Про затвердження Методики визначення масивів поверхневих та підземних вод
Мінприроди України; Наказ, Методика, Перелік [...] від 14.01.20194
Документ z0287-19, чинний, поточна редакція — Прийняття від 14.01.2019
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 23.04.2019. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.01.2019  № 4


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 березня 2019 р.
за № 287/33258

Про затвердження Методики визначення масивів поверхневих та підземних вод

Відповідно до пункту 10-8 частини першої статті 15 Водного кодексу України, пункту 8 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення масивів поверхневих та підземних вод, що додається.

2. Управлінню охорони земельних та водних ресурсів (Бонь О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Кузя М.С.

Міністр

О. Семерак

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного агентства України
з управління зоною відчуження

Т.в.о. Голови
Державної служби геології та надр України

Голова Державного агентства
водних ресурсів України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

В.о. Голови Державної служби України
з питань геодезії, картографії та кадастру




В. Петрук


О.В. Кирилюк


І. Овчаренко


М. Чечоткін


О. Колотілін


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології
та природних ресурсів України
14 січня 2019 року № 4


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 березня 2019 р.
за № 287/33258

МЕТОДИКА
визначення масивів поверхневих та підземних вод

I. Загальні положення

1. Ця Методика встановлює критерії, показники та послідовність дій під час визначення масивів поверхневих та підземних вод.

2. Визначення масивів поверхневих та підземних вод здійснюється суб’єктами державного моніторингу вод, визначеними Порядком здійснення державного моніторингу вод, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 758, з метою деталізації гідрографічного районування території України, розроблення програми державного моніторингу вод, а також розроблення та оцінки ефективності виконання планів управління річковими басейнами (далі - ПУРБ).

3. У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:

запаси підземних вод - об’єм води, що міститься у масиві підземних вод і який забезпечує водовідбір у кількості понад 10 м-3 на добу;

потік підземних вод - рух вільної води під дією градієнта в порожнинному просторі гірських порід в умовах їхнього повного заповнення, який у разі забруднення може призвести до значного погіршення екологічного та/або хімічного стану масиву поверхневих вод або значного пошкодження наземних екосистем, пов’язаних із ним.

Інші терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються в значеннях, наведених у Водному кодексі України.

4. Визначення масивів поверхневих вод та масивів підземних вод є складовою аналізу характеристик району річкового басейну (далі - РРБ), здійснюється для точного опису стану поверхневих і підземних вод, ґрунтується на географічних та гідрологічних показниках, а також інформації щодо основних антропогенних впливів на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод, економічному аналізі водокористування та результатах виконання програми державного моніторингу вод.

5. Масиви поверхневих вод, визначені згідно з цією Методикою, є поверхневими водними об’єктами або їх частинами, для яких встановлюються екологічні цілі та які використовуються для оцінки досягнення цих екологічних цілей.

Масиви підземних вод, визначені згідно з цією Методикою, є підземними водними об’єктами або їх частинами, для яких встановлюються екологічні цілі та які використовуються для оцінки досягнення цих екологічних цілей.

6. Стратегічною екологічною ціллю для всіх РРБ є досягнення/підтримання «доброго» екологічного та хімічного станів масивів поверхневих вод та «доброго» хімічного та кількісного станів масивів підземних вод. Для штучних масивів поверхневих вод (далі - ШМПВ) та істотно змінених масивів поверхневих вод (далі - ІЗМПВ) стратегічною екологічною ціллю є досягнення/підтримання «доброго» екологічного потенціалу та «доброго» хімічного стану.

7. Під час визначення масивів поверхневих та підземних вод потрібно уникати зайвого поділу поверхневих і підземних водних об’єктів на менші масиви поверхневих та підземних вод та допускається об’єднання масивів поверхневих вод або масивів підземних вод у групи за умов, що це не суперечить цілям, визначеним у пунктах 5, 6 цього розділу.

8. Масиви поверхневих та підземних вод визначаються принаймні 1 раз на 6 років до розроблення програми державного моніторингу вод та ПУРБ. За потреби масиви поверхневих та підземних вод переглядаються та уточнюються.

II. Поверхневі води

1. Масив поверхневих вод має бути окремою та значущою частиною водного об’єкта.

2. Масив поверхневих вод не має перекриватися іншим або накладатися на інший масив поверхневих вод. Масив поверхневих вод не може бути складовим елементом несуміжних з ним поверхневих вод.

3. Масив поверхневих вод має відрізнятися від суміжних масивів поверхневих вод за певними ознаками (наприклад, бути іншої категорії, мати інший екологічний або хімічний стан, зазнавати специфічного антропогенного впливу).

4. До основних критеріїв, за якими визначається масив поверхневих вод, належать:

екорегіон;

категорія поверхневих вод;

типологія;

географічні та гідроморфологічні відмінності;

зміна екологічного стану;

зони (території), які підлягають охороні.

5. Масиви поверхневих вод категорій «річки» та «озера» мають належати до одного з таких екорегіонів: Карпати, Понтійська провінція, Східні рівнини, Угорська низовина (схематичне зображення екорегіонів для категорій поверхневих вод «річки» та «озера» наведено у додатку 1 до цієї Методики).

Масиви поверхневих вод категорій «перехідні води» та «прибережні води» розташовані у екорегіоні Середземне море та мають належати до одного з таких субекорегіонів: Чорне море, Азовське море.

