Документ z0059-17, чинний, поточна редакція — Прийняття від 19.12.2016
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 10.02.2017. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.12.2016  № 1313


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 січня 2017 р.
за № 59/29927

Про затвердження Положення про організацію експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, іншого майна номенклатури бронетанкової служби Національної гвардії України

Відповідно до Законів України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (зі змінами), «Про Національну гвардію України» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах» (зі змінами), з метою належної організації експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, іншого військового майна номенклатури бронетанкової служби в Національній гвардії України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про організацію експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, іншого майна номенклатури бронетанкової служби Національної гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Міністра згідно з розподілом обов’язків.

Міністр

А.Б. Аваков



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
19.12.2016  № 1313


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 січня 2017 р.
за № 59/29927

ПОЛОЖЕННЯ
про організацію експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, іншого майна номенклатури бронетанкової служби Національної гвардії України

І. Загальні положення

1. Це Положення, розроблене відповідно до Законів України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (зі змінами), «Про Національну гвардію України» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах» (зі змінами), визначає:

організацію бронетанкової служби територіальних управлінь, з’єднань, військових частин і підрозділів (загонів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, установ та закладів Національної гвардії України (далі - військові частини) та її основні завдання;

обов’язки посадових осіб бронетанкової служби;

порядок організації експлуатації бронетанкового озброєння та техніки (далі - БТОТ) з’єднань, військових частин та підрозділів;

особливості списання БТОТ та бронетанкового майна (далі - БТМ);

порядок ведення обліку та категорійність БТОТ і БТМ військової частини;

порядок пред’явлення претензії, претензійну роботу;

порядок транспортування БТОТ;

форми облікових документів.

2. У цьому Положенні терміни та скорочення використовуються в таких значеннях:

боєздатний стан (готовність БТОТ до використання за призначенням) - стан БТОТ, що можуть забезпечити виконання завдань за призначенням у визначений час;

бронетанкове майно (БТМ) - складові одиниці, деталі та комплектуючі вироби, що безпосередньо використовуються для підтримання БТОТ у технічно справному стані, належність яких до конкретних марок машин визначається технічним описом БТОТ, відповідними каталогами і комплектувальними відомостями;

БТМ непорушних запасів - БТМ, що призначене для використання в особливий період і в мирний час та утримується на тривалому зберіганні;

бухгалтерська служба - фінансові відділи, відділення, служби військових частин, навчальних закладів, бухгалтерії лікувально-оздоровчих закладів;

використання БТОТ - етап експлуатації, протягом якого БТОТ працюють відповідно до свого функціонального призначення із дотриманням установлених експлуатаційною документацією норм та правил, що забезпечують нормальну роботу всіх агрегатів, систем та механізмів, а також дотримання заходів безпеки;

граничний стан БТОТ (БТМ) - стан БТОТ (БТМ), за якого їх подальше застосування за прямим призначенням або їх відновлення неможливе чи економічно недоцільне;

експлуатаційні матеріали - матеріали, які застосовуються при експлуатації БТОТ;

експлуатація БТОТ - стадія життєвого циклу БТОТ з моменту прийняття їх військовою частиною від підприємства-виробника або ремонтного підприємства до зняття з експлуатації;

залишкова вартість БТОТ (БТМ) - різниця між первісною (переоціненою) вартістю БТОТ (БТМ) і сумою їх накопиченого зносу;

зберігання - утримання БТОТ у спеціально відведеному для їх розміщення місці в заданому стані (готовності до виконання завдань за призначенням) та забезпечення їх збереження протягом визначеного терміну;

зняття БТОТ з експлуатації - припинення функціонування БТОТ за своїм безпосереднім призначенням, документально оформлене в установленому порядку. Зняті з експлуатації БТОТ можуть бути відправлені в капітальний ремонт, переведені в навчальне обладнання, переобладнані для використання з метою, що відрізняється від їх призначення, або утилізовані;

зняття БТМ з експлуатації означає припинення функціонування БТМ за своїм безпосереднім призначенням, що документально оформлюється в установленому порядку;

категорія БТОТ (БТМ) - умовна облікова характеристика БТОТ (БТМ), встановлена залежно від їх технічного стану, запасу технічного ресурсу й необхідності проведення того чи іншого ремонту;

майно загального призначення - вироби технологічного оснащення (верстати, пристрої, приладдя, інструмент тощо) і матеріали, за допомогою яких проводиться ремонт і технічне обслуговування БТОТ;

навчальне майно бронетанкової служби - комплекти навчальних класів, література, плакати, аудіо- та відеозаписи, кіноплівки, тренажери, окремі складальні одиниці, деталі і комплектуючі вироби, які використовуються для вивчення будови, технічного обслуговування та правил експлуатації БТОТ, технічної підготовки танкових, спеціальних (оперативних підрозділів), навчання особового складу стрільбі та водінню машини, спеціальної підготовки фахівців бронетанкової служби;

непридатний стан БТОТ (БТМ) - якісний (технічний) стан БТОТ (БТМ), за якого їх неможливо використовувати за цільовим та функціональним призначенням;

одержувач - розпорядник коштів, який здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг з укладенням державного контракту (договору);

паркове обладнання - обладнання, пристосування й інвентар, які призначені для визначення технічного стану, виконання робіт з технічного обслуговування, а також для утримання на зберіганні БТОТ;

підтримання БТОТ у встановленому ступені готовності до використання за призначенням - комплекс робіт, визначений експлуатаційною і ремонтною документацією та спрямований на підтримання їх в установленому ступені готовності. До цього комплексу робіт належать заходи щодо поліпшення умов утримання машин, проведення тих чи інших видів технічного обслуговування та ремонту, періодичність яких установлюється цим Положенням;

постачальник - суб’єкт господарської діяльності, який відповідно до укладеного державного контракту (договору) здійснює постачання предметів постачання, або орган забезпечення, який є відповідальним за постачання матеріальної продукції;

працездатний стан - стан БТОТ, що здатні виконувати всі потрібні функції;

претензія - письмова заява одержувача постачальникові продукції (підрядникові) щодо виявлення в період дії гарантійних зобов’язань невідповідності якості чи комплектності поставленої продукції (виконаних робіт) установленим вимогам, а також вимогам про відновлення, заміну дефектної продукції або повторне виконання робіт;

приведення БТОТ у визначений ступінь готовності до використання за призначенням - комплекс визначених експлуатаційною документацією робіт з приведення БТОТ у працездатний стан і вихідне положення, тобто перевірка їх технічного стану, виконання необхідних операцій з технічного обслуговування, що забезпечують використання машин за призначенням. Обсяги та терміни проведення цих робіт визначаються окремим наказом командира військової частини;

регламентне технічне обслуговування - технічне обслуговування БТОТ, що виконується незалежно від технічного стану БТОТ з періодичністю і в обсязі, установлених нормативною документацією;

система експлуатації БТОТ (організація експлуатації) - сукупність взаємопов’язаних виробів військового призначення, засобів їх експлуатації, експлуатаційної документації та виконавців, що призначені для виконання завдань кожного етапу експлуатації;

списання - сукупність технологічних процесів для прийняття рішення щодо використання БТОТ, БТМ та їх комплектуючих у процесі експлуатації або списання. Процес списання включає визначення кількісного та якісного стану БТОТ та БТМ, їх залишкову вартість, відпрацювання пропозицій щодо подальшого їх використання, оформлення визначеної до списання документації та затвердження цих документів уповноваженими посадовими особами;

списання з обліку - внесення встановлених змін в облікові документи, які за своїм підсумком зменшують кількісний стан БТОТ або БТМ, що обліковуються за військовою частиною (підрозділом);

технічне обслуговування - комплекс робіт та заходів, спрямованих на підтримання боєздатності (придатності до використання за призначенням) БТОТ та їх ефективне використання в процесі експлуатації;

транспортування - підготовка, перевезення чи переміщення БТОТ у заданих умовах з використанням транспортних або буксирувальних засобів із забезпеченням їх збереження та комплектності, що включає підготовку до перевезення, доставку різними видами транспорту до місця призначення в стані, що забезпечує їх збереження та справність, розвантаження та подальшу підготовку до використання за призначенням;

уведення БТОТ в експлуатацію - сукупність підготовчих робіт, перевірка та приймання військовою частиною БТОТ (після їх виготовлення або капітального ремонту) відповідно до встановлених вимог і закріплення їх за структурним підрозділом, посадовою особою (екіпажами, обслугами).

IІ. Основи організації бронетанкової служби та її головні завдання

1. Організація бронетанкової служби

1. Головними завданнями бронетанкової служби військових частин як у мирний, так і у воєнний час, з початку і до закінчення особливого періоду, а також на період проведення антитерористичної операції є організація та здійснення своєчасного й повного забезпечення Національної гвардії України БТОТ і БТМ.

Під забезпеченням у цьому Положенні слід розуміти комплекс заходів щодо підтримання машин, озброєння і засобів зв’язку в постійній справності, їх своєчасного технічного обслуговування, швидкого ремонту у разі виходу з ладу, що полягають в організації та здійсненні технічно правильного використання, технічного обслуговування, утримання (зберігання), ремонту та евакуації БТОТ для забезпечення їх високої бойової готовності і збереження боєздатності.

2. До бронетанкового озброєння та техніки належать:

бронетанкове озброєння - танки, бойові машини піхоти (далі - БМП), бойові машини десанту (далі - БМД), бронетранспортери (далі - БТР), броньовані розвідувально-дозорні машини (далі - БРДМ), бойові розвідувальні машини (далі - БРМ), броньовані автомобілі (далі - БА), до яких належать бойові броньовані колісні машини, що мають озброєння;

бронетанкова техніка - броньовані ремонтно-евакуаційні машини (далі - БРЕМ), танкові тягачі, рухомі засоби ремонту та обслуговування (далі - танкоремонтні майстерні), мотоцикли, квадроцикли, а також бронетанкові базові машини (далі - ББМ), до яких належать бази танків, БМП, гусеничних та колісних БТР, БРДМ, БА, спеціальні шасі, що використовуються для монтажу озброєння і військової техніки.

3. Бронетанкова служба є структурним підрозділом військової частини, призначеним для організації та здійснення правильної експлуатації, ремонту, евакуації БТОТ та забезпечення БТМ.

4. Основними завданнями бронетанкової служби є:

здійснення систематичного контролю за наявністю, технічним станом БТОТ та БТМ, планування і контроль за експлуатацією та ремонтом БТОТ;

організація і проведення технічної підготовки фахівців та особового складу за фахом;

проведення заходів щодо попередження пошкоджень та продовження строків служби машин;

організація забезпечення бронетанковим майном та ведення обліку і звітності.

5. Бронетанкову службу військової частини очолює начальник бронетанкової служби.

Склад бронетанкового майна призначається для зберігання БТМ, видачі його в підрозділи.

Усі види БТОТ та БТМ підлягають документальному обліку в бронетанковій службі, що полягає у відповідному оформленні документів, правильному та своєчасному заповненні облікових документів щодо проведених операцій. Облік має бути послідовним, безперервним, документальним, достовірним та точним.

6. Командири (начальники), які організовують експлуатацію, зберігання та облік БТОТ та БТМ, виконують свої обов’язки відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та цього Положення.

7. Командири (начальники) всіх ступенів, особовий склад підрозділів та інші особи, діяльність яких пов’язана з експлуатацією та відновленням зразків БТОТ, під час будь-яких робіт зі зразками повинні дотримуватись заходів безпеки, які викладено в експлуатаційній та ремонтній документації на ці зразки.

2. Обов’язки посадових осіб бронетанкової служби

1. У військових частинах, де штатом не передбачена бронетанкова служба, обов’язки покладаються на заступника командира військової частини з озброєння - начальника технічної частини (матеріально-технічного забезпечення - начальника матеріально-технічної частини) або начальника автомобільної служби (начальника служби озброєння та техніки).

2. Посадові особи бронетанкової служби у своїй діяльності керуються вимогами статутів Збройних Сил України та цим Положенням.

3. Начальник бронетанкової служби військової частини виконує свої обов’язки відповідно до вимог статей 82-84, 94 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та підпорядковується заступникові командира військової частини з озброєння - начальникові технічної частини і є прямим начальником особового складу бронетанкової служби військової частини.

