Документ z0072-13, чинний, поточна редакція — Прийняття від 14.12.2012
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 19.02.2013. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.12.2012  № 1424


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
8 січня 2013 р.
за № 72/22604

Про затвердження Правил з охорони праці під час виробництва деревоволокнистих плит

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила з охорони праці під час виробництва деревоволокнистих плит, що додаються.

2. З набранням чинності цим наказом уважати таким, що не застосовується на території України, ОСТ 13-85-80 "Система стандартов безопасности труда. Производство древесноволокнистых плит" (НПАОП 20.1-7.01 - 80), затверджений Міністерством лісової і деревообробної промисловості СРСР 14 квітня 1980 року.

3. Внести до Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 31 січня 2005 року № 20, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 березня 2005 року за № 306/10586, такі зміни:

3.1. Абзац другий пункту 1.1 глави I після слів "в деревообробній промисловості" доповнити словами "крім виробництва деревноволокнистих плит".

3.2. Пункт 6.7 глави 6 виключити.

У зв’язку з цим пункти 6.8 - 6.15 вважати відповідно пунктами 6.7 - 6.14.

4. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

4.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Заступник Міністра -
керівник апарату


В. Сиротін

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Міністра охорони здоров'я України

Заступник Міністра
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України

В.о. Голови Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Перший заступник Голови
Державної інспекції ядерного регулювання України –
Головний державний інспектор
з ядерної та радіаційної безпеки України

Голова Державної інспекції
техногенної безпеки України

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Заступник Керівника
Спільного представницького органу
всеукраїнських профспілок
та профспілкових об'єднань
для ведення колективних переговорів
та соціального діалогу на національному рівні



О.К. Толстанов



Д.В. Ісаєнко



О.Ю. Потімков




М.Х. Гашев


Е. Улинець




В. Акопян



В. Биковець






С.М. Кондрюк




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС України
14.12.2012  № 1424


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
8 січня 2013 р.
за № 72/22604

ПРАВИЛА
з охорони праці під час виробництва деревоволокнистих плит

І. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність, пов’язану з обробленням деревини та виготовленням виробів з деревини.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виконання робіт з виробництва деревоволокнистих плит.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з виробництва деревоволокнистих плит.

1.4. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, що наведені в Законі України "Про охорону праці" та ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять".

ІІ. Основні вимоги з охорони праці

2.1. Організація охорони праці на підприємстві має здійснюватися відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

2.2. Розроблення і затвердження положення про службу охорони праці підприємства необхідно здійснювати згідно з вимогами Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.3. Проведення атестації робочих місць за умовами праці необхідно здійснювати згідно з вимогами Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2.4. Під час використання праці жінок та неповнолітніх необхідно дотримуватись вимог Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260, Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385, Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208, та Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

2.5. Опрацьовувати та затверджувати нормативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві, необхідно згідно з вимогами Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93), та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

2.6. Кожне робоче місце має бути забезпечене інструкціями з охорони праці, розробленими згідно з вимогами Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

2.7. Навчання та перевірку знань з питань охорони праці необхідно здійснювати згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

2.8. Навчання, перевірку знань, інструктажі з пожежної безпеки необхідно проводити згідно з вимогами Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468, та Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469.

2.9. Роботодавець зобов’язаний затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору згідно з Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

2.10. Отримання дозволів на виконання робіт та експлуатацію обладнання, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки необхідно здійснювати згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

2.11. Роботодавець зобов’язаний скласти та затвердити на підприємстві перелік робіт підвищеної небезпеки, які мають виконуватись за нарядом-допуском.

2.12. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій необхідно проводити згідно з вимогами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2.13. Проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів необхідно здійснювати згідно з вимогами Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2.14. Забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати згідно з вимогами Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам деревообробної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 31 січня 2005 року № 19, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2005 року за № 257/10537 (НПАОП 20.0-3.10-05), та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

2.15. Роботодавець повинен забезпечити працівників, які виконують роботи, пов’язані із шкідливими умовами праці, молоком згідно з вимогами Порядку безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 року № 731/П-13 (НПАОП 0.00-4.36-87), та лікувально-профілактичним харчуванням - згідно з вимогами Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, наведених у додатку до постанови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 07 січня 1977 року № 4/П-1 (НПАОП 0.00-1.55-77).

2.16. Експлуатацію і ремонт виробничих будівель разом з інженерними комунікаціями, санітарно-технічними пристроями, включаючи вводи водопроводу і каналізаційні випуски, електричне освітлення, планування прилеглої безпосередньо до будівлі території і брукування навколо будівель і споруд, у тому числі внутрішньозаводських і під’їзних залізничних і автомобільних доріг, водопровідно-каналізаційних споруд, мереж теплофікації і газозабезпечення, електрозабезпечення і зв’язку, а також різних естакад, платформ відкритих складів та інших споруд необхідно здійснювати згідно з вимогами Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864.

2.17. Для всіх будівель, споруд та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій, а також для зовнішніх виробничих і складських дільниць та установок має бути визначена категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03 грудня 2007 року № 833 (НАПБ Б.03.002-2007), яку необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень, зовні та на зовнішніх установках.

2.18. Необхідність обладнання виробничих будівель, споруд і дільниць системами протипожежного захисту (системами автоматичного пожежогасіння, пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей) необхідно визначати згідно з вимогами ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 грудня 2010 року № 537 (далі - ДБН В.2.5-56:2010).

2.19. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях мають бути позначені знаками безпеки згідно з вимогами Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі - Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників), та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".

2.20. На території підприємства паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях, визначених наказом по підприємству, обладнаних первинними засобами пожежогасіння та забезпечених наочною інформацією згідно з вимогами Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення".

2.21. Штучне освітлення виробничих, адміністративних, побутових і допоміжних приміщень, а також відкритих виробничих дільниць необхідно виконувати згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168, та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2.22. Облаштування світильників має відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096-02), та ГОСТ 12.4.120-83 "ССБТ. Средства коллективной защиты от ионизирующих излучений. Общие технические требования", ГОСТ 12.4.123-83 "ССБТ. Средства коллективной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования".

