Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства
МВС України, Адміністрація Держкордонслужби, Служба безпеки України; Наказ, Інструкція, Форма типового документа [...] від 23.04.2012353/271/150
Документ z0806-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.06.2018, підстава - z0482-18

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

23.04.2012  № 353/271/150


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 травня 2012 р.
за № 806/21119

Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ
№ 1274/677 від 22.10.2015
№ 38/77 від 22.01.2018}

На виконання вимог Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, з метою упорядкування роботи з примусового повернення і примусового видворення іноземців та осіб без громадянства НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Інструкцію про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, що додається.

2. Департаментові імміграційної роботи Державної міграційної служби України (Ковальов В.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції в установленому порядку.

3. Наказ надіслати за належністю.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників голів Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби та Служби безпеки відповідно до функціональних обов’язків.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його опублікування.

Міністр внутрішніх
справ України
генерал внутрішньої
служби України




В.Ю. Захарченко

Голова Державної
прикордонної служби України
генерал армії України



М.М. Литвин

Голова
Служби безпеки України
генерал-лейтенант



І.О. Калінін

ПОГОДЖЕНО:

Міністр закордонних справ України


К.І. Грищенко




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх
справ України,
Адміністрації Державної
прикордонної служби України,
Служби безпеки України
23.04.2012  № 353/271/150
(у редакції наказу
Міністерства внутрішніх
справ України,
Служби безпеки України
22.01.2018 № 38/77)


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 травня 2012 р.
за № 806/21119

ІНСТРУКЦІЯ
про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів (далі - органи ДМС), органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України (далі - СБУ) під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання.

2. У цій Інструкції терміни «примусове повернення» та «примусове видворення» означають систему адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців, які незаконно перебувають в Україні, покинути територію України всупереч їх волі і бажанню.

3. Дія цієї Інструкції поширюється на посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону, органів СБУ та іноземців, які підлягають примусовому поверненню чи примусовому видворенню у випадках, передбачених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

4. Іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворені на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.

5. Підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є:

дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;

якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

6. Примусове повернення з підстав, передбачених пунктом 5 цього розділу, здійснюється за рішенням органів ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органу СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, оформленням відповідних документів, доведенням цього рішення до іноземця та взяттям з нього зобов’язання про добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк, а також здійсненням подальшого контролю за фактичним виконанням іноземцем цього рішення.

7. Підставами для подання позову про примусове видворення іноземців є:

невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення;

наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави;

якщо іноземці, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію;

якщо іноземець, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду,- до набрання рішенням суду законної сили.

У рамках процедури примусового видворення органи ДМС, органи охорони державного кордону, органи СБУ:

готують та подають до місцевого загального суду як адміністративного суду (далі - адміністративний суд) обґрунтовану позовну заяву;

беруть участь у судовому розгляді;

забезпечують участь у судовому розгляді іноземців, які затримані;

ознайомлюють іноземця з судовим рішенням про його примусове видворення та порядком оскарження цього рішення (якщо це рішення не було вручене іноземцю одразу після його оголошення);

забезпечують фактичне виконання рішення суду про примусове видворення іноземця або іншого рішення суду, прийнятого з метою забезпечення примусового видворення.

Позовні заяви подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням органів ДМС, органу охорони державного кордону, органу СБУ або за місцезнаходженням ПТПІ.

8. Відповідно до статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» забороняється примусово повертати і примусово видворяти іноземців до країн, де:

їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або через політичні переконання;

їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

їх життю або здоров’ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного чи внутрішнього збройного конфлікту, або систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Примусове повернення не застосовується до іноземців, які не досягли 18-річного віку, та іноземців, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Забороняється колективне примусове видворення іноземців.

9. У кожному випадку затримання іноземця більше ніж на три години щодо його примусового повернення або з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення невідкладно інформується регіональний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

За бажанням іноземця, адвоката, який надає йому правову допомогу, офіційного дипломатичного представника країни походження мігранта їх побачення проводиться в окремому приміщенні для побачень органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ.

