Про затвердження Положення про державну службу зайнятості
Мінсоцполітики України; Наказ, Положення від 14.06.2019945
Документ z0733-19, чинний, поточна редакція — Прийняття від 14.06.2019
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 05.07.2019. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.06.2019  № 945


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
04 липня 2019 р.
за № 733/33704

Про затвердження Положення про державну службу зайнятості

Відповідно до абзацу третього пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року № 90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» та з метою удосконалення діяльності державної служби зайнятості НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про державну службу зайнятості, що додається.

2. Директорату розвитку ринку праці та зайнятості (Савенко О.Л.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 15 грудня 2016 року № 1543 «Про затвердження Положення про державну службу зайнятості», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 року за № 1723/29853.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

Міністр

А. Рева


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства соціальної
політики України
14 червня 2019 року № 945


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
04 липня 2019 р.
за № 733/33704

ПОЛОЖЕННЯ
про державну службу зайнятості

I. Загальні положення

1. Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.

2. Служба складається з Державного центру зайнятості, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості (далі - навчальні заклади Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані Службі юридичні особи).

Регіональні центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням міські, районні, міськрайонні та районні у містах відокремлені підрозділи (далі - філії), які виконуватимуть функції, визначені для них відповідним регіональним центром зайнятості.

3. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Мінсоцполітики, рішеннями правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

4. Структура та гранична чисельність працівників Служби, а також видатки на адміністративно-господарські витрати Служби погоджуються Мінсоцполітики та затверджуються директором Державного центру зайнятості.

5. Діяльність Служби та виконання нею завдань і функцій, передбачених законодавством, у тому числі цим Положенням, фінансується за рахунок коштів Фонду.

6. Державний центр зайнятості, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).

7. Умови оплати праці працівників Державного центру зайнятості, регіональних центрів зайнятості та їхніх філій, базових центрів зайнятості, кваліфікаційні вимоги до їхніх керівників, види відомчих заохочувальних відзнак і порядок їх застосування визначаються наказами Мінсоцполітики.

8. Працівники Служби підлягають атестації відповідно до Закону України «Про професійний розвиток працівників».

9. Працівникам Служби надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні (якщо іншого не передбачено законодавством), щорічні додаткові відпустки та інші види відпусток, визначені Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки».

10. Із керівниками навчальних закладів Служби укладається контракт відповідно до Закону України «Про освіту».

II. Завдання, функції та права Служби

1. Основними завданнями Служби є:

1) реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття;

2) здійснення аналізу стану ринку праці;

3) сприяння громадянам у підборі підходящої роботи;

4) надання роботодавцям послуг із добору працівників;

5) участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру;

6) сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій;

7) участь у реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхового випадку, сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття, монофункціональних містах та населених пунктах, залежних від містоутворюючих підприємств;

8) організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;

9) проведення професійної орієнтації населення;

10) додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці;

11) внесення пропозицій Мінсоцполітики щодо формування державної політики у сфері зайнятості населення;

12) здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду.

2. Служба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

III. Державний центр зайнятості

1. Державний центр зайнятості є головною державною установою у централізованій системі державних установ Служби.

2. Державний центр зайнятості виконує повноваження безпосередньо та через регіональні центри зайнятості та їхні філії, базові центри зайнятості.

3. Державний центр зайнятості відповідно до покладених на нього завдань:

1) через регіональні центри зайнятості та їхні філії, базові центри зайнятості забезпечує організацію:

ведення обліку осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг;

здійснення реєстрації безробітних, ведення обліку наданих їм послуг;

проведення профілювання безробітних та осіб, які шукають роботу;

надання інформаційних та консультативних послуг з метою сприяння у працевлаштуванні та доборі працівників;

професійного навчання зареєстрованих безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;

надання послуг із професійної орієнтації;

підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями;

сприяння працевлаштуванню безробітних на підприємствах, що залучаються до реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів;

видачі роботодавцям дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів;

проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в установленому законодавством порядку;

застосування в установленому законодавством порядку фінансових санкцій та накладання адміністративних штрафів;

надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення»;

стягнення відповідно до закону коштів Фонду, виплачених особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачених на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою;

2) здійснює управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», управління майном;

3) здійснює контроль за використанням коштів Фонду;

4) забезпечує функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи, зокрема, формує базу даних про вільні робочі місця (посади) на підставі інформації, що надійшла від роботодавців та суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні;

5) інформує населення, органи виконавчої влади та навчальні заклади про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, права та гарантії у сфері зайнятості населення та у разі настання безробіття;

6) здійснює в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, надання соціальних послуг населенню та роботодавцям;