6. Межа екорегіонів є лінією поділу водного об’єкта на окремі масиви поверхневих вод. Розміщення районів річкових басейнів у межах екорегіонів наведено у додатку 2 до цієї Методики.

7. Критерієм для визначення масивів поверхневих вод є віднесення всіх поверхневих вод до однієї з п’яти категорій:

річки;

озера;

перехідні води;

прибережні води;

штучні або істотно змінені масиви поверхневих вод.

8. Масив поверхневих вод не може складатися з різних категорій поверхневих вод. Його відносять до однієї або іншої категорії. Межею масиву поверхневих вод є точка переходу від однієї категорії до іншої.

9. Для визначення масиву поверхневих вод ІЗМПВ зміни природних характеристик водного об’єкта мають бути масштабними, відчутними не менше, ніж протягом року та насамперед мати негативний вплив на водну екосистему. Масив поверхневих вод попередньо можна віднести до категорії ІЗМПВ у разі:

перешкод у руслі (наприклад, греблі), що призвели до порушення вільної течії води, транспорту наносів та зважених речовин і вільної міграції водних організмів, коливання рівнів води;

змін характеристик водного режиму (зменшення або збільшення природних витрат води на 30 % і більше за рахунок перерозподілу стоку; якщо існують технічні можливості коливання рівнів води (наприклад, на гідровузлах) понад 1 м на добу;

якщо щонайменше 70 % довжини масиву поверхневих вод зазнало впливу на гідрологічний режим та змін морфології русла, берега або прилеглої частини заплави;

змін фізико-хімічних показників води (наприклад, температура, вміст кисню), пов’язаних з антропогенним впливом, які призводять до загибелі або зміни домінуючих видів гідробіонтів.

Остаточно масив поверхневих вод можна віднести до категорії ІЗМПВ за результатами моніторингу біологічних показників якості.

10. Масив поверхневих вод можна віднести до категорії ШМПВ, якщо його створено на тому місці, де раніше не було поверхневих вод природного походження, та якщо він не є результатом зміни, перенесення або реконструкції поверхневого водного об’єкта. ШМПВ вважаються магістральні канали, наливні водосховища/ставки, наливні водойми-охолоджувачі, канали, створені для територіального або міжбасейнового перерозподілу стоку, зрошувальні системи, осушувальні системи, кар’єрні озера тощо.

11. Масиви поверхневих вод різних категорій у межах певного екорегіону поділяються залежно від їх типу. При цьому масив поверхневих вод не може складатися з масивів різних типів.

12. Показники для поділу за типами категорій «річки» та «озера» наведено у додатку 3 до цієї Методики. При цьому для показника «висота водозбору» застосовується детальна розбивка з огляду на відмінність деяких біологічних показників залежно від висоти водозбору.

13. Ізолінія висоти рельєфу (200, 500, 800 метрів) у місці перетину нею річки або озера є межею масиву поверхневих вод.

14. Точка зміни площі водозбору річки (100, 1000, 10 000 км-2) є межею масиву поверхневих вод.

15. Поділ за типами категорій «річки» і «озера» згідно з показником «геологічні породи» здійснюється за переважаючим типом геологічних порід згідно з типами геологічних порід, визначених у додатку 4 до цієї Методики.

16. Кодування типів масивів поверхневих вод категорій «річки» та «озера» наведено у додатку 5 до цієї Методики.

17. Перелік типів категорії «річки» та їх кодів наведено у додатку 6 до цієї Методики, перелік типів категорії «озера» та їх кодів наведено у додатку 7 до цієї Методики.

18. Показники для поділу за типами категорій «перехідні води» та «прибережні води» наведено у додатку 8 до цієї Методики.

19. Для перехідних вод, крім показників «екорегіон», «середньорічна солоність» використовується показник «походження».

20. За показником «походження» перехідні води поділяються на:

лимани закриті - ті, що постійно від’єднані від моря;

лимани відкриті - ті, що мають постійне пряме гідравлічне з’єднання з морем (деякі з них мають водообмін з морськими водами через штучно побудовані протоки або ворота);

узмор’я - частина акваторії моря, яка знаходиться під впливом притоку річкової прісної води.

21. Для прибережних вод, крім показників «екорегіон», «середньорічна солоність», «середня глибина», використовуються показники «експозиція (захищеність від хвиль та вітрів)», «донні відклади». Граничні значення показника «середня глибина» враховують специфіку (прозорість води) Чорного та Азовського морів.

22. Поділ за типами категорії «прибережні води» згідно з показником «експозиція (захищеність від хвиль та вітрів)» здійснюється з урахуванням дії переважаючих вітрів та хвиль.

23. Поділ за типами категорії «прибережні води» згідно з показником «середня глибина» здійснюється з урахуванням переважаючих глибин прибережних вод.

24. Поділ за типами категорії «прибережні води» згідно з показником «донні відклади» здійснюється з урахуванням переважаючого субстрату у межах прибережних вод.

25. Кодування типів масивів поверхневих вод категорій «перехідні води» та «прибережні води» наведено у додатку 9 до цієї Методики.

26. Перелік типів категорії «перехідні води» та їх кодів наведено у додатку 10 до цієї Методики, перелік типів категорії «прибережні води» та їх кодів наведено у додатку 11 до цієї Методики.

27. Для назви типу у межах категорії «перехідні води» показники використовуються у такому порядку: середньорічна солоність - походження.

28. Для назви типу у межах категорії «прибережні води» показники використовуються у такому порядку: середньорічна солоність - експозиція (захищеність від хвиль та вітрів) - середня глибина - донні відклади.