Виконання прийнятого рішення про примусове повернення чи примусове видворення відкладається у випадку отримання відповідного офіційного звернення дипломатичного представника відповідної країни, представника Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (далі - УВКБ ООН), але не більше ніж на 10 днів, починаючи з дати його оголошення, або рішення скасовується, якщо з’ясуються обставини, зазначені в статті 3 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Дипломатичні представники та представники УВКБ ООН можуть безпосередньо звертатися з офіційними листами до керівників органів ДМС, органів охорони державного кордону та СБУ.

10. Рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Рішення суду про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення посадові особи з’ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення негайно повідомляється центр надання правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.

Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб’єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.

11. У разі звернення іноземця під час його перебування в ПТПІ із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, він продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

12. ДМС, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ здійснюють взаємний обмін статистичною інформацією про іноземців, стосовно яких їх територіальними органами/підрозділами прийняті рішення про примусове повернення та задоволені адміністративним судом позови про примусове видворення, із зазначенням кількості прийнятих рішень, громадянства осіб та результатів їх виконання.

Обмін такою інформацією здійснюється щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним, поштою та каналами електронного зв’язку.

II. Порядок дій посадових осіб органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ під час прийняття рішень про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни

1. Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства (додаток 1) (далі - рішення про примусове повернення) готує у двох примірниках посадова особа органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ і затверджує начальник (заступник начальника) відповідного органу/підрозділу або особа, яка виконує його обов’язки, за наявності підстав, зазначених у пункті 5 розділу І цієї Інструкції, з подальшим повідомленням щодо рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства (додаток 2) упродовж 24 годин прокурора за територіальністю про підстави прийняття такого рішення.

Інформацію надсилають відомчою електронною поштою (факсимільним зв’язком):

органи ДМС - до апарату ДМС;

органи охорони державного кордону - до Адміністрації Держприкордонслужби;

регіональні органи СБУ - до Центрального управління СБУ.

2. Рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства (додаток 3).

У разі відмови іноземця від особистого підпису в рішенні про примусове повернення посадова особа робить про це запис у рішенні про примусове повернення в присутності двох свідків.

3. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, упродовж якого іноземець зобов’язаний виїхати з України, який не має перевищувати 30 днів з дня прийняття такого рішення.

Рішення про примусове повернення може супроводжуватися забороною подальшого в’їзду в Україну строком на три роки.

Строк заборони подальшого в’їзду обчислюється з дня винесення такого рішення.

Якщо рішення про примусове повернення супроводжується забороною в’їзду в Україну, у паспортному документі іноземця проставляється відмітка про заборону в’їзду.

Начальник органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, який прийняв рішення про заборону подальшого в’їзду іноземця в Україну, упродовж доби інформує про це Адміністрацію Держприкордонслужби шляхом надсилання доручення, оформленого з дотриманням вимог Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280.

4. Один з примірників рішення про примусове повернення видається іноземцю, стосовно якого воно прийнято, інший залишається в органі, який його прийняв.

У разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця скасовується віза, вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні, та проставляється штамп, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

5. Іноземець зобов’язаний самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

З метою контролю за виконанням іноземцем рішення про примусове повернення посадові особи органів ДМС та органів охорони державного кордону можуть супроводжувати такого іноземця територією України до пункту пропуску (пункту контролю) через державний кордон України, через який іноземець запланував виїзд.

IIІ. Порядок дій посадових осіб органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ під час ініціювання рішень щодо примусового видворення іноземців за межі України

1. У разі виявлення підстав, передбачених частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», органи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ залежно від обставин виявлення/затримання іноземця невідкладно готують позовну заяву до адміністративного суду.

2. За наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ позовну заяву відповідно до частини першої статті 289 КАСУ.

Вимоги щодо взяття на поруки та внесення застави не можуть бути заявлені стосовно іноземців, до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності.

У разі якщо особа, стосовно якої подається позов, є батьком, матір’ю, супроводжуючою особою або опікуном для неповнолітніх осіб, які слідували спільно з нею, відомості про таких дітей зазначаються у позовній заяві.

