Про затвердження Правил експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення
Зміст документа
- МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ НАКАЗ 16.01.2012 № 23
- Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2012 р. за № 170/20483
- Про затвердження Правил експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення
- Відповідно до статті 7 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житло...
- 1. Затвердити Правила експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення, що додаються.
- 2. Управлінню благоустрою територій та комунального обслуговування (Ігнатенко О.П.) разом з Департаментом нормативно-правового регулювання (Татаринцева М.А.)...
- 3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
- 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Аліпова О.М.
- ПОГОДЖЕНО: Міністр екології та природних ресурсів України Заступник Міністра надзвичайних ситуацій України Перший заступник Міністра охорони здоров'я України...
- ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.01.2012 № 23
- Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2012 р. за № 170/20483
- ПРАВИЛА експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення
- І. Загальні положення
- 1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією споруд ін...
- 1.2. Наведені в цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
- інженерні споруди - об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджув...
- обстеження - процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності споруд інженерного захисту територій від підтоплення, його частин ...
- ремонт - комплекс операцій з відновлення справності або працездатності інженерної споруди або її конструктивних елементів;
- споруди інженерного захисту територій - комплекс інженерних споруд, призначений для відвернення негативної дії небезпечного підняття рівня ґрунтових вод і по...
- технічний огляд - комплекс операцій із здійснення оперативного контролю за дотриманням встановленого режиму експлуатації за зовнішніми ознаками, а також для ...
- технічний стан - стан інженерної споруди, який характеризується в певний момент часу, за певних умов навколишнього середовища значеннями параметрів, установл...
- Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України, Законі України "Про благоустрій населених пунктів".
- 1.3. Ці Правила є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією споруд інжен...
- 1.4. Ці Правила не поширюються на підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері розвитк...
- Ці Правила не поширюються на системи захисту від шкідливої дії вод (підтоплення, паводок, повінь), гідротехнічні споруди і канали (берегоукріплення, захисні ...
- 1.5. Суб'єкти господарювання, що експлуатують споруди інженерного захисту територій від підтоплення, повинні:
- 1.5.1. Володіти інформацією щодо короткострокових та довгострокових прогнозів погоди та максимальних рівнів і витрат паводків та весняних повеней.
- 1.5.2. Мати таку технічну документацію:
- схему генерального плану території споруди інженерного захисту від підтоплення з нанесенням її планового розміщення, основними розмірами та відмітками;
- показники стану ґрунтових вод та дані моніторингу небезпечного підняття рівня ґрунтових вод, отримані відповідно до Положення про систему моніторингу підтопл...
- паспорти технічного стану споруд інженерного захисту територій, складені відповідно до вимог Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації вироб...
- інструкцію з експлуатації споруди інженерного захисту території від підтоплення, розроблену суб'єктом господарювання, що здійснює експлуатацію цієї споруди, ...
- посадові інструкції обслуговуючого персоналу;
- інструкції з попередження та ліквідації можливих аварій, розроблені суб'єктом господарювання, що здійснює експлуатацію цієї споруди.
- 1.6. Ремонт та утримання будівель і споруд інженерного захисту територій від підтоплення здійснюються у порядку, затвердженому наказом Державного комітету Ук...
- 1.7. Аварійний ремонт споруд інженерного захисту територій повинен включати роботи з ліквідації і запобігання можливим аваріям і аварійним випадкам.
- Такі роботи повинні розпочинатися негайно і проводитися безперервно максимальною кількістю робітників.
- 1.8. Для виконання ремонтних робіт аварійного характеру на спорудах інженерного захисту територій повинен бути аварійний запас матеріалів, інструменту, а так...
- Витрачати аварійний запас на інші потреби не дозволяється (за винятком оновлення матеріалів по термінах споживання). Аварійний запас матеріалів, інструменту,...
- 1.9. Скидання фекальних, промислових та інших стічних вод у підземні й відкриті дрени, приймальні камери насосних станцій і оглядові колодязі, а також здійсн...
- II. Експлуатація дренажних систем
- 2.1. Експлуатація дренажних систем включає:
- утримання споруд у належному технічному стані;
- контроль за роботою дренажних систем;
- періодичні технічні огляди;
- поточний та капітальний ремонт.
