Документ z0705-98, перша редакція — Прийняття від 08.10.1998
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 53/5 від 08.10.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
3 листопада 1998 р.
за N 705/3145

Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з
питань підготовки та призначення судових експертиз

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову
експертизу" ( 4038-12 ) та з метою забезпечення єдиного підходу
при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення
судових експертиз Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію про призначення та проведення
судових експертиз (далі - Інструкція) та Науково-методичні
рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз
(далі - Рекомендації), що додаються. 2. Управлінню експертного забезпечення правосуддя довести ці
Інструкцію та Рекомендації до відома науково-дослідних інститутів
судових експертиз Міністерства юстиції України, відомчих
експертних служб, правоохоронних органів, суб'єктів
підприємницької діяльності. 3. Управлінню експертного забезпечення правосуддя
(Головченко Л.М.) та управлінню господарського забезпечення
(Антонюку О.Л.) забезпечити видання в потрібній кількості
затверджених цим наказом Інструкції та Рекомендацій. 4. Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію про
організацію та здійснення судових експертиз в науково-дослідних
судово-експертних установах Міністерства юстиції УРСР, затверджену
наказом Міністра юстиції УРСР від 30.05.88 р. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра юстиції України Пасенюка О.М.
Міністр С.Р.Станік
Затверджено
Наказ Міністерства юстиції України
від 08.10.98 N 53/5
Інструкція
про призначення та проведення судових експертиз
1. Загальні положення
1. Порядок призначення судової експертизи (далі - експертиза)
у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства
юстиції України (далі - експертні установи), обов'язки, права та
відповідальність судового експерта (далі - експерт), організація
проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються
Законом України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ),
Кримінально-процесуальним ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ),
Цивільно-процесуальним ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) та
Арбітражно-процесуальним ( 1798-12 ) кодексами України, цією
Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами з питань судової
експертизи.
2. Основними видами експертиз, які проводяться в експертних
установах, є: 2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна
експертиза документів; фототехнічна; технічна експертиза
матеріалів і засобів відеозвукозапису; портретна; трасологічна
(крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним
спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро
судово-медичної експертизи); балістична; вибухових пристроїв;
вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу); матеріалів і
речовин (волокон і волокнистих матеріалів; лакофарбових матеріалів
і покриттів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів;
наркотичних засобів і сильнодійних речовин; рідин, що містять
спирт; металів і сплавів; полімерів, пластмаси та скла). 2.2. Грунтознавча. 2.3. Біологічна. 2.4. Інженерно-технічна; автотехнічна;
транспортно-трасологічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна. 2.5. Бухгалтерська. 2.6. Товарознавча, зокрема, автотоварознавча. 2.7. Комп'ютерної техніки та програмних продуктів. 2.8. Психологічна. З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової
практики експертні установи можуть організовувати проведення інших
видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної). В експертних установах проводяться також комплексні
експертизи - як у поєднаннях різних видів експертиз, зазначених у
цьому пункті, так і в поєднанні з видами експертиз, які не увійшли
до цього переліку. В останньому випадку до проведення експертизи
залучаються фахівці інших центральних органів виконавчої влади та
державних органів.
3. Відповідно до ст.6 Закону України "Про адвокатуру"
( 2887-12 ) та ст.48 КПК України ( 1001-05 ) на замовлення
адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої
інтереси, в експертних установах можуть виконуватись дослідження,
результати яких викладаються в письмових висновках спеціалістів
(далі - інші дослідження). Такого роду дослідження можуть
проводитись за дорученням органів нотаріату, митниці, а також на
прохання підприємств, установ, організацій і громадян (про
особливості документування результатів таких досліджень див.п.42
цієї Інструкції). Експертизи та інші дослідження проводяться експертними
установами відповідно до регіональних зон обслуговування (перелік
зон додається
). 4. Підставою для проведення експертиз в експертних установах
є передбачений законом процесуальний документ про призначення
експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом). Інші дослідження проводяться за письмовою заявою замовника з
обов'язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які
підлягають вирішенню. 5. Експертизи та інші дослідження в експертних установах
проводяться співробітниками, які мають вищу освіту, пройшли
відповідну підготовку та атестовані як експерти певної
спеціальності. Експертизи та інші дослідження в експертних установах можуть
проводитись також позаштатними працівниками цих установ.
Комплектування складу позаштатних працівників та встановлення
порядку їхньої діяльності покладається на керівника експертної
установи. 6. Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання
експертиз, контроль за своєчасним їх проведенням та за дотриманням
законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи
покладаються на керівника експертної установи. 7. Керівник експертної установи (її структурного підрозділу)
може виступати як експерт відповідно до присвоєної йому експертної
спеціальності. 8. Строки проведення експертиз встановлюються керівником
експертної установи (її структурного підрозділу) в межах: 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не
складних за характером досліджень експертиз; 1-го місяця - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів
або складних за характером досліджень. Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки,
більший строк встановлюється за домовленістю з органом чи особою,
які призначили експертизу, після попереднього вивчення експертом
наданих матеріалів. Попереднє вивчення не повинно перевищувати
п'яти днів. Строк проведення експертизи починається з робочого дня,
наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи,
і закінчується у день направлення їх особі або органу, які
призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого строку
проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем
закінчення строку вважається наступний за ним робочий день. У строк проведення експертизи не включається строк виконання
клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових
матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або
органом, які призначили експертизу.
2. Обов'язки, права та відповідальність експерта
9. На експерта покладаються такі обов'язки: 9.1. Прийняти до виконання доручену йому експертизу. 9.2. Повідомити в письмовій формі особу або орган, які
призначили експертизу, про неможливість її проведення, якщо
поставлене питання виходить за межі компетенції експерта
(спеціаліста) або якщо надані йому матеріали недостатні для
вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали
не були отримані. 9.3. З'явитися за викликом особи або органу, які призначили
експертизу, для допиту з приводу проведеної експертизи чи
повідомлення про неможливість її проведення. 9.4. Заявити самовідвід за наявності передбачених законом
обставин. 9.5. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу,
проводити дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого,
підсудного чи сторін у цивільних та арбітражних справах.
10. Експерт має право: 10.1. Знайомитися з матеріалами справи, які стосуються
експертизи. 10.2. Порушувати клопотання про надання додаткових та нових
матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань. 10.3. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу,
бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій,
порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та
задавати відповідні запитання особам, яких допитують. 10.4. Вказувати у висновку експертизи на факти, які мають
значення для справи, про які йому не були поставлені питання. 10.5. У випадку незгоди з іншими членами експертної комісії -
складати окремий висновок експертизи. 10.6. Викладати письмово відповіді на питання, які ставляться
перед ним під час допиту. 10.7. Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення
особи або органу, які призначили експертизу, що порушують права
експерта або порядок проведення експертизи.
11. Експерту забороняється: 11.1. Проводити експертизу без письмової вказівки керівника
експертної установи (її структурного підрозділу), за винятком
експертиз, доручених йому безпосередньо після слідчого огляду, в
якому він брав участь як спеціаліст, а також експертиз, які
проводяться під час судового розгляду. 11.2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають
дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення
експертизи, якщо вони відображені у наданих йому матеріалах
неоднозначно. 11.3. Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи,
яка провадить дізнання, дані попереднього слідства чи дізнання. 11.4. Вступати в контакти, не передбачені порядком проведення
експертизи, з будь-якими особами, якщо такі особи прямо чи побічно
стосуються експертизи. 11.5. Зберігати кримінальні, цивільні та арбітражні справи, а
також речові докази й документи, що є об'єктами експертизи, поза
службовим приміщенням.
12. Експерт складає висновок експертизи від свого імені і
несе особисту відповідальність за його правдивість. За надання
завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від
виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення
без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання,
даних попереднього слідства чи дізнання експерт несе кримінальну
відповідальність за статтями КК України ( 2001-05, 2002-05 ). За злісне ухилення від явки до органів дізнання та
попереднього слідства або суду експерт несе відповідальність за
статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення
( 80731-10, 80732-10 ). 13. За допущені порушення при проведенні експертизи, що не
призвели до кримінальної чи адміністративної відповідальності,
штатний співробітник експертної установи може бути притягнутий до
дисциплінарної відповідальності, а позаштатний - звільнений з
посади позаштатного експерта.
3. Оформлення матеріалів для проведення експертизи
14. Експертиза проводиться після подання особою чи органом,
які призначили експертизу, матеріалів, оформлених згідно з
вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції. 15. До експертної установи слід надсилати: постанову (ухвалу)
про призначення експертизи, а також об'єкти дослідження (у разі
потреби - зі зразками для порівняльного дослідження, протоколами
вилучення речових доказів, їх огляду, схемами тощо). Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при
проведенні експертизи, надається в Науково-методичних
рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз
у науково-дослідних експертних установах Міністерства юстиції
України. Про вилучення та відбір зразків складаються відповідні
протоколи, в яких, крім загальних реквізитів такого роду
документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або
відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші
суттєві обставини. Для відбору зразків слідчий (суддя) може запросити
спеціаліста. Протокол мають підписати всі особи, які брали участь
у відборі. Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення,
вилучення, зберігання об'єкта експертного дослідження або про інші
обставини, що могли вплинути на формування його ідентифікаційних
ознак, про них слід зазначити у постанові (ухвалі) про призначення
експертизи або надіслати експерту копії тих протоколів слідчих дій
(оглядів, допитів та ін.) чи виписки з них, де йдеться про ці
обставини. 16. У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може
бути представлений експертові, експертиза може проводитись за
фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими
матеріалами, приєднаними до справи у встановленому порядку. Про
проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у
постанові (ухвалі) про її призначення. 17. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи
вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали;
посада, звання та прізвище особи, назва суду, який виніс постанову
(ухвалу); назва справи та її номер; обставини справи, які
стосуються експертизи, підстави призначення експертизи, прізвище
експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення
експертизи; питання, поставлені експертові; перелік об'єктів, що
підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а також
матеріалів, направлених експертові для ознайомлення, або посилання
на такі переліки, які є в матеріалах справи; інші дані, які мають
значення для проведення експертизи. 18. У разі призначення додаткової або повторної експертизи
крім матеріалів, вказаних у пункті 17 цієї Інструкції, експертові
надсилаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками
(фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові
матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані
після надання первинного висновку. У постанові (ухвалі) про призначення додаткової та повторної
експертизи зазначаються мотиви й підстави їх призначення. 19. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної
експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам
якого (яких) доручено її проведення, а у разі участі в її
проведенні особи, яка не є співробітником експертної установи -
також її прізвище, ім'я та по батькові. У випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено
експертам декількох установ, у постанові (ухвалі) про її
призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них
здійснює організацію проведення експертизи, зокрема, координацію
роботи експертів і зв'язок з особою або органом, які призначили
експертизу. Якщо проведення комплексної експертизи доручено
співробітникам експертної установи та особі, яка не є працівником
цієї установи, провідною призначається експертна установа. Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи
направляється в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка
не є працівником експертної установи. Об'єкти дослідження і
матеріали справи направляються провідній установі. Якщо у постанові (ухвалі) провідну установу не визначено,
вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо між
ними виникне суперечка - то особою чи органом, які призначили
комплексну експертизу. 20. За загальним правилом експертизи мають призначатися
відповідно до зони, яка обслуговується певною установою. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або
недоцільність проведення експертизи в установі за зоною
обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу,
вказавши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам
іншої установи. 21. Якщо необхідно провести експертизу на місці події або за
місцезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, які
призначили експертизу, повинні забезпечити прибуття експерта,
безперешкодний доступ до об'єкта дослідження і належні умови
праці.
