Документ z0137-01, поточна редакція — Прийняття від 26.01.2001
( Остання подія — Державна реєстрація, відбулась 14.02.2001. Подивитися в історії? )

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 11 від 26.01.2001 Зареєстровано в Міністерстві
м. Київ юстиції України
14 лютого 2001 р.
за N 137/5328

Про затвердження Вимог щодо структури та змісту
звіту про аналіз безпеки установки для переробки
радіоактивних відходів

Відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у
сфері використання ядерної енергії" ( 1370-14 ) та з метою
вдосконалення нормативної бази України щодо регулювання безпеки
поводження з радіоактивними відходами Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Вимоги щодо структури та змісту звіту про
аналіз безпеки установки для переробки радіоактивних відходів
(додаються).
2. Начальнику Управління регулювання безпеки поводження з
радіоактивними відходами Департаменту ядерного регулювання
Бикову В.О. забезпечити подання цього наказу на державну
реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Директору Державного науково-технічного центру ядерної та
радіаційної безпеки Васильченку В.М. у п'ятиденний термін після
державної реєстрації наказу забезпечити тиражування цього
нормативного акта.
4. Начальнику Управління регулювання безпеки поводження з
радіоактивними відходами Департаменту ядерного регулювання
Бикову В.О. у десятиденний термін після державної реєстрації
наказу забезпечити розсилку цього нормативного акта відповідно до
реєстру розсилки.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра - начальника Департаменту ядерного регулювання
Смишляєва О.Є.
Міністр І.О.Заєць
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології
та природних ресурсів України
26.01.2001 N 11
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 лютого 2001 р.
за N 137/5328
ВИМОГИ
щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки
установки для переробки радіоактивних відходів
1. Загальні положення
1.1. У цьому документі встановлюються вимоги щодо структури
та змісту звіту про аналіз безпеки установки для переробки
радіоактивних відходів (далі - ЗАБ), який складається суб'єктом
діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі - суб'єкт
діяльності) та подається до органу державного регулювання ядерної
та радіаційної безпеки України для обгрунтування радіаційної
безпеки діяльності з переробки радіоактивних відходів (далі -
РАВ). 1.2. Метою складання ЗАБ є обгрунтування того, що протягом
періоду експлуатації установки і під час зняття її з експлуатації
буде забезпечено рівень радіаційної безпеки персоналу, населення
та довкілля не нижче ніж передбачено нормами, правилами і
стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. 1.3. ЗАБ складається на основі результатів проведення
всебічного аналізу безпеки установки на період експлуатації та
зняття з експлуатації установки. У ЗАБ обгрунтовується відповідність установки критеріям та
вимогам безпеки і доводиться, що встановлені ліміти доз не будуть
перевищені за умов нормальної експлуатації установки та в разі
виникнення аварійних ситуацій. 1.4. Інформація, що наводиться у ЗАБ, послідовно уточнюється
та доповнюється відомостями з аналізу безпеки під час будівництва
та експлуатації. 1.5. У ЗАБ включаються відомості про джерела інформації,
методики, моделі, розрахункові програми, що використані при
проведенні оцінки безпеки, відомості щодо їх верифікації та
валідації, стисла інформація про світовий досвід експлуатації та
зняття з експлуатації подібного типу установок. Результати
виконаного аналізу ілюструються малюнками, схемами, кресленнями,
діаграмами тощо.