У мирний та воєнний час, з початку і до закінчення особливого періоду, а також на період проведення антитерористичної операції начальник бронетанкової служби відповідає за:

бойову і мобілізаційну готовність своєї служби;

бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу служби;

організацію забезпечення, експлуатації і ремонту БТОТ, проведення заходів щодо попередження пошкоджень та продовження строків служби машин;

організацію і проведення технічної підготовки фахівців та особового складу за фахом.

4. Начальник бронетанкової служби зобов’язаний:

розробляти і здійснювати заходи щодо приведення БТОТ у бойову готовність і виведення їх із парку військової частини в установлені строки;

планувати експлуатацію БТОТ і не менше ніж двічі на рік перевіряти її технічний стан;

брати участь у керівництві роботами, пов’язаними з удосконаленням парку військової частини, перевіряти внутрішню службу в парку військової частини;

вести облік пошкоджень БТОТ у військовій частині;

забезпечувати виконання заходів безпеки під час обслуговування, експлуатації, ремонту та евакуації БТОТ, а також проведення протипожежних заходів у парку і на машинах;

перевіряти правильність використання й утримання (зберігання) машин, організацію та проведення їх технічного обслуговування, доцільність використання пально-мастильних матеріалів. Начальник бронетанкової служби протягом року повинен особисто перевіряти в кожному підрозділі не менше 20 відсотків машин;

своєчасно подавати заявку про кошти на утримання (зберігання) БТОТ і використовувати їх за прямим призначенням;

вести облік і звітність щодо БТМ, готувати документи на його списання, керувати роботою складу БТМ.

5. Начальник бронетанкової служби має право:

давати командирам підрозділів вказівки і рекомендації з бойової підготовки особового складу та експлуатації (використання) й обслуговування БТОТ та БТМ;

проводити раптові перевірки наявності і стану БТОТ, матеріальних засобів зі своєї спеціальності;

припиняти експлуатацію БТОТ у разі виявлення недоліків, що можуть призвести до аварій, поломок або виведення їх із ладу, а також у разі недотримання заходів безпеки.

6. Начальник складу БТМ відповідає за:

приймання, видачу, зберігання, технічний стан, наявність, облік і цілісність матеріальних засобів, які перебувають на зберіганні;

підтримання внутрішнього порядку, санітарний і протипожежний стан на складі та закріпленій території.

Начальник складу підпорядковується начальнику бронетанкової служби, а з питань бойової підготовки, дотримання встановленого розпорядку дня і внутрішнього порядку - командиру підрозділу.

7. Начальник складу БТМ зобов’язаний:

знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, стежити за їх наявністю та комплектністю, технічним станом;

виконувати правила приймання, зберігання, видачі та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків їх пошкодження і втрат;

вести облік матеріальних засобів на складі і періодично перевіряти їх наявність та технічний стан, щомісяця проводити звірення облікових даних складу з даними бронетанкової служби та з даними бухгалтерської служби шляхом надання прибутково-витратних документів з реєстром надання документів, який складається у двох примірниках. Один примірник реєстру після перевірки правильності оформлення первинних документів повертається матеріально відповідальній особі на склад, інший залишається в бухгалтерській службі;

щодня подавати до бронетанкової служби та бухгалтерської служби прибутково-витратні документи;

знати норми і правила завантаження матеріальних засобів на автомобільний, залізничний транспорт, контейнери, піддони та стелажі;

забезпечувати збереження тари, її підготовку для передачі за розпорядженням органу постачання;

знати технологію обробки і консервації майна, яке зберігається на складі, та строки їх зберігання;

стежити за своєчасною заміною матеріальних засобів, які зберігаються на складі;

здійснювати на складі навантажувально-розвантажувальні роботи і керувати ними, суворо дотримуватися правил техніки безпеки під час їх проведення, знати табельні навантажувально-розвантажувальні засоби і вміти їх використовувати;

проводити роботу з технічного обслуговування майна під час зберігання;

своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу з-під охорони уважно перевіряти справність стін, даху, дверей, вікон і технічних засобів охорони, наявність, цілісність замків та пломб (відбитків печаток);

зачинення складу здійснювати тільки після перевірки пожежним нарядом військової частини додержання пожежної безпеки і вимикання електричної мережі, а ключі від складу здавати в опечатаному начальником складу тубусі черговому по частині, який зберігає їх у закритому і запечатаному сейфі (металевій шафі);

підтримувати склад у постійній готовності до швидкого виходу для роботи в польових умовах;

дотримуватись установлених правил пожежної безпеки, підтримувати в постійній готовності засоби пожежогасіння;

у кінці кожного робочого дня проводити прибирання в приміщеннях складу;

не допускати випадків забруднення навколишнього середовища.

8. На період відпустки начальника складу всі матеріальні цінності передаються особі, призначеній наказом командира військової частини, з обов’язковим складанням акта приймання-передавання військового майна (після повернення з відпустки також здійснюється приймання-передавання зі складанням акта).

У разі хвороби начальника складу відчинення складу проводиться комісією на підставі наказу командира військової частини зі складанням відповідного акта.

9. З начальником складу укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

10. Відповідальний виконавець - працівник бронетанкової служби, який відповідно до своїх службових обов’язків підпорядковується начальнику служби, відповідає за:

стан та достовірність обліку матеріальних засобів у службі;

цілісність документів, книг та карток обліку;

своєчасність оприбуткування в книгах обліку матеріальних засобів;

правильність виписування матеріальних засобів.

11. Відповідальний виконавець бронетанкової служби зобов’язаний:

вести облік матеріальних засобів служби;

проводити звірку залишків матеріальних засобів з обліковими даними бухгалтерської служби та підрозділів, розміщених у місці постійної дислокації військової частини - щомісяця; з обліковими даними окремо дислокованих підрозділів - один раз на квартал, якщо вони розміщені за межами пункту постійної дислокації військової частини;

вести облік карток, формулярів та книг обліку, які видаються на склад та в підрозділи;

готувати інформацію для звітності з органом постачання;

організовувати і здійснювати діловодство в службі згідно з установленими законодавством вимогами.

ІІІ. Порядок організації експлуатації бронетанкового озброєння та техніки

1. Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки

1. Експлуатація БТОТ передбачає проведення комплексу організаційно-технічних заходів та виконання певних завдань під час таких етапів експлуатації, а саме:

уведення БТОТ в експлуатацію;

приведення БТОТ у визначений ступінь готовності до використання за призначенням;

підтримання БТОТ у встановленому ступені готовності до використання за призначенням;

використання БТОТ за призначенням;

зберігання БТОТ під час їх експлуатації;

транспортування БТОТ під час їх експлуатації.

2. Експлуатація БТОТ має забезпечувати:

виконання планів бойової підготовки;

дотримання витрат норм моторесурсів БТОТ згідно з установленими нормами використання;

рівномірний (плановий) вихід БТОТ у ремонт та їх планове технічне обслуговування;

підтримання незнижуваного ресурсу БТОТ бойової (стройової) групи;

підтримання БТОТ у боєздатному стані (постійній готовності до використання за призначенням).

У військових частинах БТОТ поділяються на такі групи експлуатації:

бойові;

навчально-бойові;

стройові та навчально-стройові машини.

Розподіл БТОТ за групами експлуатації та річними витратами моторесурсу зазначено в додатку 1 до цього Положення (далі - річні витрати моторесурсу).

Для підрозділу, штатна структура якого відрізняється від структури підрозділів, зазначених у додатку 1 до цього Положення, розподіл машин за групами експлуатації і річними витратами моторесурсу установлюється окремо наказом командувача Національної гвардії України (далі - командувач НГУ) за погодженням з відповідними службами Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ).

У танкових, оперативних підрозділах установлюється річна витрата моторесурсу (для командирських танків, БМП і БМД - 250 км; для командирських колісних БТР, БА - 2000 км).

У частинах і підрозділах зв’язку у навчально-бойову групу виводиться до 30 % командно-штабних машин управління (командно-штабних машин) кожного виду за штатами мирного часу. Річна витрата моторесурсу у цьому разі встановлюється для гусеничних машин бойової групи - 750 км, навчально-бойової групи - 3000 км. Для колісних машин річна витрата встановлюється 3000 км та 5000 км відповідно.

У частинах і підрозділах радіоелектронної боротьби (далі - РЕБ) у навчально-бойову групу виводиться до 20 % зразків БТОТ (ББМ) кожного виду за штатами мирного часу. Річна витрата моторесурсу у цьому випадку встановлюється для колісних машин - 2000 км та 5000 км відповідно.

У розвідувальних (спеціальних) підрозділах у навчально-бойову групу виводиться до 20 % БМД-1, БМД-2, 2С9 і до 20-30 % БМД, БТР-Д базових машин кожного типу з річною витратою моторесурсу 2500 км.

Решта гусеничних машин утримуються в бойовій групі з річною витратою моторесурсу для БМД-1, БМД-2, БТР-Д, 2С9, БТР-ЗД усіх модифікацій - 250 км, БМД-1КШ, 1В119 - 300 км.

У підрозділах радіаційного, хімічного, бактеріологічного захисту у навчально-бойову групу виводиться до 20-30 % машин за штатами мирного часу.

При цьому річна витрата моторесурсу для колісних машин установлюється для бойової групи - 1500 км, для навчально-бойової групи - 3000 км.

У підрозділах, призначених для супроводження спеціальних вантажів і охорони об’єктів, у навчально-бойову групу виводиться до 20-50 % машин за штатами мирного часу. При цьому річна витрата моторесурсу машин установлюється для бойової групи - 2000 км, для навчально-бойової групи - 4500 км.

У взводі (відділенні) матеріально-технічного (технічного) забезпечення (обслуговування) військових частин танкові тягачі, броньовані ремонтно-евакуаційні машини і танкоремонтні майстерні утримуються в стройовій групі з річною витратою моторесурсу для танкових тягачів, БРЕМ - 500 км, для танкоремонтних майстерень - 3500 км.

Мотоцикли (квадроцикли) навчально-стройової групи експлуатації використовуються тільки для одиночного навчання особового складу.

ББМ у складі зенітно-ракетних (зенітних) комплексів (далі - ЗРК) та самохідно-артилерійських установок (далі - САУ) зараховуються тільки в групу бойових машин, а танкоремонтні майстерні - у групу стройових машин.

Нові та капітально відремонтовані зразки БТОТ, що надійшли до військової частини безпосередньо з підприємств промисловості та капітального ремонту, зараховуються в групи бойових та стройових машин.

Перед початком кожного періоду навчання наказом командира військової частини машини розподіляють по групах експлуатації, закріплюють за особовим складом (підрозділами), визначають вид та місце їх зберігання (утримання).

До груп бойових та стройових машин належать зразки БТОТ, що придатні до бойового застосування (використання за призначенням), справні, укомплектовані відповідним обладнанням, запасними частинами, інструментом і приладдям (далі - ЗІП) та мають незнижуваний ресурс до середнього ремонту, зокрема:

Т-84, Т-72, Т-64, БМ "Булат", БМ "Оплот", Т-55, Т-54, БМП-2, БМП-1 і машини на їх базі, танкові тягачі та броньовані ремонтно-евакуаційні машини - 3500 км;

БМД-2, БМД-1 і машини на їхній базі, базові машини для 2С3, 2С4, 2С5, 2С7, 2С9, 2С19 - 3000 км;

БТР-4, БТР-3, БТР-80, БТР-70, БТР-70Т, БТР-60П, БРДМ-2, БРДМ-2Т, БА і машини на їх базі та мотоцикли (квадроцикли) - 10000 км;

БТР-4, БТР-3, БТР-80, БТР-70, БТР-70Т, БТР-60П, БРДМ-2, БРДМ-2Т, БА і машини на їх базі, які експлуатуються в морських умовах або з плавзасобами, - 5000 км;

базові машини для ЗРК 1С32, 2П25, 1С91, 2П24, 9С15, 9С32, 9С457, 9А83, 9А85, ЗСУ-23-4 тощо - 2000 км;

базові машини для САУ 2С3М, 2С4, 2С5, 2С7, 2С9 - 3000 км.

У військових частинах, у тому числі переозброєних на нову (модернізовану) техніку, групи навчально-бойових та навчально-стройових машин у першу чергу укомплектовуються до встановлених норм бойовими та стройовими машинами з найменшим ресурсом до чергового ремонту, а також зразками БТОТ, які утримувалися на зберіганні понад 15 років.