3. У разі виявлення/затримання іноземців, які перебувають у процедурі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, за порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців до завершення цієї процедури (залежно від обставин справи) органи ДМС, органи охорони державного кордону або органи СБУ невідкладно готують позовну заяву до адміністративного суду щодо:

1) взяття особи на поруки підприємства, установи чи організації, або

2) зобов’язання іноземця внести заставу, або

3) затримання іноземця з поміщенням до ПТПІ.

4. Розмір застави визначається судом та вноситься на рахунок протягом п’яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави.

До цього часу за рішенням суду іноземець утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу СБУ, який його затримав, або в ПТПІ та звільняється з нього у день надання документів, що підтверджують унесення застави, або взяття на поруки.

У разі невнесення іноземцем застави в установлений строк органи ДМС, органи охорони державного кордону або органи СБУ невідкладно звертаються до суду з клопотанням про його затримання та поміщення до ПТПІ.

На час прийняття такого рішення іноземець утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні зазначених органів/підрозділів або в ПТПІ.

5. У разі невиконання іноземцем передбачених обов’язків після внесення застави або у разі перебування на поруках та вчинення порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців:

1) внесену заставу за клопотанням відповідного органу/підрозділу або за ініціативою суду суд звертає у дохід держави;

2) відповідний орган/підрозділ звертається до адміністративного суду з позовною заявою про затримання іноземця з поміщенням до ПТПІ.

6. Строк затримання іноземців, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців.

У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більше ніж до вісімнадцяти місяців.

Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є:

відсутність співпраці з боку іноземця під час процедури його ідентифікації;

неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п’ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Про необхідність продовження строку затримання іноземця, утримуваного в ПТПІ, заінтересований орган/підрозділ за три доби до закінчення строку затримання особи повідомляє адміністрацію ПТПІ та надсилає факсом чи електронними засобами зв’язку письмове повідомлення про подання до адміністративного суду позову про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України. У разі задоволення судом такого позову копію рішення суду передає заінтересований орган/підрозділ під час повернення особи до ПТПІ.

Органи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ забезпечують участь іноземців, які затримані, у судових засіданнях під час розгляду позовних заяв, передбачених частиною першою статті 289 КАСУ. У разі розгляду справ про продовження строку затримання іноземця участь останнього у судовому засіданні може бути забезпечена також шляхом організації відеоконференції.

7. На вимогу дипломатичного представництва чи консульської установи, акредитованої в Україні, з метою здійснення безпосередньої ідентифікації особи та її документування іноземця може супроводжувати до такого представництва (установи) орган/підрозділ, за позовом якого затримано особу, або уповноважений ним орган/підрозділ.

8. У разі звернення іноземця із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, під час ініціювання органами охорони державного кордону стосовно нього процедури щодо примусового повернення чи примусового видворення та до поміщення його до ПТПІ посадові особи органу охорони державного кордону діють відповідно до вимог підпункту 3 пункту 4 розділу ІІ Інструкції про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 серпня 2016 року № 772, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2016 року за № 1212/29342.

9. Рішення суду про примусове видворення іноземця виконує орган або підрозділ, який його ініціював.

З метою забезпечення фактичного виконання рішень суду про примусове видворення посадові особи органу ДМС, органу охорони державного кордону здійснюють супровід такого іноземця територією України до пункту пропуску (пункту контролю) через державний кордон України, через який заплановано виїзд.

10. Виконання рішень суду про примусове видворення іноземців за позовами органів СБУ здійснюють органи ДМС за місцезнаходженням органу СБУ.

Про виконання рішення про примусове видворення орган ДМС інформує орган СБУ, який його ініціював.

IV. Порядок дій посадових осіб органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ під час поміщення іноземців до ПТПІ

1. Перед поміщенням іноземців до ПТПІ органи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ оформлюють рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (додаток 5), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора щодо такого рішення (додаток 6).

Заінтересований орган/підрозділ перед поміщенням іноземців до ПТПІ не пізніше доби до запланованого поміщення повідомляє про це адміністрацію ПТПІ відповідно до вимог пункту 4 розділу ІІ Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 лютого 2016 року № 141, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 2016 року за № 748/28878.

2. До ПТПІ поміщуються іноземці:

стосовно яких суд прийняв рішення про примусове видворення;

стосовно яких суд прийняв рішення про затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

затримані за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

затримані органами ДМС на строки та в порядку, передбачені законодавством України.

