Документ z0503-09, чинний, поточна редакція — Прийняття від 26.12.2008
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 01.09.2009. Подивитися в історії? )

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
26.12.2008 N 296
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 червня 2009 р.
за N 503/16519

Про затвердження Правил з охорони праці
під час ремонту та експлуатації будівель
і споруд залізничного транспорту

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила з охорони праці під час ремонту та
експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (далі -
Правила), що додаються.
2. Уважати такими, що не застосовуються на території України,
"Правила техники безопасности и производственной санитарии при
ремонте и содержании зданий и сооружений на железнодорожном
транспорте", затверджені заступником Міністра шляхів сполучення
СРСР 26.12.61 та Президією ЦК профспілок робочих залізничного
транспорту 27.12.61.
3. Наказ набирає чинності з 1 вересня 2009 року, але не
раніше дня його офіційного опублікування.
4. Завідувачу сектору організації державного нагляду за
промисловою безпекою та охороною праці у машинобудуванні, на
транспорті та у зв'язку Буряку П.І. забезпечити подання цього
наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру
нормативно-правових актів з питань охорони праці ( v0102516-06 )
та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.
6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Комітету Долматова О.І.
Голова Комітету С.О.Сторчак

ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Міністра
транспорту та зв'язку України В.В.Шевченко
Перший заступник Голови
профспілки залізничників і
транспортних будівельників України М.Г.Сінчак
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на
виробництві та професійних
захворювань України С.Г.Богданов
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України О.А.Миколайчук
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва О.Кужель
В.о. Першого заступника
Міністра охорони здоров'я України,
головного державного
санітарного лікаря України А.М.Пономаренко
Заступник Міністра України з
питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи В.Третьяков
В.о. президента Спілки
підприємців малих, середніх і
приватизованих підприємств України В.Биковець
В.о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців В.Биковець
Президент Спілки орендарів
і підприємців України В.Хмільовський
Перший заступник керівника
Спільного представницького
органу профспілок Г.В.Осовий

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
26.12.2008 N 296
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 червня 2009 р.
за N 503/16519

ПРАВИЛА
з охорони праці під час ремонту
та експлуатації будівель і споруд
залізничного транспорту

I. Загальні положення
1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи,
організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності та
виду діяльності, які виконують роботи з експлуатації та ремонту
будівель і споруд залізничного транспорту.
2. Правила встановлюють вимоги щодо охорони праці під час
виконання робіт з експлуатації та ремонту будівель і споруд
залізничного транспорту.
3. На кожному підприємстві розробляються інструкції з охорони
праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з
охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за
охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України
від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
4. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці
працівників підприємств проводиться відповідно до вимог Типового
положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з
питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету
України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15
( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), а з питань
пожежної безпеки - відповідно до вимог Переліку посад, при
призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і
перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх
організації ( z1147-03 ) і Типового положення про інструктажі,
спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки
на підприємствах, в установах та організаціях України
( z1148-03 ), затверджених наказом Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 ( z1147-03 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за
NN 1147/8468, 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-03) відповідно.
5. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний
(протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників
проводяться у встановлені терміни відповідно до вимог Порядку
проведення медичних оглядів працівників певних категорій,
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від
21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
6. Усі працівники, які виконують роботи з експлуатації та
ремонту будівель і споруд залізничного транспорту, забезпечуються
безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими
засобами індивідуального захисту відповідно до вимог
"ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и
классификация" (ГОСТ 12.4.011-89), "ССБТ. Одежда специальная
защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация"
(ГОСТ 12.4.103-83), Норм безплатної видачі спеціального одягу,
спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
працівникам залізничного транспорту України, затверджених наказом
Державного комітету України з нагляду за охороною праці від
21.01.2004 N 12 ( z0169-04 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 06.02.2004 за N 169/8768 (НПАОП 60.1-3.01-04), і
Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту,
затвердженого наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53
( z0446-08 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
7. Особи, молодші 18 років, не допускаються до роботи на
посадах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими
і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94 ), зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.
8. Жінки не допускаються до виконання робіт, зазначених у
Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними
умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок,
затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від
29.12.93 N 256 ( z0051-94 ), зареєстрованому в Міністерстві
юстиції України 30.03.94 за N 51/260, а також відповідно до
Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками,
затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від
10.12.93 N 241 ( z0194-93 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 22.12.93 за N 194.
II. Вимоги безпеки під час
ремонту будівель і споруд
2.1. Загальні вимоги
1. Ремонт будівель і споруд залізничного транспорту необхідно
виконувати відповідно до затвердженого керівником організації
проекту виконання робіт (далі - ПВР).
2. Під час складання технічної документації на
ремонтно-будівельні роботи повинен бути розроблений ПВР відповідно
до вимог "СНиП III-4-80* изд. 1989 г." (далі - СНиП III-4-80*) та
цих Правил.
2.2. Вимоги безпеки з улаштування будівельного майданчика та
робочих місць
1. Організація будівельного майданчика, ділянок робіт і
робочих місць повинна забезпечувати охорону праці працівників на
всіх етапах виконання ремонтно-будівельних робіт відповідно до
вимог СНиП III-4-80*.
2. Під час організації будівельного майданчика, розташування
ділянок робіт, робочих місць, проїздів будівельних машин і
транспортних засобів, проходів для людей на етапі розробки ПВР
установлюються небезпечні для людей зони, у межах яких постійно
діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори. На майданчику, де виконуються ремонтно-будівельні роботи, усі
небезпечні зони повинні бути захищені або позначені знаками
безпеки та написами відповідно до вимог "ССБТ. Цвета сигнальные и
знаки безопасности", із змінами (далі - ГОСТ 12.4.026-76),
"ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные.
Общие технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.059-89), "Ограждения
инвентарные строительных площадок и участков производства
строительно-монтажных работ. Технические условия" (далі -
ГОСТ 23407-78).
3. Усі територіально відокремлені ділянки повинні бути
забезпечені телефонним зв'язком або радіозв'язком.
4. Під час розміщення тимчасових споруд, огорож, складів і
риштувань слід ураховувати норми габаритів наближення будов до
залізничних транспортних засобів відповідно до вимог "Габариты
приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи
1520 (1524) мм" (далі - ГОСТ 9238-83) та інших
нормативно-технічних документів.
5. Пожежна безпека на будівельному майданчику, ділянках робіт
і робочих місцях повинна відповідати вимогам Правил пожежної
безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 за N 126 ( z1410-04 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за
N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-04).
6. Електробезпека на будівельному майданчику, ділянках робіт
і робочих місцях повинна забезпечуватися відповідно до вимог
"ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общин требования"
(далі - ГОСТ 12.1.013-78), Правил безпечної експлуатації
електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по
нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної
політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі -
НПАОП 40.1-1.21-98).
7. Драбини, які використовують для підйому або спуску
працівників на робочі місця, повинні відповідати вимогам "Площадки
и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические
условия" (далі - ГОСТ 26887-86).
8. Робочі місця та проходи до них на висоті 1,3 м і більше та
ділянки завширшки менше ніж 2 м від межі перепаду за висотою
захищаються тимчасовими огорожами відповідно до вимог Правил
охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених
наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони
праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62 ( z0573-07 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за
N 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07), та ГОСТ 12.4.059-89. У разі неможливості обгородити робочі місця на висоті роботи
повинні виконуватися з використанням запобіжних поясів відповідно
до вимог "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие
технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.089-86) і спеціальних
канатів для страхування відповідно до вимог "ССБТ. Строительство.
Канаты страховочные. Общие технические требования" (далі -
ГОСТ 12.4.107-82).
9. Отвори в перекриттях, призначені для монтажу устаткування,
ліфтів, сходових кліток тощо, до яких можливий доступ людей,
повинні бути закриті суцільним надійним настилом відповідно до
вимог "Средства подмащивания. Общие технические условия" (далі -
ГОСТ 24258-88) і "Подмости передвижные сборно-разборные.
Технические условия" (далі - ГОСТ 28012-89) або мати огорожу
відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
10. У місцях переходів через канави, траншеї тощо повинні
бути влаштовані містки завширшки не менше 0,8 м, які повинні мати
огорожу з двох боків відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
11. Лакофарбувальні, ізоляційні, захисні й інші матеріали, що
виділяють вибухонебезпечні або шкідливі речовини, повинні
зберігатися на робочих місцях у кількостях, що не перевищують
змінної потреби.
12. Перед початком виконання робіт, а також у процесі їх
виконання в місцях, де можлива поява шкідливих газів, зокрема в
закритих приміщеннях, колодязях, траншеях і шурфах, необхідно
виконувати вимоги Правил охорони праці під час експлуатації
водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті,
затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за
охороною праці від 14.10.2004 N 226 ( z1404-04 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 02.11.2004 за N 1404/10003
(НПАОП 60.1-1.01-04).
13. Під час виконання робіт із застосуванням лазерного
променя необхідно: виконувати вимоги "ССБТ. Лазерная безопасность. Общие
положения" ГОСТ 12.1.040-83; позначити робоче місце, де застосовується лазерний прилад,
відповідними знаками безпеки; у місцях можливого проходу працівників установити захисні
екрани, що унеможливлюють потрапляння лазерного променя за межі
зони виконання робіт; не розташовувати дзеркала та інші предмети, що відбивають
світло, на шляху проходження променя лазера.
14. У разі поєднання робіт по одній вертикалі (крім
монтажних) розташовані нижче робочі місця повинні обладнуватися
захисними пристроями (настилами, сітками, козирками),
установленими на відстані не більше ніж 6 м по вертикалі від
розташованого вище робочого місця.
15. Одночасне виконання гідроізоляційних або антикорозійних
робіт із застосуванням бітумних або наіритових мастик, а також
зварювання полімерних матеріалів одночасно з іншими роботами в
одному приміщенні (об'ємі) може проводитись тільки на одному
рівні. Під час виконання монтажних робіт не дозволяється виконувати
інші роботи за однією вертикаллю.
16. Під час виконання будівельно-монтажних робіт на річках та
інших водоймищах повинна бути забезпечена безпека пропуску
плавучих засобів.