За рішенням командувача НГУ укомплектування групи навчально-бойових (навчально-стройових) машин у військових частинах може здійснюватися за рахунок перерозподілу зразків БТОТ, які знаходяться в інших військових частинах, за нарядами відділу бронетанкової техніки Головного управління НГУ (далі - відділ бронетанкової техніки).

Кожній машині присвоюється (та наноситься на неї) умовний номер за стройовим розрахунком. Без такого номера використання машини забороняється.

2. Планування та контроль за експлуатацією бронетанкового озброєння та техніки

1. З метою підтримання зразків БТОТ усіх груп у постійній готовності до застосування за призначенням їх експлуатація організовується та проводиться згідно з планами експлуатації та виходу машин у ремонт, які розробляються на підставі заходів, передбачених планами бойової підготовки військових частин.

Планування експлуатації зразків БТОТ здійснюється з метою забезпечення повного та якісного виконання планів бойової підготовки, високого рівня бойової готовності машин (готовності до використання за призначенням), визначення потреби в їх технічному обслуговуванні і ремонті, в експлуатаційних матеріалах, запасних частинах та інших матеріально-технічних засобах.

2. Система експлуатації БТОТ включає перспективне і поточне планування.

Перспективне планування експлуатації і ремонту машин дає змогу завчасно здійснювати заходи щодо підтримки незнижуваного ресурсу і боєготовності (готовності до використання за призначенням) машин бойової (стройової) групи, їх рівномірного виходу в ремонт, а також проводити розрахунки з матеріально-технічного забезпечення їх подальшої експлуатації.

Поточне планування проводиться на навчальний рік у цілому і на кожний місяць окремо і забезпечує:

правильне використання БТОТ у межах установлених річних витрат моторесурсу, повноту і якість виконання завдань з бойової підготовки;

підтримання високого рівня бойової готовності військових частин шляхом забезпечення незнижуваного ресурсу машин бойової і стройової груп;

своєчасне проведення технічного обслуговування і рівномірний вихід БТОТ у ремонт протягом року;

безперебійне постачання військ експлуатаційними матеріалами і запасними частинами.

3. Планування експлуатації та ремонту БТОТ здійснюється бронетанковою службою військових частин (територіальних управлінь).

4. У бронетанкових службах військових частин розробляються:

перспективний план ремонту та технічного обслуговування БТОТ (додаток 2);

річний і місячні плани експлуатації та виходу в ремонт БТОТ (додатки 3, 4);

річний план комплексного технічного обслуговування БТОТ тривалого зберігання (додаток 5);

перспективний план комплексного технічного обслуговування БТОТ тривалого зберігання (додаток 6);

зведений річний план експлуатації БТОТ - у військових частинах, яким підпорядковані окремі військові частини.

5. Перспективний план експлуатації БТОТ і річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляються у двох примірниках. Один із примірників планів надсилається до бронетанкової служби територіального управління до 15 листопада поточного року.

6. У бронетанкових службах територіальних управлінь розробляються зведений перспективний план експлуатації БТОТ і зведений річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ. Зведені плани розробляються на основі планів військових частин у двох примірниках. Один із примірників зведених планів надсилається до відділу бронетанкової техніки до 01 грудня поточного року.

7. У відділі бронетанкової техніки розробляється зведений перспективний план експлуатації БТОТ.

8. Річний план експлуатації та виходу БТОТ у ремонт є основним планувальним документом бронетанкової служби військової частини, який дає змогу здійснювати ефективний контроль за витратою встановленого ліміту моторесурсів для парку машин частини за місяцями року (щокварталу, щомісяця) та рівномірним виходом зразків БТОТ навчально-бойової (навчально-стройової) групи в середній і капітальний ремонти.

Річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляється начальником бронетанкової служби у двох примірниках, підписується начальником штабу військової частини, заступником командира з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується командиром військової частини до початку навчального року.

9. На основі річного плану експлуатації та виходу БТОТ у ремонт складаються заявки на середній та капітальний ремонти, експлуатаційні матеріали, запасні частини для військового ремонту БТОТ.

Вихідними даними для розроблення річного плану експлуатації та виходу в ремонт БТОТ є:

дані щодо наявності та технічного стану машин за їхніми типами, групами експлуатації та нормами витрат ресурсу;

розрахунок потреби в роботі БТОТ військової частини (розробляється начальником штабу із залученням начальника бронетанкової служби);

розрахунок наявності ресурсів БТОТ (додаток 7);

міжремонтні ресурси машин до чергового планового ремонту;

розрахунок потреби в технічному обслуговуванні машин, що знаходяться на зберіганні;

терміни постановки машин на зберігання.

10. Річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ уточнюється в разі змін у плані бойової підготовки військової частини (територіального управління).

Рішення щодо змін у річному плані експлуатації та виходу в ремонт БТОТ приймає командир військової частини (начальник територіального управління) за пропозиціями начальника штабу і заступника командира військової частини (територіального управління) з озброєння - начальника технічної частини.

Категорично забороняється здійснювати перерозподіл моторесурсів між машинами різних груп експлуатації.

11. Зведений річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляється начальником бронетанкової служби територіального управління, підписується начальником штабу територіального управління, заступником начальника територіального управління з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби територіального управління і затверджується начальником територіального управління до початку навчального року.

12. Місячний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини складається з метою обґрунтованого розподілу відведених у річному плані моторесурсів на кожний зразок БТОТ, який використовується в цьому місяці, залежно від спланованих заходів бойової підготовки та необхідності своєчасного обслуговування БТОТ.

Місячний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини розробляється начальником бронетанкової служби в одному примірнику з метою обґрунтованого розподілу відпущених у річному плані моторесурсів на кожну машину, яка планується до використання в цьому місяці, та підписується заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується командиром військової частини до початку планованого місяця.

13. Вихідними даними для розроблення місячного плану є:

річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ;

витяг з плану бойової підготовки військової частини на місяць та розклад занять підрозділів;

періодичність та тривалість проведення номерних видів технічного обслуговування (далі - ТО), сезонного технічного обслуговування (далі - СО), регламентованого технічного обслуговування (далі - РТО).

14. Відпрацювання річного та місячного планів експлуатації та виходу БТОТ у ремонт здійснюється тільки за наявності попередньо відпрацьованих допоміжних документів: розрахунку наявності моторесурсів БТОТ військової частини та розрахунку потреби в роботі зразків БТОТ військової частини.

Кількісні показники експлуатації заносяться до місячного плану експлуатації та виходу БТОТ у ремонт щотижня, до річного - щомісяця.

15. Відповідно до потреб у ремонті БТОТ начальник бронетанкової служби військової частини складає на кожен місяць ремонтному підрозділу план-завдання з технічного обслуговування і ремонту БТОТ (додаток 8).

План-завдання ремонтному підрозділу БТОТ розробляється на підставі планової і фактичної потреби в ремонті і технічному обслуговуванні БТОТ, виходячи з раціонального розміщення спеціалістів ремонтного підрозділу БТОТ і особового складу, що залучається до робіт, обслуг (екіпажів). При цьому витрати робочого часу ремонтного підрозділу не повинні перевищувати дійсний фонд робочого часу, зазначений у розрахунку фонду робочого часу на планований місяць, що надається командиром ремонтного органу (за 7 днів до початку планованого місяця).

16. Планування експлуатації на місяць проводиться окремо для кожної машини, які використовуватимуться в цьому місяці для забезпечення бойової підготовки, знаходитимуться на номерному ТО, СО, РТО, а також ремонтуватимуться в ремонтно-відновлювальних підрозділах військової частини.

Машини, експлуатація яких не планується, до місячного плану не включаються.

17. З метою поліпшення організації використання та обслуговування БТОТ начальник бронетанкової служби робить аналіз експлуатації БТОТ за минулий місяць (додаток 9), який оформляється на звороті місячного плану.

Аналіз та підбиття підсумків експлуатації БТОТ проводиться в бронетанкових службах військових частин, територіальних управлінь один раз на рік після закінчення навчального року.

18. Планування експлуатації ББМ, які використовуються під монтаж додаткового обладнання, здійснюється за планами відповідних начальників родів військ і служб військової частини та річними витратами моторесурсу відповідно до вимог керівних документів.

19. Перспективний план експлуатації БТОТ військової частини (територіального управління) розробляється на десять років з метою здійснення контролю щодо термінів та кількості машин, що відправляються в плановий ремонт, переходять з однієї групи експлуатації в іншу, а також установленого незнижуваного запасу ресурсу машин.

Перспективний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляється начальником бронетанкової служби, підписується заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується командиром військової частини.

Вихідними даними для розроблення перспективного плану є:

наявність та розподіл машин за групами експлуатації;

витрати ресурсу кожної машини з початку експлуатації на момент розроблення перспективного плану;

річні норми витрат ресурсу машин кожної групи експлуатації;

запас ходу щодо гусеничних стрічок (колісних БТОТ - щодо шин);

міжремонтні ресурси машин до чергового планового ремонту;

незнижуваний запас ресурсу до чергового планового ремонту;

терміни огляду балонів системи протипожежного обладнання і повітряного запуску;

періодичність заміни пально-мастильних матеріалів;

терміни служби акумуляторних батарей, чохлів, шоломофонів.

Перспективний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляється за основними типами машин, які є на озброєнні військової частини, а також засобів технічного обслуговування, евакуації та ремонту БТОТ.

У навчальних військових частинах, закладах, установах перспективний план експлуатації не розробляється.

Перспективний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини розробляється у двох примірниках та уточнюється до початку року, що планується. Один примірник плану надається старшому начальнику.

Зведений перспективний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ територіального управління розробляється начальником бронетанкової служби територіального управління, підписується заступником начальника територіального управління з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується начальником територіального управління.

20. В особливий період (під час проведення антитерористичних, спеціальних операцій) у діючих військових частинах плани експлуатації і виходу в ремонт БТОТ не розробляються. У цьому випадку питання щодо витрати ресурсу, технічного обслуговування, а також ремонту БТОТ відображаються у відповідних розділах плану технічного забезпечення військової частини (угруповання).

21. БТОТ, що надійшли до військової частини на укомплектування, підлягають обліку за номерами і технічним станом, закріплюються за підрозділами (особовим складом) і вводяться в стрій наказом командира військової частини в 3-денний строк після надходження та приводяться у готовність у 15-денний термін із часу введення їх у стрій.

22. Під час приймання машини визначаються її технічний стан, укомплектованість запасними частинами, інструментом та приладдям (далі - ЗІП), наявність та стан документації.

23. У наказі зазначаються типи, марки та номери зразків БТОТ, їх штатне призначення, заводський номер, номер шасі (корпусу) і двигуна (двигунів) базової машини, запас або кількість витраченого ресурсу на день уведення в експлуатацію, за яким підрозділом вони закріплюються, до якої групи експлуатації зараховуються, присвоєні номери за стройовим розрахунком (номерний знак), запас ходу зразків БТОТ до чергового ремонту на день їх уведення у стрій, витрати моторесурсу до кінця року, військові звання та прізвища військовослужбовців (членів екіпажів, обслуг), за якими закріплюються зразки БТОТ, вид зберігання, на якому вони мають утримуватися.

Номер і дата наказу про введення в експлуатацію, прізвище члена екіпажу, або водія, або іншої особи, за якою (яким) закріплено машину, заносяться до формуляра (паспорта) машини.

24. Приймання машини оформлюється актом технічного стану.

Формуляр (паспорт) машини є основним документом, у якому відображаються основні відомості щодо технічного стану, експлуатації і ремонту машини та який засвідчує його належність до військової частини, підрозділу. Форма, порядок видачі, ведення і заміни формулярів (паспортів) визначаються командувачем НГУ.

Формуляри (паспорти) машин зберігаються в мирний час - у бронетанковій службі військових частин, у воєнний час - на машинах.

25. На підставі наказу командира військової частини машини приймаються командирами підрозділів та особовим складом, за яким вони закріплюються. Особовий склад розписується у формулярах (паспортах) машин і з цього моменту є відповідальним за закріплені машини.

Перед врученням машин нових типів (марок) з особовим складом підрозділів проводяться збори, після закінчення яких у особового складу приймаються заліки. Водії у разі отримання машин нових типів (марок) проходять перепідготовку і складають іспит.

Особовий склад, за яким закріплюються машини, інструктується щодо дотримання заходів безпеки під час їхньої експлуатації. Інструктаж оформлюється у відповідному журналі обліку.

