Документ z0361-16, чинний, поточна редакція — Редакція від 30.03.2018, підстава - z0253-18

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

09.02.2016  № 62


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 березня 2016 р.
за № 361/28491

Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб’єктів господарювання

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони
№ 530 від 11.10.2017
№ 43 від 05.02.2018}

Відповідно до статті 10 Закону України “Про Збройні Сили України”, Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, та з метою вдосконалення продовольчого забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України шляхом залучення суб’єктів господарювання згідно з нормами, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту” (із змінами), від 15 жовтня 2001 року № 1348 “Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби” (із змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб’єктів господарювання, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України
генерал армії України


С.Т. Полторак

ПОГОДЖЕНО:

Міністр охорони здоров'я України

Т. в. о. Голови
Державної регуляторної служби України



Олександр Квіташвілі


О.М. Мірошніченко



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
09.02.2016  № 62


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 березня 2016 р.
за № 361/28491

ІНСТРУКЦІЯ
з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб’єктів господарювання

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок взаємодії Міноборони та суб’єктів господарювання щодо харчування військовослужбовців Збройних Сил України та штатних тварин військових частин.

Продовольче забезпечення в Збройних Силах України (далі – ЗСУ) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗСУ (далі – військові частини), крім військових частин, підпорядкованих Головному управлінню розвідки Міноборони, здійснюється шляхом:

укладання договорів про закупівлю послуг із забезпечення харчуванням за контрактом;

отримання цих послуг;

встановлення особливостей отримання послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом в польових умовах;

годування штатних тварин;

освіження запасів продовольства;

забезпечення військовим майном, необхідним для організації харчування особового складу ЗСУ в стаціонарних та польових умовах;

визначення завдань, які покладаються на структурні підрозділи Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил України (далі – Генеральний штаб), інших органів військового управління та військових частин під час здійснення продовольчого забезпечення ЗСУ, а також зі здійснення контролю за станом продовольчого забезпечення.

2. Ця Інструкція не застосовується у воєнний час та у разі організації харчування із застосуванням каталогу продуктів харчування.

{Пункт 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

3. У цій Інструкції терміни і поняття вживаються в таких значеннях:

1) балансоутримувач - квартирно-експлуатаційний відділ (управління), квартирно-експлуатаційна частина району, військова частина, військовий навчальний заклад, установа та організація Міноборони та ЗСУ, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та обліковують на балансових рахунках рухоме та нерухоме майно;

2) виконавець - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, визначений за результатами проведеної Міноборони процедури закупівлі з урахуванням вимог Закону України “Про здійснення державних закупівель”, з яким укладено договір про закупівлю послуг із харчування;

3) замовник - Міноборони;

4) представник виконавця - відповідно до законодавства визначена виконавцем особа, яка виконує зобов’язання згідно з договором про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом та має право підпису відповідних документів;

5) представник замовника - уповноважені особи Міноборони, Генерального штабу, інших органів військового управління, а також командири військових частин;

6) продовольче забезпечення військової частини - надання виконавцем послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (послуги щодо забезпечення харчуванням, продуктами харчування особового складу військових частин, у тому числі полівітамінними препаратами, водою питною бутильованою, освіження запасів продовольства, а також годування штатних тварин, яких утримує військова частина);

7) уповноважений представник виконавця - визначена виконавцем особа, яка наділена правами та обов’язками щодо організації забезпечення харчуванням у визначеній військовій частині та має право підпису відповідних документів (під час роздачі їжі за межами їдальні – особа, яка здійснює її роздачу).

4. Послуги щодо забезпечення військовослужбовців харчуванням надаються відповідно до Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 (зі змінами) (далі - Норми харчування), та Норм годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів і підрозділів Національної поліції, цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 (зі змінами).

{Абзац перший пункту 4 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

Приготування їжі здійснюється згідно з розкладкою продуктів, яка складається відповідно до Норм харчування представником замовника спільно з представником виконавця з урахуванням розкладки продуктів та порядку планування страв у військових частинах Збройних Сил України (додаток 1).

{Абзац другий пункту 4 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

За рішенням замовника, враховуючи сезонність поставок харчових продуктів, для урізноманітнення харчування дозволяється вносити зміни до розкладки продуктів та порядку планування страв у військових частинах Збройних Сил України за умови дотримання Норм харчування та Норм заміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 (далі - Норми заміни).

{Пункт 4 розділу I доповнено новим абзацом третім згідно з Наказом Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

Заміна одних продуктів харчування іншими проводиться відповідно до Норм заміни.

{Абзац четвертий пункту 4 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

5. Послуги щодо забезпечення харчуванням за контрактом надаються протягом строку дії договору, укладеного між замовником та виконавцем за результатами проведення процедур закупівлі.

Організація проведення процедур закупівлі послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

{Абзац другий пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

Вартість послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом включає в себе всі витрати, пов’язані з організацією харчування (вартість продовольства, транспортні витрати, оплата комунальних послуг, сплата податків, інші обов’язкові платежі).

6. Для особового складу ЗСУ, який не підлягає забезпеченню за державні кошти, продовольче забезпечення здійснюється за плату.

7. Порядок укладання договорів про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

ІI. Порядок отримання послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом

1. Послуги щодо забезпечення харчуванням за контрактом надаються у військовій частині на умовах використання військового майна згідно з чинним законодавством.

2. Представник замовника визначає місце (місця), час та обсяги отримання послуг відповідно до розпорядку дня та специфіки завдань, у тому числі військових частин (окремих підрозділів), прикріплених на забезпечення.

{Пункт 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

3. Обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом за кількістю визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на приготування їжі за основними та додатковими нормами харчування (додаток 2) та заявки на забезпечення продуктами харчування військової частини (додаток 3).

4. Харчові продукти мають відповідати чинним нормативним документам, визначеним замовником, та технічному регламенту щодо правил маркування харчових продуктів.

Під час надання послуг виконавцем у встановленому порядку повинні  бути надані документи, що засвідчують безпечність та якість харчових продуктів, відсутність їх шкідливого впливу на здоров’я людини безпосередньо чи опосередковано згідно із санітарними та гігієнічними нормативами, та документ, що гарантує якість наданого продовольства від виробника.

{Пункт 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

5. Приймання послуг за кількістю та якістю здійснюється представником замовника в обов’язковій присутності представника виконавця або уповноваженого представника виконавця. Критеріями оцінки послуг з харчування є: своєчасність надання послуг, якість надання послуг, повнота доведення норм харчування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог.

6. Кількість та якість наданих послуг фіксуються в акті приймання наданих послуг з харчування (додаток 4), зведеному акті приймання наданих послуг з харчування (додаток 5), акті приймання послуг із забезпечення продуктами харчування військової частини (додаток 6), які складаються представниками замовника в трьох примірниках (перший – для замовника, другий – для представника замовника, третій – для виконавця) та засвідчують виконання виконавцем своїх зобов’язань за відповідний період.

7. У разі виявлення порушень будь-яких умов договору представником замовника складається акт про порушення договірних зобов’язань суб’єктом господарювання (додаток 7) (далі – Акт) та надається виконавцю для ознайомлення. У разі якщо представник виконавця (уповноважений представник виконавця) відмовляється ознайомитись з Актом, у ньому робиться відмітка про це, що засвідчується підписами двох представників замовника, та надсилається представником замовника на адресу замовника без відповідного підпису про ознайомлення.

На підставі Акта замовником оформлюється претензія та направляється в установленому порядку виконавцю.

8. Надання послуг на кожне окреме приймання їжі здійснюється у відсотках від відповідної норми харчування:

1) при триразовому харчуванні:

сніданок – 35 відсотків, обід – 45 відсотків, вечеря – 20 відсотків;

при чотириразовому харчуванні (для льотного складу) під час польотів:

з 3-ї до 5-ї години: перший сніданок – 15 відсотків, другий сніданок – 20 відсотків, обід – 40 відсотків, вечеря – 25 відсотків;

з 8-ї до 16-ї години: перший сніданок – 25 відсотків, другий сніданок – 10 відсотків, обід – 40 відсотків, вечеря – 25 відсотків;

під час нічних польотів: сніданок – 25 відсотків, обід – 35 відсотків, перша вечеря – 30 відсотків, друга вечеря – 10 відсотків;

при чотириразовому харчуванні (для особового складу кораблів та суден):

сніданок – 20 відсотків, обід – 40 відсотків, вечеря – 30 відсотків, вечірній чай – 10 відсотків.

