Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5
Наказ Міністерства юстиції України; Зміни до документа від 10.01.201983/5
Документ z0089-19, чинний, поточна редакція — Прийняття від 10.01.2019
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 08.02.2019. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.01.2019  № 83/5


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 січня 2019 р.
за № 89/33060

Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судову експертизу», підпункту 67 пункту 4, пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), що додаються.

2. Затвердити Зміни до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), що додаються.

3. Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки (Олійник О.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань виконавчої служби Глущенко С.В.

Заступник Міністра
з питань європейської
інтеграції



С. Петухов



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
10 січня 2019 року № 83/5


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 січня 2019 р.
за № 89/33060

ЗМІНИ
до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень

1. У розділі І:

1) у пункті 1.2:

у підпункті 1.2.1:

після слова «вибухотехнічна;» доповнити словами «техногенних вибухів;»;

слова «металів і сплавів; наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі» замінити словами «металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі»;

абзац перший підпункту 1.2.2 після слова «телекомунікаційна» доповнити словами «,електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів»;

доповнити пункт після підпункту 1.2.9 новими підпунктами 1.2.10, 1.2.11 такого змісту:

«1.2.10. Судово-ветеринарна.

1.2.11. Гемологічна.».

У зв’язку з цим підпункти 1.2.10, 1.2.11 вважати відповідно підпунктами 1.2.12, 1.2.13;

2) пункт 1.3 викласти в такій редакції:

«1.3. Відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.»;

3) пункт 1.8 викласти в такій редакції:

«1.8. Підставою для проведення експертизи (експертного дослідження) відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, у якому обов’язково зазначаються реквізити, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.»;

4) пункт 1.13 викласти в такій редакції:

«1.13. Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об’єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень;

30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об’єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень;

60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об’єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень.

Більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

У разі значного завантаження експерта та наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, зазначені терміни можуть бути збільшені з урахуванням необхідного часу на їх виконання.

Час попереднього вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинен перевищувати відповідно п’яти та десяти робочих днів; складних та особливо складних досліджень - відповідно п’ятнадцяти та двадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України «Про судову експертизу».

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного до-ступу до об’єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об’єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).».

2. У розділі ІV:

1) абзац чотирнадцятий пункту 4.14 після слова «попередження» доповнити словом «(обізнаність)»;

2) пункт 4.23 викласти в такій редакції:

«4.23. Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз.».

Директор Департаменту
з питань правосуддя
та національної безпеки



О.М. Олійник


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
10 січня 2019 року № 83/5

ЗМІНИ
до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень

1. У розділі І:

1) у главі 1:

пункт 1.1 викласти в такій редакції:

«1.1. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп’яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об’єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.»;

абзаци сьомий, восьмий пункту 1.2 виключити.

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий, десятий вважати відповідно абазами сьомим, восьмим;

абзац другий пункту 1.3 викласти в такій редакції:

«Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов’язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов’язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов’язаними зі справою, так і не пов’язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв’язку з призначенням такої експертизи.»;

абзац перший пункту 1.4 викласти в такій редакції:

«1.4. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред’явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов’язаний (зобов’язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.»;

в абзаці першому пункту 1.11 слово «підписів» замінити словами «почеркових об’єктів»;

доповнити новим пунктом 1.13 такого змісту:

«1.13. Достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.

Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об’єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.»;

2) після глави 22 доповнити новою главою 23 такого змісту:

«23. Експертиза дослідження обставин і механізму техногенних вибухів

23.1. Об’єктами експертизи з дослідження обставин і механізму техногенних вибухів є технологічне обладнання та устаткування, технологічні процеси, відображені в технологічній документації, технічна та службова документація, матеріали перевірок та інші документи, які стосуються досліджуваної події.

23.2. Основними завданнями експертизи з дослідження обставин і механізму техногенних вибухів є:

установлення відповідності кваліфікації суб’єкта технологічного процесу характеру роботи, яку він виконує;

визначення відповідності фактичних умов здійснення технологічного процесу на підприємстві нормативним вимогам;

установлення причин та наслідків техногенного вибуху;

установлення механізму техногенного вибуху;

установлення відповідності дій певних осіб вимогам нормативно-технічних документів, що регламентують технологічний процес;

установлення з технічної точки зору причинно-наслідкового зв’язку між діями (бездіяльністю) певних осіб та настанням техногенного вибуху.