Після приймання машин особовий склад під керівництвом командира підрозділу здійснює підготовку щодо введення їх в експлуатацію. Під час підготовки до введення в експлуатацію БТОТ приводяться в боєздатний (технічно готовий) стан. Відповідно до наказу про введення в експлуатацію на машини наносяться (встановлюються) номери і визначені розпізнавальні знаки. Експлуатація машин, що не мають умовних номерів, номерних і розпізнавальних знаків, забороняється. На зразках БТОТ додатково до робіт щодо перевірки їх стану та технічного обслуговування проводяться заходи із вивірки озброєння, складання контрольно-вивірочних мішеней, заправлення пально-мастильними матеріалами до встановлених норм.

26. Для розпізнавання своїх бойових машин і визначення їхньої належності до Національної гвардії України та відповідного територіального управління, військової частини на них наносяться емблеми, умовні номери і розпізнавальні знаки.

Зображення емблеми Національної гвардії України на техніці вказує на належність її до Національної гвардії України.

Емблема наноситься на правому і лівому боках башти або на бортах машин, а також ззаду бойової машини поряд з умовним номером.

За окремим наказом командувача НГУ виділяється необхідна кількість номерів, де перший номер визначає належність до територіального управління, решта три номери - належність до військової частини (наприклад, 1-200 - 1-299 або 2-800 - 2-999). Порядок нумерації бойових машин підрозділів установлює командир військової частини, при цьому не допускається повторення одних і тих самих номерів.

Умовні номери наносяться:

на танках - на башті з боків і ззаду (дозволяється наносити на зовнішньому боці ящиків для запасних частин, приладів, обладнання для підводного водіння і особистих речей екіпажу, що причеплені до башти на цих місцях);

на бойових машинах піхоти - з правого та лівого бортів посередині і у верхній частині правих кормових дверей;

на самохідних артилерійських гарматах - на башті з боків і на кормовому люці;

на бронетранспортерах і командно-штабних машинах на їхній базі - з правого та лівого бортів у передній частині похилених броньових листів нижче рівня оглядових приладів і поручнів для посадки і ззаду (в місцях, вільних від скоб для вивішування запасних частин і приладдя);

на решті бойової техніки - з правого та лівого бортів посередині або в передній вільній частині бортів і ззаду.

27. Розпізнавальні знаки військової частини мають вигляд геометричної фігури (кола, квадрата, прямокутника, ромба, трикутника тощо) або силуету тварини. Для збільшення кількості варіантів розпізнавальних знаків допускаються нанесення в середині знака різних ліній (горизонтальних, вертикальних тощо), цифр, літер, умовного зображення окремих порід дерев або листя, а також зафарбовування частини знака. Розпізнавальні знаки визначаються начальником територіального управління (командиром військової частини безпосереднього підпорядкування) і мають періодично змінюватися.

Розпізнавальний знак наноситься на правому і лівому боках башти або бортах машин і ззаду поряд з умовним номером.

Висота цифр умовного номера 20-40 см залежно від конструктивних особливостей бойової машини, ширина дві третини висоти.

Розмір розпізнавального знака має бути не більше висоти цифр умовного номера, але не менше двох третин їх висоти. Товщина ліній розпізнавального знака та умовного номера дорівнює одній шостій їх висоти.

Улітку розпізнавальний знак та умовний номер наносяться білою фарбою, узимку, коли бойові машини мають маскувальне пофарбування, - червоною або чорною фарбою.

Порядок отримання, установлення (нанесення) номерних і розпізнавальних знаків на мотоцикли (квадроцикли) встановлюється командувачем НГУ.

Нові машини і машини, що пройшли плановий ремонт, за наявності відповідних технічних умов підприємств-виробників або ремонтних підприємств (частин) у найкоротший термін підлягають обкатці. Обкатка машин у важких дорожніх умовах не дозволяється. Результати обкатки заносяться до формуляра (паспорта) машини.

Про приведення прийнятих машин у боєздатний (технічно готовий) стан командири підрозділів доповідають у встановленому порядку командирові військової частини. Командир військової частини організовує перевірку готовності машин, а також готовності особового складу до їхньої експлуатації, після чого установлює час і порядок отримання машин особовим складом.

28. Після введення в стрій БТОТ до відділу бронетанкової техніки надається донесення про отримання БТОТ, уведення їх в експлуатацію, присвоєні їм умовні номери.

29. В особливий період (під час проведення антитерористичної операції) використання БТОТ здійснюється за потреби відповідно до рішення командира військової частини (начальника територіального управління) з дотриманням технічних норм і правил, а також заходів безпеки.

30. Відповідно до місячного плану експлуатації та виходу в ремонт БТОТ, а також заявок командирів підрозділів напередодні використання (виходу) машини включаються до наряду про використання машин.

На підставі наряду на використання машин у бронетанковій службі військової частини або в підрозділі, що здійснює самостійне заправлення пальним та облік роботи машин, виписується дорожній лист, який підписується заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини (заступником командира підрозділу з озброєння та техніки).

Наприкінці місяця підсумкові результати експлуатації машин подаються до бронетанкової служби військової частини для аналізу результатів виконання місячного та річного планів експлуатації і виходу озброєння та військової техніки в ремонт у частині, що стосується БТОТ.

3. Використання бронетанкового озброєння та техніки

1. У військових частинах та підрозділах зразки БТОТ бойової (стройової) групи експлуатації використовуються для проведення тактичних (тактико-спеціальних) навчань відповідно до планів бойової підготовки на навчальний рік.

2. У військових частинах (підрозділах) резерву БТОТ бойової (стройової) групи використовуються для проведення тактичних (тактико-спеціальних) навчань тільки в період проведення навчальних зборів під час проведення мобілізації (призову резервістів), а також інспектування військ.

У період проходження військовозобов’язаними (резервістами) навчальних зборів для проведення з ними ротних (батарейних) тактичних навчань, бойових стрільб взводів, занять з вогневої підготовки і водіння в колонах дозволяється використовувати не більше дев’яти зразків БТОТ бойової групи на батальйон (дивізіон), тобто по три машини на роту (батарею).

3. У всіх військових частинах командно-штабні машини управління (командно-штабні машини) використовуються тільки для проведення командно-штабних навчань та для забезпечення бойового чергування в межах річних норм витрат ресурсу.

4. Для підвищення рівня вогневої підготовки особового складу дозволяється використовувати у вогневих містечках танки, БМП, БМД бойової групи, які плануються до виводу в навчально-бойову групу в наступному році, а за відсутності таких - зразки БТОТ бойової групи з найменшим ресурсом до середнього ремонту.

Забороняється використовувати у вогневих містечках командирські машини.

За необхідності за рішенням командирів військових частин дозволяється використовувати у вогневих містечках БТОТ навчально-бойової групи з найбільшим запасом ресурсу до чергового ремонту по одній одиниці з роти.

У військових частинах, де батальйони (роти) укомплектовані БТОТ з різними комплексами озброєння, що не дають змоги проводити вогневу підготовку всього особового складу на одній марці (модифікації), дозволяється утримувати у вогневих містечках БТОТ кожної марки (модифікації) за вищезазначеними витратами.

Про виведення БТОТ у вогневі містечка видається наказ командира військової частини, у якому зазначаються марки і номери зразків БТОТ, групи їх експлуатації, від яких підрозділів і на який строк виводяться машини, прізвища, імена та по батькові членів екіпажів, який ресурс БТОТ, двигунів, засобів зв’язку, стабілізаторів танкового озброєння, прицілів-далекомірів планується використати за період утримання машин у вогневому містечку, обсяги та періодичність технічного обслуговування БТОТ, склад комісії щодо перевірки готовності машин для використання у вогневих містечках.

БТОТ навчально-бойової групи експлуатації підлягають заміні у вогневих містечках після повного відпрацювання гарантійного ресурсу стабілізаторів або систем керування вогнем.

Заміна БТОТ бойової групи експлуатації у вогневих містечках проводиться тільки після їх виводу в навчально-бойову групу.

У вогневих містечках забороняється тимчасова заміна несправних зразків БТОТ на інші.

БТОТ у вогневих містечках, як правило, утримуються в складі взводу. Екіпажі БТОТ укомплектовуються повністю. У вищих навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах) допускається комплектування екіпажів тільки механіками-водіями.

БТОТ у вогневих містечках використовуються тільки для проведення занять з вогневої підготовки в дні та години, передбачені планом бойової підготовки військової частини та розкладами занять підрозділів.

Під час інспекційних заходів та підсумкових перевірок військових частин БТОТ, які утримуються у вогневих містечках, підлягають обов’язковій перевірці.

5. За рішенням командувача НГУ БТОТ можуть використовуватись для виконання антитерористичних (спеціальних) операцій у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

За розпорядженням (наказом) командира військової частини варти (чергові підрозділи) можуть посилюватися БТОТ.

У цих випадках передбачені річні витрати моторесурсу не враховуються.

6. У військових частинах БТОТ навчально-бойової групи використовуються для проведення занять з тактичної, тактико-спеціальної, вогневої, технічної і спеціальної підготовки, водіння, а також для проведення тактичних (тактико-спеціальних) навчань.

Командирське бронетанкове озброєння та ББМ навчально-бойової групи використовуються тільки для спеціальної підготовки екіпажів, а також для проведення спеціальних навчань. Проводити заняття з водіння та вогневої підготовки на цих зразках БТОТ забороняється.

Використання БТОТ навчально-бойової (навчально-стройової) групи організовується з розрахунком забезпечення їх постійної готовності до бойового застосування (використання за призначенням). При цьому не менше 60 відсотків цих машин повинні мати запас ресурсу понад 1000 км до чергового ремонту.

За рішенням командувача НГУ у навчальних військових частинах, закладах, установах дозволяється використовувати танки, БМП, БТР, БМД (та їм подібні) навчально-бойової групи до капітального ремонту без проведення їм середнього ремонту.

При цьому для таких зразків БТОТ за необхідності дозволяється знижувати на 10 відсотків установлені міжремонтні ресурси до капітального ремонту. У всіх випадках використання БТОТ навчально-бойової групи до капітального ремонту без проведення їм середнього ремонту має обов’язково відображатися в річних і місячних планах експлуатації та виходу машин у ремонт.

7. У військових частинах БТОТ стройової та навчально-стройової групи експлуатації можуть використовуватися для обслуговування, ремонту та евакуації машин на тактичних (тактико-спеціальних) навчаннях, під час постановки на зберігання, а також для забезпечення занять з підводного водіння та на плаву.

Танкоремонтні майстерні стройової групи з річною витратою моторесурсу 3500 км, а також БРЕМ і танкові тягачі навчально-стройової групи, крім того, можуть використовуватися для обслуговування, ремонту та евакуації БТОТ на полігонах, у польових та постійних парках, а також для навчання спеціалістів з ремонту та обслуговування БТОТ, підготовки військовозобов’язаних (резервістів) та курсантів за фахом.

У ремонтно-відновлювальних підрозділах вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів) усі зразки БТОТ стройової та навчально-стройової групи використовуються для обслуговування, ремонту та евакуації БТОТ, які забезпечують навчальний процес, а також для підготовки фахівців з ремонту та обслуговування машин.

8. У всіх військових частинах забороняється використовувати БТОТ стройової та навчально-стройової групи для господарських та інших робіт, не пов’язаних з обслуговуванням, ремонтом та евакуацією техніки, а також підготовкою спеціалістів з ремонту та обслуговування машин, крім випадків, зазначених у пункті 5 глави 3 розділу ІІІ цього Положення.

9. Позаштатні БТОТ підлягають утриманню в окремому місці на тривалому зберіганні в справному стані до одержання розпорядження щодо їх подальшого призначення. Використовувати таку техніку заборонено.

10. Забороняється використовувати зразки БТОТ, які технічно несправні (пошкоджені) та на яких не проведено чергове технічне обслуговування.

11. Огляди БТОТ проводяться комісією військової частини (територіального управління):

у військових частинах - щокварталу;

у територіальному управлінні - двічі на рік.

Результати оглядів оголошуються в наказах командира військової частини (начальника територіального управління).

12. Для підтримання незнижуваного ресурсу БТОТ бойової та стройової групи експлуатації, а також для забезпечення планової бойової підготовки військ та рівномірного виходу БТОТ у ремонт протягом року на кожний зразок БТОТ установлюються річні витрати моторесурсів за групами експлуатації.