У дні, коли польоти не здійснюються, приймання їжі льотним складом може бути зменшено до трьох разів на добу з розподілом вартості норми харчування:

на сніданок – 30 відсотків, на обід – 50 відсотків, на вечерю – 20 відсотків;

2) при чотириразовому харчуванні (для ліцеїстів):

перший сніданок – 15 відсотків, другий сніданок – 20 відсотків, обід – 40 відсотків, вечеря – 25 відсотків.

9. Послуги в польових умовах надаються шляхом:

приготування їжі виконавцем на технічних засобах військових частин;

забезпечення виконавцем військових частин продуктами харчування для приготування їжі.

Під час надання послуг в польових умовах підвезення питної води для приготування їжі, миття столового, кухонного посуду, інвентарю та технічних засобів приготування та транспортування їжі в польових умовах здійснюється представником замовника.

III. Отримання послуг щодо годування штатних тварин військових частин

1. Годування штатних тварин військових частин здійснюється виконавцем на підставі укладених договорів про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням шляхом приготування та видачі їжі для тварин, які утримуються у штатах військових частин, або забезпечення їх продуктами та фуражем згідно з Нормами годування.

2. Заміна одних продуктів і фуражу іншими відповідно до Норм заміни продуктів і фуражу під час їх видачі для годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби, затверджених Нормами годування, проводиться виключно з дозволу представника замовника.

IV. Освіження наявних запасів продовольства військової частини

1. Для проведення освіження наявних запасів продовольства представники замовника один раз на півріччя (до 10 січня та 10 липня) поточного року надають виконавцю заявку на постачання (освіження, оновлення) продовольства військової частини (додаток 8) із зазначенням його кількості, асортименту, тари, відповідності вимогам нормативних документів (ДСТУ, ГСТУ, ГОСТів, ТУУ, СОУ) та строків освіження.

Строки освіження визначаються представником замовника з урахуванням строку, достатнього для використання виконавцем вилученого із запасів продовольства на харчування особового складу до закінчення граничного терміну зберігання.

У разі збільшення об’ємів запасів продовольства, не включеного представником замовника до заявки, на адресу виконавця надсилається додаткова заявка з дотриманням вищезазначених вимог.

Виконавець може здійснювати перерозподіл вилученого під час освіження продовольства між іншими військовими частинами.

2. Приймання продовольства, що підлягає освіженню, від представника замовника здійснюється виконавцем під час одночасної передачі ним представнику замовника аналогічного продовольства свіжого виготовлення.

Документальне оформлення приймання-передавання продовольства здійснюється шляхом складання акта приймання (додаток 9) з наданням представником замовника документів, що засвідчують якість і безпечність продовольства, його вартість, протоколу випробувань, виданого установою з контролю безпечності харчових продуктів та ветеринарії Міністерства оборони України.

{Абзац другий пункту 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

У разі виникнення сумніву щодо відповідності якості продовольства, маркування та етикетування, фасування, продовольчої тари та її стану, асортиментного номера партії представником замовника проводиться додаткове дослідження такого продовольства в установі з контролю безпечності харчових продуктів та ветеринарії Міністерства оборони України. При позитивному висновку додаткового дослідження виконавець зобов’язаний здійснити освіження тієї кількості продовольства, що була заявлена до проведення додаткових досліджень.

{Абзац третій пункту 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

3. Передача свіжого продовольства від виконавця представнику замовника здійснюється за актом приймання та документами про якість, безпечність та вартість. Акт приймання складається у двох примірниках та затверджується печаткою представника замовника.

{Абзац 1 пункту 3 в редакції Наказу Міністерства оборони № 530 від 11.10.2017}

Акт приймання складається лише за наявності позитивних результатів лабораторних випробувань у протоколі випробувань на харчові продукти, що закладаються на зберігання, виданому установою з контролю безпечності харчових продуктів та ветеринарії Міністерства оборони України.

{Абзац другий пункту 3 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

Для оформлення закладання (вилучення) продовольства під час його освіження представник замовника складає акт закладання, який є підставою для внесення змін у книги (картки) обліку.

4. Виконання стану освіження продовольства відповідно до наданої представником замовника виконавцю заявки відображається в акті стану освіження запасів продовольства (додаток 10), який складається щомісяця представником замовника та виконавцем у трьох примірниках, які надаються: перший примірник - представнику замовника, другий - виконавцю, третій - замовнику. Акт підписується представником замовника, його заступником з тилу або начальником служби, керівником та уповноваженим представником виконавця і завіряється печаткою представника Замовника.

{Абзац 1 пункту 4 в редакції Наказу Міністерства оборони № 530 від 11.10.2017}

Акт надається замовнику представником замовника до 10 числа наступного місяця за минулий місяць. Невиконання умов договору щодо освіження запасів продовольства є підставою для застосування штрафних санкцій. При організації продовольчого забезпечення представник замовника керується чинним законодавством України.

V. Забезпечення військовим майном та особливості його використання

1. Рухоме та нерухоме майно, необхідне для організації харчування особового складу ЗСУ в стаціонарних та польових умовах, передається балансоутримувачем на безоплатній основі переможцям процедур закупівель послуг з організації харчування особового складу Збройних Сил, визначеним відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.

{Пункт 1 розділу V в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

2. Передача рухомого та нерухомого майна здійснюється виключно за договором (договорами) позички відповідно до Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”.

VІ. Завдання, які покладаються на структурні підрозділи Міноборони, Генерального штабу, інших органів військового управління та військових частин під час планування і отримання послуг із продовольчого забезпечення, а також здійснення контролю за станом продовольчого забезпечення військової частини

1. Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України:

щороку на підставі заявок Тилу ЗСУ готує пропозиції до річного плану закупівель Міноборони щодо закупівлі послуг із продовольчого забезпечення військових частин та пояснювальну записку, за потреби здійснює їх коригування;

подає заявки на проведення процедур закупівлі послуг із продовольчого забезпечення до комітету з конкурсних торгів Міноборони;

готує інформацію про документи, необхідні учаснику торгів для підтвердження відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам, визначеним Законом України “Про публічні закупівлі”;

{Абзац четвертий пункту 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

передбачає в документах конкурсних торгів із закупівлі продовольчого забезпечення обов’язок переможця торгів дотримуватися вимог Закону України “Про публічні закупівлі”;

{Абзац п'ятий пункту 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

бере участь у проведенні перевірки пропозицій, наданих суб’єктами господарювання під час проведення конкурсних торгів, на відповідність документації конкурсних торгів;

готує та погоджує із відповідальними структурними підрозділами проекти договорів про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням;

веде облік укладених договорів про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням;

аналізує акти наданих послуг із продовольчого забезпечення військових частин;

веде претензійну роботу у разі порушення умов договорів про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням;

організовує та здійснює контроль за станом надання послуг із продовольчого забезпечення особового складу (штатних тварин) військових частин;

{Абзац дванадцятий пункту 1 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

через представників замовника організовує приймання послуг із продовольчого забезпечення та контролює їх оплату виконавцю згідно з умовами укладеного договору;

надає документи щодо взаємодії та проведення звірки отриманих послуг із харчування (постачання продовольства) згідно з заявкою Тилу ЗСУ в установлені строки.

2. Військово-медичний департамент Міноборони (через заклади державної санітарно-епідеміологічної служби Міноборони):

узагальнює стан та якість харчування на підставі вивчення режиму харчування, поживної (харчової) цінності харчових продуктів та готової їжі за результатами розрахунків і лабораторних досліджень хімічного складу та енергетичної цінності, повноти доведення встановлених Норм харчування до особового складу, захворюваності особового складу, пов’язаної зі станом харчування, організації дієтичного та лікувального харчування;

{Абзац другий пункту 2 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

перевіряє організацію та умови харчування військовослужбовців шляхом контролю за санітарним станом об’єктів продовольчої служби, їх забезпеченням необхідним обладнанням цих об’єктів, дотриманням технології приготування їжі, поточності продуктів, дотриманням вимог санітарних норм під час видачі готових страв, організацією протиепідемічних заходів, включаючи проходження особами, що контактують з харчовими продуктами, та визначеним персоналом обов’язкових медичних оглядів та гігієнічного навчання, дотриманням протиепідемічного режиму, проведенням дезінфекційних, дезінсекційних і дератизаційних заходів на об’єктах продовольчої служби;

{Абзац третій пункту 2 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

в установленому порядку здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за продовольчими об’єктами та за результатами надає пропозиції виконавцю щодо усунення виявлених недоліків, у разі виявлення порушень санітарного законодавства застосовує заходи відповідно до вимог чинного законодавства та контролює їх виконання.