2. Структура звіту про аналіз безпеки
2.1. ЗАБ складається з таких розділів: - загальні відомості; - характеристика умов розміщення установки; - опис установки; - характеристика РАВ, що перероблюються на установці; - умови нормальної експлуатації установки; - скиди та викиди; - поводження з власними РАВ та їх мінімізація; - фізичний захист; - радіаційна безпека; - оцінка впливу на навколишнє середовище; - зняття з експлуатації; - забезпечення якості. 2.2. Виходячи з результатів всебічного аналізу безпеки та
враховуючи особливості розташування конкретної установки або
конкретної технології переробки, обсяг інформації, яка включається
у ЗАБ, може змінюватися. Якщо установка споруджується в межах території діючого
об'єкта (ядерної установки, сховища для захоронення радіоактивних
відходів чи іншого діючого об'єкта) і буде технологічно з ним
пов'язана, то інформація у ЗАБ може бути обгрунтовано скорочена, у
порівнянні з нижчерекомендованим, та містити посилання на
відповідні розділи звіту про аналіз безпеки діючого об'єкта. У
такому випадку до ЗАБ слід додати висновки аналізу взаємних
впливів на безпеку цих об'єктів та навести обгрунтування
неперевищення загального техногенного впливу на довкілля в
результаті їх спільної діяльності. У разі потреби у ЗАБ можуть
бути введені додаткові розділи або змінено порядок викладення
розділів. Інформація про установки з переробки РАВ, які технологічно
пов'язані з ядерною установкою або сховищем для захоронення РАВ чи
іншим діючим об'єктом та розташовані в межах їх території,
вноситься до ЗАБ цих об'єктів.
3. Вимоги до змісту розділів звіту про аналіз безпеки
3.1. Загальні відомості У розділі надається стисла характеристика установки: види та
об'єми РАВ, що будуть перероблені на даній установці протягом
запланованого терміну її експлуатації, види та характеристики
технологій, що застосовуються для переробки, призначення продуктів
переробки. Наводиться перелік нормативно-правових актів з ядерної
та радіаційної безпеки, вимоги яких мають задовольнятися при
проектуванні, будівництві, експлуатації та знятті з експлуатації
установки, вказуються методики, розрахункові програми тощо, які
були використані під час здійснення аналізу безпеки. 3.2. Характеристика умов розміщення установки У розділі наводиться інформація щодо розміщення установки -
майданчика для розміщення установки та прилеглої до нього
території. Показується, що природні та техногенні характеристики
майданчика є вихідними даними для прогнозування можливого
розповсюдження радіоактивного забруднення у довкіллі як за
нормальних умов експлуатації, так і в аварійних ситуаціях.
Аналізуються події, спричинені зовнішніми чинниками як природного,
так і техногенного походження, які можуть призвести до аварії чи
аварійної ситуації. 3.2.1. Загальний опис майданчика: - вказується місце розташування установки з наданням
генерального плану; - перелічуються найближчі промислові об'єкти (заводи, хімічні
комбінати, газо- та нафтопроводи, транспортні магістралі,
військові частини, аеродроми тощо) та сільськогосподарські
підприємства; - наводяться висновки аналізу безпеки проекту установки щодо
врахування особливостей розміщення майданчика та впливу
техногенних зовнішніх факторів на її безпеку. 3.2.2. Метеорологічні умови: - наводяться особливості кліматичних та сезонних погодних
умов, що можуть впливати на розповсюдження нормальних та аварійних
скидів та викидів; - вказуються частота (ймовірність) та інтенсивність
екстремальних погодних подій (урагани, смерчі, грози тощо); - вказується, яким чином у проекті установки та
протиаварійному плані враховані небезпечні метеорологічні фактори. 3.2.3. Геологія та сейсмологія: - показується, що при проектуванні установки враховані
геологічні та геоморфологічні характеристики майданчика і сучасні
геологічні процеси (зсуви, обвали, карст, просідання, лавини,
розмивання берегів, схилів і русел, провали, осідання, підтоплення
території тощо), а також фізико-механічні та динамічні властивості
грунтів, які можуть мати вплив на безпеку; - наводиться характеристика сейсмічних особливостей території
та відомості про врахування при проектуванні можливих
сейсмотектонічних процесів; - визначається відстань до найближчих осередків землетрусу та
