Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва магнію
Мінсоцполітики України; Наказ, Правила від 18.04.2019594
Документ z0483-19, чинний, поточна редакція — Прийняття від 18.04.2019
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 28.05.2019. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

18.04.2019  № 594


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 травня 2019 р.
за № 483/33454

Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва магнію

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», пунктів 8 та 10 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час виробництва магнію, що додаються.

2. Визнати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при виробництві магнію, затверджені Міністерством кольорової металургії СРСР від 06 червня 1986 року, Держгіртехнаглядом СРСР 24 червня 1986 року.

3. Директорату норм та стандартів гідної праці (Кузовой Ю.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

Міністр

А. Рева

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра охорони здоров’я України
з питань європейської інтеграції

Міністр внутрішніх справ України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Заступник Голови
Державної інспекції ядерного
регулювання України

В.о. Голови
Державної регуляторної служби України

Голова Державної служби України
з питань праці

В.о. директора виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування України

Керівник Секретаріату
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Голова Спільного представницького органу
репрезентативних всеукраїнських об’єднань
профспілок на національному рівні

Виконавчий Віце-президент
Конфедерації роботодавців України




О. Стефанишина

А.Б. Аваков


М. Чечоткін



Р.Ф. Тріпайло


В. Загородній


Р.Т. Чернега


С. Нестеров



Р. Іллічов



Г.В. Осовий


О. Мірошниченко



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
соціальної політики України
18 квітня 2019 року № 594


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 травня 2019 р.
за № 483/33454

ПРАВИЛА
охорони праці під час виробництва магнію

I. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність з виробництва магнію.

2. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з виробництва магнію.

3. У цих правилах скорочення вживаються у таких значеннях:

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план ліквідації аварійних ситуацій;

СКБ - стаціонарна карналітова електрична піч безперервної дії;

КШ - піч киплячого шару.

II. Загальні вимоги

1. Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

1. Ці Правила не обмежують права роботодавця встановлювати більш жорсткі вимоги щодо безпеки життя і захисту здоров’я працівників під час виробництва магнію, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

2. Усі діючі цехи, відділення та дільниці з виробництва магнію повинні мати:

технічну документацію виробників виробничого обладнання;

план захисту працівників і населення у разі аварійних ситуацій на металургійних та інших об’єктах і ліквідації (локалізації) їх наслідків;

технологічні інструкції (регламенти) з ведення технологічних процесів, робочі інструкції для працівників кожної професії, в яких має бути відображено вимоги до технічного обслуговування, експлуатації, ремонту й очищення виробничого обладнання;

інструкції з охорони праці.

Усі інструкції та ПЛАС затверджує роботодавець.

3. ПЛАС має знаходитись у доступних для ознайомлення місцях технологічних дільниць. Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС.

4. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктажу й перевірки знань з питань охорони праці.

Примірники інструкцій видаються працівникам безпосередніми керівниками робіт під час проведення первинного інструктажу або розміщуються на їх робочих місцях.

Повний комплект інструкцій зберігається в паперовому вигляді або на електронних носіях у доступному для працівників місці, визначеному роботодавцем з урахуванням забезпечення простоти та зручності ознайомлення з ними.

Роботодавець повинен проінформувати працівників про:

небезпеку, що може виникнути в робочій зоні або на майданчику під час виробництва магнію;

небезпеку, пов’язану з виробничим обладнанням, розташованим у їх робочій зоні або на майданчику (якщо працівники безпосередньо не використовують такого обладнання);

будь-які зміни, що впливають на виробниче обладнання, розташоване в їх безпосередній робочій зоні або на майданчику.

Роботодавець повинен надати інформацію працівникам у зрозумілій для них формі.

Роботодавець зобов’язаний вжити усіх необхідних заходів для забезпечення:

професійної підготовки працівників та ознайомлення їх із ризиками щодо безпеки, здоров’я та життя працівників, що можуть виникнути внаслідок виробництва магнію;

спеціальної підготовки працівників, які здійснюють ремонт, реконструкцію, модернізацію та технічне обслуговування виробничого обладнання.

Роботодавець повинен забезпечити консультування працівників з питань охорони праці, а також їх участь в обговоренні всіх питань щодо безпеки, захисту здоров’я та життя, пов’язаних із використанням виробничого обладнання під час виробництва магнію.

5. Експлуатація, ремонт і технічне обслуговування виробничого обладнання мають здійснюватися відповідно до вимог технологічних, робочих інструкцій та інструкцій з охорони праці, розроблених із урахуванням експлуатаційної документації виробника, місцевих виробничих умов і вимог цих Правил. Експлуатація несправного виробничого обладнання не дозволяється.

Під час виробництва магнію роботодавець зобов’язаний враховувати конкретні умови праці, ризики щодо безпеки, здоров’я і життя працівників, наявні на робочих місцях, та будь-які додаткові ризики, пов’язані з виробництвом магнію.

Якщо не можна повністю забезпечити виробництво магнію без ризику для безпеки, здоров’я та життя працівників, роботодавець повинен вжити усіх заходів для мінімізації цих ризиків.

Роботодавець повинен надати працівникам всі необхідні технологічні інструкції (регламенти) з ведення технологічних процесів, робочі інструкції для працівників кожної професії, в яких має бути відображено вимоги до технічного обслуговування, експлуатації, ремонту й очищення виробничого обладнання.

6. До виконання робіт підвищеної небезпеки допускаються працівники і робітники, що мають спеціальності й кваліфікацію, які відповідають характеру робіт, що проводяться, вміють користуватись засобами індивідуального захисту та знають способи надання домедичної допомоги потерпілим.

Перелік посадових осіб і працівників, які мають проходити навчання з користування кисневою ізолюючою апаратурою, затверджується роботодавцем.

7. На підприємстві мають бути розроблені, затверджені роботодавцем і щороку переглядатися переліки вибухопожежонебезпечних місць та робіт, де вогневі роботи мають проводитись за нарядом-допуском.

8. Роботи з підвищеною небезпекою мають виконуватися за нарядом-допуском.

Виконання робіт з підвищеною небезпекою проводити бригадою не менше ніж із двох працівників, а в закритих ємностях (апаратах, боровах, газоходах, колодязях, бункерах та інших подібних місцях) - бригадою не менше ніж із трьох працівників, двоє з яких - наглядачі, які повинні перебувати назовні, а інші (один чи більше) - працювати всередині закритих ємностей.

9. Працівників, які працюють в умовах дії шкідливих речовин, необхідно забезпечити засобами індивідуального захисту органів дихання індивідуального користування залежно від класу небезпеки речовин.

10. Не дозволяється допускати до роботи осіб без відповідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, а також у разі порушення правил їх застосування.

2. Вимоги до території, будівель і споруд

1. До всіх виробничих приміщень обладнуються під’їзні дороги для автомобільного (у разі потреби залізничного) транспорту та доріжки для пішоходів.

2. Перевезення розплавів солей і рідкого металу з одного цеху (відділення) до іншого необхідно проводити у ковшах встановленими маршрутами по критих з’єднувальних коридорах.