- 2.2. До складу робіт з утримання дренажних систем у належному технічному стані входять:
- регулярне, не рідше одного разу на місяць, очищення і промивання труб та колодязів горизонтальних дренажів;
- систематичне, не рідше одного разу на місяць, провітрювання оглядових колодязів;
- утеплення на зимовий період дренажних та оглядових колодязів на дренажах;
- зняття утеплення дренажних та оглядових колодязів на дренажах з настанням теплого періоду з середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище плюс 10°С;
- періодичні, не рідше одного разу на місяць, вимірювання рівня осаду у відстійниках дренажних колодязів та його видалення;
- очищення від сміття, снігу, льоду лотків, кюветів, канав, водовідвідних канав і кришок колодязів;
- скошування та виполювання рослинності у відкритих дренах.
- 2.3. Траси дренажів на поверхні землі повинні позначатися пікетажними стовпчиками або маркувальними знаками, установленими на стінах будинків і споруд.
- 2.4. Суб'єкти господарювання, що експлуатують спостережні (режимні) свердловини, прокачують їх не рідше одного разу на 3 місяці і щоразу перед відбором проб ...
- 2.5. Вимірювання рівня води у свердловинах повинно здійснюватись за допомогою відповідного контрольно-вимірювального обладнання.
- Після кожного чергового вимірювання свердловину щільно закривають кришкою і замикають.
- 2.6. Технічні огляди повинні включати зовнішній і внутрішній огляди дренажної системи.
- 2.7. Під час спостережень за коливаннями рівня ґрунтових вод складають:
- журнал висот стояння рівнів води у свердловинах за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил;
- хронологічні графіки коливань рівня води для кожної свердловини окремо;
- хронологічний графік коливання витрати дренажних вод у контрольних створах.
- 2.8. Під час зовнішніх технічних оглядів (не рідше одного разу на місяць) повинні перевірятись:
- наявність і стан пікетажних стовпчиків і маркувальних знаків;
- загазованість колодязів;
- зовнішній стан колодязів, щільність прилягання кришок;
- цілісність люків, кришок, горловин, скоб і сходів;
- ступінь наповнення труб, наявність підпору (затоплень), засмічень та інших порушень, видимих з поверхні землі;
- наявність осідань і тріщин ґрунту;
- деформація будинків і споруд, що перебувають у безпосередній близькості до трас, а також підвальні приміщення, затоплені ґрунтовими водами;
- наявність завалів на трасі підземних споруд;
- здійснення недозволених робіт на трасі підземних споруд;
- наявність спусків у колодязі;
- чистота русла відкритих дренів і стійкість їх укосів;
- справність труб - переїздів, наявність їх замулення.
- 2.9. Під час внутрішніх оглядів (не рідше двох разів на рік) необхідно:
- проводити огляд конструктивних елементів дренажів;
- здійснювати вилучення фільтрів вертикального дренажу з метою перевіряння замулення й хімічної корозії фільтруючих частин дренажу;
- здійснювати розкриття горизонтальних дренажів з перевірянням фільтруючих та водопровідних частин;
- перевіряти стан кріплення конструктивних елементів дренажів на наявність деформацій, тріщин бетону та інших ознак порушення стійкості й міцності кріплення.
- 2.10. Поточний ремонт дренажної системи включає:
- заміну пошкоджених кришок колодязів;
- заміну фільтрів дренажних колодязів у разі їх хімічного заростання або замулювання;
- відновлення пошкоджених і зношених маркувальних знаків дренажних та оглядових колодязів.
- 2.11. Капітальний ремонт дренажної системи включає:
- відбудову зруйнованих елементів дренажної системи;
- відновлення і заміну пошкодження споруд фільтрової підготовки, дренажних фільтрів (осипів), дренажних труб, колекторів, колодязів, водовипусків, усіх частин ...
- 2.12. Контроль за роботою дренажних систем здійснюється суб'єктом господарювання, що експлуатує дренажну систему, шляхом виконання спостережень у такі терміни:
- 2-3 рази на місяць - за коливаннями рівня ґрунтових вод у свердловинах, призначених для контролю роботи дренажу;
- 2-3 рази на місяць - на водомірному посту в місці підключення до водозбору;
- 1 раз на місяць - виміри витрат води в цілому в дренажній системі та на її окремих ділянках;
- 1 раз на три місяці - добір проб води з дренажної системи і свердловин для хімічного аналізу води;
- 1 раз на місяць - спостереження за утворенням нашарувань у трубах систем.