13. У процесі експлуатації БТОТ усіх марок витрати ресурсу (у мотогодинах) основних силових установок (двигунів) мають становити не більше 10 % витраченого ресурсу машин (у кілометрах). Для ББМ, не оснащених допоміжними двигунами для забезпечення роботи складових частин озброєння, цей показник не повинен перевищувати 15 %.

14. Витрата моторесурсу БТОТ бойової (стройової) групи на рік планується для кожної військової частини, окремого підрозділу відповідно до планів бойової підготовки військ на навчальний рік. Під час планування експлуатації машин командирам військових частин дозволяється збільшувати витрати моторесурсу БТОТ бойової та навчально-бойової групи за рахунок інших зразків БТОТ цієї самої марки та групи, але не більше ніж на одну річну норму. Сплановане збільшення витрат моторесурсу визначається в річному (місячному) плані експлуатації та виходу БТОТ у ремонт. Про збільшення витрати моторесурсу БТОТ за рахунок інших зразків оголошується в наказах командира військової частини.

15. На кожне навчання, яке проводиться у складі підрозділу, військової частини, командиром (начальником) вищого рівня установлюються та затверджуються необхідна кількість БТОТ та витрата моторесурсу з урахуванням цілей навчання та умов його проведення. Після закінчення навчань проводиться аналіз витрат моторесурсу та пального, з’ясовуються причини їх перевитрат, якщо вони мали місце. За результатом проведеного аналізу видається відповідний наказ.

16. Моторесурс зразків БТОТ, які надходять на доукомплектування військових частин замість зразків БТОТ, переданих до інших військових частин, а також виведених у навчально-бойову групу, витрачається в межах залишку річної норми, не витраченої переданими (відправленими в капітальний ремонт) машинами.

Витрата моторесурсу БТОТ навчально-бойової групи у військовій частині планується з урахуванням забезпечення рівномірного виходу зразків БТОТ у ремонт протягом року.

17. Моторесурс БТОТ нових марок (модернізованих зразків) усіх груп, які надходять на укомплектування військових частин, дозволяється витрачати до кінця навчального року в межах річних норм.

Водночас до завершення переозброєння військових частин (підрозділів) та перепідготовки їх особового складу на БТОТ нових марок (модернізованих зразків) забороняється витрачати моторесурс отриманих зразків БТОТ бойової та стройової групи, проводити з цими військовими частинами (підрозділами) навчання, а також залучати їх до перевірок.

Перепідготовка особового складу всіх категорій військових частин і підрозділів, які переозброюються на БТОТ нових (модернізованих) марок, проводиться за програмою, затвердженою командувачем НГУ.

18. Витрати моторесурсу БТОТ на контрольний пробіг під час робіт з регламентованого технічного обслуговування (далі - РТО) або технічного обслуговування № 2 при зберіганні (далі - ТО-2з) з обсягом робіт з переконсервації встановлюються інструкціями та керівництвами з їх проведення для БТОТ кожної марки.

19. Командирам (начальникам) вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), закладів, установ для навчання курсантів, а також командирам військових частин, на базі яких проводиться підготовка військовозобов’язаних (резервістів), дозволяється збільшувати річні норми витрат моторесурсу БТОТ навчально-бойової групи, виходячи із загальної кількості особового складу, що підлягає навчанню, згідно з витратами моторесурсу БТОТ на проведення зборів військовозобов’язаних і курсантів вищих навчальних закладів (додаток 10).

Запланований та витрачений моторесурс на підготовку військовозобов’язаних (резервістів) передбачається річними, місячними планами експлуатації та виходу БТОТ у ремонт.

20. Для проведення інспектування та підсумкових перевірок у військових частинах створюється резерв моторесурсів у розмірі 5 % річної норми кожної групи та марки БТОТ.

21. Моторесурс БТОТ, що витрачений на заходи, не передбачені річними планами експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військових частин, списується відповідно до чинного законодавства.

Акти на списання моторесурсу (додаток 11) подаються командувачеві НГУ після їх погодження відповідними посадовими особами Головного управління НГУ.

22. Використання машин усіх груп дозволяється тільки за призначенням, крім випадків, зазначених у пункті 5 глави 3 розділу ІІІ цього Положення, у межах установленої річної витрати моторесурсу та затвердженого ліміту витрати пального.

4. Зберігання машин

1. У період експлуатації БТОТ, у якому вони не використовуються, постійна боєготовність зразків підтримується за рахунок застосування способів і засобів захисту від впливу факторів зовнішнього середовища і виконання комплексу організаційно-технічних заходів.

Комплекс організаційно-технічних заходів уключає:

постановку зразків БТОТ на зберігання та їх обслуговування в процесі зберігання в установлені строки;

розроблення і здійснення заходів для скорочення строків знімання БТОТ зі зберігання;

контроль за технічним станом БТОТ і якістю робіт, що проводяться, а також своєчасним ужиттям заходів щодо усунення виявлених недоліків;

своєчасне планування, матеріально-технічне забезпечення і облік робіт, які проводяться під час підготовки техніки і озброєння до зберігання, їх обслуговування в процесі зберігання;

створення необхідних умов (будівництво сховищ, технологічних ліній обслуговування тощо) для якісного зберігання й обслуговування БТОТ.

2. Для машин установлюється короткочасне та тривале зберігання.

Бойові та стройові машини в період між їх використанням повинні утримуватися:

на короткочасному зберіганні - у військових частинах та підрозділах, де бойові машини за штатом мирного часу повністю укомплектовані екіпажами (обслугою), а стройові машини - механіками-водіями (водіями);

на тривалому зберіганні - решта машин.

3. Постановці на короткочасне зберігання підлягають усі машини, використання яких не планується більше одного місяця.

4. Постановці на тривале зберігання підлягають машини бойової та стройової групи, використання яких не планується більше одного року.

5. БТОТ, які знаходяться у військовій частині понад установлені норми утримання, установлюються на тривале або короткочасне зберігання. Використання таких зразків БТОТ забороняється до одержання вказівок про їх подальше призначення.

6. Для машин тривалого зберігання акумуляторні батареї утримуються у сухозарядженому стані, для інших зразків БТОТ - приведеними в робочий стан.

7. Захист БТОТ від впливу кліматичних і біологічних факторів у процесі зберігання забезпечується шляхом їх консервації.

Консервація машин проводиться з метою захисту поверхні деталей і конструкційних матеріалів від корозії, старіння і біологічних пошкоджень у процесі зберігання і ґрунтується на застосуванні способів тимчасового захисту.

Консервація БТОТ проводиться двома методами:

без герметизації броньових корпусів - застосовується (використовується) для постановки і утримання машин на короткочасному зберіганні;

з герметизацією броньових корпусів - застосовується (використовується) для постановки і утримання машин на тривалому зберіганні.

8. Постановка машин на зберігання включає:

на короткочасне - проведення обслуговування, приведення до справного стану, консервацію двигунів. Крім того, на кожну машину оформлюється експлуатаційна документація;

на тривале - проведення обслуговування, приведення до справного стану, консервацію агрегатів, закладку засобів осушення внутрішнього об’єму машин (вологовбирача) та засобів контролю за вологістю повітря всередині машин, герметизацію корпусу. Крім того, на кожну машину оформлюється експлуатаційна документація.

В окремих випадках за рішенням командувача НГУ дозволяється утримувати машини протягом не більше одного року без герметизації корпусів з консервацією агрегатів. Після закінчення цього терміну на машинах обов’язково проводяться роботи з переконсервації агрегатів та здійснюється герметизація корпусів.

Обсяг робіт щодо постановки машин на зберігання, технологія консервації агрегатів та терміни їх переконсервації визначені відповідними керівництвами та інструкціями з експлуатації зразків.

Для герметизації машин застосовуються (використовуються) способи герметизації «напівчохол» та «заклейка», а також, як виняток, спосіб з використанням обладнання для підводного водіння танків (далі - ОПВТ). Спосіб герметизації з використанням ОПВТ дозволяється застосовувати тимчасово (на термін не більше одного року).

Особливості застосування визначених способів герметизації машин установлено відповідними керівництвами та інструкціями з експлуатації зразків.

БТОТ, які підлягають постановці на зберігання, мають бути працездатними, придатними до використання за призначенням, налагодженими, укомплектованими належним обладнанням та ЗІП, установленими та закріпленими на відповідних місцях згідно з відомістю індивідуального комплекту ЗІП, очищеними від бруду, пилу, продуктів корозії, пофарбованими в установлений колір, заправленими пально-мастильними матеріалами і спеціальними рідинами та мати встановлений незнижуваний ресурс.

На зразках БТОТ тривалого зберігання обслуговувальні системи мають бути повністю заправлені всесезонними сортами пально-мастильних матеріалів та спеціальними рідинами.

На зразках БТОТ короткочасного зберігання обслуговувальні системи повинні бути повністю заправлені відповідними сортами пально-мастильних матеріалів та спеціальними рідинами згідно з вимогами технічних описів та інструкцій з експлуатації зразків БТОТ.

Озброєння має бути вивірене і пристріляне, на кожному зразку БТОТ повинні бути розроблені та виготовлені контрольно-вивірочні мішені. Вихідні параметри системи керування вогнем і комплексу керування озброєнням мають бути перевірені за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури, відрегульовані та відповідати технічним вимогам до зразка.

Кулемети з БТОТ бойової групи зберігаються на складі озброєння військової частини у визначеній тарі (ящиках), що розкладена (розкладені) за підрозділами та підготовлена (підготовлені) до швидкої видачі (вивезення).

Кулемети з БТОТ навчально-бойової групи зберігаються в кімнатах для зберігання стрілецької зброї у підрозділах.

Протитанкові керовані ракети, гранати, патрони до кулеметів, які входять у боєкомплект БТОТ, а також боєприпаси до бойових машин десанту, самохідних мінометів та інших бойових машин утримуються на складі озброєння військової частини.

9. Під консервацією агрегатів машин розуміється виконання за встановленою технологією операцій тимчасового протикорозійного захисту.

Під розконсервуванням агрегатів розуміється видалення засобів протикорозійного захисту.

Переконсервування агрегатів машин у зв’язку із закінченням терміну служби засобів протикорозійного захисту або внаслідок порушення тимчасового захисного покриття передбачає розконсервацію, перевірку технічного стану та повторне консервування.

10. Термін постановки машин на короткочасне зберігання для військових частин та підрозділів становить:

після закінчення тактичних навчань - не менше 12 робочих днів;

машин, що надійшли на доукомплектування, - 15 робочих днів.

11. Терміни, сили та засоби, які залучаються для виконання робіт військовими частинами щодо постановки машин на тривале зберігання, затверджуються наказами начальників територіальних управлінь, виходячи з трудовитрат, зазначених у додатку 12 до цього Положення.

12. Військовим частинам або підрозділам термін постановки машин на зберігання визначається з урахуванням кількості машин, норм трудовитрат на постановку однієї машини, забезпеченості необхідними матеріально-технічними засобами та кількості особового складу, що залучається для проведення робіт.

Забороняється до завершення робіт з постановки машин на зберігання планувати та проводити інші заходи.

13. Постановка машин на короткочасне зберігання та їх обслуговування під час зберігання здійснюються закріпленим за машинами особовим складом, при цьому для виконання складних робіт залучаються сили та засоби ремонтних підрозділів військової частини.

14. Постановка машин на тривале зберігання після їх використання (тих, що надійшли на доукомплектування) та їх обслуговування в процесі зберігання проводяться силами штатного особового складу та військовозобов’язаними, призваними на збори.

15. Термін та час для підготовки машин до зберігання, проведення технічного обслуговування в період зберігання (ТО-1з, ТО-2з, ТО-2з з переконсервацією та контрольним пробігом, СО, РТО) визначаються планом бойової підготовки військових частин та розкладами занять підрозділів.

16. Технічне обслуговування машин короткочасного зберігання та навчально-бойових машин проводиться відповідно до річних та місячних планів експлуатації та виведення машин у ремонт.

17. Технічне обслуговування машин тривалого зберігання проводиться відповідно до річних та перспективних планів обслуговування машин, що утримуються на тривалому зберіганні.