У разі неможливості перевезення розплавів солей і рідкого металу по критому коридору допускається транспортування закритих ковшів з розплавами завчасно розробленим та затвердженим роботодавцем маршрутом. При цьому має бути виключено можливість потрапляння атмосферних опадів на ковші, а дорога, якою здійснюється перевезення, повинна мати рівне, тверде покриття, ухили та підйоми якої не мають перевищувати проектних показників. Маршрут, яким буде виконуватись перевезення ковшів, має бути позначено відповідними попереджувальними знаками і знаками заборони та виключати перетин з маршрутами руху пішоходів і транспортних засобів.

3. Підземні, підвальні поверхи, канали та тунелі мають бути захищені від проникнення зливових, ґрунтових і талих вод.

4. Не допускається спорудження між торцями електролізних корпусів і будівель, що знаходяться поряд із цими корпусами, будь-яких будівель, споруд та конструкцій, які створюють перешкоди для провітрювання міжкорпусних територій, а також не допускається складування обладнання й матеріалів на вимощеннях біля корпусу електролізу.

5. У виробничих приміщеннях, що характеризуються значними вологовиділеннями, виділеннями гігроскопічного пилу, хлору і хлористого водню, конструкція покрівлі має виключати можливість утворення конденсату.

6. Улаштування внутрішніх водостоків у будівлях першої і другої стадій зневоднення карналіту, електроливарних цехів, перетворювальних підстанцій, а також у корпусах електролізу не допускається.

7. Підвальний і підземний поверхи в корпусах електролізу повинні мати не менше двох входів (виходів).

8. Усі підземні залізобетонні конструкції та комунікації цехів електролізу мають бути захищені від корозії, що спричиняється блукаючими струмами.

9. У корпусах електролізу всі металеві конструкції (кронштейни, сходи тощо), з’єднані із залізобетонними конструкціями й розташовані на висоті від підлоги нижче ніж 3 м, мають бути електроізольовані від них.

10. Металеві кришки люків підземних газоходів та підлогові вентиляційні решітки необхідно встановлювати на електроізоляційну основу.

11. Конструкції фрамуг, стулок і ліхтарів мають виключати можливість потрапляння атмосферних опадів до корпусу.

Фрамуги віконних отворів і ліхтарів мають відчинятися та фіксуватися у відкритому положенні.

12. Під час спорудження нових і реконструкції діючих корпусів електролізу ворота та двері, що відчиняються на вулицю, мають бути обладнані повітряно-тепловими завісами та іншими пристроями, що виключають занесення вологи до корпусів електролізу.

13. Внутрішні поверхні стін корпусів електролізу повинні мати поверхню, що виключає накопичення на ній пилу.

14. У разі спорудження нових та реконструкції діючих корпусів електролізу входи до загальноцехових адміністративних приміщень з корпусу електролізу необхідно здійснювати через тамбур-шлюзи з надмірним підпором повітря.

15. Стіни, підлога і перекриття у прохідному тунелі для шинопроводів від перетворювальної підстанції до корпусів електролізу мають вентилюватися, бути сухими та водонепроникними, до внутрішніх поверхонь - покриті електроізоляційними матеріалами. Перетин шинного тунелю трубопроводами не допускається.

16. Підлога у виробничих приміщеннях має бути:

у відділеннях хлораторів і СКБ - кислотожаростійкою;

у корпусах електролізу - неелектропровідною, вологонепроникною і кислотожаростійкою;

у хлорних компресорних - кислотостійкою з гідроізоляцією та ухилом до трапів (трапи мають бути гумованими чи кислотостійкими й забезпеченими гідрозатворами);

в електроливарних цехах біля печей, конвеєрів і проїзної частини цехів - кислотожаростійкою і зносостійкою;

у відділеннях захисної обробки - кислотостійкою;

у вибухонебезпечних зонах - такою, що виключає іскроутворювання.

17. Підземна та надземна частини фундаментів і рами хлорних компресорів мають бути захищені кислотостійкими матеріалами; на фундаментах хлорних компресорів має бути пристрій, що забезпечує відведення стоків у каналізацію.

18. У виробничих приміщеннях необхідно систематично проводити очищення вікон, ліхтарів і світильників за затвердженим роботодавцем графіком з дотриманням вимог інструкцій з охорони праці.

19. Для зручності й безпечного обслуговування засклених поверхонь і світильників необхідно застосовувати спеціальні пристрої та пристосування, що забезпечують безпечне виконання зазначених робіт.

Улаштування стаціонарних майданчиків для цих цілей не допускається.

20. Підлоги й перекриття вентиляційних каналів необхідно утримувати в справному стані.

Прибирання пилу у виробничих приміщеннях і на робочих місцях необхідно проводити відповідно до вимог інструкцій з охорони праці й інструкції (регламенту) та виконувати у спосіб, що виключає повторне пилоутворення.

3. Вимоги до електроустановок. Освітлення. Сигналізація і зв’язок

1. Огорожі й оболонки повинні бути надійно закріплені, а також мати достатню міцність для забезпечення необхідного довготривалого захисту та надійного відокремлення струмопровідних частин у нормальних умовах роботи електрообладнання з урахуванням можливих зовнішніх впливів у процесі експлуатації.

Для живлення переносних світильників у корпусах електролізу і хлоропроводних тунелях необхідно застосовувати напругу не вище ніж 12 В, яка проводиться від розподільчих трансформаторів.

2. Цехи і дільниці, що виробляють або споживають хлор, повинні бути обладнані доступною для всього обслуговувального персоналу світловою сигналізацією, що сповіщає про зниження нижче норми розрідження в обладнанні, яке працює під тиском нижче атмосферного, та світловою і звуковою сигналізацією у разі перевищення гранично допустимого вмісту хлору в робочій зоні, а також мати постійний засіб зв’язку з диспетчерською та газорятувальною службами.

3. У корпусах електролізу з максимальною напругою на серії понад 500 В має бути встановлена автоматична сигналізація, що сповіщає про появу небезпечних потенціалів на серії.

4. Має бути передбачено обладнання агрегатів та апаратів системами контролю й сигналізації, що сповіщають про пуск, зупинення та порушення роботи обладнання.

5. Усі виробничі приміщення, операторські приміщення мають бути оснащені гучномовним та іншими ефективними засобами зв’язку.

4. Вимоги до систем газопостачання

1. У місцях можливого скупчення газів (аргон тощо), важчих за повітря, необхідно відповідно до чинної(го) технологічної(го) інструкції (регламенту) періодично контролювати вміст кисню в повітрі приладами автоматичної або ручної дії з дистанційним відбором проб повітря. При цьому об’ємна частка кисню в повітрі робочої зони має бути не менше ніж 19 відсотків.

2. У разі об’ємної частки кисню в повітрі менше ніж 19 відсотків слід ужити термінових заходів щодо усунення витоків інертних газів (аргону), вентиляції та провітрювання приміщень, а також щодо припинення робіт та евакуації працівників (за потреби).

3. Стиснене повітря, що подається цехам-споживачам, має бути сухим.

4. Усередині корпусу електролізу прокладання газопроводів горючих газів не допускається.

5. Вимоги до вентиляції, водопроводу і каналізації

1. Рециркуляція повітря у виробничих цехах і відділеннях виробництва магнію не допускається.

2. Витяжні системи й аспіраційні установки мають забезпечувати видалення пилу, газів, пари та аерозолів від джерел їхнього утворення так, щоб вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не перевищував гранично допустимих концентрацій.