17. Під час виконання робіт на воді або над водою повинна
бути організована рятувальна станція (рятувальний пост). Усі ділянки виконання робіт на воді або над водою повинні
бути забезпечені рятувальними засобами.
2.3. Вимоги безпеки під час складування та зберігання
матеріалів
1. Складування матеріалів, конструкцій і устаткування
здійснюється відповідно до вимог СНиП III-4-80* та Правил
перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів,
конструкцій і устаткування в будівництві, затверджених наказом
Державного комітету України у справах містобудування і архітектури
від 07.07.95 за N 134 (ДБН Г.1-4-95).
2. Під час складування матеріали (конструкції) розміщують на
вирівняних майданчиках, уживаючи заходів проти зсуву, осідання,
розкочування та падіння матеріалів (конструкцій). Складські майданчики повинні бути захищені від поверхневих
вод. Не дозволяється складувати матеріали, вироби на насипних
неущільнених ґрунтах.
3. Укладати матеріали, вироби та устаткування в разі їх
відкритого зберігання на ремонтно-будівельних майданчиках і біля
об'єктів, які ремонтуються, необхідно з додержанням таких вимог: цегла в пакетах на піддонах - не більше ніж у два яруси, у
контейнерах - в один ярус, без контейнерів - заввишки не більше
1,7 м; фундаментні блоки та блоки стін підвалів - у штабель заввишки
не більше 2,6 м на підкладках і з прокладками; стінові панелі - у касети або піраміди вертикально; стінові блоки - у штабель у два яруси на підкладках і з
прокладками; плити перекриття та покриття - у штабель заввишки не більше
2,5 м на підкладках і з прокладками; ригелі та колони - у штабель заввишки до 2 м на підкладках і
з прокладками; круглий ліс - у штабель заввишки не більше 1,5 м з
прокладками між рядами й установкою упорів проти розкочування,
ширина штабеля менше його висоти не дозволяється; пиломатеріали - у штабель, висота якого в разі рядового
укладання становить не більше половини ширини штабеля, а в разі
укладання в клітки - не більше ширини штабеля; дрібносортовий метал - у стелаж заввишки не більше 1,5 м; санітарно-технічні та вентиляційні блоки - у штабель заввишки
не більше 2 м на підкладках і з прокладками; великогабаритне та великовагове устаткування і його частини -
в один ярус на підкладках; скло в ящиках і рулонні матеріали - вертикально в 1 ряд на
підкладках; чорні прокатні метали (листова сталь, швелери, двотаврові
балки) - у штабель заввишки до 1,5 м на підкладках і з
прокладками; труби діаметром до 300 мм - у штабель заввишки до 3 м на
підкладках і з прокладками з кінцевими упорами; труби діаметром більше 300 мм - у штабель висотою до 3 м у
сідло без прокладок з кінцевими упорами; опалювальні прилади (радіатори тощо) у вигляді окремих секцій
укладаються в штабелі заввишки не більше 1 м, а в зібраному
вигляді - в один ряд, вертикально; металеві вироби (болти, гайки, заклепки тощо) в ящиках - у
штабелі заввишки не більше 2 м; матеріали, що упаковані в бочки, - у штабелі не більше ніж у
три ряди заввишки в разі зберігання в лежачому стані з прокладками
між рядами. Складування інших матеріалів, конструкцій і виробів
здійснюється відповідно до вимог стандартів і технічних умов на
них.
4. Між штабелями (стелажами) на складах повинні бути
передбачені проходи завширшки не менше 1 м і проїзди, ширина яких
залежить від габаритів транспортних засобів і
навантажувально-розвантажувальних механізмів, що обслуговують
склад.
5. Не дозволяється притуляти (спирати) матеріали та вироби до
парканів, дерев, елементів тимчасових і капітальних споруд.
6. Підкладки та прокладки в штабелях матеріалів і конструкцій
необхідно розташовувати в одній вертикальній площині. Товщина підкладок та прокладок у разі штабелювання панелей,
блоків і подібних конструкцій повинна бути більше висоти
виступаючих монтажних петель, щоб не було їх пошкоджень.
7. Матеріали, які утворюють пил, повинні зберігатися в
закритих ємностях, також потрібно вживати заходів проти їх
розпилювання під час навантаження та розвантаження. Навантажувальні отвори повинні закриватися захисною решіткою,
а люки - затворами.
8. Бункери й інші ємності завглибшки більше 2 м для
зберігання сипучих матеріалів повинні мати пристрої для
запобігання утворенню порожнечі та зависанню матеріалів або для
примусового їх обвалення.
9. Матеріали, що містять шкідливі або вибухонебезпечні
компоненти, зокрема отруйні речовини (антисептики, антипірени
тощо), повинні зберігатися в герметично закритій тарі в окремих,
добре вентильованих приміщеннях, віддалених від житла, їдалень,
колодязів, водоймищ, а також від місць виконання ремонтних і
монтажних робіт. У приміщеннях, де зберігаються шкідливі або вибухонебезпечні
речовини, вивішуються попереджувальні написи.
10. На робочих місцях, де зберігаються, застосовуються або
готуються клеї, мастики, фарби й інші матеріали, що виділяють
вибухонебезпечні або шкідливі речовини, необхідно дотримуватись
таких вимог: використовувати електроустановки у вибухобезпечному
виконанні; провітрювати приміщення та робочі місця примусовою або
природною вентиляцією, а робочі місця - місцевою вентиляцією; не користуватися відкритим вогнем; не застосовувати інструмент, що викликає іскроутворення.
11. Під час роботи з матеріалами, які утворюють пил, повинні
бути створені безпечні умови для працівників відповідно до вимог
Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень (далі -
ДСН 3.3.6.042-99) ( va042282-99 ) і Санітарних правил організації
технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого
обладнання (СП 1042-73).
12. Приміщення, у яких зберігаються або проводяться роботи з
матеріалами, які утворюють пил, а також робочі місця біля машин
для дроблення, помелу та просіювання цих матеріалів повинні
забезпечуватися аспіраційними або вентиляційними системами
(провітрюванням).
13. Управління затворами, постачальниками та механізмами на
установках для переробки вапна, цементу, гіпсу й інших подібних
матеріалів повинно здійснюватися з виносних пультів.
14. Балони з газами повинні зберігатися в окремих складських
приміщеннях або під навісами, захищеними від потрапляння прямого
сонячного проміння.
15. Не дозволяється зберігання в одному приміщенні барабанів
з карбідом кальцію та балонів зі зрідженими газами, а також
сумісне зберігання балонів з киснем і балонів із ацетиленом або
коксівним газом.
16. Зливати та видавати легкозаймисті рідини дозволяється за
допомогою насосів через мідну сітку і тільки в металеву тару, що
герметично закривається.
2.4. Вимоги безпеки під час виконання
навантажувально-розвантажувальних робіт на транспорті
1. Навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно
виконувати відповідно до вимог "ССБТ. Строительные машины. Общие
требования безопасности при эксплуатации" (далі -
ГОСТ 12.3.033-84), Правил охорони праці під час виконання
навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному
транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від
18.12.2007 N 311 ( z1419-07 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07),
Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на
електрифікованих лініях, затверджених наказом Міністерства праці
та соціальної політики України від 31.05.2000 N 120 ( z0340-00 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2000 за
N 340/4561 (НПАОП 60.1-1.48-00), та Правил охорони електричних
мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
04.03.97 N 209 ( 209-97-п ).
2. Майданчики для проведення
навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути сплановані та
мати ухил не більше 5 град. Рух автомобілів на майданчиках повинен регулюватися дорожніми
знаками. Швидкість руху автомобілів на майданчиках не повинна
перевищувати 5 км/год. Шляхи перенесення матеріалів повинні бути вирівняні та не
повинні захаращуватися будь-якими предметами та матеріалами.
3. Переносити вручну матеріали в горизонтальному напрямку
дозволяється лише у виняткових випадках на відстань не більше
50 м.
4. Переносити ручним способом балки, колоди, рейки тощо
дозволяється тільки із застосуванням кліщів та спеціальних
пристроїв.
5. Не дозволяється вручну піднімати балки, колоди, рейки тощо
по драбинах і стрем'янках. Підйом матеріалів повинен бути механізований.
6. Не дозволяється перебувати працівникам у кузові та кабіні
автомобіля під час виконання навантажувальних робіт механічними
засобами (вантажопідіймальними кранами, екскаваторами,
транспортерами, з бункерів тощо). Водій після встановлення автомобіля під навантаження повинен
вийти з кабіни та відійти на безпечну відстань до завершення цих
робіт.
7. Під час розвантаження довгомірних вантажів уручну
перебувати вантажникам у кузові автомобіля дозволяється тільки в
разі виконання робіт двома вантажниками та під наглядом керівника
робіт.
8. Не дозволяється під час розвантаження або навантаження
переміщати колоди руками. Переміщати колоди дозволяється тільки за допомогою ломів і
багрів.
9. Вантажі на транспортних засобах повинні бути надійно
закріплені.
10. Стропувати вантажі необхідно справними інвентарними
стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями, які
мають клейма або бирки з позначенням номера, дати виготовлення та
вантажопідйомності.
11. Стропувати вантажі необхідно відповідно до розроблених у
ПВР схем, які вивішуються в місцях проведення робіт або видаються
стропальникам під розписку.
12. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
не дозволяється стропувати вантаж, що перебуває в нестійкому
положенні.
13. Під час перевезення устаткування й інших вантажів, що
вимагають супроводу вантажниками, повинні бути вжиті заходи, які
запобігають зсуву окремих місць вантажу під час руху автомобіля та
забезпечують безпеку супроводжувачів.
14. Не дозволяється під час навантаження
автомобілів-самоскидів установлювати їх так, щоб ківш екскаватора
проходив над кабіною.
15. Під час розвантаження автомобілів-самоскидів на насипах
або у виїмках відстань від них до брівки укосу не повинна бути
менше 1 м. Не дозволяється автомобілям наближатися до виїмок, що мають
навіси (дашки).
16. Естакади, які призначені для розвантаження
автомобілів-самоскидів, повинні бути обладнані надійними
відбійними брусами.
