Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя
Держфінпослуг; Розпорядження, Методика від 27.01.200424
Документ z0198-04, чинний, поточна редакція — Редакція від 19.10.2018, підстава - z1081-18

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

27.01.2004  № 24


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 лютого 2004 р.
за № 198/8797

Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя

{Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг
№ 110 від 01.03.2011
Розпорядженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків
фінансових послуг
№ 2421 від 27.11.2012
№ 295 від 04.02.2016
№ 1455 від 21.08.2018}

Відповідно до Закону України "Про страхування" та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України ПОСТАНОВИЛА:

1. Затвердити Методику формування резервів із страхування життя (додається).

2. Департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Ігнащенко В.А.) та Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) разом з Департаментом державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Ігнащенко В.А.) у тижневий термін з дня державної реєстрації цього розпорядження звернутися до Міністерства фінансів України стосовно скасування наказу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 23 червня 1997 року № 46 "Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 липня 1997 року за № 262/2066.

4. Страховикам, які отримали ліцензії на здійснення страхування життя, протягом півроку з дати набрання чинності цим розпорядженням подати до Держфінпослуг копію Положення про формування резервів із страхування життя відповідно до пункту 7.3 Методики формування резервів із страхування життя, затвердженої цим розпорядженням.

5. Відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (Нагорняк М.В.) забезпечити опублікування цього розпорядження у засобах масової інформації після його державної реєстрації.

6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на директора Департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг Ігнащенка В.А.

Голова Комісії

В.Суслов




ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження Державної
комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України
27.01.2004  № 24


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 лютого 2004 р.
за № 198/8797

МЕТОДИКА
формування резервів із страхування життя

1. Загальні положення

1.1. Ця Методика, розроблена відповідно до вимог підпунктів 141.1.3 та 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України, статей 9, 28, 31 та 36 Закону України "Про страхування" та статті 27 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", установлює основні принципи оцінки вартості грошових зобов'язань страховика за договорами страхування життя (далі - договір). Для цілей цієї Методики під формуванням страхових резервів (розрахунком резервів) мається на увазі саме оцінка обсягу страхових зобов'язань.

{Пункт 1.1 глави 1 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 295 від 04.02.2016}

1.2. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

актуарна вартість потоку платежів (страхових внесків, страхових виплат) на визначену дату - математичне очікування вартості потоку на цю дату;

{Абзац третій пункту 1.2 глави 1 виключено на підставі Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 295 від 04.02.2016}

{Абзац четвертий пункту 1.2 глави 1 виключено на підставі Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 295 від 04.02.2016}

базис розрахунку резервів (страхових премій) - сукупність значень параметрів, що впливають на розміри резервів (страхових премій). За договором базис розрахунку резервів може відрізнятися від базису розрахунку страхових премій;

страхова нетто-премія - розрахункова величина, що визначається за кожним ризиком виходячи з ймовірності настання страхового випадку за даним ризиком та очікуваної величини страхової виплати, яка обчислюється таким чином, щоб на початок дії договору актуарна вартість потоку нетто-премій дорівнювала актуарній вартості потоку майбутніх виплат (без урахування бонусів) за таким ризиком;

{Пункт 1.2 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

страхова брутто-премія - страхова премія, що сплачується страхувальником відповідно до умов договору;

страхова річниця - календарна дата, місяць та день якої збігаються з визначеною (передбаченою ) договором датою початку його дії;

страховий рік - рік, що починається з дати, яка збігається із страховою річницею, та закінчується календарною датою, що передує наступній страховій річниці.

2. Складові частини страхових резервів

2.1. Страхові резерви із страхування життя є оцінкою вартості грошових зобов'язань страховика за договорами та майбутніх витрат для забезпечення їх виконання.

2.2. Страхові резерви із страхування життя поділяються на:

резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

резерви належних виплат страхових сум.

2.3. Для коригування фінансового результату для цілей оподаткування відповідно до підпунктів 141.1.3 та 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України розраховується величина зменшення (збільшення) протягом звітного періоду суми математичних резервів (резервів довгострокових зобов’язань), сформованих відповідно до вимог цієї Методики.