29. Поділ за типами ШМПВ та ІЗМПВ виконується із застосуванням показників тих природних категорій вод, які найбільшою мірою їм відповідають (наприклад, водосховище - озеру, канал - річці).

30. Місце впадіння притоки, яка є подібною за гідрологічними характеристиками (розмір басейну, об’єм стоку), або злиття річок є підставою для розмежування масивів поверхневих вод або визначення масиву поверхневих вод у річці притоки, що відчутно збільшує її водність (схему визначення масивів поверхневих вод у місці злиття двох річок наведено у додатку 12 до цієї Методики).

31. Зміни гідрологічних та/або морфологічних характеристик поверхневих вод у результаті діяльності людини також є підставою для визначення масиву поверхневих вод (схему визначення масивів поверхневих вод у зв’язку з гідроморфологічними змінами наведено у додатку 13 до цієї Методики).

32. Зміна екологічного стану поверхневих вод є окремим критерієм для визначення масиву поверхневих вод (схему визначення масивів поверхневих вод відповідно до зміни екологічного стану наведено у додатку 14 до цієї Методики). Визначення екологічного стану здійснюється за даними моніторингу та/або оцінки основних антропогенних впливів.

33. Різні види використання поверхневих вод (наприклад, для питних потреб), а також зони (території), які підлягають охороні (наприклад, об’єкти Смарагдової мережі, зони санітарної охорони, зони охорони цінних видів водних біоресурсів), враховуються під час визначення меж масиву поверхневих вод. Межі масивів поверхневих вод та зон (територій), які підлягають охороні, здебільшого збігатимуться, оскільки вони визначаються для різних цілей на основі різних критеріїв. У разі якщо зона (територія), яка підлягає охороні, не повністю розташована у межах масиву поверхневих вод, можливим є поділ масиву поверхневих вод на різні масиви поверхневих вод.

III. Підземні води

1. Визначення масивів підземних вод включає поділ водоносних горизонтів на менші одиниці, їхній опис та визначення меж масивів підземних вод. При цьому необхідно уникати зайвого подрібнення водоносних горизонтів.

2. Визначення меж масивів підземних вод здійснюється з урахуванням геологічних меж потоку, за винятком, коли опис стану підземних вод та досягнення екологічних цілей потребують поділу водоносних горизонтів на більшу кількість масивів підземних вод.

3. Якщо поділ водоносного горизонту або водоносних горизонтів не може бути здійснено з урахуванням геологічних меж потоку, межі масивів підземних вод визначаються з урахуванням ліній вододілів підземних вод (якщо це безнапірні водоносні горизонти) або ліній потоку.

4. Під час визначення масивів підземних вод здійснюється аналіз геологічних карт та даних щодо свердловин з метою відокремлення різних гідрогеологічних одиниць у межах водоносного горизонту. При цьому насамперед відокремлюються наймолодші водоносні горизонти, а також водоносні горизонти, запаси яких можуть забезпечувати водовідбір у кількості понад 10 м-3 на добу.

5. Як правило, межі басейнів поверхневих вод апроксимуються з межами перших від поверхні водоносних горизонтів, а потім здійснюється визначення масивів підземних вод для глибших водоносних горизонтів, межі яких виходять за межі басейнів поверхневих вод. При цьому оцінюється гідравлічний зв’язок між водоносними горизонтами.

6. Масиви підземних вод можуть визначатися окремо в межах різних стратиграфічних підрозділів, що перекривають один одного у вертикальному розрізі, або як єдиний масив підземних вод, що охоплює різні стратиграфічні підрозділи.

З урахуванням водопропускних властивостей стратиграфічних підрозділів (наприклад, за наявності карстових процесів або тріщинуватості корінних порід) межі масиву підземних вод можуть збігатися з межами стратиграфічних підрозділів з метою забезпечення детального опису стану підземних вод.

7. Водоносні горизонти, пов’язані між собою гідравлічно та в межах яких хімічний склад води формується завдяки перетіканню підземних вод із одного водоносного горизонту до іншого, можуть бути об’єднані у єдиний масив підземних вод, що охоплює водовмісне середовище у вертикальному розрізі.

8. Опис масивів підземних вод здійснюється для визначення територій з однаковими умовами, аналізу антропогенного впливу та виявлення ділянок, у межах яких стан підземних вод перебуває під ризиком недосягнення екологічних цілей.

9. Стратегічною екологічною ціллю для масивів підземних вод є досягнення/підтримання «доброго» кількісного та хімічного станів.

10. Опис масиву підземних вод складається з первинного опису та подальшого опису.

11. Первинний опис масивів підземних вод передбачає розроблення концептуальної моделі потоку підземних вод, яка відображає умови течії підземних вод у напрямку до/з поверхневих вод та взаємозв’язок з відповідними наземними екосистемами. Під час первинного опису уточнюють межі масивів підземних вод з урахуванням наявних гідрогеологічних, геологічних, літологічних та інших даних. Далі визначається можлива уразливість масивів підземних вод до певних антропогенних впливів (наприклад, дифузні або точкові джерела забруднень, водовідбір, а також штучне поповнення запасів підземних вод) з описом останніх. Крім того, наводяться загальні характеристики порід зони аерації. Під час первинного опису масиви підземних вод з однаковими властивостями або з однаковими видами антропогенного впливу можуть бути згруповані.