2.23. Робочі місця, на яких після раптового знеструмлення пристроїв штучного освітлення може виникнути травмонебезпечна ситуація, мають бути обладнані системами аварійного освітлення, які автоматично вмикаються після знеструмлення загальної електричної мережі.

2.24. Контроль освітленості необхідно проводити не рідше одного разу на рік, а також після кожної групової заміни джерел освітлення. Вимірювання рівня освітленості необхідно проводити згідно з вимогами ДСТУ Б.В.2.2-6-97 "Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості".

2.25. Мікроклімат виробничих приміщень має відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.

2.26. Виробниче обладнання, під час роботи якого можливе виділення у повітря робочої зони надлишкового тепла, токсичних і отруйних парів, пилу, має бути обладнане місцевою вентиляцією (відсмоктувачі, зонти, укриття тощо).

2.27. Якщо біля постійних робочих місць, які знаходяться поряд з джерелами виділення шкідливих газів і парів, неможливо встановити ефективні відсмоктувачі, то свіже повітря необхідно подавати безпосередньо на робочі місця за допомогою вентиляційних систем.

2.28. У разі вимкнення робочої вентиляції, порушення герметизації обладнання або раптового надходження у повітря виробничого приміщення токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин необхідно вмикати аварійні системи вентиляції.

2.29. Роботодавець повинен розробити план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС). Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС і не знають його в частині, що стосується роботи, яку вони безпосередньо виконують.

2.30. Експлуатацію устаткування, що працює з використанням природного газу, необхідно здійснювати згідно з вимогами Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

2.31. Експлуатація трубопроводів пари та гарячої води має здійснюватись згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).

2.32. Експлуатацію водопровідних, каналізаційних споруд і мереж необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".

2.33. Забезпечення працівників питною водою необхідно здійснювати згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

2.34. Рівні шуму під час експлуатації виробничого обладнання для виготовлення деревоволокнистих плит мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" та Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37.

2.35. Звукоізолювальні кабіни необхідно встановлювати згідно з вимогами ГОСТ 12.2.098-84 "ССБТ. Кабины звукоизолирующие. Общие требования", а за неможливості їх встановлення працівників необхідно забезпечувати засобами індивідуального захисту згідно вимог ДСТУ EN 352-1-2002 "Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 1. Шумозахисні навушники".

2.36. Рівні вібрації під час експлуатації виробничого обладнання для виготовлення деревоволокнистих плит мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" та Санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.

2.37. Використання шкідливих речовин під час виробництва деревоволокнистих плит дозволяється тільки після їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації згідно з вимогами Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

ІІІ. Вимоги безпеки під час експлуатації внутрішньозаводского та цехового транспорту

3.1. Утримання, експлуатація та ремонт залізничних шляхів на території підприємства мають відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854, та Правил перевезення вантажів залізничними лініями вузької колії, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 871/5092.

3.2. Утримання транспортних шляхів, їх облаштування та перевезення вантажів на підприємствах необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.020).

3.3. Технічний огляд технологічних транспортних засобів необхідно проводити згідно з вимогами Порядку проведення державного технічного огляду великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 січня 2010 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2010 року за № 163/17458 (НПАОП 0.00-6.01-10).

3.4. Рух транспорту на території підприємства повинен регулюватися дорожніми знаками і покажчиками згідно з вимогами ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" та Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

3.5. Експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт та технічне діагностування навантажувачів всіх типів, авто- і електрокарів, електровізків необхідно проводити згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31 грудня 2008 року № 308, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2009 року за № 103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08), ГОСТ 16215-80 "Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия" та ГОСТ 18962-97 "Машины напольные безрельсового электрофицированного транспорта. Общие технические условия".

3.6. Експлуатацію, монтаж, облаштування і випробування електричних талей, лебідок, скребкових підйомників необхідно здійснювати згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07), ДСТУ 4254-4:2004 "Лебідки трелювальні. Вимоги безпеки" та ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.009).

3.7. Експлуатацію конвеєрів необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.022).

3.8. Стаціонарні конвеєри незалежно від їх довжини необхідно обладнувати пристроями, які у випадку аварійної ситуації дозволять їх зупинити.

3.9. Стрічкові конвеєри мають бути обладнані пристроями, які під час обривання стрічки або канатів натяжних пристосувань вимикають привод конвеєра.

3.10. Керування групою конвеєрів, встановлених послідовно в одній технологічній лінії, необхідно виконувати таким чином, щоб пуск приймальних конвеєрів, на які подаються матеріали, здійснювався до пуску подавальних конвеєрів, а зупинка - у зворотному порядку.

3.11. Блоки, канати, ваги натяжних станцій мають бути огороджені. Прохід працівників під вагами забороняється.

3.12. Ковшові елеватори мають бути обладнані механізмами, які запобігають зворотному руху ковшової стрічки.

3.13. Шахти елеваторів необхідно обладнувати спеціальними пристроями для попередження падіння стрічки та сигнальними пристроями, що сповіщають про її обривання.

3.14. Пневмоприводи мають бути обладнані люками для огляду та очищення. Під час транспортування матеріалів люки мають бути закриті.

3.15. Приймальні та розвантажувальні пристрої пневматичного транспорту мають бути закриті та обладнані пиловловлювачами.

3.16. Експлуатацію поршневих і ротаційних компресорів потужністю 14 кВт необхідно проводити згідно з вимогами ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности".

ІV. Вимоги безпеки під час ремонту та технічного обслуговування засобів виробництва

4.1. Перед ремонтом і технічним обслуговуванням технологічного обладнання з електричним приводом його необхідно відключити від електромережі та обладнати пусковий пристрій попереджувальним знаком відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.

4.2. Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць під час виконання робіт на металообробних верстатах мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.009-80 "ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.101-84 "ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к конструкции", ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003), ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" (далі - ГОСТ 12.2.032), ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования" (далі - ГОСТ 12.2.033), ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026) та експлуатаційної документації.

