інші строки, погоджені із замовником письмово.

8. З метою оперативного відновлення виробу, що відмовив, представники постачальника можуть використати наявні у військовій частині (установі, організації) вироби і матеріали.

У такому разі та в разі відновлення виробу, що відмовив, силами і засобами військової частини (установи, організації) постачальник зобов’язаний зробити безоплатне поповнення витрачених засобів у десятиденний строк, якщо інше не встановлено угодою сторін.

Не пізніше однієї доби після відновлення виробу і поповнення ЗЧМ військової частини (установи, організації) за участю представника постачальника виробу (під час перебування його у військовій частині (установі, організації)), військова частина (установа, організація) складає акт задоволення рекламації.

Акт задоволення рекламації складається у чотирьох примірниках. Один примірник акта залишається у військовій частині (установі, організації), решта примірників надсилається постачальнику основного виробу (комплектувального виробу), військовому представництву та до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Якщо відновлення виробу здійснювалося силами і засобами військової частини (установи, організації), акт задоволення рекламації заповнюється на підприємстві і надсилається до військової частини (установи, організації) разом із виробами і матеріалами для відновлення ЗІП. Військова частина (установа, організація) дооформлює акт, затверджує його і надсилає на ті самі адреси, що і рекламаційний акт.

4. Особливості виконання робіт за бюлетенями

1. Роботи, спрямовані на поліпшення тактико-технічних і експлуатаційних характеристик, підвищення надійності, усунення конструктивно-виробничих недоліків БпАК, що знаходяться в експлуатації, ремонті та на складах, виконуються за бюлетенями, які розроблені підприємствами промисловості та введені в дію керівником ОУБпА Повітряних Сил ЗСУ для БпАК, які експлуатуються у різних ЦОВВ, видах (родах) ЗСУ, ІВФ, та керівником ОУБпА ЦОВВ, виду ЗСУ, ІВФ, якщо тип БпАК експлуатується тільки в цьому ЦОВВ, виді ЗСУ, ІВФ. Дозволяється виконувати роботи, пов’язані з усуненням конструктивних та виробничих недоліків аварійного характеру, доробки малих серій БпАК за документацією підприємства-розробника та/або підприємства-виробника, погодженою з військовим представництвом у розробника та/або виробника і затвердженою керівником ОУБпА ЦОВВ, виду ЗСУ, ІВФ.

Виконання робіт на однотипних БпАК, які також використовуються в цивільній авіації, може здійснюватись за бюлетенями (документацією), введеними(ою) в дію уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

2. Роботи за бюлетенями проводяться безпосередньо у військовій частині (установі, організації) та під час виконання чергових ремонтів БпАК, про що зазначається в бюлетені.

Роботи виконують комплексні ремонтні бригади підприємств промисловості за планом, затвердженим командиром (керівником) військової частини (установи, організації), чи за планом ремонту БпАК. План має передбачати проведення робіт без простоїв БпАК і в найкоротші строки під час виконання регламентних і ремонтних (планових) робіт.

Контроль за якістю виконання робіт організовує заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння та здійснює старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації). У військовій частині (установі, організації) з цією метою відпрацьовуються (якщо вони не викладені в бюлетені) переліки контрольних операцій і технологічні карти їх виконання для робіт, що виконуються як представниками підприємств, так і ІТС військової частини (установи, організації).

3. Виконання робіт за бюлетенями організовує заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС визначає потреби в матеріально-технічному забезпеченні робіт, контролює своєчасність отримання і укомплектованість матеріальних засобів, веде повний облік бюлетенів (за зростанням їх порядкових номерів) і звітність про виконання робіт за бюлетенями у журналі обліку виконання робіт за бюлетенями та вказівками на безпілотних авіаційних комплексах у військовій частині (установі, організації) (додаток 12), організовує перевірку фактичного виконання робіт за бюлетенями під час виконання на БпАК регламентних робіт.

Для кожного типу БпАК заводиться окремий журнал або виділяється необхідна кількість аркушів на кожен тип БпАК в одному журналі.

Журнал зберігається протягом усього життєвого циклу БпАК та передається з БпАК за актом у разі повної зміни парку БпАК частини за вказівкою керівника вищого ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Командир підрозділу БпАК веде облік виконання на БпАК періодичних робіт (оглядів), якщо вони передбачаються бюлетенями, незалежно від того, хто їх проводить.

Допуск представників промисловості на об’єкти військової частини для виконання робіт за бюлетенями здійснює начальник штабу військової частини після перевірки документів, що посвідчують їх повноваження.

4. За якість, повноту виконання робіт за бюлетенями, які проводили спеціалісти комплексних ремонтних бригад підприємств промисловості, відповідальні ці підприємства, а за якість допоміжних робіт, передбачених бюлетенями для виконання ІТС,- посадові особи, які їх виконували. Про виконання робіт за бюлетенями, крім періодичних робіт (оглядів), робиться запис у відповідному розділі формуляра (паспорта) за підписом керівника комплексної ремонтної бригади підприємства промисловості та старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації). Запис у формулярі (паспорті) про виконання періодичних робіт (оглядів) за бюлетенями робиться за підписом фахівця промисловості (СДА) та посадової особи військової частини (установи, організації), яка виконувала контроль за цими роботами.

5. На роботи, виконані за бюлетенями бригадами підприємств промисловості, керівник виїзної бригади підприємства та заступник керівника військової частини (установи, організації) з озброєння складають технічний акт у чотирьох примірниках. Акт оформлюється в триденний строк після закінчення робіт. Три його примірники, затверджені керівником військової частини (установи, організації), направляються на затвердження начальником військового представництва (для БпАК іноземного виробництва - представництва (представника) заводу-виробника, сертифіковані організації з технічного обслуговування), а один примірник залишається у справі військової частини (установи, організації).

Перед виїздом з військової частини керівнику виїзної бригади підприємства промисловості видається довідка про те, що він здав акти на виконання робіт за бюлетенями за формою, наведеною у додатку 13 до цих Правил, про що робиться відмітка в завданні на виконання робіт.

6. У разі невиконання підприємством промисловості робіт за бюлетенями в установлені в бюлетені строки, у разі низької якості робіт, порушення технології їх виконання, а також у разі затримання поставки майна в строки, установлені бюлетенем, підприємству промисловості пред’являється рекламація незалежно від наявності гарантії на БпАК чи комплектувальний виріб.

7. Змінювати конструкцію БпАК, принципові та монтажні схеми, підключати агрегати, апаратуру для перевірки в місцях, не передбачених схемою, установлювати агрегати та апаратуру, не передбачені конструкцією, застосовувати авіаційні матеріали, ПММ, спеціальні рідини та зріджені гази, не зазначені в керівництві та інструкціях з експлуатації БпАК цього типу, забороняється.

X. Особливості приймання, відправлення в ремонт, передавання, обліку, списання (вилучення з обліку) безпілотних авіаційних комплексів

1. Приймання безпілотних авіаційних комплексів від підприємств-виробників, ремонтних підприємств - виконавців ремонту та суб’єктів державної авіації України

1. Для приймання БпАК та/або їх компонентів та обладнання від підприємств-виробників, організацій з ТОР та військової частини (установи, організації) призначається ІТС, допущений до експлуатації визначеного типу БпАК. Склад і старшого групи ІТС визначає заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння (керівник військової частини (установи, організації)) залежно від кількості БпАК, які приймаються.

Для приймання нових типів БпАК та/або їх компонентів та обладнання, експлуатацію яких ще не освоєно у військовій частині (установі, організації), групи ІТС за рішенням керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ можуть очолювати представники ОУБпА ЦОВВ та/або ЗСУ. До складу груп обов’язково включають старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації).