17. Очищати кузов автомобілів-самоскидів у піднятому стані (у
разі потреби) необхідно скребками або лопатами з подовженими
держаками. Працівники, які очищають кузов, повинні перебувати на землі
або на надійних риштуваннях, що відповідають вимогам
ГОСТ 24258-88.
18. Під час руху автомобіля заднім ходом водій повинен
виконувати тільки команди працівника, який призначений керівником
робіт, або відповідального за безпечне виконання робіт.
19. Не дозволяється розвантажувати автомобілі-самоскиди на
ходу.
20. Перевозити довгомірні, великогабаритні вантажі та вантажі
великої ваги необхідно, як правило, на спеціалізованих засобах.
21. Навантажувально-розвантажувальні роботи з матеріалами,
які утворюють пил (цемент, вапно, гіпс тощо), необхідно виконувати
механізованим способом. Розвантажувати цемент уручну, як виняток, дозволяється при
його температурі не вище +40 град.С.
22. Під час навантаження та розвантаження небезпечних
матеріалів слід керуватися вимогами НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ).
23. Під час переміщення вантажів, особливо в скляній тарі,
необхідно вживати заходів щодо попередження поштовхів і ударів.
24. Перед навантаженням або розвантаженням панелей, блоків та
інших збірних залізобетонних конструкцій монтажні петлі необхідно
оглянути, у разі необхідності очистити від старого розчину або
бетону і виправити їх без пошкодження конструкції.
2.5. Вимоги до електрообладнання
1. Під час улаштування, розміщення та експлуатації
електроустановок необхідно керуватися вимогами Правил безпечної
експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного
комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 за
N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
13.01.98 за 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), ГОСТ 12.1.013-78,
а також дотримуватись правил пожежної безпеки відповідно до вимог
НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ).
2. Експлуатація електричного обладнання повинна відповідати
вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 ).
3. Постійні та тимчасові електричні мережі на виробничій
території повинні обслуговувати працівники, що мають групу з
електробезпеки не менше третьої.
4. Монтаж тимчасових електромереж напругою до 1000 В, які
забезпечують електроенергією об'єкти будівництва, повинен
виконуватися ізольованими проводами або кабелями на опорах або
конструкціях, які розраховані на механічну міцність під час
прокладання по них проводів і кабелів, на висоті над рівнем землі
або настилу не менше: 3,5 м - над проходами, 6,0 м - над
проїздами, 2,5 м - над робочими місцями.
5. Світильники загального освітлення напругою 220 В повинні
бути встановлені на висоті не менше 2,5 м від землі, підлоги або
настилу. Якщо висота підвіски менше 2,5 м, необхідно застосовувати
світильники спеціальної конструкції або світильники напругою до
42 В.
6. Штепсельні розетки та вилки, які застосовуються в мережах
напругою до 42 В, повинні мати конструкцію, відмінну від
конструкції розеток і вилок мережі напругою більше 42 В.
7. Усі електропускові пристрої необхідно розміщувати так, щоб
унеможливити пуск машин, механізмів і устаткування працівниками,
не причетними до цих робіт. Не дозволяється підключати декілька споживачів на один
пусковий пристрій. Розподільні щити та рубильники повинні замикатися на замок.
8. Металеві будівельні риштування, металева огорожа місця
робіт, рейкові колії вантажопідіймальних кранів і транспортних
засобів з електричним приводом, корпуси устаткування, машин і
механізмів з електричним приводом повинні бути заземлені
(занулені) відповідно до вимог будови електроустановок відразу
після їхньої установки на місце.
2.6. Вимоги безпеки під час експлуатації інструменту і
технологічного оснащення
1. Під час ремонту та експлуатації будівель і споруд
необхідно застосовувати технологічне оснащення та будівельний
ручний інструмент, які передбачені технологічною документацією. Експлуатація технологічного оснащення та будівельного ручного
інструменту повинна здійснюватися відповідно до експлуатаційних
документів підприємств-виробників та вимог нормативно-правових
актів.
2. Засоби підмощування й інше пристосування, що забезпечує
безпеку виконання робіт, повинні відповідати вимогам "Люльки для
строительно-монтажных работ. Технические условия" (далі -
ГОСТ 27372-87), ГОСТ 24258-88, ГОСТ 28012-89, ГОСТ 26887-86,
чинних нормативно-правових актів.
3. Засоби підмощування повинні мати рівні міцні настили із
зазором між дошками не більше ніж 5 мм, а в разі розташування
настилу на висоті 1,3 м і більше - захисні огорожі, що
відповідають вимогам ГОСТ 12.4.059-89. З'єднувати щити настилів з перекриттям необхідно тільки по
довжині, причому кінці з'єднаних елементів повинні бути
розташовані на опорі та перекривати її не менше ніж на 0,2 м у
кожний бік. Не дозволяється використовувати для настилу окремі дошки, не
з'єднані в щити.
4. Поверхню ґрунту, на яку необхідно встановлювати
риштування, потрібно спланувати, утрамбувати та забезпечити
відведення з неї поверхневих вод. Під кінці кожної пари стояків риштувань у поперечному
напрямку необхідно укладати суцільні підкладки із дощок завтовшки
не менше 5 см. Не дозволяється вирівнювати підкладку під риштування за
допомогою цегли, каміння, обрізок дощок та клинів.
5. Риштування повинно кріпитись до стіни будівлі, що
будується або ремонтується. Місця та способи кріплення повинні бути вказані в ПВР. У разі відсутності цих указівок у ПВР кріплення риштувань до
стін будівель необхідно здійснювати не менше ніж через один ярус
для крайніх стійок, через два прольоти для верхнього ярусу та
одного кріплення на кожні 10 кв.м проекції поверхні риштувань на
фасад будівлі.
6. Поблизу проїздів засоби підмощування повинні бути
встановлені на відстані, яка не заважає проходу працівників та
проїзду транспорту.
7. Риштування повинні збиратися та розбиратися з додержанням
послідовності, передбаченої ПВР або керівництвом з експлуатації, у
якому є вимоги із забезпечення охорони праці.
8. Риштування повинні експлуатуватися відповідно до вимог
ГОСТ 24258-88 та ГОСТ 28012-89.
9. У разі потреби розташування на риштуваннях та підмостках
додаткового обладнання (механізми для підіймання матеріалів,
вантажопідіймальні площадки тощо) їх конструкція повинна
враховувати ці навантаження.
10. Ухил площадки, по якій переміщуються риштування, не
повинен перевищувати вказаного в керівництві з експлуатації
риштувань. Перед переміщенням пересувні риштування повинні бути
звільнені від матеріалів, тари та працівників. Не дозволяється переміщувати риштування під час вітру
швидкістю понад 10 м/с.
11. Конструкція приставних драбин повинна відповідати вимогам
ГОСТ 26887-86.
12. Вантажозахоплювальні пристрої і тара в процесі
експлуатації повинні піддаватися технічному огляду особою,
відповідальною за їх справний стан, у терміни, установлені
вимогами Типової інструкції для інженерно-технічних працівників,
які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією
вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного
комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107
( z0058-95 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
13.03.95 за N 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94). Результати огляду повинні бути зареєстровані в журналі
періодичного огляду тари та такелажних засобів, механізмів і
пристроїв.
13. Під час перенесення або перевезення інструменту його
гострі частини повинні бути закриті чохлами.
14. Під час заточування інструменту на абразивних верстатах
працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами, а на
верстаті повинен бути встановлений захисний екран.
15. Ручні пневматичні машини повинні відповідати вимогам
"ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования
безопасности" (ГОСТ 12.2.010-75). Під час роботи пневматичними машинами: не дозволяється робота машин на холостому ходу (крім випадків
випробування); у разі виявлення несправностей негайно припинити роботу, а
машину направити в ремонт; стежити за тиском повітря в магістралі або в пересувній
компресорній станції, щоб він відповідав робочому тиску, на який
розрахована машина. Заміняти робочі насадки в інструменті дозволяється тільки
після зняття тиску повітря в магістралі.
16. Ручний електричний інструмент повинен використовуватися
відповідно до вимог "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие
требования безопасности и методы испытания" (ГОСТ 12.2.013.0-91).
17. Не дозволяється виконувати роботи пневматичним та
електрифікованим інструментом з приставних драбин.
18. Працівникам, що застосовують електроінструмент, не
дозволяється: передавати електроінструмент іншим працівникам; розбирати електроінструмент і проводити самостійно будь-який
ремонт (як самого електроінструменту, так і кабелів, штепсельних
з'єднань тощо); триматися за кабель електроінструменту або торкатися деталей
інструменту, що обертаються; видаляти руками стружку або тирсу; уносити всередину барабанів котлів, металевих резервуарів
тощо переносні трансформатори та перетворювачі частот.
19. В електропилках диск, який обертається, повинен бути
міцно закріплений на шпинделі електропилки. Не дозволяється експлуатувати дискову електропилку без
справного нерухомого або рухомого запобіжного кожуха.
20. Кожна паяльна лампа, яка використовується в паяльних
роботах, повинна бути на обліку, мати інвентарний номер, а також
паспорт із зазначеними результатами заводського гідравлічного
випробування робочим тиском.
21. Паяльні лампи повинні перевірятися на герметичність
корпусу лампи, стан нарізки регулювального вентиля, сальникової
втулки, наливної пробки та сальникової набивки. Перевірку паяльних ламп на герметичність необхідно проводити
1 раз на місяць накачуванням повітря в лампу. Паяльні лампи, які рідко використовуються, допускається
перевіряти на герметичність безпосередньо перед використанням, але
не рідше 1 разу на 6 місяців. Крім того, 1 раз на 12 місяців необхідно проводити контрольні
гідравлічні випробування паяльних ламп тиском із записом
результатів перевірки в журналі обліку та випробувань.
22. Паяльна лампа повинна мати ручку з теплоізоляційного
матеріалу, запобіжну пружину з клапаном, відрегульованим на
робочий тиск, манометр, на шкалі якого нанесена червона риска
максимально допустимого робочого тиску, та пристрій для спуску
повітря.