Перед експертизою з дослідження обставин і механізму техногенних вибухів можуть ставитись й інші завдання, пов’язані з провадженням у справі, якщо для розв’язання цих завдань необхідні спеціальні знання в галузі техногенної безпеки.

23.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи відповідає кваліфікація суб’єкта технологічного процесу характеру роботи, яку він виконує?

Чи відповідав стан технологічного обладнання та устаткування встановленим нормативно-технічним вимогам?

Чи було оснащено технологічне обладнання та устаткування засобами контролю параметрів, управління й протиаварійного захисту, якщо так,- якими?

Чи були передбачені заходи щодо зниження вибухонебезпеки технологічної системи та технологічних блоків, що входили до неї?

Чи відповідали організація та виконання робіт (навести яких) вимогам технологічного процесу?

Чи відповідав порядок організації і проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту технологічного обладнання й устаткування вимогам нормативно-технічної документації?

Чи відповідав порядок проведення протиаварійних тренувань встановленим вимогам?

Які обставини спричинили виникнення техногенного вибуху та його наслідки?

Де розташовувався епіцентр техногенного вибуху?

Що було першопричиною виникнення техногенного вибуху?

Який механізм виникнення техногенного вибуху?

Невиконання яких вимог нормативних актів перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з нас-танням події техногенного вибуху?

Дії (бездіяльність) яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з настанням події техногенного вибуху?

23.4. Експерту слід надати протокол огляду місця техногенного вибуху з усіма додатками, протоколи відтворення обстановки й обставин події, а також речові докази.».

У зв’язку з цим глави 23, 24 вважати відповідно главами 24, 25;

3) у пункті 24.1 глави 24:

у підпункті 24.1.8 слова «металів і сплавів» замінити словами «металів і сплавів та виробів з них»;

підпункт 24.1.12 викласти в такій редакції:

«24.1.12. Встановлення наявності пестицидів у навколишньому середовищі.».

2. У розділі ІІ:

1) назву розділу викласти в такій редакції:

«II. Інженерно-технічні експертизи»;

2) пункт 10.3 глави 10 доповнити новими абзацами такого змісту:

«Чи відповідає стан охорони праці на виробництві вимогам нормативних актів з охорони праці?

Чи відповідає організація роботи на виробництві вимогам нормативних актів з охорони праці?

Чи відповідає порядок виконання робіт на виробництві вимогам технічної документації (експлуа-таційна інструкція, паспорт, технологічний регламент)?

Невиконання яких вимог безпеки з технічної точки зору перебуває у причинно-наслідковому зв’язку зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на виробництві?

Які порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці допущені особами, причетними до створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків?

Чи відповідають матеріали розслідування аварії або нещасного випадку вимогам нормативних актів з охорони праці?

Вимоги яких нормативних актів з питань охорони праці не забезпечені особами технічного персоналу під час виконання робіт в досліджуваній виробничій ситуації?

Чи відповідає технічний стан устаткування, механізмів, гірничих машин вимогам технічних регламентів та експлуатаційних інструкцій?

Чи відповідає технічний стан устаткування, механізмів, гірничих машин умовам виробничого середовища, в якому вони експлуатуються?

Невиконання яких вимог нормативних актів з охорони праці та технологічного процесу технічним персоналом спричинило небезпечну виробничу ситуацію та настання в її умовах аварії, нещасного випадку?

Чи відповідав стан та вид кріплення гірничих виробок, в яких сталася аварія, розробленому паспорту кріплення?»;

3) доповнити новими главами 15, 16 такого змісту:

«15. Електротранспортна експертиза

15.1. Об’єктами електротранспортної експертизи є трамваї, рейкові колії, тролейбуси.

15.2 Основними завданнями електротранспортної експертизи є установлення:

несправностей трамвая, рейкової колії, тролейбуса, що загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправностей зазвичай застосовуваними методами контролю за технічним станом трамвая, тролейбуса; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток події;

відповідності дій водія трамвая (тролейбуса) у цій дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти ДТП з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія трамвая (тролейбуса) вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями водія трамвая (тролейбуса) та ДТП.

15.3 Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Які несправності, зважаючи на вимоги Правил технічної експлуатації трамвая (тролейбуса) та Правил дорожнього руху, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) цього трамвая (тролейбуса)?

Які несправності, зважаючи на вимоги Правил технічної експлуатації трамвая, мала (мав) рейкова колія (стрілочний перевід) в місці ДТП?

Чи має досліджуваний трамвай (тролейбус) несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?

Коли відносно моменту ДТП (до її настання чи в процесі її розвитку) виникли несправності?

