Документ z0441-96, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 06.06.2002, підстава - z0484-02

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 75 від 18.07.96 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
13 серпня 1996 р.
vd960718 vn75 за N 441/1466
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
екології та природних ресурсів
N 198 ( z0484-02 ) від 27.05.2002 )
Про затвердження Порядку розробки та затвердження
нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих
речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону атмосферного
повітря" ( 2707-12 ) та для впорядкування розробки та затвердження
нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у
атмосферне повітря стаціонарними джерелами Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Порядок розробки та затвердження нормативів
гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне
повітря стаціонарними джерелами, що додається. 2. Управлінню регулювання природокористування (Горбунов В.)
та Управлінню справами (Даниляк О.) забезпечити розсилку
нормативного документа органам Міністерства охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки України на місцях,
заінтересованим міністерствам і відомствам. 3. Керівникам органів Мінекобезпеки України на місцях
забезпечити додержання вимог зазначеного нормативного документа. 4. Вважати такою, що не застосовується в Україні, Інструкцію
по нормуванню викидів (скидів) забруднюючих речовин в атмосферу і
в водні об'єкти, затверджену заступником Голови Державного
комітету СРСР по охороні природи, В.Ф.Костіним, 11.09.89 р., в
частині нормування викидів забруднюючих речовин у атмосферне
повітря. 5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Мовчана Я.І.
Перший заступник Міністра В.Я Шевчук
Затверджено
наказом Міністерства охорони
навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки
України від 18.07.96 р. N 75
Порядок розробки і затвердження нормативів гранично
допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне
повітря стаціонарними джерелами
1. Загальні положення
1.1. Даний нормативний документ, розроблений відповідно до
ст.33 Закону України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) та ст.8 Закону України "Про охорону
атмосферного повітря" ( 2707-12 ), встановлює порядок розробки та
затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих
речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами. 1.2. Гранично допустимий викид (далі - ГДВ) -
науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст
забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або
їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових
підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки
атмосферного повітря: гранично допустимих концентрацій
забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об'єктів
навколишнього природного середовища. Примітка: До розробки єдиних нормативів екологічної безпеки, для
встановлення нормативів гранично допустимих викидів
забруднюючих речовин у атмосферне повітря,
використовуються гранично допустимі концентрації
(далі - ГДК) і орієнтовно безпечні рівні впливу (далі -
ОБРВ) забруднюючих речовин у атмосферному повітрі
населених пунктів (ГДК, ОБРВ). 1.3. Значення ГДВ розробляється у складі: проектів нормативів
гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне
повітря від стаціонарних джерел для підприємств (далі - проект
нормативів ГДВ), зведених проектів нормативів ГДВ забруднюючих
речовин в атмосферне повітря по місту або населеному пункту. 1.4. Проект нормативів ГДВ розробляється всіма господарюючими
суб'єктами, що здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне
повітря стаціонарними джерелами. Примітка: Коли господарюючий суб'єкт є власником основних фондів
(засобів виробництва), то він самостійно розробляє
матеріали оцінки впливу його виробництв на атмосферне
повітря. При оренді основних фондів, ці питання
вирішуються на договірних умовах між орендатором і їх
власником. 1.5. Встановлення ГДВ проводиться з застосуванням методів
розрахунку забруднення атмосфери промисловими викидами, а також з
урахуванням фізико-географічних та кліматичних умов місцевості
розташування промислових площадок і участків жилої забудови, що
існує і проектується, санаторіїв, зон відпочинку міста, взаємного
розташування промислових площадок і селітебних територій, за
існуючим станом, так і на перспективу, граничних нормативів
утворення забруднюючих речовин, які відводяться у атмосферне
повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання,
споруд і об'єктів. Граничні нормативи утворення - гранична кількість
забруднюючих речовин, які утворюються при експлуатації окремих
типів технологічного та іншого обладнання і відводяться у
атмосферне повітря та встановлюються з врахуванням сучасних
технічних можливостей, прогресивних маловідходних технологій,
комплексного використання сировини, удосконаленого газоочисного
обладнання та ін. 1.6. Величина ГДВ встановлюється в грамах за секунду (далі -
г/с) для кожного джерела викиду і по кожній із забруднюючих
речовин при умові повного навантаження технологічного і
газоочисного обладнання. Значення ГДВ (г/с) відноситься до того
ж часового усереднення (20 хвилин), що і максимально разові
гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в
атмосферному повітрі для людей. 1.7. Для оцінки темпів зниження викидів визначається масова
величина викиду в тонах за рік (далі - т/рік) по кожному
стаціонарному джерелу і кожній із забруднюючих речовин, а також в
цілому по підприємству при повному навантаженні технологічного
обладнання з урахуванням часової нерівномірності викидів, сировини
і матеріалів, що використовуються, а також з врахуванням планового
ремонту технологічного і газоочисного обладнання. 1.8. Для діючих підприємств, якщо в повітрі міст або
населених пунктів концентрації забруднюючих атмосферу речовин
перевищують гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в
атмосферному повітрі населених пунктів, а значення ГДВ на даний
час не можуть бути досягнуті, то за узгодженням з органами
Мінекобезпеки України та з органами Міністерства охорони здоров'я
України передбачається поетапне, з вказівкою тривалості кожного
етапу, зниження викидів забруднюючих речовин до значень ГДВ. На
кожному етапі, до забезпечення значень ГДВ, встановлюються
тимчасово погоджені величини викидів забруднюючих речовин в
атмосферу (далі - ТПВ) і заходи по їх досягненню. 1.9. Значення ТПВ встановлюються в г/с для кожного етапу по
кожному стаціонарному джерелу викиду і по кожній із забруднюючих
речовин. Оціночні величини викидів встановлюються в т/рік по
кожному джерелу, кожній із забруднюючих речовин і в цілому по
підприємству.
