Документ z1008-18, чинний, поточна редакція — Прийняття від 13.08.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 02.10.2018. Подивитися в історії? )


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
безпеки при захороненні радіоактивних відходів


ІІ. Загальна мета і принципи безпеки при захороненні РАВ


5. Реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту

1. Безпека захоронення РАВ забезпечується за рахунок послідовної реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту, що базується на застосуванні системи взаємодоповнюючих бар’єрів, а також технічних і організаційних заходів щодо захисту бар’єрів і збереження їх ефективності.

Система пасивних бар’єрів системи захоронення РАВ може включати, зокрема, такі інженерні бар’єри: форма РАВ, пакувальний комплект, в який вона вміщена, елементи споруд, в які розміщуються РАВ (нижня основа, стіни сховища, верхнє накриття тощо), та природні бар’єри - природні матеріали майданчика (породи).

2. Основною метою реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту є:

на етапах експлуатації та закриття сховища - своєчасне виявлення і усунення факторів, які призводять до порушень функціонування системи бар’єрів, меж та умов нормальної експлуатації (закриття) сховища, виникнення аварійних ситуацій, а також запобігання їх переростання в аварії, обмеження і ліквідація наслідків аварій;

у період після закриття сховища - забезпечення безпеки системи захоронення РАВ за рахунок системи взаємодоповнюючих пасивних бар’єрів, а також заходів адміністративного контролю.

3. Реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту на етапах експлуатації та закриття здійснюється згідно із вимогами Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913.

4. У період після закриття сховища за рахунок системи взаємодоповнюючих пасивних бар’єрів забезпечується реалізація таких функцій безпеки:

утримання РАВ;

ізоляція РАВ;

уповільнення і затримка міграції радіонуклідів в доступне для людини середовище;

зменшення кількості радіонуклідів, які внаслідок міграції зі сховища зможуть досягти доступного для людини середовища, зокрема, за рахунок їх дисперсії у навколишньому середовищі.

Конкретний бар’єр може виконувати декілька функцій безпеки.

5. Безпека системи захоронення РАВ не покладається виключно на функціонування окремого бар’єра та/або на реалізацію однієї функції безпеки.

Прийнятний рівень безпеки системи захоронення РАВ забезпечується з урахуванням відмов одного з бар’єрів (порушення виконання бар’єром встановленої функції безпеки) при впливах на систему захоронення РАВ обґрунтовано визначених подій та процесів.

6. У період після закриття сховища безпека забезпечується за рахунок виконання кожним пасивним бар’єром встановлених функцій безпеки при впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких є:

10-3/рік та вище - для поверхневих сховищ;

10-4/рік та вище - для приповерхневих сховищ;

10-5/рік та вище - для сховищ на середніх глибинах;

10-6/рік та вище - для геологічних сховищ.

Безпека забезпечується з урахуванням поступових змін стану системи захоронення РАВ з часом внаслідок впливів, обумовлених подіями, процесами та їх комбінаціями (сценарії нормальної еволюції).

7. У період після закриття сховища безпека забезпечується за рахунок виконання сукупністю бар’єрів встановлених функцій безпеки при впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких є:

10-4/рік та вище (але нижча за 10-3/рік) - для поверхневих сховищ;

10-5/рік та вище (але нижча за 10-4/рік) - для приповерхневих сховищ;

10-6/рік та вище (але нижча за 10-5/рік) - для сховищ на середніх глибинах.

Безпека забезпечується з урахуванням поступових та швидких змін стану системи захоронення РАВ внаслідок впливів, обумовлених подіями, процесами та їх комбінаціями (сценарії прискореної деградації).

Для геологічних сховищ сценарії прискореної деградації не розглядаються.

При впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких менша за вищезазначені, забезпечується (наскільки це є можливим) зменшення оцінених наслідків цих впливів.

8. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються та в ЗАБ обґрунтовуються:

структура системи бар’єрів;

призначення і функції безпеки кожного бар’єра та проектні рішення з їх реалізації;

строк, протягом якого передбачається виконання конкретних функцій безпеки кожним бар’єром;

переліки та характеристики ОПП, що враховуються в сценаріях нормальної еволюції та прискореної деградації;

проектні рішення та заходи щодо захисту інженерних бар’єрів від зовнішніх впливів та контролю виконання бар’єрами встановлених функцій безпеки;

альтернативні та/або додаткові заходи на випадок порушення виконання бар’єрами встановлених функцій безпеки.

ОПП включають особливості системи захоронення (характеристики РАВ, інженерних та природних бар’єрів тощо), події (землетрус, екстремальні опади, смерч, пожежа, падіння літака, ненавмисне вторгнення тощо), процеси (фізико-хімічні процеси, що протікають у системі захоронення, зміни клімату, напрямку або швидкості руху ґрунтових вод тощо).

9. Функції безпеки і проектні рішення з їх реалізації визначають із урахуванням:

характеристик РАВ;

типу сховища;

фізико-хімічних процесів, що протікають в системі захоронення РАВ;

результатів досліджень властивостей і характеристик бар’єрів та їх поступових змін з часом;

можливих зовнішніх впливів природного і техногенного походження (відповідно до обґрунтовано визначених подій та процесів);

прогнозних розрахунків для оцінки радіаційних впливів системи захоронення РАВ на людину та навколишнє природне середовище.

10. Інженерні бар’єри проектують таким чином, щоб забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на період часу, достатній для істотного зменшення активності радіонуклідів за рахунок радіоактивного розпаду, із урахуванням сценаріїв нормальної еволюції.

11. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються вид, тривалість та заходи адміністративного контролю.

Адміністративний контроль може бути:

активним, що включає контроль цілісності бар’єрів та виконання бар’єрами встановлених функцій безпеки, відновлення належного їх функціонування у випадку реалізації визначених зовнішніх подій та процесів, моніторинг навколишнього природного середовища;

пасивним, що включає обмеження на діяльність людини в межах майданчика, збереження інформації про існування сховища.




вгору