4.3. Організація технологічних процесів та забезпечення засобами захисту працівників під час виконання зварювальних, вогневих робіт, наплавлення і різання мають здійснюватись згідно з вимогами ДСТУ 2448-94 "Кисневе різання. Вимоги безпеки", ДСТУ 2456-94 "Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки", ДСТУ 2489-94 "ССБП. Контактне зварювання. Вимоги безпеки", ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005), ГОСТ 12.2.008-75 "ССБТ. Оборудование и аппаратура для газопламенной обработки металлов и термического напыления покрытий" (далі - ГОСТ 12.2.008), ГОСТ 12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.013), ГОСТ 12.3.039-85 "ССБТ. Плазменная обработка металлов. Требования безопасности", ГОСТ 12.2.007.8-75 "ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.010), ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033, ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.002), НПАОП 40.1-1.21-98, НАПБ А.01.001-2004 та експлуатаційної документації.

4.4. Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних об’єктах необхідно проводити за нарядом-допуском, оформленим згідно з вимогами Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).

4.5. Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць для виконання гальванічних робіт мають відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТ 12.3.008-75 "ССБТ. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.007), ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033, ГОСТ 12.3.002, ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація" (далі - ДСТУ 7238:2011) та експлуатаційної документації.

4.6. Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць для виконання ковальсько-пресових і термічних робіт мають відповідати вимогам ДСТУ 7238:2011, ГОСТ 12.2.007.9-93 "ССБТ. Безопасность электротермического оборудования. Общие требования", ГОСТ 12.2.007.10-87 "ССБТ. Установки, генераторы и нагреватели индукционные для электротермии, установки и генераторы ультразвуковые. Требования безопасности", ГОСТ 12.2.017-93 "ССБТ. Оборудование кузнечно-прессовое. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.007.11-75 "ССБТ. Преобразователи электроэнергии полупроводниковые. Требования безопасности", ГОСТ 12.3.004-75 "ССБТ. Термическая обработка металлов. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.033, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 12.2.008, ГОСТ 12.2.032, НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 40.1-1.21-98 та експлуатаційної документації.

4.7. Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць для виконання шиномонтажних робіт мають відповідати вимогам ДСТУ 7238:2011, ГОСТ 12.2.010-75 "ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004), ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.028-82 "ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности" та експлуатаційної документації.

4.8. Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць і дільниць для виконання робіт з полімерними матеріалами мають відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ДСТУ 7238:2011, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.008, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033, ГОСТ 12.4.013 та експлуатаційної документації.

4.9. Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць для виконання жерстяно-мідницьких робіт мають відповідати вимогам ДСТУ 7238:2011, ГОСТ 12.0.00374 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация", ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033, ГОСТ 12.3.002 та експлуатаційної документації.

4.10. Обладнання й організація робочих місць для виконання фарбувальних робіт мають відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ДСТУ 7238:2011, ГОСТ 12.3.005-75 "ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.011-78 "ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний", ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033 та експлуатаційної документації.

4.11. Технічне обслуговування транспортних засобів необхідно виконувати з дотриманням вимог НАПБ А.01.001-2004.

4.12. Нанесення антикорозійного покриття необхідно виконувати згідно з вимогами ДСТУ Б А.3.2-10:2009 "ССБП. Роботи антикорозійні. Вимоги безпеки".

4.13. Облаштування робочих місць для ремонту та заряджання акумуляторів має відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.

4.14. Ремонт і технічне обслуговування водогрійних котлів із тиском пари не більше ніж 0,07 МПа та водопідігрівачів (бойлерів) із температурою підігріву води до 115°С необхідно здійснювати згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см-2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115°С, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 липня 1996 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 листопада 1996 року за № 655/1680 (НПАОП 0.00-1.26-96).

4.15. Усі роботи на висоті повинні виконуватись з дотриманням вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07), НПАОП 0.00-1.01-07 та ГОСТ 12.2.012-75 "ССБТ. Приспособления по обеспечению безопасного производства работ. Общие требования".

4.16. Робочі місця і проходи до них на висоті 1,3 м і більше мають бути облаштовані тимчасовими огородженнями згідно з вимогами ГОСТ 12.4.059-78 "ССБТ. Огpaждeния пpeдoxpaнитeльныe инвeнтapныe. Oбщиe тexничecкиe уcлoвия".

4.17. Під час виконання робіт на висоті за неможливості облаштування огороджень працівники повинні бути забезпечені запобіжними поясами, які відповідають вимогам ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия" та страхувальними канатами, які відповідають вимогам ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования".

4.18. Працівники, які перебувають на монтажному майданчику мають бути забезпечені захисними касками, які відповідають вимогам ГОСТ 12.4.087-84 "ССБТ. Строительство. Каски строительные. Технические условия".

V. Вимоги безпеки до технологічних процесів під час виробництва деревоволокнистих плит

1. Загальні вимоги

1.1. Технологічні процеси виробництва деревоволокнистих плит повинні виконуватись з дотриманням вимог НАПБ А.01.001-2004, ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги", ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.042-88 "ССБТ. Деревообрабатывающее производство. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.010, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.2. Виробниче обладнання, яке застосовується під час виконання технологічних процесів виробництва деревоволокнистих плит, має відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 року № 933, Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35, ДСТУ 2578-94 "Автоматизація метало- i деревообробного устаткування. Система "Устаткування - оператор - пристрій індикації". Загальні технiчнi вимоги i вимоги безпеки", ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки" (далі - ДСТУ 7234:2011), ДСТУ EN 294-2001 "Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання можливості досягнення небезпечних зон руками (EN 294:1992, IDT)", ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь", ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.026.0-93 "ССБТ. Оборудование деревообрабатывающее. Требования безопасности к конструкции", ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.064), ГОСТ 12.2.022 та стандартів і технічних умов на конкретне обладнання.

1.3. Електрообладнання має відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-02), ДСТУ 7237:2011 "ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту", ДСТУ Б А.3.2-13:2011 "ССБП. Будівництво. Електробезпечність. Загальні вимоги", ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление", ГОСТ 12.2.007.1-75 "ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности", ГОСТ 12.1.038-82 "ССБТ. Электробезопасность. Предельно-допустимые значения напряжений прикосновения и токов", ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" та НАПБ А.01.001-2004.