18. Про підготовку машин до зберігання, проведення їх технічного обслуговування в період зберігання видається наказ командира військової частини. У наказі зазначаються марки та номери машин, що підлягають постановці на зберігання (технічне обслуговування), вид зберігання (технічного обслуговування) та способи герметизації, терміни виконання робіт, порядок утримання боєкомплекту машин і танкових кулеметів, порядок підготовки особового складу, склад спеціалізованих постів, бригад та їх керівники, порядок використання сил та засобів підрозділів обслуговування й ремонту, порядок матеріально-технічного забезпечення, відповідальні за виконання робіт особи, порядок організації робіт на машинах, дотримання заходів безпеки під час виконання робіт та правила пожежної безпеки. Цими самими наказами призначаються комісії для перевірки стану машин, якості виконання запланованих робіт. До складу комісії включаються офіцери-фахівці відповідних родів військ (служб) та ремонтних органів.

19. Заступник командира військової частини з озброєння - начальник технічної частини на підставі наказу по військовій частині разом з начальниками служб складає план постановки машин на зберігання (проведення технічного обслуговування). У плані передбачаються підготовка особового складу, підготовка машин та засобів обслуговування, порядок матеріально-технічного забезпечення підрозділів, порядок виконання робіт щодо постановки машин на зберігання (обслуговування), терміни та обсяги робіт, що виконуються спеціалізованими постами та бригадами в інтересах підрозділів, порядок використання сил та засобів технічного обслуговування й ремонту для виконання робіт, роботи з обладнання місць утримання машин, порядок перевірки якості виконання робіт посадовими особами та комісією військової частини, порядок оформлення експлуатаційної документації, терміни підготовки проекту наказу щодо постановки машин на зберігання (виконання робіт з технічного обслуговування).

20. Начальник бронетанкової служби розробляє на кожний зразок БТОТ, що знаходяться на озброєнні військової частини, технологічні картки постановки машини на зберігання.

21. Командири підрозділів на підставі плану та технологічних карток розробляють план-графік постановки машин на зберігання (виконання робіт з технічного обслуговування).

Командири рот (батарей) на підставі технологічних карток розробляють на кожну машину контрольно-операційні картки виконання робіт.

Командири взводів (заступники командирів взводів) на підставі контрольно-операційних карток складають денний план-завдання екіпажу машин.

22. Обсяг та послідовність робіт, що підлягають виконанню при підготовці машин до зберігання або обслуговування в процесі зберігання, а також при знятті зі зберігання, визначаються відповідними керівництвами та інструкціями з експлуатації машин.

23. Якість виконання робіт на машинах контролюється щодня посадовими особами військових частин та підрозділів згідно з графіком контролю. Графік контролю складається окремо в кожному батальйоні (дивізіоні) та військовій частині.

Після закінчення робіт комісією частини перевіряються стан машин та якість виконання запланованих робіт. Результати роботи комісії оформлюються актами, які зберігаються в бронетанковій службі військової частини.

Акти затверджуються:

командиром військової частини - на машини, що підлягають короткочасному зберіганню;

начальником територіального управління - на машини, що підлягають тривалому зберіганню.

24. На підставі акта перевірки видається наказ командира військової частини (начальника територіального управління) про постановку машини на зберігання або проведення технічного обслуговування.

25. Під час зберігання на кожну машину тривалого зберігання ведеться журнал машини, що знаходиться на тривалому зберіганні, який ведеться в батальйоні (підрозділі). Відповідальним за правильне ведення журналу є заступник командира батальйону (підрозділу) з озброєння та техніки.

26. Наказ про постановку машини на зберігання (проведення обслуговування), контрольно-операційні картки та журнали машин, що знаходяться на тривалому зберіганні. Після виконання встановленого обсягу робіт звітні документи зберігаються у формулярах кожної машини, а наказ - у стройовій частині протягом усього терміну зберігання.

27. Відповідальними за технічний стан машин на зберіганні та виконання робіт з технічного обслуговування є командири військових частин і підрозділів, їх заступники з озброєння - начальники технічних частин, начальники бронетанкових служб, а також відповідні начальники служб, у підпорядкуванні яких вони знаходяться.

28. У період підготовки БТОТ до зберігання і проведення встановлених видів технічного обслуговування в процесі їх зберігання та використання, а також у паркові дні забороняється використовувати особовий склад, закріплений за БТОТ, і фахівців підрозділів обслуговування та ремонту на інших заходах, не пов’язаних з виконанням робіт на машинах.

29. Зняття машини з короткочасного зберігання для забезпечення батальйонних тактичних навчань з бойовою стрільбою, а також бригадних (полкових) тактичних навчань проводиться за планом бойової підготовки військових частин, але не більше двох разів на рік.

30. Зняття машин з тривалого зберігання для використання проводиться на підставі розпоряджень командувача НГУ.

31. Зняття машин зі зберігання для боротьби зі стихійним лихом проводиться:

з короткочасного зберігання - за рішенням начальників територіальних управлінь;

з тривалого зберігання - за рішенням командувача НГУ.

32. Зняття машин зі зберігання для проведення комплексного технічного обслуговування здійснюється на підставі наказів командирів військових частин (начальників територіальних управлінь):

з короткочасного зберігання - відповідно до річних планів експлуатації та виходу машин у ремонт;

з тривалого зберігання - відповідно до річних планів обслуговування машин, що утримуються на тривалому зберіганні.

Зняття машин з короткочасного й тривалого зберігання для проведення конструктивних та виробничих доробок проводиться за розпорядженням командувача НГУ.

Після проведення комплексного технічного обслуговування, конструктивних та виробничих доробок машини мають бути поставлені на короткочасне зберігання в 15-денний строк, на тривале зберігання - у місячний строк.

33. Зняття машин зі зберігання з метою визначення оцінки їх стану під час інспекційних заходів, підсумкових та контрольних перевірок військ проводиться з дозволу осіб, які очолюють комісії з їх проведення. При цьому кількість машин, що знімаються зі зберігання, має відповідати нормі перевірки озброєння і техніки та враховувати можливості військової частини щодо постановки їх на зберігання.

34. У всіх випадках зняття машин зі зберігання видається наказ командира військової частини, у якому зазначаються підстава для зняття, кількість знятих машин за марками та стройовими (номерними) знаками, для яких цілей і на який термін вони знімаються зі зберігання, заплановані витрати моторесурсів. Номер та дата наказу записуються у формулярі машини.

35. При зберіганні машин у військових частинах акумуляторні батареї (далі - АКБ) утримуються:

для машин короткочасного зберігання - приведеними в робочий стан;

для машин тривалого зберігання - в сухозарядженому стані у спеціально відведених місцях.

Амортизаційний строк служби (напрацювання) АКБ обчислюється від дня приведення їх у робочий стан (заливання електролітом).

Для приведення сухозаряджених АКБ у робочий стан у військових частинах створюються запаси електроліту. Місце та умови зберігання електроліту визначаються наказом командира військової частини.

Щільність електроліту під час заливання АКБ повинна бути 1,24 -3 ± 0,01 г/см-3, приведена до 25 °С, а щільність електроліту у повністю зарядженій батареї - 1,26 ± 0,01 г/см-3, приведена до 25 °С.

У приміщенні, визначеному командиром військової частини для зберігання сухозаряджених АКБ, розміщується графік-розрахунок приведення АКБ у робочий стан та план-графік обслуговування (огляду) АКБ, що знаходяться на зберіганні в сухозарядженому стані.

АКБ на базах, складах та машинах тривалого зберігання мають утримуватися сухозарядженими із щільно закритими герметичними пробками та підлягають оновленню (заміні на нові) у термін, що не перевищує встановлених строків зберігання в сухозарядженому стані.

АКБ, у яких закінчився встановлений термін зберігання в сухозарядженому стані, мають бути приведені в робочий стан та видані в експлуатацію. Приведені в робочий стан АКБ з БТОТ тривалого зберігання підлягають заміні на сухозаряджені в плановому порядку.

Для АКБ з простроченим терміном зберігання, приведених у робочий стан, напрацювання до списання зменшується на величину простроченого терміну зберігання, але не більш як на 50 % установленого строку експлуатації.

Після відпрацювання мінімального амортизаційного строку АКБ підлягають контрольно-тренувальному циклу.

Батареям, що віддають більше 70 % номінальної ємності при другому контрольному розряді, строк служби продовжується на один рік.

Батареї, що віддають менше 70 % ємності, списуються в установленому порядку.

Порядок утримання АКБ, обладнання приміщень акумуляторних зарядних станцій у військових частинах приладами, інструментом, пристроями та технічною документацією визначається відповідними керівництвами та рекомендаціями.

36. Комплект ЗІП до зразків БТОТ утримується (зберігається) як усередині, так і зовні машини у визначених місцях укладки згідно з індивідуальними (одиночними) комплектувальними відомостями зразків. У разі передачі БТОТ до інших військових частин ЗІП передається разом з машиною згідно з відомістю індивідуального комплекту, підставою для його передачі є розпорядження щодо передачі БТОТ.

Комплект ЗІП до зразків БТОТ, який було використано для технічного обслуговування та ремонту у військових умовах, підлягає поповненню в найкоротший термін.

Комплект ЗІП до зразків БТОТ, які входять до групового комплекту, призначається для виконання перевірки (заміни вузлів та агрегатів) систем при комплексному технічному обслуговуванні та ремонті у військових умовах та надається заводом-виробником з розрахунку один комплект на 10-13 одиниць разом з БТОТ, які надійшли на доукомплектування до військових частин. Груповий комплект утримується (зберігається) на складі військової частини. Підставою для видачі вузлів та агрегатів групового комплекту є матеріали службового розслідування.

37. Система динамічного захисту, якою обладнані бойові машини, танки бойової групи експлуатації, утримується (розміщується) безпосередньо на зразках БТОТ. Вибухова речовина з комплекту динамічного захисту танків зберігається на складі військової частини у визначеній тарі (ящиках), що розкладена (розкладені) за підрозділами та підготовлена (підготовлені) до швидкої видачі (вивезення).

38. Засоби зв’язку повинні мати технічні характеристики, які відповідають установленим витратам, та утримуватися в машинах на визначених місцях зразка БТОТ. Радіостанції мають бути налаштовані на задану частоту.

39. Засоби пожежогасіння на БТОТ (балони з вогнегасними речовинами, ручні вогнегасники), а також балони повітряного пуску силових установок зберігаються заправленими (робочий тиск повітря в балонах повітряного пуску має бути в межах 135-150 кгс/см-2), опломбованими та перевіреними відповідними органами нагляду. Переопосвідчення балонів високого тиску та вогнегасників проводиться один раз на 5 років.

Ручні вогнегасники утримуються зовні зразка в місцях, що дають змогу їх швидкого використання за призначенням.

40. Для підвищення надійності та довговічності роботи коліс і шин під час їх експлуатації не допускається стоянка машин без їх вивантаження на підставках більше ніж 45 діб. Під час зберігання машин до 6 місяців допускається не вивантажувати їх на підставки за умови, що через кожні 45 діб змінюватимуться точки опори шин методом прокручування кожного колеса на 900 (одну чверть довжини кола). Машини, поставлені на зберігання терміном більше 6 місяців, вивантажуються на підставки. При цьому тиск повітря у пневматичних шинах необхідно знизити до 100 кПа (1 кгс/см-2).

Напрацювання шин до списання залежно від їх призначення та умов використання знижується на 10 % для машин навчально-бойової групи експлуатації.

Напрацювання шин знижується на 5 % за кожний рік після п’ятирічного строку з часу їх виготовлення.

Шини, що відпрацювали встановлений термін напрацювання та мають граничний знос, мають списуватися, як правило, комплектом. В окремих випадках дозволяється списувати шини парами (з одного мосту, осі) та по одній (за матеріалами розслідування), при цьому робляться відповідні записи у формулярі машини.

Шини, які використовуються з обмеженою витратою моторесурсів та утримуються на тривалому зберіганні, підлягають оновленню (заміні на нові) через 12-14 років від часу їх виготовлення. Оновлення шин, як правило, поєднується з виконанням регламентного технічного обслуговування або регламентного ремонту.

Зняті для оновлення шини доопрацьовуються в межах установлених ресурсів на машинах навчально-бойової групи експлуатації або реалізуються згідно з чинним законодавством.

41. Строки зберігання шоломофонів на складах (базах, центрах), а також на зразках БТОТ, які знаходяться на тривалому зберіганні, до термінів експлуатації (носіння) не зараховуються.