7) аналізує показники попиту та пропонування робочої сили і вносить на розгляд Мінсоцполітики пропозиції щодо прогнозування розвитку ринку праці;

8) здійснює моніторинг стану ринку праці;

9) аналізує ефективність виконання заходів щодо сприяння зайнятості населення;

10) проводить моніторинг результатів діяльності та ефективності роботи Служби;

11) бере участь у розробленні основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період та їх виконанні;

12) взаємодіє з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби в робочій силі, професійного навчання населення та укомплектування вільних робочих місць;

13) веде перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, збирає відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб в установленому законодавством порядку;

14) забезпечує співпрацю із суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, іншими посередниками з працевлаштування;

15) здійснює обмін інформацією з Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

16) бере участь у проведенні наукових досліджень з питань зайнятості населення, функціонування ринку праці та соціального захисту населення від безробіття, вивчає міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм сприяння зайнятості населення, виступає замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;

17) бере участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем зайнятості населення, соціального захисту громадян від безробіття та трудової міграції;

18) забезпечує виконання завдань і функцій у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функцій виконавчої дирекції Фонду, визначених законами України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» до внесення змін до цих законів України;

19) надає безоплатно підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичним особам, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, консультації з питань працевлаштування осіб з інвалідністю;

20) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб Служби, приймає обов’язкові до виконання Службою рішення;

21) виконує інші функції, визначені законодавством.

4. Державний центр зайнятості для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) одержувати безоплатно від міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування потрібні для виконання покладених на нього завдань документи, інформацію та матеріали, зокрема від органів державної статистики - статистичні дані;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари, інші заходи з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних відповідно до законодавства.

5. Державний центр зайнятості визначає функції та повноваження регіональних центрів зайнятості та їхніх філій, базових центрів зайнятості виходячи із завдань та функцій Служби.

Державний центр зайнятості є уповноваженим органом з управління Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

6. Державний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду.

7. Доходи, отримані Державним центром зайнятості, використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Державного центру зайнятості, реалізації мети (цілей) та виконання завдань за напрямами діяльності, визначеними законодавством. Отримані Державним центром зайнятості доходи або їх частини не розподіляються серед засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.

8. У разі припинення діяльності Державного центру зайнятості шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу, приєднання, перетворення) його активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до бюджету Фонду.

9. Державний центр зайнятості очолює директор.

Директор Державного центру зайнятості призначається на посаду та звільняється з посади державним секретарем Мінсоцполітики. Призначення директора Державного центру зайнятості проводиться шляхом укладення контракту строком від 1 до 5 років за погодженням із головою Київської міської державної адміністрації.

10. Директор Державного центру зайнятості може мати заступників, яких він призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із державним секретарем Мінсоцполітики.

11. Структура Державного центру зайнятості погоджується Мінсоцполітики та затверджується директором Державного центру зайнятості.

12. Директор Державного центру зайнятості:

1) керує Службою та забезпечує належну організацію її діяльності, виконання нею вимог Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики з питань, що належать до сфери діяльності державної служби зайнятості, рішень правління Фонду, виконання покладених на Службу завдань і функцій, належне використання коштів Фонду в межах затверджених видатків бюджету, майна та матеріальних цінностей, що знаходяться в розпорядженні Служби;

2) затверджує розподіл обов’язків між директором та його заступниками;

3) приймає рішення щодо утворення, ліквідації, реорганізації регіональних і базових центрів зайнятості за погодженням із Мінсоцполітики;

4) затверджує:

положення про структурні підрозділи Державного центру зайнятості;

граничну чисельність працівників Служби в розрізі областей, міст Києва та Севастополя;

положення про регіональний центр зайнятості за погодженням із Мінсоцполітики;

статути навчальних закладів Служби (крім статуту Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України) та підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених Державним центром зайнятості;

примірні структури регіональних центрів зайнятості та їхніх філій, базових центрів зайнятості;

штатний розпис Державного центру зайнятості (відповідно до структури, погодженої Мінсоцполітики) та його кошторис видатків;

кошторис видатків Фонду відповідно до затвердженого бюджету Фонду; якщо до початку нового бюджетного періоду не затверджено річний бюджет Фонду, затверджує тимчасовий кошторис видатків Фонду (який не містить капітальних видатків, крім таких, що пов’язані з виконанням рішень про стягнення коштів Фонду, прийнятих судами та іншими державними органами, які відповідно до законодавства мають право приймати такі рішення, із надзвичайними ситуаціями, роботами з ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій), щомісячний обсяг яких не може перевищувати 1/12 обсягу видатків, затверджених кошторисом видатків Фонду на попередній рік, крім видатків на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, заробітну плату, нарахування на оплату праці, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, сплату податків (зборів, обов’язкових платежів);

