Документ z0063-16, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.12.2015
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 05.02.2016. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

22.12.2015  № 1160


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 січня 2016 р.
за № 63/28193

Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України

Відповідно до статей 6-9, 14 та 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та з метою забезпечення координації діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу щодо організації фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 22 березня 2011 року № 392 «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 квітня 2011 року за № 470/19208 (із змінами).

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М. О.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Макеєву О.Л.

Міністр

Н. Яресько

ПОГОДЖЕНО:

Голова
Антимонопольного комітету України

Голова Спільного
представницького органу
об'єднань профспілок

Президент Спілки орендарів
і підприємців України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців
на національному рівні

Голова Державної служби
фінансового моніторингу України

Голова Державної
регуляторної служби України



Ю. Терентьєв



Г.В. Осовий


В. Хмільовський




Д. Олійник


І.Б. Черкаський


К.М. Ляпіна



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
22.12.2015  № 1160


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 січня 2016 р.
за № 63/28193

ПОЛОЖЕННЯ
про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України

I. Загальні положення

1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) і визначає порядок організації і проведення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2. Це Положення застосовується суб'єктами первинного фінансового моніторингу (далі - суб'єкти) та їх відокремленими підрозділами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснює Міністерство фінансів України (далі - Міністерство), а саме:

суб'єктами господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронними (віртуальними) казино;

суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

аудиторами, аудиторськими фірмами під час проведення аудиту та надання послуг з бухгалтерського обліку, суб’єктами господарювання (фізичними особами - підприємцями), що надають послуги з бухгалтерського обліку (за винятком осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин).

3. Цим Положенням регулюються питання:

призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

розроблення (оновлення) правил фінансового моніторингу та програм здійснення фінансового моніторингу;

здійснення ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнта), вивчення клієнтів та уточнення інформації про клієнтів;

управління ризиками;

виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

зупинення фінансових операцій;

підготовки персоналу суб'єкта з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

4. Суб’єктом забезпечується проведення внутрішніх перевірок своєї діяльності на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у порядку, визначеному правилами фінансового моніторингу (далі - Правила) та програмою проведення фінансового моніторингу суб’єкта (далі - Правила).

5. Терміни у цьому Положенні вживаються відповідно до визначень, наведених у Законі.

II. Призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу

1. Положення цього розділу застосовуються суб'єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.

2. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), призначається керівником суб'єкта з урахуванням особливостей, встановлених Законом, до дня проведення суб'єктом (відокремленим підрозділом) першої фінансової операції.

Аудиторськими фірмами, суб’єктами господарювання (фізичними особами - підприємцями), що надають послуги з бухгалтерського обліку, відповідальний працівник призначається не пізніше дня встановлення ділових відносин, що передбачають їх участь у фінансових операціях, визначених частиною першою статті 8 Закону.

Відповідальний працівник суб’єкта призначається за посадою на рівні керівництва суб’єкта, що передбачає здійснення функцій управління суб’єктом первинного фінансового моніторингу в цілому та/або його підрозділами.

Відповідальний працівник суб’єкта є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб’єкта.

Виконання повноважень відповідального працівника може бути покладено на керівника суб’єкта.

Одна і та сама особа не може бути призначена відповідальним працівником одночасно суб’єкта і його відокремленого підрозділу, а також одночасно у декількох відокремлених підрозділах.

3. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) повідомляє Держфінмоніторинг відповідно до встановленого порядку про:

призначення відповідального працівника або особи, яка тимчасово виконує його обов’язки, - протягом трьох робочих днів з дня призначення;

звільнення відповідального працівника або особи, яка тимчасово виконує його обов’язки, - протягом трьох робочих днів з дня звільнення.

4. Відповідальний працівник є особою, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення суб’єктом (відокремленим підрозділом) фінансового моніторингу.

У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника суб’єкта (відокремленого підрозділу) щодо проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник може повідомити про це Держфінмоніторинг з письмовим викладенням своїх заперечень.

5. Відповідальний працівник повинен відповідати таким вимогам:

мати бездоганну ділову репутацію;

мати вищу освіту, досвід роботи не менше одного року у відповідній сфері діяльності суб’єкта або не менше одного року досвіду роботи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

працювати в суб’єкті (відокремленому підрозділі) за основним місцем роботи.