3. Тил Збройних Сил України:

у двотижневий строк після затвердження кошторису Міноборони надає до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони заявки на закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом особового складу військових частин Збройних Сил у стаціонарних та польових умовах і годування штатних тварин;

на підставі звітів об’єднаних центрів забезпечення Тилу Збройних Сил України узагальнює та аналізує дані про кількість і вартість отриманих послуг із харчування;

{Абзац третій пункту 3 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

під час здійснення перевірок з питань організації харчування у військових частинах (установах) у присутності уповноваженого представника виконавця здійснює контроль за зберіганням продовольства на складі, технологією приготування їжі, її якістю, дотриманням Норм харчування і Норм приготування їжі для штатних тварин або забезпеченням їх продуктами та фуражем, створенням та освіженням запасів продовольства, забезпеченням військових частин військовим майном відповідно до штатів, табелів та норм забезпечення, військовим майном, переданим виконавцю, експлуатацією за призначенням і подальшим утриманням у робочому стані та відновленням (поновленням) його ресурсу;

{Абзац четвертий пункту 3 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

за результатами перевірки якості надання послуг із продовольчого забезпечення складає відповідний акт та вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків;

у межах повноважень і в порядку, установленому законодавством, здійснює списання військового майна.

4. Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України спільно з Управлінням безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини:

організовує здійснення контролю безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, які використовуються виконавцем під час надання послуг, в установах безпечності харчових продуктів та ветеринарії Міністерства оборони України;

здійснює контрольні заходи щодо стану надання послуг з організації харчування у військових частинах, установах, закладах з питань своєчасності освіження та стану зберігання запасів продовольства на складах та об’єктах продовольчої служби, дотримання порядку та вимог щодо обліку майна продовольчої служби, повноти доведення Норм харчування особовому складу, виконання  встановлених  замовником  вимог щодо приготування їжі, виконання встановлених санітарно-гігієнічних вимог працівниками, що контактують з харчовими продуктами, столово-кухонним посудом, обладнанням та інвентарем, обліку особового складу, який забезпечено харчуванням, переміщення продовольства у військових частинах, установах, закладах;

за результатами проведеного контрольного заходу складає відповідний акт.

{Розділ VI доповнено новим пунктом 4 згідно з Наказом Міністерства оборони № 43 від 05.02.2018}

5. Командування видів (оперативних командувань) ЗСУ:

у присутності представника виконавця (уповноваженого представника виконавця) та на підставі оформленого встановленим порядком припису здійснює контроль за: порядком зберігання продовольства на складі, якістю та безпекою харчових продуктів шляхом ознайомлення із супровідними документами, що засвідчують їх якість та безпечність, які надані виконавцем, відповідність цим документам маркування, зовнішнього вигляду та стану тари і упаковки; санітарним станом об’єктів продовольчої служби; технологією приготування їжі, її якістю; повнотою доведення встановлених норм харчування до кожної особи та норм приготування їжі для штатних тварин і забезпечення їх продуктами та фуражем; порядком створення, утримання та освіження запасів продовольства; забезпеченням військових частин військовим майном відповідно до штатів, табелів до штатів та норм забезпечення; порядком експлуатації за призначенням і подальшим утриманням у робочому стані військового майна та відновленням (поновленням) його ресурсу;

за результатами роботи щодо контролю за станом продовольчого забезпечення складає відповідний акт, вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків;

аналізує та надає пропозиції щодо вдосконалення надання послуг із продовольчого забезпечення підпорядкованим військовим частинам;

готує та надає обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін до існуючих норм харчування військовослужбовців та норм годування штатних тварин;

у межах повноважень і в порядку, установленому законодавством, здійснює списання військового майна.

6. Представник замовника:

готує об’єкти продовольчої служби до їх використання за цільовим призначенням відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та вимог протипожежної безпеки;

відповідно до свого внутрішнього розпорядку дня та специфіки виконання завдань визначає виконавцю місце, час та обсяги надання послуг із продовольчого забезпечення військової частини;

на умовах окремих договорів позички забезпечує виконавця об’єктами та майном продовольчої служби, необхідними для організації продовольчого забезпечення особового складу військових частин;

укомплектовує об’єкти продовольчої служби військовим майном у межах норм забезпечення та здійснює контроль за його експлуатацією, цільовим використанням і веде технічну документацію;

один раз на півріччя надає виконавцю заявку на освіження запасів продовольства та організовує їх утримання та своєчасне освіження;

здійснює контроль за своєчасним проходженням медичного обстеження обслуговуючим персоналом, задіяним в організації продовольчого забезпечення особового складу;

складає разом із представником виконавця та затверджує розкладки продуктів відповідно до Норм харчування з урахуванням розкладки продуктів та порядку планування страв у військових частинах ЗСУ. Під час складання розкладки продуктів передбачається приготування страв національної кухні, а в дні державних та релігійних свят – святкових страв;

обліковує особовий склад, який має право на продовольче забезпечення за рахунок держави;

оприбутковує і списує в установленому порядку отримані від постачальника послуги та виписує у двох примірниках повідомлення – підтвердження отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, оплачених у централізованому порядку, один з яких надсилається замовнику разом зі зведеним актом приймання наданих послуг;

відповідно до затвердженого графіка, вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, і Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 року за № 615/2419 (із змінами), у присутності представника виконавця (уповноваженого представника виконавця) здійснює контроль за: порядком зберігання, якістю продовольства на складі, якістю та безпекою харчових продуктів шляхом ознайомлення із супровідними документами, що засвідчують їх якість та безпечність, які надані виконавцем, відповідність цим документам маркування, зовнішнього вигляду та стану тари і упаковки; санітарним станом об’єктів продовольчої служби; відповідністю даних накладних та фактичної наявності виданого продовольства; технологією приготування їжі, її якістю; повнотою доведення встановлених норм харчування до кожного військовослужбовця; вивозом і видачею їжі в підрозділах (на об’єктах) та дотриманням норм годування штатних тварин; своєчасним освіженням запасів продовольства. Результати контролю оформлюються актом перевірки, який підписується посадовою особою (комісією), що здійснює перевірку, та представником виконавця (уповноваженим представником виконавця);

у межах повноважень і в порядку, установленому законодавством, здійснює списання військового майна.

Директор
Департаменту державних
закупівель та постачання
матеріальних ресурсів
Міністерства оборони України
полковник






В.В. Гулєвич


Додаток 1
до Інструкції з організації продовольчого
забезпечення Збройних Сил України
та годування штатних тварин військових
частин Збройних Сил України шляхом
залучення суб’єктів господарювання
(пункт 4 розділу I)

РОЗКЛАДКА ПРОДУКТІВ
та порядок планування страв у військових частинах Збройних Сил України

І. Розподіл продуктів за нормою харчування № 1 – загальновійськова, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426

1. Розподіл продуктів овочево-круп’яної групи за прийманнями їжі:

сніданок


– 500 г,

у тому числі:

холодна закуска

– 80 г,


друга страва

– 420 г;

обід


– 780 г,

у тому числі:

холодна закуска

– 120 г,


перша страва

– 250 г,


друга страва

– 410 г;

вечеря –

друга страва

– 420 г.

2. Тижневий перелік страв, що пропонується:

перші страви:



овочево-круп’яні супи та супи з макаронами


– 5 разів;

овочеві супи (борщі)


– 2 рази;

другі страви (гарнір):

каша гречана

– 4 рази;


каша рисова

– 3 рази;


каша комбінована

– 1 раз;


каша вівсяна

– 1 раз;


каша перлова

– 1 раз;


каша пшенична

– 1 раз;


страви з макаронних виробів

– 3 рази;


страви з картоплі

– 5 разів;


страви з овочів

– 2 рази.

3. Під час планування страв на тиждень передбачається приготування:

м’ясних страв із порційного м’яса (яловичина, баранина, свинина) – не менше 5 разів;

м’ясних страв із рубленого м’яса – не більше 4 разів;

страв із непорційного м’яса (плов, азу, рагу, гуляш, печеня по-домашньому) – не більше 3 разів;

для урізноманітнення страв дозволяється проводити заміну м’яса на м’ясо птиці, ковбасні вироби, консерви м’ясні – не більше 2 разів;

щоденно – рибних страв;

страв кухонь національностей, представники яких проходять службу у військовій частині.

Для приготування м’ясних страв планується на сніданок (вечерю) 100 г м’яса, на обід – 150 г м’яса.

Видача сиру сичужного твердого планується на сніданок – 20 г.

На обід разом з холодною закускою планується видача сала-шпику – 50 г у натуральному вигляді або меленого зі спеціями (за побажанням особового складу).