структуру, граничну чисельність, штатний розпис регіональних центрів зайнятості, а також кошторис видатків регіональних центрів зайнятості та їхніх філій з урахуванням підпорядкованих базових центрів зайнятості;

кошторис видатків Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України;

примірне положення про преміювання працівників Служби;

5) погоджує:

штатний розпис і кошторис видатків професійно-технічних навчальних закладів, інших навчальних закладів Служби, штатний розпис Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України;

положення про базовий центр зайнятості;

призначення та звільнення директорів базових центрів зайнятості, керівників філій регіональних центрів зайнятості, керівників професійно-технічних навчальних закладів та інших підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених регіональним центром зайнятості, посадових осіб регіональних центрів зайнятості, на яких покладено виконання функцій із проведення внутрішнього аудиту, та посадових осіб, на яких покладено виконання функцій із запобігання та виявлення корупції;

6) забезпечує виконання доручень Мінсоцполітики;

7) у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання відповідно до законодавства;

8) призначає на посади та звільняє з посад працівників Державного центру зайнятості, директорів і заступників директорів регіональних центрів зайнятості, керівників навчальних закладів та підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених Державним центром зайнятості;

9) заохочує і накладає стягнення на працівників Державного центру зайнятості, директорів і заступників директорів регіональних центрів зайнятості, керівників навчальних закладів і підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених Державним центром зайнятості;

10) є відповідальним за виконання покладених на Службу завдань і функцій, належне використання коштів Фонду, майна та матеріальних цінностей, що знаходяться у розпорядженні Державного центру зайнятості, відповідно до законодавства;

11) виконує інші повноваження, передбачені законодавством.

IV. Регіональні центри зайнятості

1. Регіональні центри зайнятості є неприбутковими державними установами, підпорядкованими та підзвітними Державному центру зайнятості.

Регіональні центри зайнятості діють відповідно до положення, затвердженого директором Державного центру зайнятості та погодженого Мінсоцполітики.

2. Доходи, отримані регіональним центром зайнятості, використовуються виключно для фінансування видатків на утримання регіонального центру зайнятості, реалізації мети (цілей) та виконання завдань за напрямами діяльності, визначеними розділами II та III цього Положення. Отримані регіональним центром зайнятості доходи або їх частини не розподіляються серед засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.

3. У разі припинення діяльності регіонального центру зайнятості (шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу, приєднання, перетворення) його активи передаються іншому регіональному центру зайнятості чи Державному центру зайнятості (за його рішенням) або зараховуються до бюджету Фонду.

4. Регіональні центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням міські, районні, міськрайонні та районні у містах філії.

5. Філії регіонального центру зайнятості виконують функції, покладені на них відповідними регіональними центрами зайнятості, та діють на підставі положення, затвердженого регіональним центром зайнятості.

6. Філію очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади директором регіонального центру зайнятості за погодженням із директором Державного центру зайнятості.

7. Керівник філії діє за довіреністю від імені відповідного регіонального центру зайнятості та згідно з положенням про філію.

8. Для забезпечення доступності послуг безробітним та особам, які шукають роботу, в об’єднаних територіальних громадах можуть створюватися віддалені робочі місця працівників філій.

9. Регіональні центри зайнятості у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру.

10. Накази регіональних центрів зайнятості можуть бути скасовані директором Державного центру зайнятості повністю чи в окремій частині у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства.

11. Регіональний центр зайнятості очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади директором Державного центру зайнятості за погодженням з головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.

12. Директор регіонального центру зайнятості може мати заступників. Заступників директора регіонального центру зайнятості призначає та звільняє директор Державного центру зайнятості.

13. Директор регіонального центру зайнятості:

1) забезпечує виконання регіональним центром зайнятості, його філіями, підпорядкованими йому базовими центрами зайнятості вимог Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики з питань, що належать до сфери діяльності державної служби зайнятості, рішень правління Фонду, інших нормативно-правових актів;

2) без доручення діє від імені регіонального центру зайнятості, представляє його інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян тощо, укладає договори, видає довіреності на представництво інтересів регіонального центру зайнятості;

3) керує діяльністю регіонального центру зайнятості, його філій, координує роботу підпорядкованих та підзвітних йому базових центрів зайнятості, забезпечує виконання покладених на них завдань і функцій, належне використання коштів Фонду в межах затвердженого кошторису видатків, виконання наказів і доручень директора Державного центру зайнятості, координацію роботи та здійснення контролю за діяльністю професійно-технічних навчальних закладів та інших підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених регіональним центром зайнятості;

4) призначає на посади та звільняє з посад працівників регіонального центру зайнятості (крім заступників директора) та його філій (крім керівників);