БпАК та/або їх компоненти та обладнання, що передає підприємство-виробник, мають відповідати умовам договору (державного контракту).

2. Вантажоодержувачем доставлених БпАК та/або їх компонентів та обладнання є відповідна служба (підрозділ) забезпечення (визначає керівник військової частини (установи, організації)). Керівник служби (підрозділу) забезпечення відповідає за розвантаження транспорту, повернення тари та інвентарю, розрахованих на багаторазове застосування, і за потреби - за забезпечення зберігання тари та інвентарю в межах установлених строків, оприбуткування на складі всього майна одиночних і групових комплектів.

Приймання БпАК здійснюють спеціально призначені комісії, до складу яких обов’язково включають старшого інженера (інженера) - начальника ІАС та ІТС військової частини (установи, організації).

3. Збирання БпАК, що прибули до військової частини (установи, організації) залізничним або іншим видом транспорту, здійснюється відповідно до експлуатаційної та/або ремонтної документації БпАК цього типу, якщо інше не визначено умовами договору (державного контракту).

Для надання технічної допомоги під час збирання, перевірки та налагодження БпАК до військової частини (установи, організації) за потреби прибуває персонал підприємства-виробника.

4. Після отримання БпАК від підприємств-виробників, організацій з ТОР та інших військових частин (установ, організацій), у тому числі інших ЦОВВ, ІВФ, комісія, призначена наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації), що прийняла БпАК, оцінює його технічний стан. Під час оцінки технічного стану БпАК виконуються:

перелік робіт після прибуття БпАК з підприємств-виробників (організацій з ТОР) та інших військових частин (установ, організацій);

огляд БпАК в обсязі не менше контрольного;

перевірка працездатності бортових систем і обладнання в обсязі передпольотної підготовки;

перевірка повноти виконання робіт за бюлетенями промисловості;

перевірка якості та правильності проведення ремонтних робіт, виконаних спеціалістами військових частин (установ, організацій), що раніше експлуатували БпАК.

За результатами оцінки технічного стану БпАК комісія оформляє акт технічного стану та (за потреби) визначає перелік робіт з підготовки БпАК до подальшої експлуатації у військовій частині (установі, організації).

Акт технічного стану БпАК разом із переліком виконаних робіт зберігається у старшого інженера (інженера) - начальника ІАС до передавання БпАК у ремонт або до іншої військової частини (установи, організації).

2. Відправлення безпілотних авіаційних комплексів у ремонт

1. БпАК, що направляються в ремонт, мають бути укомплектовані згідно з умовами договору (державного контракту) на підставі останнього приймально-здавального акта і мати повністю оформлену на день відправлення пономерну документацію. Записи про підсумкове напрацювання і причини направлення БпАК (БпЛА) в ремонт скріплюються гербовою печаткою військової частини (установи, організації).

Комплект АЗУ, закріплений за БпАК, у ремонт не направляється.

2. Комплектувальні вироби, що відправляють у ремонт окремо від БпАК (БпЛА), мають бути повністю укомплектовані, законсервовані, упаковані, мати заповнену документацію (формуляри, паспорти, етикетки тощо).

3. За стан і комплектність БпАК, які направляють у ремонт, а також за правильність оформлення документації відповідає старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

4. Під час передавання БпАК (їх комплектуючих) у ремонт складається та підписується акт технічного стану разом із приймально-здавальним актом (додаток 14), які підписує сторона, що приймає, та затверджує сторона, що здає.

5. Під час передавання БпАК (їх комплектуючих) з ремонту складається та підписується акт технічного стану разом із приймально-здавальним актом (додаток 15), які підписує сторона, що приймає, та затверджує сторона, що здає.

3. Передавання безпілотних авіаційних комплексів від однієї військової частини (установи, організації) до іншої

1. БпАК передається від однієї військової частини (установи, організації) до іншої, а також з одного ЦОВВ до іншого ЦОВВ справним або у стані, визначеному розпорядженням керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, та укомплектованим відповідно до формулярних даних згідно з останнім актом технічного стану та приймально-здавальним актом.

2. Зміна комплектації під час передавання БпАК від однієї військової частини (установи, організації) до іншої може бути дозволена тільки особою, що віддала розпорядження на передавання.

Запасні частини одиночних і групових комплектів здаються за фактичною наявністю або в тій комплектації, що визначена розпорядженням на передавання. Деталі на виконання робіт з бюлетенів передаються комплектно за кількістю зданих (прийнятих) БпАК.

3. ЕД передається у встановленій комплектації.

Формуляри заповнюються на день передавання включно. Підсумкові записи засвідчуються підписами заступника керівника військової частини (установи, організації) з озброєння і печаткою військової частини (установи, організації), що здає.

4. На БпАК, що приймається (передається), оформляється відповідний наряд та складаються:

акт технічного стану, який підписується вантажоотримувачем, затверджується командиром (керівником) військової частини (установи) вантажовідправника та скріплюється гербовою печаткою і візується начальником фінансово-економічного органу;

приймально-здавальний акт, який підписується вантажоотримувачем та затверджується командиром (начальником) військової частини (установи) вантажовідправника та скріплюється гербовою печаткою;

інші документи, визначені нормативними документами.

Кожен акт складається в чотирьох примірниках. Перший примірник акта надсилається до військової частини (установи, організації) вантажоотримувача, другий - зберігається у справі військової частини вантажовідправника, третій - разом із виконаним нарядом та актом технічного стану надсилається до служби забезпечення органу військового управління, четвертий - до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

В акті вказуються дані про комплектність (номери двигунів, корисного навантаження тощо), технічний стан БпАК із зазначенням його категорії, заправлення паливом, маслом, спеціальними рідинами, про спорядження АЗУ, а також номери блоків секретного обладнання.

Приймально-здавальні акти БпАК зберігаються у старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації) протягом усього строку перебування БпАК у частині та ще три роки після передавання БпАК до іншої частини. На БпАК, що направляють до організацій з ТОР,- до їхнього приймання з ремонту.

Акти технічного стану зберігаються у старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації) до чергової планової інвентаризації, під час якої здійснюється відпрацювання нових актів технічного стану.

Після відпрацювання зазначених актів попередні акти технічного стану на БпАК зберігаються в частині протягом трьох років.

5. Для приймання БпАК командир (керівник) військової частини (установи, організації) відповідним наказом призначає особовий склад (ІТС), допущений до експлуатації БпАК цього типу. Огляди і перевірки прийнятих БпАК виконуються відповідно до РТО в обсязі не меншому, ніж контрольний огляд. За потреби проводиться перевірка в обсязі передпольотної підготовки. Строки передавання встановлює особа, що віддала розпорядження на передавання БпАК.

6. Усунення несправностей, виявлених на БпАК під час приймання, виконує особовий склад (ІТС) військової частини (установи, організації), що передає БпАК.

7. Несправні та неукомплектовані БпАК можуть передаватися з однієї частини до іншої у виняткових випадках за письмовим наказом посадової особи, що видала розпорядження на передавання.

4. Передавання безпілотних авіаційних комплексів всередині військової частини (установи, організації)

1. Передавання БпАК та БпЛА всередині військової частини (установи, організації) проводиться згідно з наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації) на підставі рапорту командира підрозділу БпАК, у якому зазначається причина передавання БпАК (БпЛА). При цьому у виняткових випадках допускається передавання несправних або неукомплектованих БпАК, що обґрунтовується в наказі. У наказі також зазначаються найменування, номери та кількість секретних виробів, що передаються разом з БпАК.

БпАК, що передаються, оглядаються в обсязі контрольного огляду. За потреби проводиться перевірка в обсязі передпольотної підготовки. Виявлені несправності усувають особи, що здають БпАК.