Термін експлуатації (носіння) танкових шоломофонів, які постачаються у військові частини (військові навчальні заклади) з новими зразками БТОТ, обчислюється з дати введення зразка БТОТ у стрій, при цьому здійснюється запис у формулярі (паспорті) машини.

Термін експлуатації (носіння) шоломофонів, що постачаються у військові частини для заміни шоломофонів, які відпрацювали встановлені терміни експлуатації (носіння) та за своїм технічним (якісним) станом не придатні для подальшого використання, обчислюється з дати їх видачі, при цьому здійснюється запис у формулярі (паспорті) машини.

42. При використанні брезентів для укриття машин необхідно вживати таких заходів:

краї брезентів підтягувати і закріплювати так, щоб брезенти були натягнуті на машинах і не роздувалися вітром, вода не затримувалася в їх складках, а краї брезентів не торкалися ґрунту (підлоги);

брезенти закріплювати мотузками через кільця або провушини, що є на брезентах;

закріплювати брезенти дротом з проколюванням (розрізуванням) для цієї мети тканини забороняється;

на гострих кутах машин установлювати під брезенти прокладки;

не допускати зберігання брезентів, що намокли (сирих), у згорнутому стані;

один раз на три місяці перевіряти стан брезентів і за необхідності проводити їх ремонт;

просушувати брезенти в літній час;

у зимовий час регулярно змітати з брезентів сніг, а при сильних морозах дотримуватися обережності при знятті їх з машин та під час їх згортання для уникнення заломів у місцях згинання.

Використання брезентів не за прямим призначенням забороняється.

Дата введення в експлуатацію та категорія брезентів записуються в розділі «Особливі відмітки» формулярів машин і завіряються печаткою частини.

43. Обсяг робіт щодо постановки БТОТ на зберігання, технічне обслуговування під час зберігання, технології консервації агрегатів та терміни їх переконсервації визначені технічними описами та інструкціями з експлуатації зразків БТОТ.

Забороняється планувати та проводити інші заходи до завершення постановки БТОТ на зберігання.

5. Технічне обслуговування машин

1. Єдина система комплексного технічного обслуговування зразків БТОТ є планово-попереджувальною та основною для обов’язкового проведення встановлених видів технічного обслуговування залежно від величин напрацювання або календарних строків з урахуванням конкретних умов експлуатації.

Основою забезпечення постійної готовності БТОТ до використання за призначенням є своєчасне, повне і якісне проведення передбачених експлуатаційною документацією комплексних технічних обслуговувань.

2. Для підтримання машин усіх груп у технічно справному стані залежно від виду зберігання та тривалості використання встановлено такі види комплексного технічного обслуговування:

при короткочасному зберіганні - контрольно-технічний огляд (далі - КТО), технічне обслуговування № 1 при зберіганні (далі - ТО-1з), СО, РТО;

при тривалому зберіганні - КТО, ТО-1з, ТО-2з, ТО-2з з переконсервацією і контрольним пробігом, РТО;

при використанні - контрольний огляд (далі - КО), щоденне технічне обслуговування (далі - ЩТО), технічне обслуговування № 1 (далі - ТО-1), технічне обслуговування № 2 (далі - ТО-2), СО, РТО.

Установлено таку періодичність проведення видів комплексного технічного обслуговування:

для машин короткочасного зберігання:

КТО - у паркові й парко-господарські дні та в часи догляду за технікою;

ТО-1з - один раз на три місяці;

СО - двічі на рік разом з роботами ТО-1з;

РТО - один раз на 10 років;

для машин тривалого зберігання:

КТО - у паркові й парко-господарські дні та в часи догляду за технікою;

ТО-1з - один раз на шість місяців (при цьому проводиться перевірка стану вузлів ходової частини, герметизувального покриття й обводнення силікагелю);

ТО-2з - проводиться на загерметизованих машинах один раз на рік з частковою розгерметизацією без пуску двигуна, як правило, улітку в суху погоду:

ТО-2з - з переконсервацією й контрольним пробігом.

Переконсервація проводиться:

на загерметизованих машинах на 1/6 від загальної кількості машин, поставлених на зберігання одночасно, після 4, 5, 6, 8, 9 і 10 років зберігання;

на незагерметизованих машинах - кожного року.

Обсяг і періодичність виконання робіт для машин бойової групи встановлюються відповідно до інструкцій з експлуатації і технічного обслуговування, а також спеціальних керівництв та інструкцій.

Періодичність та тривалість проведення технічного обслуговування БТОТ під час використання зазначено в додатку 13 до цього Положення.

До тривалості технічного обслуговування машин при їх використанні не включається час на усунення несправностей та обслуговування боєприпасів.

Якщо під час проведення ЩТО, ТО-1 і ТО-2 виконується додатковий обсяг робіт з підготовки озброєння до стрільби і технічного обслуговування після стрільби, тривалість виконання установлених видів технічного обслуговування збільшується:

для танків - на 2 години;

для БМП і БМД - на годину;

для БТР, БА і БРДМ - на 0,5 години.

Для танків Т-64 усіх модифікацій тривалість проведення ЩТО, ТО-1 і ТО-2 збільшується на 8 годин, якщо під час цих видів технічного обслуговування виконується промивання їх повітроочисників.

Тривалість проведення технічного обслуговування дизельної силової установки БРЕМ «Атлет»:

ЩТО - 0,45 год.;

ТО-1 - 2 год.;

через 250 м/год.;

ТО-2 - 4,8 год.;

через 500 м/год.

Через 1000 м/год проводиться ТО з тривалістю обслуговування до 6 годин.

3. У військових частинах щодо машин короткочасного та тривалого зберігання РТО проводиться за річними планами, затвердженими начальниками територіальних управлінь.

У першу чергу РТО планується та проводиться щодо машин тривалого зберігання, а також щодо машин, яким у встановлені строки РТО не проводилось.

РТО проводиться силами та засобами ремонтних підрозділів військових частин з обов’язковим залученням екіпажів машин.

За необхідності для проведення РТО можуть залучатися фахівці підприємств-виробників та ремонтних підприємств.

Тривалість проведення РТО десяти машинам залежно від їх марок установлюється:

для танків - 17-20 робочих днів;

БМП, БМД - 12-15 робочих днів;

БТР, БРДМ, БА - 10-12 робочих днів;

для однієї базової машини - 3-5 робочих днів.

4. Технічне обслуговування в процесі зберігання здійснюється особовим складом, закріпленим за машинами, із залученням ремонтних підрозділів.

5. Строки та час для проведення технічного обслуговування в період зберігання та використання передбачаються планом бойової підготовки військових частин і розкладами занять підрозділів. Технічне обслуговування машин тривалого зберігання проводиться відповідно до річних та перспективних (зведених перспективних) планів обслуговування. Технічне обслуговування машин короткочасного зберігання та навчально-бойових машин проводиться відповідно до річних та місячних планів їх експлуатації та виходу в ремонт.

6. Для проведення технічного обслуговування та перевірки стану машин усіх груп з метою підтримки їх у постійній бойовій готовності у військових частинах і підрозділах щомісяця проводиться не менше двох паркових днів (крім парко-господарських днів та часу, виділеного для проведення ТО-1, ТО-2, СО, РТО).

Паркові дні проводяться під керівництвом командирів військових частин із залученням усього особового складу. У вищих навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах) у ці дні для надання екіпажам допомоги в обслуговуванні техніки та озброєння можуть залучатися курсанти.

Паркові дні передбачаються планом бойової підготовки військової частини за розкладом занять підрозділів кожний тривалістю повний навчальний день.

У паркові дні інші заняття не плануються. У військовій частині і підрозділі на кожний парковий день складається план проведення паркового дня.

У паркові дні особовий склад підрозділів обслуговування та ремонту військових частин може залучатися тільки для надання допомоги в обслуговуванні та ремонті машин бойової і навчально-бойової груп. Для цих підрозділів, а також підрозділів, що знаходяться в наряді, паркові дні плануються і проводяться в інші дні місяця.

6. Ремонт бронетанкового озброєння та техніки

Для усунення поломок, відновлення ресурсу машин та їх агрегатів залежно від характеру поломок і трудомісткості робіт щодо їх усунення встановлюються такі види ремонту:

для машин - поточний (далі - ПР), середній (далі - СР), капітальний (далі - КР) та регламентований ремонт (далі - РР);

для агрегатів - поточний і капітальний.

1. ПР проводиться в разі виходу машин (агрегатів) з ладу при їх використанні в період відпрацювання міжремонтного ресурсу (пробігу) і полягає в усуненні поломок та відновленні працездатності машин.

2. СР проводиться після відпрацювання машинами міжремонтного ресурсу (пробігу) і полягає у відновленні їх ресурсу до чергового планового ремонту.

СР машин проводиться силами та засобами ремонтних частин (підрозділів) із залученням екіпажів машин на увесь період ремонту на підставі виданого наряду на ремонт (виготовлення, обробку) (далі - наряд) (додаток 14).

Наряд є розпорядчим документом для підпорядкованого ремонтного підрозділу (військової частини) на здійснення робіт.

Після виконання наряду перший оформлений його примірник залишається в ремонтному підрозділі (військовій частині), другий - у здавальника і є підставою для внесення в облік змін щодо категорій відремонтованого або взятого на облік нововиготовленого військового майна, третій - подається як донесення про виконану роботу начальнику, який підписав наряд.

Якщо сил та засобів ремонтних частин (підрозділів) недостатньо для проведення СР, його проводять на ремонтних підприємствах.

На кожну машину, яка відправляється в СР, складається акт технічного стану (додаток 15).

3. Роботи щодо ПР та СР машин проводяться в обсязі, передбаченому керівництвами з військового ремонту машин кожної марки.

4. КР проводиться після відпрацювання машинами міжремонтного ресурсу (пробігу) і полягає у відновленні їх повного ресурсу до чергового планового ремонту.

КР машин й агрегатів проводиться на ремонтних підприємствах.

5. Вимоги до стану машин (агрегатів), які відправляються в КР, а також порядок їх підготовки, відправлення в ремонт установлюються відповідними положеннями (інструкціями).

Забороняється розукомплектовувати озброєння, засоби зв’язку, а також агрегати та вузли машин, які відправляються в КР.

6. РТО та РР є доповненням до прийнятої в Національній гвардії України системи ТО і ремонту техніки, проводяться з метою забезпечення (підтримання, відновлення) надійності БТОТ при тривалій експлуатації.

РР проводиться за рішенням начальника відділу бронетанкової техніки залежно від строків утримання БТОТ на зберіганні або якщо зразок БТОТ не відпрацював установлений ресурс до чергового ремонту, а електронно-оптичні прилади, блоки системи стабілізації озброєння, танкові прицільні комплекси, приціли-далекоміри, засоби зв’язку, спеціальне обладнання, вузли та агрегати машин за своїм технічним станом та часом знаходження в експлуатації не забезпечують боєготовність зразка БТОТ (готовність зразка БТОТ до використання його за призначенням) та безпеку екіпажу під час експлуатації зразка БТОТ.

РТО та РР підлягають БТОТ, що утримуються на тривалому зберіганні або використовуються з обмеженою витратою ресурсу (БТОТ, річна витрата моторесурсу яких не перевищує встановлених норм для бойової та стройової групи експлуатації).

РТО та РР БТОТ полягають у перевірці їх технічного стану, заміні деталей, строк служби яких менше міжремонтного ресурсу машини, масел, мастил, спеціальних рідин, проведенні регулювальних та кріпильних, а також рихтувальних, зварювальних, столярних, малярних та інших ремонтних робіт, випробуванні БТОТ та їх агрегатів.

РТО БТОТ проводиться через 6-10, РР - через 12-15 років служби. Як правило, за строк служби БТОТ виконуються два РТО і один РР.

РТО БТОТ виконується особовим складом ремонтних підрозділів за участю екіпажів, обслуги, водіїв (механіків-водіїв).

Підставою для направлення БТОТ на обслуговування в ремонтний підрозділ є витяг з місячного плану-графіка технічного обслуговування та ремонту машин військової частини чи наряд (при проведенні обслуговування БТОТ поза військовою частиною).

7. Планування ремонту машин у військовій частині виконується одночасно із плануванням їх експлуатації і відображається в планах експлуатації та виходу в ремонт машин.

У військовій частині складається річний план ремонту машин у двох примірниках, один з яких подається до бронетанкової служби територіального управління. На підставі зведених планів ремонту територіальних управлінь у відділі бронетанкової техніки складається річний план ремонту машин.