вказується максимальна можлива інтенсивність сейсмічного впливу на
майданчик. 3.2.4. Гідрогеологія: - надаються характеристики основних гідрогеологічних
горизонтів та комплексів; - наводиться ймовірність різкого підвищення рівня грунтових
вод та характеризується його вплив на безпеку установки;
вказується ступінь агресивності грунтових вод відносно до
металевих та бетонних конструкцій; - відповідно до способу та умов використання води в
технологічному процесі та на комунальні потреби наводяться
результати аналізу можливого впливу установки на водокористування
на даній території та впливу скидів на джерела водопостачання
регіону при нормальній експлуатації установки та в аварійних
ситуаціях. 3.2.5. Радіоекологія: - надаються відомості щодо рівнів радіаційного фону території
розміщення установки; - наводяться методи та результати аналізу можливого впливу
діяльності установки на радіоекологічні параметри в районі її
розміщення. 3.3. Опис установки 3.3.1. У цьому розділі подаються: - тип та режим роботи установки; - опис технологій, які застосовуються при переробці РАВ, їх
відповідність сучасному науково-технічному рівню та переваги
обраних технологій з точки зору забезпечення належного рівня
безпеки. - характеристики матеріалів та реагентів, що застосовуються
на окремих стадіях технологічного процесу,- їх об'єми,
радіологічні характеристики, склад, хімічні властивості; - опис будівель та приміщень, де розміщене технологічне та
допоміжне обладнання; - класифікація будівель, приміщень, технічних систем,
технологічного обладнання з точки зору безпеки, залежно від класу
радіаційної небезпеки робіт, для яких вони призначені; - опис технічних систем забезпечення технологічних процесів -
вентиляції, електропостачання, тепло- та водопостачання,
транспортного забезпечення тощо; - опис системи автоматизації та контролю, системи захисту,
ремонту та обслуговування. Якщо установка споруджується на діючому підприємстві,
вказуються його елементи та системи, що будуть задіяні при
експлуатації установки. Вказуються джерела надходження РАВ та критерії їх
прийнятності для переробки. Наводиться опис обладнання для перевантаження та внутрішнього
транспортування РАВ. Надається опис та визначаються вимоги до упаковок, необхідних
для внутрішнього транспортування РАВ, а також наводиться схема
внутрішнього транспортування РАВ. Надається опис розташування приміщень або майданчиків для
тимчасового зберігання одержаних для переробки РАВ. Надається опис
процедури контролю за станом упаковок з РАВ, що зберігаються. 3.3.2. Відповідно до технологічного регламенту наводиться
опис технологічних процесів, послідовність та взаємозв'язок стадій
переробки РАВ на установці та надаються необхідні технологічні
схеми. 3.3.3. Наводяться характеристики продуктів переробки РАВ
(фізична та хімічна форма, питома активність, перелік
радіонуклідів, потужність дози випромінювання) та відомості про
подальше поводження з ними. Надається опис процедур з оцінки відповідності кінцевого
продукту переробки вимогам прийнятності для захоронення чи
подальшої переробки. Визначаються параметри та стадії
технологічного процесу, які впливають на характеристики кінцевого
продукту, наводяться відомості про порядок контролю за їх
дотриманням. Описується система підготовки та передачі одержаних продуктів
переробки для зберігання, транспортування чи захоронення. 3.3.4. Описується система реєстрації та ведення документації
щодо обліку РАВ. 3.3.5. Описи ілюструються та доповнюються необхідними
схемами, кресленнями, малюнками тощо. 3.4. Характеристика РАВ, що перероблюються на установці 3.4.1. У розділі наводяться критерії прийнятності РАВ для
переробки, а саме щодо: - фізичної форми; - хімічного складу (для рідких відходів також указуються
значення pH та концентрації сольового розчину); - обмеження за розміром; - радіаційних характеристик (група, вид випромінювання та
потужність дози випромінювання, радіонуклідний склад, питома
активність, вміст радіонуклідів, що діляться, рівень поверхневого
забруднення); - наявності у складі РАВ токсичних, вибухонебезпечних,
самозаймистих, газовидільних та інших небезпечних компонентів. 3.4.2. Надається опис процедури приймання і контролю РАВ.