2. Одночасно із переданням БпАК передаються пономерна документація, журнал підготовки та застосування БпАК, заповнені на день передавання.

3. Під час передавання БпАК (БпЛА) оформлюється приймально-здавальний акт, який затверджує заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння. Копія (витяг) наказу командира (керівника) військової частини (установи, організації) разом з актом зберігається в ІАС військової частини (установи, організації) протягом усього строку експлуатації БпАК у військовій частині (установі, організації).

5. Особливості обліку безпілотних авіаційних комплексів

1. Військові частини, з’єднання, науково-дослідні (випробувальні) організації, освітні установи, організації з ТОР, склади (бази), військові представництва на підприємствах-виробниках, які мають на обліку БпАК, а також експлуатуючі організації інших СДА здійснюють окремий пономерний облік БпАК у кількісних, якісних, обліково-номерних і вартісних показниках та звітують перед відповідними органами управління.

2. БпАК підлягають обов’язковій реєстрації в реєстрі державних повітряних суден України відповідно до вимог Правил реєстрації державних повітряних суден України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 07 лютого 2012 року № 63, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2012 року за № 334/20647.

3. Кількісний облік БпАК ведеться в натуральних показниках і стандартних одиницях вимірів.

4. Якісний (технічний) стан БпАК та БпЛА відображається в облікових документах відповідних служб забезпечення та в експлуатуючих організаціях за їх місцезнаходженням (зберіганням) за категоріями (не більше п’яти) та ступенями придатності (придатні (справні), непридатні (несправні)). Порядок категорування БпАК та визначення ступеня придатності встановлює відповідний орган військового управління (керівний орган СДА) за закріпленою номенклатурою.

Визначення категорій БпАК встановлюється в такому порядку:

перша категорія - нові БпАК (БпЛА), придатні до використання в межах встановлених (гарантійних) ресурсних показників і відповідають технічним умовам, з моменту прийняття її представником замовника до моменту передавання до військової частини (установи, організації), в якій буде здійснюватись експлуатація;

друга категорія - БпАК (БпЛА), які були або є в експлуатації (відремонтовані або відновлені), мають запас ресурсу (строку служби), технічно справні та придатні до використання за призначенням;

третя категорія - БпАК (БпЛА), які мають запас ресурсу (строку служби), але потребують військового ремонту, або вичерпали запас ресурсу (строку служби) та за своїм технічним станом потребують контрольно-відновлювальних робіт і переведення на експлуатацію за технічним станом, потребують КТО та відновлювальних робіт у процесі експлуатації за технічним станом, відновлення справності яких може бути здійснено шляхом виконання робіт із продовження строків служби (ресурсів) або ремонту;

четверта категорія - БпАК (БпЛА), які вичерпали запас ресурсу (строку служби) до ремонту або мають запас ресурсу (строку служби), але отримали пошкодження і підлягають заводському ремонту;

п’ята категорія - БпАК (БпЛА) (списані БпАК або БпЛА), непридатні до експлуатації та ремонту або ремонт яких економічно недоцільний, можуть бути переведені або переобладнані в навчальні наочні посібники для використання в освітній галузі або утилізовані.

БпАК (БпЛА), переведені до п’ятої категорії, підлягають вилученню з обліку частини (установи), органу ДА після оприбуткування агрегатів, вузлів, приладів, деталей, матеріалів, металобрухту та іншого майна, отриманого від розбирання, на підставі виконаного наряду на розбирання БпАК.

Після розбирання, оприбуткування агрегатів, вузлів, приладів, деталей, матеріалів та іншого майна, отриманого від розбирання, обов’язково проводиться переоцінка їх залишкової вартості.

5. Облік БпАК за обліково-номерними показниками ведеться згідно із заводськими номерами зразків відповідно до формуляра (паспорта).

6. Бухгалтерський облік БпАК здійснює відповідний фінансово-економічний орган.

Переоцінка залишкової вартості БпАК (БпЛА) обов’язково здійснюється під час зміни якісного стану, але не рідше одного разу на рік під час проведення планової інвентаризації в суворій відповідності до чинного законодавства.

7. БпАК, БпЛА і секретні вироби обліковуються за заводськими номерами.

8. Пономерний облік, кількісний та якісний стан БпАК та БпЛА у частинах, з’єднаннях, організаціях з ТОР, на складах (базах), в організаціях, освітніх установах і військових представництвах ведеться відповідно до чинного законодавства.

9. В органах військового управління ведеться оперативний облік військового майна (на підставі донесень та звітів) та за первинними обліковими документами.

Пономерний облік БпАК та БпЛА в органах військового управління ведеться за картками обліку БпАК (БпЛА) встановленої форми.

10. Апаратуру засекреченого зв’язку, що надійшла до військової частини (у складі обладнання БпАК або для поповнення обмінного фонду), обліковують спеціалісти, відповідальні за її експлуатацію.

11. У військових частинах (установах, організаціях) взяття на облік отриманих БпАК та БпЛА, а також їх вилучення з обліку (вибуття, переведення в останню (найнижчу) категорію, втрати) здійснюються на підставі наказу командира (керівника) військової частини (установи, організації).

Наказ про взяття на облік БпАК та БпЛА видається не пізніше однієї доби з часу їх приймання частиною (установою, організацією).

Наказ про вилучення з обліку БпАК та БпЛА видається протягом доби за наявності оформленого наряду, приймально-здавального акта та акта технічного стану:

на БпАК, передані до іншої військової частини (установи, організації);

на БпАК (БпЛА), які підлягають переведенню в останню (найнижчу) категорію,- після отримання затвердженого акта якісного (технічного) стану, виконання наряду на розбирання та оприбуткування агрегатів, вузлів, приладів, деталей, матеріалів, металобрухту та іншого майна, отриманого від розбирання;

у разі втрати (знищення) БпАК (БпЛА) - після отримання інспекторського посвідчення та затвердженого акта.

У наказі про взяття на облік або про вилучення з нього, крім номерів БпАК і БпЛА, вказуються їх модифікація і категорія.

12. БпАК (БпЛА), що підлягає списанню, перебуває на обліку частини та є в наявності в усіх звітах і повідомленнях із приміткою «Підлягає списанню» до одержання інспекторського посвідчення встановленої форми або затвердженого відповідного акта.

13. БпАК (БпЛА), направлені для виконання ремонту, модернізації, дослідження, виконання комплексних робіт за бюлетенями, на підприємства-виробники або на дослідження і випробування до науково-дослідних, випробувальних організацій за розпорядженням штабів видів ЗСУ, на підставі укладених договорів, з обліку військової частини (установи, організації) не знімаються.

Про фактичне передавання (отримання) БпАК (БпЛА) командир військової частини (установи) повідомляє орган забезпечення донесенням за формою, встановленою додатком 16 до цих Правил.

14. У з’єднаннях облік ведеться окремо за БпАК та БпЛА по кожній військовій частині.

Відомості про переміщення БпАК і БпЛА, про їхній технічний стан заносяться до книги пономерного обліку (картки) встановленої форми в день отримання повідомлень від військових частин.

15. БпАК та БпЛА, що надійшли до організації з ТОР, реєструються в книзі пономерного обліку в день надходження незалежно від технічного стану й укомплектованості.

БпАК та БпЛА, що надійшли в ремонт до організації з ТОР із ЗСУ, ІВФ, реєструються в книзі на загальних підставах за видами і родами військ ЗСУ, ЦОВВ і організаціями, установами, в яких вони експлуатуються. У звітах і донесеннях БпАК і БпЛА зазначаються за видами ЗСУ, ЦОВВ й організаціями, установами, які експлуатують БпАК.