Відповідальний працівник повинен знати законодавство та міжнародні стандарти у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, володіти навичками щодо їх застосування в практичній діяльності.

Перевірка ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника здійснюється до його призначення на підставі поданих ним оригіналів документів: паспорта, трудової книжки, документів про освіту та/або підвищення кваліфікації, довідки про відсутність судимості, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку, отриманої в органах внутрішніх справ.

Перевірка відповідності кандидата на посаду відповідального працівника вимогам, встановленим цим Положенням, здійснюється керівником або особою, яка виконує його обов’язки.

У разі призначення відповідальним працівником керівника суб’єкта перевірка його ділової репутації здійснюється відповідним органом управління суб’єкта або засновниками.

Підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника за результатами її перевірки оформлюється письмовим висновком, який підписується керівником суб’єкта або особами, які здійснювали перевірку ділової репутації, або затверджується відповідним органом управління суб’єкта.

6. Особа, вперше призначена на посаду відповідального працівника, повинна пройти навчання протягом трьох місяців з дня призначення та підвищувати кваліфікацію у подальшому не рідше одного разу на три роки у порядку, визначеному законодавством.

7. У разі наявності у суб’єкта відокремлених підрозділів керівник суб’єкта за поданням керівника відокремленого підрозділу призначає відповідального працівника відокремленого підрозділу.

Відповідальний працівник відокремленого підрозділу є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб’єкта.

Виконання повноважень відповідального працівника відокремленого підрозділу може бути покладено на керівника відокремленого підрозділу.

8. На час відсутності (відпустки, відрядження, хвороби тощо) відповідального працівника призначається особа, яка тимчасово виконує його обов’язки.

На вказану особу поширюються права та обов’язки, встановлені для відповідального працівника.

Особа, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника, повинна мати бездоганну ділову репутацію, працювати в цьому суб’єкті за основним місцем роботи та пройти відповідно до внутрішніх процедур підготовку щодо виконання вимог Закону.

Перевірка відповідності особи, яка тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, вимогам, установленим законодавством, здійснюється у порядку, встановленому пунктом 5 цього розділу.

Особа, яка тимчасово виконуватиме обов'язки відповідального працівника на час його відсутності, може бути призначена одночасно з відповідальним працівником.

9. У разі звільнення відповідального працівника керівник суб'єкта не пізніше наступного робочого дня після його звільнення призначає іншого відповідального працівника.

Допускається виконання обов'язків відповідального працівника в разі його звільнення особою, яка тимчасово виконує його обов'язки, на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, який не повинен перевищувати двох місяців.

10. Відповідальний працівник здійснює свої повноваження відповідно до статті 7 Закону на підставі посадової інструкції, яка затверджується керівником суб’єкта або особою, яка виконує його обов’язки. Відповідальний працівник засвідчує підписом факт ознайомлення з посадовою інструкцією.

Посадова інструкція відповідального працівника повинна містити повноваження (права) та обов’язки, функції та завдання, передбачені законодавством, правилами внутрішнього фінансового моніторингу, іншими внутрішніми документами суб’єкта.

11. Інформування відповідальним працівником керівника суб'єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, здійснюється шляхом надання письмової довідки довільної форми у термін, визначений частиною шостою статті 7 Закону.

Довідка, зокрема містить інформацію щодо:

виявлених фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають обов'язковому та/або внутрішньому фінансовому моніторингу;

направленої до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

управління ризиками;

зупинених фінансових операцій;

направленої у визначених законодавством випадках до правоохоронних органів інформації;

фінансових операцій, у проведенні яких суб'єктом (відокремленим підрозділом) було відмовлено;

ужитих заходів стосовно підготовки персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

розроблення та постійного оновлення правил і програм проведення фінансового моніторингу з урахування вимог законодавства;

результатів проведених перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

Факт ознайомлення керівника суб'єкта з довідкою, що надається відповідальним працівником, підтверджується підписом керівника.

У разі якщо повноваження відповідального працівника суб'єкта виконує керівник суб'єкта, то зазначена письмова довідка складається і підписується ним.