{Главу 2 доповнено новим пунктом 2.3 згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011; в редакції Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 295 від 04.02.2016}

2.4. Частка перестраховиків у відповідних видах страхових резервів із страхування життя розраховується тими самими методами, що і такі страхові резерви.

{Главу 2 доповнено новим пунктом згідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 295 від 04.02.2016}

3. Загальні вимоги до розрахунку математичних резервів та викупних сум

3.1. Резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) складаються з:

резервів нетто-премій;

резервів витрат на ведення справи;

резервів вирівнювання;

резерву бонусів.

{Пункт 3.1 глави 3 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

3.2. Розрахунок математичних резервів здійснюється з використанням актуарних методів.

3.3. Розрахунок математичних резервів здійснюється окремо за кожним чинним на звітну дату договором з урахуванням темпів зростання інфляції, якщо це передбачено договором.

Загальна величина математичного резерву дорівнює сумі резервів, розрахованих окремо за кожним договором.

{Пункт 3.3 глави 3 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

3.4. Розрахунок резерву нетто-премій на страхову річницю здійснюється проспективно - як різниця між актуарною вартістю потоку майбутніх страхових виплат (без урахування бонусів) та актуарною вартістю потоку майбутніх страхових нетто-премій.

У разі якщо особливості окремих видів договорів (окремих страхових ризиків, передбачених у договорі ) не можуть бути повною мірою враховані проспективно, розрахунок резерву нетто-премій за такими договорами (ризиками) може здійснюватися ретроспективно - на підставі інформації про отримані страхові внески (премії) та здійснені страхові виплати.

3.5. Розрахунок резерву витрат на ведення справи на страхову річницю здійснюється проспективно - як різниця між актуарною вартістю потоку майбутніх витрат страховика із забезпечення виконання зобов'язань за договором після закінчення строку сплати страхових внесків та актуарною вартістю потоку наступних надходжень тієї частини брутто-премії, що йде на покриття майбутніх витрат.

3.6. Резерв вирівнювання розраховується в разі, якщо при розрахунку математичних резервів за договором актуарна вартість потоку майбутніх страхових нетто-премій перевищує 97 відсотків від актуарної вартості потоку майбутніх страхових брутто-премій, яка обчислюється на базисі розрахунку резервів, та дорівнює величині такого перевищення. В іншому випадку резерв вирівнювання за договором не формується, а його величина вважається рівною нулю.

Формування резерву вирівнювання здійснюється з метою забезпечення виконання страховиком зобов'язань у випадку, якщо величина страхової премії (внесків) за договором страхування є недостатньою для забезпечення майбутніх страхових виплат.

{Главу 3 доповнено новим пунктом 3.6 згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

3.7. Резерв бонусів є оцінкою актуарної вартості додаткових зобов'язань страховика, що виникають при збільшенні розмірів страхових сум та (або) страхових виплат за результатами отриманого інвестиційного доходу та за іншими фінансовими результатами діяльності страховика (участь у прибутках страховика).

Резерв бонусів оцінюється як актуарна вартість додаткових зобов'язань страховика.

Інвестиційний дохід, отриманий від розміщення коштів із страхування життя та участі в прибутках страховика станом на звітну дату, що належить згідно з вимогами законодавства про страхову діяльність та податкового законодавства до розподілу за договорами страхування життя, але ще не повідомлений страхувальнику, є складовою частиною резерву бонусів.

До дати направлення письмового повідомлення страхувальника про розмір прийнятих додаткових зобов'язань персоніфікація резерву бонусів за договором може бути скоригована.

{Пункт 3.7 глави 3 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

3.8. Якщо умовами договору передбачено право страхувальника в майбутньому вибрати спосіб виконання страховиком зобов'язань за договором (здійснити одноразову страхову виплату в разі досягнення застрахованою особою визначеного договором віку чи виплату ануїтету, змінити періодичність виплати ануїтету тощо), то для розрахунку резервів використовується варіант, за яким актуарна вартість майбутніх страхових виплат більша.