12. Первинний опис включає:

перегляд даних про антропогенні впливи на підземні води з урахуванням природних умов, дифузних джерел забруднення, точкових джерел забруднення, водовідбору та штучного поповнення запасів підземних вод;

оцінку ступеню природної захищеності підземних вод від забруднення з використанням наявних даних щодо джерела забруднення, з метою оцінки ймовірного ризику в разі недосягнення екологічних цілей у частині хімічного стану підземних вод;

перегляд даних моніторингу підземних вод (хімічний склад і рівень води) та даних щодо поверхневих вод і екосистем з урахуванням природних фонових рівнів та антропогенних впливів на масиви підземних вод, а також екологічних цілей;

визначення складових водного балансу масиву підземних вод з урахуванням кількісних антропогенних впливів;

аналіз хімічного та кількісного станів підземних вод з метою визначення ймовірності виникнення ризику в разі недосягнення екологічних цілей включно з оцінкою часу надходження забруднювачів до водоносного горизонту;

оцінку можливого зв’язку масиву підземних вод з наявними водно-болотними угіддями.

13. Під час первинного опису здійснюється загальний аналіз антропогенного впливу у контексті оцінки ризиків, до яких може призвести недосягнення екологічних цілей.

Будь-який вплив розглядається як результат забруднення та водовідбору підземних вод у поєднанні зі ступенем їх природної захищеності.

Для врахування антропогенного впливу на кількісні характеристики під час водовідбору потенційний вплив може бути оцінений через показники зниження рівня підземних вод та зменшення відтоку.

14. Аналіз антропогенного впливу має бути підтверджено даними моніторингу підземних вод. Дані моніторингу також використовуються з метою оцінки довгострокових тенденцій зміни рівня та концентрації забруднюючих речовин у підземних водах.

15. Під час виконання первинного опису використовуються карти природної захищеності підземних вод (у тому числі для швидкого визначення можливого масштабу наслідків антропогенного впливу та оцінки ризику надходження забруднювача від наземних об’єктів до масивів підземних вод). Умови захищеності водоносних горизонтів від забруднення визначаються такими критеріями:

літологічний склад і потужність порід зони аерації;

літологічний склад і потужність поверхневих відкладів;

механізм руху підземних вод у межах водоносного горизонту (наприклад, для тріщинуватих або високопористих порід);

глибина залягання рівня підземних вод.

16. Якщо наявної інформації для точного визначення стану підземних вод недостатньо, як індикатор стану підземних вод використовуються результати аналізу антропогенного впливу.

17. Опис масивів підземних вод може ґрунтуватися на вже наявній інформації та результатах виконаних досліджень. Опис та визначення меж масивів підземних вод здійснюється з використанням засобів географічної інформаційної системи (далі - ГІС) - картографування.

18. Визначені масиви підземних вод подаються як картографічні шари shape-формату з атрибутивною інформацією. Результати первинного опису масивів підземних вод подаються у табличному форматі згідно з прикладом первинного опису масиву підземних вод, наведеним у додатку 15 до цієї Методики.

19. У разі відсутності достатніх даних про стан масиву підземних вод, а також виявлення ризику недосягнення масивом підземних вод екологічних цілей здійснюється подальший опис масиву підземних вод.

20. Масив підземних вод перебуває на межі ризику недосягнення екологічних цілей, якщо його стан:

класифікується як «поганий»;

вказує на суттєве та стійке підвищення концентрацій будь-якого забруднювача;

класифікується як «добрий», але очікується, що антропогенний вплив може призвести до його погіршення.

21. Оцінка ризиків недосягнення екологічних цілей наводиться у вигляді порівняння наявного стану підземних вод з екологічними нормативами якості або гранично допустимими концентраціями.

22. Подальший опис включає відповідну інформацію щодо впливу діяльності людини, а також:

геологічну характеристику масиву підземних вод включно з межами поширення та літологічним типом водомістких порід;

гідрогеологічну характеристику масиву підземних вод включно з коефіцієнтом фільтрації, пористістю та наявністю водотривів над водоносним горизонтом;

характеристику поверхневих відкладів та порід зони аерації включно з потужністю, пористістю, коефіцієнтом фільтрації та абсорбуючими властивостями;

опис стратиграфічного розрізу в межах масиву підземних вод;

опис поверхневих систем, динамічно пов’язаних з масивами підземних вод, включаючи наземні екосистеми та поверхневі водні об’єкти;

оцінку напрямків та темпів водообміну між масивом підземних вод та пов’язаною з ним поверхневою екосистемою;

дані для підрахунку річної величини живлення підземних вод (включно з річною кількістю атмосферних опадів);

характеристику хімічного складу підземних вод включно з уточненням частки антропогенного впливу у формуванні хімічного складу.

23. Для водоносних горизонтів, які частково розташовані поза межами території України, додатково наводиться інформація щодо:

розташування об’єктів водовідбору підземних вод з дебітом понад 10 м-3 на добу;

показників щорічних узагальнених обсягів водовідбору;

хімічного складу води, що видобувається з водоносного горизонту;

схеми розташування об’єктів водовідбору в місцях розвантаження водоносних горизонтів;

показників розвантаження для кожного водного об’єкта;

хімічного складу води в зонах розвантаження;

цільового призначення земель у межах об’єктів водовідбору підземних вод;

забруднювачів підземних вод та антропогенного втручання у процес живлення підземних вод (наприклад, відведення дощової води у вигляді стоків та шляхом ущільнення ґрунтів, штучне поповнення запасів підземних вод, затоплення та дренаж).

