Про затвердження Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів
ПРАВИЛА
охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів
XVІІI. Вимоги під час обробки природного каменю
1. Розміщення, установку, монтаж, експлуатацію та ремонт виробничого устаткування і технологічних ліній обробки природного каменю здійснюють з дотриманням вимог інструкцій заводів-виробників.
2. На робочих місцях біля каменеобробних верстатів укладають дерев’яні настили завширшки не менше ніж 1,5 м із просвітами між планками не більше ніж 0,03 м.
3. Заміну різального інструменту здійснюють після зупинки устаткування та розбирання електричної схеми. До початку виконання робіт на пускових пристроях вивішують заборонний знак «Не вмикати! Працюють люди!».
4. Під час організації та ведення технологічних процесів розпилювання блоків, окантовки, шліфування та полірування плит для робочих зон виробничих приміщень забезпечують мікрокліматичні умови відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).
5. Роботи з ударної обробки каменю виконують в окремому приміщенні або на окремому робочому місці, захищеному переносними або стаціонарними звукопоглинальними екранами достатньої висоти залежно від оброблюваного каменю, але не менше ніж 2,0 м.
6. Завантажувальні майданчики, шляхи подачі блоків і плит каменю освітлюють.
7. Переміщення плит масою більше ніж 20 кг від однієї операції до іншої проводять за допомогою засобів механізації (візків, рольгангів).
8. Технологічні процеси обробки каменю на розпилювальних, а також шліфувально-полірувальних верстатах проводять з подачею охолоджувальної рідини. У разі припинення подачі охолоджувальної рідини передбачають автоматичну зупинку устаткування.
9. Стічні води технологічних процесів обробки природного каменю перед скиданням у каналізаційну мережу очищують від шкідливих речовин і механічних домішок.
10. Переміщення передавальних візків до розпилювальних верстатів здійснюють механізованим способом та супроводжують звуковим попереджувальним сигналом. Швидкість переміщення візків рейковими коліями не повинна перевищувати 0,25 м/с.
11. Ходову частину передавального візка з напрямними розміщують нижче рівня підлоги так, щоб рівень напрямних на платформі передавального візка збігався з рівнем рейкових колій верстатного візка розпилювальних рамних верстатів.
12. Передавальні візки обладнують стопорними пристроями для унеможливлення мимовільного викочування з них верстатних візків.
13. Блок, встановлений на верстатний візок, жорстко закріплюють затискачами, передбаченими конструкцією верстатного візка. Під час складання набору з декількох блоків їх встановлюють на верстатний візок так, щоб унеможливити зсув або зрушення одного блока відносно іншого. Блоки у наборі закріплюють цементувальною сумішшю. Будь-які металеві кріплення не використовують.
14. Верстатний візок у робочій зоні розпилювального верстата надійно закріплюють за допомогою пристосувань, передбачених конструкцією візка. Інші способи кріплень верстатного візка не застосовують.
15. Перед викочуванням верстатного візка з верстата розпиляний набір блоків на ньому закріплюють дерев’яними клинами між відкидними стійками верстатного візка.
16. Металеві сітчасті знімні огорожі приводів подачі та зворотно- поступального руху пильної рами блокують з пусковим пристроєм для автоматичної зупинки верстата у разі зняття або неправильного встановлення огорожі.
17. Пульт керування рамним верстатом виводять за огорожу верстата і розташовують у місцях, зручних для обслуговування, таким чином, щоб не закривався огляд спостереження за рухомими частинами верстата.
18. Зміну комплекту пил рамних верстатів здійснюють у крайньому нижньому положенні пильної рами.
19. Відрізний круг алмазно-дискових розпилювальних верстатів захищають суцільним металевим кожухом з регулюванням величини розкриття робочої частини круга за розміром блока або плити, що розрізають. Не застосовують алмазно-відрізні круги з тріщинами на корпусі або сегментах.