Указуються методики, прилади та обладнання, що використовуються
для цього. Показується, що в результаті контролю гарантована
відповідність РАВ, що надходять, установленим критеріям. Надається
опис процедури перевірки супроводжувальної документації. Надається
опис поводження з РАВ, які не відповідають критеріям прийнятності. 3.4.3. Якщо РАВ, що надходять, підлягають сортуванню,
описується система класифікації РАВ при сортуванні, а також
методи, засоби та процедури, що використовуються при цьому. 3.5. Умови нормальної експлуатації установки 3.5.1. У розділі наводяться значення параметрів і
характеристик стану систем (елементів) установки, встановлених
проектом для нормальної експлуатації, а також значення параметрів
технологічного процесу, відхилення від яких можуть призвести до
аварії. 3.5.2. У розділі наводяться відомості про: - наявність та ефективність систем контролю за технологічними
процесами, гарантування стабільності та надійності функціонування
технологічного обладнання; - забезпечення достатньої та надійної роботи системи
енергопостачання, системи виробничого, господарчо-питного та
протипожежного водопостачання; - забезпечення роботи та обслуговування систем пожежогасіння,
освітлення, опалення, дренажу, вентиляції, зв'язку тощо; - системи управління і захисту (стабільність та надійність їх
функціонування, дублювання в аварійних ситуаціях); - контрольно-вимірювальні прилади (тестування та умови їх
нормальної роботи, контроль за роботою приладів); - використання діючих систем та обладнання, що належать
підприємству, в межах якого діє установка, та вплив різних режимів
їх роботи на умови нормальної експлуатації установки. 3.5.3. Надається опис операцій технічного обслуговування
установки, послідовність, періодичність та умови їх виконання. Надається перелік та опис випробувань, перевірок, ремонтів та
замін частин устаткування, а також порядок їх заміни і ремонту. Указується, яким персоналом виконується технічне
обслуговування та ремонт установки (самостійно, силами
ремонтно-технічного підрозділу чи із залученням спеціалізованого
підприємства). 3.6. Скиди та викиди У розділі наводиться (з урахуванням різних режимів
експлуатації установки) опис скидів та викидів, а саме - джерела
утворення, фізичні та хімічні характеристики скидів та викидів,
питома активність, радіонуклідний склад та об'єми, контрольні
рівні (якщо вони для установки встановлені). Надається також опис
експлуатації систем, пов'язаних зі скидами та викидами, як за
нормальних умов, так і в аварійних ситуаціях, та систем контролю
скидів і викидів установки (якщо це передбачено проектом). 3.7. Поводження з власними РАВ та їх мінімізація 3.7.1. У розділі надається опис власних РАВ, що утворюються в
процесі експлуатації установки, - джерела їх утворення,
фізико-хімічні характеристики, радіонуклідний склад, питома
активність, агрегатний стан. Наводиться схема поводження з
власними РАВ. Наводиться посилання на програму мінімізації власних
відходів з обов'язковим переліком заходів, спрямованих на
зменшення обсягу їх утворення та оптимізацію поводження з ними. 3.7.2. Якщо РАВ, що утворюються, будуть передаватися для
подальшої переробки, зберігання чи захоронення, вказується
підрозділ або підприємство, куди вони будуть передані. 3.8. Фізичний захист У розділі надається опис системи фізичного захисту установки
та показується її відповідність вимогам щодо забезпечення безпеки.
Зокрема, наводяться: - оцінка географічного положення та умов розміщення
майданчика установки з точки зору фізичного захисту. Якщо
установка споруджується в межах діючої ядерної установки чи
об'єкта, призначеного для поводження з РАВ, слід проаналізувати
необхідність додаткових заходів фізичного захисту; - стислий опис системи фізичного захисту та аналіз її
надійності та ефективності; - перелік можливих несанкціонованих дій та аналіз їх
потенційних наслідків; - оцінка результатів випробовування системи фізичного
захисту; - адміністративні (розпорядчі) та режимні заходи, включаючи
план дій сил реагування та ін. 3.9. Радіаційна безпека 3.9.1. Забезпечення радіаційної безпеки за умов нормальної
експлуатації установки 3.9.1.1. У підрозділі наводиться перелік критеріїв
радіаційної безпеки, на відповідність яким проводився аналіз
безпеки, а саме - лімітів доз для персоналу категорій А і Б та
населення, допустимих та контрольних рівнів регламентованих
величин для персоналу, їх числові значення згідно з відповідними
нормативними актами, галузевими документами, діючими на
підприємстві інструкціями та регламентами. На основі результатів аналізу безпеки наводиться
обгрунтування забезпечення безпеки відповідно до визначених цілей
безпеки, а саме: - забезпечення запобігання розповсюдженню радіоактивних
речовин та обмеження його як за нормальних умов, так і в разі
можливих проектних аварій; - обмеження індивідуальної та колективної доз опромінення
персоналу та населення; забезпечення дотримання лімітів доз,
допустимих та контрольних рівнів; - обмеження нерадіаційних факторів негативного впливу; - відвернення пожежної та вибухової небезпеки. Наводиться загальний опис технічних засобів та організаційних
заходів, за допомогою яких забезпечується радіаційний захист
персоналу та населення, в результаті чого радіаційний вплив на
персонал, населення та довкілля утримуватиметься на такому
низькому рівні, на якому він розумно може бути досягнутим.