Підставами для взяття на облік БпАК або БпЛА є договір, розпорядження ОУБпА про їх передавання на підставі наряду, приймально-здавального акта, акта технічного стану або залізничної накладної.

Підставами для зняття з обліку БпАК або БпЛА, що вибули, є наряд, приймально-здавальний акт, акт технічного стану, залізнична накладна.

БпАК (БпЛА), які не можуть бути відновлені за технічним станом, підлягають списанню (вилученню з обліку) після отримання інспекторського посвідчення або затвердженого акта якісного (технічного) стану на переведення в останню (найнижчу) категорію встановленої форми тільки після складання акта на оприбуткування отриманих від розбирання агрегатів, вузлів, приладів, деталей, матеріалів, металобрухту й іншого майна військової частини, від якої БпАК або БпЛА було направлено в ремонт. БпАК та БпЛА, що надійшли в ремонт до організації з ТОР із видів ЗСУ, з інших ЦОВВ, у яких є АТ ДА, реєструються в книзі обліку встановленої форми на загальних підставах. Наявність в організації з ТОР зазначених БпАК (БпЛА) відображається у відповідних звітах та формах донесень, що подаються до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

6. Особливості списання безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів)

1. Списання (документальне оформлення встановлених документів щодо вилучення БпАК (БпЛА) з обліку у військовій частині, установі тощо) здійснюється уповноваженими посадовими особами в порядку, установленому в ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, з дотриманням вимог цих Правил та інших актів Міністерства оборони України, а також законодавства з питань обліку, зберігання, списання та використання військового майна.

БпАК (БпЛА) може бути списаний за інспекторським посвідченням або за актом якісного (технічного) стану.

Списання безпілотних ПС, які використовувались як повітряні мішені та були знищені (втрачені) на стрільбах (навчаннях), проводиться на підставі акта про проведення пуску.

2. Списання БпАК (БпЛА) здійснюється у разі набуття непридатного стану, їх втрати (знищення), за неможливості або економічної недоцільності їх відновлення і подальшого використання за цільовим та функціональним призначенням. Оформлення документів щодо вилучення БпАК (БпЛА) з обліку у військовій частині (установі тощо) здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. БпАК та БпЛА після вироблення встановлених ресурсів (призначених строків служби, зберігання, а також зняті з озброєння) списуються на підставі затвердженого акта якісного (технічного) стану, якщо вони набули непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності їх відновлення та використання за цільовим та функціональним призначенням).

4. БпАК (БпЛА) до закінчення встановлених ресурсів і призначених строків служби списуються на підставі інспекторського посвідчення встановленої форми.

5. Військове майно, яке не обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану, майно, використане за встановленими нормами на регламентні роботи, ТО, витрачене на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби, а також інше майно, яке не списується за актами якісного (технічного) стану, за інспекторськими посвідченнями і набуло непридатного стану, списується за актами списання встановленої форми.

6. У клопотанні на списання БпАК (БпЛА), в доданих до клопотання на отримання інспекторського посвідчення встановленої форми документах має бути зазначено причину списання та викладено пропозиції щодо подальшого використання БпАК (БпЛА) після отримання затверджених відповідних актів (інспекторського посвідчення) на її списання (розбирання, розбраковка, утилізація, передавання після демілітаризації цивільним організаціям, оброблення, знищення тощо).

7. Закінчення встановлених строків служби або закінчення призначеного ресурсу БпАК не може бути підставою для складання актів на переведення їх до п’ятої категорії та подальшого списання, якщо БпАК за своїм технічним станом або після ремонту придатний для подальшого використання за функціональним та цільовим призначенням.

8. Акт на списання БпАК (БпЛА) комісія під головуванням заступника командира частини (установи) за напрямом (головного інженера організації з ТОР) складає у двох примірниках у разі затвердження командиром військової частини (керівником організації з ТОР) і в трьох примірниках у разі затвердження старшим начальником. В останньому випадку до акта долучається висновок командира військової частини. За правильність висновку про технічний стан відповідають особи, що підписали акт, і посадова особа, що його затвердила.

До складу комісії обов’язково входять посадові особи відповідних служб та представники фінансово-економічних органів.

9. БпАК (БпЛА), який підлягає списанню, не може бути знищено, розібрано або використано як навчальний посібник до отримання затвердженого акта на переведення в останню (найнижчу) категорію або інспекторського посвідчення.

БпАК (БпЛА), на який отримано затверджений відповідний акт (інспекторське посвідчення) та який підлягає утилізації (розбиранню, обробленню), утилізується (розбирається, оброблюється) з оформленням відповідних документів у встановленому порядку, якщо відсутні інші розпорядження щодо його подальшого використання.

Списання (вилучення з обліку органу ДА) БпАК (БпЛА) здійснюється після виконання наряду на його розбирання, оприбуткування агрегатів, вузлів, приладів, деталей, матеріалів, металобрухту та іншого майна, отриманого від розбирання.

Складові частини списаного (вилученого з обліку) БпАК, які отримані від його розбирання (на які формуляр (паспорт) знищено в установленому законодавством порядку) та використовуються як музейний експонат, пам’ятник, постамент, навчальний посібник тощо, не належать до АТ. Їх облік здійснюється структурним підрозділом відповідно до напряму їх належності та використання.

10. Отримані від розбирання БпАК (БпЛА) (після переведення їх в останню (найнижчу) категорію, отримання інспекторського посвідчення), складові частини, на яких є запас ресурсу й строку служби, після перевірки відповідності параметрів технічним умовам з дозволу заступника командира частини з озброєння у встановленому порядку може бути встановлено на БпАК (БпЛА), а несправні та ті, що не мають запасу ресурсу (строку служби), підлягають відправленню в ремонт (утилізацію).

11. Придатні до використання інструмент і одиночні комплекти запасних частин зі списаних БпАК (БпЛА) підлягають оприбуткуванню на складах і використовуються у військовій частині за рішенням заступника командира частини з озброєння.

ХІ. Функції посадових осіб інженерно-авіаційних служб

1. Підпорядкованість посадових осіб з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів (інженерно-технічного складу)

1. Функції посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, у підпорядкуванні яких є військові частини (установи, організації), які експлуатують БпАК, визначаються положенням про відповідні структурні підрозділи.

Функції інших посадових осіб з експлуатації БпАК (ІТС) ОУБпА, військових частин (установ, організацій), яких не зазначено в цьому розділі, розробляються з урахуванням цих Правил і затверджуються керівником ОУБпА вищого рівня.

2. Усі посадові особи ІТС у спеціальному відношенні підпорядковуються вищим посадовим особам ОУБпА. Підпорядкованість ІТС у спеціальному відношенні передбачає виконання нижчими посадовими особами ІТС вказівок, розпоряджень (усних і письмових) та інших директивних документів вищих посадових осіб ОУБпА (ІАС) з питань експлуатації та ремонту БпАК та обладнання.

Розпорядження вищих посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - ОУБпА Командування Повітряних Сил ЗСУ) з питань експлуатації та ремонту БпАК, ІТП є обов’язковими для керівництва і виконання всім персоналом військових частин (установ, організацій), у складі яких є підрозділи з використання БпАК.

3. Обов’язки посадових осіб ОУБпА з’єднань та їм рівних структурних підрозділів розробляються з урахуванням нижчезазначених функцій посадових осіб ОУБпА ЗСУ.

2. Функції посадових осіб органу управління безпілотною авіацією з’єднань

1. Посадові особи ОУБпА:

здійснюють керівництво технічною експлуатацією БпАК;

розробляють і проводять заходи щодо утримання БпАК у постійній справності та бойовій готовності, проведення грамотної їх експлуатації, підтримання необхідного рівня надійності;

контролюють стан рекламаційної роботи в частинах з’єднання;

розробляють і впроваджують заходи щодо організації проведення військового ремонту БпАК (БпЛА);

забезпечують наявність та своєчасне внесення змін до еталонних примірників документації, своєчасне доведення до ІТС військових частин усіх змін і доповнень.