20. Для захисту працівників від бризок води, абразиву та частинок оброблюваного каменю на столах верстатів для шліфування і полірування плит облаштовують борти заввишки не менше ніж 0,25 м.
21. Шліфувально-полірувальні конвеєри обладнують блокувальними пристроями, що забезпечують їх автоматичну зупинку у разі зупинки обертання шліфувальних головок, припинення їх руху, поломки шліфувального інструменту або руйнування оброблюваного каменю.
22. Конструкція збірних фрез передбачає унеможливлення випадання зубців під час роботи. Фрези зі зламаними зубцями не застосовують.
23. ПОР передбачає аварійне відключення верстата у разі падіння тиску в системі гідравлічного затискання каменю.
24. Зону різання верстатів з торцевими фрезами, що працюють без подачі охолоджувальної рідини, обладнують місцевим відсмоктувачем, з’єднаним з аспіраційною системою.
25. Кам’яний блок на місці розколу укладають на дерев’яні прокладки таким чином, щоб його верхня площина була горизонтальною. Розколювати блоки, що знаходяться в штабелі, забороняється.
26. У разі застосування ультразвукового дроблення унеможливлюють безпосередній контакт працівника з ультразвуковою головкою, рідиною та оброблюваним каменем.
27. Під час роботи з ручним пневматичним інструментом (перфораторами, рубальними, відбійними молотками тощо) застосовують пристрої для гасіння вібрації (каретки, маніпулятори, утримувачі).
28. Працівників, зайнятих ударною обробкою каменю, забезпечують захисними окулярами і протишумовими навушниками.
29. Обробку каменю термоструменевим інструментом проводять на обладнаному відкритому майданчику або в звукоізольованій кабіні з перегородками з негорючих матеріалів. Місце виконання робіт з обробки каменю обладнують засобами пожежогасіння (пінними вогнегасниками, азбестовою ковдрою, ящиком з піском тощо).
30. Робочий тиск у напірних рукавах термоструменевого інструменту має відповідати значенням, зазначеним у вимогах експлуатаційних документів заводу-виробника.
31. У термоструменевих бензоповітряних інструментах, що працюють на стисненому повітрі і бензині, як паливо застосовують тільки неетилований бензин. Застосовувати етилований бензин не допускається.
32. Працівників, що виконують роботи із застосуванням термоструменевого інструменту, забезпечують захисними окулярами типу «ЗП» зі світлофільтрами і протишумами.
33. Подрібнення компонентів клеєних сполук (затверджувачів, наповнювачів тощо) проводять у закритих розмелювальних апаратах, а приготування клейових сумішей - у герметичних мішалках.
34. Термостати і сушильні камери герметизують та теплоізолюють.
35. Склеювання плит (нанесення клейової суміші, заливки) проводять на робочій поверхні столу зі змінним покриттям.
36. Відкриті майданчики для складування блоків облаштовують без вибоїн з ухилом не більше ніж 5° та відводять від них поверхневі води. У зимовий час майданчики посипають піском, золою або шлаком.
37. Блоки природного каменю укладають на дерев’яні прокладки у штабелі заввишки не більше ніж два ряди.
38. Для підйому на штабель застосовують переносні драбини, верхні кінці яких обладнують крюками, а нижні - гострими наконечниками. Нижні кінці драбин під час користування на бетонних підлогах обладнують гумовими наконечниками.
39. Облицьовувальні плити упаковують в дерев’яні ящики та укладають у штабелі. Висота штабеля в разі ручного укладання має бути не більше ніж 3,0 м, а у разі механізованого укладання - не більше ніж 6,0 м.
Плити без тари під час зберігання встановлюють бічною поверхнею на дерев’яні прокладки не більше ніж у два ряди за висотою і спирають на передбачені для цього опори під кутом 10-15°. Стіни і колони будівель як опори не використовують.
40. Роботи з одночасного укладання або розбирання двох сусідніх штабелів не проводять.