4. Організація досліджень та оформлення їх результатів
22. Керівник експертної установи розглядає отримані матеріали
і доручає відповідному структурному підрозділу установи
організувати проведення експертизи. При цьому він може або вказати, кому з експертів слід
доручити її виконання, і встановити відповідний строк, або
передати вирішення цих питань керівникові підрозділу. 23. Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення
експертизи є питання, що стосуються предметів різних видів
експертиз, керівник установи визначає питання, які підлягають
вирішенню в кожному з підрозділів, і кількість виконуваних при
цьому експертиз. 24. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які
виключають можливість організації проведення експертизи (не
надійшла постанова або ухвала про призначення експертизи, не
надійшли об'єкти досліджень і т.ін.), керівник установи негайно
повідомляє про це особу або орган, які призначили експертизу. Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають
належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи з
закінченням одного місяця зі дня надіслання зазначеного
повідомлення повертає їм матеріали. 25. Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник
установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам
установи і визначає, який із них має бути провідним. Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками
інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову
експертної комісії. Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох
установ, комісія експертів формується керівником провідної
установи разом з керівниками інших установ-співвиконавців. Голову
комісії призначає керівник провідної установи. 26. Експерт, призначений головою комісії, не має переваг
перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як
голова комісії він виконує лише організаційні функції, а саме: скликає нараду експертів, на якій знайомить їх з постановою
(ухвалою) про призначення експертизи, матеріалами, які надійшли на
дослідження, а також організовує розробку спільної програми
досліджень; здійснює зв'язок з керівниками установ (підрозділів),
співробітники яких є членами комісії, контролює строки проведення
окремих досліджень і координує виконання всієї програми
досліджень; керує проміжними та підсумковими нарадами експертів; повідомляє керівника експертної установи про дії членів
комісії, які не узгоджуються із загальною програмою досліджень або
порушують їх послідовність; складає проект висновків (повідомлення про неможливість
провести експертизу) або доручає це зробити будь-кому з членів
комісії. 27. Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її
проведенні з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких
із них потребує застосування даних, які належать до різних галузей
знань, керівник експертної установи має право організувати її
виконання за правилами виконання комплексної експертизи. 28. Якщо проведення комплексної експертизи не може бути
здійснене силами експертів даної установи, то її керівник
повідомляє про це особу або орган, які призначили експертизу, і
просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної
спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням
вимог частини 3 статті 196 КПК України ( 1002-05 ). 29. Якщо експерт порушив клопотання про надання йому
додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповідь,
він має право письмово повідомити особу або орган, які призначили
експертизу, про неможливість її проведення. 30. При проведенні дослідження експерт повинен вживати
заходів до збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не
допустити їх знищення або пошкодження. Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, то
на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода
особи або органу, які призначили експертизу. У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження
до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис. У разі наявності після знищення або пошкодження об'єкта під
час дослідження залишків, вони повертаються особі або органу, які
призначили експертизу. Документальні матеріали, які були об'єктом дослідження, а
також порівняльні зразки позначаються відповідними штампами
експертної установи. 31. Висновок експерта (повідомлення про неможливість її
проведення) розглядається керівником експертної установи і
направляється особі або органу, які призначили експертизу. Якщо керівник експертної установи не погоджується з позицією
експерта, він має право доручити проведення експертизи комісії
експертів, до якої включається експерт, з позицією якого він не
згоден. Експерти комісії у разі згоди між собою підписують
спільний висновок експертизи, а у разі виникнення розбіжностей між
членами комісії складається декілька висновків відповідно до
позицій експертів. Висновок експертизи або повідомлення про неможливість її
проведення, які даються поза експертною установою (в судовому
засіданні, на місці події), розглядаються керівником установи
після надходження матеріалів експертизи до установи. Про
зауваження, які виникли у керівника установи, він може повідомити
особу або орган, які призначили експертизу. 32. Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної,
досліджувальної та висновків дослідження. 33. У вступній частині висновку експертизи вказуються: назва експертизи, її номер, чи є вона додатковою, повторною,
комісійною або комплексною; особа або орган, які призначили експертизу; дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім'я та по
батькові, освіта, експертна спеціальність та стаж експертної
роботи; науковий ступінь та вчене звання; дата надходження матеріалів до експертної установи і дата
підписання висновку експертизи; де і ким винесена постанова або ухвала про призначення
експертизи; питання, які належить вирішити експертові; найменування матеріалів, що надійшли на експертизу, спосіб
доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів; клопотання експерта про подання додаткових матеріалів,
наслідки їх розгляду; обставини справи, які мають значення для давання висновку, з
обов'язковим зазначенням джерела їх отримання; відомості про осіб, які були присутні під час проведення
досліджень (прізвище, ініціали, процесуальне положення); попередження експерта про кримінальну відповідальність за
ст.178 КК України ( 2002-05 ) за надання завідомо неправдивого
висновку; довідково-нормативні документи та методична література, які
використовувались експертом при вирішенні поставлених питань (з
зазначенням бібліографічних даних). Питання вказуються у формулюванні постанови (ухвали) про
призначення експертизи. Якщо поставлено декілька питань, експерт
має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує
найбільш доцільний порядок дослідження. Якщо редакція питання в
постанові (ухвалі) не відповідає Науково-методичним рекомендаціям
з питань підготовки і призначення судових експертиз у
науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції
України, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після
наведення питання в редакції постанови (ухвали) про призначення
експертизи він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання
в редакції, що відповідає згаданим Рекомендаціям. Питання, які поставлені експертом з власної ініціативи,
вказуються після питань, зазначених у постанові (ухвалі) про
призначення експертизи. При проведенні повторної експертизи у вступній частині
висновку експертизи викладаються відомості про первинні
(попередні) експертизи: прізвища, ініціали експертів, назва
експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата
висновку експертизи, висновки досліджень попередніх експертиз із
питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення,
а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені у
постанові (ухвалі) про її призначення. 34. У досліджувальній частині висновку експертизи описується
процес дослідження та його результати, а також дається
обгрунтування висновку експерта. Кожному питанню, яке вирішується експертом, має відповідати
певний розділ досліджувальної частини. Якщо декілька питань тісно пов'язані між собою, хід їх
вирішення може описуватись в одному розділі. Досліджувальна частина повинна включати: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи
дослідження, умови їх проведення; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до
них; експертну оцінку результатів дослідження. Описування результатів застосування інструментальних методів
дослідження та проведення експертних експериментів може
обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених
випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних
експериментів мають зберігатись у наглядових експертних
провадженнях і на вимогу осіб, які мають право знайомитись з
матеріалами експертизи, надаватись їм для вивчення. У досліджувальній частині висновку повторної експертизи
вказуються причини розбіжностей з результатами попередніх
експертиз, якщо такі розбіжності мали місце. 35. В заключній частині висновки дослідження викладаються у
вигляді відповідей на поставлені питання в тій послідовності, в
якій вони викладені у його вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті
або вказано, з яких причин неможливо його вирішити. 36. Висновок експертизи підписується експертами, які
проводили дослідження, та засвідчується печаткою експертної
установи. Якщо до висновку експертизи додаються фототаблиці, креслення,
схеми, діаграми і т.ін., вони також підписуються експертами та
засвідчуються печаткою експертної установи. 37. Висновок комплексної експертизи складається за правилами,
викладеними в пунктах 32-36 цієї Інструкції, з урахуванням таких
особливостей: у вступній частині додатково зазначаються прізвище голови
експертної комісії і дані про попередні експертизи, якщо їх
результати мали значення для вирішення питань, поставлених перед
комплексною експертизою; дослідження, які проводились окремими експертами, описуються
у відповідних розділах досліджувальної частини із зазначенням
прізвищ експертів; узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються в
синтезувальному розділі досліджувальної частини висновку
експертизи. Спільний висновок експертизи підписується експертами, які
брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і
дійшли згоди. У випадку, якщо згоди між ними не було досягнуто, складається
декілька висновків експертизи (за кількістю точок зору) або один,
у якому вступна і досліджувальна частини підписуються всіма
експертами, а заключна - окремими, під відповідними висновками
дослідження. 38. Висновок експертизи та додатки до нього складаються у
двох екземплярах, один з яких направляється особі або органу, які
призначили експертизу, а другий залишається в експертній установі. На повторні експертизи складаються контрольні картки, які
надсилаються установі (службі), в якій виконувались попередні
експертизи, та до Міністерства юстиції України. Один екземпляр
картки залишається в експертній установі. Якщо висновки повторних
і попередніх експертиз не збігаються, то до установи (служби), в
якій виконувалась попередня експертиза, надсилається також
екземпляр висновку повторної експертизи з усіма додатками. При виконанні комплексної експертизи кількість примірників
висновку експертизи відповідає числу установ, що були зайняті у її
проведенні (для зберігання в архіві кожної установи). Додатки до висновку комплексної експертизи у вигляді
фототаблиць, діаграм, схем, креслень і т.ін. підписуються
експертами і засвідчуються печаткою тієї установи, в якій вони
виконані. Висновки експертизи з додатками направляються особі або
органу, які призначили експертизу, керівником експертної установи
(керівником провідної експертної установи). 39. Висновок експертизи, яка виконується під час судового
розгляду, складається за правилами цього розділу Інструкції, з
урахуванням таких винятків: у вступній частині висновку не вказується запис щодо
попередження експерта про відповідальність за надання завідомо
неправдивого висновку (такий запис робиться в протоколі судового
засідання); якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду,
проводилась експертиза на попередніх стадіях процесу і експерт
згоден з її результатами, він вправі послатись на них. Копія висновку експертизи, проведеної під час судового
розгляду, разом із копією ухвали суду про її призначення подається
експертом до експертної установи. 40. Повідомлення про неможливість проведення експертизи
складається в двох примірниках, підписується експертом та
засвідчується печаткою експертної установи. Один примірник
керівник експертної установи надсилає особі або органу, які
призначили експертизу, а другий - залишається в експертній
установі. Якщо таке повідомлення дається під час судового розгляду,
воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один
з яких подається до суду, а другий - керівникові експертної
установи. Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є
підстави для повідомлення про неможливість їх вирішення,
складається один документ - висновок експертизи. 41. Предмети та документи, що були об'єктами експертного
дослідження, підлягають поверненню особі або органу, які
призначили експертизу, разом із висновком експертизи або
повідомленням про неможливість провести експертизу, засвідченим
підписом експерта, що проводив дослідження, та печаткою експертної
установи. 42. Хід і результати інших досліджень викладаються у висновку
досліджень спеціаліста із зазначенням спеціалізації останнього. Висновок дослідження спеціаліста складається за формою
висновку експертизи за такими винятками: особа, яка проводить дослідження, іменується не експертом, а
спеціалістом; у вступній частині висновку дослідження зазначається, хто і
коли звернувся до установи з проханням провести дослідження; опускається запис, який стосується відповідальності особи,
яка проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого
висновку.
Затверджено
Наказ Міністерства юстиції України
від 08.10.98 N 53/5
Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та
призначення судових експертиз
Почеркознавча експертиза
1. Основним завданням почеркознавчої експертизи є
ідентифікація виконавця рукописного тексту, цифрових записів
(далі - рукопис) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі
неідентифікаційні завдання (встановлення факту виконання рукопису
в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно
зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої
особи, визначення статі виконавця, а також належності його до
певної групи за віком).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи виконано рукопис певною особою? Чи виконані декілька рукописів однією особою? Чи не виконано рукопис навмисно зміненим почерком? Чи не виконано рукопис в незвичних умовах? Чи не знаходилась особа, яка виконала рукопис, в незвичайному
стані? Чи не володіє особа, яка виконала рукопис, навиками написання
спеціальними шрифтами? Аналогічні питання можуть вирішуватись і щодо виконавців
підписів. Особою якої статі виконано рукопис? До якої групи за віком належить виконавець рукопису? 2. Для проведення досліджень слідчий (суддя)* повинен надати
експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки
почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка ідентифікується.**
_______________
* Тут і далі, якщо інше не застережено, рекомендації,
адресовані слідчому (судді), стосуються і інших осіб, а також
органів, які призначають експертизу. ** Вільними зразками є рукописи і підписи особи, яка
ідентифікується, виконані до порушення кримінальної (заведення
цивільної чи арбітражної) справи і не пов'язані з нею;
умовно-вільними - зразки, які виконані у зв'язку з цією справою,
але не для експертизи; експериментальними - виконані за завданням
слідчого (судді) спеціально для даної експертизи.
3. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до
матеріалів справи слідчий (суддя) повинен пред'явити їх особі, яка
ідентифікується, а потім позначити кожний зразок, тобто вказати,
що це вільний (умовно-вільний) зразок почерку (підпису) певної
особи (вказати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це
своїм підписом. У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть
виконавця, від'їзд тощо), як зразки слід надавати документи або
інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно
виконані особою, відносно якої ставиться питання ідентифікації її
як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву на
отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення,
на яких є власноручний підпис, та ін.). 4. Вільні зразки за можливості повинні відповідати об'єкту,
який досліджується, за часом виконання (бажано в межах одного
року), за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка
тощо), за формою документа (накладні, відомості та ін.), за його
змістом та цільовим призначенням. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими
літерами або спеціальним шрифтом, слід за можливості надати вільні
зразки аналогічного характеру. 5. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два
етапи. На першому - особа, яка ідентифікується, виконує текст на
тему, пов'язану з розслідуванням справи, в звичних умовах (сидячи
за столом, звичним приладдям письма, при нормальному освітленні).
На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту,
аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально
складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, взяті з
рукопису, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в
умовах, що максимально наближаються до тих, в яких виконувався
рукопис, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи
та ін.), таким самим приладдям письма та на папері того самого
виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що і
документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто
пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід
прискорити. 6. У випадках, коли тексти, що досліджуються, і особливо
підписи, виконувались на бланках (касові ордери, квитанції,
поштові перекази, платіжні відомості та ін.), експериментальні
зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що
розграфлений як бланк. 7. Якщо розташування підпису, що досліджується, не
визначається характером документа, експериментальні зразки
відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого
паперу. Після нанесення 5-10 експериментальних підписів аркуші паперу
треба міняти. 8. Якщо рукопис, що досліджується, виконано "друкованими"
літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським,
бібліотечним та ін.), експериментальні зразки на другому етапі
(див.п.5) також повинні бути виконані "друкованими" літерами і
цифрами або відповідним шрифтом. Переписування з документа, що досліджується, або з
машинописного (друкарського) тексту неприпустиме. 9. Якщо є підстави припускати, що виконавець досліджуваного
рукопису намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, іншим
нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим
чином. 10. Експериментальні зразки посвідчуються слідчим (суддею). У
посвідчувальному надписі зазначається прізвище, ім'я та по
батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою
рукою, спеціальним шрифтом тощо). 11. Якщо досліджується текст, вільні та експериментальні
зразки надаються у вигляді текстів, при дослідженнях підписів та
цифрових записів - як у вигляді текстів, так і відповідно у
вигляді підписів та цифрових записів. 12. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або
цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 5 аркушах. Чим
коротший досліджуваний текст, тим більше необхідно зразків. Вільні
зразки підпису надаються по можливості не менш ніж на 10
документах, експериментальні - в кількості не менше 20 зразків
підписів. 13. Якщо необхідно встановити, чи не виконаний підпис від
імені певної особи іншою особою, надаються зразки підписів обох
осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки
почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 5 аркушах у
вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої
виконано підпис. 14. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені
якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з
варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується.
Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних
досліджуваному. При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від
імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися
всіма застосовуваними нею варіантами підписів. Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються
зразків, не було можливості, про це слід вказати в постанові
(ухвалі) про призначення експертизи. 15. Якщо необхідно дослідити велику кількість підписів, їх
доцільно розділити на групи (за особами, від імені яких виконано
підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і за кожною
групою призначити окрему експертизу. Документи кожної групи можна пронумерувати (у вільних від
тексту місцях) і, вказавши один раз у постанові (ухвалі) про
призначення експертизи як назву документа, так і його порядковий
номер, в подальшому посилатись тільки на порядковий номер. Якщо виникли труднощі, пов'язані з призначенням
багатооб'єктних експертиз підписів, доцільно проконсультуватися з
експертом (спеціалістом). 16. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід
указати на встановлені слідчим (судом) особливі обставини
виконання рукопису, які могли викликати змінення ознак почерку
(незвична поза або незвичайний стан виконавця, виконання рукопису
в умовах низької температури тощо). Якщо є дані, що виконавцем є
людина, у якої порушена координація рухів, про це також слід
повідомити експерта. У випадках виконання рукопису особою похилого
або старечого віку потрібно надати відомості про рік їх народження
і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта, що
досліджується.
Авторознавча експертиза
17. Основним завданням авторознавчої експертизи є
ідентифікація автора тексту. Авторознавчою експертизою можуть також встановлюватись
(найчастіше в імовірній формі) деякі соціально-біографічні риси
автора тексту (його рідна мова, рівень освіти, володіння науковим,
діловим або іншим функціональним стилем мови та ін.).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є певна особа автором даного тексту? Чи є певна особа автором декількох різних текстів? Чи є у тексті ознаки, які свідчать про соціально-біографічні
риси його автора? Якщо є, то про які саме? Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою
експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно
великого тексту (не менше 500 слів). 18. Готуючи матеріали для проведення авторознавчої експертизи
з метою встановлення авторства, слідчий (суддя) повинен зібрати
вільні, умовно-вільні і експериментальні зразки письмової мови
особи, яка ідентифікується. Зразки письмової мови засвідчуються слідчим (суддею) за
правилами посвідчення зразків почерку (див.п.3 розділу
"Почеркознавча експертиза"). 19. Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту
за мовою, на якій його складено, і по можливості також: за часом
виконання; за характером документа, виходячи з його призначення і
сфери обігу (доповідна записка, особистий лист, скарга тощо); за
іншими суттєвими обставинами, які могли впливати на формування
ознак письмової мови. Вільні зразки повинні надаватись не менш як на 25 аркушах. 20. Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних,
особливо якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі. 21. Експериментальні зразки повинні виконуватись на мові
документа, що досліджується. Спочатку особі, яка ідентифікується, пропонують написати
текст на вільно обрану нею тему, але аналогічну досліджуваному за
своїм функціональним призначенням (скарга, особистий лист,
службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні
досліджуваному не тільки за своїм функціональним призначенням, але
і за темою. Наприклад, пропонують написати скаргу на дії службової
особи. Мінімальний обсяг кожного зразка - 500 слів. Якщо текст
зразка виявився меншим за мінімальний, слід відібрати зразки на
інші близькі теми. За клопотанням експерта відбираються експериментальні зразки,
які за стилем і деякими іншими характеристиками не відповідають
документу, що досліджується. При визначенні характеру і обсягу експериментальних зразків
слідчий (суддя) враховує, наскільки повно зібрані вільні та
умовно-вільні зразки, і поповнює їх нестачу за рахунок
експериментальних зразків. Бажаний загальний обсяг експериментальних зразків - 25-30
сторінок тексту. 22. До постанови (ухвали) про призначення експертизи бажано
додавати соціально-біографічну характеристику гаданого автора.