1.4. Експлуатацію трансформаторів необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.2.007.2-75 "ССБТ. Трансформаторы силовые и реакторы электрические. Требования безопасности".

1.5. Захист від статичної електрики необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования".

1.6. Пульти керування обладнанням мають відповідати вимогам ДСТУ 7234:2011, ДСТУ ІEС 60073:2005 "Основні принципи та правила з безпеки щодо інтерфейсу "людина - машина". Маркування та позначення. Принципи кодування індикаторів та органів керування", ДСТУ EN 894-1-2001 "Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів та органів керування. Частина 1. Загальні принципи взаємодії людини з індикаторами та органами керування (EN 894-1:1997, IDT)", ГОСТ 12.2.064, ГОСТ 12.4.040-78 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения", ГОСТ 12.2.003.

1.7. Пульти дистанційного керування обладнанням необхідно розташовувати таким чином, щоб органи керування перебували у зручному і безпечному місці, а оператор міг спостерігати за виконанням технологічного процесу візуально або за показниками приладів на пульті.

1.8. Кольорове сигнальне фарбування машин, обладнання, трубопроводів, а також знаки безпеки мають відповідати вимогам Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників та ГОСТ 12.4.026.

1.9. Працівників, які обслуговують обладнання ліній для виробництва деревоволокнистих плит та перебувають на відстані один від одного і не в полі зору один одного, необхідно забезпечити радіопереговорними пристроями, що дають змогу спілкуватися.

1.10. Обладнання, яке під час пуску неможливо бачити повністю з робочого місця оператора, має бути обладнане попереджувальною сигналізацією (звуковою, світловою або комбінованою), що попереджує про його пуск або перемикання з одного режиму роботи в інший.

1.11. Пускові пристрої обладнання мають бути зблоковані таким чином, щоб унеможливлювався пуск обладнання до пуску аспіраційних і пневмотранспортних систем.

2. Вимоги під час зберігання і підготування деревинної сировини

2.1. Склади лісоматеріалів необхідно розташовувати на території підприємства з урахуванням напряму переважаючих вітрів протягом року, наявності під’їзних шляхів та методів доставки і подавання лісоматеріалів у виробничі цехи.

2.2. Планування складів лісоматеріалів та штабелювання деревинної сировини необхідно здійснювати згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 9014.0-75 "Лесоматериалы круглые. Хранение. Общие требования", ГОСТ 12.3.015-78 "ССБТ. Работы лесозаготовительные. Требования безопасности".

2.3. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт необхідно відгородити та облаштувати попереджувальними знаками.

2.4. Навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно виконувати дотримуючись вимог НПАОП 0.00-1.01-07, Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13 липня 2005 року № 119, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 року за № 1084/11364 (НПАОП 02.0-1.04-05), ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020.

2.5. Утримання і експлуатацію вантажопідіймальних засобів необхідно здійснювати згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.01-07, Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94), Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 59/595 (НПАОП 0.00-5.07-94), Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94).

2.6. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт кранівники (машиністи) мають дотримуватись вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 371/907 (НПАОП 0.00-5.03-95), Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 березня 1996 року № 45, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26 березня 1996 року за № 143/1168 (НПАОП 0.00-5.18-96), Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 14 листопада 1995 року № 175, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27 листопада 1995 року за № 425/961 (НПАОП 0.00-5.05-95), Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 січня 1996 року № 13, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12 лютого 1996 року за № 63/1088 (НПАОП 0.00-5.19-96), інструкцій з охорони праці підприємства, розроблених згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.15-98 та експлуатаційної документації на відповідний кран.

2.7. До виконання стропальних і такелажних робіт допускаються працівники, які пройшли перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.

2.8. Для запобігання пошкодженню різальних інструментів обладнання, а також травмуванню працівників конвеєри для подавання деревини на перероблення мають бути обладнані металошукачами, зблокованими з пусковими пристроями колодоскидачів.

2.9. Проходи перед обкорувальним верстатом і за ним мають бути огороджені з обох сторін потоку.

2.10. Огородження необхідно блокувати з пусковими пристроями обкорувальних верстатів та подавального і приймального конвеєрів, які мають бути обладнані світлозвуковою сигналізацією. Блокування повинне забезпечувати одночасну зупинку всіх механізмів.

2.11. Для спостереження за процесом обкорування пульт керування верстатом і конвеєрами необхідно розташовувати у найбільш зручному та безпечному місці, яке забезпечує максимальний огляд процесу. Допускається для спостереження за рухом лісоматеріалів використовувати дзеркала.

2.12. Перед проведенням випробування необхідно перевірити надійність затягування всіх болтів (особливо фундаментних), що закріплюють робочі пристрої та двигуни, роботу звукової сигналізації, правильність напрямку обертання електродвигунів, наявність змащування рухомих вузлів верстата, стан електроапаратури, ізоляції проводів, обмоток електричного обладнання, натяг гумових кілець (пружин), стан обкорувальних ножів (фрез), механізму подачі тощо.

2.13. Перед подавальним механізмом верстата має бути встановлений обмежувач максимального діаметра колод. Допускається його суміщення з обмежувачем небезпечного розгойдування колод під час процесу обкорування.

2.14. Для запобігання провертанню колод під дією корознімачів подавальні та приймальні вали верстата повинні мати гострі шеврони і шипи, які необхідно систематично очищувати.

2.15. Подавальні та приймальні вали обкорувальних верстатів мають бути повністю закриті з обох боків, попереду і позаду верстата огородженнями, які запобігають викиданню шматків кори або уламків ножів.

2.16. Обкорувальний верстат повинен мати реверс подавання для зворотного виведення колоди. Під час реверсування робочі механізми корознімача не повинні врізатись в деревину.

2.17. Перед пуском устаткування необхідно спочатку включити пневмотранспортну установку для видалення відходів і робочий механізм, який повинен набрати необхідну швидкість, а потім конвеєри подавання та виведення колод. Перед зупинкою устаткування необхідно спочатку вимкнути подавальний конвеєр, а потім приймальний конвеєр та пневмотранспортну установку.