3. У разі використання води для охолодження елементів металургійного обладнання, що містить розплави, необхідно виключити можливість її потрапляння в обладнання та контакт з розплавом. Вимоги до монтажу й експлуатації трубопроводів для води в корпусах електролізу вказано в главі 3 розділу IV цих Правил.

4. Вода, що подається для охолодження елементів металургійного обладнання, має бути очищена від механічних домішок. Температура води, що виходить з охолоджуваних елементів, має бути нижчою температури, за якої відбувається випадення осаду солей жорсткості. У випадках, коли температура води перевищує таку температуру, для охолодження потрібно використовувати спеціально підготовлену воду зі зниженим вмістом солей жорсткості.

5. Не допускається внутрішнє прокладення магістральних трубопроводів води та каналізації вздовж одноповерхових корпусів електролізу. Допускається прокладення внутрішніх трубопроводів води та каналізації вздовж корпусів електролізу двоповерхової конструкції в каналах нижче нульової позначки. Канали мають бути гідроізольованими та захищеними вогнетривким кислотостійким матеріалом. Днище каналів повинно мати ухил у бік збірних ємностей. Виводи трубопроводів з каналів необхідно розташовувати у місцях, де виключалося б пряме потрапляння розплаву, а вихідні отвори мають бути огороджені відбортівкою з вогнетривкого матеріалу на висоту не менше ніж 200 мм від рівня підлоги.

6. Елементи металургійних агрегатів, що охолоджуються водою, перед пуском в роботу або після капітального ремонту підлягають гідравлічним випробуванням тиском, що перевищує робочий в 1,5 раза, а у випадку, коли охолоджуваний елемент експлуатується за температури понад 400 °C, тиск під час випробувань має перевищувати робочий більш як у 2 рази. Зазначені вимоги застосовуються, якщо інших не передбачено експлуатаційною документацією виробника обладнання.

7. Сполучення елементів, що охолоджуються водою, в групи має допускати можливість відключення окремих елементів або груп від системи охолодження та забезпечувати автономне регулювання подання води.

8. Охолоджувані елементи необхідно періодично оглядати та за потреби очищувати.

9. Елементи, що охолоджуються водою, порушення нормальної роботи яких пов’язане з можливістю їхнього руйнування або небезпекою для обслуговувального персоналу, мають бути оснащені приладами контролю та сигналізації, що спрацьовують у разі відхилення від встановленої норми параметрів системи охолодження (підвищення температури води, що охолоджує, зниження тиску на вході в охолоджуваний елемент або зниження витрати води на виході з нього).

10. У разі зупинення агрегату необхідно вжити заходів, що виключають можливість замерзання води в охолоджуваних елементах.

11. Прокладення трубопроводів води має виключати потрапляння на них речовин, які можуть призвести до їхнього швидкого руйнування (розплави, їдкі речовини).

6. Вимоги охорони праці до пиловловлювання та очищення газів

1. Конструкції пиловловлювальних агрегатів, газоходів, пристроїв для відведення уловленого пилу й вузлів їх з’єднання мають бути герметичні.

Їх герметичність необхідно перевіряти у терміни, встановлені технологічною(им) інструкцією (регламентом).

2. Випуск і прибирання пилу з пиловловлювачів мають виключати повторне запилювання.

3. Ремонти, огляди й очищення пиловловлювачів, які пов’язані з перебуванням у них людей, необхідно проводити за нарядом-допуском з дотриманням таких вимог:

зупинення агрегату, за яким встановлено пиловловлювач, і відключення пиловловлювача з боку входу і виходу газу із застосуванням заглушок;

повний випуск пилу з пиловловлювачів і охолодження їх до температури нижче ніж 40 °C;

розкриття всіх свічок, люків, лазів тощо з метою провітрювання пиловловлювача і видалення з нього газів (повнота видалення газу має бути перевірена шляхом аналізу проб повітря, відібраних усередині пиловловлювача);

використання для освітлення вибухозахищених світильників з напругою не вище ніж 12 В;

забезпечення осіб, які виконують ремонт і ревізію апаратів, захисними засобами від пилу і газів;

роботи мають виконуватися бригадою не менше ніж із трьох осіб.

4. Камери рукавних фільтрів після монтажу або їх капітального ремонту мають бути перевірені на герметичність.

5. Перед пуском установки рукавних фільтрів необхідно:

оглянути всі механізми і перевірити їх справність;

перевірити ущільнення фільтрів, лазів та інших елементів установки, а також міцність закріплення і стану рукавів;

перевірити правильність положення відсічних клапанів у закритому і відкритому стані та закриття запірних пристроїв на газопроводах.

6. Під час роботи рукавних фільтрів необхідно регулярно проводити вивантаження пилу з бункера. Накопичування пилу в бункері не допускається.

7. Не допускається проводити ревізію струшувального механізму і перевіряти стан рукавів під час його роботи.

8. Чищення бункерів пилогазоочисних систем необхідно проводити відповідно до вимог технологічної або робочої інструкції.

9. Димососи для транспортування агресивних газів, насоси для перекачування агресивних розчинів мають бути виготовлені з антикорозійного матеріалу.

10. У приміщенні скруберної установки під час роботи скрубера має працювати припливно-витяжна вентиляція і здійснюватися контроль за вмістом хлору та інших шкідливих газів у повітрі робочої зони.

11. Скруберні установки повинні мати резервні вентилятори. У разі виходу з ладу робочого вентилятора має бути включено резервний вентилятор.

12. Скрубери мають бути забезпечені краплевловлювачами.

13. Конструкція газоходів має бути безпечною для очищення їх від пилу. Лази для ревізії газоходів повинні мати робочі майданчики.

14. Підземні газоходи мають бути газонепроникні, а склепіння боровів - засипані піском чи іншими сухими і щільними теплоізоляційними матеріалами завтовшки не менше ніж 100 мм. Засипати склепіння боровів шлаком не дозволяється.

15. Очищені гази з газоочисних установок з уловлювання хлору перед викидом в атмосферу необхідно періодично контролювати на вміст хлору відповідно до інструкції (регламенту), затвердженої(го) технічним керівником підприємства.

16. У разі аварійного зупинення установки з уловлювання хлору має бути вжито заходів, передбачених ПЛАС.

7. Вимоги до вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції, відходів виробництва, до способів їх зберігання та транспортування

1. Сировина та матеріали, які використовують у виробництві магнію, мають відповідати нормативно-технічній документації виробника.

2. Зберігання технологічних матеріалів необхідно здійснювати на складах закритого типу. При цьому має бути виключено можливість їх змішування.

3. Під час транспортування та зберігання матеріалів для виробництва магнію необхідно використовувати тару та способи, які виключали б забруднення навколишнього середовища і приміщень, а також виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

4. Процеси завантаження та вивантаження сировинних, технологічних матеріалів, готової продукції, їх транспортування для подальшої переробки, упаковки, складування мають бути механізовані.

5. Зберігання кислот, лугів необхідно здійснювати в окремих приміщеннях.

6. Флюси, що застосовуються у технологічних процесах під час виробництва магнію, необхідно зберігати у щільно закритій тарі у відведених місцях, а перед завантаженням у розплав підсушувати з метою видалення вологи.