На обід планується видача булочки із борошна пшеничного першого сорту вагою 70 г, меду натурального або джему – 20 г порційно на кожного військовослужбовця.

Під час планування харчування особового складу дозволяється видача двох та більше страв на приймання їжі (за вибором). Доцільна кількість страв, які будуть готуватися, визначається командиром військової частини (установи, навчального закладу) з урахуванням виробничих потужностей їдальні, наявності достатньої кількості та технічного стану обладнання, спроможності виконавця забезпечити дотримання технології приготування декількох страв одночасно, висновку начальника медичної служби частини щодо харчової цінності страв. При цьому енергетична цінність (калорійність) та хімічний склад добового раціону повинні відповідати встановленим фізіологічним нормам харчування.

Складання розкладки продуктів в такому разі здійснюється відповідно до правил складання розкладки продуктів за нормою № 2 – льотна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, з обов’язковим розрахунком енергетичної цінності страв.

ІІ. Розподіл продуктів за нормами харчування № 2 – льотна та № 1 – загальновійськова для інженерно-технічного складу

1. Розподіл продуктів овочево-круп’яної групи за нормою № 2 – льотна – 1500 г, у тому числі 20 г борошна пшеничного вищого сорту для приготування перших страв та соусів (при триразовому харчуванні):

сніданок

– 410 г;

обід

– 680 г,

у тому числі:


холодна закуска

– 130 г,

перша страва

– 250 г,

друга страва

– 300 г;

вечеря – друга страва

– 410 г;

40 г борошна пшеничного вищого сорту планувати для приготування випічки.

2. Під час складання розкладки продуктів за нормою № 2 – льотна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, планується:

на сніданок – не менше трьох найменувань м’ясних страв та гарнірів на вибір;

на обід – холодна закуска, три найменування перших страв на вибір, м’ясних страв та гарнірів – чотири-п’ять найменувань;

на вечерю – не менше трьох найменувань м’ясних страв та гарнірів на вибір.

3. Добова норма м’яса та птиці планується так:

сніданок

– 100 г,

обід

– 150 г,

вечеря

– 100 г.

Добова норма риби, якщо не проводиться заміна м’яса на рибу, планується на обід для приготування холодних закусок: риба заливна, риба смажена з гарніром, риба під маринадом. Оселедець для приготування закуски передбачається в кількості не більше 40 г, решта риби – для приготування рибного салату.

М’ясопродукти копчені плануються для приготування холодних закусок, а також, за потреби, для приготування перших страв.

Сир, сметана, молоко, яйця плануються для видачі в натуральному вигляді на сніданок, а також для приготування страв.

Шоколад для екіпажів реактивних, турбореактивних літаків планується для видачі в натуральному вигляді або у вигляді гарячих напоїв.

4. Під час складання розкладки продуктів за нормою харчування № 1 – загальновійськова, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, для інженерно-технічного складу планується:

на сніданок - не менше двох – трьох найменувань м’ясних страв та гарнірів на вибір;

на обід - холодна закуска, два-три найменування перших страв на вибір, м’ясних страв та гарнірів – три-чотири найменування;

на вечерю - не менше двох-трьох найменувань м’ясних страв та гарнірів на вибір.

Добова норма м’яса планується: на сніданок – 100 г, на обід – 150 г, на вечерю – 75 г.

Добова норма риби планується на обід для приготування холодних закусок.

ІІІ. Розподіл продуктів за нормами харчування № 3 – морська та № 4 – підводна, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426

1. Розподіл продуктів овочево-круп’яної групи за нормою № 3 – морська за прийманнями їжі – 1650 г.

При триразовому харчуванні в їдальнях військових частин, берегових баз:

сніданок


– 430 г;

обід


– 740 г,

у тому числі:

холодна закуска

– 100 г,


перша страва

– 250 г,


друга страва

– 390 г;

вечеря


– 480 г,

у тому числі:

холодна закуска

– 80 г,


друга страва

– 400 г.

При чотириразовому харчуванні в їдальнях, кают-компаніях кораблів та суден забезпечення:

сніданок


– 350 г;

обід


– 690 г,

у тому числі:

холодна закуска

– 100 г,


перша страва

– 250 г,


друга страва

– 340 г;

вечеря


– 610 г,

у тому числі:

холодна закуска

– 80 г,


перша страва

– 210 г,


друга страва

– 320 г.

Розподіл продуктів овочево-круп’яної групи за нормою харчування № 4 – підводна за прийманнями їжі – 1425 г:

сніданок


– 350 г;

обід


– 625 г,

у тому числі:

холодна закуска

– 80 г,


перша страва

– 235 г,


друга страва

– 310 г;

на вечерю


– 450 г,

у тому числі:

холодна закуска

– 70 г,


перша страва

– 120 г,


друга страва

– 260 г.

М’ясо птиці планується для приготування перших страв на вечерю.

Оселедці з консервованим зеленим горошком та копченості плануються як окремі холодні закуски на обід.

Сир, сметана, молоко, яйця плануються для видачі в натуральному вигляді на сніданок, а також для приготування страв.

2. Тижневий перелік страв, що пропонуються:

перші страви:
овочево-круп’яні супи та супи з макаронами


– 10 разів;

овочеві супи (борщі)

– 4 рази.

Решта страв планується відповідно до вимог складання розкладки продуктів за нормою № 1 – загальновійськова.

ІV. Розподіл продуктів за нормою харчування № 5 – лікувальна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426

1. Для більшості категорій хворих доцільно приймати їжу 4–5 разів, а за окремими дієтами – 6 разів на день.

Графік приймання їжі складається таким чином:

сніданок – з 8-30 до 9-00,

обід – з 14-00 до 15-00,

післяобідній чай – з 16-00 до 17-00,

вечеря – з 19-00 до 20-00. За 1–1,5 години до сну хворому видається склянка молока, простокваші або компоту і хліб.

2. За складом норма харчування хворого відповідно до приймань їжі розподіляється так:

продукти, багаті на білок (м’ясо, риба, бобові), слід видавати переважно на сніданок і обід;

вечеря має бути калорійністю не більше 25% добового раціону і складатися переважно із молочних продуктів та продуктів рослинного походження.

3. Харчування хворих (у тому числі на туберкульоз та пневмоконіоз) проводиться відповідно до рекомендацій лікаря з призначенням дієти кожному хворому з відповідним набором продуктів у межах загальної вартості лікувальної норми.

Кожна дієта має свій умовний номер і застосовується при певних захворюваннях. Кількість і види дієт визначаються структурою складу хворих і затверджуються начальником госпіталю.

4. Основні види дієт. Загальні вимоги до їжі. Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

1) Дієта № 0

Призначається у перші дні після операцій на шлунково-кишковому тракті, а також хворим з тяжким перебігом шлунково-кишкових захворювань.

Мета дієти – забезпечити максимальне механічне, хімічне і термічне розвантаження шлункового тракту.

Загальні вимоги до їжі: їжа повинна складатися з рідких, а надалі – напіврідких страв, які легко засвоюються і забезпечують життєдіяльність організму.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв: перші 2–3 дні: чай, бульйон, відвар плодів шипшини, фруктово-овочеві соки, проціджений компот, розведене молоко, фруктове желе;

у наступні дні видаються не круто зварені яйця, бульйон з манною крупою, суп-пюре на бульйоні або воді з молоком, протерті каші на воді навпіл з молоком, з маслом і цукром, кефір або простокваша. Поступово додаються білі сухарі до 100 г або хліб білий із борошна пшеничного 1-го сорту;

бульйон готується нежирний. Молоко використовується тільки в розбавленому вигляді (50 % молока і 50 % води). Каші ретельно перетираються (рекомендується попередньо розмелювати крупу). Каші готуються рідкі. Вміст солі харчової обмежений до 3-5 г.

Дієта № 0 застосовується від 4 до 6 днів з подальшим переведенням на дієту № 1а та № 16. Приймання їжі – кожні 2 години;

2) Дієта № 1

Призначається при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті переважно з підвищеною кислотністю шлункового соку. Дієта фізіологічно повноцінна і призначається на тривалий час – до 3–5 місяців. Приймання їжі – 5–6 разів на день.

Мета дієти – створити умови для загоювання виразок, зниження кислотності шлункового соку, зменшення подразнення шлунково-кишкового тракту і запалювальних процесів.