23. Наливати в резервуар паяльної лампи пальне дозволяється
не більше 3/4 його об'єму.
24. Не дозволяється під час роботи з гасовими паяльними
лампами наливати в лампу бензин, газолін та інші легкозаймисті
рідини.
25. Не дозволяється наливати в лампу та виливати з неї пальне
поблизу вогню, розбирати лампу, відкручувати головку тощо.
26. Не дозволяється користуватися лампою в разі виявлення
несправностей.
27. Не дозволяється зберігати несправні паяльні лампи разом
із справними.
28. Не дозволяється накачувати лампу повітрям понад
максимально допустимий робочий тиск.
29. Спускати повітря з резервуара лампи через наливну пробку
допускається тільки після того, як лампа загашена, а її пальник
повністю охолов.
2.7. Вимоги безпеки під час експлуатації машин і
устаткування, які застосовуються під час ремонту та експлуатації
будівель і споруд
1. Будівельні машини (механізми, засоби малої механізації)
(далі - машини) повинні експлуатуватися відповідно до вимог
"ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при
эксплуатации" (далі - ГОСТ 12.3.033-84) та інструкцій
заводів-виробників. Вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати з
урахуванням вимог Правил будови і безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного
комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого
нагляду від 18.06.2007 N 132 ( z0784-07 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі -
НПАОП 0.00-1.01-07).
2. До початку роботи із застосуванням машин керівник робіт
відповідно до розробленого та затвердженого ПВР повинен визначити
схему руху та місце установки машин, місця та способи занулення
(заземлення) машин, що мають електропривід, указати способи
взаємодії та сигналізації машиніста (оператора) з працівником,
який виконує обов'язки сигналіста, та працівником, який обслуговує
машину, визначити, у разі необхідності, місце перебування цього
працівника, а також забезпечити належне освітлення робочої зони.
3. Місце роботи машин необхідно визначати так, щоб був
забезпечений простір, достатній для огляду місця робіт та зони
маневрування. У разі коли машиніст або моторист, що управляє машиною, не
має достатнього огляду місця робіт або не бачить працівника, який
має подавати йому сигнали, між машиністом і працівником необхідно
встановити двосторонній радіозв'язок або телефонний зв'язок. Для зв'язку між стропальником і машиністом крана відповідно
до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для
стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні
крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду
за охороною праці від 25.09.95 N 135 ( z0372-95 ), зареєстрованої
в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (далі -
НПАОП 0.00-5.04-95), допускається призначати проміжних
сигнальників.
4. Значення сигналів, що подаються в процесі роботи або
пересування машини, необхідно роз'яснювати всім працівникам,
пов'язаним з її роботою.
5. Не дозволяється залишати без нагляду машини з двигуном, що
працює.
6. Переміщення, установка та робота машин поблизу виїмок
(котлованів, траншей, канав тощо) з неукріпленими укосами
дозволяється тільки за межами призми обвалення ґрунту на відстані,
установленій у ПВР. У разі відсутності відповідних указівок у ПВР допустиму
відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчих опор
машин необхідно приймати відповідно до вимог СНиП III- 4-80* та
таблиці цих Правил.
Таблиця
------------------------------------------------------------------ | Глибина | Ґрунт | |виїмки, м| | | |------------------------------------------------------| | |піщаний |супіщаний |суглинний |глинистий | | |------------------------------------------------------| | | відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до | | | найближчої опори машини, м | |---------+------------------------------------------------------| |1,0 |1,5 |1,25 |1,00 |1,00 | |---------+---------------+-------------+-------------+----------| |2,0 |3,0 |2,40 |2,00 |1,50 | |---------+---------------+-------------+-------------+----------| |3,0 |4,0 |3, 60 |3,25 |1,75 | |---------+---------------+-------------+-------------+----------| |4,0 |5,0 |4,40 |4,00 |3,00 | |---------+---------------+-------------+-------------+----------| |5,0 |6,0 |5,30 |4,75 |3,50 | ------------------------------------------------------------------
7. Під час експлуатації машин необхідно вживати заходів, які
унеможливлюють їх перекидання або самовільне переміщення під дією
вітру, або в разі наявності ухилу місцевості.
8. Установлювати та експлуатувати кран стрілового типу біля
охоронної зони повітряних ліній електропередачі на відстані менше
40 м від розподільчого устаткування та крайнього проводу
повітряних ліній електропередачі, що перебуває під напругою,
необхідно лише за нарядом-допуском відповідно до вимог
НПАОП 60.1-1.48-00 ( z0340-00 ). Наряд-допуск оформлюється роботодавцем відповідно до вимог
СНиП III-4-80* та НПАОП 60.1-1.48-00 ( z0340-00 ) і повинен
видаватися на руки машиністу крана перед початком роботи. Машиністу крана не дозволяється самовільно встановлювати
вантажопідіймальний кран поблизу повітряних ліній електропередачі
і розподільчого устаткування.
9. Будівельно-монтажні роботи з використанням будівельних
машин і вантажопідіймальних кранів в охоронній зоні повітряних
ліній електропередачі повинні проводитися відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ), НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 ),
ГОСТ 12.1.013-78 під безпосереднім керівництвом відповідального за
безпечне проведення робіт та за згодою організації - власника
розподільчого устаткування чи повітряних ліній електропередачі,
відповідно до наряду-допуску, підписаного вповноваженою особою
будівельно-монтажної організації і особою, відповідальною за
справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства
будівельно-монтажної організації.
10. Під час технічного обслуговування машин з електроприводом
необхідно вживати заходів, що унеможливлюють випадкову подачу
напруги. На пускових пристроях вивішують плакати "Не вмикати. Працюють
люди!". Плавкі вставки запобіжників у ланцюгах живлення
електродвигунів необхідно виймати.
11. Переміщати машини через природні або штучні перешкоди
дозволяється тільки після обстеження шляху прямування, а через
залізничні переїзди - з обов'язковим виконанням вимог Правил
технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом
Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411 ( z0050-97 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за
N 50/1854 (ЦРБ/0004). У разі необхідності шлях прямування машини повинен бути
спланований та зміцнений з урахуванням вимог, указаних у паспорті
машини.
12. Монтаж (демонтаж) машин повинен виконуватися відповідно
до вимог ДБН "Експлуатація будівельних машин. Загальні вимоги",
затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури
та житлової політики України від 25.05.98 N 110 (ДБН В.2.8-9-98).
13. Зона монтажу машин повинна бути огороджена або позначена
знаками безпеки та попереджувальними написами.
14. Не дозволяється виконувати монтажні роботи на висоті у
відкритих місцях при швидкості вітру 15 м/с і більше, в ожеледь,
туман, снігопад, під час грози, дощу.
15. Конвеєри повинні відповідати вимогам "ССБТ. Конвейеры.
Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.022-80).
16. Підйомники під час виконання ремонтних і
будівельно-монтажних робіт повинні експлуатуватися відповідно до
вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників,
затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за
охороною праці від 08.12.2003 N 232 ( z1262-03, za262-03 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за
N 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36-03), НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ).
17. Вантажопідіймальні лебідки повинні експлуатуватися
відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07 ( z0784-07 ).
18. Майданчик, де виконуються
навантажувально-розвантажувальні роботи, повинен бути огороджений
відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
19. Не дозволяється піднімати або переміщати краном
працівників і перевозити їх на автокранах і автонавантажувачах.
20. Будівельно-монтажні роботи із застосуванням підйомників
поблизу розподільчого устаткування та в охоронній зоні повітряних
ліній електропередачі необхідно виконувати відповідно до вимог
НПАОП 60.1-1.48-00 ( z0340-00 ) та цих Правил.
21. Працівники, які виконують роботи з підйомників, повинні
бути забезпечені запобіжними поясами.
III. Вимоги безпеки під час
виконання земляних робіт
Земляні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог
НПАОП 60.1-1.01-04 ( z1404-04 ) та СНиП III-4-80*.
IV. Вимоги безпеки під час виконання
бетонних і залізобетонних робіт
4.1. Вимоги безпеки під час приготування бетонних сумішей і
розчинів
1. Закриті приміщення, у яких виконуються роботи з
матеріалами, які утворюють пил (цемент, вапно тощо), і хімічними
добавками, а також місця установки машин для дроблення, помелу та
просівання будівельних матеріалів і для гашення вапна повинні бути
обладнані примусовою витяжною вентиляцією та пристроями відповідно
до вимог "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху
рабочей зоны" (ГОСТ 12.1.005-88), "ССБТ. Шум. Общие требования
безопасности" (ГОСТ 12.1.003-83), "ССБТ. Вибрационная
безопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.012-90), "Отопление,
вентиляция и кондиционирование", затвердженого наказом Державного
комітету України у справах містобудування і архітектури від
27.06.96 N 117 ( v0117243-96, va117243-96, vb117243-96 ) (далі -
СНиП 2.04.05-91).
2. Заповнення творильних ящиків або ям комовим вапном під час
його ручного гашення допускається не більше ніж на 1/3 висоти.
3. Сховища ямного типу для гашеного вапняного тіста необхідно
закривати суцільними надійними щитами або огороджувати відповідно
до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
4. Діставати вапняне тісто із сховищ ямного типу необхідно за
допомогою механізмів або пристосувань. Не дозволяється спускатися працівникам до ям.
5. Елеватори, підйомники, сортувальні грохоти, бункери, лотки
й інші пристрої для подачі й обробки матеріалів під час
приготування бетонних сумішей і розчину повинні відповідати
вимогам їх будови та безпечної експлуатації.
6. Під час приготування бетонних сумішей з використанням
хімічних домішок повинні бути вжиті заходи, які запобігають опікам
шкіри та ушкодженню очей працівників.
4.2. Вимоги безпеки під час транспортування та укладання
бетонних сумішей і розчинів
1. Під час транспортування бетонних сумішей і розчинів
необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.3.033-84.
2. Під час прочищення (випробування, продування)
бетонопроводів стисненим повітрям працівники, не зайняті
безпосередньо виконанням цих операцій, повинні перебувати від
бетонопроводу на відстані не менше ніж 10 м.
3. Щодня перед початком укладання бетону в опалубку необхідно
перевіряти стан тари, опалубки та засобів підмощування.