- III. Експлуатація дренажних насосних станцій
- 3.1. Дренажні насосні станції повинні забезпечувати безперебійне відкачування дренажних, талих та дощових вод.
- Експлуатація дренажних насосних станцій включає:
- утримання у належному санітарному стані приміщення насосної станції;
- нагляд за станом будівельних конструкцій, трубопровідної арматури, устаткування і комунікацій, а також режимом роботи насосних агрегатів;
- облік роботи основного механічного та енергетичного устаткування;
- поточний та капітальний ремонт устаткування.
- 3.2. На дренажних насосних станціях повинна зберігатись така технічна документація:
- генеральний план майданчика дренажної насосної станції з нанесеними підземними комунікаціями і пристроями;
- оперативна технологічна схема комунікацій, агрегатів і переключень;
- схема електропостачання, первинної комунікації силових мереж і освітлення, принципові та монтажні схеми автоматики і телемеханізації;
- журнал контролю і обліку роботи устаткування за формою, наведеною у додатку 2 до цих Правил;
- інструкції з експлуатації дренажних насосних станцій;
- інструкції з експлуатації окремих агрегатів дренажних насосних станцій.
- 3.3. Інструкції з експлуатації дренажних насосних станцій та їх окремих агрегатів складаються суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність, пов'язану...
- 3.3.1. В інструкціях з експлуатації дренажних насосних станцій повинні бути визначені умови:
- роботи дренажної насосної станції;
- роботи дренажної насосної станції в аварійному режимі, у тому числі заходи проти затоплення машинного залу;
- профілактичного та капітального ремонтів устаткування;
- експлуатації контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, систем опалення та вентиляції, підйомно-транспортного устаткування, аварійних випусків.
- 3.3.2. В інструкціях з експлуатації окремих агрегатів дренажних насосних станцій повинні бути визначені:
- послідовність операцій з пуску і зупинки агрегатів;
- допустимі температури у підшипниках;
- мінімальний тиск мастила (у системах з циркуляційним змащуванням);
- перелік основних відмов у роботі устаткування та методів їх усунення.
- 3.4. Суб'єкти господарювання, що експлуатують дренажну насосну станцію, повинні:
- розробити погодинні графіки режимів роботи насосних агрегатів з урахуванням сезонів року, притоку дренажних, талих та дощових вод;
- забезпечити можливість проведення профілактичних оглядів і ремонтів основного устаткування дренажної насосної станції;
- коригувати графіки роботи насосних станцій і окремих агрегатів у разі змін режиму притоку дренажних, талих та дощових вод.
- 3.5. На кожній дренажній насосній станції повинен організовуватись облік роботи основного механічного та енергетичного устаткування за такими показниками:
- об'єм перекачування дренажних, талих та дощових вод;
- витрати електроенергії для станції в цілому і окремо для машинних цехів (загальна кількість та питома витрата на 1000 м-3 води);
- витрати води на свої потреби в абсолютних величинах та у відсотках до подачі води з розподілом на виробничі та побутові потреби і витрати води;
- витрати електроенергії на свої потреби в абсолютних величинах і у відсотках до загальної витрати;
- кількість годин роботи і простою машин, електрообладнання, коефіцієнт їх корисної дії;
- витрата палива і мастильних матеріалів.
- 3.6. Для організації обліку основних технологічних показників роботи на дренажних насосних станціях повинні бути встановлені:
- вакуумметри чи мановакуумметри на всмоктувальних патрубках насосів;
- манометри на напірних патрубках насосів;
- амперметри, вольтметри, ватметри та електролічильники біля електродвигунів;
- покажчики рівня мастила в підшипниках (у разі рідинного змащування) або манометри (у разі циркуляційного змащування), а також термометри, що показують темпер...
- витратоміри на напірних водопроводах (колекторах).
- 3.7. На кожному насосному агрегаті повинна бути заводська табличка із зазначенням заводу - виробника, заводського номера і технічної характеристики.
- 3.8. Кожний насосний агрегат і допоміжне обладнання повинні бути забезпечені комплектом запасних частин і запасом експлуатаційних матеріалів згідно з нормати...