Загальні вимоги до їжі:

їжа повинна бути переважно подрібнена, не груба, частіше рідка або подібна до киселю. Страви готуються в протертому, відвареному вигляді або на парі. Смажені або запечені страви виключаються. Усі гострі та солоні продукти, а також м’ясні та міцні овочеві бульйони не рекомендуються, оскільки вони містять екстрактивні речовини.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

борошно для супів і соусів не пасерується, а лише підсушується. М’ясо ретельно жилується, хрящі і шкура риби повністю видаляються. Вміст солі в дієті дещо знижений (10–12 г на добу);

забороняється видача свіжого хліба і здобного печива. М’ясо використовується нежирне: яловичина, свинина м’ясна або обрізна. Страви із м’яса готуються у відвареному вигляді, вироби з котлетної маси (котлети, кнелі, тюфтельки, фрикадельки, суфле) – на парі, бефстроганов і гуляш – з відвареного м’яса;

яйця готуються не круто зварені або у вигляді парового омлету. Рекомендується видавати незбиране натуральне або згущене молоко, сметану свіжу, некислу, простоквашу одноденну, сир некислий у протертому вигляді;

риба повинна бути нежирна: судак, тріска, окунь, хек та інші. Вироби з котлетної маси і натуральної риби (шматком) варяться на парі;

картопля готується у вигляді пюре або нарізана на шматочки і зварена на молоці; овочі (морква, буряк тощо) – у вареному та протертому вигляді (пюре, парові пудинги). Капуста не використовується;

каші готуються із подрібненої або протертої крупи, зварені на молоці або воді. Пудинги – із подрібненої крупи, макарони – подрібнені і локшина домашня – у відвареному вигляді;

соуси допускаються молочні та яєчно-масляні. Краще замість соусу поливати вироби розтопленим маслом, свіжою сметаною;

супи рекомендуються молочні з протертих круп, овочевого пюре (крім пюре з капусти), з домашньою локшиною, на відварі з круп (без овочевого відвару);

із напоїв дозволяється чай солодкий натуральний чи з молоком. Як джерело вітаміну С використовується відвар плодів шипшини.

У разі загострення захворювання хворий переводиться на ще більш суворі обмеження і йому призначаються дієти № 1а або № 1б.

Так, при загостренні виразкової хвороби хворому призначається дієта № 1а, за якою дозволяються лише молоко, масло, яйця, молочні та слизисті супи і солодкі киселі. Хліб і сухарі з раціону виключаються. Дієта встановлюється на 3–4 дні. Потім хворого переводять на дієту № 1б, додаючи до раціону 60–70 г сухарів із пшеничного борошна першого сорту, протерті каші на молоці, м’ясні і рибні кнелі або фрикаделі. Через кілька днів хворого переводять на дієту № 1;

3) Дієта № 2

Призначається при гастритах з недостатньою кислотністю шлункового соку, а також при гострих і хронічних захворюваннях кишківника (колітах).

Мета дієти – підвищити виділення шлункового соку і його кислотність, зменшити подразнення слизової оболонки шлунка, забезпечити нормальну роботу кишківника.

Загальні вимоги до їжі:

виключаються страви, які містять грубу клітковину, не допускаються гострі страви і приправи, молоко, свіжий хліб, вироби із здобного тіста, сало, жирні сорти риби, жирне та жилаве м’ясо, копчені ковбаси. Страви готуються в протертому або подрібненому вигляді.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

м’ясо ретельно зачищається від жил, з риби видаляються хрящі. Допускаються смажені страви, але без паніровки продуктів у борошні або сухарях і без утворення грубої підсмаженої скоринки;

для приготування м’ясних страв використовуються яловичина, м’ясна або обрізна свинина. Із субпродуктів рекомендується язик. Страви із січеного м’яса готують у відварному, паровому, тушкованому, запеченому і смаженому вигляді;

для приготування рибних страв використовуються судак, хек, тріска, морський окунь тощо. Натуральна риба (куском) готується у відварному і паровому вигляді, а страви з котлетної маси – у запеченому або смаженому вигляді;

яйця і страви з яєць видаються в обмеженій кількості: яйця – не круто зварені, у вигляді яєчні або омлету (без скоринки). Рекомендуються молочні продукти: простокваша, кефір, сметана, сир та вироби з протертого сиру (запіканка, сирники тощо), а також негострий твердий сир;

овочі, зелень, фрукти і ягоди (крім малини, полуниць і вишень) широко використовуються для приготування соків, відварів та різних страв. Картопля, буряки, морква готуються у відвареному, тушкованому або запеченому вигляді;

каші, пудинги, котлети, зрази, круп’яники, кльоцки, оладки готуються з різних круп у протертому або добре розвареному вигляді на м’ясному бульйоні або на молоці, розбавленому водою;

супи готуються без гострих приправ на м’ясному, рибному бульйонах, овочевих відварах з протертими овочами або крупами. Рекомендуються супи-пюре, а також борщі, щі зі свіжої капусти з дрібно посіченими овочами;

соуси допускаються не дуже гострі, на м’ясному, рибному бульйонах та овочевому відварі. Використовуються лавровий лист, оцет, але в обмеженій кількості;

із закусок рекомендуються варені ковбаси, нежирні оселедці, овочеві і рибні консерви;

із напоїв дозволяються чай, неміцна кава;

4) Дієта № 2ч

Призначення – поранення та захворювання щелепно-лицьової області, порушення функції жування.

Загальна характеристика:

повноцінна, різноманітна по асортименту продуктів, яка відповідає дієті № 2 по набору продуктів, хімічному складу і технології приготування їжі, але усі страви доводяться до рідкого стану додаванням бульйону або молока. Режим харчування – 4–5 разів на день;

5) Дієта – зондова

Зондове харчування призначається при захворюваннях і травмах, які супроводжуються порушеннями актів жування та ковтання, при хірургічних втручаннях, які роблять неможливим приймання їжі через рот, або порушенням нормального проходження їжі через стравохід та шлунок, хворим у непритомному стані, ослабленим, які не можуть приймати їжу самостійно, при деяких психічних станах, коли хворі відмовляються від приймання їжі.

Раціон для зондового харчування повинен бути фізіологічно повноцінним, збалансованим по хімічному складу і забезпечувати потреби хворих у харчуванні, а також білках, вітамінах та інших поживних речовинах.

Страви для введення через зонд ретельно подрібнюють, перетирають через сито, щоб після розведення бульйоном, молоком, овочевим відваром отримати гомогенну масу, близьку до консистенції сметани;

6) Дієта № 4

Призначається при гострих кишкових розладах і проносах.

Мета дієти – відновити нормальну роботу кишківника, загальмувати процеси бродіння в ньому.

Загальні вимоги до їжі:

у перший день дозволяється лише слабозаварений чай з невеликою кількістю цукру, чорна кава, рисовий відвар. Жодні інші продукти і страви не видаються. На другий день до раціону додаються чорничний відвар або кисіль, невелика кількість сухарів, протертий суп із рисом, суп із манної крупи. На третій день і наступні 3–4 дні дозволяється видавати неміцні бульйони, протерті каші на воді, сир, парові м’ясні або рибні кнелі.

Не вживається їжа з грубої клітковини, молоко, молочні супи, простокваша. Із раціону вилучаються також гострі приправи і прянощі, смажені страви із м’яса і риби, вироби із здобного тіста. Обмежують вживання яєць і страв з яєць.

Надалі хворі переводяться на дієту № 2.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

з третього дня дієти рекомендуються білі сухарі і білий черствий хліб. Їжа готується на маслі тваринному. Сир використовується лише в протертому вигляді;

супи готуються на нежирному м’ясному бульйоні або на воді з додаванням незначної кількості масла, м’ясо і риба – в обмеженій кількості відварені або парові у вигляді котлет, кнелей, фрикадельок (з додаванням у фарш рису замість хліба);

рекомендуються круп’яні страви: протерта каша, перловий пудинг із протертої крупи на воді або знежиреному бульйоні;

із напоїв дозволяються чай, кава (без молока), а також солодкі страви: кисіль або желе із сухих фруктів, цукор в обмеженій кількості;

7) Дієта № 5

Призначається при захворюваннях печінки та жовчного міхура.

Мета дієти – забезпечити роботу печінки і жовчного міхура, попередити утворення каменів у жовчному міхурі та жовчних шляхах, збільшити виділення жовчі.

Загальні вимоги до їжі:

з їжі вилучаються екстрактивні речовини (м’ясні та рибні бульйони), продукти, які містять холестерин (жовтки яєць, тваринні жири, субпродукти), смажені страви, вироби зі здобного тіста, часник, редис, бобові (квасоля, горох), консерви м’ясні і рибні, кислі, гострі, пряні та солоні продукти, натуральна кава.