2. Порядок розробки нормативів ГДВ (ТПВ)
2.1. Організація робіт в місті або населеному пункті по
розробці нормативів ГДВ (ТПВ) підприємствами, установами,
організаціями здійснюється органами Мінекобезпеки України. 2.2. Для організації і координації робіт по розробці
нормативів ГДВ (ТПВ) на підприємствах галузі, міністерства і
відомства призначають головну галузеву організацію на яку
покладається вирішення питань з охорони атмосферного повітря. 2.3. Розробку проекту нормативів ГДВ по господарюючому
суб'єкту проводять інститути-генпроектувальники, НДІ й інші
організації (екоцентри, малі підприємства та ін.), які стоять на
обліку в Мінекобезпеки України та мають дозвіл, виданий органами
Мінекобезпеки України. Порядок обліку підприємств та видачі дозволів на розробку
нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у
атмосферне повітря встановлюється Мінекобезпеки України. 2.4. Господарюючий суб'єкт забезпечує організацію-розробника
вихідною інформацією, яка потрібна для розробки проекту нормативів
ГДВ. Для цього він виконує санітарно-технічне обстеження
вентиляційних систем й інвентаризацію джерел викидів забруднюючих
речовин на поточний стан, уточнює перспективу розвитку
підприємства. 2.5. При розробці проекту нормативів ГДВ повинні
враховуватись вимоги по стабілізації і зниженню викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря в терміни і в об'ємах,
що передбачені відповідними постановами Кабінету Міністрів України
по виконанню міжнародних угод в частині охорони атмосферного
повітря. 2.6. Нормативи ГДВ розробляються для речовин, які мають ГДК
або ОБРВ забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених
пунктів. Для речовин, які виявлені у викидах діючих підприємств і не
мають ГДК (ОБРВ), встановлюється тимчасово погоджений викид (ТПВ)
на строк не більше 2-х років з моменту затвердження проекту
нормативів ГДВ. В цьому випадку в складі поданого на розгляд і
затвердження проекту нормативів ГДВ для підприємства, повинні бути
офіційні документи, які підтверджують рішення про розробку ГДК
(ОБРВ) цих речовин з зазначенням строків та реальних установ
виконавців, які атестовані в Міністерстві охорони здоров'я України
в установленому порядку. 2.7. Запропоновані значення нормативів ГДВ для підприємства,
заходи по їх досягненню і матеріали, які обгрунтовують прийняті
рішення оформлюються відповідно до Інструкції щодо оформлення та
змісту проекту нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих
речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел,
затвердженої наказом Мінекобезпеки України N 76 ( z0442-96 ) від
18.07.96 р. за погодженням з Міністерством охорони здоров'я
України, на основі програмних продуктів, які погоджені з
Мінекобезпеки України. 2.8. Розрахунок концентрацій в атмосферному повітрі
забруднюючих речовин, які містяться у викидах підприємств, на
електронно-обчислювальній машині виконується згідно програмних
продуктів, погоджених з Мінекобезпеки України. Пропозиції по нормативам ГДВ подаються до органів
Мінекобезпеки України та органів Міністерства охорони здоров'я
України у вигляді роздрукованого звіту, а також на дискеті. 2.9. Розроблений проект нормативів ГДВ підписується
керівником організації, що розробила цей проект, і направляється
на затвердження в органи Мінекобезпеки та Міністерства охорони
здоров'я України. Зазначений проект нормативів ГДВ попередньо
погоджується з місцевими органами державної виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування в установленому порядку. 2.10. В населених пунктах, у зоні яких на атмосферне повітря
впливає діяльність кількох підприємств, установ і організацій, за
рішенням місцевих органів державної виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування розробляються зведені проекти нормативів
гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне
повітря по місту або населеному пункту (далі - зведений проект
нормативів ГДВ). Місцеві органи державної виконавчої влади та
місцевого самоврядування, відповідно до їх компетенції, визначають
Головну міську організацію (ГМО) по розробці зведеного проекту
нормативів ГДВ по місту або населеному пункту за поданням місцевих
органів Мінекобезпеки України та Міністерства охорони здоров'я
України. 2.11. На Головну міську організацію по розробці зведеного
проекту нормативів ГДВ по місту або населеному пункту, органом, що
її створив, покладається вирішення питань з охорони атмосферного
повітря. На основі поданих підприємствами проектів нормативів ГДВ
проводяться кінцеві розрахунки забруднення атмосфери від усіх
діючих об'єктів, а також об'єктів, які будуються та
реконструюються. Систематизовані пропозиції по нормативах гранично допустимих
викидів для підприємств, а також заходи по їх досягненню в складі
зведеного проекту "Охорона атмосфери і нормативи ГДВ по місту або
населеному пункту" подаються на затвердження в органи
Мінекобезпеки України та Міністерства охорони здоров'я України. Ці