5) за погодженням із директором Державного центру зайнятості призначає на посади та звільняє з посад директора базового центру зайнятості, керівників філій регіонального центру зайнятості, керівників професійно-технічних навчальних закладів та інших підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених регіональним центром зайнятості, посадових осіб регіонального центру зайнятості, на яких покладено функції з проведення внутрішнього аудиту, та посадових осіб, на яких покладено виконання функцій із запобігання та виявлення корупції в установленому законодавством порядку;

6) приймає рішення щодо утворення та ліквідації філій регіонального центру зайнятості в межах затвердженої граничної чисельності працівників регіонального центру зайнятості за погодженням із Державним центром зайнятості, затверджує структуру та штатний розпис таких філій;

7) затверджує:

положення про базовий центр зайнятості за погодженням із директором Державного центру зайнятості;

положення про філії регіонального центру зайнятості;

граничну чисельність, структуру та штатний розпис базового центру зайнятості;

кошторис видатків базового центру зайнятості в межах кошторису видатків регіонального центру зайнятості працівників державної служби зайнятості;

штатний розпис і кошторис видатків професійно-технічних навчальних закладів Служби за погодженням із директором Державного центру зайнятості;

8) приймає рішення щодо утворення, реорганізації та ліквідації підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених регіональним центром зайнятості, за погодженням із Державним центром зайнятості та Мінсоцполітики, затверджує їхні статути;

9) заохочує та накладає стягнення на працівників регіонального центру зайнятості (крім заступників директора), його філій; директора, заступників директора, заступників директора - начальників відділів підпорядкованих та підзвітних йому базових центрів зайнятості;

10) є відповідальним за виконання покладених на регіональний центр зайнятості, його філії та підпорядковані йому базові центри зайнятості завдань і функцій, належне використання коштів Фонду, а також виділеного в розпорядження регіонального центру зайнятості майна та матеріальних цінностей, виконання наказів і доручень директора Державного центру зайнятості, координацію роботи та контроль за діяльністю професійно-технічних навчальних закладів та інших підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених регіональним центром зайнятості;

11) виконує інші повноваження, передбачені законодавством.

V. Базові центри зайнятості

1. Базові центри зайнятості є неприбутковими державними установами, підпорядкованими та підзвітними регіональному центру зайнятості.

Базові центри зайнятості діють відповідно до положення, затвердженого директором регіонального агентства зайнятості та погодженого директором Державного центру зайнятості.

2. Доходи, отримані базовим центром зайнятості, використовуються виключно для фінансування видатків на утримання базового центру зайнятості, реалізації мети (цілей) та виконання завдань за напрямами діяльності, визначеними законодавством. Отримані базовим центром зайнятості доходи або їх частини не розподіляються серед засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.

3. У разі припинення діяльності базового центру зайнятості (у результаті ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) його активи передаються Державному центру зайнятості, регіональному центру зайнятості, іншому базовому центру зайнятості (за рішенням Державного центру зайнятості) або зараховуються до бюджету Фонду.

4. Базові центри зайнятості у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру.

Накази базових центрів зайнятості можуть бути скасовані директором регіонального центру зайнятості повністю чи в окремій частині у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства.

5. Базовий центр зайнятості очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади директором регіонального центру зайнятості за погодженням із директором Державного центру зайнятості та керівником місцевого органу виконавчої влади / органу місцевого самоврядування.

Директор базового центру зайнятості може мати заступників, заступників директора - начальників відділів, які призначаються на посади директором регіонального центру зайнятості за поданням директора базового центру зайнятості.

6. Директор базового центру зайнятості:

1) забезпечує виконання базовим центром зайнятості вимог Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики з питань, що належать до сфери діяльності державної служби зайнятості, рішень правління Фонду, інших нормативно-правових актів;

2) керує діяльністю базового центру зайнятості, забезпечує та є відповідальним за виконання покладених на базовий центр завдань і функцій, цільове використання коштів Фонду в межах затвердженого кошторису видатків, належне використання виділених у розпорядження базовому центру зайнятості майна та матеріальних цінностей, виконання наказів і доручень директора Державного центру зайнятості та директора регіонального центру зайнятості;

3) без доручення діє від імені базового центру, представляє його інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян, укладає договори, видає довіреності на представництво інтересів центру;

4) виконує інші повноваження, передбачені законодавством.

7. Структура та штатний розпис базового центру зайнятості затверджуються директором відповідного регіонального центру зайнятості в межах затвердженої директором регіонального центру зайнятості граничної чисельності.

Кошторис видатків базового центру зайнятості затверджується директором регіонального центру зайнятості в межах кошторису видатків регіонального центру зайнятості працівників державної служби зайнятості.

Генеральний директор
Директорату розвитку
ринку праці та зайнятості



О. Савенко



вгору