Показується, що застосування запропонованих засобів та заходів
виправдано практикою, забезпечить неперевищення встановлених
дозових лімітів та виключить будь-яке необгрунтоване опромінення. На основі досвіду, набутого під час введення установки в
експлуатацію, щодо заходів з підтримання належного рівня безпеки,
у ЗАБ надаються відомості про можливі заходи, спрямовані на
підвищення рівня безпеки під час експлуатації установки,
обгрунтування контрольних рівнів щодо основних параметрів безпеки. 3.9.1.2. Надається опис джерел утворення та місць можливого
виходу радіоактивних речовин за межі установки; вказуються місця
можливого надходження радіоактивних речовин в організм людини
(персоналу та населення). Надаються характеристики радіоактивних
речовин (основні дозотвірні радіонукліди, вид, форма та хімічний
склад, питома активність, фізичні та хімічні властивості),
величини допустимих обсягів радіоактивних речовин у різних
приміщеннях, пов'язаних з технологічним процесом, та в дослідних
лабораторіях, опис утримувальних бар'єрів на шляху розповсюдження
радіоактивного забруднення. На основі аналізу проектних даних обгрунтовується можливість
забезпечення на установці нерозповсюдження радіоактивного
забруднення шляхом урахування всіх можливих місць виходу та
встановлення на них відповідних бар'єрів (належна організація
технологічного процесу, надійність та досконалість вентиляційної
системи). Наводяться характеристики фільтрів, описи трубопроводів
та дренажів, розміщення робочих місць, технічного забезпечення
нерозповсюдження радіоактивного забруднення (різниця в
атмосферному тиску між сусідніми приміщеннями і т.п.). Наводяться
результати розрахунків вмісту радіоактивних речовин у повітрі
робочих приміщень, проводиться їх порівняння з допустимими
концентраціями за кожним радіонуклідом. На основі аналізу досвіду, набутого під час введення
установки в експлуатацію, в ЗАБ наводяться уточнені вихідні дані
та обгрунтування того, що за нормальних умов протягом експлуатації
буде забезпечено неперевищення встановлених меж надходження
радіоактивних речовин у довкілля і організм людини та забезпечено
відповідний контроль технологічних процесів, обслуговування
утримувальних бар'єрів та відповідний моніторинг довкілля. 3.9.1.3. Надається обгрунтування забезпечення неперевищення
встановлених норм зовнішнього опромінення персоналу та населення.