3. Поміщення іноземців до ПТПІ здійснює адміністрація такого пункту на підставі рішення, зазначеного в пункті 1 цього розділу, постанови суду або протоколу про адміністративне затримання за актом приймання-передавання, складеним ПТПІ та органом/підрозділом, який доставив іноземців.

4. Іноземці, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, поміщуються до ПТПІ на строк, необхідний для їх ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше ніж на вісімнадцять місяців.

У разі звернення іноземця під час перебування в ПТПІ із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, він продовжує перебувати в ПТПІ до остаточного прийняття рішення за заявою та на підставі відповідного рішення адміністративного суду.

V. Матеріали про примусове повернення та примусове видворення

1. До матеріалів про примусове повернення/видворення, що зберігаються в особовій справі затриманого, належать:

рішення відповідного органу/підрозділу про примусове повернення та/або рішення адміністративного суду щодо примусового видворення іноземця;

копія паспортного документа іноземця (за наявності);

у разі відсутності паспортного документа - документи (посвідчення особи на повернення), які свідчать про здійснення заходів щодо встановлення особи затриманого;

копія вироку суду чи постанови у справі про адміністративне правопорушення, якщо видворення є наслідком вчинення іноземцем під час перебування в Україні злочину чи адміністративного правопорушення;

копія повідомлення, надісланого іноземному дипломатичному представництву або консульській установі, про затримання іноземця;

копія акта приймання-передавання особи за договорами про реадмісію осіб (за наявності);

інші документи (дактилокарти, акт про фактично здійснені витрати на примусове видворення іноземця, акт про приймання від інших правоохоронних органів для видворення).

2. Матеріали про примусове повернення/видворення зберігаються в органах та підрозділах, які приймали або ініціювали такі рішення, упродовж п’яти років, після чого підлягають знищенню.

VI. Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців

1. Якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.

З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.

У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.

Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

2. Про випадки затримання іноземця на строк, що перевищує три години, посадова особа органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ упродовж доби з дати затримання повідомляє акредитоване в Україні дипломатичне представництво або консульську установу держави, громадянином якої є затримана особа.

У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця повідомлення щодо його затримання надсилається через Департамент консульської служби МЗС.

Повідомлення підписує відповідно начальник (заступник начальника) органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ або особа, яка виконує його обов’язки.

3. У разі звернення іноземця із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, відомості про нього до дипломатичних представництв або консульських установ держави його походження не надсилаються.

Такі відомості, а також сам факт відповідного звернення є конфіденційною інформацією, яка не має надаватися дипломатичним представництвам або консульським установам держав походження затриманих.

4. Іноземець, який звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, має право на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з дати подання відповідної заяви до прийняття остаточного рішення за заявою.

VІІ. Порядок дій посадових осіб територіальних органів ДМС та органів охорони державного кордону під час виконання іноземцями рішень про примусове повернення до країни походження або третьої країни та рішень суду про примусове видворення, а також здійснення контролю за їх виконанням

1. Примусове видворення іноземця здійснює орган або підрозділ, за позовом якого адміністративний суд виніс рішення про примусове видворення.

2. Начальник (заступник начальника) органу ДМС, органу охорони державного кордону, яким ініційовано прийняття такого рішення, здійснює контроль за підготовкою та фактичним виконанням примусового видворення, а саме:

уточнює дані щодо прийнятого рішення про примусове повернення або примусове видворення та заходів для його реалізації;

перевіряє повноту та якість виконання заходів, передбачених розділами ІІ, ІІІ цієї Інструкції та пунктами 3-6, 8, 9, 11, 16 цього розділу;

не пізніше ніж за дві доби до примусового видворення іноземця, а також у випадках примусового повернення під супроводом надає інформацію до ДМС або Адміністрації Держприкордонслужби про:

номер авіарейсу/потягу, вагона, маршрут прямування, час відправлення та прибуття до місця призначення;

погодження питання з перевізником про здійснення перевезення іноземця або групи іноземців;

кількість іноземців, яких примусово видворяють, та їх громадянство;

кількість супроводу, старшого супроводу, номер телефону старшого, екіпірування;

повноту забезпечення супроводу коштами на відрядження;

порядок взаємодії з поліцією та іншими правоохоронними органами під час супроводу до місця призначення;

додаткові заходи, яких ужито для забезпечення супроводження та видворення іноземців.