Вони підпорядковуються керівнику ОУБпА з’єднання і є безпосередніми начальниками старших інженерів (інженерів) - начальників ІАС військових частин з’єднання.

2. Посадові особи ОУБпА, які відповідають за експлуатацію БпАК, повинні:

знати БпАК, що знаходяться на озброєнні (в експлуатації) військових частин (установ, організацій) з’єднання, та правила їх експлуатації;

знати стан БпАК та вживати заходів щодо забезпечення необхідного рівня справності та боєготовності БпАК;

керувати підготовкою безпосередньо підпорядкованого йому персоналу, розробляти рекомендації щодо організації ІТП всього персоналу ІАС з’єднання;

брати участь у розслідуванні авіаційних подій та інцидентів, пов’язаних із порушенням правил технічної експлуатації та відмовами БпАК;

здійснювати облік і аналіз відмов і пошкоджень БпАК (БпЛА), розробляти та вживати заходів щодо підтримання їх надійності, удосконалювати їх експлуатацію;

проводити періодичний аналіз надійності АТ;

систематично проводити аналіз стану рекламаційної роботи і вживати заходів щодо підвищення її ефективності;

розробляти пропозиції щодо вдосконалення бойової підготовки, більш ефективного використання льотно-технічних характеристик БпАК, зміни до чинних настанов, інструкцій, керівництв з експлуатації БпАК;

організовувати та контролювати вивчення нових БпАК персоналом військових частин (установ, організацій) з’єднання, особисто проводити з ним заняття з найбільш складних тем, розробляти та вживати заходів щодо підвищення якості ІТП, впроваджувати найбільш удосконалені та раціональні методи навчання;

контролювати у військових частинах (установах, організаціях) з’єднання організацію введення до строю інженерів, техніків і особового складу зовнішніх екіпажів БпАК, роботу з підвищення кваліфікації ІТС військових частин (установ, організацій) з’єднання;

організовувати вивчення, облік бюлетенів промисловості, виконання робіт за бюлетенями, контролювати виконання робіт за бюлетенями у військових частинах (установах, організаціях) і своєчасне подання донесень за встановленою формою про виконання робіт за бюлетенями;

здійснювати розрахунки і складання заявок на потрібні матеріальні та технічні засоби для забезпечення експлуатації БпАК;

розробляти пропозиції щодо організації відновлення БпАК (БпЛА), які зазнали бойових або експлуатаційних пошкоджень та відмов;

контролювати облік, утримання, правильність експлуатації та своєчасну перевірку засобів технічного обслуговування;

контролювати роботу представників промисловості, відпрацювання спільних протоколів, рішень, планів-графіків, актів та інших документів;

контролювати роботу з коригування норм витрати запасних частин і матеріалів для основних типів БпАК, що експлуатуються в з’єднанні;

організовувати і контролювати своєчасне відправлення до військових частин (установ, організацій) з’єднання експлуатаційної, ремонтної та іншої документації, що надходить;

давати рекомендації щодо підбору і розстановки керівного ІТС частин.

3. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації)

1. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації):

здійснює технічне керівництво експлуатацією БпАК у військовій частині (установі, організації);

забезпечує справність БпАК і їх готовність до застосування за призначенням, правильну експлуатацію та військовий ремонт;

організовує взаємодію з підрозділами забезпечення щодо питань забезпечення комплектуючими, запасними частинами та ПММ;

планує і проводить ІТП у військовій частині (установі, організації);

розробляє заходи щодо організації експлуатації БпАК і утримання їх у справному стані та бойовій готовності;

контролює виконання особовим складом зовнішніх екіпажів (ІТС) керівництв та інструкцій з комплексної протидії іноземним технічним розвідкам під час експлуатації і ремонту АТ;

веде облік наявності й стану БпАК;

веде облік і аналіз трудовитрат з усіх видів робіт на БпАК;

забезпечує своєчасність відправлення донесень, карток обліку несправностей АТ, інших документів;

веде облік несправних агрегатів, відправлення несправних агрегатів до ремонту чи для дослідження за рекламацією на заводи промисловості або організації з ТОР;

бере участь у проведенні інженерно-оперативних розрахунків і розробленні пропозицій щодо ефективного використання бойових можливостей БпАК;

проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для експлуатації і ремонту БпАК;

планує відновлення ресурсу БпАК (БпЛА) військової частини (установи, організації) і направлення їх на регламентні роботи та в ремонт;

розробляє та проводить заходи щодо забезпечення надійності БпАК і безпеки польотів;

проводить аналіз потрібних трудовитрат для виконання робіт на БпАК, розробляє та забезпечує виконання заходів щодо їх скорочення;

проводить огляд БпАК, АЗУ першого боєкомплекту, автомобілів та інструменту згідно з нормами огляду і контролює виконання норм огляду БпАК керівним ІТС частини (установи, організації);

проводить аналіз роботи ІТС і експлуатації БпАК;

виявляє причини авіаційних подій, інцидентів, відмов та пошкоджень БпАК (БпЛА), розробляє заходи щодо їх усунення і запобігання;

формує та здійснює контроль наявності обмінного фонду блоків, агрегатів і запасних частин для експлуатації БпАК, комплектації та стану недоторканних комплектів запасних частин, правильності їх використання та їх кондиційності;

забезпечує освоєння техніки, що надходить на озброєння (постачання) військової частини (установи, організації), уведення у стрій персоналу зовнішніх екіпажів (ІТС), що прибуває до частини (установи, організації);

здійснює облік представників підприємств промисловості, що прибувають до військової частини (установи, організації);

контролює своєчасне і якісне виконання робіт за бюлетенями і їх пономерний облік;

проводить заняття з персоналом військової частини (установи, організації) з вивчення БпАК та правил їх експлуатації;

бере участь у підготовці даних для розбору польотів;

проводить заняття з ІТС з досвіду застосування БпАК під час бойових дій;

аналізує відмови, несправності, порушення правил експлуатації БпАК, розробляє пропозиції щодо їх попередження та усунення;

навчає персонал зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) виконанню військового ремонту у разі бойових пошкоджень БпАК (БпЛА);

не рідше одного разу на півріччя проводить перевірку відповідності ступенів готовності бойових комплектів частини встановленим нормам, їх технічного стану і відсутності АЗУ, заборонених до бойового застосування;

розробляє (у разі відсутності типових технологій) технологічні карти виконання робіт на БпАК конкретного типу (модифікації) БпАК і визначає в них операції, що підлягають контролю;

проводить інженерно-оперативні розрахунки та розробляє пропозиції щодо ефективного використання бойових можливостей БпАК;

виконує розрахунки і складає заявки на потрібні матеріальні засоби для експлуатації БпАК, контролює їх наявність і правильність використання;

відпрацьовує пропозиції щодо зміни чинних норм і складу переліків постачання ЗНО СЗ, засобів контролю та інструменту;

проводить облік і аналіз трудовитрат з підготовки БпАК до польотів, виконання регламентних і ремонтних робіт, розробляє заходи щодо їх скорочення;

аналізує обсяг і ефективність робіт, що виконуються на БпАК, і розробляє пропозиції щодо їх коригування;

організовує виконання доробок БпАК за бюлетенями промисловості;

проводить рекламаційну роботу;

розробляє тематику індивідуальних завдань для персоналу зовнішніх екіпажів (ІТС) за спеціальністю, контролює їх виконання;