- 3.9. Пуск і зупинку насосних агрегатів і допоміжного обладнання виконує тільки черговий, що обслуговує установку (якщо пуск і зупинка не здійснюються в автом...
- 3.10. Експлуатація насосних агрегатів заборонена у разі:
- появи в агрегаті ясно чутного стуку;
- появи диму, іскріння або свічення в зазорі між статором і ротором електродвигуна;
- виникнення підвищеної вібрації вала;
- підвищення температури підшипників, обмоток статора або ротора вище допустимої;
- підплавлення підшипників ковзання або виходу з ладу підшипників кочення;
- тиску мастила нижче допустимого (при циркуляційному змащенні).
- 3.11. Забороняється регулювати продуктивність насосного агрегату засувкою на всмоктуючому трубопроводі. Під час роботи насоса засувка на всмоктуючому трубопр...
- 3.12. У разі виникнення аварії необхідно зупинити насосний агрегат згідно із спеціальною протиаварійною інструкцією.
- 3.13. Кожний насосний агрегат періодично за затвердженим графіком піддають оглядам, ревізіям, поточним і капітальним ремонтам.
- 3.14. Періодичність і обсяг кожного виду робіт встановлюють на підставі інструкції заводу-виробника з урахуванням кліматичних умов.
- 3.15. Один раз на два роки повинна проводитись перевірка фактичного коефіцієнта корисної дії (ККД) кожного насосного агрегату.
- 3.16. Пуск і налагодження агрегату після ремонту повинні проводитись під наглядом особи, яка керувала ремонтом.
- IV. Експлуатація захисних дамб
- 4.1. Експлуатація захисних дамб включає:
- утримання захисних дамб у належному технічному стані;
- постійні та періодичні технічні огляди;
- поточний та капітальний ремонт усіх елементів дамб (земляного тіла споруди, укісних кріплень, водовипусків, придамбових дренажів, сходів, з'їздів).
- 4.2. До складу робіт з утримання захисних дамб у належному технічному стані входять:
- усунення дрібних пошкоджень укосів захисних дамб, планування укосів з висіванням трави;
- скошування трави та вирубування кущів на укосах, закладення вимоїн;
- догляд за затворами, засувками, змащування рухомих частин, консервування на зимовий період і утеплення затворів з підйомними механізмами;
- консервація засувок та їх розконсервування у весняний період;
- очищення від завалів, осідань, плаваючих предметів, льоду і наносів та запобігання утворенню фільтрації уздовж труб на скидних оголовках водовипусків;
- фарбування металевих елементів дамби.
- 4.3. Під час постійного технічного нагляду (не рідше одного разу на місяць протягом року) повинен здійснюватись огляд гребеня дамби, його дорожнього полотна ...
- 4.4. Під час періодичних технічних оглядів (не рідше чотирьох разів на рік за сезонами року) повинні перевірятись:
- якість фільтраційної води біля низового укосу та місць сполучення дамби з іншими спорудами;
- загальний стан поверхні кріплення з виявленням на ній тріщин, деформацій або інших порушень міцності конструкції, підмивів кріплення укосу дамби;
- стан споруд фільтрової підготовки та виявлення виносу ґрунтів з основи кріплення;
- ефективність роботи дренажної системи на внутрішніх укосах дамби;
- ознаки осідання й витріщання укосів і гребеня дамби;
- утворення ходів землерийних тварин;
- стан рослинності на укосах і гребені дамби;
- стан парапетів, перильних огорож, сходів, хвилевідбійних та підпірних стінок;
- стан скидних оголовків водовипусків.
- 4.5. На захисних дамбах повинні бути розміщені знаки, які відмічають попікетну довжину споруди, початок і кінець закруглень, а також місця розміщення в тілі ...
- На захисних дамбах повинно бути встановлено освітлення.
- 4.6. У разі отримання попередження про очікуване небезпечне підвищення рівня води у водотоці або водоймі або про наближення шторму небезпечного напрямку та р...
- Відкриватись водовипуски повинні після зниження рівня води.
- 4.7. У разі закритих водовипусків стік видаляється насосними станціями або акумулюється в спеціально підготовлених штучних або природних ємностях.