Яка причина відмови певного механізму, системи (гальмової системи, ходової частини тощо) трамвая?

Яка причина виникнення несправності рейкової колії (стрілочного переводу) в місці ДТП?

Яка причина відмови певного механізму, системи (рульового керування, гальмової системи, ходової частини тощо) тролейбуса?

Чи мав водій трамвая (тролейбуса) можливість виявити несправність керованого ним трамвая (тролейбуса) до моменту ДТП?

Чи мав водій трамвая можливість виявити несправність рейкової колії (стрілочного переводу) до моменту ДТП?

Яка максимально допустима швидкість руху трамвая (тролейбуса) на закругленні рейкової колії (дороги) цього радіуса?

Який гальмівний та (або) зупинний шлях трамвая (тролейбуса) за певної швидкості його руху в умовах цієї дорожньої обстановки?

Як повинен був діяти водій трамвая (тролейбуса) у цій дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил технічної експлуатації трамвая (тролейбуса) та Правил дорожнього руху?

Чи мав водій трамвая (тролейбуса) технічну можливість запобігти ДТП з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

Чи відповідали дії водія трамвая (тролейбуса) технічним вимогам Правил технічної експлуатації трамвая (тролейбуса) та Правил дорожнього руху?

Чи знаходяться з технічної точки зору дії водія трамвая (тролейбуса) у причинно-наслідковому зв’язку з виникненням ДТП?

16. Експертиза технічного стану ліфтів

16.1. Об’єктами експертизи з дослідження технічного стану ліфтів є ліфтове устаткування та обладнання, технологічні процеси його експлуатації, відображені в технологічній документації, технічна та службова документація, матеріали перевірок та інші документи, що стосуються досліджуваної події.

16.2. Основними завданнями експертизи технічного стану ліфтів є установлення:

технічного стану та відповідності умов безпечної експлуатації ліфтів вимогам нормативно-технічних документів;

відповідності фактичних умов експлуатації ліфтів нормативним вимогам;

причин настання нещасних випадків, пов’язаних з експлуатацією ліфтів;

механізму настання нещасних випадків, пов’язаних з експлуатацією ліфтів;

відповідності дій певних осіб вимогам нормативно-технічних документів, що регламентують безпечну експлуатацію ліфтів;

з технічної точки зору причинно-наслідкового зв’язку між причиною події, діями (бездіяльністю) певних осіб та наслідками досліджуваного випадку.

Перед експертизою технічного стану ліфтів можуть ставитись й інші завдання, пов’язані з провадженням у справі.

16.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи відповідав стан ліфтового обладнання та устаткування встановленим нормативно-технічним вимогам?

Чи було оснащено ліфтове обладнання та устаткування засобами контролю параметрів, управління й протиаварійного захисту, якщо так,- якими?

Чи відповідали організація та виконання ремонтних робіт (навести яких) вимогам технічних регламентів безпеки?

Чи відповідав порядок технічного обслуговування та діагностування ліфтів вимогам нормативних актів?

Чи відповідав порядок організації і проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтового обладнання й устаткування вимогам нормативно-технічної документації?

Які обставини спричинили виникнення досліджуваної події?

Який механізм виникнення досліджуваної події?

Невиконання яких вимог нормативно-технічних актів перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з настанням досліджуваної події?

Дії (бездіяльність) яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з настанням досліджуваної події?

16.4. Експерту слід надати можливість натурного огляду місця події.».

3. Розділ ІІІ викласти в такій редакції:

«III. Економічна експертиза

1. Експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності

1.1. Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є визначення:

документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.

1.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) грошових коштів у касі на суму (зазначається сума) на підприємстві (найменування установи, організації) на дату (зазначається дата)?

Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей, встановлена за актом інвентаризації на підприємстві (найменування установи, організації), у розмірі (зазначаються кількісні та вартісні показники) на дату (зазначається дата)?

Чи підтверджується документально нестача основних засобів (найменування установи, організації, кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується документально розмір безпідставно виплаченої та списаної по касі (найменування установи, організації) заробітної плати з урахуванням даних, наданих органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та висновків почеркознавчої експертизи про те, що підписи в платіжних документах про одержання заробітної плати (номер відомості, період) учинені не особами, які в них зазначені?

Чи обґрунтовано відшкодовано (зазначається кому і за який період) витрати на відрядження (у якій сумі)?