24. У процесі подальшого опису визначаються також масиви підземних вод, для яких встановлюються менш жорсткі екологічні цілі включно з оцінкою наслідків негативного впливу коливання рівня підземних вод на поверхневі води та відповідні наземні екосистеми.

25. В останню чергу визначаються масиви підземних вод, у межах яких виявлений вплив діяльності людини призвів до такого забруднення підземних вод, у разі якого досягнення їх хімічного стану «добрий» є неможливим або економічно невиправданим.

26. Визначення меж масивів підземних вод належить до процедури картографування, яка ґрунтується на результатах визначення масивів підземних вод та їх опису з використанням засобів ГІС та полягає в окресленні меж масивів підземних вод вздовж меж водоносних горизонтів.

27. Визначення меж масивів підземних вод має забезпечити досягнення відповідних екологічних цілей. Межі масивів підземних вод визначаються так, щоб дати змогу належно описати хімічний та кількісний стани підземних вод.

Заступник начальника
Управління охорони
земельних та водних ресурсів -
начальник відділу збереження
та раціонального використання
водних ресурсів






О. Бонь


Додаток 1
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 5 розділу II)

СХЕМАТИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ
екорегіонів для категорій поверхневих вод «річки» та «озера»



Додаток 2
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 6 розділу II)

РОЗМІЩЕННЯ
районів річкових басейнів у межах екорегіонів

Район річкового басейну (РРБ)

Екорегіони

кількість екорегіонів у межах РРБ

назва екорегіону

Район басейну річки Дніпро

Для категорій "річки" та "озера" - 2
Для категорій "перехідні води" та "прибережні води" - 1

Східні рівнини, Понтійська провінція;
Середземне море (субекорегіон: Чорне море)

Район басейну річки Дністер

Для категорій "річки" та "озера" - 3
Для категорій "перехідні води" та "прибережні води" - 1

Карпати, Східні рівнини, Понтійська провінція;
Середземне море (субекорегіон: Чорне море)

Район басейну річки Дунай

Для категорій "річки" та "озера" - 3
Для категорій "перехідні води" та "прибережні води" - 1

Угорська низовина, Карпати, Понтійська провінція;
Середземне море (субекорегіон: Чорне море)

Район басейну річки Південний Буг

Для категорій "річки" та "озера" - 2

Східні рівнини, Понтійська провінція

Район басейну річки Дон

Для категорій "річки" та "озера" - 1

Східні рівнини

Район басейну річки Вісла

Для категорій "річки" та "озера" - 2

Східні рівнини, Карпати

Район басейну річок Криму

Для категорій "річки" та "озера" - 1
Для категорій "перехідні води" та "прибережні води" - 2

Понтійська провінція;
Середземне море (субекорегіони: Чорне море, Азовське море)

Район басейну річок Причорномор'я

Для категорій "річки" та "озера" - 1
Для категорій "перехідні води" та "прибережні води" - 1

Понтійська провінція;
Середземне море (субекорегіон: Чорне море)

Район басейну річок Приазов'я

Для категорій "річки" та "озера" - 2
Для категорій "перехідні води" та "прибережні води" - 1

Східні рівнини, Понтійська провінція;
Середземне море (субекорегіон: Азовське море)


Додаток 3
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 12 розділу II)

ПОКАЗНИКИ
для поділу за типами категорій «річки» та «озера»

Категорія поверхневих вод

річки

озера

Екорегіон

Карпати
Угорська низовина
Понтійська провінція
Східні рівнини

Показники

Тип

1. Висота водозбору, м:
середньогір'я: понад 800
низькогір'я: від 500 до 800
височина: від 200 до 500
низовина: менше ніж 200

1. Висота водозбору, м:
середньогір'я: понад 800
низькогір'я: від 500 до 800
височина: від 200 до 500
низовина: менше ніж 200

2. Середня глибина, м:
мілке: менше ніж 3
середнє за глибиною: від 3 до 15
глибоке: понад 15

2. Площа водозбору, км-2:
мала: від 10 до 100
середня: від 100 до 1 тис.
велика: від 1 тис. до 10 тис.
дуже велика: понад 10 тис.

3. Площа водного дзеркала, км-2 :
мале: від 0,5 до 1
середнє: від 1 до 10
велике: від 10 до 100
дуже велике: понад 100

3. Геологічні породи:
вапнякові
силікатні
органічні

4. Геологічні породи:
вапнякові
силікатні
органічні


Додаток 4
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 15 розділу II)

ТИПИ
геологічних порід



Додаток 5
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 16 розділу II)

КОДУВАННЯ
типів масивів поверхневих вод категорій «річки» та «озера»



Додаток 6
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 17 розділу II)