4. Перед початком укладання бетонної суміші віброхоботом
необхідно перевіряти справність і надійність закріплення всіх
ланок віброхобота між собою та до страхувального каната.
5. Над розчино- і бетонопроводами, які укладені в місцях
інтенсивного руху людей або транспортних засобів, необхідно
влаштовувати містки.
6. Бункери (бадді) для бетонної суміші повинні відповідати
вимогам їх будови та безпечної експлуатації.
7. Переміщати завантажений або порожній бункер дозволяється
тільки із закритим затвором.
8. Монтаж, демонтаж і ремонт бетонопроводів, а також
видалення з них залишків бетону (пробок) дозволяється тільки після
зниження тиску до атмосферного.
9. Під час укладання бетону з бадді або бункера відстань між
нижньою кромкою бадді або бункера та раніше укладеним бетоном або
поверхнею, на яку укладається бетон, повинна бути не більше 1 м.
10. Естакади для подачі бетонної суміші автосамоскидами
повинні бути обладнані відбійними брусами. Між відбійним брусом і огорожею повинні бути проходи
завширшки не менше 0,6 м. На кінцевих естакадах повинні бути встановлені поперечні
відбійні бруси.
4.3. Вимоги безпеки під час виконання арматурних та опалубних
робіт
1. Опалубку, яку використовують для зведення монолітних
залізобетонних конструкцій під час ремонту будівель і споруд,
необхідно виготовляти та експлуатувати відповідно до ПВР.
2. Під час установки елементів опалубки в декілька ярусів
кожен подальший ярус необхідно встановлювати тільки після
закріплення попереднього ярусу.
3. Не дозволяється розміщувати на опалубці устаткування та
матеріали, не передбачені ПВР, а також перебувати на настилі
опалубки працівникам, що безпосередньо не беруть участь у
виконанні робіт.
4. Розбирати опалубку слід з дозволу працівника, на якого
покладено обов'язки керівника робіт, після того, як бетон набере
задану міцність. Під час розбирання опалубки залізобетонних конструкцій
необхідно вживати заходів проти випадкового падіння елементів
опалубки.
5. Не дозволяється складати на риштування матеріали, що
залишилися від розбирання опалубки.
6. Заготовляти й обробляти арматуру необхідно в спеціально
призначених для цього обладнаних місцях.
7. Під час заготівлі арматури необхідно дотримуватися таких
вимог: місця, призначені для розмотування бухт (мотків) і
виправлення арматури, повинні відгороджуватися; під час різання верстатами стержнів арматури на відрізки
завдовжки менше ніж 0,3 м повинно застосовуватися пристосування,
яке запобігає їх розльоту; робочі місця, на яких стержні арматури виступають за габарити
верстака, повинні огороджуватися, а у двосторонніх верстатах, крім
цього, треба розділяти верстак посередині поздовжньою металевою
запобіжною сіткою заввишки не менше ніж 1 м; заготовлену арматуру складати в спеціально відведені для
цього місця; закривати щитами торцеві частини стержнів арматури в місцях
загальних проходів, що мають ширину менше ніж 1 м.
8. Під час натягування арматури необхідно дотримуватися таких
вимог: у місцях проходу працівників установлювати захисні огорожі
заввишки не менше ніж 1,8 м; пристрої для натягування арматури повинні бути обладнані
сигналізацією, що вмикається разом з пристроєм натягування; не можна перебувати працівникам на відстані ближче ніж 1 м
від арматурних стержнів, що нагріваються електрострумом.
9. Елементи каркасів арматури необхідно пакетувати з
урахуванням умов їх підіймання, складування та транспортування до
місця монтажу.
10. Під час ремонту колон, ригелів і балок щитову опалубку
необхідно установлювати із засобів підмощування, які повинні
відповідати вимогам ГОСТ 24258-88, ГОСТ 26887-86.
11. Під час установки арматури поблизу електричних мереж
повинні бути враховані вимоги НПАОП 60.1-1.48-00 ( z0340-00 ).
4.4. Вимоги безпеки під час укладання та ущільнення бетонної
суміші
1. Укладати бетонну суміш в опалубку необхідно відповідно до
вимог СНиП III-4-80*.
2. Під час ущільнення бетонної суміші електровібраторами
переміщати їх за електрокабелі не дозволяється. Під час перерв у роботі та переходу з одного місця на інше
електровібратори необхідно вимикати.
3. Працівники, які укладають бетонну суміш на поверхні, що
має ухил більше ніж 20 град., повинні бути забезпечені запобіжними
поясами.
4. Бетонну суміш у бетоновані конструкції, розташовані нижче
ніж 1,5 м від рівня робочого настилу, необхідно спускати лотками
або через ланкові хоботи.
5. Лотки та хоботи повинні бути надійно закріплені до
риштувань.
4.5. Вимоги безпеки під час бетонування у разі низьких
температур
1. Електропрогрівання бетону необхідно виконувати відповідно
до вимог СНиП III-4-80*.
2. У зоні електропрогрівання необхідно застосовувати
ізольовані гнучкі кабелі або електропроводи в захисному шлангу.
3. Не дозволяється прокладати кабель безпосередньо на ґрунт
або шар тирси.
4. Монтаж і приєднання електрообладнання для
електропрогрівання бетону повинні виконуватися електромонтерами,
що мають групу з електробезпеки не нижче III.
5. Під час електропрогрівання бетону зона електропрогрівання
повинна бути облаштована захисною огорожею, що відповідає вимогам
ГОСТ 23407-78, світловою сигналізацією та знаками безпеки. У разі перегорання сигнальної лампи автоматична система
повинна вимкнути напругу в мережі електропрогрівання.
6. Зона електропрогрівання бетону повинна бути під
цілодобовим спостереженням електромонтерів.
7. Не дозволяється перебувати стороннім працівникам, а також
виконувати будь-які роботи в зоні електропрогріву бетону.
8. Відкрита (незабетонована) арматура залізобетонних
конструкцій у зоні прогрівання повинна бути заземлена. Після кожного переміщення електрообладнання для прогрівання
бетону на нове місце необхідно візуально перевіряти стан ізоляції
кабелів, огородження та заземлення.
V. Вимоги безпеки під час
виконання мурувальних робіт
5.1. Вимоги безпеки під час мурування та ремонту фундаментів
1. Роботи з мурування та ремонту фундаментів необхідно
виконувати відповідно до вимог СНиП III-4-80*.
2. У разі посилення або заміни фундаментів будівель кам'яні
або бетонні роботи повинні виконуватися лише в разі наявності
затвердженого ПВР.
3. Замінювати фрагменти фундаментів під будівлею необхідно
окремими несуміжними ділянками не більше ніж 1 м завдовжки та без
значних перерв у роботі.
4. Стіна, під якою замінюється фундамент, заздалегідь повинна
бути укріплена.
5. До початку робіт з підведення або перекладання фундаменту
на тріщинах стін необхідно встановлювати маяки для спостереження
за станом стін під час перекладання фундаменту.
6. У віконних і дверних прорізах перших поверхів будівель,
під які підводиться фундамент, необхідно встановлювати тимчасові
кріплення.
7. Якщо фундаменти, які замінюються, мають слабке каміння або
цеглу, необхідно додатково закріплювати ті частини фундаментів, на
які передаються додаткові навантаження під час заміни цих
фундаментів.
8. Для спуску працівників у траншеї необхідно використовувати
драбини, що відповідають вимогам ГОСТ 26887-86.
9. Усі роботи з підведення нового або перекладання старого
фундаменту необхідно виконувати під постійним наглядом
відповідальної особи.
5.2. Вимоги безпеки під час кладки та ремонту стін
1. Кладку та ремонт стін необхідно виконувати відповідно до
вимог СНиП III-4-80*.
2. Не дозволяється кладка зовнішніх стін завтовшки до 0,75 м
у положенні стоячи на стіні. У разі товщини стіни понад 0,75 м дозволяється виконувати
кладку із стіни, застосовуючи запобіжний пояс, закріплений за
спеціальне страхувальне обладнання.
3. Не дозволяється виконувати кладку промислових цегляних
труб під час грози або швидкості вітру понад 15 м/с.
4. Над місцем навантаження підйомника повинен бути
встановлений на висоті 2,5-5 м захисний подвійний настил з дощок
завтовшки не менше 40 мм.
5. Зведення кам'яних конструкцій методом заморожування
дозволяється у разі наявності у ПВР указівок про можливість,
порядок і умови застосування цього методу.
6. За кам'яними конструкціями, які зведені способом
заморожування, у період природного розморожування і тужавлення
розчину необхідно вести постійне спостереження та своєчасно
вживати попереджувальних заходів проти втрати стійкості та
міцності конструкцією.
7. Природне каміння повинно оброблятися в межах території
будівельного майданчика у спеціально відведених місцях. Між робочими місцями оброблення природного каміння, якщо вони
розташовані на відстані менше ніж 3 м одне від одного, повинні
бути встановлені захисні екрани.
8. Під час кладки та ремонту стін із внутрішніх риштувань над
входами в сходові клітки повинні бути влаштовані навіси з
розмірами в плані не менше ніж 2 х 2 м.
9. Під час пробивання отворів у зовнішніх стінах будівлі на
висоті другого поверху, оброблення укосів, зміцнення перемичок
тощо повинні бути влаштовані зовнішні випускні риштування на
підкошуваннях.
10. Під час ремонту сходинок (заміни новими бетонними або з
природного каменю) піднесення сходинок до місця укладання
необхідно волочити по укладених дошках на полозках за допомогою
міцних прядивних канатів. Не дозволяється працівникам, які піднімають сходинки,
перебувати позаду них.
5.3. Вимоги безпеки під час виконання пічних робіт
1. Розбирати та перекладати димарі та печі необхідно з
надійних риштувань, що відповідають вимогам ГОСТ 24258-88.
2. На підмостках, на горищах, перекриттях будівельний
матеріал повинен бути лише в кількості, необхідній для виконання
роботи в одну зміну, а його маса не повинна перевищувати допустимі
навантаження на ці елементи.