Використання продуктів та методика приготування окремих страв:

хліб рекомендується черствий або підсушений;

м’ясо – яловичина відварна або запечена (після попереднього відварювання). М’ясні страви готуються переважно у порційному вигляді (шматком), не допускається приготування їх із фаршу;

риба – нежирні сорти (судак, хек, тріска, камбала, навага, окунь) у відварному або запеченому вигляді;

молоко незбиране натуральне, свіжа сметана, простокваша, свіжий знежирений сир. Пудинги, запіканки та інші страви готуються із знежиреного сиру у відварному (на парі) або запеченому вигляді. Яйця використовуються в основному для приготування кулінарних виробів (паровий омлет із білків). Вживання жовтків забороняється;

овочі та зелень широко використовуються в сирому, відварному та запеченому вигляді. Цибуля попередньо відварюється. Дозволяється некисла капуста. Не дозволяються щавель та шпинат, обмежується вживання помідорів та томатного соку;

із круп та макаронних виробів готуються каші, запіканки, пудинги. Соуси допускаються сметанні, молочні, солодкі, на овочевому відварі;

супи – молочні, овочеві, круп’яні, вегетаріанські, борщі, щі зі свіжої капусти. Пасерування овочів і борошна не дозволяється, борошно лише підсушується;

із закусок рекомендуються вимочений оселедець, вінегрети, заливна риба;

солодкі страви (компоти, киселі), мед та інші солодощі (крім виробів із здобного тіста) покращують функцію печінки.

При захворюваннях печінки (жовтяниці) та жовчних шляхів у стадії загострення або ускладнених гастритом або колітом, а також при ниркових колітах та хронічних колітах призначається дієта № 5а. Ця дієта відрізняється від дієти № 5 тим, що вилучаються продукти, які містять рослинну клітковину (капуста, хліб “Дарницький”). Усі страви готуються в протертому вигляді, відварні або приготовлені на парі (не запікаються);

8) Дієта № 7

Призначається при захворюваннях нирок, а також при деяких захворюваннях шкіри (екзема тощо).

Мета дієти – розвантажити нирки і зменшити виділення в організмі шкідливих для нирок речовин.

Загальні вимоги до їжі:

при цій дієті обмежується вживання рідини, а також кухонної солі (до 5–6 г на добу). Зменшується в раціоні кількість білкових речовин.

Використання продуктів та методика приготування окремих страв:

для харчування використовується хліб білий із борошна пшеничного 1-го сорту;

м’ясні страви готуються з нежирних сортів яловичини: січені або шматком, відварні, парові і після цього обсмажені або запечені. Таким же чином готуються і страви з риби нежирних сортів: судака, тріски, наваги тощо;

картопля, морква, буряки використовуються в обмеженій кількості у відвареному вигляді. Петрушка, селера, редис та редька з раціону виключаються, оскільки вони містять ефірні масла, які подразнюють нирки;

страви і гарніри з круп та макаронних виробів готуються на воді і молоці у вигляді каш, пудингів, галушок. Бобові виключаються;

яйця дозволяються в будь-якому вигляді, але не більше одного на день;

молочні продукти і страви з них використовуються в широкому асортименті. Особливо корисні кефір, простокваша, сир, сметана. Молоко незбиране використовується, якщо воно не викликає здуття живота;

супи – вегетаріанські з різними крупами і овочами, крім білокачанної капусти, а також молочні та фруктові (0,25 л – півпорції);

соуси готуються на воді, молоці або сметані: солодкі і кислі, овочеві або фруктові, а також білі соуси. Виключається використання для соусів м’ясних, рибних та грибних відварів;

напої – неміцний чай, відвар плодів шипшини;

приймання їжі двічі на день невеликими порціями (перевантаження шлунка шкідливе).

При запальних процесах з різко вираженими набряками призначається дієта № 7а, при якій цілком виключається вживання солі. Ця дієта відрізняється від дієти № 7 більшим обмеженням вживання білків, у тому числі м’яса, риби (до 50 г на добу) та води (до 1,5 л на добу);

9) Дієта № 9

Призначається при цукровому діабеті, а також хворим на ревматизм.

Мета дієти – створити умови, що сприятимуть нормалізації вуглеводного обміну в організмі.

Загальні вимоги до їжі: не дозволяється вживання цукру, варення, солодощів та кондитерських виробів, виготовлених з використанням цукру.

Різко обмежується вживання продуктів, які містять велику кількість вуглеводів, білого хліба, макаронних виробів, каш (манної, рисової тощо) та виробів із додаванням білого борошна.

Оскільки хворі на цукровий діабет постійно відчувають підвищене відчуття голоду, їм рекомендовано страви, виготовлені із низькокалорійних продуктів, але з великим вмістом клітковини (капуста, свіжі огірки тощо).

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

м’ясні і рибні страви готуються з нежирних сортів м’яса, відварні і тушковані, шматком або у вигляді котлет. Нежирні сорти риби відварюють, тушкують або готують заливне. Котлети із м’яса і риби готують з додаванням хліба;

страви з круп та бобових, а також макаронні вироби дозволяються в межах встановленої для цієї дієти кількості вуглеводів. Гречану крупу перед варінням необхідно підсмажити. Хліб рекомендується вживати переважно із суміші житнього обдирного і пшеничного борошна 1-го сорту;

картопля готується відварна у вигляді пюре. Рекомендуються овочі, які містять незначну кількість цукру: капуста, огірки, помідори, зелень. Моркву і зелень попередньо відварюють, а вже потім тушкують. Інші овочі вживають свіжі, а також квашені, тушковані або відварні;

овочі (буряк, морква тощо, а також картопля) з метою зменшення в них вмісту крохмалю піддають спеціальній кулінарній обробці. Для цього їх спочатку подрібнюють і вимочують у холодній воді протягом 24 годин. Більша частина крохмалю, що міститься в овочах, переходить у воду, залишається переважно клітковина;

яйця – не більше двох на день. Використовуються молочні продукти і страви з них, за винятком жирної сиркової маси. Сметана дозволяється в обмеженій кількості, у межах встановленої кількості жирів;

соуси готуються різноманітні, але не гострі і не солодкі, на легких м’ясних і рибних бульйонах;

супи готуються на легких м’ясних і рибних бульйонах з різними овочами. Рекомендується вводити в супи відвари з висівок, а також із пекарських дріжджів. Із закусок дозволяються сир, нежирна ковбаса, вимочені оселедці;

чай, кава вживаються із замінниками цукру. Солодощі забороняються, крім спеціально приготованих кондитерських виробів із замінниками цукру;

10) Дієта № 10

Призначається при серцево-судинних захворюваннях і запальних процесах в організмі.

Мета дієти – зменшити навантаження на серце при травленні і зміцнити серцевий м’яз.

Загальні вимоги до їжі:

дієта характеризується обмеженням кухонної солі, рідини (до 1,5 л на добу), грубої клітковини та екстрактивних речовин м’яса і риби. Забороняються гострі закуски, м’ясні і рибні бульйони, соуси, смажені м’ясні і рибні, а також жирні солоні страви.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

хліб рекомендується білий із борошна пшеничного 1-го сорту;

м’ясні і рибні страви готують із різних сортів м’яса та риби шматком у добре розвареному або січеному вигляді на парі;

овочі та зелень використовують відварені та сирі подрібнені, картоплю та капусту – в обмеженій кількості;

молочні продукти (сир, сметана, молоко) рекомендуються, якщо вони не викликають здуття живота;

супи готують вегетаріанські, молочні, фруктові;

борошняні вироби готуються з нездобного тіста. Ягоди і фрукти видаються в сирому або печеному вигляді. Крім того, рекомендуються фруктово-ягідні соки, настій шипшини.

При загостренні серцево-судинних захворювань застосовується дієта № 10а. Вона передбачає обмеження в раціоні хворого білків, вуглеводів, клітковини, а також кухонної солі і екстрактних речовин. Хліб безсольовий (150–200 г на день);

супи готуються вегетаріанські, овочеві, круп’яні або фруктові протерті;

м’ясні і рибні страви готуються на парі (50–80 г на день). Яйця – тільки у вигляді білкових парових омлетів, каші – протерті на молоці та воді.

Режим харчування: 6 разів на день невеликими порціями. На ніч видається 100 г гарячого молока або фруктово-ягідного настою з глюкозою;

11) Дієта № 11

Показання – туберкульоз легень та кісток, пониження загального харчування та реактивності організму після проведення операцій, отримання травм та перенесених інфекційних захворювань та анемії.

Цільове призначення: покращення харчового статусу реактивності і спротиву організму.