12. Документи, наявність яких передбачена цим розділом, зберігаються не менше п'яти років з дня їх підписання (затвердження або погодження).

III. Розроблення правил та програми здійснення фінансового моніторингу

1. Положення цього розділу застосовуються суб'єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.

2. Правила є єдиним внутрішнім документом суб’єкта, який визначає порядок вчинення дій працівниками суб’єкта щодо реалізації фінансового моніторингу та спрямований на недопущення використання суб’єкта і його відокремлених підрозділів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

3. Програма є окремим внутрішнім документом суб'єкта, який містить план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.

4. Правила і Програма розробляються з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, міжнародних стандартів у цій сфері.

Правила і Програма визначають специфіку проведення фінансового моніторингу за всіма напрямами діяльності суб’єкта і його відокремлених підрозділів.

5. Правила і Програма розробляються відповідальним працівником суб'єкта протягом трьох робочих днів з дати його призначення, але не пізніше дня проведення суб'єктом першої фінансової операції.

Правила і Програма затверджуються керівником суб'єкта.

Строк, на який складаються Правила і Програма, визначається суб’єктом самостійно з урахуванням змін у законодавстві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Правила та Програма оновлюються відповідальним працівником з урахуванням вимог законодавства та затверджуються керівником суб’єкта або особою, яка виконує його обов’язки.

6. Відповідальний працівник суб'єкта за погодженням з керівником суб'єкта визначає порядок ознайомлення, зберігання і користування Правилами і Програмою (у тому числі їх електронними копіями) та перелік осіб, які мають право доступу до цих документів.

7. Правила складаються з таких розділів:

опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб'єкта, механізм взаємодії відповідального працівника з працівниками суб’єкта та/або відокремленими підрозділами, залученими до проведення фінансового моніторингу;

перелік прав та обов'язків відповідального працівника, а також інших працівників, що залучені до проведення фінансового моніторингу;

порядок постановки на облік (зняття з обліку) у Держфінмоніторингу суб’єкта і його відокремлених підрозділів;

порядок ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, що проводять фінансові операції, та інших осіб, які беруть у них участь;

порядок відмови від встановлення ділових відносин з клієнтом або від проведення фінансової операції;

критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

порядок оцінки та переоцінки ризику, опис заходів суб’єкта з управління ризиками;

порядок виявлення, реєстрації, а також подання до Держфінмонторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

порядок повідомлення Держфінмоніторингу про підозри, які виникли у суб’єкта щодо діяльності осіб або їх активів, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України;

порядок повідомлення Держфінмоніторингу та відповідним правоохоронним органам про фінансові операції, стосовно яких у суб’єкта є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

опис заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що подається Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

порядок надання на запит Держфінмоніторингу інформації, у тому числі щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу;

порядок зупинення фінансових операцій;

порядок збору і зберігання документів щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, оцінки та переоцінки ризиків, а також усіх документів, що стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом;

перелік заходів, спрямованих на обмеження ризику зловживань, пов'язаних з послугами, що надаються з використанням новітніх технологій, зокрема забезпечують проведення операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;

порядок зупинення проведення фінансової операції у разі, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

порядок направлення запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на суб'єкта Законом;

порядок проведення внутрішніх перевірок діяльності суб’єкта на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

порядок ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу.

8. Програма містить такі заходи з відповідними термінами їх виконання та визначенням осіб, що відповідають за їх виконання:

призначення відповідального працівника;

призначення працівника, що тимчасово виконує обов'язки відповідального працівника;

розробка та затвердження посадової інструкції відповідального працівника;

розробка і оновлення Правил і Програми;

ознайомлення працівників суб'єкта (відокремленого підрозділу) з Правилами та Програмою;

попередження працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) про відповідальність за порушення внутрішніх документів та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

забезпечення підвищення кваліфікації відповідального працівника;

підготовка персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення шляхом проведення теоретичних та практичних заходів;

проведення внутрішніх перевірок суб’єкта (відокремленого підрозділу) на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

9. Опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб'єкта містить:

перелік структурних підрозділів (окремих працівників суб'єкта), залучених до проведення фінансового моніторингу, а також завдань, що вирішуються ними;