Чи підтверджуються документально висновки перевірки (зазначаються реквізити акта перевірки) у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт, з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача (найменування підприємства) розмір заборгованості за поставлені підприємству (найменування підприємства) товарно--матеріальні цінності, виконані роботи (надані послуги) за договором (номер та дата договору) за період (зазначається період), у тому числі з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально зазначене в акті контролюючого органу (зазначаються реквізити акта) заниження об’єкта оподаткування (зазначається найменування установи, організації) за період (зазначається період) і донарахування до сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету (зазначається яких)?

Чи відповідають визначені та задекларовані підприємством (найменування підприємства) доходи за період (зазначається період) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?

Чи відповідають визначені та задекларовані витрати підприємством (найменування підприємства) за період (зазначається період) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?

Чи підтверджуються документально витрати підприємства (найменування підприємства) за період (зазначається період), що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг?

Чи підтверджується документально та нормативно відображення у податковому обліку підприємства (найменування підприємства) нарахування амортизації за період (зазначається період)?

Чи підтверджуються документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентами?

Чи підтверджуються документально висновки акта державної податкової інспекції (номер, дата) про завищення підприємством (найменування підприємства) заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період (зазначається період)?

Чи підтверджується документально встановлений за актом перевірки контролюючого органу фінансовий результат за операціями з цінними паперами і корпоративними правами (найменування підприємства) за період (зазначається період) у розмірі (наводиться сума)?

Чи підтверджується документально визначений об’єкт оподаткування з доходів, виплачених підприємством (найменування підприємства) нерезиденту (найменування нерезидента), із джерелом їх походження з України у періоді (зазначається період)?

Подібні питання можуть бути поставлені за іншими видами податків та обов’язкових платежів.

2. Експертиза документів про економічну діяльність підприємств й організацій

2.1. Основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є:

1) проведення аналізу:

показників фінансово-економічного стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості тощо) підприємства/організації;

структури майна та джерел його придбання;

2) визначення:

документальної обґрунтованості розрахунків з дебіторами і кредиторами;

документальної обґрунтованості аналізу складу витрат;

документальної обґрунтованості розрахунків у разі приватизації й оренди майна, що приватизується;

документальної обґрунтованості розрахунків частки майна у разі виходу учасника зі складу засновників;

документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди у разі втрати працездатності та в інших випадках);

документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів;

документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди.

Вирішення питань щодо дотримання комітетами з конкурсних торгів вимог законодавства, що регламентує проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти, не належить до завдань судово-економічної експертизи.

Вирішення питань щодо документальної обґрунтованості збитків показниками фінансової звітності підприємства/організації за певний період (визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною) не належить до завдань економічної експертизи.

2.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Як основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану (найменування організації) на дату укладання або закінчення терміну дії угоди (реквізити) характеризують господарсько-фінансову діяльність (найменування організації)?

Чи підтверджується документально сума внеску до статутного фонду (найменування організації або учасника) та розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню особі, яка вибула зі складу засновників (зазначається дата виходу)?

Чи підтверджується документально розмір необґрунтованого заниження (несплати) орендної плати (найменування організації) у сумі (зазначається сума) за період (зазначається період), визначений в акті перевірки контролюючого органу? Якщо так,- у якій сумі?

Чи підтверджується документально зазначена в акті перевірки контролюючого органу у вартості об’єктів нерухомості (яких саме), що підлягали приватизації, частка фінансування споруд за рахунок державних коштів відповідно до наданих установчих та первинних документів?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо нецільового використання бюджетних коштів, отриманих підприємством (найменування) за бюджетною програмою (назва програми)?

Чи підтверджується документально розрахунок пенсійних виплат громадянину (прізвище, ім’я, по батькові), проведений установами Пенсійного фонду України за період (зазначається період)?

Чи мають показники фінансово-економічного стану підприємства (найменування) за період (зазначається період) ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, прихованого банкрутства?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо наявності у підприємства (найменування) заборгованості з виплати заробітної плати станом на (зазначається дата)?

Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок дивідендів до виплати, здійснений підприємством (найменування) власнику корпоративних прав (найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи) за період (зазначається період)?

Чи підтверджуються документально висновки, зазначені в акті перевірки контролюючого органу (номер, дата) щодо завищення обсягів державної закупівлі (назва товарів, робіт, послуг) на суму (зазначається сума) порівняно з умовами договору (номер, дата), укладеного за результатами конкурсних торгів?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки контролюючого органу (номер, дата) щодо необґрунтованого перерахування бюджетних коштів на суму (зазначається сума) з урахуванням висновків інших видів експертиз?

