ПОЛОЖЕННЯ
про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які брали участь в антитерористичній операції, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи виконували службові (бойові) завдання в екстремальних умовах
II. Мета, основні принципи та завдання психологічної реабілітації
1. Метою психологічної реабілітації військовослужбовців є:
збереження або відновлення фізичного та психічного здоров’я військовослужбовців;
зниження частоти та тяжкості наслідків перенесених БПТ.
2. Основні принципи психологічної реабілітації військовослужбовців:
своєчасний початок, що забезпечує досягнення мети психологічної реабілітації військовослужбовців;
безперервне, поетапне та послідовне застосування заходів психологічної реабілітації військовослужбовців за певною визначеною послідовністю залежно від характеру психічного розладу та реальних можливостей;
партнерство, що передбачає залучення самих військовослужбовців до активної участі у відновлювальному процесі;
індивідуалізація програми психологічної реабілітації військовослужбовців, тобто застосування методів та засобів залежно від походження та особливостей відхилень (порушень), а також статі, віку, індивідуальних якостей особистості військовослужбовців, їх загального фізичного стану тощо;
колективність здійснення психологічної реабілітації військовослужбовців (у військовому підрозділі), що морально легше переноситься військовослужбовцями та підвищує її ефективність.
3. Успішність психологічної реабілітації військовослужбовців визначається в кожному окремому випадку створенням реального поетапного плану реабілітаційних заходів з урахуванням відповідних напрямів реабілітації.
Завдання психологічної реабілітації військовослужбовців, її форми та методи можуть змінюватися залежно від конкретних випадків.
4. Основними формами психологічної реабілітації військовослужбовців під час відновлення бойової готовності (боєздатності) військових частин (підрозділів) є декомпресія та психологічна реабілітація.
5. Основними завданнями проведення психологічної реабілітації військовослужбовців є:
діагностика та нормалізація психічних функцій отримувача послуг;
відновлення порушених (втрачених) психічних функцій до оптимального рівня їх вираженості;
корекція особистості отримувача послуг для забезпечення ефективного функціонування його в соціумі;
надання допомоги в установленні (відновленні) конструктивних відносин у сім’ї та суспільстві;
відновлення адаптивних механізмів до екстремальних (бойових) дій;
опанування методів саморегуляції та керування стресом (заспокоєння);
запобігання психологічному травмуванню та психічним розладам;
проведення психопрофілактичної та психокорекційної роботи із сім’єю отримувача послуг;
формування позитивних реакцій, мотивації, соціальних установок на життя та професійну діяльність.
6. Спеціалізованими завданнями психологічної реабілітації військовослужбовців є:
діагностика наявності, виду та рівня психічного розладу у військовослужбовців;
відновлення психологічної сумісності військовослужбовців у складі підрозділів, екіпажів.
7. Необхідність застосування певних методів психологічної реабілітації до військовослужбовців, першої психологічної допомоги та психологічної корекції, індивідуальної чи групової форм роботи з військовослужбовцями визначає офіцер-психолог або психолог залежно від особливостей особистості військовослужбовця, змісту попередніх психотравматичних ситуацій, їх впливу та наслідків, а також наявної матеріально-технічної бази.