розподіл повноважень між структурними підрозділами (окремими працівниками);

механізм взаємодії структурних підрозділів (окремих працівників), зокрема порядок здійснення документообігу, передачі інформації та прийняття управлінських рішень, послідовності дій окремих підрозділів, фахівців;

порядок проведення перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

10. У разі наявності у суб’єкта філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які розташовані в державах, у яких рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, Правила повинні передбачати проведення оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, що здійснюються у таких державах. У разі коли здійснення зазначених заходів не дозволяється законодавством такої держави, суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг про відповідні запобіжні заходи, які суб’єкт буде вживати для обмеження ризиків використання діяльності філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Правила також повинні містити перелік запобіжних заходів, спрямованих на поглиблену перевірку клієнта до встановлення ділових відносин з особами або компаніями вищезазначених держав, повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції з клієнтами відповідних держав, попередження представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних державах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

IV. Здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів

1. Умови, за яких здійснюються ідентифікація, верифікація та вивчення клієнта (представника клієнта), та перелік ідентифікаційних даних встановлені статтею 9 Закону.

2. Ідентифікація, верифікація та вивчення клієнта включають такі заходи:

проведення первісної ідентифікації та верифікації під час встановлення ділових відносин з клієнтом;

поглиблена перевірка інформації про клієнта у разі наявності сумніву щодо достовірності чи повноти наданої ним інформації;

уточнення ідентифікаційних даних та іншої наявної інформації про клієнта у разі їх зміни або закінчення строку дії документів, на підставі яких проводились ідентифікація, верифікація, вивчення клієнта.

3. Ідентифікація, верифікація та вивчення клієнта здійснюються відповідальним працівником або іншими працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу) відповідно до внутрішніх документів суб’єкта до/або під час встановлення з ним ділових відносин, вчинення правочинів, але до проведення фінансової операції.

Суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, здійснюють ідентифікацію, верифікацію та вивчення клієнта безпосередньо.

Фінансові операції з існуючими клієнтами (з якими встановлені ділові відносини), які раніше не були ідентифіковані, проводяться суб’єктом (відокремленим підрозділом) після здійснення ідентифікації таких клієнтів у встановленому порядку.

4. Під час ідентифікації та верифікації суб’єкт отримує від клієнта ідентифікаційні дані, передбачені статтею 9 Закону, та встановлює (підтверджує) відповідність особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним.

Суб’єкт під час проведення ідентифікації та верифікації встановлює:

1) для органів державної влади України - повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, на підставі якого створено юридичну особу (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - код за ЄДРПОУ);

2) для підприємств державної або комунальної власності - повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, яким створено підприємство (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), код за ЄДРПОУ;

3) для міжнародних установ та організацій, у яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - повне найменування, місцезнаходження, відомості про міжнародний договір, згідно з яким створені такі установи та організації (дата укладення, номер, дата ратифікації Україною договору тощо);

4) для клієнтів, які є емітентами, що відповідно до законодавства або умов публічного розміщення акцій на фондовій біржі зобов’язані публічно розкривати відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або є дочірніми підприємствами чи представництвами такого клієнта, - повне найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ (для резидентів), відомості про розміщення акцій такого емітента на фондовій біржі шляхом отримання засвідченої клієнтом копії інформації з інтернет - сторінки з офіційного сайта фондової біржі.

5. При здійсненні ідентифікації юридичної особи суб’єкт встановлює ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, що включені в картку із зразками підписів і відбитка печатки (для клієнтів, що є банківськими установами, - картки із зразками підписів і відбитка печатки, поданої до Національного банку України).

6. Ідентифікація та верифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюються на підставі поданих офіційних документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством (установою, організацією), яке їх видало.

Копії документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт встановив ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються суб’єктом, який має оглянути оригінали документа, проставити відмітку про те, що з оригіналом згідно, та скріпити її підписом та печаткою (за наявності).

7. При проведенні ідентифікації, верифікації та вивченні клієнта суб’єкт має право складати анкету. Анкета є внутрішнім документом суб’єкта, який заповнюється і підписується працівником, уповноваженим на здійснення ідентифікації та верифікації.