7. Приміщення для зберігання готової магнієвої продукції мають бути сухими. У цих приміщеннях не допускається накопичення магнієвого пилу, зберігання легкозаймистих матеріалів та хімічно активних речовин (кислот, лугів тощо).

8. Готову продукцію допускається складувати на спеціально відведених для цього майданчиках. Висота штабелів готової продукції та ширина проходів між ними встановлюється технологічним регламентом.

9. Вихідні матеріали для захисної обробки чушок необхідно зберігати у фабричній упаковці у виділених місцях та приміщеннях.

10. Транспортування біхромату калію до місця приготування робочого розчину необхідно здійснювати у закритій тарі.

11. Переміщення чушок у ваннах з відповідними розчинами під час захисної обробки поверхні необхідно виконувати механічним способом (конвеєром або вантажопідйомними механізмами).

12. Місця для збирання, сортування та короткочасного зберігання відходів магнієвого виробництва на території промислового майданчика облаштовують на спеціальних ділянках або в окремих приміщеннях у разі виключення доступу до цих місць сторонніх осіб, забруднення ґрунту, підземних вод та атмосферного повітря відходами виробництва.

13. Місця складування відходів і напівпродуктів виробництва потрібно огороджувати, а на огорожі вивішувати плакати та знаки, що забороняють перебування у цих місцях сторонніх осіб.

14. Для перевезення відходів виробництва необхідно використовувати тару та транспорт, які виключали б забруднення відходами доріг і навколишньої території. Використання для цих потреб необладнаного транспорту не допускається.

III. Загальні вимоги до технологічних процесів, виробничого обладнання, його розміщення, утримання, експлуатації та ремонту

1. Технологічні процеси виробництва магнію та переробки вторинної сировини (брухту магнію та магнієвих сплавів) необхідно здійснювати відповідно до чинних технологічних інструкцій (регламентів). Управління та контроль за технологічними процесами мають бути максимально автоматизовані.

2. Виробниче обладнання, експлуатація якого пов’язана з викидами шкідливих речовин, має бути оснащене газоочисними установками.

3. Перед пуском у роботу обладнання, що знаходиться в експлуатації, має бути перевірено:

справність обладнання;

наявність і стан огороджень, сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів;

справність освітлення і вентиляційних пристроїв.

Результати огляду необхідно відзначати в агрегатному журналі.

Усі виявлені недоліки має бути усунено до пуску обладнання.

4. Пуск у роботу агрегатів, машин і механізмів, керування ними дозволяється особам, які пройшли навчання та перевірку знань і допущені до роботи й обслуговування відповідного обладнання.

5. Перед пуском обладнання необхідно подавати попереджувальні сигнали (звукові та світлові). Пуск обладнання, розташованого поза зоною видимості з пульта керування, а також у разі змішаного (ручного й автоматичного) управління необхідно проводити з пульта управління тільки після отримання відповідних сигналів двосторонньої системи сигналізації від працівників, які підтверджують безпечність пуску обладнання в роботу на закріплених за ними ділянках.

Між працівниками, які перебувають за пультом управління, та працівником, який спостерігає за обладнанням, необхідно забезпечити використання надійного засобу зв’язку.

6. Відкриті рухомі частини машин і механізмів (ремінні, зубчасті, ланцюгові передачі) мають бути огороджені суцільними кожухами або сітками з вічками не більше ніж 20 х 20 мм.

7. Ремонт та чищення рухомих частин, а також закріплення огороджень під час роботи обладнання не допускаються.

Ручне змащення машин і механізмів під час руху за відсутності безпечних пристосувань не допускається. Мастильні й обтиральні матеріали, що застосовуються під час обслуговування машин і механізмів, необхідно зберігати у закритих металевих ящиках.

8. На робочих майданчиках необхідно встановлювати таблички із зазначенням загального та зосередженого навантаження, на які розраховано майданчик.

9. Пневмоприводи мають відповідати вимогам технологічної документації розробника обладнання.

10. Інструменти, пристосування, робочі частини відцентрових насосів, забірні частини вакуум-ковшів, сифонів перед зануренням у розплави мають бути очищені від залишків застиглого розплаву та бруду, висушені та прогріті до температури, що виключає викид розплаву.

11. Вакуум-ковші, тиглі, короби, виливниці та інші ємності для розплавів перед поданням у них розплаву мають бути висушені та прогріті так, щоб це виключало можливість випліскування та/або викиди розплаву.

Ковші з розплавом під час перевезення необхідно стійко встановлювати на транспортних засобах та щільно закривати кришками.

У коробах дозволяється перевозити тільки затверділий розплав.

12. Рівень розплаву в ковшах для його транспортування має бути нижче верхньої кромки ковша не менше ніж на 200 мм.

13. Транспортні засоби, що використовуються для перевезення ковшів з розплавом і рідким металом, повинні мати конструктивні елементи, які виключають потрапляння бризок на водія.

14. Майданчики для охолодження коробів з розплавом мають бути розташовані на відстані не менше ніж 5 м від майданчиків обслуговування основного виробничого обладнання та збоку від транспортних проїздів.

15. Вміст вологи в шихтових матеріалах, що переробляються у металургійних агрегатах, регламентується чинною(им) технологічною(им) інструкцією (регламентом).

16. Завантаження у металургійні агрегати шихтових матеріалів, вологість яких перевищує величину, встановлену технологічною(им) інструкцією (регламентом), не допускається.

17. Плавильні печі мають бути обладнані приямками або спеціальними ємностями, які дозволяли б прийняти весь розплав з печі у разі можливих аварій.

Місця прийому розплаву мають бути сухими.

18. Експлуатація металургійних агрегатів у разі відхилень манометричного режиму від величин, встановлених чинною(им) технологічною(им) інструкцією (регламентом), не допускається.

19. Під час роботи обертових печей, КШ, СКБ, хлораторів, електролізерів та іншого обладнання, що переробляє матеріали, які виділяють пил та гази, всі люки і кришки мають бути щільно закриті. Відкривати люки і кришки дозволяється тільки на період заливки розплаву, вилучення металу, видалення шламу і відпрацьованого електроліту, а також виконання інших робіт, передбачених технологічною(им) інструкцією (регламентом).

20. Відбір проб з апаратів необхідно виконувати пробовідбірниками тільки через призначені для цього пристрої або місця відбору.

21. Експлуатація пускових пристроїв, запірної та регулювальної арматури, шинопроводів, трубопроводів і частин машин, які рухаються, без розпізнавального кольору і маркування не допускається.

22. Встановлення знаків безпеки має відповідати вимогам Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (із змінами).

23. Електрозварювальні роботи необхідно проводити відповідно до інструкції (регламенту), затвердженої(го) роботодавцем.

24. Для обладнання, вузли і деталі якого під час ремонту й монтажу потребують підіймання і переміщення, має бути передбачено відповідні вантажопідйомні та транспортні пристрої.

25. У разі використання риштувань, засобів підмащення, переносних дерев’яних драбин та інших пристосувань, що застосовуються під час виробництва монтажних і ремонтних робіт на висоті, мають бути передбачені заходи безпеки, що виключають можливість травмування працівників електричним струмом.

26. Під час проведення оглядів та ремонтних робіт всередині СКБ, хлораторів, обертових печей, КШ вони мають бути відключені від усіх діючих комунікацій за допомогою заглушок і провентильовані до вмісту газів, парів, пилу та інших шкідливих речовин не вище гранично допустимих концентрацій. Печі мають бути охолоджені.