Вихідними даними для оцінки ризику зовнішнього опромінення за умов
нормальної експлуатації є визначені джерела опромінення, тип
опромінення (гама-, бета-, альфа-, нейтронними випромінювачами),
потужність дози та щільність потоку часток, розміщення робочих
місць персоналу, характеристики біозахисту та засобів
індивідуального захисту, обладнання для контролю за рівнем
зовнішнього опромінення. 3.9.1.4. Якщо при переробці РАВ виділяються токсичні,
займисті чи вибухонебезпечні речовини або передбачено використання
таких речовин у технологічному процесі, показується, що на
установці належним чином організована діяльність щодо забезпечення
обмеження негативного впливу цих нерадіаційних факторів як на
здоров'я персоналу та населення, так і на безпечну роботу самої
установки. Надаються перелік та характеристики нерадіоактивних
забруднень та описуються методи поводження з нерадіоактивними
відходами. У ЗАБ відображаються результати аналізу достатності та
ефективності заходів щодо обмеження негативного впливу
нерадіаційних факторів. Якщо на установці передбачена переробка високоактивних
відходів, то для певних технологічних процесів або при тимчасовому
зберіганні високоактивних відходів чи продуктів їх переробки може
виникнути необхідність відвернення залишкового тепловиділення. У
цьому разі у ЗАБ надається опис відповідної системи охолодження,
аналізуються її ефективність та забезпечення належного
обслуговування за нормальних умов експлуатації та в аварійних
ситуаціях. 3.9.1.5. У звіті описуються особливо небезпечні при пожежах
зони (приміщення) установки. Це, зокрема, всі місця, де розміщені
радіоактивні речовини, місця, де розташовані елементи та системи
установки, важливі для безпеки, включаючи суміжні з ними
приміщення. Надається опис необхідних засобів протипожежної
безпеки в таких зонах підвищеного пожежного ризику, в тому числі
маршрути евакуації персоналу, джерела та організація
протипожежного водопостачання, іншого обладнання пожежогасіння. 3.9.2. Радіаційний захист персоналу за умов нормальної
експлуатації У підрозділі наводиться класифікація зон та приміщень
установки з точки зору радіаційної безпеки та необхідності
забезпечення відповідного радіаційного захисту персоналу. Для
кожного з приміщень наводиться опис джерел іонізуючого
випромінювання та газоаерозольної активності. Опис джерел має
містити дані про радіонуклідний склад, енергії випромінювання,
активності, геометричні параметри джерела. У ЗАБ наводяться
результати розрахунків потужності експозиційної дози на робочих
місцях та концентрації радіоактивних речовин у повітрі робочих
приміщень, результати розрахунків біологічного захисту для
конкретних приміщень, ефективності системи вентиляції, необхідних
засобів індивідуального захисту. Наводиться опис передбачених
проектом додаткових заходів захисту при організації
радіаційно-небезпечних робіт, які спрямовані на зменшення
потужності дози у приміщеннях, зменшення часу перебування в них
обслуговуючого персоналу, зменшення джерел іонізуючого
випромінювання, поліпшення біозахисту і таке інше. Оцінка безпеки експлуатації передбачає розрахунки величини
очікуваних дозових навантажень персоналу, що буде брати участь у
різних видах експлуатаційних робіт. В оцінці дозових навантажень
ураховуються технічне обслуговування, дезактивація, ремонт,
інспекції та інші види робіт. У ЗАБ на основі аналізу проекту
установки наводиться консервативна оцінка індивідуальної та
колективної дози для персоналу. Розраховується також річна
колективна доза. Порівнюються розрахункові дані з існуючими
нормативами. У ЗАБ величини дозових навантажень уточнюються за
результатами аналізу набутого досвіду при введенні установки в
експлуатацію. 3.9.3. Радіаційній контроль У підрозділі наводяться результати аналізу достатності та
ефективності запровадженої на установці системи радіаційного
контролю. Надаються відомості щодо: - видів радіаційного контролю; - об'єктів радіаційного контролю; - параметрів, що контролюються; - допустимих та контрольних рівнів параметрів, що
контролюються; - розташування точок радіаційного контролю на установці; - періодичності радіаційного контролю в нормальних та
аварійних умовах роботи; - контингенту осіб, які підлягають індивідуальному
дозиметричному контролю; - технічних засобів і методичного забезпечення радіаційного
контролю. У ЗАБ включається інформація про методи вимірювання
опромінення, про наявність, достатність та характеристики
відповідних приладів, графік та сітку відбору проб тощо. 3.9.4. Радіаційні аварії та аварійні ситуації Для кожної проектної аварії вказати ймовірність вихідної
події, метод визначення ймовірності, сценарії розвитку аварій,
надати прогноз можливих наслідків та описати дії щодо ліквідації
аварії з відповідними обгрунтуваннями забезпечення безпеки,
зазначити заходи для запобігання аварії та обмеження її наслідків.