Технічна експертиза документів
23. Технічна експертиза документів поділяється на експертизу
реквізитів документів і експертизу матеріалів документів.
24. Головними завданнями технічної експертизи реквізитів
документів є: 24.1. Встановлення особливостей виготовлення друкарських
засобів і їх відбитків. 24.2. Встановлення факту і способу внесення змін до документа
(підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер та
ін.). 24.3. Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо
видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а
також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за
умови, що папір, на якому вони виготовлені, не перетворився на
попіл. 24.4. Встановлення типу, системи, марки, моделі та інших
кваліфікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машини,
касові, телеграфні та інші буквено-цифрові апарати), а також
ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків. 24.5. Ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх
відбитками. 24.6. Ідентифікація засобів розмножувальної техніки за їх
відбитками. 24.7. Ідентифікація компостерних знаків за просічками. 24.8. Ідентифікація приладів письма за штрихами. 24.9. Ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний
текст, намалювала і (або) вирізала зображення, за особливостями
навичок виконавця. 24.10. Встановлення належності літер певному комплекту
шрифту. 24.11. Визначення відносної давності виконання документа або
його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що
перетинаються.
25. Експертизою матеріалів документів встановлюється рід, вид
(інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою
яких виконувався (виготовлювався) документ (папір, барвники,
клейкі речовини та ін.), а також їх спільна родова (групова)
належність.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До пункту 24.1 Яким способом (з використанням набору друкарського шрифту,
шляхом малювання тощо) виготовлена дана друкарська форма? Чи з одного набору (одного стереотипа, одним кліше)
надруковані дані документи (наводяться їх найменування)? Чи відповідає даний цінний папір (грошова купюра, облігація,
лотерейний білет тощо) чинним нормативам на його виготовлення? Яким способом і з використанням яких технічних засобів
виготовлена дана грошова купюра (облігація, лотерейний білет),
інший цінний папір? До пункту 24.2 Чи вносились у записи документа зміни? Якщо вносилися, то
яким способом (підчистка, дописка, травлення, переклеювання літер
та цифр тощо) і який зміст первісних записів? Чи переклеювалась у документі фотокартка? Чи замінювались у документі (зошиті, книзі) аркуші? До пункту 24.3 Чи є на обгорілих аркушах який-небудь текст і (або)
зображення? Якщо є, то який (яке) саме? Який зміст залитого чорнилом (зафарбованого, забрудненого,
вицвілого тощо) тексту (печатки, штампа)? Чи є в даному документі (аркуші паперу) невидимий текст і
якщо є, то який саме? Який зміст тексту, що відобразився в слідах тиску у записах
на папері? До пунктів 24.4-24.7 Чи не надрукований текст на даній друкарській машині (іншому
друкарському засобі)? На одній чи на різних друкарських машинах надруковані окремі
фрагменти тексту документа (декілька самостійних документів)? Яким друкарським засобом (тип, марка, модель) виготовлено
даний текст? Чи нанесено відбиток печатки (штампа) в наданому документі
даною печаткою (штампом)? Чи не виготовлено наданий відбиток на даному розмножувальному
апараті (ксерокс та ін.)? Чи не даним компостером зроблено просічку? До пункту 24.8 Чи виконані записи даним приладдям письма (кульковою ручкою,
олівцем тощо)? До пункту 24.9 Чи не даною особою надруковано наданий машинописний текст? Чи намальовано бланк документа даною особою? Чи не вирізана печатка, відбиток якої є на наданому
документі, даною особою? До пункту 24.10 Чи не є літери, знайдені у даної особи, частиною шрифтової
каси (зазначається гарнітура, кегль) даної друкарні? До пункту 24.11 Чи не виготовлені (чи не виконані) дані документи (фрагменти
документа) в різний час? В якій послідовності виконувались фрагменти даного документа
(підпис, печатка тощо)? До пункту 25 До якого роду, виду (іншої класифікаційної категорії)
належить матеріал документа (папір, клей, фарбна речовина штрихів
записів тощо)? Чи мають спільну родову (групову) приналежність матеріали
даного примірника друкованої продукції або документа (папір, клей,
картон, фарбна речовина та ін.) з матеріалами, вилученими з
певного місця (склад, цех, квартира та ін.)?* Чи належать надані аркуші паперу до різних партій випуску? Чи не написано текст фарбою з даної ємкості? 26. Призначаючи експертизу з метою ідентифікації друкарських
засобів, до експертної установи слід надіслати порівняльні
матеріали: вільні, а також експериментальні зразки - відбитки,
виготовлені за допомогою цих засобів**.
_______________
* Під терміном "спільна родова приналежність" слід розуміти
приналежність порівнюваних об'єктів до однієї і тієї самої
сукупності за стандартними класифікаціями, прийнятими в науці,
техніці, технології виробництва, товарознавстві тощо. Під терміном
"спільна групова приналежність" слід розуміти їх приналежність до
однієї і тієї самої сукупності об'єктів, не передбаченої
класифікаційною системою. Ця сукупність утворюється за рахунок
ознак, обумовлених особливостями зберігання, експлуатації,
порушення технології виробництва і інших характеристик, не
передбачених стандартами. Об'єм групової сукупності об'єктів
менший за об'єм родової їх сукупності. ** Про поняття вільних та експериментальних зразків див.
другу виноску до п.2.
Вільні зразки надаються за можливості, експериментальні - в
обов'язковому порядку. Кожний вид зразків потрібно надавати не
менше як у трьох примірниках. Вільні зразки слід відшукувати серед відбитків, які за часом
виконання були б якомога більше наближені до досліджуваного
відбитка. 27. Якщо для ідентифікації друкарських машин неможливо
вишукати вільні зразки, які би збігалися за часом виконання з
текстом, що досліджується, слід з'ясувати, чи не ремонтувалась
машина в період між виконанням досліджуваного тексту та виконанням
вільних зразків, що саме ремонтувалось, зокрема, чи не замінювався
шрифт (цілком; частина, яка саме)? Експериментальні зразки друкарських машин повинні мати всі
знаки у порядку їх розміщення на клавіатурі машини, показувати
максимальну довжину рядків та всіх інтервалів між ними. Якщо текст, що досліджується, надрукований через копіювальний
папір, слід додатково надати зразки, виконані через копіювальний
папір. 28. Для ідентифікації печаток та штампів експертові
направляються експериментальні зразки у вигляді п'яти-шести
максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених
з різним натиском та з різною кількістю мастики, або самі печатки
та штампи. Якщо відбиток, що досліджується, нанесено більше року до
призначення експертизи, то потрібне також надання вільних зразків,
оскільки у процесі експлуатації печатка могла зазнати змін. 29. Для ідентифікації касових апаратів експериментальні
зразки повинні мати всі знаки чека, що досліджується. Як вільні
зразки направляються чеки, які вибиті на даному апараті і мають
якомога більше знаків досліджуваного чека. Важливо, щоб зразки і
досліджуваний чек мали якомога менший розрив у часі їх
виготовлення. 30. Для ідентифікації засобів розмножувальної техніки
(матриць, стереотипів та ін.) повинні надаватися друкарські форми
або виготовлені з їх допомогою експериментальні відбитки не менше
ніж у п'яти примірниках. 31. Для ідентифікації особи за ознаками навичок роботи на
друкарській машині (розміщення заголовка, ширина полів, виділення
абзаців, розміщення виносок та ін.) надаються: а) вільні зразки на декількох аркушах у вигляді текстів,
однотипних з досліджуваним (службові листи, статті та ін.),
надруковані даною особою приблизно в той самий час, що й
досліджуваний текст; б) експериментальні зразки тексту обсягом у два-три аркуші,
однотипного з тим, що досліджується, надруковані під диктовку
особою, що ідентифікується. Експериментальні зразки відбираються не менше ніж у три
прийоми з невеликим розривом у часі. Це підвищує можливості
виявлення відносно стійких ознак навичок виконавця. 32. Для ідентифікації особи, яка намалювала (вирізала)
зображення, надаються вільні зразки у вигляді зображень,
однотипних з досліджуваним (по можливості) та експериментальні -
виконані особою, яка ідентифікується, по пам'яті і шляхом
змальовування з оригіналу. До відбору зразків доцільно залучати експерта (спеціаліста). 33. Призначаючи експертизу з метою встановлення справжності
бланка документа, як порівняльні зразки надаються бланки справжніх
документів з такими ж поліграфічними даними
(підприємство-виробник, рік видання, тираж, номер замовлення). 34. Для запобігання пошкодженням кожний з досліджуваних
документів слід зберігати в окремому конверті; невеликі - в
розгорнутому вигляді, а великі - згорнутими по наявних складках.
Прошивати документи, робити на них будь-які надписи, підкреслювати
або обводити фрагменти, які підлягають дослідженню, забороняється.
Фототехнічна експертиза
35. Головними завданнями фототехнічної експертизи є: 35.1. Ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а
також апаратури, яка застосовувалась для виготовлення позитивів
(збільшувачі, кадрувальні рамки, глянсувачі та ін.). 35.2. Ідентифікація негатива за позитивом. 35.3. Ідентифікація типу (марки) фото- і кіноматеріалів, які
застосовуються для зйомки і для виготовлення фотознімків і
кінофільмів. 35.4. Ідентифікація предметів, приміщень та ділянок
місцевості, відображених на знімках (негативах). 35.5. Визначення технологічних і технічних характеристик
зйомки та виготовлення фотознімків і кінофільмів. 35.6. Визначення розмірних характеристик зображень на
фотознімках (кінокадрах) або їх негативах. 35.7. Відновлення первісних зображень на фотознімках.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До пункту 35.1 Чи експоновано наданий негатив (обернений позитив) даним
фотоапаратом (кінознімальною камерою)? Чи зняті кадри наданих негативів (обернених позитивів) одним
і тим самим знімальним апаратом? Апарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення
даного фотознімка (кінофільма, кінокадрів)? Чи виготовлявся даний фотознімок (фотокопія мікрофільму,
мікрокартки) за допомогою наданого збільшувача? Чи застосовувалась певна апаратура (фотозбільшувач,
фотоглянсувач, різак) при виготовленні даного фотознімка? Якого типу фотозбільшувач використовувався для виготовлення
даного знімка? До пункту 35.2 Чи виготовлено наданий фото- або кінодокумент з даного
негатива? Чи виготовлені дані знімки з одного негатива? До пункту 35.3 Якого типу (марки) фотопапір (кіноплівка, фотоплівка)
використовувався для виготовлення даного зображення? Чи має спільну родову (групову) належність фотоплівка, що
використана для виготовлення даного негатива, та фотоплівка,
знайдена в особи, що ідентифікується (за типом, місцем
виготовлення, іншими характеристиками)? До пункту 35.4 Той самий чи різні предмети (приміщення, ділянки місцевості)
зафіксовано на даних фотознімках (кінокадрах)? До пункту 35.5 Який вид зйомки використовувався для виготовлення даного
фотознімка (натурний, репродукційний, комбінований)? Чи виготовлено даний знімок із застосуванням фотомонтажу? Який об'єктив застосовувався для зйомки даного об'єкта
(нормальний, ширококутний, довгофокусний)? З якої відстані знято зафіксований на фотознімку об'єкт? При якому освітленні (природному або штучному) проводилась
зйомка? Чи виготовлено фотознімок з додержанням технології
фотографічних процесів? Чи використовувались при виготовленні фотознімка ті чи інші
технічні прийоми (глянсування, ретушування, тонування та ін.). До пункту 35.6 Які розміри об'єктів, зафіксованих на фотознімку? На якій відстані один від одного знаходились два (декілька)
зображених на знімку об'єкти? До пункту 35.7 Яке зображення було на вицвілому фотознімку? 36. Залежно від поставлених питань експертові надається
фото- та кіноапаратура, фотознімки, кінофільми, фото- та
кіноматеріали. 37. Якщо у особи, яка ідентифікується, фото- і кінознімальна
апаратура не знайдена, але відомо, що вона в неї була, факт
використання цієї апаратури для виготовлення негатива, який
досліджується, може бути встановлено шляхом порівняння цього
негатива з негативами, щодо яких достовірно відомо, що вони
проявлені з плівок (пластинок), якими була заряджена дана
апаратура. 38. Фото- і кіноапаратуру, яка пересилається до експертної
установи, слід ретельно упаковувати з метою збереження від
пошкоджень під час транспортування.
Експертиза матеріалів та засобів відеозвукозапису
39. Основними завданнями технічної експертизи матеріалів та
засобів відеозвукозапису є: 39.1. Ідентифікація засобів відео- та звукозапису
(відеомагнітофона, магнітофона, диктофона та ін.), що
використовувались для отримання магнітних відео- та фонограм. 39.2. Ідентифікація особи за голосом та мовою на фонограмі. 39.3. Вирішення питань, пов'язаних з технологією виготовлення
відео- та фонограм. 39.4. Вирішення питань, пов'язаних з установленням
особливостей звукового середовища, в якому проводився запис
фонограми, та умов запису.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До пункту 39.1 Чи на даному магнітофоні (відеомагнітофоні, диктофоні)
записана відео- чи фонограма? На одному чи на різних магнітофонах (диктофонах,
відеомагнітофонах) виготовлені дані фонограми (відеофонограми)? На одному чи на різних магнітофонах виконані конкретні
фрагменти відео- та фонограми? На одному і тому самому чи на різних диктофонах проводився
запис фонограми та її стирання на конкретних ділянках? Чи використовувався для запису фонограми конкретний технічний
засіб (мікрофон, адаптер тощо)? До пункту 39.2 Кому з числа перелічених осіб належать окремі вислови, що
містяться на фонограмі? Чи є голос, зафіксований на фонограмі, голосом конкретної
особи? До пункту 39.3 Дана фонограма є оригіналом чи копією? Чи провадився запис безперервно? Чи зазнавала змін дана фонограма? Які є ознаки механічного та електронного монтажу на
фонограмі? Чи одночасно проводився запис відео- і аудіоінформації на
відеофонограмі? Чи велась зафіксована на фонограмі розмова по телефону? Який номер телефону набирався під час запису? До пункту 39.4 Фонограма записана у замкнутому чи відкритому акустичному
середовищі? Як були розташовані відносно мікрофона співбесідники? Що є джерелом звуків, зафіксованих на фонограмі? Чи є джерелом звуку поданий на дослідження конкретний предмет
(мається на увазі предмет, який може звучати)? Чи походять звуки на поданих фонограмах з одного джерела? Який тип, модель двигуна, робота якого зафіксована на
фонограмі, та чи має він якісь дефекти? Записане джерело звуку перебувало в нерухомому стані чи в
русі? Яка швидкість руху джерела звуку? 40. Для ідентифікації засобів відео- та звукозапису на
дослідження надається сам засіб (магнітофон, відеомагнітофон,
відеокамера, диктофон) та відео- чи фонограма. 41. Для ідентифікації осіб за мовою чи голосом, записаними на
фонограмі, експерту як порівняльні зразки надаються фонограми, де
їхня мова записана у формі бесіди (допиту, очної ставки тощо).