2.18. Під час обкорування працівникам слід перебувати поза небезпечною 10-метровою зоною, яка створюється попереду і позаду верстата.

2.19. Під час роботи обкорувального верстата не допускається ремонтувати або регулювати вузли, механізми, відкривати запобіжні кожухи та огородження пасів, очищувати ротор верстата від кори.

2.20. Регулювання, змащування, ремонт та огляд обкорувального й навколоверстатного обладнання дозволяється виконувати після повної зупинки електродвигунів і вимкнення загального рубильника.

2.21. Збиральні конвеєри для кори, які розташовані у підвальних приміщеннях, і виносні конвеєри в галереях мають бути обладнані сигналізацією, яка попереджує про їх вмикання.

2.22. Для безпечного обслуговування і проходу в галереях вздовж конвеєрів для транспортування кори мають бути облаштовані трапи та містки.

2.23. Під час виконання ремонтних і налагоджувальних робіт отвори у перекриттях для видалення кори мають бути закриті.

2.24. Під час ручного обкорування колод робоче місце має бути обладнане спеціальними помостами і пристроями, які надійно утримують колоди та забезпечують зручність виконання роботи. Відстань між робочими місцями працівників, зайнятих ручним обкоруванням, повинна бути не менше 2 м. Обкорування колод вручну необхідно здійснювати спеціально виготовленим для цієї роботи інструментом (корувальні лопатки тощо).

2.25. Дільниця для розкряжування лісоматеріалів багатопилковими верстатами, що працюють в автоматичному режимі, повинна бути огороджена з усіх боків сіткою заввишки не менше 1,5 м. Двері для входу в огороджену зону мають бути зблоковані з пусковими пристроями верстатів.

2.26. Подавання лісоматеріалів і прибирання відходів від розкряжувальних установок мають бути механізованими.

2.27. Для зручності подавання колод на пилку стіл круглопиляльного верстата балансирного типу має бути обладнаний роликами, що легко обертаються. Ширина щілини для пиляльного диску в столі не повинна перевищувати ширину розводу зубів плюс 2 мм в кожен бік.

2.28. Лісоматеріали, що розкряжовуються, мають бути надійно закріплені на візку або роликовому конвеєрі для запобігання провертанню або переміщенню їх під час розпилювання.

2.29. Для запобігання отриманню травм працівникам під час виконання роботи не дозволяється перебувати в межах площини обертання пиляльного диска. Частина диска, що знаходиться поза зоною пиляння, має бути закрита кожухом.

2.30. У дискових пилках не допускаються тріщини, короблення полотна пилки, пригорання зубів, виломлювання в одному місці двох або більше зубів з метою запобігання дисбалансу пилок.

2.31. Різьба закріплювальної гайки повинна мати напрям, протилежний напряму обертання пилки.

2.32. Знімати, встановлювати і транспортувати пилки необхідно за допомогою вантажопідіймальних і транспортних засобів.

2.33. Перед пуском слешера необхідно подавати попереджувальний сигнал. Подавальні ланцюги слешера вмикати тільки після того, як пилки наберуть робочу кількість обертів.

2.34. Подавальний пристрій має бути зблокований з пиляльними дисками таким чином, щоб він не вмикався до тих пір, поки пилки не наберуть робочу кількість обертів. Під час зупинки пилок ланцюги подавального пристрою мають автоматично вимикатись.

2.35. Упори на всіх ланцюгах подавального пристрою мають знаходитись на одній лінії, перпендикулярній ланцюгам.

2.36. Для обмеження ходу деревини у живильнику верстата у напрямку, протилежному робочому, має бути встановлений кінцевий вимикач, який повинен спрацьовувати, не допускаючи оцупки ближче ніж на 40 мм до верхньої обмежувальної планки живильника.

2.37. Під час заклинювання живильника, пробуксовування муфти ковзання або ланцюгів необхідно зупинити верстат та вилучити оцупки вручну. Заклинювати муфту та проштовхувати оцупки металевими предметами забороняється.

2.38. Під час роботи привода слешера не дозволяється усувати перекоси деревини, її заклинювання на пилках, а також проводити очищення бункерів під пилками та підлоги біля бункерів.

2.39. Для запобігання падінню лісоматеріалів конвеєр для їх подавання до деревокольних верстатів (колунів) має бути огороджений. Висота огороджувальних бортів конвеєра має бути не менше 0,4 м.

2.40. Кряжі та оцупки необхідно подавати у деревокольний верстат паралельно його повздовжній осі, не допускаючи перекосів.

2.41. Колун у зоні розколювання має бути огороджений таким чином, щоб його верхня частина була закрита і запобігала вертикальному підійманню кряжів.

2.42. З метою видалення серцевинної гнилизни в кряжах зона дугоподібного ножа (верстати моделі ССГ-1), що сколює гнилизну, повинна огороджуватися.

3. Вимоги під час виробництва технологічної тріски

3.1. Стаціонарні рубальні машини необхідно встановлювати в окремих приміщеннях або відокремлювати їх звукоізолювальними перегородками.

3.2. Конвеєри подавання деревини у рубальні машини мають бути обладнані металошукачами.

3.3. Пусковий пристрій конвеєра, який подає сировину у рубальну машину, має бути зблокований з пусковим пристроєм машини таким чином, щоб конвеєр вмикався після її пуску і зупинявся за сигналом металошукача.

3.4. Транспортери, що подають деревні кускові відходи до рубальних машин та тріску до бункерів, повинні мати огородження небезпечних зон, майданчики та перехідні містки завширшки 0,8 м з бортами і перилами.

3.5. Рубальні машини мають бути обладнані світлозвуковою сигналізацією, яка сповіщає про пуск механізмів різання, подавання і транспортування.

3.6. Над верхньою частиною завантажувального кожуха, що з’єднує патрон рубальної машини з приводом транспортера, має бути встановлене огородження.

3.7. Для запобігання ковзанню поверхня сходів драбин для входу на містки або майданчики має бути рифленою.