пропозиції попередньо погоджуються з місцевим органом державної
виконавчої влади та органом місцевого самоврядування в частині
строків виконання заходів по досягненню нормативів ГДВ. Органи Мінекобезпеки України та Міністерства охорони здоров'я
України розглядають та приймають рішення про затвердження
зведеного проекту "Охорона атмосфери і нормативи ГДВ по місту або
населеному пункту". Зауваження органів Мінекобезпеки України та органів
Міністерства охорони здоров'я України на зазначений зведений
проект нормативів ГДВ вирішуються в Головній міській організації
і після цього він подається на повторне затвердження. Після
затвердження зведеного проекту нормативів ГДВ по місту або
населеному пункту підприємства зобов'язані надати проект
нормативів ГДВ (ТПВ) для затвердження в органи Мінекобезпеки та
Міністерства охорони здоров'я України. Мінекобезпеки України
направляє підприємствам повідомлення про затвердження нормативів
ГДВ в складі зведеного проекту нормативів ГДВ по місту або
населеному пункту, а також зазначає термін подання підприємством
проекту нормативів ГДВ до органів Мінекобезпеки та Міністерства
охорони здоров'я України для затвердження. Зведений проект "Охорона атмосфери та нормативи ГДВ по місту
або населеному пункту" виконується в 4-х примірниках і
зберігається по одному примірнику в органах Мінекобезпеки України,
Міністерства охорони здоров'я України, в місцевих органах
державної виконавчої влади і Головній міській організації по
розробці зведеного проекту нормативів ГДВ по місту або населеному
пункту. 2.12. Відповідальність за якість виконання проекту нормативів
гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне
повітря для підприємства покладається на організацію розробника
даного проекту.
3. Порядок затвердження нормативів ГДВ (ТПВ)
3.1. Проекти нормативів ГДВ підприємств, установ і
організацій затверджуються органами Мінекобезпеки України та
Міністерства охорони здоров'я України. Ці проекти погоджуються з
місцевими органами державної виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування у частині; - строків виконання заходів щодо зниження викидів
забруднюючих речовин до нормативних рівнів; - строків відселення людей і винесення об'єктів соціального
призначення із санітарно-захисних зон; - зниження обсягів виробництва та викидів забруднюючих
речовин у період несприятливих метеорологічних умов. 3.2. Заходи щодо охорони атмосферного повітря при
несприятливих метеорологічних умовах розробляються в порядку і
обсягах, передбачених РД 52.04-52-85 "Регулювання викидів при
несприятливих метеорологічних умовах". У випадку, коли не має потреби в розробці заходів щодо
зниження викидів забруднюючих речовин до нормативного рівня,
відселення людей із санітарно-захисної зони та зниження обсягів
виробництва та викидів забруднюючих речовин у період несприятливих
метеорологічних умов, проект нормативів ГДВ в місцеві органи
державної виконавчої влади на погодження не подається. 3.3. Проекти нормативів ГДВ після попереднього погодження з
місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого
самоврядування згідно п.3.1. цього Порядку, розглядаються органами
Мінекобезпеки України та Міністерства охорони здоров'я України
протягом 2-х тижнів, а по особливо великих об'єктах - до 30 днів. 3.4. Органи Мінекобезпеки України затверджують проект
нормативів ГДВ підприємству після його попереднього затвердження в
органах Міністерства охорони здоров'я України. Затверджений проект нормативів ГДВ підлягає обліку в журналі
реєстрації затвердженого проекту нормативів ГДВ забруднюючих
речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел (додаток
N 1). Проекту нормативів ГДВ надається реєстраційний номер, який
відповідає коду підприємства і присвоюється органами Мінекобезпеки
України шестизначною цифрою у відповідності з кодом областей. 3.5. На нові і реконструйовані стаціонарні джерела
затвердженими нормативами гранично допустимих викидів вважаються
величини викидів забруднюючих речовин у складі
проектно-кошторисної документації, яка пройшла екологічну та
санітарно-гігієнічну експертизу та має позитивні висновки. 3.6. Підприємства режимного характеру і військові частини
Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ України
розробляють проекти нормативів ГДВ (ТПВ) і представляють в Головну
міську організацію по розробці зведеного проекту нормативів ГДВ по
місту або населеному пункту, в органи Мінекобезпеки і Міністерства
охорони здоров'я України в об'ємах, які передбачені "Інструкцією
щодо оформлення та змісту проекту нормативів гранично допустимих
викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних
джерел" ( z0442-96 ). 3.7. Нормативи ГДВ затверджуються строком на 5 років. Необхідність перегляду затверджених нормативів ГДВ може
виникнути до закінчення терміну їх дії при зміні екологічної
ситуації в регіоні, появи нових або уточнення параметрів існуючих
джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, зміні технології.
