ПРАВИЛА
експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від зсувів та обвалів
1.2. Наведені в цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:
зсув - маса гірських порід, що сповзла чи сповзає по схилу або укосу під впливом сил тяжіння, гідрогеодинамічних, сейсмічних та інших сил;
зсувний тиск - різниця між зсувними силами і силами опору ґрунтового масиву зсуву в об'ємі частини зсуву, розташованої вище за протизсувні інженерні споруди в інтервалі між поверхнею схилу і найбільш небезпечною зоною глибинної повзучості (зоною ковзання);
зсувонебезпечна територія - ділянка схилу, на якому можливе виникнення зсуву під дією природних або техногенних чинників;
обвал - відрив мас гірських порід або ґрунту схилів, бортів і їх падіння, кочення, перекидання під дією сил тяжіння без впливу гідродинамічних сил;
обстеження - процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності споруд інженерного захисту територій від зсувів та обвалів, його частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про благоустрій населених пунктів», Правилах експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 січня 2012 року № 23, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2012 року за № 170/20483.