3. Експертиза документів фінансово-кредитних операцій

3.1. Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій є визначення:

документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках;

документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів;

документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово--господарської діяльності;

відповідності відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності;

документальної обґрунтованості відображення фінансово-господарських операцій щодо нарахування та сплати банками податків та їх відповідності даним обліку та звітності, чинному законодавству;

документальної обґрунтованості проведення операцій за депозитними вкладами у банківських та інших фінансових установах.

3.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо відповідності вимогам чинного законодавства документального оформлення операцій (найменування установи) з надання кредитів, повноти нарахування і сплати відсотків та інших платежів за користування кредитами позичальником (найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи) за кредитною угодою (номер, дата)?

Чи відповідає перелік документів, наданих банку підприємством (найменування) для отримання кредитних коштів за кредитною угодою, чинному Положенню про кредитування?

Чи підтверджується документами бухгалтерського обліку вартість активів (майна) у підприємства (позичальника), наданих в заставу за кредитною угодою?

Чи підтверджується документально розмір збитків банку, визначений в акті перевірки (зазначається суб’єкт контролю), внаслідок необґрунтованої видачі, неповернення кредиту за угодою (номер, дата)?

Чи підтверджується бухгалтерськими та первинними документами нецільове використання кредитних коштів за угодою (номер, дата)?

Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (зі сплати процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між зазначеними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором (реквізити договору) вимогам Положення про кредитування банку (найменування установи)?

Чи підтверджується первинними документами та даними бухгалтерського обліку банку внесення вкладником (П.І.Б.) грошових коштів у сумі (зазначається сума) за депозитним договором (номер, дата)?

3.3. Разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, реєстри податкових накладних, податкові декларації, баланси та інші первинні і зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності.

Якщо ведення бухгалтерського та податкового обліку здійснювалось в електронно-обчислювальному вигляді, експерту надаються регістри бухгалтерського та податкового обліку у роздрукованому вигляді, обов’язково завірені в установленому порядку. Додатково вони можуть бути надані на вимогу експерта на електронних носіях інформації.

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим матеріалам справи, непереконливо обґрунтовані фінансовими інспекторами тощо).

У разі потреби для визначення, які саме документи слід надати експерту на дослідження в кожному конкретному випадку, доцільно отримати консультацію експерта-економіста.

Для проведення дослідження необхідно надати оригінали документів або належним чином завірені їх якісні копії.

Документи мають бути систематизованими в хронологічному порядку (за відповідними періодами), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.».

4. У розділі VII:

1) пункт 7.1 викласти в такій редакції:

«7.1. До числа об’єктів мистецтвознавчої експертизи належать предмети антикваріату та твори монументального та станкового живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва, пам’ятки архітектури, скульптури, дрібної пластики, музичні інструменти, нотна література; нумізматика, фалеристика, геральдика та вексилологія (герби, прапори); друкована продукція, аудіо- та відеозаписи, фотографія.»;

2) у пункті 7.3:

абзац восьмий викласти в такій редакції:

«Чи належить наданий на дослідження предмет до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне, наукове значення?»;

доповнити новими абзацами тринадцятим, чотирнадцятим такого змісту:

«Чи містить наданий на дослідження об’єкт зображення комуністичної символіки?

Чи містить наданий на дослідження об’єкт зображення націонал-соціалістичної (нацистської) символіки?».

5. Доповнити розділами Х, ХІ такого змісту:

«Х. Судово-ветеринарна експертиза

10.1. Об’єктами судово-ветеринарної експертизи є:

тварини живі (свійські, дикі, мисливські, зоопаркові (екзотичні));

трупи тварин (анатомічно-цілі, фрагментовані, скелетизовані);

сировина для ветеринарно-біологічної промисловості (ендокринна, ферментна, спеціальна, кишкова, шлункова);

корми тваринного походження, кормові добавки;

речові докази (послід, блювотні маси тварини тощо);

документи (матеріали досудових розслідувань і судових справ (протоколи розтину, акти епізоотичного обстеження господарства, журнал реєстрації і лікування хворих тварин, журнал видачі ветеринарних документів, декларація виробника, експлуатаційний дозвіл тощо)).