Загальна характеристика: дієта з підвищеною калорійністю за рахунок підвищеного вмісту в ній білків, жирів, вуглеводів, багата вітамінами, мінеральними солями, особливо Са, і ліпотропними речовинами за рахунок молочних продуктів. Кулінарна обробка різноманітна без обмежень, сіль у достатній кількості, хліб пшеничний та житній до 400 г на день.

Закуски: салати із свіжих овочів, помідорів, огірків, капусти.

Оселедець.

Супи круп’яні, овочеві, грибні на м’ясних бульйонах та грибних відварах, м'ясо, птиця і риба нежирних сортів у відварному, тушкованому, смаженому вигляді або вироби із фаршу. При анемії рекомендуються блюда із печінки та паштети. Блюда і гарніри із різноманітних круп, із квасолі та гороху, макаронні вироби, молоко і молочні продукти, особливо кисломолочні, різноманітні соки, відвар шипшини, фрукти свіжі, кава, чай;

12) Дієта № 15

Призначається хворим, які вже одужують, як перехідний стіл перед випискою з лікувального закладу.

Мета дієти – перевірити підготовленість хворого до переходу на загальне харчування, підвищити працездатність організму.

Загальні вимоги до їжі:

для цієї дієти рекомендуються різні продукти і підвищений вміст вітамінів С, В1, В2, та А (у 1,5-2 рази вище гігієнічної норми);

не рекомендується включати в раціон страви із жирної свинини та баранини.

V. Розподіл продуктів за нормою харчування № 6 – ліцеїстська, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426

1. Розподіл продуктів овочево-круп’яної групи за прийманнями їжі:

сніданок – друга страва

– 400 г;

обід

– 710 г,

у тому числі: холодна закуска

– 100 г,

перша страва

– 250 г,

друга страва

– 360 г;

вечеря – друга страва

– 400 г.

2. Тижневий перелік страв, що пропонуються:

перші страви:
овочево-круп’яні супи та супи з макаронами


– 5 разів;

овочеві супи (борщі)

– 2 рази;

другі страви (гарнір):
каша гречана


– 2 рази;

каша рисова

– 3 рази;

каша комбінована

– 2 рази;

каша вівсяна

– 1 раз;

каша перлова

– 1 раз;

каша пшенична

– 1 раз;

страви з макаронних виробів

– 4 рази;

страви з картоплі

– 5 разів;

страви з овочів

– 2 рази.

Щодня готується другий сніданок з використанням сиру кисломолочного, сметани, молока, джему (повидла) та яєць курячих.

3. Під час планування страв на тиждень слід керуватися вимогами до складання розкладки продуктів за нормою № 1 – загальновійськова.

VІ. Особливості складання розкладки продуктів під час освіження запасів продовольства

Під час освіження окремих найменувань продовольства (консерви м’ясні, рибні, молочні, галети, сухарі) дозволяється під час складання розкладки продуктів проводити відповідні заміни, у тому числі в інших військових частинах, яким надає послуги суб’єкт господарювання. У такому разі виконавець надає відповідні розрахунки замовнику за погодженням Тилу ЗСУ.

Під час розрахунків враховується періодичність видачі продовольства, а саме:

консерви м’ясні – не більше 4 разів на тиждень (видавати в натуральному вигляді на сніданок або обід);

консерви рибні – не більше 2 разів на тиждень (видавати замість риби);

галети (сухарі) – не більше 3 разів на тиждень (видавати замість хліба на обід);

молоко згущене – не більше 3 разів на тиждень (видавати замість масла тваринного відповідно до визначених норм заміни на сніданок у розведеному кип’яченою водою вигляді в пропорції 1:5. Перед видачею напій підлягає обов’язковому кип’ятінню. Для його видачі виконавець повинен передбачити відповідний посуд, у тому числі одноразовий).

VІІ. Використання типової (регіональної) розкладки продуктів

Дозволяється використовувати типову (регіональну) розкладку продуктів згідно з Нормами харчування, складену з дотриманням та врахуванням визначених рекомендацій, особливостей пори року, інтенсивності підготовки особового складу, планів освіження запасів НЗ, державних та релігійних свят.

Типова (регіональна) розкладка продуктів складається виконавцем, в обов’язковому порядку погоджується Тилом ЗСУ, Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони та Військово-медичним департаментом Міноборони.

Командир військової частини має право вносити зміни в типову розкладку продуктів, враховуючи виробничі потужності їдальні, наявність достатньої кількості обладнання та інші критерії, які впливають на організацію якісного харчування особового складу.

VIII. Організація годування коней

Потреба коней у поживних речовинах залежить від їх ваги, віку, фізіологічного стану (вагітність) та характеру виконуваної роботи.

Під час складання кормових раціонів треба враховувати наявність кормів. Головною і необхідною частиною раціону є грубі корми, переважно сіно.

На кожні 100 кг ваги коню дають від 1,5 до 3,0 кг грубих кормів на добу.

Коням згодовують сіно без попередньої обробки. Частково використовують і ярову солому.

Солому озимих культур ріжуть, здобрюють солоною водою і борошнистими концентратами, а потім згодовують. Несвіжу солому коням можна давати тільки після пропарювання. Ячмінь та інші зернові корми згодовують меленими або як дерть. Більше грубих кормів дають на ніч, менше – вранці і опівдні. При кожній годівлі дають спочатку грубі корми, потім соковиті і в останню чергу – концентровані корми. Напувають коней не менше ніж тричі на добу, але відразу після роботи напувати їх не можна, тому що це призводить до виникнення тяжкого захворювання – ревматичного запалення копит. Якщо коня доводиться напувати під час роботи, то робити перерву (відпочинок) після напування не можна. Перед згодовуванням коням зерна їх необхідно спочатку напоїти. Із концентрованих кормів в раціон коней вводять переважно овес, рідше кукурудзу, ячмінь, макуху, шрот, висівки.

Із соковитих кормів коням згодовують моркву, кормовий буряк у кількості 5–8 кг на добу (сирий, ретельно промитий і порізаний), силос кукурудзяний або трав’яний – до 16 кг.

Кінь вагою 500 кг при виконанні роботи середньої важкості отримує в раціоні 12–13 кормових одиниць, а при важкій роботі – 16 кормових одиниць.

При складанні раціону треба враховувати, що коні мають малий об’єм шлунка (у середньому 10 л) і згодовування їм великої кількості об’ємних кормів призведе до переповнення шлунка і кишківника. Після чого утруднюється дихання і рух коня. Тому годувати коней слід 3–4 рази на добу.

IX. Організація годування службових (сторожових, спеціальних) собак

1. Правильно організоване якісне годування собак є основним фактором збереження їх здоров’я і працездатності. Порушення правил годування призводить до погіршення якості дресирування (тренування) і використання (застосування) собак під час виконання завдань бойової служби, а також до важких захворювань, виснаження, а іноді смерті собак.

2. При організації годування службових (сторожових, спеціальних) собак слід враховувати:

приготування їжі для собак здійснюється окремо на кожне приймання їжі;

усі продукти для харчування собак поділяються на два основні види: тваринного і рослинного походження;

годування собак сухими концентрованими кормами здійснюється з урахуванням рекомендацій (норм) виробника корму і його енергетичної цінності, робочого навантаження на собак та потреби організму в поживних речовинах для покриття енергетичних затрат, а також зважування собак;

перехід до годування такими кормами починають із часткового підмішування їх у їжу, а потім поступово збільшують кількість до повного переходу на основний корм;

усі продукти повинні бути доброякісні. Продукти з ознаками їх псування (гнилий запах, розкладання тощо), а також з домішками (пісок, скло тощо) бракуються і для приготування корму не використовуються;

забороняється годувати собак залишками їжі з громадських пунктів харчування;

контроль за якістю продуктів і приготуванням їжі покладається на ветеринарну службу;

кухня обладнується електричними котлами, електроплитою або газовою плитою чи піччю з казанами для приготування їжі та підігрівання води;

у спеціальній кухні повинні бути: стіл, оббитий іржостійким металом, (оцинкований), для оброблення продуктів, колода із твердих порід дерева (дуб, клен, граб, ясен) та сокира для рубання м’яса, холодильник або холодильна камера для зберігання м’яса, дерев’яна скриня для круп та ящик для овочів, полиці для зберігання годівниць, напувалок та для охолодження корму;

усе приладдя маркується відповідно до його призначення, на металевих виробах напис робиться фарбами, що не змиваються, на дерев’яних – випалюється. На годівницях і напувалках наносяться фарбою номери вольєрів, у яких утримуються собаки;