3. З метою забезпечення виконання постанови адміністративного суду про примусове видворення, а в окремих випадках для здійснення контролю за виконанням іноземцем рішення про примусове повернення наказом відповідного органу/підрозділу призначається супровід.

Склад супроводу має забезпечити надійну охорону іноземців під час їх примусового видворення за межі України. Склад супроводу формується з розрахунку:

для супроводження групи до 4 осіб - 3-4 особи;

для супроводження групи до 8 осіб - 4-6 осіб.

У складі супроводу мають бути співробітники однієї статі з іноземцями, яких примусово видворяють.

Начальник органу ДМС, органу охорони державного кордону може збільшити кількість особового складу супроводу з урахуванням особливостей категорії осіб, яких видворяють, та інших ризиків.

Склад супроводу органу охорони державного кордону екіпірується спеціальними засобами.

Порядок застосування засобів фізичного впливу, спеціальних засобів здійснюється відповідно до законодавства України.

4. Підготовку супроводу здійснюють:

старший супроводу та начальник структурного підрозділу у справах іноземців та адміністративного провадження органу охорони державного кордону;

визначена начальником територіального органу посадова особа, керівник територіального підрозділу ДМС.

Контроль за підготовкою та інструктаж супроводу здійснюють начальник (заступник начальника), перший заступник начальника територіального органу ДМС, органу охорони державного кордону, керівник територіального підрозділу ДМС або посадова особа, визначена начальником органу (підрозділу).

Під час інструктажу перевіряються склад супроводу, форма одягу, визначається вид транспорту, маршрут прямування, порядок організації та здійснення охорони осіб, яких супроводжують, порядок підтримання зв’язку, взаємодії з правоохоронними органами, алгоритм дій у разі виникнення нестандартних ситуацій, їх фіксації, заходи безпеки.

5. Після отримання інструктажу старший супроводу інформує відповідну посадову особу територіального органу ДМС, начальника зміни оперативно-чергової служби органу охорони державного кордону про:

склад супроводу, старшого супроводу, екіпірування, кількість іноземців, яких примусово видворяють, їх громадянство;

вид транспортного засобу, маршрут прямування, номер рейсу, номер потяга, вагона, час відправлення та прибуття до місця призначення;

додаткові заходи, яких ужито для забезпечення супроводу та примусового видворення іноземців, тощо.

Визначена посадова особа територіального органу ДМС, начальник зміни оперативно-чергової служби органу охорони державного кордону здійснюють контроль за рухом супроводу шляхом підтримання зв’язку зі старшим супроводу. У разі виникнення нестандартних ситуацій негайно доповідають начальникові відповідного органу.

6. Супроводження осіб, яких примусово видворяють залізничним транспортом, здійснюється у взаємодії з Національною поліцією України.

7. Іноземець може бути примусово повернутий чи примусово видворений з України за сприяння дипломатичного представництва або консульської установи країни походження або інших осіб (родичів, співвітчизників та ін.) за погодженням з органом ДМС, органом охорони державного кордону чи органом СБУ.

8. У разі здійснення примусового видворення начальник органу ДМС або органу охорони державного кордону, який його забезпечуватиме, за 48 годин до його здійснення письмово повідомляє про примусове видворення начальника органу охорони державного кордону, через пункт пропуску державного кордону якого заплановано примусове видворення, із зазначенням прізвищ складу супроводу, номерів їх службових посвідчень.

До письмового повідомлення додається список іноземців, яких примусово видворяють, із зазначенням громадянства (за наявності), прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, паспортного документа або посвідчення особи на повернення, номера проїзного документа, дати, часу виїзду/вильоту, номера авіарейсу/потяга, вагона та маршруту видворення, а також інформації про осіб, які притягалися до кримінальної відповідальності.