здійснює огляди та перевірки стану БпАК, автомобілів та інструменту, АЗУ згідно з нормами огляду;

щомісяця проводить технічний розбір з персоналом зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС);

розробляє плани введення у стрій прибулих до військової частини (установи, організації) спеціалістів з урахуванням їх кваліфікації та досвіду роботи на БпАК;

контролює своєчасність здавання несправних агрегатів для відправлення до ремонту;

контролює роботу бригад промисловості, законність їх допуску до роботи, приймає виконані роботи;

своєчасно доводить до персоналу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) військової частини (установи, організації) зміни (доповнення) до ЕД, вносить їх до еталонних примірників, контролює та перевіряє внесення змін (доповнень) до робочих примірників;

здійснює особистий контроль за дотриманням ІТС керівництв та інструкцій з комплексної протидії іноземним технічним розвідкам під час виконання робіт на БпАК;

контролює наявність і пономерний облік секретного обладнання;

контролює правильність і своєчасність заповнення документації персоналом зовнішніх екіпажів (ІТС);

веде облік надходження й строків виконання всіх документів, що надходять заступнику командира частини з озброєння в частині, що стосується експлуатації БпАК, своєчасно надає відомості щодо їх виконання;

готує узагальнений статистичний матеріал щодо несправностей та відмов БпАК і працевитрат на всі види робіт на них;

навчає персонал зовнішніх екіпажів (ІТС) правильному веденню документації;

організовує внесення персоналом зовнішніх екіпажів змін до ЕД;

веде встановлені облік і звітність.

Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації) підпорядковується заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння.

2. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації) повинен:

досконало знати конструкцію і правила експлуатації БпАК, що знаходиться на озброєнні (експлуатації) частини (установи, організації);

знати керівні документи, які регламентують експлуатацію, ремонт БпАК і визначають організацію роботи ІТС, вивчати ці документи з персоналом зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) військової частини (установи, організації), контролювати їх виконання;

знати наявність і технічний стан БпАК і засобів їх контролю, організовувати утримання їх у справному стані та постійній готовності до бойового застосування, вести встановлений облік витрати їх ресурсу, контролювати своєчасність і якість їх підготовки і виконання регламентних (ремонтних) робіт у журналі старшого інженера (інженера) - начальника інженерно-авіаційної служби військової частини (установи, організації) (додаток 17);

вміти особисто виконувати всі види підготовки та обслуговування, застосовувати БпАК, проводити аналіз їх працездатності за матеріалами ЗОК;

особисто проводити заняття на БпАК;

знати рівень технічної підготовки, ділові і моральні якості всього персоналу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) частини, надавати свої пропозиції щодо його підбору і розстановки;

періодично готувати для аналізу заступнику командира військової частини з озброєння дані з основних показників роботи ІАС;

узагальнювати та поширювати передовий досвід експлуатації БпАК.

4. Командир (заступник командира з озброєння) підрозділу безпілотних авіаційних комплексів

1. Командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК:

організовує утримання БпАК, засобів їх експлуатації і ремонту, АЗУ першого боєкомплекту в постійній справності і бойовій готовності до застосування і перебазування;

обліковує і зберігає МОК;

організовує експлуатацію БпАК і роботу персоналу зовнішніх екіпажів відповідно до цих Правил, чинних інструкцій і розпорядчих документів старших начальників;

забезпечує дотримання керівництв, інструкцій з комплексної протидії іноземним технічним розвідкам підпорядкованим ІТС під час роботи на БпАК;

контролює дотримання ІТС підрозділу встановлених правил поводження із секретною технікою і документацією;

щомісяця підбиває підсумки роботи і щотижня проводить технічні розбори з персоналом зовнішніх екіпажів (ІТС) підрозділу;

веде облік і аналіз несправностей БпАК у підрозділі;

організовує зберігання, заощадження і використання за прямим призначенням матеріальних засобів, систематично перевіряє їх наявність і технічний стан;

вживає заходів щодо заміни чи ремонту матеріальних засобів, які стали непридатними до використання;

перевіряє стан БпАК відповідно до встановлених норм, якість їх підготовки;

перевіряє наявність і стан АЗУ першого боєкомплекту, спецавтомобілів та інструменту підрозділу згідно з нормами огляду;

не допускає до польоту несправні БпЛА та БпЛА, підготовка яких виконувалась із порушенням керівництв, інструкцій, РТО та цих Правил;

організовує своєчасну підготовку БпАК до польотів в заданому варіанті спорядження;

перевіряє (організовує перевірку) ЗАТО ПС, якість пального, мастила та спеціальних рідин, стиснених (зріджених) газів в обсязі аеродромного контролю;

веде встановлений облік і звітність та журнал командира (заступника командира з озброєння) підрозділу БпАК, контролює правильність і своєчасність ведення документації ІТС підрозділу, контролює своєчасність подання БпАК підрозділу до підрозділів з ремонту та технічного обслуговування БпАК військової частини (установи, організації) та приймання БпАК з цих підрозділів;

аналізує стан військової і технологічної дисципліни персоналу зовнішніх екіпажів (ІТС) підрозділу та впроваджує заходи щодо їх дотримання.

2. Командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК повинен:

досконало знати БпАК, що знаходиться на озброєнні (експлуатації), правила їх експлуатації та ремонту;

знати стан БпАК, ЗНО СЗ і засобів контролю, організовувати своєчасне і якісне виконання робіт, забезпечувати постійну справність і бойову готовність БпАК підрозділу;

досконало знати документи, які регламентують експлуатацію, ремонт БпАК і визначають організацію роботи ІТС підрозділу, вивчати ці документи з персоналом зовнішніх екіпажів (ІТС) і забезпечувати виконання їх вимог;

знати ділові та моральні якості персоналу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) підрозділу, брати участь у його підборі та розстановці;

вивчати з персоналом зовнішніх екіпажів (ІТС) підрозділу особливості експлуатації БпАК, що знаходиться на озброєнні (експлуатації) підрозділу, причини виникнення несправностей, вживати заходів щодо їх попередження та усунення.

5. Авіаційний технік (зовнішній пілот) безпілотного авіаційного комплексу

1. Авіаційний технік (зовнішній пілот) БпАК:

підтримує БпАК справним та готовим до застосування;

контролює марку, якість і кількість пального, мастил, спеціальних рідин, що заправляються в системи БпЛА, і заряджання газів;

виконує підготовку БпАК до застосування (БпЛА - до польоту);

контролює виконання робіт на БпАК спеціалістами зовнішнього екіпажу, ІТС обслуг і груп військової частини (установи, організації);

доповідає командиру підрозділу БпАК про всі несправності та пошкодження БпАК (БпЛА);

веде встановлений облік і звітність, контролює правильність заповнення документації БпАК персоналом зовнішнього екіпажу (ІТС).

Авіаційний технік (зовнішній пілот) БпАК підпорядковується командиру підрозділу (командиру екіпажу) БпАК.