3.8. Для запобігання травмуванню працівників ножовим ротором рубальної машини, який після вимкнення електродвигуна обертається за інерцією, необхідно передбачити блокування пускових і гальмівних пристроїв з огородженням ножового диска (барабана) таким чином, щоб унеможливити його відкривання до повного зупинення механізмів різання.

3.9. На шляху подавання деревини у завантажувальний пристрій рубальної машини має бути встановлений обмежувач, який зупиняє привід конвеєра, якщо діаметр сировини перевищує розмір завантажувального пристрою.

3.10. Відкидні кришки дробарок та кожухи рубальних машин мають бути зблоковані з пусковими та гальмівними пристроями.

3.11. Перед пуском рубальної машини необхідно впевнитися у справності обладнання, встановленого у технологічному потоку, огороджень та закритті люків машини.

3.12. Під час заміни різців або ножів ротори машини мають бути загальмовані пристроєм для фіксації або ручним гальмом.

3.13. Ножі рубальних машин дозволяється переносити тільки у спеціальних футлярах.

3.14. Завантажувальний отвір рубальної машини має бути обладнаний пристроєм, який запобігає викиданню деревини під час її роботи.

3.15. Під час роботи рубальної машини відкривати люки та розбирати завали у разі заклинювання приймального пристрою деревиною забороняється. Поправляти деревину з використанням допоміжних інструментів дозволяється після повної зупинки ножового диска (барабана).

3.16. Навпроти вихідного отвору дробарки має бути встановлений відбійний щит з листової сталі, а конвеєр у місці виходу тріски із дробарки має бути закритий зверху суцільним щитом.

3.17. У разі розташування приймального жолоба рубальної машини нижче рівня підлоги люк, через який деревина подається до механізму різання, має бути огороджений суцільним бар’єром заввишки 1,2 м.

3.18. Для запобігання пошкодженню обладнання транспортери, що подають подрібнену деревину на сортування, мають бути обладнані електромагнітними сепараторами або електромагнітними шківами.

3.19. Небезпечна зона біля тріскосортувальної установки має бути огороджена та позначена попереджувальним знаком.

3.20. Сита тріскосортувальної установки необхідно очищувати тільки після її зупинки і знеструмлення.

3.21. Для запобігання переповненню бункера тріскою і виникненню аварійної ситуації бункери мають бути обладнані автоматичними сигналізаторами, які регулюють рівень наповнення, та пристроями для запобігання (усунення) зависанню матеріалів над розвантажувальними пристроями.

3.22. Перед проведенням ремонту в середині бункера його необхідно звільнити від тріски та вимкнути завантажувально-розвантажувальні механізми.

3.23. Для запобігання падінню працівників вікна для завантаження бункерів та інших ємностей для тріски мають бути огороджені.

3.24. Рухомі частини механізмів для відкривання та закривання бункерів мають бути обладнані огородженнями, зблокованими з пусковими пристроями транспортних засобів.

3.25. Для запобігання виникненню пожежі від іскор, що виникають під час розрядів статичної електрики, бункери мають бути обладнані спеціальними струмовідвідними та іскрогасильними пристроями.

3.26. Процес розпушування змерзлої та залежалої тріски у бункерах і буртах має бути механізованим.

3.27. Висота буртів тріски не повинна перевищувати 30 м, ширина - 20 м. Під час формування та розбирання буртів не дозволяється створювати ухили більше 45°.

3.28. Для запобігання самозагорянню тріски усередині бурту необхідно передбачити спеціальні колодязі з датчиками спостереження за температурою її нагрівання.

3.29. Для безпечного виконання робіт з обвалювання крутих ухилів (більше 45°) грейферні крани або інші механізми мають знаходитись на відстані не менше 4 м від небезпечної зони.

3.30. Під час подавання тріски зі складу бульдозером забороняється утворювати всередині бурту траншеї завглибшки понад 1,5 м, круті ухили та зависання.

3.31. Пневмотранспортна система подавання тріски має бути обладнана блокуванням, яке забезпечує пуск тільки за умови досягнення у системі необхідних тиску і витрат повітря, а зупинку в разі зниження тиску і витрат повітря - нижче допустимих регламентом.

4. Вимоги під час розмелювання технологічної тріски та її проклеювання

4.1. Облаштування і експлуатація дефібраторів, рафінерів та пропарювальних камер мають відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском.

4.2. Дефібратори мають бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами (манометрами, термометрами) та запобіжними клапанами.

4.3. Пуск дефібратора необхідно здійснювати тільки за умови розсунутих дисків (важіль відведення дисків має надійно фіксуватися у крайніх положеннях).

4.4. Для захисту працівників від отримання опіків водяною парою та травмування у разі викиду пробки з тріски місця завантаження тріски у дефібратор та противага шибера підігрівача мають бути надійно огороджені, а над розвантажувальним отвором має бути встановлений захисний клапан.

4.5. Заміну сальників у дефібраторах, рафінерах, пропарювальних камерах необхідно здійснювати після зупинки обладнання, відключення паропроводів та повного скидання тиску. Не допускається працювати з сальниками, що пропускають пару.

4.6. Усі ємності (мірники, збірники, баки для проклеювання), які періодично заповнюються рідинами, мають бути оснащені автоматичними вказівниками рівня рідини, аварійними переливними трубками для відведення зайвої рідини, діаметр яких має бути більшим, ніж діаметр подавальних трубок, оглядовими віконечками та люками з герметичними кришками.

4.7. Пропарювальна камера має бути обладнана пристроєм автоматичного регулювання, який підтримує рівень тріски в ній на висоті, що дорівнює ? загальної висоти.

4.8. На пульті керування дефібратором всі приводи (вібратора воронки, насоса системи водозабезпечення, мішалки, насоса центрального змащування, насоса гідравлічного притискання дисків тощо) мають бути розташовані у порядку технологічної послідовності.

4.9. Система керування дефібратором має бути забезпечена блокуванням, яке у разі порушення режиму роботи зупиняє машину.

4.10. Системою керування має передбачатись така послідовність вмикання складових одиниць: головний електродвигун, живильний пристрій і гвинтовий вал транспортного конвеєра. Вимикають обладнання у зворотній послідовності.