9. У разі здійснення примусового видворення авіаційним транспортом орган ДМС, орган охорони державного кордону, який його забезпечуватиме, не пізніше ніж за 24 години до виконання рейсу повідомляє авіаперевізника та надає інформацію про дату і час вильоту, номер рейсу, громадянство, прізвище, ім’я, по батькові особи, документ, що посвідчує особу, яку примусово видворяють.

Склад супроводу органу ДМС, органу охорони державного кордону разом з іноземцями, які підлягають видворенню, прибуває до пункту пропуску через державний кордон України завчасно, але не пізніше ніж за 1 годину до початку реєстрації пасажирів на рейс.

10. Приймання органами охорони державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон України іноземців для подальшого примусового видворення від представників органів ДМС, органів охорони державного кордону здійснює старший прикордонних нарядів за рішенням начальника органу охорони кордону чи його заступника.

Приймання-передавання іноземців, які підлягають примусовому видворенню, проводиться у визначеному місці або службовому приміщенні підрозділу охорони державного кордону, у пункті пропуску через державний кордон якого здійснюватиметься примусове видворення.

Приймання іноземців від представників органів ДМС, органів охорони державного кордону здійснюється після перевірки наявності дійсних документів на право перетинання державного кордону, рішення адміністративного суду про примусове видворення та квитків за маршрутом прямування за актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства (додаток 7), який оформлює сторона, що передає таку особу.

Акт приймання-передавання іноземця складається окремо на кожну особу у двох примірниках та підписується сторонами після вильоту/виїзду іноземця за межі України.

Перші примірники зазначених документів після вильоту/виїзду іноземця до країни походження залишаються в представника органу ДМС, органу охорони державного кордону, який ініціював таке рішення, та долучаються до матеріалів про примусове видворення.

Інші примірники акта надаються органу/підрозділу охорони державного кордону, через пункт пропуску через державний кордон якого здійснювалося видворення.

11. Посадова особа органу ДМС, органу охорони державного кордону, яка вживає заходів для примусового видворення іноземця авіаційним транспортом, забезпечує складання акта про повернення пасажира (додаток 8) відповідно до вимог Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

12. Начальник органу охорони державного кордону, на дільниці якого здійснено виїзд іноземця, протягом трьох діб інформує орган ДМС або орган охорони державного кордону, за позовом якого було винесено постанову про примусове видворення, про фактичний виїзд іноземця за межі України.

У повідомленні зазначаються дата виїзду/вильоту, відомості про іноземця (громадянство, прізвище, ім’я, число, місяць, рік народження), вид, номер документа на право перетинання державного кордону, пункт пропуску через державний кордон, вид транспорту.

13. Інформація про виїзд за межі України іноземця, стосовно якого було прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення, вноситься до бази даних відповідно до Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25 червня 2007 року № 472, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2007 року за № 765/14032 (далі - Положення), а також фіксується в матеріалах про примусове повернення/видворення.

14. У разі неможливості з об’єктивних причин примусово видворити іноземця у визначений день представники органу ДМС, органу охорони державного кордону, які супроводжували іноземця до пункту пропуску через державний кордон України, повертають такого іноземця до ПТПІ. Про причини невиїзду та повернення іноземця до ПТПІ орган або підрозділ, що ініціював рішення про примусове видворення, негайно повідомляє про це відповідно ДМС, Адміністрацію Держприкордонслужби, СБУ.

15. У разі неможливості здійснення примусового видворення авіаційним транспортом з причин, що не залежать від органу охорони державного кордону, який виконує постанову адміністративного суду (відмова авіакомпанії у перевезенні, перенесення рейсу тощо), представники цього органу поміщають такого іноземця до місця тимчасового тримання, яке визначає начальник органу охорони державного кордону, на дільниці відповідальності якого здійснювалося примусове видворення, на строк, необхідний для фактичного виконання постанови про примусове видворення, але не більше ніж на 3 доби.

Під час перебування іноземця у такому місці тимчасового тримання йому забезпечуються належні умови: можливість придбати питну воду та гарячу їжу (принаймні тричі на день), місце для відпочинку і сну, доступ до проточної води та засобів особистої гігієни. Якщо іноземець не має власних коштів, забезпечення питною водою і продуктами харчування здійснюється за рахунок державного бюджету.

Після закінчення такого строку іноземець супроводжується до ПТПІ.