3. Під час огляду, чищення та ремонту димарів над дахом
працівники повинні забезпечуватися запобіжними поясами відповідно
до вимог ГОСТ 12.4.089-86.
4. Керівник робіт повинен точно вказати місце кріплення
запобіжних поясів за надійні конструкції.
5. Не дозволяється розбирати димарі та печі шляхом їх
обвалення на перекриття або дахи. Розбирати димарі та печі необхідно поступово, зверху вниз, за
рядами кладки.
6. Не дозволяється ремонтувати печі нижніх поверхів, на які
спираються печі верхніх поверхів.
7. Під час розбирання печей або їх перекладання одночасно в
нижньому та верхньому поверхах отвори, що утворюються в
міжповерхових перекриттях, повинні бути огороджені на час
виконання робіт.
VI. Вимоги безпеки під час монтажу
дерев'яних, сталевих, залізобетонних конструкцій
і виконання внутрішньооздоблювальних робіт
6.1. Вимоги безпеки під час монтажу дерев'яних конструкцій
1. Стропувати елементи дерев'яних конструкцій необхідно
відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.04-95 ( z0372-95 ).
2. Дерев'яні конструкції під час їх монтажу повинні бути
звільнені від гака підйомного механізму (крана, щогли тощо) після
закріплення цих конструкцій відповідно до вимог ПВР постійними або
тимчасовими розчалками та перевірки надійності закріплення.
3. Не дозволяється нагромаджувати дерев'яні конструкції під
час їх монтажу без відповідного їх закріплення.
4. Навантаження на дерев'яні конструкції будівель, які
готуються до демонтажу, повинні бути заздалегідь зняті та передані
на надійні частини будівлі або на ґрунт.
5. Під час виконання робіт, пов'язаних з частковою заміною
дерев'яних стільців, що погнили, необхідно встановлювати тимчасові
кріплення для попередження їх обвалення. Замінювати стільці необхідно послідовно, не більше двох
водночас.
6. Під час заміни та підведення окремих вінців у дерев'яних
рубаних будівлях, а також заміни дерев'яних стільців не
дозволяється підіймати будівлі вагами-важелями. Для вивішування будівель повинні застосовуватися домкрати.
7. До початку підняття будівлі домкратами для попередження
обвалу частин стін і перекриття необхідно ретельно оглядати стан
несучих конструкцій (горищні перекриття, систему крокв тощо).
8. Під час ремонту будівель із заміною міжповерхових
перекриттів (балок, накату, підлоги) не дозволяється виконувати
роботи одночасно на двох поверхах по одній вертикалі без
попереднього влаштування між ними суцільного щільного настилу.
9. Посилення трухлявих кінців балок дозволяється лише після
попереднього зміцнення балки та відповідної частини накату
підпорами знизу з розшивкою стійок.
10. Під час заміни балок у перекриттях та підведення вінців у
верхніх частинах дерев'яних стін на висоті більше ніж 1 м для
затягування колод та брусів повинні влаштовуватися міцні та зручні
засоби підмощування або риштування.
11. Не дозволяється укладати балки, стоячи на стіні.
12. Під час часткової заміни непридатних балок повинен бути
влаштований тимчасовий настил по суміжних міцних балках. Перегородки, що спираються на ці балки, повинні бути
укріплені до початку робіт.
13. Не дозволяється ходити по накату та підшивці стелі, а
також складати на них будівельний матеріал під час улаштування та
часткової заміни заповнень між балками. У разі потреби пересування балками на них слід покласти
тимчасовий настил завширшки не менше ніж 0,7 м, а під час
перенесення матеріалів - не менше ніж 1 м. Дошки для настилу повинні бути завтовшки не менше ніж 50 мм.
14. Укладати балки міжповерхових і горищних перекриттів,
підшивати стелю та укладати накати необхідно тільки з риштувань.
15. Під час заміни перекриттів, уражених хатнім грибком або
жучком, усю мастику та засипку необхідно вилучати з накатів
поверху, який ремонтується. Не дозволяється складати вилучену мастику та засипку на
сусідні ділянки перекриття. Роботу необхідно виконувати із засобів підмощування, міцно
встановлених на нерухомих частинах перекриття, під наглядом
відповідальної особи.
16. Під час монтажу ферм висоту робочого настилу риштування
та положення його щодо опор ферми необхідно влаштовувати з таким
розрахунком, щоб працівники, які приймають і монтують ферми, мали
змогу виконувати роботу, не сходячи з настилу і не стаючи на опору
ферми.
17. Під час монтажу дерев'яних конструкцій на висоті більше
ніж 1,3 м, у разі неможливості влаштування площадок чи риштувань з
огорожами, працівники повинні бути забезпечені запобіжними
поясами, які закріплюються до надійних конструкцій.
18. Установлювати риштування для монтажу стін з колод
необхідно по всьому периметру стін, розташовуючи робочі настили не
рідше ніж через кожні 1,2 м по висоті. Не дозволяється виконувати монтаж стін з колод, перебуваючи
на стіні.
6.2. Вимоги безпеки під час антисептичної та вогнезахисної
обробки деревини
1. До робіт з обробки деревини антисептичними та
вогнезахисними розчинами, з приготування відповідних розчинів, а
також із навантаження та розвантаження хімічних матеріалів не
дозволяється допускати осіб з хворою шкірою - із саднами, опіками,
потрісканою або подразненою шкірою.
2. Приміщення та майданчики для зберігання та приготування
антисептичних і вогнезахисних розчинів необхідно розташовувати
відповідно до вимог "ССБТ. Строительство. Работы антикоррозионные.
Требования безопасности" (ГОСТ 12.3.016-87).
3. Готувати антисептичні та вогнезахисні розчини необхідно на
відкритих відокремлених майданчиках або в окремих приміщеннях,
забезпечених вентиляцією.
4. Під час приготування сумішей необхідно вживати заходів
проти розпилювання та розбризкування отруйних речовин.
5. Транспортувати антисептики слід у щільній, неушкодженій
тарі. Тара повинна мати написи "отруйно", "вогненебезпечно". Тара з-під хімічних матеріалів для антисептичної та
вогнезахисної обробки деревини повинна бути знешкоджена або
спалена.
6. Ванни, заповнені антисептичним розчином, повинні бути
закриті кришками.
7. Не дозволяється просочувати конструкції антисептиками під
час виконання над ними або під ними будь-яких інших робіт.
8. Наносити сухі антисептичні суміші слід у безвітряну погоду
та за відсутності протягів.
9. Щоб уникнути здування сухої антисептики, деревину,
оброблену антисептиком, потрібно негайно покрити водонепроникною
плівкою.
6.3. Вимоги безпеки під час монтажу сталевих і залізобетонних
конструкцій
1. Стропувати елементи конструкцій і устаткування необхідно
відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.04-95 ( z0372-95 ).
2. Елементи конструкцій, які монтуються, повинні бути очищені
від бруду та іржі до їх підіймання.
3. Елементи конструкцій або устаткування під час переміщення
необхідно стримувати від розгойдування й обертання гнучкими
відтяжками.
4. Підвісні монтажні площадки, драбини та інше пристосування,
необхідне для виконання робіт на висоті, слід встановлювати та
закріплювати на конструкціях до підйому цих конструкцій.
5. Наносити антикорозійне покриття та фарбувати конструкції і
устаткування, які збираються на будівельному майданчику, необхідно
до їх монтажу. Після монтажу конструкцій наносити антикорозійне покриття та
фарбувати їх необхідно тільки в місцях стиків або з'єднань
конструкцій.
6. Монтаж вузлів устаткування та ланок трубопроводів і
повітропроводів поблизу електричних мереж (у межах відстані, що
дорівнює найбільшій довжині вузла або ланки, що монтується)
необхідно виконувати після зняття напруги відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ), НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 )
та розділу II цих Правил.
6.4. Вимоги безпеки під час виконання штукатурних робіт
1. Внутрішні штукатурні роботи, а також установка збірних
карнизів і ліпних прикрас усередині приміщення повинні
виконуватися з риштувань або пересувних столиків, які відповідають
вимогам ГОСТ 24258-88, ГОСТ 26887-86, ГОСТ 28012-89.
2. Штукатурити окремі дрібні місця всередині приміщення на
висоті треба з міцних риштувань або з приставних драбин, які
забезпечені "башмаками" та відповідають вимогам ГОСТ 26887-86. Застосовувати драбини-стрем'янки дозволяється тільки для
виконання дрібних штукатурних робіт в окремих місцях. Не дозволяється упирати підмощування на прилади опалювання,
на раковини тощо.
3. Зовнішні штукатурні роботи повинні виконуватися з
підвісних засобів підмощування або пересувних баштових риштувань,
які відповідають вимогам ГОСТ 24258-88, ГОСТ 26887-86,
ГОСТ 28012-89.
4. Для висотних будівель повинні застосовуватися висячі
люльки.
5. Підвісні підмощування повинні мати висувні площадки із
замками, що унеможливлюють опускання площадки в разі обриву
канатів.
6. Рукоятки механізмів для підіймання риштувань під час
роботи повинні бути зняті.
7. Штукатурити зовнішні віконні укоси в разі відсутності
підвісних засобів підмощування необхідно із захисних настилів,
укладених на "пальці", що закріплені в отворах, або з люльок.
8. Штукатурити внутрішні віконні укоси необхідно при закритих
віконних отворах, а якщо це неможливо зробити, працівники повинні
бути забезпечені запобіжними поясами. Запобіжний пояс повинен бути закріплений до надійної частини
будівлі.
9. Не дозволяється на сходових клітках виконувати роботи з
приставних драбин.
10. Не дозволяється до розчину кольорової штукатурки додавати
отруйні фарби (свинцевий сурик, крон тощо).
11. Кислота для протравлювання штукатурки фасадів повинна
доставлятися на робоче місце розбавленою.
12. Між мотористом розчинонасоса та оператором, який виконує
штукатурні роботи, повинен бути встановлений зв'язок справно
діючою сигналізацією з використанням радіозв'язку, а моторист
зобов'язаний уважно стежити за сигналами пуску та зупинки насоса. Не дозволяється експлуатувати розчинонасос без сигналізації.