2. Авіаційний технік (зовнішній пілот) БпАК повинен:

знати конструкцію та правила експлуатації БпАК, силової установки, а також принцип роботи та правила експлуатації всіх систем і обладнання БпАК, його технічний стан і ресурс;

знати сорти пального, мастил, спеціальних рідин і газів, що застосовуються, норми їх витрати, а також фактичну витрату палива й масел на закріпленому за ним БпАК;

знати обсяг підготовки і вміти виконувати всі види підготовки БпАК до застосування (БпЛА до польоту), знати обсяг регламентних і періодичних робіт, інших робіт з ТО БпАК та порядок їх виконання;

знати найменування блоків, місце встановлення секретної апаратури на БпАК, їх заводські номери та вести облік секретної апаратури за формою встановленого зразка;

вміти організовувати і особисто проводити підготовку БпАК до застосування (безпілотного ПС до польоту), перевіряти його технічний стан, виявляти та усувати несправності, складати картки обліку несправностей;

випускати в політ тільки справний та повністю підготовлений БпЛА, після закінчення передпольотної підготовки та підготовки до повторного польоту доповідати командиру (заступнику командира з озброєння) підрозділу БпАК про виконану підготовку;

утримувати у справному стані і чистоті закріплений за ним БпАК та наземне обладнання;

щомісяця проводити звірку номерів блоків секретного обладнання, встановленого на БпАК, із записом у журналі пономерного обліку секретного обладнання в підрозділі (ІАС);

забезпечувати дотримання заходів безпеки, а також виконання вимог щодо ПД ТЗР, захисту від ЗМЗ, протипожежного захисту під час роботи персоналу на БпАК.

Перший
заступник начальника
Генерального штабу
Збройних Сил України
генерал-полковник





І.І. Колесник



Додаток 1
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 1 глави 3 розділу II)

ЖУРНАЛ
обліку і контролю виконання наказів, директив, вказівок і розпоряджень з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів в органі управління безпілотною авіацією

№ з/п

Номер, дата документа/його вхідний номер, дата отримання

Стислий зміст документа

Тип АТ, ЗТО

Строк виконання, відповідальний виконавець

Вихідний номер, дата відправлення документа до військової частини (установи, організації), номери військових частин (установ, організацій)

Вихідний (вхідний) номер, дата надходження доповіді з частин (установ)

Відмітка про виконання, номер, дата доповіді

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

8

9










__________
Примітки:


1. Графи 1 - 5 заповнюються під час отримання документа. Графа 6 заповнюється в тому разі, якщо відпрацьовується розпорядження частинам по суті документа.
2. Графа 7 заповнюється під час отримання доповідей з військових частин (установ, організацій) про виконання вимог документа, графа 8 - після відправлення доповіді про виконання документа всіма військовими частинами (установами, організаціями), яких стосується цей документ.


Додаток 2
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 2 глави 3 розділу II)

ЖУРНАЛ
обліку і контролю виконання наказів, директив, вказівок і розпоряджень з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у військовій частині (установі, організації) __________________

№ з/п

Номер, дата документа/його вхідний номер, дата отримання

Стислий зміст документа, вимоги

Тип АТ, ЗНО СЗ

Строк виконання, відповідальний виконавець

Заходи, що проводяться (номер аркуша контролю)

Дата виконання, номер, дата доповіді про виконання документа

1

2

3

4

5

6

7








__________
Примітки:


1. У графі 2 номер документа тривалої дії замальовується червоним олівцем.
2. Графи 1 - 6 заповнюються під час отримання документа.
3. Графа 7 заповнюється щодо тих документів, у яких даються вказівки на проведення цільових оглядів та перевірок на БпАК. У цій графі записується номер (у порядку загальної нумерації), який надається аркушу контролю виконання цільової перевірки (огляду) за певним документом, а також вказується спеціальність, за якою відпрацьовується аркуш контролю (наприклад, 15/АО, 16/ЛД).


Додаток 3
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 2 глави 2 розділу IV)

ЖУРНАЛ
підготовки та застосування безпілотного авіаційного комплексу



Додаток 4
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 10 глави 2 розділу IV)

ЖУРНАЛ
командира підрозділу безпілотних авіаційних комплексів

I. Відомості про особовий склад

№ з/п

Військове звання, прізвище, ім'я, по батькові

Дата народження

Який ВНЗ і коли закінчив, ВОС, класна кваліфікація

Сімейний стан, цивільна спеціальність

Адреса місця проживання (призову)

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

II. Облік заохочень

№ з/п

Військове звання, прізвище, ім'я, по батькові

За що заохочується

Вид заохочення, хто заохотив

Примітка

1

2

3

4

5

III. Облік порушень військової, технологічної дисципліни та заходів безпеки

№ з/п

Військове звання, прізвище, ім'я, по батькові

Стислий опис порушення

Заходи попередження, яке і ким накладено стягнення

Примітка

1

2

3

4

5


ЗАТВЕРДЖУЮ

_______________________________
(посада)

_______________________________
(військове звання, підпис, прізвище)

"___" ____________ 20__ р.

IV. План роботи

__________________ 20__ р.

№ з/п

Захід, який планується

Виконавець, строк виконання

Відмітка про виконання

1

2

3

4

_____________________________________________________________________
(посада, військове звання, підпис, прізвище)

V. Облік використання робочого часу особовим складом

за _______________ 20__ р.
(місяць)

№ з/п

Прізвище, ініціали/види робіт

Тривалість роботи в годинах (витрати в людино-годинах) за числами місяця

Усього за місяць

1

2

3

...

30

31

1

2

3

4

5

 

32

33

34



















1

Сумарна кількість людино-годин робіт на БпАК, з них:








попередня підготовка








передпольотна підготовка








підготовка до повторного польоту








післяпольотна підготовка








роботи згідно з вказівками ОуБпА ЦОВВ та ЗСУ








роботи із ЗНО СЗ








усунення несправностей, виявлених на БпАК








роботи з АЗУ








інші роботи на БпАК








2

Роботи, не пов'язані з обслуговуванням БпАК








3

Підготовка особового складу, у тому числі:








інженерно-технічна підготовка








індивідуальна підготовка








4

Втрати робочого часу, з них на:








наряд








відпустку








хворобу








відрядження








5

Сумарні витрати








VI. Облік несправностей

Дата відмови

Бортовий номер БпАК (БпЛА)

Назва, номер блока (агрегату), що відмовив

Зовнішня ознака несправності

Причина відмови

Примітка

1

2

3

4

5

6







VII. Облік виконання вправ
під час відпрацювання бойових злагоджень на ___ півріччя 20__ р.

№ з/п

Вправи, які плануються

Дата проведення, з ким проводиться

Відмітка про виконання

1

2

3

4

 

 

 

 

VIII. Облік доведення документів до особового складу

Вид документа, його дата

Стислі вимоги документа щодо особового складу

Дата проведення

1

2

3

IX. План-графік огляду ЗНО СЗ

№ з/п

Назва ЗНО СЗ

План огляду за місяцями. Оцінка стану

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

X. Зауваження та вказівки осіб, що перевіряють

Дата перевірки

Зауваження, вказівки. Посада, військове звання, підпис, ініціали, прізвище особи, яка перевіряє