ПЕРЕЛІК
типів категорії «річки» та їх кодів

N з/п

Код типу

Назва типу

1

2

3

Екорегіон 10 Карпати

1

UA_R_10_S_2_Si

мала річка на височині в силікатних породах

2

UA_R_10_S_3_Si

мала річка на низькогір'ї в силікатних породах

3

UA_R_10_S_4_Si

мала річка на середньогір'ї в силікатних породах

4

UA_R_10_M_2_Si

середня річка на височині в силікатних породах

5

UA_R_10_M_3_Si

середня річка на низькогір'ї в силікатних породах

6

UA_R_10_M_4_Si

середня річка на середньогір'ї в силікатних породах

7

UA_R_10_L_2_Si

велика річка на височині в силікатних породах

8

UA_R_10_L_3_Si

велика річка на низькогір'ї в силікатних породах

Кількість в екорегіоні - 8

Екорегіон 11 Угорська низовина

9

UA_R_11_S_1_Si

мала річка на низовині в силікатних породах

10

UA_R_11_S_2_Si

мала річка на височині в силікатних породах

11

UA_R_11_M_1_Si

середня річка на низовині в силікатних породах

12

UA_R_11_L_1_Si

велика річка на низовині в силікатних породах

13

UA_R_11_XL_1_Si

дуже велика річка на низовині в силікатних породах

Кількість в екорегіоні - 5

Екорегіон 12 Понтійська провінція

14

UA_R_12_S_1_Ca

мала річка на низовині у вапнякових породах

15

UA_R_12_S_1_Si

мала річка на низовині в силікатних породах

16

UA_R_12_S_1_O

мала річка на низовині в органічних породах

17

UA_R_12_S_2_Ca

мала річка на височині у вапнякових породах

18

UA_R_12_S_2_Si

мала річка на височині в силікатних породах

19

UA_R_12_M_1_Ca

середня річка на низовині у вапнякових породах

20

UA_R_12_M_1_Si

середня річка на низовині в силікатних породах

21

UA_R_12_M_1_O

середня річка на низовині в органічних породах

22

UA_R_12_L_1_Ca

велика річка на низовині у вапнякових породах

23

UA_R_12_L_1_Si

велика річка на низовині в силікатних породах

24

UA_R_12_L_1_O

велика річка на низовині в органічних породах

25

UA_R_12_XL_1_Ca

дуже велика річка на низовині у вапнякових породах

26

UA_R_12_XL_1_Si

дуже велика річка на низовині в силікатних породах

27

UA_R_12_XL_1_O

дуже велика річка на низовині в органічних породах

Кількість в екорегіоні - 14

Екорегіон 16 Східні рівнини

28

UA_R_16_S_1_O

мала річка на низовині в органічних породах

29

UA_R_16_S_1_Ca

мала річка на низовині у вапнякових породах

30

UA_R_16_S_1_Si

мала річка на низовині в силікатних породах

31

UA_R_16_S_2_O

мала річка на височині в органічних породах

32

UA_R_16_S_2_Ca

мала річка на височині у вапнякових породах

33

UA_R_16_S_2_Si

мала річка на височині в силікатних породах

34

UA_R_16_S_3_Ca

мала річка на низькогір'ї у вапнякових породах

35

UA_R_16_S_3_Ca

мала річка на низькогір'ї в силікатних породах

36

UA_R_16_M_1_O

середня річка на низовині в органічних породах

37

UA_R_16_M_1_Ca

середня річка на низовині у вапнякових породах

38

UA_R_16_M_1_Si

середня річка на низовині в силікатних породах

39

UA_R_16_M_2_Ca

середня річка на височині у вапнякових породах

40

UA_R_16_M_2_Si

середня річка на височині в силікатних породах

41

UA_R_16_L_1_O

велика річка на низовині в органічних породах

42

UA_R_16_L_1_Ca

велика річка на низовині у вапнякових породах

43

UA_R_16_L_1_Si

велика річка на низовині в силікатних породах

44

UA_R_16_L_2_Ca

велика річка на височині у вапнякових породах

45

UA_R_16_L_2_Si

велика річка на височині в силікатних породах

46

UA_R_16_XL_1_O

дуже велика річка на низовині в органічних породах

47

UA_R_16_XL_1_Ca

дуже велика річка на низовині у вапнякових породах

48

UA_R_16_XL_1_Si

дуже велика річка на низовині в силікатних породах

49

UA_R_16_XL_2_Si

дуже велика річка на височині в силікатних породах

50

UA_R_16_XL_2_Ca

дуже велика річка на височині у вапнякових породах

Кількість в екорегіоні - 25


Додаток 7
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 17 розділу II)