Температура повітря всередині печей під час ремонту не має перевищувати 40 °C.

27. Установку і зняття заглушок необхідно записувати до журналу реєстрації установки і зняття заглушок за підписом особи, яка встановила або зняла заглушку. Усі заглушки мають бути пронумеровані та розраховані на певний тиск. Номер і робочий тиск необхідно вибивати на хвостовику заглушки.

28. Усі роботи всередині газоходів і боровів необхідно проводити після відключення їх від агрегатів і загального борова та після провітрювання з подальшим аналізом повітря на вміст шкідливих речовин і кисню.

29. Апарати, ємності та інше обладнання, яке у процесі роботи перебувало під надлишковим тиском, перед розкриттям (зняттям заглушок тощо) підлягають перевірці на відсутність залишкового тиску, про що має бути зроблено запис у журналі приймання та передавання зміни, що дозволяє проводити розкриття і ремонт.

30. Під час проведення гарячих ремонтних робіт для захисту тих, хто працює, від тепловипромінювання необхідно застосовувати екрануючі пристрої та повітряне душування.

31. Трубопроводи, по яких транспортується кислота або хлор, перед початком ремонтних робіт мають бути вивільнені від кислот, а хлоропроводи - продуті повітрям на газоочистку з подальшим відбором проб на аналіз.

32. Хлоропроводи після періодичного та капітального ремонту мають проходити випробування на газощільність і міцність.

33. Ремонт фільтрів для очищення хлору необхідно проводити після відключення їх від хлоропроводів за допомогою заглушок і видалення хлору з них до концентрації не вище гранично допустимої.

Видалення хлору з комунікацій фільтрів та іншої апаратури необхідно проводити пристроями для відсмоктування, що приєднуються до аспіраційних систем на час ремонту.

34. Роботи у колодязях, боровах і газоходах необхідно виконувати бригадою не менше ніж із трьох чоловік (у тому числі двох спостерігачів). Роботи у цих місцях необхідно виконувати у протигазах із використанням запобіжних поясів, страхувальних мотузок і за нарядом-допуском.

35. Ремонт ошинування електролізерів та ізоляції шинопроводів змінного струму необхідно проводити за дотримання вимог пунктів 51, 52 глави 3 розділу IV цих Правил.

36. Ремонт мостових електричних кранів у корпусах електролізу необхідно здійснювати у спеціально виділених зонах.

37. Ремонт транспортних засобів (електрокарів, електронавантажувачів, тягачів тощо) необхідно виконувати в окремих приміщеннях.

38. Роботи щодо ремонту приводів повороту ковшів необхідно проводити тільки на спеціальному стенді, обладнаному пристроєм для надійної фіксації траверси ковша.

39. Схема живлення електрозварювального обладнання у корпусах електролізу має виключати можливість ураження персоналу електричним струмом. Заземлення зварювальних кабелів не допускається. Від кожного зварювального агрегату (незалежно від його потужності) дозволяється працювати одночасно тільки одному зварнику. Використання зварювального поста з кабелем, протягнутим через один ряд електролізерів до іншого, не допускається. Зварювальний трансформатор має бути встановлений на діелектричній основі й укритий кожухом з діелектричного матеріалу.

Використання у корпусах електролізу зварювальних трансформаторів із заземленими корпусами і заземленими вторинними обмотками не допускається.

Для підведення струму до електродотримача має застосовуватися гнучкий шланговий кабель. Перевірку справності ізоляції кабелю необхідно проводити не рідше одного разу на місяць, а зовнішній огляд - перед початком зварювальних робіт.

Виконання зварювальних робіт у разі несправної ізоляції кабелів не допускається.

40. Електрозварювальні агрегати для виконання зварювальних робіт у закритих металевих ємностях і місцях підвищеної вологості мають бути призначені для цих видів робіт.

41. Під час виконання газозварювальних робіт у корпусах електролізу балони зі стисненим газом необхідно встановлювати поза межами корпусу електролізу.

42. Приймання основного технологічного обладнання в роботу після ремонту необхідно оформлювати актом приймання обладнання.

43. Зберігання деталей виробничого обладнання, а також накопичення відходів виробництва на робочих місцях і в проходах не допускається. Зберігання у корпусах необхідного (оперативного) запасу сировини і металу дозволяється в спеціально відведених місцях із забезпеченням відповідних заходів безпеки.

IV. Вимоги безпеки до технологічних процесів

1. Вимоги безпеки під час виробництва зневодненого карналіту

1. Процес зневоднення в обертових печах та КШ необхідно здійснювати під розрідженням.

2. Відстань між обертовими печами має забезпечувати безпечну експлуатацію і проведення ремонтних робіт.

Опори обертових печей мають бути забезпечені майданчиками для обслуговування, які огороджені перилами.

3. Топки КШ мають бути герметичними.

4. Розмір майданчиків для обслуговування топок обертових печей і КШ має допускати відхід робітників від топок на відстань не менше ніж 5 м.

5. Запірну та регулювальну арматуру на трубопроводах повітря та пального необхідно розміщувати поза зоною обслуговування оглядових вікон та отворів для установки пальників і форсунок.

6. Розпал топок, а також пуск і зупинення обертових печей і КШ необхідно проводити відповідно до затвердженої(ого) технологічної(ого) інструкції (регламенту).

7. Проводити шурування у порожнині печі, що працює, дозволяється тільки за наявності розрідження, що виключає викиди газів, полум’я і матеріалів через відкриті люки.

8. Не допускається відкриття люків на топках та газорозподільчих камерах під час роботи КШ.

2. Вимоги безпеки під час виробництва безводного карналіту

1. Робочі майданчики, на яких розміщено СКБ або хлоратори і де перебуває обслуговувальний персонал, незалежно від позначки їх розташування мають бути електроізольовані від землі.

У разі розташування СКБ або хлораторів на індивідуальних фундаментах вони мають бути електроізольовані й від фундаментів.

Робочі майданчики мають бути розташовані так, щоб під час обслуговування СКБ або хлораторів виключалася можливість дотику обслуговувального персоналу до заземлених конструкцій та стін будівлі.

Майданчики обслуговування агрегатів, сходи і перехідні майданчики для доступу на робочі майданчики СКБ або хлораторів мають бути електроізольовані від опорних і робочих майданчиків.

2. Усі трубопроводи, що підводять до СКБ або хлораторів хлор та інші гази і відводять від них гази, що відходять, а також патрубки місцевих відсосів на межах робочих майданчиків повинні мати електроізоляційні вставки.

3. Проведення будь-яких робіт на СКБ або хлораторах, що знаходяться під напругою, з використанням вантажопідіймальних механізмів не допускається.

4. Управління СКБ і хлораторами необхідно проводити з центрального щита управління, гідравлічною системою міксерів СКБ - з пульта управління, розміщеного безпосередньо на робочому майданчику в зоні видимості льоток міксерів.

5. У разі несправної сигналізації включення в роботу СКБ і хлораторів не допускається.

6. У разі відключення електропечей автоматичним захистом мереж повторне включення дозволяється проводити тільки після виявлення й усунення причин, що викликали це відключення.