Строк виконання

Відмітка про виконання

1

2

3

4

__________
Примітки:


1. У розділі I зазначаються відомості про весь особовий склад підрозділу. У графі "Примітки" зазначається різна інформація, у тому числі й про вибуття зі складу підрозділу.
2. У розділі II наростаючим підсумком враховуються заохочення особового складу підрозділу. Після закінчення місяця записи підкреслюють і під рискою у графі 4 вказують кількість заохочень за місяць. Після завершення останнього місяця року (періоду), крім даних за цей місяць, зазначають сумарні заохочення за рік (період).
3. У розділі III враховуються всі порушення військової, технологічної дисципліни і заходів безпеки. У графі 3 опис порушення починається із запису виду порушення, потім зазначається, у чому воно полягало і що сприяло порушенню. У графі 4 записуються заходи, вжиті для недопущення в майбутньому подібних порушень, а також заходи, вжиті до безпосереднього порушника. Після закінчення місяця записи підкреслюють і нижче в графі 4 вказують окремо кількість порушень військової дисципліни, технологічної дисципліни та заходів безпеки, у тому числі травмувань та загибелі підлеглого особового складу. Під час підбиття підсумків останнього місяця року (періоду), крім даних за місяць, вказуються дані за рік (період).
4. У розділі V тривалість роботи спеціалістів на АТ, затрати на навчання і втрати робочого часу проставляються в годинах навпроти кожного прізвища у графі, що відповідає числу місяця, з використанням таких умовних позначень:
ПР - попередня підготовка (періодичні роботи);
ПП - передпольотна підготовка;
ПІС - післяпольотна підготовка;
ППП - підготовка до повторного польоту;
УН - усунення несправностей, виявлених на БпАК;
АЗУ - роботи з АЗУ;
Вк - роботи згідно з вказівками ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ;
ЗНО - роботи із ЗНО СЗ;
ІР - інші роботи на БпАК;
ІТП - інженерно-технічна підготовка;
ІП - індивідуальна підготовка;
Н - наряд; В - відпустка;
Вд - відрядження;
Хв - хвороба.
При цьому враховується фактично витрачений час у годинах. Втрати також враховуються в годинах залежно від фактичної тривалості роботи цього дня (наприклад, Корнійчук В. В. - 5 ПП, 4 - ГР; Нестерук В. В. - 9 Н тощо) (тривалість робіт цього дня становила 9 годин).
Сумарні трудовитрати (за видами робіт) на підготовку особового складу, втрати робочого часу отримуються складанням трудовитрат (втрат) всіх спеціалістів цього дня.
При цьому до робіт, не пов'язаних з обслуговуванням АТ, належать роботи з обладнання й утримання виробничої та навчальної бази, обладнання й утримання укриттів, сховищ, робочих площ аеродромів тощо. Підсумкові дані за місяць підраховуються за витратами на експлуатацію АТ, на навчання і витрату робочого часу (загальні й за видами). Місячні витрати кожного спеціаліста сумуються тільки за потреби.
5. У розділі VI враховуються й аналізуються характерні несправності, виявлені на АТ і ЗНО СЗ.
6. У розділі VIII ведеться облік документів щодо особового складу зовнішнього екіпажу. При цьому в графі "Вид документа" номер документа не зазначається. У графі "Стислі вимоги" вказуються тільки ті вимоги, які має обов'язково виконувати особовий склад підрозділу.
7. У розділі IX чарунка, яка відповідає місяцю і виду ЗНО СЗ, горизонтальною рискою ділиться на дві частини. На початку кожного місяця в зазначених чарунках зверху простим олівцем записується дата огляду, що планується. Після огляду чорнилом проставляється дата огляду фактична і чарунка замальовується: червоним кольором - якщо стан ЗНО СЗ відмінний; синім - добрий; зеленим - задовільний; чорним - незадовільний. У нижній частині чарунки проставляється відсоток укомплектованості та кількість придатних до застосування ЗНО СЗ. До розділу вносяться також результати оглядів ЗНО СЗ вищими посадовими особами. Раз на квартал виводиться оцінка ЗНО СЗ підрозділу.


Додаток 5
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 3 глави 6 розділу IV)

АРКУШ КОНТРОЛЮ
виконання вказівки, розпорядження



Додаток 6
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 8 глави 6 розділу IV)

Зразок

ЖУРНАЛ
обліку аркушів контролю

Номер аркуша контролю

Дата розробки

Підстава

Стислий зміст цільових оглядів та перевірок

Термін виконання

Кількість примірників, до яких підрозділів надано

Дата видачі аркуша контролю

Дата повернення аркуша контролю

1

2

3

4

5

6

7

8

1/ЛД

03.04.2017

№ 105Л_12

Перевірка стійки шасі

04.04.2017

Відділення ЗОІ розвід роти
Відділення ЗОІ БУАР

03.04.2017
03.04.2017

04.04.2017
04.04.2017


Додаток 7
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 7 глави 9 розділу IV)

КОНТРОЛЬНИЙ АРКУШ
проведення інструктажу з техніки безпеки



Додаток 8
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 5 глави 10 розділу IV)

АКТ
перевірки знання авіаційної техніки



Додаток 9
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 1 глави 11 розділу IV)

ДОПУСК
до виконання польотів (перельотів) безпілотним літальним апаратом, який належить до I класу

1. Найменування та місцезнаходження експлуатуючої організації, яка видає допуск до виконання польотів (перельотів)


2. Тип повітряного судна


3. Реєстраційний номер


4. Виробник повітряного судна


5. Заводський номер повітряного судна


6. Дата виготовлення повітряного судна


7. Допуск надає право виконувати польоти


8. Термін дії до

9. Дата видачі

10. Керівник (командир) експлуатуючої організації:

___________________________________
(посада)

________
(підпис)

______________________
(ініціали, прізвище)


Додаток 10
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 5 глави 3 розділу IX)

РЕКЛАМАЦІЙНИЙ АКТ



Додаток 11
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 5 глави 3 розділу IX)

ЖУРНАЛ
обліку пред'явлених рекламацій



Додаток 12
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 3 глави 4 розділу IX)

ЖУРНАЛ
обліку виконання робіт за бюлетенями та вказівками на безпілотних авіаційних комплексах у військовій частині (установі, організації)

______________________________________________________________________
(найменування військової частини (установи, організації))

I. Облік бюлетенів та вказівок щодо доробок БпАК, які експлуатуються військовою частиною

№ з/п

Номер бюлетеня (вказівки)

Дата надходження

Стислий зміст бюлетеня (вказівки)

Номер БпАК, який підлягає доробці

Установлений строк виконання

Хто виконує доробку та постачає деталі

Скільки отримано деталей, коли

Скільки недоотримано деталей

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10











II. Облік виконання доробок на БпАК

№ з/п

Номер

Номер БпАК, відмітка про виконання

бюлетеня

вказівки

1

2

3

4

5

6

...









__________
Примітки:


1. У графі 2 розділу I зазначається номер бюлетеня або вказівки, у графі 4 - стислий зміст бюлетеня або вказівки, у графі 5 - номери БпАК, які підлягають доробці.
2. У графах 2, 3 розділу II записують найменування бюлетенів або вказівок, у графах 4 - № для обліку виконання доробок чарунки ділять на 2 частини: у верхній частині проставляють установлену дату виконання доробок, у нижній - фактичну дату виконання. У чарунках, які відповідають БпАК, що не підлягає доробкам за цим бюлетенем, проставляють літери "НД". Після виконання бюлетеня нижню частину чарунки замальовують червоним олівцем.


Додаток 13
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 5 глави 4 розділу IX)

ДОВІДКА



Додаток 14
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 4 глави 2 розділу X)

ПРИЙМАЛЬНО-ЗДАВАЛЬНИЙ АКТ



Додаток 15
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 5 глави 2 розділу X)

ПРИЙМАЛЬНО-ЗДАВАЛЬНИЙ АКТ



Додаток 16
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 13 глави 5 розділу X)

ДОНЕСЕННЯ
про надходження (вибуття, списання, втрату) безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) (безпілотних літальних апаратів (БпЛА))



Додаток 17
до Правил технічної
експлуатації безпілотних
авіаційних комплексів I класу
державної авіації України
(пункт 2 глави 3 розділу XI)

ЖУРНАЛ
старшого інженера (інженера) - начальника інженерно-авіаційної служби військової частини (установи, організації)


Документи та файли

Сигнальний документ — f478192n1166.doc
Сигнальний документ — f478192n1156.doc
Сигнальний документ — f478192n1167.doc
Сигнальний документ — f478192n1168.doc
Сигнальний документ — f478192n1169.doc
Сигнальний документ — f478192n1170.doc
Сигнальний документ — f478192n1161.doc
Сигнальний документ — f478192n1171.doc
Сигнальний документ — f478192n1172.doc
Сигнальний документ — f478192n1173.doc
Сигнальний документ — f478192n1174.doc

Публікації документа