Про причини неможливості здійснення примусового видворення авіаційним транспортом та про вжиті заходи з їх усунення орган охорони державного кордону негайно доповідає регіональному управлінню, Адміністрації Держприкордонслужби України.

16. У разі відмови іноземця від виконання постанови про примусове видворення та наявності обґрунтованих підстав вважати, що він ухилятиметься від виконання такого рішення (агресивна та/або неадекватна поведінка тощо), видворення такого іноземця здійснюється із залученням супроводу, який супроводжуватиме іноземця безпосередньо до країни походження або третьої країни.

Про здійснення примусового видворення іноземця, який відмовляється виконувати постанову про примусове видворення та не бажає самостійно повертатися до країни походження, завчасно інформується Департамент консульської служби МЗС України. У повідомленні зазначається інформація про:

транспорт, дату та час прибуття супроводу до країни призначення;

транспорт, дату та час виїзду супроводу у зворотному напрямку;

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) іноземця, якого супроводжують, прізвище, ім’я, по батькові осіб, які супроводжують іноземця, їх паспортні дані;

кількість місць та форму оплати за помешкання в країні призначення (за необхідності).

17. З метою організації взаємодії з компетентними органами країни призначення представники органу ДМС, Адміністрації Держприкордонслужби або СБУ при закордонних дипломатичних установах України в країні призначення, а за їх відсутності - консульські посадові особи повідомляють компетентні органи країни перебування про заплановане примусове видворення іноземця.

18. До складу супроводу призначаються особи, які пройшли відповідну підготовку. Призначення таких осіб для супроводу іноземців до країни походження затверджується відповідним наказом начальника органу, підрозділу.

Кількість осіб супроводу визначається шляхом належної оцінки ризиків. До складу супроводу обов’язково входить перекладач (чи особа, яка володіє мовою, якою спілкуються в країні призначення).

Особистий огляд осіб, яких видворяють, здійснює старший супроводу в ПТПІ перед виїздом до аеропорту.

Особи зі складу супроводу на борту літака мають чітко відрізнятися від осіб, яких видворяють.

Перед початком реєстрації проводиться зустріч з представниками служби безпеки авіаперевізника, під час якої уточнюються процедури польоту.

Після прибуття до країни призначення старший супроводу у присутності представників органу ДМС або Адміністрації Держприкордонслужби України при закордонних дипломатичних установах України в країні призначення, а за їх відсутності - у присутності консульської посадової особи передає представникам компетентних органів країни перебування видворених осіб.

Після здійснення передачі видворених осіб супровід повертається в Україну.

Старший супроводу після прибуття в Україну в десятиденний строк готує детальний звіт за результатами примусового видворення іноземця(ів) до країни походження.

Відрядження за межі України здійснюється у порядку відповідно до чинного законодавства.

19. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення здійснює орган ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ, який його прийняв.

Для здійснення контролю за фактичним виконанням рішення про примусове повернення начальник органу ДМС та органу СБУ, яким прийнято таке рішення, надсилає відповідний запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Адміністрації Держприкордонслужби України з дотриманням вимог Положення.

Головний центр обробки спеціальної інформації Адміністрації Держприкордонслужби України на виконання такого запиту надає інформацію про перетинання іноземцем державного кордону без його згоди у місячний строк після отримання відповідного запиту.

Результати здійснення такого контролю фіксуються в матеріалах про примусове повернення.

Дозвіл на допуск осіб для ознайомлення з такими матеріалами надає начальник відповідного органу/підрозділу.

VІІІ. Порядок відшкодування витрат, пов’язаних із примусовим видворенням іноземців

1. Відповідно до статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці, які відповідно до рішення суду підлягають примусовому видворенню за межі України, відшкодовують витрати, пов’язані з видворенням, в установленому законодавством порядку.

Якщо зазначені іноземці не мають коштів для відшкодування витрат, пов’язаних з їх видворенням за межі України, видворення здійснюється за рахунок державного бюджету.

2. Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали іноземців, влаштовували їх незаконний в’їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення строку перебування, за рішенням суду в установленому законодавством порядку відшкодовують витрати, завдані державі внаслідок видворення зазначених іноземців.