ПЕРЕЛІК
типів категорії «озера» та їх кодів

N з/п

Код типу

Назва типу

1

2

3

Екорегіон 12 Понтійська провінція

1

UA_L_12_S_1_SH_Ca

мале озеро на низовині мілке у вапнякових породах

2

UA_L_12_S_1_SH_Si

мале озеро на низовині мілке в силікатних породах

3

UA_L_12_S_1_SH_O

мале озеро на низовині мілке в органічних породах

4

UA_L_12_M_1_SH_Ca

середнє озеро на низовині мілке у вапнякових породах

5

UA_L_12_M_1_SH_Si

середнє озеро на низовині мілке в силікатних породах

6

UA_L_12_M_1_SH_O

середнє озеро на низовині мілке в органічних породах

7

UA_L_12_M_1_I_Ca

середнє озеро на низовині середнє за глибиною у вапнякових породах

8

UA_L_12_M_1_I_Si

середнє озеро на низовині середнє за глибиною в силікатних породах

9

UA_L_12_M_1_I_O

середнє озеро на низовині середнє за глибиною в органічних породах

10

UA_L_12_L_1_SH_Si

велике озеро на низовині мілке в силікатних породах

11

UA_L_12_L_1_SH_O

велике озеро на низовині мілке в органічних породах

12

UA_L_12_L_1_I_Si

велике озеро на низовині середнє за глибиною в силікатних породах

13

UA_L_12_L_1_I_O

велике озеро на низовині середнє за глибиною в органічних породах

14

UA_L_12_XL_1_I_Si

дуже велике озеро на низовині середнє за глибиною в силікатних породах

Кількість в екорегіоні - 14

Екорегіон 16 Східні рівнини

15

UA_L_16_S_1_SH_O

мале озеро на низовині мілке в органічних породах

16

UA_L_16_S_1_SH_Ca

мале озеро на низовині мілке у вапнякових породах

17

UA_L_16_S_1_SH_Si

мале озеро на низовині мілке в силікатних породах

18

UA_L_16_S_1_I_O

мале озеро на низовині середнє за глибиною в органічних породах

19

UA_L_16_S_1_I_Ca

мале озеро на низовині середнє за глибиною у вапнякових породах

20

UA_L_16_S_1_I_Si

мале озеро на низовині середнє за глибиною в силікатних породах

21

UA_L_16_S_2_SH_Si

мале озеро на височині мілке в силікатних породах

22

UA_L_16_M_1_SH_O

середнє озеро на низовині мілке в органічних породах

23

UA_L_16_M_1_SH_Ca

середнє озеро на низовині мілке у вапнякових породах

24

UA_L_16_M_1_SH_Si

середнє озеро на низовині мілке в силікатних породах

25

UA_L_16_M_1_I_O

середнє озеро на низовині середнє за глибиною в органічних породах

26

UA_L_16_M_1_I_Ca

середнє озеро на низовині середнє за глибиною у вапнякових породах

27

UA_L_16_M_1_I_Si

середнє озеро на низовині середнє за глибиною в силікатних породах

28

UA_L_16_M_2_SH_Ca

середнє озеро на височині мілке у вапнякових породах

29

UA_L_16_M_2_SH_Si

середнє озеро на височині мілке в силікатних породах

30

UA_L_16_L_1_SH_O

велике озеро на низовині мілке в органічних породах

31

UA_L_16_L_1_I_O

велике озеро на низовині середнє за глибиною в органічних породах

32

UA_L_16_L_1_I_Si

велике озеро на низовині середнє за глибиною в силікатних породах

Кількість в екорегіоні - 18


Додаток 8
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 18 розділу II)

ПОКАЗНИКИ
для поділу за типами категорій «перехідні води» та «прибережні води»

Категорія поверхневих вод

перехідні води

прибережні води

Екорегіон

Середземне море

Суб-екорегіони

Чорне море
Азовське море

Показники

Тип

1. Середньорічна солоність, ‰:
опріснені: менше ніж 0,5
олігогалинні: від 0,5 до 5
мезогалинні: від 5 до 18
полігалинні: від 18 до 30
еврігалинні: від 30 до 45
гіпергалинні: понад 45

1. Середньорічна солоність, ‰:
мезогалинні: від 5 до 18

2. Походження:
лимани закриті
лимани відкриті
узмор'я

2. Експозиція (захищеність від хвиль та вітрів):
захищені (затоки, бухти);
відкриті (мисові зони, пряме узбережжя)

3. Середня глибина, м:
мілкі: менше ніж 15
середні за глибиною: від 15 до 50
глибокі: понад 50

4. Донні відклади:
глинисто-мулисті
мулисто-піщані
піщані


Додаток 9
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 25 розділу II)

КОДУВАННЯ
типів масивів поверхневих вод категорій «перехідні води» та «прибережні води»



Додаток 10
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 26 розділу II)

ПЕРЕЛІК
типів категорії «перехідні води» та їх кодів

N з/п

Назва типу

Код типу

M5 - Чорне море

1

UA_TW_M5_O_O

олігогалинні відкриті лимани

2

UA_TW_M5_O_C

олігогалинні закриті лимани

3

UA_TW_M5_M_O

мезогалинні відкриті лимани

4

UA_TW_M5_M_C

мезогалинні закриті лимани

5

UA_TW_M5_P_O

полігалинні відкриті лимани

6

UA_TW_M5_P_C

полігалинні закриті лимани

7

UA_TW_M5_E_O

еврігалинні відкриті лимани

8

UA_TW_M5_E_C

еврігалинні закриті лимани

9

UA_TW_M5_M_M

мезогалинні узмор'я

Кількість - 9

M6 - Азовське море

10

UA_TW_M6_E_O

еврігалинні відкриті лимани

11

UA_TW_M6_E_C

еврігалинні закриті лимани

12

UA_TW_M6_M_C

мезогалинні закриті лимани

13

UA_TW_M6_P_O

полігалинні відкриті лимани

Кількість - 4


Додаток 11
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 26 розділу II)

ПЕРЕЛІК
типів категорії «прибережні води» та їх кодів

N з/п

Код типу

Назва типу

M5 - Чорне море

1

UA_CW_M5_M_EX_S_CS

мезогалинні незахищені мілкі глинисто-мулисті

2

UA_CW_M5_M_EX_S_SS

мезогалинні незахищені мілкі мулисто-піщані

3

UA_CW_M5_M_EX_S_S

мезогалинні незахищені мілкі піщані

4

UA_CW_M5_M_EX_I_SS

мезогалинні незахищені середні мулисто-піщані

5

UA_CW_M5_M_EX_I_S

мезогалинні незахищені середні мулисто-піщані

6

UA_CW_M5_M_EX_D_CS

мезогалинні незахищені глибокі глинисто-мулисті

7

UA_CW_M5_M_EX_D_SS

мезогалинні незахищені глибокі мулисто-піщані

8

UA_CW_M5_M_SH_S_CS

мезогалинні закриті мілкі глинисто-мулисті

9

UA_CW_M5_M_SH_S_SS

мезогалинні закриті мілкі мулисто-піщані

10

UA_CW_M5_M_SH_I_CS

мезогалинні закриті середні глинисто-мулисті

11

UA_CW_M5_M_SH_I_SS

мезогалинні закриті середні мулисто-піщані

12

UA_CW_M5_M_SH_I_S

мезогалинні закриті середні піщані

Кількість - 12

M6 - Азовське море

13

UA_CW_M6_M_EX_S_CS

мезогалинні відкриті мілкі глинисто-мулисті

14

UA_CW_M6_M_SH_S_CS

мезогалинні захищені мілкі глинисто-мулисті

15

UA_CW_M6_M_SH_S_SS

мезогалинні захищені мілкі мулисто-піщані

16

UA_CW_M6_M_SH_S_SS

мезогалинні захищені мілкі мулисто-піщані

Кількість - 4


Додаток 12
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 30 розділу II)