- 4.8. Аварійним вважається стан захисної дамби у разі наявності таких ушкоджень і несправностей:
- осідання й тріщини в тілі дамби; зсуви на внутрішньому укосі;
- виходи фільтраційних вод на внутрішньому укосі дамби з виносом ґрунту дамби;
- контактна фільтрація уздовж споруд, що перетинають тіло або основу захисної дамби;
- наскрізні вимоїни дамби.
- 4.9. Під час поточного ремонту захисних дамб виконують:
- улаштування (відновлення) контрольно-вимірювальної апаратури;
- закладення осідань, тріщин, деформацій або інших порушень міцності конструкції, підмивів кріплення укосу дамби;
- відновлення й прочищення дренажів на внутрішньому укосі дамби із частковою заміною фільтрового матеріалу;
- відновлення профілю і посилення конструкції споруди перекладанням плит на штатні місця з укладанням додаткових масивів і плит;
- відновлення покриття гребеня дамби;
- відновлення існуючих сходів і з'їздів або облаштування нових.
- 4.10. Капітальний ремонт захисної дамби включає:
- відновлення або заміну зруйнованого кріплення укосів бетонними, залізобетонними та кам'яними плитами, відсипним та брукованим каменем;
- улаштування нового кріплення укосів з бетонних, залізобетонних та кам'яних плит, відсипного та брукованого каменя;
- відновлення або заміну пошкоджених парапетів, перильних огорож, сходів, хвилевідбійних та підпірних стінок;
- перебудову дерев'яних підпірних стінок із заміною матеріалу конструкції на камінь, бетон або залізобетон;
- відбудову або заміну окремих підводних і надводних частин захисних дамб;
- ліквідацію пошкоджень у підводних частинах конструкцій;
- заміну всіх пошкоджених щитів та затворів, ремонт і заміну підйомних механізмів.
- V. Експлуатація системи поверхневого водовідведення
- 5.1. Експлуатація системи поверхневого водовідведення включає:
- утримання системи поверхневого водовідведення у належному технічному стані;
- щомісячні технічні огляди;
- поточний та капітальний ремонти.
- 5.2. Склад робіт з утримання системи поверхневого водовідведення:
- очищення оголовків та дощоприймачів на початку весняного періоду, за необхідності відігрівання замерзлих з'єднувальних труб на ділянках від дощоприймачів до ...
- очищення канав від снігу перед початком весняного сніготанення, основних - на всю глибину, другорядних - не менше ніж на половину глибини. Очищення виконують...
- прикриття решіток дощоприймачів з метою попередження їх промерзання і забивання снігом у зимовий період;
- прочищення труб малого діаметру шляхом промивання або через шланг, який приєднаний безпосередньо до пожежного гідранта, або за допомогою поливально-мийних ма...
- прочищення труб середнього діаметру гідродинамічним способом високонапірними струменями;
- очищення від осаду за допомогою мулососів або вручну, перевезення осаду на об'єкти поводження з відходами;
- очищення всіх видів канав і окремих лотків на відкритих водостоках;
- прочищення перепускних труб та отворів після окремих дощових періодів;
- закриття отворів перед настанням зимового періоду з метою охорони від снігових заметів і потрапляння сміття.
- 5.3. Під час технічного огляду системи поверхневого водовідведення повинні перевірятись стан водостоків, супутніх дренажів, дощеприймальників і пристроїв для...
- Служба експлуатації системи поверхневого водовідведення повинна мати креслення з вказівкою довжин, перерізів, ухилів і матеріалу трубопроводів, відміток коло...
- Під час експлуатації систем поверхневого водовідведення необхідно забезпечити ретельний нагляд за виробничими стічними водами, що надходять у мережу.
- 5.4. Забороняється експлуатація систем поверхневого водовідведення з пошкодженнями, які можуть завдати шкоди внаслідок їх використання (розбиті краї лотків, ...
- 5.5. Поточний ремонт систем поверхневого водовідведення повинен включати:
- відновлення розбитих країв лотків, заміну зруйнованих решіток;
- ліквідацію просадок окремих частин системи поверхневого водовідведення;
- заміну пошкоджених кришок колодязів;
- підтримання повздовжнього ухилу водостічних лотків, усунення промоїн і пошкоджень їх кріплення, відновлення пошкоджених відкритих водостоків;
- відновлення елементів обладнання водовипусків.
- 5.6. Капітальний ремонт систем поверхневого водовідведення повинен включати:
- повне перекладання окремих частин системи поверхневого водовідведення;
- відновлення дощоприймальних та оглядових колодязів;
- облаштування нових колодязів.