4.11. Обладнання для отримання деревного волокна має бути обладнане на пульті керування сигналізацією, що попереджує про неполадки під час його роботи.

4.12. Для запобігання отриманню опіків пропарювальна камера для тріски має бути термоізольована.

4.13. Кришку розмелювальної камери не дозволяється відкривати до тих пір, поки тиск пари не впаде до нуля та не охолоне обладнання.

4.14. Над ємностями, басейнами, згущувачами та іншими посудинами з відкритими поверхнями мають бути встановлені ковпаки закритого типу, витяжні зонти, місцеві відсмоктувачі.

4.15. Для запобігання викиданню парафінової емульсії та отриманню травм кришка люка емульсора має бути зблокована з пусковими пристроями мішалки таким чином, щоб під час роботи унеможливлювалось її відкривання.

4.16. Перед початком роботи відливної машини необхідно перевірити кріплення огороджень, стан електрообладнання та його заземлення.

4.17. Відливні машини, мішалки і насоси мають бути обладнані світлозвуковою сигналізацією, яка сповіщає про їх пуск та зупинку.

4.18. Електрообладнання відливних машин та електросвітильників у приміщенні мають бути у герметичному виконанні.

4.19. Відливна машина має бути обладнана спеціальними майданчиками з перилами заввишки 1 м і бортами заввишки 200 мм.

4.20. Рухомі елементи відливної машини мають бути обладнані огородженнями, зблокованими з її пусковим пристроєм.

4.21. Підлога вздовж відливної машини має бути покрита решітчастим деревним настилом завширшки не менше 1 м.

4.22. Для запобігання падінню працівників шахти під відливною машиною мають бути огороджені за периметром.

4.23. Приводи вакуум-насосів і гауч-валів мають бути надійно обгородженими для забезпечення безпечного обслуговування.

4.24. Для перемішування маси в напірних ящиках, вирівнювання килима перед пресом необхідно застосовувати спеціальні копистки з довгою ручкою.

4.25. Очищення сіток, валів і прибирання відходів, що накопичились під машиною, необхідно здійснювати промисловими повітротягами або іншими аналогічними пристроями.

4.26. Зона роботи поперечного форматного диска має бути огороджена. Огородження форматних дисків поздовжнього обрізування необхідно очищувати від відходів механічним методом.

4.27. Для підвищення рівня безпеки та умов праці працівників необхідно впровадити водяну різку для поперечного розкрою вологого килима.

4.28. У відділенні проклеювання та очищення води має бути обладнане приміщення для зберігання запасів хімічних речовин. Запас хімічних речовин у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати добової потреби.

4.29. У приміщеннях, де можливе потрапляння шкідливих речовин на шкіру працівників, мають бути встановлені умивальники для промивання уражених місць, а також має бути аптечка з нейтралізуючими засобами.

5. Вимоги під час пресування деревоволокнистого килима

5.1. Над гідравлічними пресами, завантажувально-розвантажувальними етажерками мають бути витяжні зонти з примусовою вентиляцією, які повинні забезпечувати видалення необхідної кількості шкідливих газів і пари, що утворюються під час пресування деревоволокнистих плит.

5.2. Бічні стінки витяжного зонта мають закривати прес таким чином, щоб не допускати шкідливих виділень у приміщення під час змикання і розмикання плит преса та бути зручними під час обслуговування і очищення.

5.3. Для запобігання розбризкуванню води під час змикання плит преси мають бути облаштовані металевими екранами.

5.4. На пульті керування пресом має бути вказана послідовність вмикання вузлів преса і відкривання вентилів.

5.5. Зона переміщення завантажувально-розвантажувальних етажерок, нижнього рухомого архітрава і контрваг етажерок преса повинна мати огородження заввишки не менше 1,5 м від підлоги. Двері огородження мають бути зблоковані з пусковим пристроєм преса.

5.6. Для запобігання виникненню аварій та отриманню травм працівниками, які обслуговують прес, пускові пристрої його агрегатів мають бути зблоковані таким чином, щоб унеможливлювався їх помилковий пуск у роботу.

5.7. Підіймання етажерки на пресах переривчастої дії має бути забезпечене автоматичним вимикачем.

5.8. Під час пресування на багатоповерхових пресах необхідно стежити за справністю обмежувачів граничного ходу підіймальних етажерок, а на одноповерхових пресах безперервної дії - за справністю автоматичного механізму обмеження та корегування руху сталевої стрічки. Рух штовхачів і сталевих стрічок має бути плавним.

5.9. Транспортні лінії від гарячих пресів до камер термооброблення і кондиціювання плит мають бути обладнані витяжними системами для видалення шкідливих газів. Укриття конвеєрів не повинні обмежувати спостереження за виконанням технологічного процесу.

5.10. Гідравлічні преси гарячого нагрівання мають бути обладнані контрольно-вимірювальною апаратурою (манометрами, самописцями температури, амперметрами, фотоелектричними блокувальними пристроями тощо), яка забезпечує контроль і регулювання необхідної температури плит преса, тиску теплоносія і робочої рідини у гідросистемі.

5.11. Для запобігання отриманню опіків працівниками паророзподільні колонки та шарнірні трубки багатоповерхового гідравлічного преса мають бути огороджені захисним екраном або термоізольовані.

5.12. Прорізи між підлогою і конструкціями преса мають бути закриті міцними з’ємними щитами.

5.13. Для запобігання травмуванню працівників викидом сирих гарячих деревоволокнистих плит під час аварійного розмикання плит (падіння тиску в гідросистемі, вимикання електроенергії) гідравлічні преси мають бути обладнані автоматичною аварійною сигналізацією.

5.14. Для відведення конденсату від преса у каналізаційну мережу необхідно облаштовувати зливну канавку.

5.15. Посудини, наповнювачі гідравлічних пресів та гідравлічні насоси високого і низького тисків необхідно встановлювати в окремому приміщенні, ізольованому від інших виробничих приміщень капітальними стінами, які не горять. Застосовувати відкритий вогонь у цих приміщеннях забороняється.

5.16. Редукційні клапани насосів гідравлічних пресів мають бути відрегульовані на встановлений тиск.