10.2. Основними завданнями судово-ветеринарної експертизи є:

оцінювання тяжкості спричинених пошкоджень, ступеня розладу здоров’я живих тварин, втрати їх продуктивності, оцінка своєчасності та повноти проведення лікувально-профілактичних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних, карантинних заходів тощо;

встановлення насильницької смерті внаслідок вогнепальних пошкоджень, отруєння чи інших причин;

оцінювання своєчасності та повноти проведення заходів, передбачених чинним ветеринарним законодавством; комплексні ветеринарно-товарознавчі дослідження живих тварин;

вирішення питань у сфері технології тваринництва та ветеринарної медицини;

дослідження фактичних даних, що мали місце під час догляду, лікування, профілактичних заходів та вибракування тварин (своєчасність та адекватність надання ветеринарної допомоги тварині; відповідність дій фахівця вимогам ветеринарної медицини під час проведення лікувальних і профілактичних заходів);

встановлення відповідності ветеринарних документів чинному законодавству України.

10.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яка причина смерті тварини?

Який ступінь тяжкості спричинених ушкоджень тварини?

Який механізм утворення ушкоджень тварини?

Яка давність виникнення ушкоджень тварини, труп якої було досліджено?

Якими є ушкодження тварини, труп якої було досліджено, прижиттєвими чи посмертними?

Який причинно-наслідковий зв’язок між ушкодженнями і причиною смерті тварини, труп якої було досліджено?

Який час могла жити після отримання ушкоджень тварина, труп якої було досліджено?

Чи була здатна при житті після отримання травм самостійно переміщуватись тварина, труп якої було досліджено?

Які ускладнення здоров’я виникли від дії нанесених травм, чи спричинили вони страждання перед смертю тварини, труп якої було досліджено?

Від якої отрути настала смерть тварини?

Яким шляхом отруту введено в організм тварини (через рот, легені, неушкоджену шкіру чи ін’єкцією) та у якому вигляді (порошок, таблетки, рідина, розчин, газ)?

Яким способом отрута могла потрапити до організму тварини (з кормом, водою, як ліки або як протиотрута)?

Яка концентрація отрути в організмі тварини?

Як швидко настала смерть тварини після введення отрути?

Якщо отруту виявлено у трупному матеріалі, чи потрапила вона в тканини після смерті тварини?

Чи пов’язана причина смерті тварини з виявленими отрутами?

Чи є виявлена отрута в організмі тварини лікарським препаратом і чи пов’язана наявність отрути з наданням ветеринарної допомоги тварині?

Чи пов’язане отруєння тварини з прийомом корму і води?

Чи свідчить характер травм про наявність дії певних (фізичних, хімічних, біологічних тощо) чинників зовнішнього середовища?

Які прижиттєві захворювання або інші чинники могли спричинити настання смерті?

Перед судово-ветеринарною експертизою можуть ставитись й інші питання.

ХІ. Гемологічна експертиза

11.1. Об’єктами гемологічної експертизи є дорогоцінне каміння, діаманти, дорогоцінне каміння органогенного походження, напівдорогоцінне каміння, декоративне каміння та вироби з нього, ювелірні вироби зі вставками каміння та сировина (алмазна, бурштинова тощо).

11.2. Основними завданнями експертизи дорогоцінного каміння є визначення:

класифікаційних характеристик каміння (виробів з каміння та вставок з каміння в ювелірних виробах);

якісних характеристик каміння, виробів з каміння та ювелірних виробів зі вставками з каміння;

походження каміння;

облагородження каміння;

країни походження для бурштину;

родовища декоративного каміння;

відповідності маркування каміння його дійсним товарним характеристикам;

відповідності маркування та пакування виробів з каміння нормативно-технічній документації;

відповідності якості виробів з каміння стандартам, технічним умовам.

11.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи є каміння, зразки якого надано для дослідження, дорогоцінним, декоративним, природним, синтетичним чи імітацією? Якщо так,- яким саме?

Які якісні характеристики зразків каміння, наданого для дослідження?

Яким є походження зразків каміння, наданого для дослідження?

З якого родовища було видобуто декоративне каміння, надане для дослідження?

Яка країна походження бурштину, наданого для дослідження?

Чи піддавались зразки каміння, наданого для дослідження, облагородженню?

Яка вартість каміння, наданого для дослідження?

Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам каміння?

Чи відповідає якість виробу з каміння вимогам стандартів, технічних умов за органолептичними показниками?

Умовою проведення експертизи є надання об’єктів дослідження (каміння, виробів з каміння, ювелірних виробів зі вставками з камінням).

Перед експертизою з дослідження дорогоцінного каміння можуть ставитись й інші завдання.».

Директор Департаменту
з питань правосуддя
та національної безпеки



О.М. Олійник



вгору