З розгляду допускається обгрунтоване виключення подій, ймовірність
яких менша за 10 в ступені -6 на рік або вплив яких несуттєвий
внаслідок слабкості процесу та/або віддаленості джерела впливу. Вихідні події розділити на групи залежно від частоти їх
прояву, наприклад на події, що можуть трапитися один або більше
раз на рік; події, що можуть трапитися рідше одного разу на рік. Надається інформація щодо погоджених та затверджених в
установленому порядку планів захисту персоналу і населення від
потенційно можливих аварій (або про зміни та доповнення до
існуючих планів, якщо установка створена на майданчику діючого
об'єкта) із зазначенням засобів: - оповіщення персоналу і населення; - забезпечення ліквідації наслідків; - медичного захисту людини від впливу опромінення; - індивідуального захисту людини; - індивідуального дозиметричного контролю. Наводяться розрахунки дозових навантажень на персонал і
населення за умов найгіршого результату аварії, результати аналізу
щодо необхідності втручання та рівнів втручання, пов'язаних з
кожною проектною аварією. Надаються розрахунки щодо кількості,
складу та концентрації радіоактивних речовин, які можуть вийти за
межі установки за умов найгіршого результату аварії. 3.9.5. Організаційні заходи щодо забезпечення безпеки Надати відомості про структуру та склад спеціальних
підрозділів з безпеки, про розподіл функцій між ними, про їх
взаємодію з іншими організаціями (постачальниками, органами
виконавчої влади тощо). Також наводиться інформація щодо
організаційного забезпечення проведення інспекційних перевірок. Описуються заходи щодо досягнення і підтримки належного рівня
кваліфікації персоналу - навчання, атестація, перепідготовка;
забезпечення необхідних умов для стабільної, надійної і ефективної
роботи персоналу, виховання культури безпеки, визначення прав та
відповідальності персоналу щодо забезпечення безпеки. Надати опис організації медичного обслуговування персоналу. У цьому підрозділі надається інформація щодо організаційних
заходів, спрямованих на запобігання проектним аваріям і обмеження
їх наслідків, організації роботи в надзвичайних та аварійних
ситуаціях (наявність погодженого органами державного регулювання
аварійного плану, готовність підрозділів до дій в умовах аварій,
визначення порядку формування аварійно-рятувального підрозділу з
числа персоналу, організація ознайомлення та тренування персоналу
на випадок дій в аварійній ситуації, наявність необхідних
технічних та медичних засобів, результати останньої перевірки
підготовленості персоналу, готовність та порядок залучення до
участі в ліквідації аварії за межами проммайданчика, порядок
взаємодії з місцевими органами виконавчої влади у випадку аварії). 3.10. Оцінка впливу на довкілля У цьому розділі надаються відомості про наявність
затверджених в установленому порядку документів (заява про
екологічні наслідки та оцінка впливу на навколишнє середовище),
складених згідно з вимогами ДБН А.2.2-1-95 "Склад і зміст
матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при
проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні
положення проектування", затвердженими наказом
Держкоммістобудування України від 28 лютого 1995 р. N 37 та
наказом Мінекобезпеки України від 5 квітня 1995 р. N 91, що
містять результати оцінки впливу установки на природне, соціальне,
техногенне середовище. 3.11. Зняття з експлуатації У розділі розглядаються можливі варіанти зняття установки з
експлуатації, оцінюється кожен з них з точки зору безпеки та
радіаційного захисту. Наводяться оцінки обсягу та характеристики
радіоактивних відходів, що виникнуть під час зняття установки з
експлуатації, результати розрахунків дозових навантажень на
персонал, розглядається схема поводження з РАВ. Надаються
відомості про перспективи подальшого використання майданчика. 3.12. Забезпечення якості У цьому розділі надаються відомості щодо наявності програми
забезпечення якості, яка розроблюється згідно з Вимогами до
програми забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу
ядерних установок, затвердженими наказом Мінекобезпеки України від
11 березня 1999 р. N 53 ( z0294-99 ) і зареєстрованими в Мін'юсті
України 7 травня 1999 р. за N 294/3587, та має діяти протягом
періоду експлуатації установки і під час зняття її з експлуатації.
Заступник начальника Управління
регулювання безпеки поводження
з радіоактивними відходами
Департаменту ядерного регулювання Л.С.Богдан



вгору