3.9. Якщо умови договору страхування передбачають можливість сплати додаткових страхових премій і відповідний перерахунок страхових сум та (або) виплат, то для розрахунку резерву нетто-премій розміри страхових сум та (або) виплат визначаються на дату його розрахунку, а розміри майбутніх страхових премій вважаються такими, що відповідають умовам договору та забезпечують найбільший розмір резерву.

3.10. Розрахунок резерву нетто-премій, резерву витрат на ведення справи та резерву вирівнювання на звітну дату, що не збігається зі страховою річницею, здійснюється методом інтерполяції між розмірами цих резервів на найближчі страхові річниці.

При інтерполяції резерву нетто-премій до розрахунку також включається частина нарахованої страхової нетто-премії, що відповідає проміжку часу, починаючи від звітної дати, на яку розраховується резерв, до кінця періоду, за який дана премія сплачена.

Страхові річниці можуть бути замінені на найближчі до звітної дати календарні дати, які відповідають цілому числу кварталів (місяців), що пройшли з дня набрання чинності договором.

У випадку, якщо строк дії договору не є цілим числом років, то для розрахунку таких резервів після дати останньої страхової річниці інтерполяція здійснюється між значенням резервів на останню річницю та датою закінчення договору страхування життя.

{Пункт 3.10 глави 3 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

3.11. На дати, наступні за днем закінчення строку дії договору, математичні резерви вважаються рівними нулю.

3.12. Страховик одночасно з розрахунком страхових резервів за кожним договором оцінює обсяг страхових зобов'язань перестраховика.

Частка зобов'язань перестраховика в резервах довгострокових зобов'язань зі страхування життя розраховується проспективно на базисі розрахунку резервів або ретроспективно, виходячи з нарахованої страхової премії перестраховику.

{Пункт 3.12 глави 3 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

3.13. Викупна сума на будь-яку дату не повинна перевищувати математичного резерву на цю дату. Розмір викупної суми залежить від строку дії договору та розраховується згідно з Методикою, яка є невід'ємною частиною правил страхування життя.

4. Загальні вимоги до розрахунку резерву належних виплат страхових сум

4.1. Резерв належних виплат страхових сум складається з:

резерву заявлених, але не врегульованих збитків;

резерву збитків, що виникли, але не заявлені.

4.2. Розрахунок резерву заявлених, але не врегульованих збитків здійснюється за кожним чинним на звітну дату договором окремо. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, здійснюється за сукупністю договорів у цілому. Загальна величина резерву належних виплат страхових сум дорівнює сумі зазначених резервів.

4.3. Резерв заявлених, але не врегульованих збитків є оцінкою грошових зобов'язань страховика щодо страхових випадків, що мали місце у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були виконані або виконані не повністю на звітну дату.

Величина резерву заявлених, але не врегульованих збитків визначається у сумарному розмірі не сплачених на звітну дату грошових сум, що мають бути виплачені:

а) у зв'язку із страховими випадками, про факт настання яких заявлено страховику в установленому законодавством та договором порядку;

б) при настанні термінів здійснення виплат ануїтету, за якими (термінами) згідно з умовами договору не вимагається заява на виплату;

в) у зв'язку з достроковим припиненням дії договору або із змінами умов договору;

г) у зв'язку з настанням страхового випадку, який стався протягом звітного періоду або попередніх періодів, коли про факт дожиття застрахованої особи не було заявлено на звітну дату.

{Абзац другий підпункту 4.3 глави 4 доповнено новим підпунктом "г" згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

4.4. Резерв збитків, що виникли, але не заявлені, є оцінкою грошових зобов'язань страховика, що виникли внаслідок смерті застрахованої особи, нещасного випадку та (або) хвороби щодо страхових випадків, які могли статися у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були заявлені на звітну дату.

{Абзац перший пункту 4.4 глави 4 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

Оцінка резерву збитків, що виникли, але не заявлені, здійснюється актуарними методами.

5. Модифікація резерву нетто-премій

5.1. З метою врахування витрат на укладання договору може здійснюватися модифікація (цильмеризація) резерву нетто-премій (далі - модифікація резерву).