8. Документи, на підставі яких здійснюються ідентифікація та верифікація осіб, що є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання та містити всю необхідну для здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта інформацію.

У разі якщо документи, на основі яких проводились ідентифікація, верифікація та вивчення клієнта, зазнали змін або закінчився строк їх дії, при проведенні клієнтом чергової фінансової операції проводяться повторні ідентифікація, верифікація клієнта.

9. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи повноти отриманої інформації про клієнта суб'єкт здійснює заходи з поглибленої перевірки.

Для проведення поглибленої перевірки, уточнення інформації щодо ідентифікації та верифікації клієнта або інших учасників фінансової операції суб’єкт (відокремлений підрозділ) має право витребувати, а клієнт (представник клієнта) зобов’язаний подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб’єктом інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

У разі потреби суб'єкт має право витребувати необхідну інформацію, що стосується ідентифікації та/або вивчення клієнта, уточнення інформації про нього або проведення поглибленої перевірки клієнта шляхом направлення запиту до державних органів, державних реєстраторів згідно з Порядком надання державними органами, державними реєстраторами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 693.

З метою уточнення інформації щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта або інших учасників фінансової операції:

суб'єкт може використати інформацію, яка є публічною (відкритою), шляхом отримання виписки чи копії інформації з інтернет - сторінки із зазначенням дати, які завірені підписом та печаткою суб’єкта (за наявності);

клієнт (представник клієнта) може подати інформацію, яка є публічною (відкритою), шляхом отримання виписки чи копії інформації з інтернет - сторінки із зазначенням дати, які завірені підписом та печаткою клієнта (за наявності).

10. При вивченні клієнта суб’єкт:

досліджує зміст діяльності клієнта;

оцінює фінансовий стан клієнта;

аналізує відповідність фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;

визначає належність клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, які виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб;

з’ясовує усі дані щодо місця проживання або місця його перебування (тимчасового перебування) в Україні;

встановлює мету ділових відносин із суб’єктом;

з’ясовує інформацію про наявність клієнта в переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

11. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) для проведення оцінки фінансового стану клієнта може використовувати такі джерела інформації:

річну фінансову звітність клієнта - юридичної особи та фізичної особи - підприємця (за наявності), що складена відповідно до вимог законодавства та отримана суб’єктом (відокремленим підрозділом) безпосередньо від клієнта (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);

фінансову звітність клієнта - юридичної особи, що опублікована в спеціалізованих засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства;

фінансову звітність клієнта та інформацію щодо фінансового стану, що отримані із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.

Суб’єкт (відокремлений підрозділ) для проведення оцінки фінансового стану клієнта використовує іншу інформацію, яка отримана від клієнта, від третіх осіб, від державних органів, додаткову інформацію з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

Відомості щодо мети ділових відносин можуть отримуватись шляхом письмового опитування клієнта (уповноваженого представника, в разі якщо клієнтом є юридична особа) у порядку, визначеному Правилами.

12. Якщо під час здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта (особи, яка діє від його імені) було встановлено, що клієнт має відношення до публічних діячів або пов’язаних з ними осіб, відповідальний працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) повинен:

1) виявляти відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу факт належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до зазначеної категорії клієнтів під час здійснення ідентифікації, верифікації та у процесі їх обслуговування, а також те, чи є вони кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) або керівниками юридичних осіб;

2) встановлювати з дозволу керівника суб’єкта ділові відносини з такими особами;

3) до чи під час встановлення ділових відносин вживати заходів для з’ясування джерел походження коштів клієнта на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), що підтверджують джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо;

4) проводити моніторинг фінансових операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є такі особи, у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику;

5) проводити не рідше одного разу на рік уточнення інформації про клієнта.

Інформацію щодо того, чи має клієнт відношення до публічних діячів, суб’єкт (відокремлений підрозділ) може отримувати шляхом письмового опитування клієнта (уповноваженого представника).

Якщо під час здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта (особи, яка діє від його імені) було встановлено, що клієнт має відношення до благодійної або неприбуткової організації, суб’єкту рекомендується проводити моніторинг фінансових операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є такі особи, у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику.