7. Гнучкі шини, що з’єднують електроди міксерів із жорсткими шинами, у крайньому похилому положенні міксера не мають торкатися його кожуха, робочого майданчика та інших конструкцій.

8. Ошинування СКБ і хлораторів у зоні їх обслуговування має бути огороджене.

9. Під час заливання розплаву в СКБ, міксер або хлоратор напругу з них має бути знято.

10. Перед зливом розплаву і шламу з міксера СКБ, а також шламу через нижні льотки камер хлоратора напругу з цих агрегатів має бути знято.

11. У разі підйому та нахилу міксера СКБ не допускається перебування людей між міксером і піччю або під міксером.

12. Перемішування розплаву в СКБ і хлораторі, а також очищення їх від шламу необхідно проводити, знявши з агрегатів напругу.

13. Злив розплавленого карналіту і шламу з міксерів СКБ і хлораторів необхідно проводити у сухі та прогріті ковші й короби.

Рівень розплаву у ковші має бути нижче верхньої кромки ковша на 200 мм. Ковші мають бути обладнані кришками, які щільно закриваються.

14. Перед зливом розплаву з міксера СКБ або хлоратора ківш має бути знято з гака крана.

15. Гідравлічна система підйомного механізму міксерів СКБ має бути герметичною.

16. Кожен хлоратор має бути обладнаний сигналізацією, що спрацьовує у разі падіння тиску хлору в підвідних хлоропроводах, а також води у системі водоохолоджувальних елементів нижче величин, встановлених технологічною(им) інструкцією (регламентом).

3. Вимоги безпеки під час електролітичного виробництва магнію і хлору

1. У разі розміщення електролізерів у корпусі в два ряди необхідно передбачати проїзди або з боку поздовжніх стін, або між поздовжніми рядами електролізерів.

2. Ширина вільного проходу в підвальному або підземному поверсі з поздовжніх сторін електролізера має бути не менше ніж 1 м.

3. Відстань між торцями електролізерів має бути не менше ніж 0,7 м. Між групами електролізерів одного ряду в кількості від 6 до 14 має бути передбачено проїзд завширшки не менше ніж 3 м.

4. У торцях корпусу електролізу та у місцях примикання до корпусу електролізу транспортних коридорів між електролізерами має бути передбачено проїзди. Ширина проїзду має бути достатньою для зустрічного роз’їзду або розвороту транспортних засобів.

5. Верхня частина кожуха електролізера має виступати вище рівня підлоги не менше ніж на 200 мм.

6. Зазор між залізобетонною плитою перекриття і кожухом електролізера має бути не менше ніж 100 мм. У процесі експлуатації електролізерів допускається зменшення цього розміру до 50 мм.

7. Для проведення монтажних і ремонтних робіт на магістральному хлоропроводі уздовж нього має бути вільний прохід завширшки не менше ніж 1 м.

8. Відстань між шинопроводами двох рядів електролізерів має бути такою, щоб під час виконання робіт щодо обслуговування або ремонту обладнання виключалась можливість замикання шинопроводів.

9. Металеві трубопроводи, а також патрубки анодного, катодного та місцевого відсосів у місцях з’єднання з електролізером повинні мати електроізоляційні вставки і бути електроізольовані від елементів перекриття корпусу. Крім того, зазначені трубопроводи і патрубки повинні мати електроізоляційні вставки у місцях з’єднання їх з іншими трубопроводами.

Металеві колектори анодного хлоргазу і возгонів повинні мати електроізоляційні вставки у місцях з’єднання їх із магістральним хлоропроводом.

10. Металеві трубопроводи і магістральні хлоропроводи, прокладені на опорах, мають бути електроізольовані від цих опор, а опори - від землі. У місцях входу металевих трубопроводів у цех мають встановлюватися дві діелектричні вставки - перед вводом та після нього.

Магістральні хлоропроводи мають бути відокремлені від анодних патрубків електролізерів та один від одного гнучкими діелектричними вставками.

11. У корпусах електролізу не має бути суцільних металевих і залізобетонних конструкцій. При цьому магістральні хлоропроводи, оснащені скребковими конвеєрами, допускається виготовляти без електроізоляційних вставок по довжині пристрою. Приводи скребкових конвеєрів таких пристроїв мають бути електроізольовані від землі, а також обладнані пристроями автоматичного відключення від мережі змінного струму в разі пробою ізоляції обмотки двигуна на корпус.

12. Магістральні хлоропроводи у місцях перевантаження возгонів солей мають бути електроізольовані від перевантажувального пристрою, а пристрій - від землі.

13. Внутрішньоцехові шинопроводи та кожухи електролізерів мають бути електроізольовані від землі не менше ніж двома ступенями ізоляції.

14. Металеві трубопроводи, захисні труби (короби) для прокладення трас проведення систем автоматизації у місцях перетину стін або перекриття корпусу електролізу мають бути електроізольовані від них і по обидва боки стіни чи перекриття повинні мати електроізоляційні вставки. Конструкція електроізоляційних вставок визначається проектом.

15. Металеві трубопроводи та захисні труби (короби) для трас проведення систем автоматизації, які прокладаються уздовж корпусу електролізу по стінах на кронштейнах, мають бути електроізольовані від кронштейнів, а кронштейни - від стін.

16. Металеві захисні труби (короби) і трубопроводи, що прокладаються уздовж корпусу на висоті понад 3 м від майданчика обслуговування електролізерів, повинні мати електроізоляційні вставки, суміщені з температурними й електроізоляційними швами надземної частини корпусу електролізу.

17. Металеві захисні труби (короби) і трубопроводи, що прокладаються уздовж корпусу на висоті менше ніж 3 м від майданчика обслуговування електролізерів, повинні мати електроізоляційні вставки через кожні два електролізери, а також у місцях розташування температурних та електроізоляційних швів надземної частини корпусу електролізу.

18. Горизонтальні та похилі металеві елементи технологічних конструкцій і трубопроводи, які прокладаються впоперек корпусу, повинні мати електроізоляційні вставки у місцях розташування двох наскрізних поздовжніх електроізоляційних швів для забезпечення електроізоляції між позитивними й негативними полюсами серії.

19. Металеві вертикальні опорні конструкції і трубопроводи, розміщені у корпусі вище нульової позначки, а також на висоті понад 3 м від майданчика обслуговування електролізерів, повинні мати електроізоляційні вставки через кожні 3 м.

20. Патрубки припливної вентиляції та регулювальні пристрої до них мають бути електроізольовані від основного повітропроводу і металоконструкцій електролізера.

21. Вентилятори у припливних тунелях, призначені для повітряного душування, необхідно встановлювати з урахуванням вимог електроізоляції від будівельних конструкцій і вентиляційних систем.

22. Усередині одноповерхових корпусів електролізу прокладення магістральних трубопроводів води і каналізації уздовж корпусу не допускається.

23. У разі використання води для охолодження елементів електролізерів має бути виключено можливість потрапляння її в електролізер.

Прокладення трубопроводів води має виключати потрапляння на них розплавів.

24. Відведення води від водоохолоджуваних елементів електролізерів необхідно виконувати закритим способом.

25. Розміщування рукавів для подання води над електролізерами й ошинуванням не допускається.

У разі використання рукавів для елементів системи охолодження електролізерів розміщування рукавів має виключати потрапляння води на електролізери й ошинування.