{Пункт 5.1 глави 5 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

5.2. Модифікація резерву застосовується лише за умови сплати страхових премій частинами протягом не менше 3 років.

5.3. Модифікація резерву здійснюється шляхом зменшення розміру резерву нетто-премій на фіксований для даного договору відсоток (рівень модифікації) актуарної вартості потоку майбутніх нетто-премій.

5.4. Процедура модифікації повинна відповідати таким загальним вимогам:

на кінець першої страхової річниці модифікований резерв не повинен бути від'ємним;

рівень модифікації не повинен перевищувати 5 відсотків.

5.5. Якщо протягом першого страхового року модифікований резерв набирає від'ємного значення, вважається, що він має нульове значення.

6. Вимоги до базису розрахунку математичних резервів

6.1. Базис розрахунку математичних резервів установлюється страховиком і включає:

демографічні показники тривалості життя (таблиці смертності);

ймовірності настання ризиків певної хвороби та (або) нещасного випадку чи їх наслідків, якщо страхування на випадок настання таких подій передбачене правилами страхування;

річну ставку інвестиційного доходу.

6.2. Річна ставка інвестиційного доходу не може перевищувати 4 відсотків.

6.3. Базиси розрахунку математичних резервів за групами договорів можуть відрізнятися.

{Пункт 6.4 глави 6 виключено на підставі Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

7. Прикінцеві положення

7.1. Рішення щодо формування резерву витрат на ведення справи та резерву збитків, що виникли, але не заявлені, приймається страховиком. У разі якщо зазначені резерви не формуються, вони вважаються рівними нулю.

7.2. При розрахунку страхових резервів допускаються спрощення та наближення у разі, якщо може бути обґрунтовано, що їх вплив на результати розрахунку резервів несуттєвий.

7.3. Розрахунок страхових резервів виконується страховиком на підставі положення про формування резервів із страхування життя (далі - Положення), що розробляється відповідно до цієї Методики та затверджується страховиком. Положення повинно бути підписано актуарієм, який відповідає вимогам законодавства, та скріплено підписом відповідальної особи страховика. Копія Положення подається до Нацкомфінпослуг протягом 15 календарних днів після затвердження страховиком.

Таблиці смертності, які входять до базису розрахунку резервів, подаються страховиком в електронному вигляді на

оптичному носії типу CD+-R або DVD+-R.

{Пункт 7.3 глави 7 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2421 від 27.11.2012, № 1455 від 21.08.2018}

7.4. У разі затвердження змін до Положення страховики зобов'язані подати до Нацкомфінпослуг копію змін до Положення протягом 15 календарних днів після затвердження їх страховиком.

{Главу 7 доповнено новим пунктом 7.4 згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2421 від 27.11.2012}

7.5. Положення має включати:

перелік вживаних термінів і позначень;

склад страхових резервів;

опис методів і формули розрахунку страхових резервів;

сукупність параметрів, необхідних для розрахунку страхових резервів (базис розрахунку резервів);

порядок розрахунку і нарахування бонусів за договорами;

особливості методів розрахунку страхових резервів за договорами перестрахування;

порядок розрахунку обсягу страхових зобов'язань перестраховика.

При цьому для кожної формули або групи формул, що відповідають подібним умовам страхування, в стислій формі наводяться відомості, які впливають на розрахунок резервів, зокрема:

страхові ризики (смерть застрахованої особи, дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку, втрата працездатності внаслідок нещасного випадку та (або) хвороби тощо); порядок сплати страхової премії;

умови здійснення страхової виплати: страхова сума (її частина) та (або) регулярні, послідовні виплати обумовлених у договорі сум (ануїтети);

умови перерахунку (зміни) страхової суми (постійна, збільшується, зменшується, повернення внесків тощо).

{Главу 7 доповнено новим пунктом 7.5 згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

7.6. За порушення вимог цієї Методики до страховиків застосовуються заходи впливу, передбачені законом.

{Главу 7 доповнено новим пунктом 7.6 згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 110 від 01.03.2011}

Директор Департаменту
державного регулювання
та розвитку ринків
фінансових послуг




В. Ігнащенко



вгору