13. Суб’єкт відповідно до Закону та Правил зберігає офіційні документи, інші документи (у тому числі створені суб’єктом електронні документи), їх копії щодо ідентифікації осіб (клієнтів, представників клієнтів), а також осіб, яким суб’єктом було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи результати будь-якого аналізу під час проведення заходів щодо верифікації клієнта чи поглибленої перевірки клієнта), не менше п’яти років після завершення фінансової операції, завершення ділових відносин з клієнтом, а всі необхідні дані про фінансові операції (достатні для того, щоб простежити хід операції) - не менше п’яти років після завершення операції або припинення ділових відносин.

У разі надходження листа від Міністерства про продовження строку зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками окремих фінансових операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій суб’єкт забезпечує подальше зберігання документів на строк, встановлений Міністерством.

14. З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб’єкт витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.

У разі неможливості отримати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб’єкт відмовляє у встановленні ділових відносин або проведенні фінансової операції та зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити Держфінмоніторинг про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.

Суб'єкт має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб'єкта щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).

15. У випадку, якщо у клієнта відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер) в розумінні Закону, виконання обов’язку стосовно ідентифікації (в частині встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих (бенефіціарних) власників) згідно з Законом буде вважатись виконаним суб’єктом у випадку отримання останнім письмового підтвердження від клієнта про відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера), підписаного уповноваженою особою та скріпленого печаткою клієнта (за наявності).

V. Управління ризиками та оцінка ризиків

1. На етапі встановлення ділових відносин або у процесі обслуговування клієнта суб’єкт (відокремлений підрозділ) на підставі аналізу ідентифікаційних даних клієнта, інших наявних відомостей та інформації про клієнта та його діяльність здійснює оцінку ризику цього клієнта з урахуванням критеріїв ризику, що визначаються відповідно до законодавства.

Оцінювання ризику клієнта здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб’єкта.

Суб’єкт зобов’язаний розробляти власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв ризику, визначених відповідно до законодавства, та особливостей діяльності суб’єкта.

2. За результатами оцінювання ризику клієнта та його діяльності суб’єкти встановлюють категорії клієнтів, які мають низький, середній або високий ризик проведення ними операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

3. Суб’єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах:

метод та порядок оцінки ризику;

результати оцінки (переоцінки) ризику;

застережні заходи щодо клієнтів залежно від встановленого їм рівня ризику;

особливості моніторингу та аналізу фінансових операцій клієнтів залежно від встановленого їм рівня ризику;

періодичність перегляду встановленого щодо клієнта рівня ризику.

інші положення щодо проведення суб’єктом оцінки ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

4. Результати оцінки (переоцінки) ризику клієнта та заходи з управління ними фіксуються письмово в паперовому вигляді (документуються) із зазначенням дати, завіряються підписом відповідального працівника або іншими працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу) та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення ідентифікації (верифікації) клієнта, у порядку, визначеному Правилами.

5. Суб’єкт здійснює переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані, а також у таких випадках:

за результатами уточнення даних первісної ідентифікації та вивчення клієнта;

за фактом проведення клієнтом фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його фінансовий стан та зміст діяльності;

за результатами перегляду власних критеріїв ризику (запровадження нових критеріїв);

у разі зміни законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в частині, що стосується оцінки ризику.

6. У разі якщо стосовно клієнта суб’єктом (відокремленим підрозділом) встановлено рівень ризику «високий», суб’єкт (відокремлений підрозділ) вживає щодо таких клієнтів застережних заходів, що зокрема, включають:

поглиблену перевірку клієнта;

перевірку інформації про клієнта та інших учасників фінансової операції, зокрема шляхом перевірки наданої клієнтом інформації щодо ідентифікації і верифікації та отримання додаткової інформації від клієнта або з інших публічних джерел;

збирання з публічних джерел інформації про зміст діяльності клієнта, його фінансовий стан;

відмову від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом;

інформування Держфінмоніторингу про фінансові операції клієнтів, яким суб’єкт (відокремлений підрозділ) встановив високий рівень ризику.

Перелік необхідних заходів для додаткового вивчення фінансової діяльності клієнта, який характеризується високим рівнем ризику, може бути доповнений суб'єктом самостійно з урахуванням специфіки його діяльності.