26. Рукава для підведення стисненого повітря не повинні мати металевого захисту. Як трубопроводи вакууму допускається використовувати рукави з металевим захистом у разі обов’язкового улаштування електроізоляційних розривів на рукаві або у місці приєднання його до вакуумпроводу.

27. Вводи шинопроводів у корпуси електролізу і виводи їх із корпусів мають бути огороджені металевими сітками на висоту, яка унеможливлює ураження струмом обслуговувальний персонал.

Сітки мають бути електроізольовані від шинопроводів.

28. Шинопроводи, розміщені поблизу посадочних майданчиків мостових кранів, мають бути огороджені.

29. У корпусах електролізу, де немає галерей для обслуговування кранових колій, має бути розроблена інструкція щодо безпечного спуску кранівника з кабіни крана в разі його зупинення не біля посадочного майданчика (у разі аварії).

30. Перевірці опору підлягає електроізоляція:

1) кожухів електролізерів, трубопроводів анодного, катодного та місцевого відсосів - від землі та прилеглих будівельних конструкцій;

2) шинопроводів постійного струму - від опор і землі;

3) робочих майданчиків обслуговування електролізерів - від кожухів поруч розташованих електролізерів і землі;

4) підлог, стін, колон корпусу електролізу - від землі;

5) проектних електроізоляційних швів у будівельних конструкціях;

6) частин трубопроводів, газоходів, захисних коробів - від електролізерів, землі, між собою;

7) патрубків припливної вентиляції та їх регулювальних пристроїв - від землі, основного повітропроводу і конструкцій електролізера;

8) шинопроводів трансформаторів для сушки електролізерів - від землі, шин напруги, кабелів і апаратури - від каркаса, на якому встановлено трансформатори, та підлоги й електролізера;

9) шинопроводу змінного струму для живлення електродів системи прямого нагріву електроліту - від опор та землі;

10) частин мостового електричного крана - від землі та між собою.

31. Стан електроізоляції обладнання, конструктивних елементів корпусу електролізу та будівельних конструкцій має підтримуватись на рівні, що забезпечує його безпечну експлуатацію та безпеку будівельних конструкцій цеху електролізу магнію.

32. За станом електроізоляції у корпусі електролізу має бути встановлено систематичний контроль, який здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої технічним керівником підприємства. Виявлені дефекти ізоляції має бути негайно усунено.

33. Розрідження у колекторі анодного хлоргазу кінцевого електролізера має бути не менше ніж 20 Па (2 мм водяного стовпа).

Не допускається робота електролізерів у разі недостатнього видалення анодного хлору з електролізерів.

34. Заливання розплаву в електролізери, а також видалення металу, шламу й електроліту з електролізерів мають бути механізовані. Вибірку густої частини шламу допускається робити вручну.

35. Завантаження кускової сировини в електролізер дозволяється тільки у виняткових випадках, передбачених технологічною(им) інструкцією (регламентом).

36. Інструменти, які застосовують для обслуговування електролізерів, необхідно зберігати у відведених для цього місцях.

37. Металеві інструменти, які застосовують у корпусах електролізу, необхідно виготовляти з немагнітних матеріалів.

38. Перед заливанням розплаву в електролізер, видаленням з нього металу, шламу та електроліту на підвальний, підземний поверхи у зоні електролізера, що обслуговується, мають подаватися світловий і звуковий сигнали. Перебувати на підвальних та підземних поверхах у зоні електролізера, що обслуговується, заборонено.

39. У разі використання на електролізері систем прямого нагрівання електроліту змінним струмом з напругою понад 42 В усі роботи на електролізері необхідно виконувати лише після зняття напруги з підігрівних електродів та із застосуванням пристроїв і попереджувальних знаків, які запобігали б та унеможливлювали несанкційне подання напруги на електроди.

Перебування у зоні електролізерів, що працюють, на підвальних та підземних поверхах, а також на першому поверсі двоповерхових корпусів електролізу за поданої напруги на підігрівні електроди не допускається.

40. Пуск і зупинення електролізерів, перевірку герметичності пристроїв для транспортування анодного хлоргазу і возгонів, а також видалення возгону солей необхідно проводити відповідно до вимог технологічної(го) інструкції (регламенту).

41. Підключення електролізерів до шинопроводу постійного струму та їх відключення від нього без зняття електричного навантаження на серію не допускається.

42. Керамічні магістральні хлоропроводи допускається очищати від возгонів солей способом промивання водою. При цьому має бути вжито заходів, які виключали б потрапляння води в електролізер, а хлоропроводи після промивання слід висушити підігрітим повітрям. У процесі промивання не допускається розміщення шлангів для подання води над ошинуванням та електролізерами.

43. Під час чищення патрубків для видалення анодного хлоргазу і возгонів та патрубків газоходів для видалення газів дозволяється відкривати не більше одного люка на електролізері.

44. Перемикання і відключення трансформаторів для розігрівання і сушки електролізерів повинен проводити електротехнічний персонал цеху за відключеного шинопроводу змінного струму.

45. Підключення шин нагрівачів електролізерів до трансформатора повинен здійснювати електротехнічний персонал цеху за відключеного трансформатора.

46. Допускається використання для сушки і розігрівання електролізерів газових пальників. При цьому необхідно дотримуватись вимог інструкції (регламенту), затвердженої(го) технічним керівником підприємства, інструкцій з експлуатації пальників та цих Правил.

47. Електролізери під час застосування для сушки пальників мають бути обладнані системою видалення топкових газів, яка забезпечувала б розрідження в об’ємі електролізеру та евакуацію газів за межі корпусу електролізу. Подання газу на пальники має автоматично припинятись у разі зменшення показника розрідження нижче встановленої інструкцією норми. На електролізері має бути передбачено отвори, які давали б змогу спостерігати за горінням.

48. Встановлення пальників та підведення до них пального газу необхідно виконувати з дотриманням вимог щодо прокладення трубопроводів та захисних труб (коробів) у корпусі електролізу (пункти 11, 12, 16-19 цієї глави).

49. Роботи щодо сушки та розігрівання електролізера газовими пальниками повинні проводити працівники, які пройшли відповідне навчання та допущені до експлуатації пальників застосовуваного типу.

50. Чищення ізоляції шинопроводів змінного струму необхідно проводити у разі відключеного трансформатора і шинопроводу. Доступ до каналу шинопроводу змінного струму дозволяється тільки електротехнічному персоналу.

51. Заміну електродів на електролізерах, що працюють, потрібно проводити після видалення металу і переведення колектора анодного хлоргазу на місцевий відсос. Заміну електродів потрібно здійснювати за допомогою спеціальних вантажозахватних пристроїв. Занурювати електроди в електроліт необхідно тільки після попереднього підігрівання електродів.

52. Лінії зв’язку первинних перетворювачів, виконавчих механізмів та інших пристроїв дистанційного контролю й управління повинні виключати внесення потенціалу землі на елементи електролізної установки і мати захист від коротких замикань за постійного струму.

Кабельні траси мають бути захищені від впливу електромагнітних полів і високих температур.

53. Хлорні компресори і хлоропроводи повинні мати резерв. Установки, які споживають хлор, повинні мати резерв, який забезпечував би безперебійне споживання хлору, що надходить.