13. Під час подачі розчину цементогарматою необхідно: стежити за тим, щоб тиск повітря в цементогарматі не
перевищував граничного; уживати заходів, щоб під час вилучення пробок, що утворилися
в шлангу, матеріал, який раптово вирвався із сопла, не заподіяв
шкоди працівникам, які експлуатують або обслуговують
цементогармату; періодично перевіряти справність запобіжного клапана
компресора шляхом підвищення тиску повітря до наближення стрілки
манометра до межі граничного тиску.
14. У місцях проходу працівників шланги розчинонасоса повинні
бути накриті запобіжними містками.
6.5. Вимоги безпеки під час виконання ізоляційних робіт
1. Під час виконання ізоляційних робіт необхідно виконувати
вимоги ГОСТ 12.3.016-87 та цих Правил.
2. Під час застосування пеку або кам'яновугільної смоли
необхідно дотримуватися вимог НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ),
Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті, затверджених
наказом Міністерства транспорту України від 01.07.97 N 240
( z0440-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
24.09.97 за N 440/2244 (далі - НАПБ В.01.010-97/510).
3. Не дозволяється для підігрівання бітумної мастики
всередині приміщень застосовувати відкритий вогонь.
4. Під час виконання ізоляційних робіт усередині ємностей або
в закритих приміщеннях повинні бути забезпечені їх провітрювання
та місцеве електроосвітлення від електромережі напругою не вище
12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні відповідно до вимог
"ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок"
(ГОСТ 12.1.046-85) і ГОСТ 12.1.013-78. Електроприводи всіх
механізмів, робочі органи яких містяться в ємностях, повинні бути
знеструмлені та відключені від електродвигунів. Ємності, у яких проводитимуться роботи, повинні бути виведені
з експлуатації, звільнені від продуктів, речовин, відключені від
усіх комунікацій, очищені, охолоджені, провентильовані. Доступ працівників у середину ємностей, що мають верхні та
нижні люки, повинна здійснюватися тільки через нижній люк. Спуск
працівника у відкриту ємність повинен проводитися по переносній
драбині, що має зверху крюки для зачіплювання за край ємності.
Тривалість перебування працівника всередині ємності та тривалість
його відпочинку встановлюються інструкцією з виконання робіт
усередині ємності залежно від умов виконуваних робіт.
5. Перед початком ізоляційних робіт усередині ємностей усі
електродвигуни повинні бути знеструмлені, технологічні
трубопроводи заглушені. Під час проведення робіт усередині ємкостей повинні бути
вивішені попереджувальні знаки.
6. Під час виконання робіт із застосуванням гарячого бітуму
двома та більше робочими ланками відстань між ними повинна бути не
менше ніж 10 м.
7. Скловата та шлаковата повинні подаватися до місця
виконання робіт у контейнерах або пакетах, виключаючи їх
розпорошення.
8. Кінці в'язального дроту не повинні виступати над поверхнею
після закріплення ізоляційного покриття конструкцій або
устаткування теплоізоляційними матеріалами.
9. Теплоізоляційні роботи на технологічному устаткуванні та
трубопроводах повинні виконуватися відповідно до вимог
"ССБТ. Строительство. Работы по тепловой изоляции оборудования и
трубопроводов. Требования безопасности" (ГОСТ 12.3.038-85) і, як
правило, до їх установки.
10. Під час приготування ґрунтовки, що складається з
розчинника і бітуму, необхідно розплавлений бітум уливати в
розчинник. Не дозволяється вливати розчинник у розплавлений бітум.
11. Під час використання будівельних матеріалів та
мінеральної будівельної сировини як оздоблювальних та ізоляційних
матеріалів з визначеним умістом природних радіонуклідів треба
дотримуватися вимог "СРББ. Регламентовані радіаційні параметри.
Допустимі рівні", затверджених наказом Державного комітету України
у справах містобудування і архітектури від 24.07.97 N 124
(ДБН В.1.4-1.01-97).
6.6. Вимоги безпеки під час виконання малярних робіт
1. Під час виконання малярних робіт необхідно дотримуватися
вимог "ССБТ. Строительство. Работы окрасочные. Требования
безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.035-84), НАПБ А.01.001-04
( z1410-04 ), НАПБ В.01.010-97/510 ( z0440-97 ) та СНиП III-4-80*.
2. Перед початком виконання малярних робіт у приміщеннях
повинна бути знята напруга в електромережі.
3. Лакофарбувальні матеріали повинні готуватися, як правило,
централізовано. Не дозволяється готувати малярні суміші на робочому місці.
4. Приміщення для приготування фарб повинні бути забезпечені
примусовою витяжною вентиляцією та відповідати вимогам
НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ), НАПБ В.01.010-97/510 ( z0440-97 ),
ГОСТ 12.3.035-84.
5. Кратність обміну повітря в приміщеннях для приготування
фарб приймається за розрахунком відповідно до вимог
СниП 2.04-05-91.
6. Не дозволяється готувати малярні суміші із застосуванням
несертифікованих розчинників та лакофарбувальних матеріалів.
7. Під час фарбування діючих обігрівальних приладів і труб
центрального опалення, а також під час випалювання старої масляної
фарби паяльною лампою або електричним феном необхідно провітрювати
приміщення природною або примусовою витяжною вентиляцією.
8. Під час фарбування не дозволяється виконувати будь-які
роботи з використанням відкритого вогню або з утворенням іскор.
9. Під час фарбування в закритих приміщеннях
швидковисихаючими лаками та фарбами, що містять летючі розчинники
(нітрофарби тощо) і утворюють шкідливі речовини, необхідно
влаштовувати припливно-витяжну вентиляцію з три- і
чотирикратним повітрообміном за годину, а роботи виконувати з
обов'язковим застосуванням респіраторів. Не дозволяється продовжувати фарбування в разі раптової
зупинки припливно-витяжної вентиляції.
10. Фарбопульт та інші автоматичні апарати для напилення фарб
повинні бути заздалегідь випробувані на гідравлічний тиск, що
перевищує в півтора рази робочий.
6.7. Вимоги безпеки під час виконання склярських робіт
1. Під час виконання склярських робіт необхідно дотримуватись
вимог пунктів 16.9-16.11 СНиП III-4-80*.
2. Місця, над якими виконуються склярські роботи, повинні
бути огороджені відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
3. До початку склярських робіт необхідно перевірити міцність
і справність віконних рам.
4. Перевозити, переносити та піднімати скло до місця його
встановлення дозволяється тільки в спеціальній тарі у
вертикальному положенні.
5. Заготовляти та обрізати скло, а також готувати замазку
необхідно в окремому приміщенні.
6. Ремонтувати засклені дахи та ліхтарі необхідно з міцно
укріплених драбин, суцільних підмостків з поручнями або настилів
по даху та рамах.
7. Для ходіння по склу ліхтаря необхідно застосовувати
драбини, забезпечені у верхньому кінці металевими гаками для
зачеплення за кінець ліхтаря.
8. Під місцем ремонту засклених дахів і ліхтарів повинен бути
встановлений суцільний дощатий, фанерний або брезентовий захист
від падіння скла.
VII. Вимоги безпеки під час ремонту
санітарно-технічних та опалювальних
систем і трубопроводів
7.1. Вимоги безпеки під час виконання внутрішніх робіт з
ремонту центрального опалення, водопроводу та каналізації
1. Під час виконання внутрішніх робіт з ремонту центрального
опалення, водопроводу та каналізації повинні дотримуватися вимоги
НПАОП 60.1-1.01-04 ( z1404-04 ).
2. Реконструкція, ремонт або монтаж котлів і їх елементів
повинні виконуватися спеціалізованою організацією з дотриманням
вимог розділу 8 Правил будови і безпечної експлуатації парових
котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см),
водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води
не вище 115 град.С, затверджених наказом Державного комітету
України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 125
( z0655-96 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
05.11.96 за N 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).
3. Не дозволяється ремонтувати труби та інше обладнання
мереж, що перебувають під тиском або з рідиною.
7.2. Вимоги безпеки під час ремонту зовнішніх водопровідних і
каналізаційних мереж Під час виконання робіт з ремонту зовнішніх водопровідних та
каналізаційних мереж необхідно дотримуватися вимог
НПАОП 60.1-1.01-04 ( z1404-04 ).
VIII. Вимоги безпеки під час виконання
покрівельних робіт
1. Під час виконання покрівельних робіт необхідно виконувати
вимоги "ССБТ. Строительство. Работы кровельные и
гидроизоляционные. Требования безопасности" (далі -
ГОСТ 12.3.040-86), а також дотримуватись правил пожежної безпеки
відповідно до вимог НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ),
НАПБ В.01.010-97/510 ( z0440-97 ).
2. Допускати працівників до виконання покрівельних робіт
дозволяється після огляду керівником робіт разом з бригадиром
справності несучих конструкцій даху й огорож.
3. Під час виконання робіт з улаштування покрівлі із
застосуванням бітумних мастик необхідно дотримуватися вимог
ГОСТ 12.3.040-86 та розділу VI цих Правил.
4. Не дозволяється під час улаштування ковпаків на димарях
приставні драбини встановлювати на обрешітці або покрівлі. Для цього необхідно влаштовувати підмостки, що відповідають
вимогам ГОСТ 24258-88.
5. Ремонтувати та замінювати водостічні труби, вирви, коліна,
покриття підвіконь, поясочки, сандрики тощо на одноповерхових
будівлях дозволяється з приставних драбин, що відповідають вимогам
ГОСТ 26887-86, а на будівлях від двох і більше поверхів - з
риштувань або люльок, що відповідають вимогам ГОСТ 27372-87 і
ГОСТ 28012-89, або з телескопічних веж згідно з вимогами
розділу II цих Правил.
6. Під час виконання покрівельних робіт будівлі, на яких вони
проводяться, необхідно огороджувати по периметру, а також
виконувати інші вимоги з організації будівельного майданчика
відповідно до вимог розділу II цих Правил.
IX. Вимоги безпеки під час розбирання
будівель і споруд
1. Перед розбиранням будівель і споруд розробляється та
затверджується ПВР, у якому повинні бути передбачені заходи
безпеки.