7. Якщо за результатами оцінки ризику стосовно клієнта встановлено рівень ризику «високий», суб’єкт оновлює ідентифікаційні дані клієнта, інші наявні відомості й інформацію про клієнта та його діяльність не рідше одного разу на рік.

Для інших клієнтів строк оновлення інформації встановлюється суб’єктом, але не повинен перевищувати трьох років.

Для клієнтів, які більше трьох років не підтримують ділові відносини з суб'єктом, ідентифікація та оновлення інформації можуть здійснюватися в разі звернення такого клієнта до суб'єкта (відокремленого підрозділу) або проведення ним чергової фінансової операції.

8. Якщо під час здійснення ідентифікації або вивчення фінансової діяльності клієнта (особи, яка діє від його імені) працівник суб'єкта (відокремленого підрозділу) встановив відношення клієнта до публічних діячів або пов'язаних з ними осіб, він повинен проводити моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному для клієнтів з високим рівнем ризику.

VI. Виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення

1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, або інформації про підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, здійснюється суб’єктом (відокремленим підрозділом) на підставі:

ознак операцій, які відповідно до Закону підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу (не поширюється на аудиторів, аудиторські фірми, фізичних осіб - підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них);

критеріїв ризиків, визначених самостійно суб’єктом з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених згідно з чинним законодавством;

встановленого (встановлених) за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

типологічних досліджень у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених Держфінмоніторингом;

переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

рекомендацій та роз’яснень Міністерства.

2. Виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, здійснюється відповідальним працівником або іншими працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу), визначеними у Правилах та Програмі.

Суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, здійснюють виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, безпосередньо.

3. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, здійснюється до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення, чи після відмови клієнта від їх проведення.

4. У разі виявлення фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу або стосовно якої є підозра, що вона пов’язана, стосується або призначена для фінансування терористичної діяльності, фінансування розповсюдження зброї масового знищення, терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу), що її виявив, невідкладно інформує про це відповідального працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу). Відповідальний працівник перевіряє зазначену інформацію та у випадках, передбачених Законом, забезпечує її реєстрацію та повідомляє Держфінмоніторинг і правоохоронні органи.

5. Суб'єкт забезпечує виявлення фінансових операцій її реєстрації та повідомлення Держфінмоніторингу про проведення або спробу проведення фінансових операцій:

що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 Закону (не поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторські фірми, суб’єктів господарювання (фізичних осіб - підприємців), що надають послуги з бухгалтерського обліку);

що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону;

у проведенні яких суб'єкт відмовив у зв'язку з тим, що вони містять ознаки таких, що згідно із Законом підлягають фінансовому моніторингу;

у проведенні яких суб'єкт відмовив у зв'язку з ненаданням клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення його фінансової діяльності;

стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції;

проведення яких суб'єкт зупинив у зв'язку з тим, що вони містять ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону;

проведення яких суб'єкт зупинив у зв'язку з тим, що їх учасниками або вигодоодержувачами є особи, які включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або до яких застосовані міжнародні санкції;

проведення яких було зупинено за рішенням Держфінмоніторингу, прийнятим з метою зупинення видаткових операцій;

проведення яких було зупинено за дорученням Держфінмоніторингу, прийнятим з метою задоволення запиту уповноваженого органу іноземної держави.

Аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), що надають послуги з бухгалтерського обліку, забезпечують виявлення фінансових операцій між замовником аудиторської або бухгалтерської послуги і його контрагентами та проводять їх реєстрацію і повідомляють Держфінмоніторинг, якщо у суб’єкта виникають підозри, які ґрунтуються на ознаках, визначених статтею 16 Закону.

Суб'єкти господарювання, які проводять лотереї, - оператори державних лотерей також забезпечують виявлення, реєстрацію та повідомляють Держфінмоніторинг про фінансові операцій між розповсюджувачами державних лотерей (юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов'язані з розповсюдженням державних лотерей) і гравцями у лотерею, якщо є підстави вважати, що фінансові операції підпадають під ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону.

6. Порядок передачі інформації про виявлену фінансову операцію від працівника суб'єкта (відокремленого підрозділу) до відповідального працівника суб'єкта (відокремленого підрозділу) встановлюється у Правилах.

7. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) зберігає інформацію про фінансову операцію в обсязі, необхідному для подання до Держфінмоніторингу в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.

8. Інформацію про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, суб’єкт подає до Держфінмоніторингу у довільній формі за підписом керівника суб’єкта або відповідального працівника.

VII. Зупинення фінансових операцій

1. У разі виявлення працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу) фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, інформація щодо такої фінансової операції невідкладно передається відповідальному працівнику суб’єкта (відокремленого підрозділу).

Для прийняття рішення про зупинення проведення фінансової операції відповідальний працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) в той самий день подає керівнику суб’єкта інформацію щодо такої фінансової операції.

Рішення про зупинення проведення фінансової операції приймається керівником суб’єкта в день виявлення фінансової операції шляхом видання відповідного письмового доручення. Після прийняття такого рішення відповідальний працівник у той самий день забезпечує реєстрацію інформації про таку фінансову операцію і в день зупинення повідомляє Держфінмоніторинг в установленому законодавством порядку, зокрема про таку фінансову операцію, її учасників.

Суб’єкт зупиняє проведення фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, на два робочих дні з дня зупинення (включно).

2. Суб’єкт має право прийняти рішення про зупинення проведення фінансової операції на два робочих дні з дня зупинення (включно), якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону. Таке зупинення здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 1 цього розділу.

3. У разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції суб’єкт того самого дня повідомляє про це Держфінмоніторинг шляхом подання інформації за формою, встановленою Міністерством.

Інформація подається до Держфінмоніторингу з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

4. У разі отримання суб’єктом рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції суб’єкт забезпечує подальше її зупинення на строк, визначений Держфінмоніторингом.

5. У разі отримання суб’єктом доручення Держфінмоніторингу, наданого з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, суб’єкт зупиняє проведення або забезпечує моніторинг фінансової операції відповідної особи протягом строку, встановленого дорученням Держфінмоніторингу.

У разі зупинення фінансових операцій за дорученням Держфінмоніторингу суб’єкт в день надходження такого доручення вносить інформацію про таку операцію до реєстру.

6. Суб’єкт поновлює проведення фінансових операцій:

третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб’єктом протягом двох робочих днів рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дня отримання суб’єктом протягом строку, зазначеного в рішенні Держфінмоніторингу про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частини другої статті 17 Закону, повідомлення про скасування Держфінмоніторингом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідної (відповідних) фінансової (фінансових) операції (операцій), зазначеної у рішенні Держфінмоніторингу про продовження зупинення відповідної (відповідних) фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дня отримання суб’єктом доручення Держфінмоніторингу відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

Суб’єкт повідомляє клієнта у разі його звернення про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення перевищив сім робочих днів.

VIII. Підготовка персоналу суб’єкта щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

1. Положення цього розділу застосовуються суб’єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.

2. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) здійснює підготовку персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом проведення освітніх та практичних заходів.

3. Усі працівники суб’єкта (відокремленого підрозділу), які беруть участь у здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції (далі - працівники), повинні ознайомитися з Правилами та Програмою, а також брати участь у відповідних навчальних заняттях.

4. Працівники мають бути письмово попереджені про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

5. Підготовка працівників відповідно до їх посадових обов’язків здійснюється шляхом проведення освітньої та практичної роботи, зокрема щодо:

ознайомлення працівників із законодавством та міжнародними стандартами з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;

вивчення передового досвіду у виявленні фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

ознайомлення працівників із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації і верифікації;

ознайомлення працівників з порядком управління ризиками щодо легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, в тому числі проведення практичних занять щодо здійснення ними оцінки ризиків, з урахуванням встановлених критеріїв ризику.

Проведення кожного навчального заняття підтверджується відповідним записом у журналі освітніх заходів, що є окремим документом, заповнюється відповідальним працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу) та містить, зокрема, відомості щодо дати проведення заняття, переліку тем і підписи працівників, які пройшли навчальні заняття.

Директор Департаменту
податкової, митної політики
та методології
бухгалтерського обліку




М.О. Чмерук



вгору