- VI. Експлуатація берегоукріплювальних споруд
- 6.1. Експлуатація берегоукріплювальних споруд включає:
- утримання споруд у належному технічному стані;
- систематичні, не рідше одного разу на місяць, спостереження за елементами конструкції споруди;
- поточний і капітальний ремонт.
- 6.2. Профіль берегоукріплювальних споруд (укісний або вертикальний) повинен підтримуватися в проектному положенні впродовж установленого для них експлуатацій...
- 6.3. Утримання берегоукріплювальних споруд включає регулярне, не рідше одного разу на місяць, очищення від викинутих плаваючих предметів та рослинності.
- 6.4. Спостереження за берегоукріплювальною спорудою укісного профілю включає:
- перевірку стану і міцності одягу гребеня та укосів (у надводній і підводній зонах);
- вимірювання дійсного профілю споруд і порівняння з проектним;
- перевірку наявності вимивання ґрунту з-під одягу;
- промірювання глибин перед підошвою укосів;
- перевірку стану зворотних фільтрів, швів омонолічування, дернування та інших елементів кріплення укосів;
- вимірювання планових і висотних зміщень конструкцій.
- 6.5. Спостереження за берегоукріплювальними спорудами вертикального профілю повинні включати:
- вимірювання планових і висотних зміщень та крену споруд;
- контроль міцності бетону;
- перевірку відсутності зміщень елементів масивової кладки;
- промірювання глибин перед спорудами.
- 6.6. Частота спостережень (не рідше одного разу на місяць) повинна гарантувати своєчасне виявлення можливих пошкоджень або послаблень берегоукріплювальних сп...
- 6.7. Огляд берегоукріплювальної споруди здійснюють як вздовж, так і перпендикулярно до споруди.
- 6.8. Для контролю за характером змін технічного стану берегоукріплювальних споруд результати спостережень слід аналізувати і зіставляти.
- 6.9. За берегоукріплювальними спорудами укісного профілю з глинистих ґрунтів пластичної і напівтвердої консистенції необхідно вести спеціальні види спостереж...
- До цих спостережень належать:
- вимірювання планових і висотних зміщень укосу (у надводній і підводній зонах) та прилеглої до брівки укосу ділянки території шириною, рівною подвоєній висоті...
- контроль за утворенням і динамікою розвитку тріщин і відколів у ґрунтовому масиві.
- 6.10. У разі виникнення деформації укосів берегоукріплювальних споруд слід негайно вжити заходів для відновлення профілю укосів та їх закріплення.
- 6.11. На берегоукріплювальних спорудах забороняється складування масивів, залізобетонних конструкцій та інших вантажів без перевірки несучої здатності і вста...
- 6.12. Поточний ремонт берегоукріплювальних споруд повинен включати:
- улаштування (відновлення) контрольно-вимірювальної апаратури;
- відновлення суднохідних та дорожніх знаків;
- закладення осідань, тріщин, вибоїн, каверн;
- відновлення з'їздів, сходів і парапетів з частковою заміною конструкції;
- відновлення профілю і посилення конструкції споруди;
- відновлення покриття споруди;
- відновлення існуючих сходів і з'їздів або облаштування нових.
- 6.13. Капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд повинен включати:
- відновлення або заміну зруйнованого кріплення укосів бетонними, залізобетонними та кам'яними плитами, відсипним та брукованим каменем;
- улаштування нового кріплення укосів з бетонних, залізобетонних та кам'яних плит, відсипного та брукованого каменя;
- відновлення і заміну пошкоджених парапетів, перильних огорож, сходів, хвилевідбійних та підпірних стінок;
- перебудову дерев'яних підпірних стінок із заміною матеріалу конструкції на камінь, бетон або залізобетон;
- відбудову або заміну окремих підводних і надводних частин берегоукріплювальних споруд;
- ліквідацію пошкоджень у підводних частинах конструкцій;
- заміну всіх пошкоджених щитів та затворів, ремонт і заміну підйомних механізмів.
- VII. Контроль за забезпеченням довготривалої та безпечноїексплуатації інженерних споруд на підтоплених територіяхнаселених пунктів
- 7.1. Суб'єктами господарювання здійснюється контроль за інженерними спорудами шляхом проведення обстежень та оцінки технічного стану споруд.