54. Приміщення, в яких розміщено хлорні компресори та кислотовідділювачі, повинні мати додаткову витяжну вентиляцію. Основна й аварійна вентиляції мають живитися з різних джерел електропостачання.

55. Баки із сірчаною кислотою мають бути обладнані покажчиками рівня кислоти в них, переливною трубою і сигналізацією, що оповіщає про наповнення баків.

56. Розміщувати баки із сірчаною кислотою над проходами заборонено.

57. У приміщенні хлорної компресорної та пункті перекачування сірчаної кислоти мають бути встановлені фонтанчики з водою для змивання кислоти у разі потрапляння її на тіло людини. Фонтанчики необхідно встановлювати на видних і в легкодоступних місцях та підключати до господарсько-питного водопроводу.

4. Вимоги охорони праці під час виробництва рафінованого магнію і його сплавів

1. Верхня частина агрегатів (печей, міксерів тощо) для плавлення і рафінування магнію та приготування сплавів має виступати над рівнем підлоги або робочого майданчика не менше ніж на 200 мм.

2. Агрегати для плавлення і рафінування магнію та приготування магнієвих сплавів мають бути обладнані системами місцевого видалення газів.

3. На щитах і пультах управління плавильних і рафінувальних електропечей має бути встановлено сигнальні лампи, які вказують на включення або відключення нагрівальних елементів печей.

4. Має бути вжито заходів, що виключають потрапляння розплавів у кабельні канали.

5. Підведення кабелів, що живлять нагрівачі плавильних і рафінувальних агрегатів, має бути захищене від вологи, теплових випромінювань і механічних пошкоджень.

6. Перед включенням плавильних і рафінувальних агрегатів необхідно перевірити справність заземлення їх металевих корпусів і заземлити тигель, що встановлюється у тигельну електропіч.

7. Відкриті струмопроводи біля плавильних і рафінувальних агрегатів мають бути огороджені.

8. Рівень розплаву в плавильних і рафінувальних агрегатах має бути нижче верхнього краю ванни (тигля) не менше ніж на 200 мм. Тиглі з розплавом, що перевозяться на електрокарах (автокарах), мають бути закриті кришками.

9. Усі металеві шихтові матеріали, що завантажуються у плавильні й рафінувальні агрегати з розплавленим металом, мають бути прогріті до температури понад 100 °C.

10. Металевий інструмент, що застосовується для обслуговування плавильних і рафінувальних агрегатів, необхідно зберігати у спеціально відведених місцях.

11. Транспортування розплавленого металу до місця заливання і повернення порожніх ковшів і тиглів необхідно проводити за маршрутами, затвердженими технічним керівником підприємства. Під час транспортування розплавленого металу вручну (ковшах, тиглях тощо) мають бути влаштовані проходи завширшки не менше ніж 2 м.

12. Ливарні ковші та тиглі для ручного розливання незалежно від їх ємності необхідно наповнювати металом до рівня, зазначеного у технологічній(ому) інструкції (регламенті).

13. Розливання металу необхідно виконувати в очищені від окалин і шламу, сухі та підігріті до температури понад 100 °C виливниці й металеві форми.

14. Перевірку стану форм і виливниць необхідно проводити щозміни. Вибракування їх проводиться відповідно до вимог інструкції (регламенту).

Експлуатація виливниць із водяним охолодженням, що мають тріщини, не допускається.

15. Подання води на кристалізацію зливків у разі напівбезперервного або безперервного лиття необхідно передбачити з двох незалежних вводів з автоматичним перемиканням. Насоси, що подають воду, повинні мати резерв, що унеможливлює падіння тиску води. У разі падіння тиску води, що надходить на кристалізацію, має автоматично подаватися сигнал.

Порядок подання води у кристалізатор має бути визначено інструкцією (регламентом), затвердженою(им) технічним керівником підприємства.

16. Інструменти перед зануренням у розплавлений метал мають бути промиті й прогріті в розплавленому флюсі. Зливання металу в непросушений і непрогрітий ківш не допускається.

Тиглі для плавлення чи рафінування магнію після кожної плавки необхідно очищати від окалини й оглядати. У разі виявлення тріщин або зносу стінки тиглі вибраковують відповідно до регламенту.

17. Ливарні конвеєри і розливні установки мають бути обладнані пристроями для захисту обслуговувального персоналу від бризок розплавленого металу.

18. Гасіння магнію, який загорівся, і його сплавів необхідно здійснювати сухими меленими матеріалами: флюсом, застиглим і розмеленим електролітом, зневодненим карналітом. Застосування води, пінних вогнегасників, вуглекислоти для гасіння магнію та його сплавів не допускається.

19. Гасіння продукції, яка загорілася, необхідно здійснювати відповідно до технологічної(го) інструкції (регламенту) та плану ліквідації аварійних ситуацій.

20. Захаращування проходів, евакуаційних виходів і підступів до засобів пожежогасіння не допускається.

21. Переплавлення брухту магнію і відходів необхідно здійснювати відповідно до вимог технологічної(го) інструкції (регламенту).

22. Переплавлення стружки і тирси магнію та його сплавів необхідно виконувати у брикетованому вигляді.

23. Під час рафінування магнію в сольових печах і міксерах не допускається завантаження твердих солей та електроліту, вологість яких перевищує значення, зазначені у технологічних інструкціях (регламентах).

24. Дрібнодисперсні відходи магнію і його сплавів вивозити на звалище не допускається.

25. Переміщення чушок у ваннах з відповідними розчинами під час захисного оброблення поверхні необхідно проводити механізованим способом (конвеєром або вантажопідйомними механізмами).

26. Конвеєр для переміщення чушок має бути забезпечено аварійними кнопками «Стоп» зі світловою сигналізацією, розташованими у головній і хвостовій його частинах.

27. Завантаження вихідних матеріалів до ванни і відбір проб технологічних розчинів необхідно проводити у разі відключеного конвеєра з блокуванням, що виключає випадкові включення.

28. Роботи з приготування розчину біхромату калію мають проводити працівники у протигазах і захисних гумових рукавицях.

29. Роботи, пов’язані з відбором проб і приготуванням парафіно-вазелінової суміші, необхідно виконувати у захисних гумових рукавицях і окулярах.

30. Ємності з технологічними розчинами і парафіно-вазеліновою сумішшю має бути обладнано системою місцевого видалення газів.

31. Додавання кислоти до водного розчину біхромату калію у процесі регенерації розчинів біхромату калію іонообмінним способом необхідно проводити відповідно до вимог технологічної(го) інструкції (регламенту).

32. Під час виконання операцій з технологічними розплавами мають застосовуватися захисні окуляри. Під час загортання гарячих чушок у папір працівники повинні використовувати захисні рукавиці.

5. Вимоги охорони праці під час виробництва гранульованого магнію

1. На виробництво гранульованого магнію поширюються вимоги глави 3 цього розділу.

2. Розливання металу необхідно проводити після пуску прибирального конвеєра і включення системи місцевого видалення газів.

3. Перфорований стакан гранулятора перед розливанням металу повинен бути прогрітий до температури червоного розжарювання.

4. Не допускається потрапляння вологи у гранульований магній.

5. Відходи гранульованого магнію, що подаються на переплавку, має бути просушено і прогріто до температури понад 100 °С.

Генеральний директор
Директорату норм
та стандартів гідної праці



Ю. Кузовой



вгору