для приготування їжі для собак щодня призначається черговий повар або за відсутності штатного – від особового складу кінологів, який проходить докладний інструктаж у начальника кінологічної служби, групи або командира підрозділу;

забезпечення продуктами для годування собак здійснюється відповідно до існуючих норм;

їжа для собак готується відповідно до щотижневої розкладки продуктів. Зберігання на кухні продуктів більше добової норми забороняється. Для зберігання м’ясних продуктів установлюється холодильник. Щотижнева розкладка продуктів складається продовольчою та ветеринарною службами частини;

усі продукти перед закладкою в казан оглядаються, очищуються від сторонніх домішок та піддаються обробці. М’ясо очищується від дрібних кісток, шерсті, а потім миється в холодній воді. Солонина вимочується і промивається під проточною водою. Строк вимочування залежить від концентрації і давності посолу;

крупа за потреби очищується від сміття, промивається в холодній воді. Крупа-січка не миється. Картопля та овочі очищуються від шкірки, трухлявості і миються у воді;

із оброблених продуктів варять суп-кашу з розрахунку 2–2,5 л на одне годування дорослого собаки. Їжа вариться в такій послідовності: спочатку в казан закладається м’ясо і вариться у воді із сіллю 50–60 хвилин, коли м’ясо дістається, у м’ясний бульйон кладеться крупа, яка вариться 25–30 хвилин, а потім закладається розрізана картопля. Свіжі овочі і зелень миються в холодній воді (кропива обливається кип’ятком), подрібнюються і кладуться в суп. Суп-каша вважається звареною, коли м’ясо легко ділиться на порції, картопля і крупа розварилися. Годування гарячою, холодною та замерзлою їжею забороняється;

годують собак не менше двох разів на добу в установлений розпорядком дня час за годину до виходу їх на службу і не раніше ніж через 30 хвилин після повернення зі служби. Собак годують закріплені за ними кінологи, а за їх відсутності – черговий по містечку утримання собак та розпліднику. Залишати залишки їжі в собак або згодовувати їх іншим собакам забороняється;

середній обсяг їжі для разового годування собаки не повинен перевищувати 2,5 л. Кількість годувань і обсяг їжі змінюються за висновком спеціаліста ветеринарної медицини залежно від пори року, а також росту, ваги собаки та його службової діяльності;

при неправильній вгодованості собаки встановлюються індивідуальні норми годування в рамках загальної кількості продуктів, передбачених для всіх собак;

до моменту роздачі температура їжі повинна бути в межах +25 – +30 °C;

у відрядженнях службових собак годують сухим концентрованим кормом, м’ясними і м’ясо-рослинними консервами, за наявності кип’ятку варять бульйон із консервів;

щенні суки годуються в першій половині вагітності тричі на день, у другій половині – чотири рази невеликими порціями через рівні проміжки часу;

сукам, що годують, у перші два дні після щеніння згодовується половинна норма продуктів. З третього дня вони переводяться на цілу норму годування;

цуценята годуються молоком суки перші 30 днів. З 20-го дня від народження цуценята підгодовуються коров’ячим теплим молоком, а з 30-го дня – рідкою молочною кашею. У місячному віці цуценята підгодовуються 4 рази на день по черзі м’ясним супом і молочною кашею;

годування цуценят проводиться за віковими групами так, щоб проміжки між годуваннями були різні і без різких переходів від одного виду годування до іншого. Перегодовувати цуценят не дозволяється.



Додаток 2
до Інструкції з організації
продовольчого забезпечення
Збройних Сил України
та годування штатних тварин
військових частин Збройних Сил України
шляхом залучення
суб’єктів господарювання
(пункт 3 розділу II)

ЗАЯВКА
на приготування їжі за основними та додатковими нормами харчування
на “____” _________ 20___ року

№ з/п

Час приймання їжі

Норма харчування

Кількість особового складу за заявкою, усього (осіб)

Фактично надано (особи)

Кількість особового складу (осіб), у тому числі за підрозділами

1 мр

1 тр

2 тр

3 тр

заявка

факт

заявка

факт

заявка

факт

заявка

факт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1

Сніданок

За основними нормами











№ 1 - загальновійськова











Додатково до норми











№ 1 - загальновійськова (підпункт “и” пункту 3 приміток) для особового складу на варті











2

Обід

№ 1 - загальновійськова











Додатково до норми











№ 1 - загальновійськова (підпункт “и” пункту 3 приміток) для особового складу на варті











3

Вечеря

№ 1 - загальновійськова











Додатково до норми











№ 1 - загальновійськова (підпункт “и” пункту 3 приміток) для особового складу на варті











Начальник штабу військової частини
_______________________________
М.П

Уповноважена особа виконавця
____________________________

Директор Департаменту
державних закупівель
та постачання
матеріальних ресурсів
Міністерства оборони України
полковник






В.В. Гулєвич

{Додаток 2 в редакції Наказу Міністерства оборони № 530 від 11.10.2017}


Додаток 3
до Інструкції з організації продовольчого
забезпечення Збройних Сил України
та годування штатних тварин військових
частин Збройних Сил України шляхом
залучення суб’єктів господарювання
(пункт 3 розділу II)

ЗАЯВКА
на забезпечення продуктами харчування військової частини А___________
на період з “____” _____________ 20___ року
по “____” _____________ 20__ року

Норма харчування

Кількість добових видач

Місця постачання

№ 1 – загальновійськова для військовослужбовців строкової служби

80


№ 2 – льотна

10


№ 3 – морська

50



тощо



Кількість продовольства за нормами харчування

Продовольство за нормами харчування

Одиниці виміру

Норми харчування

Норми годування штатних тварин

Разом

Борошно

кг

0,5

0,3

Хліб

кг

1

0,5

М’ясо

кг

5

2

тощо

Представник замовника _________________________

М. П.



Додаток 4
до Інструкції з організації
продовольчого забезпечення
Збройних Сил України
та годування штатних тварин
військових частин Збройних Сил України
шляхом залучення
суб’єктів господарювання
(пункт 6 розділу II)

АКТ
приймання наданих послуг з харчування

Директор Департаменту
державних закупівель
та постачання
матеріальних ресурсів
Міністерства оборони України
полковник






В.В. Гулєвич

{Додаток 4 в редакції Наказу Міністерства оборони № 530 від 11.10.2017}


Додаток 5
до Інструкції з організації продовольчого
забезпечення Збройних Сил України
та годування штатних тварин військових
частин Збройних Сил України шляхом
залучення суб’єктів господарювання
(пункт 6 розділу II)

ЗВЕДЕНИЙ АКТ
приймання наданих послуг із харчування


Додаток 6
до Інструкції з організації
продовольчого забезпечення
Збройних Сил України
та годування штатних тварин
військових частин Збройних Сил України
шляхом залучення
суб’єктів господарювання
(пункт 6 розділу II)

АКТ ПРИЙМАННЯ
послуг із забезпечення продуктами харчування військової частини

Директор Департаменту
державних закупівель
та постачання
матеріальних ресурсів
Міністерства оборони України
полковник






В.В. Гулєвич

{Додаток 6 в редакції Наказу Міністерства оборони № 530 від 11.10.2017}



Додаток 7
до Інструкції з організації продовольчого
забезпечення Збройних Сил України
та годування штатних тварин військових
частин Збройних Сил України шляхом
залучення суб’єктів господарювання
(пункт 7 розділу II)

АКТ
про порушення договірних зобов’язань суб’єктом господарювання


Додаток 8
до Інструкції з організації продовольчого
забезпечення Збройних Сил України
та годування штатних тварин військових
частин Збройних Сил України шляхом
залучення суб’єктів господарювання
(пункт 1 розділу IV)

ЗАЯВКА
на постачання (освіження, оновлення) продовольства військовій частині


Додаток 9
до Інструкції з організації продовольчого
забезпечення Збройних Сил України
та годування штатних тварин військових
частин Збройних Сил України шляхом
залучення суб’єктів господарювання
(пункт 2 розділу IV)

АКТ ПРИЙМАННЯ


Додаток 10
до Інструкції з організації
продовольчого забезпечення
Збройних Сил України
та годування штатних тварин
військових частин Збройних Сил України
шляхом залучення
суб’єктів господарювання
(пункт 4 Розділу VI)

АКТ
стану освіження запасів продовольства

Директор Департаменту
державних закупівель
та постачання
матеріальних ресурсів
Міністерства оборони України
полковник






В.В. Гулєвич

{Додаток 10 в редакції Наказу Міністерства оборони № 530 від 11.10.2017}



вгору