2. Перед розбиранням будівель (споруд) їх необхідно обстежити
та визначити стан фундаментів, стін та конструкцій. У разі наявності в конструкціях деформацій, тріщин тощо у ПВР
повинні передбачатися відповідні запобіжні заходи.
3. До початку розбирання будівлі керівник робіт повинен
ознайомитися з ПВР та провести цільовий інструктаж працівникам
відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 ( z0231-05 ).
4. Будівлі, що підлягають розбиранню, до початку робіт
необхідно відключити від мереж водо-, тепло-, газо-,
електропостачання, каналізації, технологічних продуктопроводів. Відключення повинна виконувати організація, у віданні якої
перебувають указані мережі.
5. Схема тимчасового електропостачання будівлі в процесі
розбирання повинна бути виконана незалежно від схеми електромережі
будівлі, яка розбирається.
6. Територію навколо будівель, які розбирають або зносять,
необхідно огороджувати по периметру та виконувати інші вимоги з
організації будівельного майданчика відповідно до вимог розділу II
цих Правил.
7. Матеріали, що накопичуються під час розбирання будівель,
необхідно складувати на спеціально відведених для цього
майданчиках.
8. Під час розбирання дерев'яних конструкцій матеріал,
придатний для подальшого використання, перед складуванням
необхідно звільняти від цвяхів і скоб.
9. Не дозволяється розбирати будівлі одночасно в декількох
ярусах по одній вертикалі, а також обрушувати конструкції, які
розбираються, на перекриття.
10. Не дозволяється розміщувати машини та механізми, які
використовуються під час розбирання будівлі, у зоні можливого
обвалення конструкцій.
11. Не дозволяється під час обвалення конструкцій будівель
(споруд) за допомогою клина-молота або кулі-молота перебувати біля
будівлі (споруди) на відстані менше її висоти.
12. Нестійкі конструкції, що перебувають у зоні виконання
робіт, необхідно розкріплювати стійками, підкосами або іншими
засобами.
13. Не дозволяється залишати конструкції або їх окремі
елементи без відповідного додаткового кріплення, якщо є небезпека
їх обвалення (падіння) під впливом вітру або інших чинників.
14. Під час розбирання, руйнування будівель, споруд, а також
прибирання відходів, залишкових матеріалів, сміття необхідно
вживати заходів щодо зменшення виділення пилу в навколишнє
середовище.
15. Працівники, які перебувають в умовах з підвищеною
концентрацією пилу, повинні бути забезпечені засобами захисту
органів дихання від пилу та мікроорганізмів (цвілі, грибків, їх
спор тощо).
16. Конструкції, що перебувають під загрозою раптового
обвалення, необхідно обрушувати (знімати) або укріплювати до
початку розбирання будівлі або окремої її частини.
17. Не дозволяється допускати людей у місця, що перебувають
під загрозою раптового обвалення конструкцій.
18. Працівники під час розбирання конструкцій недостатньої
міцності та стійкості або в разі малих розмірів робочих місць на
висоті більше 1,3 м повинні бути забезпечені запобіжними поясами. Запобіжні пояси повинні бути закріплені до стійких
конструкцій, які в цей час не розбираються.
19. Розбирати цегляні арки необхідно починати від замка до
п'ят: циліндричні - захватками завдовжки не більше 0,5 м; купольні, парусні, хрестові тощо - концентричними замкнутими
кругами. Працівники, які виконують ці роботи, повинні перебувати на
незайманій частині арки та під час роботи закріплюватися
запобіжними поясами до стійких і міцних конструкцій будівлі.
20. У разі недостатньої міцності арок і їх опорних п'ят
необхідно заздалегідь підводити під них кружала та опалубку, щоб
уникнути раптового обвалення кладки.
21. Не дозволяється підрубувати димарі, кам'яні стовпи та
простінки, а також обвалювати їх на перекриття будівлі, яка
розбирається.
22. Накат і плити, що розташовані між балками або іншими
опорами, необхідно розбирати з настилів, укладених по балках
(опорах).
23. Не дозволяється перебувати на конструкціях, які
розбираються, а також на суміжних з ними прольотах.
24. Не дозволяється розсовувати балки з метою обвалення
заповнення.
25. Не дозволяється вирізати балки, на які спираються печі,
до розбирання останніх.
26. Розбирати несучі перегородки необхідно з ненесучого
заповнення між стійками. Несуче заповнення між стійками треба видаляти тільки після
розбирання конструкцій, які ними підтримуються.
27. Отвори в міжповерхових перекриттях, з яких розбираються
будівлі, необхідно закривати або огороджувати.
28. Не дозволяється допускати працівників у приміщення,
розташовані під перекриттями з відкритими отворами.
29. Каркасні будівлі повинні розбиратися, починаючи із
заповнення.
30. Сходи і поручні сходів необхідно розбирати зверху в міру
розбирання будівлі.
31. Під час розбирання на висоті частин будівлі (карнизів,
балконів, шпилів тощо), конструкцій, що виступають або звисають,
повинні вживатися заходи щодо безпеки працівників.
32. Кладку, штукатурку й інші частини будівель, під час
розбирання яких утворюється пил, треба періодично поливати водою.
33. Довгі важкі предмети (балки, колоди, дошки тощо)
необхідно спускати з поверхів тільки на канатах через блоки; не
дозволяється перебувати в небезпечній зоні працівникам і
транспорту.
34. Сміття треба скидати по жолобах або спускати за допомогою
кранів, блоків тощо. Не дозволяється перевантажувати перекриття матеріалами та
сміттям. Не дозволяється скидати сміття на східці та захаращувати їх
матеріалами від розбирання.
35. Стінки котлованів, які відкопувалися під час розбирання
фундаментів, необхідно укріплювати, щоб уникнути обвалення ґрунту.
36. Під час розбирання будівель шляхом завалювання їх окремих
масивів повинні: очищатися ділянки території, на які можливе падіння масивів
або їх окремих частин; допускатися підрубування стін, що підлягають завалюванню, на
глибину не більше 1/3 їх товщини; працівники, які розбирають перемички, забезпечуватися
запобіжними поясами та не допускати виконання цієї роботи без
закріплення поясів до надійних частин будівлі; до початку підрубування стін укріплюватися ділянки, які
підлягають завалюванню, відтяжками із сталевого каната або
підпорами, які запобігають мимовільному падінню стіни в бік
підрубки; завалюватися за допомогою сталевих або прядивних канатів
завдовжки не менше двократної відстані між поверхнею землі і
верхньою частиною масиву, що підлягає завалюванню; застосовуватися для завалювання механізовані тягові засоби
(лебідки, трактори тощо).
37. Ями, що залишаються після розбирання будівлі, повинні
бути надійно захищені відповідно до вимог ГОСТ 23407-78 до повної
їх засипки.
X. Вимоги безпеки під час експлуатації
будівель і споруд
10.1. Вимоги безпеки під час експлуатації фасадів будівель і
споруд Керівники підприємств, у підпорядкуванні яких перебувають
об'єкти, будівлі і споруди, зобов'язані організувати роботу з
обстеження цих обєктів, будівель і споруд, визначення їх
технічного стану і відповідності вимогам безпеки.
10.2. Вимоги безпеки під час експлуатації споруд і будівель
котельного господарства
1. До експлуатації споруд і будівель котельного господарства
допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний
огляд, навчання і перевірку знань.
2. Приміщення котельної, машинне відділення, арматура котлів,
а також тамбур, коридори та сходи, що ведуть у котельну, повинні
бути освітлені відповідно до вимог "Природне і штучне освітлення"
затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та
житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168
( v0168667-06 ) (ДБН В.2.5-28-2006).
3. Не дозволяється захаращувати приміщення котельної
сторонніми матеріалами або предметами.
4. Сходи, що ведуть у котельну, узимку необхідно систематично
очищати від снігу та льоду.
5. Не дозволяється зберігати в котельній легкозаймисті рідини
(гас, бензин, масла тощо). Дозволяється зберігати в машинному відділенні змащувальне
масло (не більше 1 л).
10.3. Вимоги безпеки під час чищення газоходів і димарів
опалювальних приладів
1. Працівники, що чистять газоходи та димарі опалювальних
приладів, повинні бути забезпечені засобами індивідуального
захисту (респіраторами, запобіжними поясами, канатом
страхувальним, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.107-82,
ГОСТ 12.4.103-83 і ГОСТ 12.4.089-86) та необхідним спорядженням.
2. Під час чищення газоходів та димарів опалювальних приладів
запобіжні пояси працівників повинні бути закріплені до надійних
конструкцій будівлі.
3. Не дозволяється виконувати роботи на димарях і на горищах
у темний час доби. Не дозволяється під час роботи на горищах використовувати для
освітлення відкритий вогонь. У разі відсутності постійного освітлення необхідно
користуватися акумуляторним ліхтарем.
4. У разі наявності на даху траверси з дротами або
електричних проводів повинні бути вжиті заходи відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.013-78.
5. Не дозволяється чистити газоходи та димарі опалювальних
приладів одному працівнику, цю роботу необхідно виконувати під
наглядом керівника робіт або техніка і лише після попереднього та
ретельного вентилювання каналів, після загашення топок,
охолодження газоходів та димарів і перевірки відсутності в каналах
шкідливих газів.
6. Очищати димарі, що стоять окремо, і їх канали на
виробничих підприємствах або крупних установках центрального
опалення дозволяється тільки після попереднього та ретельного їх
огляду, розробки методів безпечного ведення робіт і під
керівництвом працівника, який виконує обов'язки керівника робіт.
7. Не дозволяється підніматися на пошкоджені та застарілі
димарі, що загрожують обвалом.
8. Під час чищення металевих димарів і димових каналів
(перемичок), розташованих на висоті під стелею приміщення, не
дозволяється влаштовувати підмостки з підручних матеріалів,
зокрема поставлених один на одного столів, стільців, табуретів.
Підійматися на підмостки необхідно по міцних приставних
сходах, що відповідають вимогам ГОСТ 26887-86.
Завідувач сектору
організації державного
нагляду за промисловою
безпекою та охороною
праці у машинобудуванні,
на транспорті та у зв'язку П.І.Буряк



вгору