Фонограма повинна бути незашумленою, з достатнім рівнем запису,
виготовлена на якісній апаратурі та матеріалах (відеокасетах,
компакт-касетах), що відповідають установленим стандартам, з
невеликим терміном використання. Вимова повинна бути розбірливою.
Для запису зразків бажано залучати експерта (спеціаліста).
Експертові надається також протокол прослуховування фонограм. 42. Для вирішення неідентифікаційних завдань експертові
надається сама фонограма. Для встановлення факту монтажу фонограми
вказуються відрізки запису, щодо яких є дані, що вони вмонтовані.
Коли вирішуються питання, пов'язані з дослідженням ознак звукового
середовища, в якому проводився запис, експертові слід надіслати
опис цього середовища, а також експериментальні записи звуків з
тих джерел, які створювали звукове середовище, на фоні якого, за
припущенням слідчого (суду), проводився досліджуваний запис.
Портретна експертиза
43. Завданням портретної експертизи є ідентифікація особи
(трупа) за фотознімком (фотокарткою, негативом, кінострічкою).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи зображений на даному фотознімку громадянин П.? Одна чи різні особи зображені на даних фотознімках? Чи зображений на фотознімку невпізнаного трупа гр-нин К.? 44. Порівняльними матеріалами для ідентифікації особи по
фотознімку можуть бути достовірні фотографії цієї особи, в тому
числі фотографії, спеціально зроблені для даної експертизи. Бажано, щоб серед порівняльних зразків були знімки, близькі
до досліджуваного за часом зйомки і ракурсом зображення. 45. Ідентифікація трупа проводиться шляхом порівняння
фотознімка трупа з прижиттєвими знімками. Знімки самого трупа
повинні бути зроблені не тільки в фас, профіль, але й в декількох
інших ракурсах, оскільки серед прижиттєвих знімків може не бути
зразків, на яких особа зображена в фас або профіль. 46. Експериментальні порівняльні зразки не слід ретушувати. Перед фотозйомкою слід зробити туалет трупа.
Трасологічна експертиза
47. Головним завданням трасологічної експертизи є
ідентифікація або визначення родової (групової) належності
індивідуально визначених об'єктів за матеріально-фіксованими
слідами-відображеннями їх слідоутворюючих поверхонь. Трасологічною експертизою можна також встановлювати факти,
які належать до просторових, функціональних, структурних,
динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а
також особливостей слідоутворюючих об'єктів. До виявлення слідчим слідоутворюючих об'єктів перед
трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність
на предметах обстановки місця події слідів від взаємодії з іншими
предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про
наявність в цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених
об'єктів. 48. Для вирішення ідентифікаційних завдань експертові
необхідно надати: а) предмети зі слідами, а коли вилучити їх неможливо, то
копії слідів (зліпки, фотознімки); б) об'єкти, якими, за припущенням слідчого (суду), могли бути
залишені ці сліди; в) дані про час виявлення слідів, умови, в яких знаходились
об'єкти зі слідами до їх направлення на експертизу. Якщо експертові надсилається копія сліду на дактилоплівці або
інша копія сліду, необхідно надати схему його розміщення на
предметі (місцевості). 49. Об'єкти дослідження направляються в упаковці, яка
забезпечує їх збереження. Речові докази і порівняльні зразки
упаковуються окремо. Поверхня предмета, на якому розташовані сліди, які легко
пошкоджуються, наприклад, сліди рук, різного роду нашарування
тощо, не повинна контактувати з матеріалом упаковки. Порівняльні зразки позначаються індивідуалізуючими позначками
і посвідчуються підписом слідчого (судді). Рекомендації, що
стосуються підготовки порівняльних зразків за підвидами
трасологічної експертизи, викладені у відповідних частинах цього
розділу. 50. Розрізняються такі основні підвиди трасологічної
експертизи: експертиза слідів рук людини, експертиза слідів ніг і
взуття людини, слідів ніг (лап) тварини; експертиза слідів знарядь
та інструментів, засобів виробництва масових виробів; експертиза
замикаючих та контрольних засобів; слідів розділу цілого на
частини, рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших
матеріалах. Не виключається можливість проведення трасологічної
експертизи за слідами інших слідоутворюючих об'єктів, зокрема,
зубів (інших частин тіла людини або тварини), різного роду
предметів тощо. З приводу можливостей експертиз по таких об'єктах
і підготовки матеріалів для їх проведення слід консультуватись з
експертом (спеціалістом). До трасологічної експертизи примикають експертиза холодної
зброї та експертиза вузлів.
Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)
51. Головним завданням дактилоскопічної експертизи є
ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці
події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а
також коли слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на
предметах обстановки місця події невидимі або слабо видимі сліди,
перед експертом може ставитись питання про наявність такого роду
слідів і їх придатність для ідентифікації або визначення родової
(групової) належності слідоутворюючих об'єктів. Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних
завдань, пов'язаних з визначенням механізму слідоутворення,
особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими
характеристиками слідоутворюючого об'єкта.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи залишені сліди рук даною особою? Чи залишені сліди рук, вилучені в різних місцях, однією
особою? Чи є на даному предметі сліди рук та чи придатні вони для
ідентифікації або визначення родової (групової) належності? Якою рукою і якими пальцями руки залишено сліди? Які особливості мають руки людини, що залишила сліди
(відсутність пальців, наявність шрамів тощо)? Якими ділянками поверхні долоні залишено сліди? В результаті якої дії залишено слід (захват, торкання тощо)? 52. Об'єктами дослідження з метою ідентифікації людини за
папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь. Речові докази, на яких знайдені сліди рук або припускається
їх наявність, мають надсилатися експертові в якомога коротші
строки. Експертиза може бути проведена також шляхом дослідження копії
сліду на слідокопіювальній плівці, зліпка об'ємного сліду або
масштабного фотознімка сліду. 53. Як порівняльні зразки надаються експериментальні відбитки
нігтьових фаланг пальців або відбитки долонь осіб, які
ідентифікуються*.
_______________
* До кола осіб, що перевіряються, слід включати і тих, що не
причетні до скоєння злочину, якщо вони могли залишити сліди на
місці події, наприклад, мешканців квартири, в якій скоєно
крадіжку. Встановлення того факту, що слід залишила саме ця особа,
відверне пошук нових підозрюваних і призначення зайвих експертиз.
Якщо в процесі слідчого огляду не було встановлено, якою
частиною руки залишено слід, експертові направляються
експериментальні відбитки всіх трьох фаланг пальців рук, а також
відбитки долонь. Коли є дані, які вказують на те, що слід залишено
крайньою верхньою ділянкою нігтьової фаланги, крім відбитків
нігтьових фаланг, додатково відбираються відбитки цих ділянок. 54. Якщо мається на увазі, що сліди рук після проведення
дактилоскопічної експертизи будуть направлені на судово-медичну
експертизу (для встановлення групи крові та ін.), про це слід
зазначити в постанові про призначення дактилоскопічної експертизи,
що дозволить уникнути застосування методів, які виключають у
подальшому проведення судово-медичного дослідження об'єкта.
Експертиза слідів ніг людини та взуття
55. Головними завданнями цього виду трасологічної експертизи
є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчох,
взуття та встановлення особливостей пересування людини.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є на даній поверхні (даному предметі) сліди босих ніг
(панчох, шкарпеток, взуття) людини та чи придатні ці сліди для
ідентифікації або визначення їх родової (групової) належності? Чи залишені сліди даною особою або шкарпетками, панчохами чи
взуттям, вилученими у певної особи? Чи залишені сліди ніг (шкарпеток, панчох, взуття), знайдені в
різних місцях, однією особою (тими самими шкарпетками, панчохами,
взуттям)? Взуттям якого виду залишені дані сліди і які його
характеристики і особливі ознаки? Який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди? Які особливості ходи людини відбились у "доріжці слідів"? 56. Якщо об'єктом експертизи є зліпок об'ємного сліду або
відбиток проверхневого сліду босої ноги, слідчий для порівняльного
дослідження виготовляє 2-3 експериментальні зліпки (відбитки) з
босої ноги особи, що ідентифікується. Коли об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду взуття, то
експертові, крім цього об'єкта, направляється і саме взуття. В
цьому випадку порівняльні зразки виготовляються експертом. 57. Якщо об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду
шкарпеток (панчіх), одягнених на ноги, то на експертизу, крім
зазначеного об'єкта, надаються 2-3 експериментальні зразки зліпків
(відбитків) шкарпеток (панчіх), одягнених на ноги, а також самі
шкарпетки або панчохи. 58. Взуття направляється на дослідження в тому вигляді, в
якому воно було виявлене. Якщо взуття після події і до моменту вилучення носилось або
ремонтувалось, то про це слід повідомити експерта.
Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин
59. Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин проводиться з
метою ідентифікації конкретної тварини по слідах її ніг (лап) та
зубів.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи залишені дані сліди ногами (лапами), зубами даної тварини? Чи залишені сліди підков коня даними підковами? Чи залишені сліди, знайдені в різних місцях, ногами (лапами),
зубами однієї і тієї самої тварини? На експертизу направляються зліпки слідів ніг (лап), зубів,
виявлених на місці події. Як порівняльні матеріали надаються експериментальні зліпки
слідів ніг (лап), зубів тварини, яка ідентифікується, якщо слід
об'ємний, або відбитки ніг (лап), якщо слід поверхневий. Якщо сліди залишені ногами підкованого коня, то після
виготовлення порівняльних зліпків підкови слід зняти і також
направити експертові.
Експертиза слідів злому, інструментів та засобів
виробництва масових виробів
60. Головним завданням даної експертизи є: встановлення конкретного екземпляра або виду (характерних
особливостей) знаряддя, інструмента, агрегата за слідами його дії; встановлення механізму (способу) злому (іншої дії), напрямку,
в якому проводився злом перешкоди (з внутрішньої або зовнішньої
сторони).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи даним знаряддям (інструментом) було вчинено злом або іншу
дію (зрубано дерево, спиляно гілку, перекушено дріт тощо)? Чи не залишено сліди злому, вилучені з різних місць подій,
тим самим знаряддям? Одним чи декількома знаряддями було вчинено злом? Знаряддям якого виду вчинено злом? З якого боку (внутрішнього чи зовнішнього) було вчинено злом
перешкоди (стіни, вікна, грат та ін.)? Яким способом розділено предмет (шляхом розрізування,
розрубування, розпилювання, свердління тощо)? Чи виготовлений даний виріб (дані вироби) масового
виробництва на певному агрегаті (прес-формі, штампі та ін.)? Заводським чи саморобним способом закупорені пляшки? Яким способом відкривались або закупорювались пляшки (інша
тара)? 61. Для дослідження, як правило, експертові надається предмет
(предмети) зі слідами. Як виняток, можуть бути надані зліпки з об'ємних об'єктів.
Якщо об'єкт є громіздким (наприклад, прес), надаються його
слідоутворюючі деталі. Вилучення частин об'єктів доцільно
проводити з участю експерта (спеціаліста). 62. Якщо об'єктом дослідження є сліди свердління,
розпилювання, роздроблення, експертові слід надавати також
стружки, ошурки, тирсу, тріски, що знайдені на місці події, і
вказати їх локалізацію відносно перешкоди чи іншого об'єкта. Якщо
з обставин справи видно, що згадані частки можуть утворитися
внаслідок дії не лише тих знарядь, які перевіряються, про це слід
повідомити експерта. 63. На частинах предметів зі слідами необхідно позначити їх
просторове положення (верх, низ, зовнішня або внутрішня сторона та
ін.). 64. Якщо потрібно встановити напрям зруйнування віконного
скла, експертові надається рама з залишками осколків, а також усі
осколки з місця події. 65. Якщо завданням експертизи є ідентифікація агрегату
(штампа, прес-форми тощо), на якому виготовлено виріб масового
виробництва, то експертові бажано надати, крім виробу, також і
можливість оглянути агрегат, який ідентифікується. Особа, яка призначила експертизу, повинна з'ясувати, чи не
піддавався агрегат, який ідентифікується, ремонту або
налагодженню, і - при позитивній відповіді на це питання -
повідомити експерта, в чому полягав ремонт (налагодження),
зокрема, які деталі замінювались. В цих випадках бажано надати
вироби, виготовлені на даному агрегаті до його ремонту.
Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних)
пристроїв
66. Об'єктами експертизи є замки та інші замикальні пристрої,
пломби, контрольні пристрої. Головними завданнями експертизи є встановлення факту і
способу відмикання (зламу) пристрою, видів предметів, що були
використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб,
крім того, - ідентифікація пломбувальних лещат.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи справний механізм замка? Якщо ні, то в чому полягає
несправність? Чи роботоздатний механізм замка? Чи був відімкнений замок сторонніми предметами (відмичками,
підібраними або підробленими ключами)? У який спосіб відімкнено (зламано) замок? Чи одним способом відімкнено (зламано) надані замки? У якому стані (замкненому, відімкненому) знаходився замок у
момент його пошкодження? Чи можливо відімкнути даний контрольний замок без пошкодження
контрольного вкладиша? Чи можливо відімкнути даний замок за допомогою інструмента
(предмета), що був вилучений у гр.Н.? Знаряддям якого виду зламано замок? Чи зламано замок знаряддям, вилученим у гр.Н.? Чи відмикався замок за допомогою даного ключа (відмички)? Чи є на ключі-оригіналі ознаки, характерні для виготовлення
його копії або зліпка? Чи була обтиснена пломба даними пломбувальними лещатами? Чи одними пломбувальними лещатами були обтиснені пломби? Чи розкривалась і чи повторно обтискувалась пломба після її
обтиснення пломбувальними лещатами? У який спосіб і за допомогою яких знарядь була розкрита і
повторно обтиснена пломба? Чи можливо з даної пломби витягти матеріал, що
використовувався при опломбуванні (дріт, шпагат, шнур), без
порушення її цілісності? Знаряддям якого виду розкривалась пломба? Який зміст цифрових та буквених знаків на контактних
поверхнях пломби? Чи не розкривалась пломба представленим знаряддям? Чи були додержані правила пломбування при накладанні даної
пломби? У який спосіб відкривався (знімався) та повертався на місце
даний контрольний пристрій? 67. Якщо об'єктом дослідження є замки, експертові, крім них,
направляються відмички й інші предмети, які могли
використовуватись для відкривання або зламу замка, а також усі
ключі від цих замків. Замки надаються на дослідження в тому стані, в якому вони
знайдені на місці події та вилучені. Встромляти у замкову щілину
будь-які предмети (в т.ч. штатні ключі), а також проводити інші
експерименти із замками до їх експертного дослідження
забороняється. Вилучення замків з сейфів та інших сховищ доцільно доручати
експертові (спеціалістові). 68. Для вирішення питання, чи не розкривалась пломба,
експертові надається сама пломба, пломбувальні лещата, якими її
повинні були пломбувати, або експериментальні пломби, обтиснені
цими лещатами. Щоб забезпечити проведення експертних експериментів, слід
надати експертові 10-15 необтиснених пломб, аналогічних тим, що
досліджуються, а також зразки матеріалів (дріт, шпагат, шнур), які
використовувались при опломбовуванні.