- 7.2. Усі інженерні споруди на підтоплених територіях населених пунктів підлягають обстеженню з метою оцінки їхнього технічного стану, а також прийняття обґру...
- 7.3. Терміни обстеження інженерних споруд на підтоплених територіях населених пунктів визначають суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність, пов'язану...
- особливостей конструктивних рішень та досвіду експлуатації аналогічних споруд;
- ступеня агресивності стосовно середовища експлуатації інженерної споруди;
- потенційної екологічної небезпеки, яка може виникнути під час аварійних ситуацій;
- класу капітальності або рівня відповідальності, який характеризується економічними, спеціальними та екологічними наслідками.
- 7.4. Обстеження виконують суб'єкти господарювання, які здійснюють цю діяльність відповідно до законодавства.
- 7.5. Для кожної інженерної споруди на підтоплених територіях населених пунктів необхідно обстежувати й оцінювати:
- техногенні зміни навколишнього середовища;
- інженерно-геологічні умови майданчика;
- хімічний склад ґрунтових вод;
- основи та фундаменти;
- уводи та випуски інженерних мереж;
- антикорозійний захист споруд;
- зовнішнє та внутрішнє ізоляційне покриття.
- 7.6. Обстеження інженерних споруд на підтоплених територіях населених пунктів проводяться з розподілом на етапи:
- попереднє обстеження (збір та аналіз технічної документації, загальний огляд з оцінкою стану конструктивних елементів інженерної споруди та виявленням аварій...
- детальне обстеження (виявлення і обмір дефектів та пошкоджень конструктивних елементів інженерної споруди, визначення місць і розмірів деформацій швів та сти...
- спеціальне обстеження (тривалі спостереження та вимірювання деформацій, осідань, кренів, температурно-вологісного режиму, визначення показників корозії, уточ...
- 7.7. Звіт про проведені обстеження інженерної споруди та аналіз їх результатів повинен містити:
- результати огляду інженерної споруди із зазначенням відомостей про її загальний стан і стан окремих конструктивних елементів;
- відомості, які характеризують фактичний режим експлуатації інженерної споруди на підтопленій території, а також характер природного й виробничого середовищ;
- відомості та схеми дефектів і пошкоджень інженерної споруди;
- результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів конструктивних елементів інженерної споруди, а також захисних матеріалів, хімічних аналізів матер...
- результати аналізів дефектів, пошкоджень, а також причин їх виникнення;
- висновки про стан інженерної споруди та її придатність до подальшої експлуатації або ремонту.
- 7.8. Імовірними місцями пошкоджень інженерних споруд у районах підтоплення населених пунктів є:
- для металевих труб - стики, поверхня металу, ізоляційне покриття, зварні з'єднання;
- для бетонних і залізобетонних труб - стики, поверхня бетону, захисне покриття, арматура;
- для основ споруд - місця зволожених ґрунтів;
- для фундаментів - зони зволожених ґрунтів;
- для колон - стики збірних колон, де можливе попадання агресивної рідини, вузли стикування з ригелями перекриттів та покриттів;
- для стін - місця підвищеного зволоження із заморожуванням та відтаванням.
- стикові сполучення металевих бетонних, залізобетонних, чавунних, азбестоцементних і керамічних труб;
- стикові сполучення залізобетонних панелей споруд;
- поверхня труб і стінових панелей;
- гідроізоляційне й захисне покриття.
- 7.9. Технічний стан окремих конструктивних елементів інженерної споруди визначається як:
- нормальний - коли дефекти й пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність, відсутні;
- задовільний - коли мають місце дефекти й пошкодження, які можуть знизити довговічність і надійність інженерної споруди, потрібні заходи для підвищення їхньої...
- непридатний до експлуатації - коли мають місце дефекти й пошкодження, які знижують несучу здатність;
- аварійний - на основі перевірених розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструктивних елементів інженерної споруди н...
- Додаток 1 до Правил експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення
- ЖУРНАЛ висот стояння рівнів води у свердловинах
- Свердловина № ___ Абсолютна відмітка устя свердловини ___ м Статичний рівень ___ м Висота патрубка ___ м
- Додаток 2 до Правил експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення
- ЖУРНАЛ контролю і обліку роботи устаткування дренажної насосної станції