5.17. За наявності витоку гідравлічної рідини або пари працювати на гідравлічних пресах не допускається.

5.18. Заміну сальникової набивки, манжет, ремонтні роботи, пов’язані з розбиранням систем преса, які перебувають під тиском, необхідно проводити після його зупинення, зниження тиску до атмосферного та охолодження вузлів, що ремонтуються, до температури не вище 45°С.

5.19. Під час заміни сальникової набивки або манжета вентиль на підвідній лінії від насосів до циліндра повинен бути надійно закритий, а плити преса зафіксовані у верхньому положенні. Для запобігання випадковому опусканню платформи у приямку мають бути встановлені спеціальні пристрої.

5.20. Для запобігання виникненню аварійних ситуацій перед початком роботи прес необхідно прогріти, оскільки під час різкого подавання теплоносія виникає нерівномірне прогрівання окремих частин преса, яке створює напруги, що можуть призвести до поломок.

5.21. Перед прогріванням преса в проміжки між плитами необхідно завантажити транспортні листи із сухими деревоволокнистими плитами. Змикати плити преса з порожніми проміжками між ними забороняється.

5.22. Для запобігання виникненню гідравлічного удару пуск гарячої води в плити преса на початку прогріву необхідно проводити поступово.

5.23. Відкриті контакти і струмопровідні шини плит преса безперервної дії з електричним обігрівом мають бути огородженими.

5.24. Експлуатацію високочастотних нагрівальних установок необхідно здійснювати згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017, та НПАОП 40.1-1.21-98.

5.25. Високочастотні генератори мають бути забезпечені надійним заземленням, блокуванням дверей та справними автоматичними кнопковими вимикачами.

5.26. Для безпечного виконання робіт та покращення санітарно-гігієнічних умов праці система керування технологічним процесом пресування деревоволокнистих плит має бути автоматизованою.

6. Вимоги під час оброблення та опорядження плит

6.1. Транспортування, завантаження та розвантаження підкладних сіток і глянсувальних листів необхідно здійснювати механізованим методом за допомогою транспортерів, тельферів та інших засобів.

6.2. Ванни для миття підкладних сіток і глянсувальних листів мають бути обладнані бортовими відсмоктувачами.

6.3. Приготування лужних розчинів для промивання підкладних сіток і глянсувальних листів, подавання їх у ванни і зливання мають бути механізованими.

6.4. Підлога біля ванни для миття має бути покрита решітчастими настилами.

6.5. Верстати для очищення та полірування глянсувальних листів мають бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією (витяжні зонти).

6.6. Приміщення для деревоволокнистих плит має бути ізольованим від інших приміщень.

6.7. Подавати масло у просочувальну ванну необхідно централізованим методом за допомогою маслопроводів, оснащених спеціальними вентилями та запобіжними клапанами.

6.8. Для запобігання переповненню ванн і виливанню з них масла вони мають бути обладнані регуляторами рівня рідини.

6.9. Підлога у приміщенні, де здійснюється просочування плит маслами, має бути покрита маслостійкими і неслизькими матеріалами та мати стоки до каналізаційних колодязів, обладнаних нафтовловлювачами.

6.10. Очищення підлоги від залишків масла у маслопросочувальному відділенні необхідно здійснювати спеціальними машинами із застосуванням мийних засобів і нейтралізувальних речовин.

6.11. Під час просочення плит для запобігання забрудненню повітря робочої зони парами масла над ваннами необхідно встановлювати витяжні зонти, а з боків - бортові відсмоктувачі.

6.12. Завантаження камер, гартування та зволоження деревоволокнистих плит необхідно здійснювати механізованим методом шляхом застосування автокарів, автонавантажувачів та інших транспортних засобів.

6.13. Камери гартування мають бути обладнані спеціальними пристроями, які сигналізують про підвищення температури в камері, приладами для автоматичного регулювання процесу (вмикання вентиляторів для продування) та установками автоматичного пожежогасіння згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (далі - ГОСТ 12.4.009).

6.14. Для запобігання руйнуванню обладнання і приміщень у разі виникнення вибуху в камерах гартування вони мають бути обладнані противибуховими клапанами.

6.15. Відкривання дверей камер для гартування і зволоження деревоволокнистих плит має бути механізованим. Над дверима камер необхідно встановлювати витяжні зонти з відсмоктувачами для видалення парів і газів під час розвантаження плит з камер.

6.16. Для запобігання самозайманню гарячі деревоволокнисті плити, які не пройшли зволоження, складати в стопи не дозволяється.

6.17. Пускові пристрої установки для обрізання плит повинні блокуватися з електроприводами механізмів різання і транспортерів таким чином, щоб спочатку вмикався механізм різання установки, а потім подавальні транспортери.

6.18. Завантаження пакетів плит необхідно здійснювати за допомогою вантажопідіймальних механізмів (тельферів, кранів-балок тощо).

6.19. Під час оброблення на форматно-обрізному верстаті у разі перекосу плити всі механізми мають автоматично вимикатися. Плити необхідно поправляти тільки після зупинення всіх механізмів верстата.

6.20. Форматне або нестандартне розпилювання деревоволокнистих плит необхідно здійснювати згідно з вимогами Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 31 січня 2005 року № 20, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 березня 2005 року за № 306/10586 (НПАОП 20.0-1.02-05).

6.21. Склади для зберігання деревоволокнистих плит мають бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією та установками автоматичного пожежегасіння згідно з вимогами ДБН В.2.5.56:2010 та ГОСТ 12.4.009.

6.22. Для укладання плит у стопи і пакети та їх транспортування необхідно застосовувати спеціальні автонавантажувачі.

6.23. Висота укладання плит у стопи на складі готової продукції за допомогою навантажувача не повинна перевищувати 4,5 м. На механізованих складах, які обслуговуються кранами, допускається укладання плит у стопи заввишки більше 4,5 м.

Начальник відділу
взаємодії з ВРУ, КМУ
та питань координації роботи
центральних органів
виконавчої влади, діяльність
яких спрямовується
та координується
через Міністра








В.І. Теличко



вгору