Експертиза цілого по частинах
69. Експертизою встановлюється, чи мають частини предмета
(знайдені уламки, шматки, осколки тощо) спільну лінію розділення,
тобто чи становили вони раніше одне ціле.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи становили знайдені частини єдине ціле (чи є осколки скла
частинами розсіювача фар даного автомобіля, чи відколота дана
тріска від певного поліна та ін.)? Яким способом відокремлено від предмета його частину? До якого виду належить предмет, частина якого вилучена з
місця події? 70. На експертизу надаються всі знайдені частини, які,
можливо, раніше складали один предмет.
Експертиза холодної зброї
71. Головне завдання експертизи - встановлення належності до
холодної зброї саморобних ножів, кинджалів, кастетів та подібних
за призначенням предметів. Крім того, експертизою може
вирішуватися питання про спосіб виготовлення зазначених предметів,
зокрема, чи використовувалося для їх виготовлення заводське
обладнання. Не можуть бути об'єктами експертизи екземпляри стандартного
військового спорядження (багнети, кинджали, кортики, шаблі та
ін.).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є даний предмет холодною зброєю? Якщо є, то до якого виду холодної зброї він належить? Чи є даний предмет заготовкою холодної зброї? Чи використовувалось при виготовленні даної холодної зброї
заводське обладнання? 72. Дослідженню підлягає об'єкт, щодо якого перевіряють
належність до холодної зброї.
Експертиза вузлів
73. В більшості випадків об'єктами досліджень є обв'язувальні
матеріали (вірьовки, ремені тощо), зав'язані вузлами.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До якого виду належить даний вузол, чи не має він ознак, що
вказують на професію виконавця? Чи не належать декілька вузлів до одного виду? Перед направленням об'єкта на експертизу доцільно
сфотографувати вузол з протилежних сторін за правилами масштабної
зйомки, що усуне труднощі дослідження у випадках, коли в процесі
експертизи провадитимуться експерименти (розв'язування і
зав'язування вузла тощо). Слідчому розв'язувати вузол забороняється. Коли знімають петлю з трупа, вірьовку розрізають, не
пошкоджуючи вузол. Кінці вірьовки в місцях відрізу перев'язують
мотузком.
Експертиза рельєфних знаків
74. Об'єктами досліджень цього виду можуть бути відновлені
спиляні (забиті), слабо видимі номери та інші рельєфні зображення
на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб
змінення зображень.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи піддавався зміні номер на даному екземплярі зброї (іншому
виробі)? Яким був первісний номер на об'єкті дослідження? Яким способом був знищений або змінений номер (знак) на
даному виробі? Чи були на даному виробі маркірувальні позначення? Чи піддавались зміні маркірувальні позначення на даному
виробі? 75. Вироби, які підлягають дослідженню, не можна очищати від
забруднень, фарби чи іржі.
Балістична експертиза
76. До числа головних завдань балістичної експертизи
належать: встановлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за
слідами на стріляних кулях, дробу, картечі, гільз; визначення виду системи (моделі) та калібру вогнепальної
зброї і боєприпасів; визначення технічного стану зброї, боєприпасів і придатності
їх до стрільби; встановлення можливості пострілів без натискання на спусковий
гачок; встановлення належності саморобних стріляючих пристроїв і
патронів до них до вогнепальної зброї і боєприпасів; встановлення способу виготовлення саморобних вогнепальних
пристроїв; встановлення обставин, пов'язаних з використанням
вогнепальної зброї (факту стрільби після останнього чищення і
змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли,
напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди та ін.).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи вистрілена куля (дріб, картеч) з даного екземпляра зброї
(пістолета, рушниці, обріза та ін.). Чи відстрілені дані гільзи зі зброї, наданої для дослідження? Чи вистрілені дані кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї? Чи справна дана зброя? Якщо ні, то які вона має несправності?
Чи виключають ці несправності можливість пострілу? З якої зброї (вид, система, модель) вистрілено дану кулю (або
декілька куль)? До якої зброї (вид, система, модель) належить відстрілена
гільза (або декілька гільз)? Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного
патрона? Чи є вогнепальною зброєю предмет, вилучений у підозрюваного? Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет
(зброя, патрон), вилучений у підозрюваного? До якого виду, системи, моделі, калібру належить дана
вогнепальна зброя? Чи є боєприпасом патрон, вилучений у підозрюваного? До зброї якого виду, системи, моделі, калібру призначено
патрон, вилучений у підозрюваного? Чи міг з даної зброї за певних умов (наприклад, при падінні
її на грунт) статися постріл без натискання на спусковий гачок? Чи стріляли з даної зброї після її останнього чищення і
змащування? Який порох (вид, марка) застосовано при останньому пострілі з
даної зброї? Якою кулею (дробом, картеччю) зроблено останній постріл з
гладкоствольної рушниці (обріза)? З гладкоствольної зброї якого калібру вистрілено кулю (дріб,
картеч, пиж), вилучену на місці події (з трупа потерпілого)? Чи мають спільну родову (групову) належність надані зразки
дробу за номером, способом виготовлення, хімічним складом? Чи однаковий хімічний склад наданих дробу і шматка металу? Чи мають спільну родову (групову) належність або єдине
джерело походження частини патронів (дробу, кулі, картечі, пижа,
прокладки), знайдені на місці події, з частинами патронів,
вилучених у певної особи (за видом та складом матеріалу, кольором,
розмірами, формою, способом виготовлення тощо? Чи є дане пошкодження вогнестрільним? Кулею якого калібру, оболонковою чи безоболонковою утворено
пошкодження? Яким є дане пошкодження - вхідним чи вихідним? В якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що
утворив пошкодження на об'єкті, вилученому з місця події?* Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди) з
вогнестрільним пошкодженням?*
_______________
* Дослідження цих питань відносно вогнестрільних пошкоджень
на одязі, пов'язаних з одночасним нанесенням тілесних ушкоджень
людині, належить до компетенції відділень медичної криміналістики
бюро судово-медичної експертизи. В окремих випадках такі питання
вирішуються комплексною медико-криміналістичною експертизою.
Провідною установою слід призначити бюро судово-медичної
експертизи.
77. Експертові, з урахуванням характеру питання, надаються:
зброя, всі патрони, гільзи, кулі, дріб, пижі, які приєднані до
справи як речові докази, порівняльні матеріали, предмети зі
слідами пострілу. Всі надані об'єкти повинні мати на упаковці або на
прикріплених до них бірках індивідуалізуючі позначки
(найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: "дріб, що
вилучений з трупа А., 4 дробини"). На предметах з пошкодженнями
мають бути орієнтувальні позначки (зовнішній, внутрішній бік;
верх, низ тощо). 78. Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок,
дистанція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експертові
надаються предмети, на яких є сліди пострілу. Крім об'єкта дослідження, експертові надсилаються протоколи
слідчих оглядів, відтворення обстановки і обставин події, інших
слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть
мати значення для вирішення поставлених питань. Є припустимим
виклад цих відомостей в постанові (ухвалі) про призначення
експертизи. Якщо особа, яка призначає експертизу, відчуває труднощі у
визначенні даних, про які треба повідомити експерта, або у
формулюванні питань, їй слід проконсультуватись з експертом
(спеціалістом). Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші
експертизи, пов'язані з даною експертизою, експертові надаються
акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо. 79. Зброю, яка направляється на експертизу, необхідно
розрядити. Якщо прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити
її неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в
положення, яке унеможливлює випадковий постріл. На упаковці мають
бути зроблені попереджувальні надписи. 80. Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути
забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного
контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї
закривається чистою білою тканиною і обв'язується. 81. Вогнепальна зброя та боєприпаси направляються на
експертизу нарочним. Їх пересилка поштою не допускається.
Експертиза вибухових пристроїв
82. Головними завданнями експертизи вибухових пристроїв є: визначення належності об'єкта до вибухових пристроїв
(боєприпасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою; визначення (опис) конструкції пристрою та способу його
виготовлення; встановлення здатності пристрою викликати вибух та можливості
вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання тощо); встановлення наявності в обставинах справи даних, що
стосуються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і
привела його в дію.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи не підірвано в даному місці вибуховий пристрій? Якщо так,
то до якого виду пристроїв він належить (які особливості його
конструкції, країна-виробник тощо)? Чи є предмети, знайдені на місці події (в тілі потерпілого),
частинами вибухового пристрою? Якщо так, то до якого виду
пристроїв вони належать? Яким способом, саморобним чи промисловим, виготовлено
вибуховий пристрій? Який спосіб підриву був застосований в даному випадку? Якщо підірвано боєприпаси, до якого виду вони належать
(гранати, міни, снаряди тощо)? Чи здатний даний пристрій викликати вибух? Якщо не здатний,
то з яких причин? Чи містять надані експертові матеріали дані, що вказують на
характерні риси особистості виготовника вибухового пристрою
(професійні навички, ступінь обізнаності з технологією
виготовлення і використання вибухових пристроїв тощо)? Чи однакова конструкція саморобного вибухового пристрою,
частини якого знайдені на місці події, та макета, виготовленого
гр-ом Н.?
83. Готуючи об'єкти для дослідження, необхідно дотримуватись
таких правил. 83.1. Вибухові пристрої необхідно розрядити. В окремих
випадках для здійснення цієї операції слід запросити експерта чи
спеціаліста. 83.2. Експертові слід направити всі деталі (частини, уламки)
вибухового пристрою (боєприпасів), знайдені на місці події. 83.3. Експертові разом з об'єктами, зібраними на місці події,
включаючи об'єкти, вилучені з трупа потерпілого, обов'язково
направляються протоколи огляду місця події, протоколи огляду
трупів, окремих речових доказів з усіма додатками до цих
протоколів (плани, схеми, фотознімки та ін.). 84. Об'єкти з місця події, на яких є свіжа кров, не можна
упаковувати в герметичну тару, оскільки продукти її гниття можуть
перешкодити дослідженню слідів вибухових речовин.
Експертиза вибухових речовин і продуктів вибуху
(пострілу)
85. До основних завдань експертизи вибухових речовин і
продуктів вибуху (пострілу) належать: 85.1. Встановлення факту належності даного об'єкта до
вибухових речовин або речовин, які можна використати як компоненти
для виготовлення вибухових речовин, порохових зарядів або
піротехнічних засобів. 85.2. Встановлення способу виготовлення вибухових речовин. 85.3. Виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їх
розкладу на предметах-носіях. 85.4. Встановлення по продуктах розкладу вибухових речовин
вихідної речовини, яка була використана для вибуху (пострілу). 85.5. Встановлення спільної родової (групової) приналежності
вибухових речовин (порохових зарядів).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є дана речовина вибуховою? Якщо є, то якою саме? Чи можуть використовуватись для виготовлення вибухівки дані
речовини? Якщо так, то в якому сполученні? Яким способом - промисловим чи саморобним, виготовлена дана
вибухівка? Чи є на предметі-носії (вказується, на якому саме) сліди
вибухових речовин? Якщо так, то яких саме? Чи є на даному предметі продукти розкладу вибухівки? Якщо
так, то внаслідок розкладу якої вибухової речовини вони
утворились? Чи мають дані вибухові речовини (зазначаються порівнювані
об'єкти) спільну родову (групову) приналежність? Чи складали раніше вибухові речовини, надіслані на
дослідження, єдину масу? 86. У справах, пов'язаних з вибухами, з місця події слід
вилучати всі предмети або їх частини, на яких є сліди кіптяви. З
епіцентра вибуху збираються зразки грунту (вибух на грунті),
залишки штукатурки, бетону (вибух у приміщенні), деталі зі слідами
оплавлення (вибух в автомобілі) тощо. Зразки упаковуються в
герметичну тару (скляні ємкості, поліетиленові мішки тощо). Обов'язково надається протокол огляду місця події з
планом-схемою і фотографіями. Особа або орган, які призначають
експертизу, мають перевірити, чи є в цих матеріалах відомості про
пошкодження на предметах, що оточують місце події; наявність чи
відсутність воронки та її параметри: діаметр, глибина, матеріал,
на якому утворилась воронка (грунт, асфальт, залізобетон, деревина
тощо); руйнування скла у вікнах (повне чи часткове) та відстані
цих вікон від місця вибуху; сліди вибуху на предметах (наявність
кіптяви, характер та інтенсивність її розподілу тощо). З потреби поповнення вихідних даних для проведення експертизи
слід провести повторний огляд місця події, допит та інші слідчі
дії. Вибухові речовини, виявлені в невеликій масі, направляються
повністю, в інших випадках - у зразках. Кожний об'єкт упаковується
в окрему герметичну тару з дотриманням вимог, що стосуються
транспортування вибухових речовин. Якщо виникають утруднення, слід проконсультуватись з
експертом (спеціалістом).
Експертиза матеріалів і речовин
87. В експертизі матеріалів і речовин розрізняють такі
основні підвиди: експертиза волокон і волокнистих матеріалів; лакофарбових матеріалів і покриттів; нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів; наркотичних засобів, сильнодіючих речовин*;
_______________
* Дослідження рослин (їх частин) з метою встановлення
належності до об'єктів, що містять наркотичні речовини, становить
компетенцію біологічної експертизи.
рідин, що містять спирт; металів і сплавів; полімерів, пластмас та скла. Залежно від наявності обладнання і спеціалістів, в установах
можуть досліджуватись матеріали і речовини, які не згадуються в
цьому переліку. При виникненні потреби в проведенні таких досліджень слід до
призначення експертизи з'ясувати відповідні можливості тієї чи
іншої установи. 88. Головними завданнями, спільними для всіх підвидів
експертиз матеріалів і речовин, є: виявлення на предметах обстановки місця події
(предметах-носіях) мікрочастинок або мікрослідів певних матеріалів
і речовин (частинок фарби, слідів пально-мастильних матеріалів,
слідів металізації, мікроволокон, частинок наркотичних засобів
тощо); визначення роду (виду) матеріалів і речовин за
класифікаціями, що існують в науці, техніці та на виробництві (за
хімічним складом, фізичними властивостями, призначенням тощо); встановлення спільної родової (групової) належності
матеріалів і речовин; встановлення походження матеріалів і речовин з певного
джерела**.
_______________
** Вирішення питання про походження матеріалів і речовин з
певного джерела залежить від ряду особливостей об'єкта, а також
від наявності в конкретній установі потрібного обладнання та
спеціалістів. Тому з приводу постановки цього питання доцільно
попередньо проконсультуватися з керівником експертної установи
(керівником відповідного експертного підрозділу).
Експертиза волокон і волокнистих матеріалів
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сторонні
волокна-накладення (мікрочастинки волокон), яка їх природа? Чи є на одязі (зазначається предмет одягу, кому він належить)
волокна-накладення спільної родової (групової) належності з
волокнами, з яких виготовлена тканина іншого одягу (зазначається
її назва, кому вона належить)? Чи знаходились в контакті дані предмети одягу (інші об'єкти
волокнистої природи)? Чи є клаптик тканини, знайдений на місці події, частиною
даного предмета одягу? Чи є в піднігтьових зрізах даної особи мікрочастини волокон
спільної родової (групової) належності з волокнами, з яких
виготовлена тканина даного предмета одягу?