3. До кошторису витрат, необхідних для виконання рішення про примусове видворення іноземця, включається вартість:

проїзних квитків для іноземця та осіб, які його супроводжують;

послуг з утримання іноземця в ПТПІ;

послуг з ідентифікації особи;

послуг з оформлення документів та вчинення інших дій, пов’язаних із примусовим видворенням, тощо.

4. Облік витрат, пов’язаних із примусовим видворенням, ведуть органи ДМС, органи охорони державного кордону, про що у двох примірниках складається акт про фактично здійснені витрати на примусове видворення іноземця (особи без громадянства) (додаток 9), який додається до матеріалів про примусове видворення іноземця.

5. Іноземець сповіщається під розписку про загальну суму витрат, пов’язаних із примусовим видворенням, обчислену в цінах на день розрахунку з ним. У разі відмови іноземця підтвердити пред’явлену йому для відшкодування суму витрат в акті робиться відповідна відмітка із зазначенням причини відмови.

6. У разі відмови іноземця відшкодувати витрати, необхідні для виконання рішення про його примусове видворення за межі України, відповідні кошти можуть бути стягнуті з нього в судовому порядку.

7. Якщо в іноземця, стосовно якого було прийнято рішення суду про примусове видворення, або затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України, або затримання з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, виявлено готівку, вона вилучається за актом та використовується для забезпечення виконання рішення про примусове видворення згідно з кошторисом витрат.

8. У разі відмови приймаючої сторони, яка запрошувала іноземця, відшкодувати витрати, пов’язані з примусовим видворенням такого іноземця, відповідні кошти стягуються з приймаючої сторони в судовому порядку.

{Інструкція в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}

Перший заступник
Голови Державної
міграційної служби України



В.В. Шейбут

Перший заступник
Голови Державної
прикордонної служби України
генерал-полковник




П.А. Шишолін

Перший заступник Голови
Служби безпеки України
генерал-полковник



П.М. Шатковський




Додаток 1
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
(пункт 1 розділу II)

РІШЕННЯ
про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства

{Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}


Додаток 2
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
пункт 1 розділу II)

ПОВІДОМЛЕННЯ
щодо рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства

{Додаток 2 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}



Додаток 3
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
(пункт 2 розділу II)

Інв. № _______
Форма № _______
Строк зберігання: три роки

ЖУРНАЛ
обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства
__________________________________________
(найменування органу, підрозділу)

Том № _______
Розпочато ____ ____________ 20___ року
Закінчено ____ ____________ 20___ року
На _______ аркушах

№ з/п

Громадянство (за наявності), серія та номер паспортного документа (посвідчення особи на повернення) іноземця (особи без громадянства), щодо якого (якої) прийнято рішення про примусове повернення/ примусове видворення з України

Прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження

Дата, місце затримання

Дата, прізвище, ініціали, посада особи, яка прийняла рішення про примусове повернення чи примусове видворення

Поінформовано прокурора (дата і номер вихідного листа, адресант)

Відмітка про заборону в’їзду, номер печатки, якою завірено відмітку

1

2

3

4

5

6

7








{Додаток 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ  № 38/77 від 22.01.2018}




Додаток 4
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
(пункт 4 розділу II)

ЗРАЗОК ШТАМПА

{Додаток 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}


Додаток 5
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
(пункт 1 розділу IV)

РІШЕННЯ
про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні

{Додаток 5 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}


Додаток 6
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
пункт 1 розділу IV)

ПОВІДОМЛЕННЯ
щодо рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні

{Додаток 6 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}


Додаток 7
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
(пункт 10 розділу VII)

АКТ
приймання-передавання іноземця або особи без громадянства

{Додаток 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}


Додаток 8
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
(пункт 11 розділу VII)

АКТ
про повернення пасажира
(Deportation act air passenger)

{Додаток 8 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}


Додаток 9
до Інструкції про примусове повернення
і примусове видворення з України
іноземців та осіб без громадянства
(пункт 4 розділу VIII)

АКТ
про фактично здійснені витрати на примусове видворення іноземця
(особи без громадянства)

{Додаток 9 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 38/77 від 22.01.2018}



вгору