У цьому випадку господарюючий суб'єкт зобов'язаний надати
інформацію про зміни, що виникли, в органи Мінекобезпеки України
та Міністерства охорони здоров'я України для внесення змін до
проекту ГДВ. В разі відсутності підстав для зміни діючого проекту
нормативів ГДВ (ТПВ), після закінчення строку його дії, новий
проект нормативів ГДВ не розробляється. В зазначеному випадку,
підприємство за три місяці до закінчення дії затвердженого проекту
нормативів ГДВ звертається до органів Мінекобезпеки України та
Міністерства охорони здоров'я України з заявою про подовження дії
існуючого проекту нормативів ГДВ. Мінекобезпеки України після
погодження в Міністерстві охорони здоров'я України перезатверджує
названий проект нормативів ГДВ, про що робить відповідний запис на
титульному листі проекту. 3.8. Спори з питань щодо встановлення та затвердження
нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря вирішуються згідно з чинним законодавством
України. 3.9. Нормативи ГДВ вводяться в дію на умовах визначених
статтею 13 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"
( 2707-12 ).
4. Контроль за додержанням нормативів ГДВ (ТПВ)
4.1. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря за
досягненням і додержанням встановлених нормативів викидів
забруднюючих речовин включає: - визначення маси викидів забруднюючих речовин за одиницю
часу від даного джерела забруднення і порівняння цих показників з
встановленими нормативами ГДВ (ТПВ) в складі дозволу на викид
забруднюючих речовин у атмосферне повітря; - перевірку виконання плану заходів по досягненню нормативів
ГДВ (ТПВ). 4.2. Контроль за додержанням нормативів ГДВ (ТПВ), а також
заходів по їх досягненню проводиться підприємством (виробничий
контроль), та вибірковий, що здійснюється органами Мінекобезпеки
України та Міністерства охорони здоров'я України, відповідно до
положення про ці органи. 4.3. Виробничий контроль за додержанням нормативів ГДВ (ТПВ)
здійснюється відповідними підрозділами підприємств (відділи
охорони природи, санітарно-промислові лабораторії і ін.),
спеціалізованими організаціями, які мають відповідний дозвіл на
проведення зазначеного контролю, виданий органами Мінекобезпеки
України та Міністерства охорони здоров'я України. 4.4. Виробничий контроль за додержанням нормативів ГДВ (ТПВ)
здійнюється відповідно до плана-графіка, затвердженого в складі
проекту нормативів ГДВ і передбаченого в дозволі на викид
забруднюючих речовин у атмосферне повітря.
Додаток N 1
до Порядку розробки та
затвердження нормативів
гранично допустимих викидів
забруднюючих речовин у
атмосферне повітря
стаціонарними джерелами
Журнал реєстрації
затвердженого проекту нормативів ГДВ забруднюючих речовин
у атмосферне повітря від стаціонарних джерел
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |N |Заявник|Реєстрацій|Дата за|Термін |Прізвище та ініціали поса-| |пп|та його|ний номер |твердже|дії про|дової особи, яка затверди-| | |адреса |затвердже-|ння про|екту но|ла проект нормативів ГДВ | | | |ного проек|екту но|рмати- |——————————————————————————| | | |ту нормати|рмати- |вів ГДВ|органи Мінеко- |органи МОЗ| | | |вів ГДВ |вів ГДВ| |безпеки України| України | ——————————————————————————————————————————————————————————————————



вгору