СХЕМА
визначення масивів поверхневих вод у місці злиття двох річок

МПВ - масив поверхневих вод



Додаток 13
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 31 розділу II)

СХЕМА
визначення масивів поверхневих вод у зв’язку з гідроморфологічними змінами

МПВ - масив поверхневих вод



Додаток 14
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 32 розділу II)

СХЕМА
визначення масивів поверхневих вод відповідно до зміни екологічного стану

МПВ - масив поверхневих вод



Додаток 15
до Методики визначення масивів
поверхневих та підземних вод
(пункт 18 розділу III)

ПРИКЛАД
первинного опису масиву підземних вод

_____________________________________________________________
(назва масиву підземних вод)

Параметри

Водоносний горизонт у алювіальних відкладах заплав і I-III надзаплавних терас

Літолого-гідрогеологічна колонка

Код масиву підземних вод

UAM5200Q100*

Назва масиву підземних вод

Алювіальний, заплава і I-III надзаплавні тераси

Площа поширення, км-2

6926,3

Геологічний індекс

1) aH
2) aPIII

Літологія

1) алювіальні голоценові відклади русел і заплав рік (піски, супіски, суглинки, гравій, галечники)
2) алювіальні відклади верхнього плейстоцену I-III надзаплавних терас річок (гравійно-галечникові відклади з прошарками піску та суглинку)

Ґрунтові або напірні води

1) безнапірні
2) безнапірні, місцями слабонапірні

Склад перекриваючих відкладів

Суглинки лесоподібні, супіски, ґрунтовий шар

Потужність водоносної товщі, м min, max, середнє

1) від 1,5 до 13, переважає 5-6
2) 1-20

Коефіцієнт фільтрації, К, м/добу, min, max, середній

1) від 0,5 до 730
2) від 0,1 до 300

Коефіцієнт водопровідності, Km, м-2/добу, min, max, середній

Рівень підземних вод, м, min, max, середній у спостережному періоді

1) 0,3-9,3;
2) 0,5-18;
п'єзи - +0,03 - +2,6

Річна амплітуда коливання рівня, м

1) 2-3;
2) 1,5-2

Водовідбір >10 м -3/добу: так/ні

Так

Кількість експлуатаційних свердловин (водозаборів)

> 80 групових та одиночних водозаборів

Експлуатується для питного, сільськогосподарського або промислового водозабезпечення

Господарсько-питне та сільськогосподарське водозабезпечення

Дебіт свердловин або джерел, дм -3

1) свердловини - від 0,1-2 до 25-73
джерела - 0,06-2,5
2) свердловини - 0,002-19
джерела - 0,01-0,5

Хімічний склад (основні катіони та аніони)

Води прісні (мінералізація - 0,3 - 0,7 г/дм-3); переважають гідрокарбонатні кальцієві та кальцієво-магнієві (Ca, Mg, HCO3)

Основне джерело живлення

Інфільтрація атмосферних опадів, частково поверхневі води

Взаємозв'язок з поверхневими водами

Інтенсивність зв'язку:
за тривалістю запізнення відбору підземних вод на річковий стік "τ": від досить інтенсивної, з періодом τ до 1 року, - в заплавах і до інтенсивної, з періодом τ 1-5 років, - у надзаплавних терасах;
за коефіцієнтами зв'язку між ресурсами поверхневих та підземних вод на родовищах підземних вод - досить інтенсивна (Кзв. = 0,95 - 0,98)

Тенденція зміни рівня (понижується-підвищується)

Природні коливання залежно від кількості атмосферних опадів

Переважаючий тип людської діяльності над об'єктом

Водовідбір, у тому числі для централізованого та нецентралізованого водопостачання

Хімічний стан

Добрий.
Місцеве забруднення продуктами розкладу органічних речовин (нітрати, нітрити, аміак).
Ґрунтові води долини р. Тисмениця забруднені промисловими стоками нафтопереробних підприємств

Кількісний стан

Добрий. Водоносний горизонт в алювіальних відкладах голоцену і I-III надзаплавних терас є єдиним основним джерелом для водозабезпечення великих населених пунктів

Достовірність інформації (висока-низька)

Висока

Кількість річних опадів, мм

У гірській частині водозбору р. Дністер - 1200 мм, у нижній течії - до 500 мм.
За метеостанціями:
Турка - 930 мм
Стрий - 786 мм
Івано-Франківськ - 689 мм
Львів - 740 мм
Тернопіль - 612 мм
Кам'янець-Подільський - 575 мм
Одеса - 464 мм

__________
* Країна, міжнародний код морської системи, басейн річки, суббасейн річки, геологічна система (геологічний вік водовмісних відкладів), номер масиву підземних вод.



вгору