Експертиза лакофарбових матеріалів та покриттів
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сліди
(нашарування, плями, бризки) або частинки лакофарбових матеріалів
(покриттів)? Чи є дана речовина фарбою, до якого виду фарби вона належить? Чи походять дані частинки від стандартного лакофарбового
покриття, легкового (вантажного) автомобіля? Чи придатні частинки фарби, знайдені на місці події
(предметі-носії), для ідентифікації за ними конкретної
пофарбованої поверхні? Чи мають надані зразки лакофарбових речовин (частинок
покриттів) спільну родову (групову) належність? Чи не становили раніше окремі частини лакофарбового покриття
одну пофарбовану поверхню? Яким способом пофарбовано даний предмет? Чи проводилось перефарбування даного предмета?
Експертиза нафтопродуктів та пально-мастильних
матеріалів
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є на предметі-носії сліди нафтопродуктів та
пально-мастильних матеріалів? Якщо є, то яких саме? Чи належать дані речовини (рідини) до нафтопродуктів та
пально-мастильних матеріалів? Якщо належать, то до якого їх роду
(виду)? Чи мають дані нафтопродукти та пально-мастильні матеріали
спільну родову (групову) належність? Чи не походять дані нафтопродукти та пально-мастильні
матеріали з однієї ємкості?
Експертиза наркотичних засобів та сильнодіючих речовин
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сліди
наркотичних засобів (сильнодіючих речовин)? Якщо є, то яких саме? Чи є даний засіб наркотичним (чи є дана речовина
сильнодіючою) і яким (якою) саме? Чи мають дані наркотичні засоби (сильнодіючі речовини)
спільну родову (групову) приналежність?
Експертиза рідин, що містять спирт
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є в даній ємкості (склянці, банці тощо) або на поверхні
предмета (одягу, паперу) сліди рідин, що містять спирт? Чи належить дана рідина до міцних алкогольних напоїв? Якщо
належить, то до якого їх виду? Чи є дана рідина етиловим спиртом? Якщо так, то гідролізним
чи ректифікатом? Чи мають дані зразки спиртових рідин спільну родову (групову)
належність? Промисловим чи саморобним способом виготовлена спиртова
рідина? Чи придатний даний пристрій для виготовлення міцних спиртних
напоїв? Чи є дана маса брагою, придатною для виготовлення самогону? Чи є рідина, знайдена на місці події, самогоном і чи не є
вона частиною об'єму рідини, яка знаходилась у бутилі, вилученому
у підозрюваного? Чи відповідає за своїми характеристиками алкогольний напій в
даній пляшці характеристикам напою, зазначеним на етикетці?
Експертиза металів і сплавів
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є на об'єкті-носії (зазначається, на якому саме) сліди або
мікрочастинки металу (сплаву) і якого (яких) саме? З якого металу (сплаву) виготовлено даний об'єкт? Чи мають дані металеві об'єкти (зазначається, які саме)
спільну родову (групову) належність за матеріалом виготовлення? Яка марка металу (сплаву) виготовленого виробу? Чи складали раніше одне ціле дані частини металевих предметів
(шматки дроту, труб тощо)?
Експертиза полімерів, пластмас та скла
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є на предметі-носії мікрочастинки полімерів, пластмас,
скла? До якого роду (виду) належить даний полімерний матеріал
(пластмаса, скло)? З якого виду полімерного матеріалу (пластмаси, скла)
виготовлено даний предмет? Чи мають дані зразки полімерних матеріалів (пластмаси, скла)
спільну родову (групову) приналежність? Чи не складали раніше одне ціле дані частини пластмаси (інших
матеріалів)?
89. При підготовці об'єктів для дослідження слід
дотримуватись таких правил. 89.1. Якщо матеріали і речовини виявлені у великій кількості,
на дослідження направляються їх зразки. У випадках, коли вони
(матеріали і речовини) становлять об'єми рідин або сипкі маси,
зразки надаються у вигляді середніх проб. При відборі середньої проби рідини останню потрібно збовтати,
а потім відлити не менше як 1 л в окрему ємкість. Середня проба
сипких речовин (піску, цементу та ін.) відбирається виїмками за
допомогою щупа з різних за глибиною місць кожної ємкості
(три-п'ять виїмок загальною масою 1.5-2 кг). При великих розмірах
сховища проби слід відбирати в місцях, з яких найімовірніше
походить частина сипкої речовини, яка досліджується (біля дверей,
вікна, пролому тощо). 89.2. Зразки ниток, мотузок, шпагатів надаються загальною
довжиною не менше як 3 м, відрізками з різних місць об'єктів. Зразок тканини повинен мати довжину 50-100 см. Якщо тканина
має малюнок, він повинен повторюватись на зразку не менше трьох
разів. 89.3. Якщо досліджуються нашарування або плями на предметах,
експерту необхідно надати сам предмет. Нашарування і плями
необхідно прикрити аркушем білого паперу або тканиною, закріпленою
по краях. Якщо вилучити предмет неможливо, надаються вирізки з плямами. 89.4. Предмети одягу та взуття, на яких припускається
наявність волокон (інших мікрочастинок і нашарувань), необхідно
загорнути кожний окремо в щільний білий папір (забороняється
упаковувати їх в поліетиленові мішки, оскільки поліетилен має
електростатичні властивості, під впливом яких локалізація
мікрочастин на об'єкті може зазнати змін). 89.5. Рідини слід наливати для транспортування в чистий
скляний товстостінний посуд і закривати притертою скляною пробкою.
Посуд, в якому пересилаються луги, закривається гумовою пробкою. 89.6. Предмети, які просочені маслами, жирами і мастильними
матеріалами, а також предмети, яким властиві специфічні запахи,
поміщують в скляний щільно закритий посуд або в поліетиленові
мішки, що заклеюються. 89.7. Наркотичні засоби саморобного виробництва, які мають
певну форму (брикет, грудка тощо), поміщують в окремі упаковки,
щоб зберегти їх форму.
Грунтознавча експертиза
90. Головними завданнями грунтознавчої експертизи є: виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток)
грунтового походження, визначення їх природи, а також встановлення
спільної родової (групової) належності з наданими зразками; встановлення походження грунту на предметах-носіях з певної
ділянки місцевості (іншого місця події); встановлення механізму утворення грунтових нашарувань.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є нашарування грунту (об'єктів грунтово-мінерального
походження) на предметі-носії (зазначається, на якому саме)? Чи мають порівнювані об'єкти (нашарування на предметі-носії
та грунт з місця події) спільну родову (групову) належність? Чи походять дані об'єкти (зазначаються, які саме) з певної
ділянки місцевості (іншого місця події)? Який механізм утворення даних грунтових нашарувань? Які ознаки, що вказують на особливості місця їх походження,
мають нашарування на даному об'єкті?
91. При підготовці і призначенні грунтознавчої експертизи
слід дотримуватись таких правил: 91.1. При дослідженнях грунтових об'єктів з метою
встановлення їх походження з певної ділянки місцевості як
порівняльні матеріали направляються зразки грунту з місця, де за
припущенням слідчого (судді), знаходився предмет-носій (місце
виявлення трупа, слідів взуття тощо) та інших місць в межах
ділянки, яка ідентифікується. Крім того, слід надавати контрольні
зразки з суміжних ділянок, які відрізняються від тієї, яка
ідентифікується, наприклад, з сусіднього поля, яке засіяно іншою
культурою, з ділянки, яка має інший характер рослинності, інший
профіль тощо. Відбір зразків проводиться з урахуванням особливостей
ділянки, яка ідентифікується. Якщо ділянка має відносно однорідну поверхню, то відбираються
два-три зразки з поверхневого шару місця контакту предмета-носія з
грунтом і не менше двох контрольних зразків з кожної суміжної
ділянки, яка відрізняється від тієї, що ідентифікується, а при
відсутності таких відмінностей - з чотирьох сторін від місця події
на відстані 20, 50, 100 м. Якщо ділянка являє собою западину (яр, канаву, яму та ін.),
зразки відбираються з дна і різних шарів стін, відкосів, а
контрольні - з поверхні грунту біля западин та з суміжних ділянок
місцевості. Зразки відбираються з поверхневого шару грунту на глибині не
більше 5 см масою 100-150 г і упаковуються в паперові пакети. Всі зразки висушують на повітрі і поміщують у пакети. З питань відбору зразків, якщо є така необхідність, слід
проконсультуватися з експертом (спеціалістом) або запросити його
для участі в цій дії. 91.2. До постанови (ухвали) про призначення експертизи слід
додати протокол огляду місця події з планом-схемою. Якщо огляд
предметів-носіїв грунту оформлено окремим протоколом, він також
додається до постанови (ухвали) про призначення експертизи.
Важливо, щоб у наданих експерту матеріалах були позначені місця
відбору зразків грунту. Крім того, слід надати довідку про
метеоумови за період від події до часу відбору зразків. Якщо в цей
період на місці події проводились роботи, які могли змінити
характеристики грунту (перекопування, будівельні, вантажні та інші
роботи, внаслідок яких на грунті могли залишитись сторонні
домішки), про це також слід повідомити експерта. Кожний предмет, на якому виявлені нашарування грунту,
упаковується окремо. До упаковок має прикріплюватись бирка із
зазначенням номера зразка і місця його вилучення. Останні дані
слід узгоджувати з планом-схемою місця події.
Біологічна експертиза
92. Біологічна експертиза досліджує об'єкти рослинного та
тваринного походження. Ними найчастіше бувають: листя, стебла, квіти, сіно, солома, кора, деревина, коріння,
плоди, насіння, спори, пилок тощо; похідні шкірних покровів тваринного походження (волосся,
пір'я, луска тощо); продукти переробки рослинних та тваринних організмів (корми
для тварин та птахів, борошно, шматки хутра та шкіри тощо); продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів
(мед, камедь, екскременти та ін.).
93. Головними завданнями біологічної експертизи є: 93.1. Встановлення належності об'єктів тваринного та
рослинного походження (далі - біологічного походження) до
конкретного біологічного таксона (родини, роду, виду та ін.), а
також виявлення мікрооб'єктів зазначеного походження в будь-якій
масі або на предметах обстановки місця події (предметах-носіях). 93.2. Встановлення спільної родової (групової) приналежності
декількох порівнюваних об'єктів. 93.3. Встановлення належності об'єктів біологічного
походження до одного цілого. 93.4. Визначення біологічних характеристик стану об'єкта
(стадії розвитку організму, причин та часу змін його стану,
механізму пошкодження та ін.). 93.5. Встановлення належності об'єктів рослинного походження
до наркотичних засобів.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Яка природа даного об'єкта? Якщо він біологічного походження,
то яка його таксономічна приналежність? Чи є на предметі-носії (зазначається, якому саме)
мікрооб'єкти (частки) біологічного походження? Якщо є, то яка їх
таксономічна приналежність? Чи має дана маса (наприклад, зерно в мішку, вилучене в А.) та
зразки, вилучені в конкретному місці (наприклад, зразки зерна з
певного сховища), спільну родову (групову) приналежність? Чи є дані об'єкти частинами одного цілого (наприклад, гілля
та стовбур, дві частини листа рослини тощо)? Чи могли за певний строк статися ті або інші зміни в розвитку
рослинного (тваринного) об'єкта (чи могла рослина за певний час
вирости до наявних розмірів, чи могла комаха за певний час досягти
стадії розвитку, в якій вона була виявлена тощо)? Яка давність заселення трупа знайденими на ньому комахами
(личинками комах)? Чи є волосся, знайдене на предметі-носії (вказується, на
якому), волоссям людини (тварини)? Якщо так, то чи має воно
спільну родову (групову) приналежність з волоссям даної особи
(особини)? Який вік рослини, її частин? Чи належить дана рослина (подрібнені частки рослини) до
таких, що містять наркотичні речовини? Якщо так, то яка її
таксономічна приналежність? Чи складали раніше дані зразки наркотичних засобів одну масу? Чи мають дані зразки наркотичних засобів спільну родову
(групову) приналежність (за способом виготовлення, місцем
вирощування тощо)?
94. Готуючи матеріали для дослідження, слід дотримуватись
таких основних правил: 94.1. Якщо досліджувані об'єкти та об'єкти для порівняльного
дослідження мають великі об'єми або маси, то вони направляються
експертові у вигляді зразків. 94.1.1. Зразки сипких мас (зерно, борошно тощо) відбираються
у вигляді середніх проб (див. п.89.1 розділу "Експертиза
матеріалів та речовин"). 94.1.2. Відбираючи зразки волосся з волосяного покриву
тварин, слід виривати (вичісувати) їх з різних частин тіла (спини,
шиї, ніг, боків, черева і, зокрема, у зоні пошкодженої частини
тіла) по 50-100 волосин з кожного місця. 94.1.3. Якщо досліджується сіно або солома, то їх зразки
повинні мати масу в межах 0,5-1 кг. Відібрані зразки загортають у
папір, не стискаючи та не згинаючи стебел. 94.1.4. Екскременти тварин та гній висушують і по 100-120 г
транспортують у закритих банках. 94.2. При дослідженні мікрооб'єктів експертові слід надсилати
предмет-носій. Місця на предметах-носіях, де знайдені плями або сліди
біологічного походження, слід закрити чистим папером, закріплюючи
його краї на предметі. Так само діють, коли сліди в процесі
слідчого огляду не виявлені, але їх наявність у певному місці
припускається. Якщо предмет-носій надати експертові немає змоги, йому слід
надати можливість оглянути цей предмет чи провести його
дослідження за місцем його знаходження.
Автотехнічна експертиза
95. Головними завданнями автотехнічної експертизи є: 95.1. Встановлення несправностей транспортного засобу (далі -
ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу
виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) чи
внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності
звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ;
визначення ступеня та механізму впливу несправності на виникнення
та розвиток пригоди. 95.2. Встановлення механізму пригоди та його елементів:
швидкості руху (при наявності слідів гальмування), гальмового та
зупинного шляхів, траєкторії руху, віддалі, пройденої ТЗ за певні
проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик
пригоди. 95.3. Встановлення того, як повинен був діяти водій ТЗ в
даній дорожній ситуації відповідно до технічних вимог Правил
дорожнього руху ( 1094-93-п ) (далі - ПДР) та чи мав він з моменту
виникнення небезпеки технічну можливість запобігти пригоді*.
_______________
* Момент виникнення небезпеки для руху, як правило, має
встановлюватись слідчим (судом) і зазначатись у постанові (ухвалі)
про призначення експертизи. Якщо у постанові (ухвалі) момент
виникнення небезпеки не вказаний, то експерт, виходячи з аналізу
дорожньої обстановки, вправі визначати його самостійно. Коли експерт вважає, що небезпека для руху виникла не в той
момент, який зазначено в постанові (ухвалі) про призначення
експертизи, він має вказати мотиви незгоди з позицією слідчого
(суду) і дати два варіанти вирішення поставленого питання.
Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші
завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану
ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До пункту 95.1 Які несправності, виходячи з вимог ПДР до технічного стану
ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ? Яке значення мала дана несправність у виникненні ДТП? Коли, до ДТП чи у процесі її розвитку, виникли дані
несправності? Чи не має ТЗ ознак, які вказують на те, що наявні пошкодження
або несправності не пов'язані з ДТП? Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового
управління, гальмової системи та ін.) ТЗ? Чи є відмова наслідком конструктивних недоліків системи
(механізму) або порушення правил її (його) експлуатації? Чи мав водій можливість виявити несправність до відмови
системи або механізму? Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді при
наявності даної несправності? До пункту 95.2 Якою була швидкість ТЗ при даній довжині слідів гальмування
(якщо сліди різної довжини або перериваються, на це слід вказати)? Яка максимально припустима швидкість ТЗ за умови даної
видимості дороги (зазначається якою була видимість дороги)? Яка максимально припустима швидкість ТЗ на закругленні дороги
даного радіусу? Яка найменша безпечна дистанція між ТЗ в умовах даної
дорожньої обстановки? Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутнього ТЗ в
умовах даної дорожньої обстановки? Який гальмовий та (або) зупинний шлях ТЗ за певної швидкості
його руху в умовах даної дорожньої обстановки? До пункту 95.3 Як повинен був діяти водій в даній дорожній обстановці,
виходячи з технічних вимог ПДР ( 1094-93-п ), з метою забезпечення
безпеки руху? Чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту
виникнення небезпеки для руху? Чи відповідали дії водія технічним вимогам ПДР? До пунктів 95.2 і 95.3. З якою швидкістю рухався ТЗ? Якщо ця швидкість перевищувала
встановлені обмеження (зазначається, які саме), то чи мав водій
технічну можливість уникнути контакту з перешкодою (зазначається,
якою саме), якщо ця швидкість не перевищувала припустиму? Чи мав водій технічну можливість шляхом екстреного
гальмування зупинити ТЗ з моменту виникнення небезпеки для руху
(вказується момент виникнення небезпеки), не доїжджаючи до
потерпілого? 96. У постанові (ухвалі) про призначення автотехнічної
експертизи повинні бути зазначені дані про параметри і стан
дорожньої обстановки і дії учасників події, з яких має виходити
експерт при проведенні досліджень (вихідні дані). При призначенні експертизи обставин ДТП (пп.95.2-95.3)
необхідно, зокрема, вказувати: тип покриття дороги (асфальт,
грунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця та ін.), ширину
проїзної частини, наявність і величину ухилів, наявність дорожніх
знаків і розміток у районі ДТП, технічний стан ТЗ та його
завантаженість; видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в
умовах обмеженої видимості - ще й видимість перешкоди;
розташування ТЗ по ширині дороги, швидкість його руху*; момент
виникнення небезпеки для руху; відстань, яку подолав пішохід з
моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду, швидкість
руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до
моменту наїзду; чи застосовував водій термінове гальмування і якщо
застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх коліс
автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним
покриттям, наприклад, на проїзній частині і узбіччі, потрібно
зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); місце наїзду
відносно до слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ в стані
гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода; якою частиною
ТЗ було збито пішохода або якими частинами зіткнулись транспортні
засоби; якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його
остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у
цьому стані)?
_______________
* Швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування.
Якщо ДТП скоїв водій мотоцикла, крім того, зазначається:
ручним та ножним гальмом чи одним з них (яким саме) гальмував
водій; якщо на мотоциклі з коляскою був один пасажир, то де він
знаходився (у колясці чи на задньому сидінні); якщо мотоцикл без
коляски рухався в перекинутому стані, залишаючи сліди на дорозі -
то відстань, на яку він перемістився в такому стані. 97. Якщо призначається експертиза технічного стану ТЗ
(п.95.1), в постанові (ухвалі) достатньо викласти фабулу справи і
обставини, які стосуються особливостей об'єкта дослідження, знання
яких може мати значення для експерта, наприклад, чи експлуатувався
ТЗ після події; в якому стані перебували деталі (вузли), сполучені
з деталями (вузлами), що досліджуються, тощо. 98. Якщо до моменту призначення експертизи слідчому (суду) не
вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він
має право зазначити в постанові (ухвалі) варіанти їх значень і
отримати висновки відносно кожного з них. 99. Слідчий не має права вимагати від експерта, щоб той
самостійно вибирав зі справи вихідні дані для проведення
експертизи. Разом з тим слідчий може поставити перед експертом
питання про технічну спроможність (неспроможність) тих чи інших
даних, які є у справі. 100. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи
експертові можуть надаватися всі матеріали кримінальної справи. Якщо слідчий (суд) не може направити експертові всю
кримінальну справу, він повинен надати: протокол огляду місця
події разом зі схемою та іншими додатками; протокол огляду ТЗ;
протокол відтворення обстановки і обставин події.
( Транспортно-трасологічна експертиза
101. Головним завданням транспортно-трасологічної експертизи
є: ідентифікація по слідах, залишених ТЗ, певного його
екземпляра або встановлення його типу, моделі; визначення взаємного розташування ТЗ під час їх зіткнення; визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду
(потерпілого), встановлення механізму утворення слідів. Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів,
залишених ходовими та тими, що виступають, частинами ТЗ на дорозі
та елементах дорожньої обстановки. Тому призначати
транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є
можливість надати експертові об'єкти, які перебували в контакті,
або матеріали справи, в яких зафіксовано сліди.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи залишені певні сліди (вказуються, які саме і на чому)
ходовими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) даного ТЗ?*
_______________
* Якщо слідоутворююча частина ТЗ за конструкцією знімається,
то експертом ідентифікується ця частина, а не сам ТЗ. Умовивід про
те, що ТЗ, на якому є ідентифікована частина, є тим об'єктом, який
розшукується, може бути зроблено особою, яка оцінює висновок
експерта, лише за умови, що ця частина не замінялась.
Чи залишені сліди певними частинами даного ТЗ, що виступають? До якого типу (марки, моделі) належить ТЗ, яким залишено дані
сліди? Яким було взаємне розташування транспортних засобів під час
їх зіткнення? Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (потерпілого)
під час наїзду на останню (останнього)?**
_______________
** Для вирішення питань про взаємне розташування ТЗ і
потерпілого та про особу, яка керувала ТЗ, призначається
комплексна судово-медична та транспортно-трасологічна експертиза.
Який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а
який рухався? На якому місці дороги сталося зіткнення транспортних засобів
(наїзд на пішохода)? Який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)? У якому напрямку відносно слідосприймаючої поверхні рухався
ТЗ? Хто з осіб, які перебували в ТЗ під час ДТП (вказуються
прізвища, ім'я та по батькові осіб), перебував за кермом? 102. Для вирішення зазначених питань експертові надаються
самі слідоутворюючі об'єкти (шини, деталі, що виступають, тощо)
або експериментальні зліпки цих об'єктів (експериментальні
відбитки шин на папері); предмети, на яких залишились сліди
зазначених об'єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів,
а також протоколи огляду місця події з усіма додатками до них. Якщо досліджуються сліди ТЗ на одязі (взутті) потерпілого,
надається також акт судово-медичного дослідження пошкоджень на
його тілі.
Пожежно-технічна експертиза
103. Основними завданнями пожежно-технічної експертизи є
встановлення осередку пожежі, шляхів і часу поширення горіння,
причини виникнення пожежі, визначення пожежонебезпечних
властивостей речовин і матеріалів, а також відповідності
технічного стану об'єкта протипожежним нормам. Перед пожежно-технічною експертизою можуть ставитись і інші
завдання, пов'язані з розслідуванням (судовим розглядом) справ про
пожежі, якщо для розв'язання цих завдань необхідні спеціальні
знання в галузі пожежної справи.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Де знаходився осередок пожежі? Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі? Який час тривала пожежа? Чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному місці
об'єкта? Чи можливе запалювання даної речовини (матеріалу) від даного
джерела запалювання? Чи можливе самозапалювання даних речовин (матеріалів) за
певних умов конкретного випадку? Яка температура самозаймання даної речовини (матеріалу)? Яка максимальна температура горіння даних матеріалів? Чи відповідав стан об'єкта вимогам правил пожежної безпеки?
Якщо не відповідав, то чи вплинуло недотримання цих правил на
виникнення і розвиток пожежі? Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної
мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)? Що було первинним: пожежа чи вибух? З якої причини не спрацював автоматичний протипожежний
пристрій? Чи належним чином використовувалась протипожежна техніка під
час гасіння даної пожежі? 104. Експертові слід надати протокол огляду місця пожежі з
усіма додатками, протоколи відтворення обстановки і обставин
події, акт про пожежу та інші документи, складені службами
пожежної охорони, а також речові докази.
Будівельно-технічна експертиза
105. Головними завданнями будівельно-технічної експертизи є: 105.1. Визначення вартості різного роду будівель та споруд. 105.2. Встановлення факту відповідності (невідповідності)
збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам
будівельних норм і правил (БНіП). 105.3. Визначення вартості різного роду будівельних робіт
(спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій
території та ін.). 105.4. Встановлення відповідності проектно-кошторисної
документації вимогам БНіП та інших державних стандартів з питань
будівництва. 105.5. Встановлення правильності складання державної
звітності про виконання будівельних робіт. 105.6. Розробка варіантів поділу будинків і надвірних
будівель відповідно до ідеальних часток кожного зі співвласників з
підготуванням у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання
об'єктів, залишення їх частин у спільній власності, а також
визначенням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі
після поділу стала меншою за ідеальну. 105.7. Розробка варіантів порядку користування земельною
ділянкою, на якій розташовані будівлі, що належать громадянам на
правах спільної власності. 105.8. Визначення технічного стану будівель, споруд,
інженерного обладнання (відсоток зношення, придатність до
експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини,
які їх викликали, та ін.).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Яка дійсна (реальна) вартість (зазначається об'єкт) з
урахуванням його фізичного зношення на момент оцінки? Чи відповідає будівля (зазначається яка, місце її
знаходження) проекту і вимогам будівельних норм і правил (БНіП)?
Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог БНіП? Ті самі питання щодо реконструйованої будівлі. Яка вартість будівельних робіт (переобладнання об'єкта,
відбудовний ремонт тощо)? Чи відповідає проектно-кошторисна документація (зазначається
характер робіт і назва об'єкта) вимогам БНіП та інших державних
стандартів з питань будівництва? Чи були виконані на об'єкті роботи, про які йдеться в звітній
документації (зазначається, які саме роботи)? В якому обсязі виконані будівельні роботи на даному об'єкті
(вказуються реквізити об'єкта) та яка їх вартість? Чи забезпечувала несуча спроможність даної конструкції
(вказується об'єкт дослідження) безпечну експлуатацію будівлі? Чи можливий, і в яких варіантах, поділ домоволодіння
(зазначити якого саме) в натурі відповідно до ідеальних часток
співвласників? Якщо такий поділ неможливий, то які є варіанти
поділу в частках, близьких до ідеальних, і який розмір компенсації
співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його
ідеальну частку? Які можливі варіанти порядку користування присадибною
територією (вказується адреса) відповідно до ідеальної частки
кожного зі співвласників домоволодіння? Яка вартість частин домоволодіння після поділу? Чи відповідає стан об'єкта технічним нормам, чи не перебуває
він в аварійному стані? Яка технічна причина аварії на даному об'єкті (зазначається
характер аварії, де і коли вона відбулась)? 106. В ухвалі суду про призначення будівельно-технічної
експертизи необхідно коротко викласти суть вимог позивача і
заперечень відповідача. Разом з ухвалою суд повинен надати
документацію, з якої експерт мав би змогу отримати вихідні дані
для вирішення поставлених питань. 107. Для вирішення питання про вартість будівель та споруд
експертові надсилається копія технічного паспорта БТІ (бюро
технічної інвентаризації), а також копії документів або дані з
них, якими сторони підтверджують свої позовні вимоги або
заперечують їх. 108. Для вирішення питання про поділ домоволодіння слід
повідомляти пропозиції сторін щодо такого поділу, якщо суд уважає
за необхідне врахувати їх при підготовці варіантів поділу. 109. Якщо поставлено питання про відповідність збудованої або
реконструйованої будівлі проекту і вимогам БНіП, експертові
надаються проект будівництва об'єкта та його кошторис, а також акт
комісії про його прийняття до експлуатації.
Бухгалтерська експертиза
110. Головними завданнями бухгалтерської експертизи є
встановлення: 110.1. Документальної обгрунтованості нестачі або надлишків
товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця
їх утворення, а також розміру завданої матеріальної шкоди. 110.2. Правильності документального оформлення операцій з
приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і
руху грошових коштів. 110.3. Відповідності відображення в бухгалтерському обліку
фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів
з бухгалтерського обліку і звітності. 110.4. Кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечити
дотримання вимог нормативно-правових актів з бухгалтерського
обліку і контролю. 110.5. Документальної обгрунтованості списання сировини,
матеріалів, готової продукції і товарів. 110.6. Правильності визначення оподаткованого прибутку
(доходу) підприємств різних форм власності та вирахування розмірів
податків. 110.7. Документальної обгрунтованості вимог позивача і
заперечень відповідача в частині, яка стосується ціни позову
(зустрічного позову). 110.8. Недоліків в організації бухгалтерського обліку
контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної
шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню. Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені і інші
завдання, виконання яких пов'язано з перевіркою додержання порядку
ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів,
записів в облікових реєстрах бухгалтерського обліку тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи підтверджується документально вказана в акті
інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача
(надлишки) товарно-матеріальних цінностей (товарів, тари) на суму
(зазначається сума) на даному підприємстві (установі, організації)
за період (зазначити)? В який період утворилась нестача, яку встановлено актом
інвентаризації від (зазначити дату) у сумі (зазначити суму), і хто
відповідав за збереження товарно-матеріальних цінностей (грошових
коштів) у цей період? В якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої
(зазначається кому) у зв'язку з нестачею, яку встановлено
інвентаризацією (акт інвентаризаційної комісії від (зазначити
дату)? Чи підтверджуються документально висновки ревізії
(зазначаються реквізити акта ревізії) в частині, що стосується
завищення обсягу і вартості виконаних робіт? Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової
адміністрації (вказуються реквізити акта) заниження прибутку
виробничо-комерційною фірмою (назва фірми) за період
(зазначається, за який)? Якщо підтверджується, то чи правильно
вирахувана сума додаткових податків, які фірма має внести до
бюджету? Чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві А.
розмір завданої йому шкоди у зв'язку з невиконанням відповідачем
Б. умов договору (зазначається, якого)? Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують
ведення бухгалтерського обліку і контролю, сприяли завданню
матеріальної шкоди (виникненню нестачі, необгрунтованому
нарахуванню і виплаті заробітної плати, премій), і хто
зобов'язаний був забезпечити додержання цих вимог? Чи обгрунтовано сплачена заробітна плата (зазначається, кому
і за який період) за дану роботу? Якщо необгрунтовано, то в якій
сумі? Чи не завищена в документах фактична наявність (зазначити
найменування товару) на суму (зазначити суму) за інвентаризаційним
описом від (зазначити дату) над їх максимально можливим залишком в
(зазначити підприємство) за станом на (зазначити дату)? 111. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи
експертові слід надати документи бухгалтерського обліку, які
містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених питань.
Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні,
ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського
обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій,
табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори,
розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення
і вимоги, договори про матеріальну відповідальність,
накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні
ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші
первинні та зведені документи бухгалтерського обліку і звітності. Якщо ведення бухгалтерського обліку механізовано, експертові
надаються документи на машинних носіях (роздруки регістрів
бухгалтерського обліку). Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків
документальної ревізії, в постанові (ухвалі) про призначення
експертизи слід зазначити, які саме висновки і з яких причин
викликають сумнів (суперечать іншим зібраним у справі доказам,
оспорюються заінтересованими особами, непереконливо обгрунтовані
ревізорами та ін.). Якщо слідчий або суд зазнають труднощів у визначенні
документів, які необхідні для надання експертного висновку, їм
слід звернутися за консультацією до спеціаліста. Документи мають бути систематизованими (за епізодами діяння,
періодами тощо), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.
Товарознавча експертиза
112. До числа об'єктів товарознавчої експертизи, яка
провадиться в експертних установах, належать: будівельні, меблеві,
ювелірні, косметичні, галантерейні, канцелярські товари, одяг,
взуття, побутова техніка, фото-, радіо- та відеоапаратура і
матеріали, обчислювальна техніка. Об'єктами експертизи цього виду
можуть бути й інші товари, якщо в експертній установі є фахівці
відповідної спеціалізації. Різновидом товарознавчої експертизи є
автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча
експертиза), об'єктами якої є автотранспортні засоби і їх
комплектуючі.
113. Головними завданнями товарознавчої експертизи є: 113.1. Визначення належності товарів (надалі - товарна
продукція) до класифікаційних категорій, які прийняті у
виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель,
розмір, комплектність тощо). 113.2. Визначення якісних змін товарної продукції. 113.3. Визначення причин якісних змін товарної продукції
(мають виробничий характер, виникли при транспортуванні,
зберіганні, у процесі експлуатації). 113.4. Встановлення способу виробництва товарної продукції:
промисловий чи саморобний, підприємства-виробника,
країни-виробника. 113.5. Визначення вартості товарної продукції, в т.ч. з
урахуванням часткової втрати її товарних якостей у зв'язку з
експлуатаційним зношенням і пошкодженнями від впливу зовнішніх
факторів. 113.6. Визначення відповідності упакування і транспортування,
умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних
правил.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
З якого виду тканини виготовлений даний виріб? Які товарні характеристики уривка тканини, знайденого на
місці події? Чи складали комплект спортивні брюки з трупа А. та куртка,
знайдена у домі підозрюваного К.? Чи відповідає маркування виробу його характеристикам за
державним стандартом (ДСТУ)? Чи відповідає співвідношення компонентів матеріалу даної
тканини вимогам ДСТУ? Чи має даний виріб виробничі дефекти? Якщо так, то які саме? Які фактори спричинили пошкодження (зазначається характер
пошкоджень) даного виробу? Чи відповідає даний виріб вимогам ДСТУ? Якщо не відповідає,
то чи придатний він для реалізації і за яких умов? Чи правильно визначена сортність виробу? Якщо неправильно, то
до виробів якого сорту його слід віднести? Яка вартість даного виробу за цінами, які були на момент його
придбання (зазначається час придбання)? Яка дійсна (реальна) вартість даного виробу з урахуванням
його зношення? Яка дійсна (реальна) вартість домашнього майна, зазначеного в
позовній заяві, з урахуванням його зношення? Який дійсний (реальний) розмір шкоди, заподіяної майну А.
пожежею? Яким способом - саморобним чи промисловим, виготовлено даний
виріб? Вітчизняного чи зарубіжного виробництва даний виріб? Якщо
зарубіжного, то в якій країні його вироблено? Чи забезпечували умови складських приміщень на даній базі
збереження товарної продукції? Чи забезпечували дані тара і прийоми упакування товарної
продукції її зберігання? 114. В постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід
зазначити суть позовних вимог або обставини кримінальної справи, у
якій призначено експертизу. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи
експерту надається об'єкт дослідження. Громіздкі предмети
досліджуються за місцезнаходженням. Якщо ці об'єкти знаходяться за
місцем проживання громадян, то особа або орган, які призначили
експертизу, зобов'язані забезпечити експертові можливість їх
огляду. У цивільних справах експертний огляд об'єктів дослідження
має провадитись у присутності зацікавлених осіб. Якщо перед експертом поставлено питання про вартість майна,
особа або орган, які призначили експертизу, мають зазначити - за
станом на який час належить вирішувати поставлене питання. На експертизу може бути поставлене питання про вартість
відсутнього майна. В цих випадках особа або орган, які призначили
експертизу, повинні зазначити, на підставі яких матеріалів справи,
що містять відомості про відсутні об'єкти, повинна провадитись
експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи у
позовних заявах, протоколах допиту потерпілих та ін.), і надати
експертові ці матеріали (їхні копії) або привести ці відомості у
постанові (ухвалі) про призначення експертизи. 115. Об'єкти дослідження направляються експертові в упаковці,
яка забезпечує їх зберігання.
Автотоварознавча експертиза
116. До числа основних завдань автотоварознавчої експертизи
належать визначення залишкової вартості транспортних засобів
(далі - ТЗ), їхніх деталей, вузлів та агрегатів, а також розміру
матеріальної шкоди, завданої власнику або володільцю ТЗ внаслідок
пошкодження останнього. Перед автотоварознавчою експертизою можуть ставитись також
питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо
такі питання мають значення для цивільно-правових і
адміністративно-правових відносин, пов'язаних з придбанням і
експлуатацією автотранспортних засобів.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Яка залишкова вартість автомобіля (зазначається його марка і
державний реєстраційний номер), пошкодженого внаслідок ДТП (іншої
події)? Яку грошову суму становить матеріальна шкода, завдана
володільцеві автомобіля (зазначається прізвище, ім'я та по
батькові володільця, марка автомобіля, його державний
реєстраційний номер) внаслідок... (зазначається подія, що призвела
до матеріальної шкоди)? Яка первинна (дійсна) вартість автомобіля (зазначається
марка, рік виготовлення)?* Чи укомплектовано ТЗ відповідно до нормативно-технічної
документації підприємств-виробників? Якщо ні, то в чому саме
полягає недокомплект? В якому році виготовлено даний ТЗ (агрегат, вузол, деталь)? До якого типу належить даний двигун, які його основні
характеристики?**
_______________
* Такого роду питання можуть стосуватись окремих деталей,
вузлів та агрегатів ТЗ. ** Такого ж роду питання можуть стосуватись кузова, шасі
тощо.
Чи придатний ТЗ (його деталі, вузли, агрегати) до подальшої
експлуатації? Чи піддавався ТЗ (його деталі, вузли, агрегати)
ремонтно-відновлювальним роботам? Якщо так, то яким саме? Яка
якість виконаних робіт? Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи
пошкодженого ТЗ (його деталей, вузлів, агрегатів)? Якщо можливо,
то який об'єм, характер і вартість цих робіт? Чи замінювались у ТЗ окремі його деталі, вузли, агрегати?
Якщо замінювались, то які саме? Яким є експлуатаційне зношення ТЗ (його деталей, вузлів,
агрегатів)? Який процентний показник залишкової вартості ТЗ (деталей,
вузлів, агрегатів)? 117. На дослідження експертові надаються ТЗ та документація,
що стосується його реєстрації, матеріали розслідування події, що
призвела до матеріальної шкоди, а також документи, в яких
зафіксовані інші вихідні дані, необхідні для вирішення
поставленого питання.
Експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів
118. Основними завданнями експертизи комп'ютерної техніки і
програмних продуктів є: встановлення технічного стану комп'ютерної техніки; виявлення інформації, що міститься на комп'ютерних носіях, та
визначення її цільового призначення; встановлення відповідності програмних продуктів певним
параметрам; встановлення авторства програмного продукту; визначення вартості програмного продукту; визначення вартості комп'ютерної техніки.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Які технічні несправності має даний комп'ютер або його окремі
блоки та пристрої і як ці несправності впливають на роботу
комп'ютера (блока, пристрою)? Чи міститься на даному носії якась інформація, і якщо так, то
яке її цільове призначення? Чи є на носії інформація, що була знищена, і чи можна її
відновити? Чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізувати
функції, передбачені технічним завданням на його розробку? Чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного
програмного продукту? Чи відповідає стиль програмування досліджуваного програмного
продукту стилю програмування певної особи? Чи відповідають прийоми і засоби програмування, що
використовувалися при створенні досліджуваного програмного
продукту, прийомам і засобам, які властиві даному програмісту? Яка вартість програмного забезпечення (на час його придбання,
вилучення, проведення експертизи)? Яка вартість окремих модулів, що входять до складу
програмного продукту? Яка вартість комп'ютерної техніки (окремих комплектуючих) на
час придбання (вилучення, проведення експертизи)? 119. Для дослідження інформації, що міститься на комп'ютерних
носіях, експертові надається сам комп'ютерний носій, а також
комп'ютерний комплекс, до складу якого входить досліджуваний
носій. В деяких випадках можна обмежитися наданням тільки
комп'ютерного носія. Про можливість проведення такого дослідження
слід попередньо проконсультуватись з експертом (спеціалістом). 120. Для встановлення відповідності програмних продуктів
певним параметрам, а також вартості програмного продукту
експертові надається носій з копією досліджуваного програмного
продукту і еталонна (дистрибутивна) копія програмного продукту. У
разі відсутності дистрибутивної копії програмного продукту не слід
відмовлятися від призначення експертизи, оскільки в окремих
випадках її можна провести за наявності копії програмного
продукту. 121. Для дослідження технічного стану і визначення вартості
комп'ютерної техніки експертові надається сама комп'ютерна
техніка, а також технічна документація до неї. Вилучення блоків комп'ютерної техніки слід доручати
експертові (спеціалістові). 122. Для встановлення авторства досліджуваного програмного
продукту експертові надаються самі програми у вигляді вихідних
текстів, бібліотечних та виконуваних модулів, а також програми
(вихідні тексти, бібліотечні та виконувані модулі), що створені
особою, щодо якої перевіряється версія, чи вона є автором
досліджуваного продукту. 123. Щоб визначити, які саме об'єкти слід надавати експертові
в кожному конкретному випадку, доцільно отримати консультацію
експерта (спеціаліста) в галузі комп'ютерної техніки.
Психологічна експертиза
124. Психологічна експертиза встановлює ті особливості
психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які
мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. 125. Психологічна експертиза призначається на стадії
попереднього та судового слідства у карних та цивільних справах.
Об'єктом експертизи є психічно здорові особи, які визнані
судово-психіатричною експертизою осудними (підозрювані,
обвинувачені, свідки, потерпілі, позивачі, відповідачі: малолітні;
неповнолітні; дорослого та похилого віку). 126. Психологічна експертиза також може бути часткою
комплексного експертного дослідження, якщо у слідства чи суду
виникають питання, вирішення яких потребує синтезування
спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична
експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та
психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку належать
також психолого-почеркознавча експертиза та психолого-лінгвістична
експертиза, що знаходяться наразі у стадії наукової розробки. 127. Головним завданням психологічної експертизи є визначення
у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру; провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього
розвитку та індивідуальних її властивостей.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна
особа, що зумовили характер її протиправних дій або злочину чи
злочинної діяльності (зазначаються ті, які мають значення для суду
чи слідства: підвищена агресивність, підкореність, жорстокість,
нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна
сфера тощо)? Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні
чинники поведінки має підекспертна особа? У якому зв'язку вони
знаходяться з обставинами, що досліджуються у справі? Чи могли індивідуально-психологічні особливості підекспертної
особи суттєво вплинути на її поведінку під час скоєння нею
протиправних дій (або злочину)? Який індивідуально-рольовий статус має підекспертний у
злочинній групі (лідер, підвладний, ведений тощо) і чи це
зумовлено його індивідуально-психологічними властивостями та
особливостями соціально-психологічної структури злочинної групи
(злочинного угруповання)? Які особливості мають психологічні чинники
сексуально-насильницької поведінки підекспертного (у справах про
статеві злочини)? Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні
особливості, що суттєво вплинули на характер її показань у справі? Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні
особливості батьків (зазначити, якщо треба, особливості одного з
них чи обох), мотиваційні чинники вплинули на емоційний стан,
психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини - виховна
поведінка здійснюваного ними виховного процесу? Чи має оцінка сімейної ситуації дитиною залежність від впливу
з боку батьків та інших дорослих? Чи має підекспертна особа зміни в емоційному стані,
індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному
соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок
впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне
обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа,
заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)? Чи спроможна підекспертна особа, з урахуванням її вікових
особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних
властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального
середовища (залежність, погроза, омана тощо), усвідомлювати
реальний зміст власних дій та у повній мірі свідомо керувати ними
і передбачати їх наслідки? Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням її емоційного
стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня
розумового розвитку, правильно сприймати обставини, що мають
значення у справі, і давати про них відповідні показання? Чи мали суттєвий вплив індивідуально-психологічні особливості
та емоційний стан підекспертної особи на її поведінку в аварійній
ситуації (у справах щодо управління транспортом або механізмами і
автоматизованими системами на виробництві тощо)? Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння
протиправних дій в емоційному стані (і в якому саме (сильний
страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес,
фрустрація тощо), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку
(або, згідно зі справою, на діяльність, виконання професійних
обов'язків)? Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння
протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної
підстави сильного душевного хвилювання? В якому емоційному стані перебувала підекспертна особа у
період, який передував її самогубству? Чи виник емоційний стан підекспертної особи у період, який
передував її самогубству, внаслідок дій обвинуваченого (зазначити:
насильство, дії, які кваліфікуються як погрози, жорстоке ставлення
чи систематичне приниження людської гідності тощо)? Чи здатна підекспертна особа, виходячи з рівня її розумового
розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного
стану, правильно розуміти характер та значення скоюваних з нею дій
та здійснювати опір (у справах про статеві злочини)? Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням рівня її
розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей,
розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та
передбачати їх наслідки? Чи має підекспертна особа відхилення у психічному розвитку,
які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме
є їх ознаки? Чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості
психічних процесів підекспертної особи (вказати залежно від того,
що має значення у справі: пам'ять, увага, сприймання, мислення,
особливості емоційних реакцій) чи функціонування сенсорних
процесів (зір, слух, нюх тощо) на адекватність сприйняття нею
особливостей та змісту ситуації (зазначити наявні ознаки ситуації,
що досліджується у справі), на їх відтворення у показаннях? Для проведення дослідження суд або слідство надає експертові
можливість психологічного обстеження підекспертного та матеріали
справи. Необхідно надати: медичну документацію, особову справу,
шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення
співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших
людей, з якими підекспертний близько спілкувався. У свідченнях
рідних та близьких повинні бути відображені особливості його
розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні йому
схильності, захоплення, інтереси. За наявності потрібно надати
щоденники, листи, продукти творчості підекспертного. Особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про
особливості поведінки підекспертного у проблемних ситуаціях
(конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості
його емоційного стану в обставинах, що цікавлять суд та слідство
(безпосередньо у момент подій, що досліджуються у справі, у час,
що передував подіям, а також після їх завершення). Психологічна експертиза може бути об'єктивною лише за умов
автентичних показань, тобто таких, які не залежать від будь-якого
стороннього впливу.



вгору