8. При виході машин з ладу з вини особового складу складається акт технічного стану, до якого додаються матеріали розслідування і витяг з наказу командира військової частини про вжиті заходи і покарання винних осіб. Зазначені документи на машини, які підлягають СР, КР, у місячний строк подаються начальникові відділу бронетанкової техніки.

9. У разі коли машини, агрегати, вузли, прилади, деталі, механізми та ЗІП вийшли з ладу в межах гарантійного пробігу (напрацювання) та строку експлуатації, зберігання, проводиться відповідна претензійна робота.

Відповідальними за своєчасне та правильне подання претензії є командир військової частини, його заступник з озброєння - начальник технічної частини та начальник бронетанкової служби.

Міжремонтні ресурси для машин, які постачаються заводами промисловості, а також міжремонтні та гарантовані ресурси для машин, які пройшли капітальний (регламентований) ремонт та модернізацію, зазначені в додатку 16 до цього Положення.

Для нових та капітально відремонтованих ББМ під 1С91, 2П25, 1С32, 2П24, ЗСУ-23-4 без спеціальних частин, які використовуються для навчання практичному водінню, міжремонтні ресурси встановлюються: до СР - 8000 км і від СР до КР - 8000 км.

7. Порядок здавання бронетанкового озброєння та техніки і агрегатів у ремонт

1. Рішення щодо направлення БТОТ та агрегатів у ремонт на підприємства, установи, які здійснюють ремонт, приймається заступником командувача НГУ (з тилу - начальником логістики) на підставі проектів договорів згідно з планом ремонту (модернізації) БТОТ та агрегатів НГУ та річним планом закупівлі та ремонту (модернізації) БТОТ НГУ відповідно до визначених річних обсягів фінансування з урахуванням зафіксованого у відповідних актах технічного стану військового майна.

2. Під час опрацювання проектів договорів з підприємствами (установами) щодо ремонту (модернізації) БТОТ та агрегатів обов’язково передбачаються:

відповідність військового майна, яке відправляється в ремонт чи отримується з ремонту, за типом, конструкцією, технічним станом та комплектністю вимогам державних стандартів, технічним умовам, експлуатаційній документації та технологічним процесам за відповідною номенклатурою військового майна на здавання та приймання з ремонту;

обсяг робіт, які необхідно виконати, та порядок комплектування військового майна;

вид транспорту, порядок відвантаження військового майна до підприємства (установи) для проведення ремонту та до військової частини після виконання ремонту;

порядок заправлення систем виробу експлуатаційними рідинами, мастилами, обсяги заправлення пальним;

відправлення військового майна в ремонт у розконсервованому та очищеному від бруду вигляді;

відправлення агрегатів у ремонт окремо від озброєння та військової техніки, до складу яких воно входить, розконсервованих, чистих, в упаковці (тарі), двигунів - на спеціальних підставках (піддонах), що забезпечує їхню збереженість. Допускається відправлення агрегатів на автомобілях без упаковки;

законсервування, упакування агрегатів, які отримуються з ремонту окремо від БТОТ, до складу яких вони входять, відповідно до технічних умов;

здійснення контролю за ремонтом військового майна.

При надходженні військового майна до підприємства (установи) військовою частиною та виконавцем робіт складається та підписується акт приймання-передавання військового майна.

У разі надходження в ремонт військового майна, фактичний технічний стан та укомплектованість якого не відповідають супровідним документам (договору), підприємство (установа) у присутності представника військової частини складає акт приймання-передавання військового майна і надсилає повідомлення про приймання його на тимчасове зберігання, один примірник якого надає до відділу бронетанкової техніки, другий примірник - командиру військової частини, який відправив військове майно в ремонт. Начальник відділу бронетанкової техніки та командир військової частини повинні протягом п’яти діб із дня отримання такого повідомлення вжити заходів та відрядити на підприємства (в установи), що здійснювали ремонт, уповноважених представників для проведення службового розслідування та усунення виявлених недоліків.

3. З метою дослідження технічного стану (визначення обсягу робіт, потреби у фінансовому ресурсі для виконання ремонту), освоєння ремонту військового майна військовим частинам на підставі нарядів, виданих відділом бронетанкової техніки, дозволяється передавати військове майно підприємствам (установам), які є виконавцями робіт, за визначеною номенклатурою за рахунок власних коштів цих підприємств (установ) за наявності письмової згоди останніх.

Умови передачі та повернення військового майна до військових частин визначаються відповідними договорами.

4. Під час опрацювання проектів договорів з підприємствами (установами) щодо дослідження технічного стану, освоєння ремонту військового майна за рахунок власних коштів підприємства (установи) за наявності письмової згоди останніх обов’язково передбачається, що при виконанні умов договору:

військове майно, яке зберігається на підприємстві (в установі), підлягає обов’язковій перевірці та своєчасному проведенню інвентаризації комісіями;

військове майно, яке надійшло на підприємство (до установи), обліковується на позабалансовому рахунку.

Здане в ремонт військове майно з бухгалтерського обліку військових частин, за якими воно закріплене, не знімається.

5. Технічний стан зразків БТОТ, які підлягають здаванню в КР або РР, перевіряється і визначається комісією, яка призначається наказом командира військової частини.

До складу комісії включаються: командири підрозділів та їх заступники з озброєння; начальники служб (бронетанкової, озброєння, зв’язку) або інші офіцери, які відповідають за технічний стан машин.

Комісією за результатами роботи на кожний зразок БТОТ і окремо на силову установку (двигун) складається акт технічного стану в трьох примірниках, які затверджуються командиром військової частини. В акті визначаються дата та місце виходу машини з ладу, її технічний (якісний) стан за результатами зовнішнього огляду (корпусу, основних вузлів та агрегатів, гармат, кулеметів, прицілів, спеціального обладнання, приладів, засобів зв’язку і ЗІП), запуску силової установки (двигуна) та результати випробувань машини під час її руху на робочих режимах.

Перший примірник акта технічного стану машини і силової установки (двигуна) надсилається до відділу бронетанкової техніки, другий примірник залишається в частині, третій - надсилається із зразком БТОТ (агрегату) ремонтному підприємству.

Голова і члени комісії, а також командири (начальники), які затвердили акт, відповідають за правильність висновків про технічний стан, комплектність, ступінь придатності (категорійності), подальше призначення машини та її складових частин.

Під час визначення технічного (якісного) стану зразка БТОТ комісія керується керівними та нормативними документами, які визначають технічні вимоги до даної машини.

Під час оформлення здавання в КР (РР) зразків БТОТ (пристроїв, блоків, вузлів та агрегатів), що не відпрацювали свій міжремонтний ресурс, до акта технічного стану зразка БТОТ, який є підставою для оформлення наряду, додаються матеріали розслідування причин передчасного виходу машини (пристроїв, блоків, вузлів та агрегатів) з ладу, а на рекламовану машину - рішення начальника відділу бронетанкової техніки за актом претензії.

6. БТОТ здаються в ремонт за нарядами, виданими відділом бронетанкової техніки.

Для оформлення наряду надається один примірник акта технічного стану та оформлений формуляр (паспорт) машини.

Після одержання наряду військова частина зобов’язана підготувати машину до здавання відповідно до встановлених у наряді термінів та відвантажити її у ремонт.

7. Підготовка БТОТ до здавання в КР (РР) здійснюється особисто командиром підрозділу під керівництвом начальника бронетанкової служби частини (начальників відповідних служб - за комплектуючими) і виконується особовим складом підрозділу, на озброєнні якого вона знаходилася. За необхідності можуть залучатися сили і засоби технічного забезпечення та ремонту частини.

Під час підготовки БТОТ і агрегатів до здавання в ремонт забороняється проводити їх розукомплектування, замінювати справні агрегати, вузли та деталі на несправні. ЗІП, що не здаються з виробами та придатні для подальшого використання, обліковуються та використовуються для укомплектування інших навчально-бойових (навчально-стройових) машин.

Відповідальним за якість підготовки машин (пристроїв, блоків, вузлів та агрегатів) до здавання в ремонт є командир військової частини.

Контроль за якістю підготовки БТОТ (пристроїв, блоків, вузлів та агрегатів) до здавання (технічний стан, комплектність, оформлення супровідної та експлуатаційної документації тощо), а також за своєчасністю їх відправлення в ремонт здійснюють начальники бронетанкових служб військових частин (територіальних управлінь).

8. БТОТ (пристрої, блоки, вузли та агрегати), що підлягають здаванню в ремонт, мають бути в зібраному вигляді та транспортабельні, при цьому має забезпечуватися їх безпечне транспортування залізничним (або іншим видом) транспортом та своїм ходом.

Експлуатаційна документація на БТОТ має бути заповнена до останнього дня їх роботи та засвідчена підписом відповідної посадової особи і гербовою печаткою.

Усі складові частини зразка БТОТ, прилади та деталі мають бути закріплені на визначених місцях, озброєння має бути вичищене і законсервоване.

БТОТ (агрегати), що здаються в ремонт, мають бути:

повністю укомплектовані, у тому числі озброєнням, засобами зв’язку, агрегатами, приладами, а номери комплектуючих мають відповідати номерам, зазначеним у формулярі (паспорті);

укомплектовані індивідуальними комплектами ЗІП, що підлягають обов’язковому здаванню з виробом даної марки машини. У разі втрати предметів ЗІП, що підлягають обов’язковому здаванню з виробами, командиром військової частини вживаються заходи щодо їх доукомплектування в місцях експлуатації, а у надзвичайних випадках, коли неможливо здійснити доукомплектування БТОТ, до здавальних документів додаються відповідні документи (матеріали розслідувань та акти на списання). ЗІП із зразків БТОТ, які не відпрацювали гарантійні (міжремонтні) терміни, здаються повністю за відомістю ЗІП;

очищені від бруду та вимиті, а нефарбовані поверхні - законсервовані;

вкриті чохлами або упаковані в тару, що запобігає пошкодженню під час транспортування;

перевірені на відсутність боєприпасів. Відправлення машин у ремонт з нерозрядженим озброєнням та з наявними боєприпасами, у тому числі навчальними, категорично заборонено;

укомплектовані справними, зарядженими та опломбованими вогнегасниками (для забезпечення пожежної безпеки на період транспортування);

укомплектовані засобами зв’язку, технічний стан яких перевірено комісією військової частини в установленому порядку зі складанням актів технічного стану;

заправлені паливом у кількості, необхідній для доставки БТОТ на підприємство. У разі якщо зразок БТОТ не має можливості рухатися своїм ходом, паливо, мастило та охолоджуюча рідина з нього зливаються.

Не допускається відправлення в ремонт БТОТ: із засобами зв’язку, що отримали пошкодження або вийшли з ладу з вини особового складу, розукомплектованими і такими, що не підлягають відновленню, з радіостанціями застарілих зразків типу Р-112, Р-113, танковими переговорними пристроями марки Р-120, а також з радіостанціями Р-123 і танковими переговорними пристроями марки Р-124 випуску до 1966 року (зазначені засоби зв’язку демонтуються із зразків БТОТ та списуються в установленому порядку, за необхідності - використовуються для потреб військової частини). У цих випадках має бути складений акт демонтажу, затверджений начальником зв’язку військової частини, та проведений відповідний запис у формулярі (паспорті) машини.

ББМ здаються в ремонт на підприємства без спеціального обладнання, що підлягає ремонту на інших підприємствах. Перелік такого обладнання визначається технічними умовами на ремонт базових машин, нормативними документами, які регламентують приймання-передавання за відповідною номенклатурою військового майна або згідно зі спільним рішенням замовників та начальника відділу бронетанкової техніки.

9. Готовність БТОТ до здавання в ремонт, відсутність боєприпасів на БТОТ та їх озброєнні, комплектність БТОТ перевіряється комісією, що призначається командиром військової частини у складі згідно з пунктом 5 глави 7 розділу ІІ цього Положення.

Акт засвідчується підписами начальників служб військової частини (бронетанкової, озброєння, зв’язку, радіаційного хімічного біологічного захисту, інженерної тощо) про те, що вони особисто перевірили стан і комплектність машини по своїх службах.

10. З кожним зразком БТОТ, що здається в ремонт, мають бути відправлені такі документи:

формуляр (паспорт) зразка БТОТ;

акт технічного стану зразка БТОТ у двох примірниках;

акт технічного стану засобів зв’язку (радіостанцій, танкових переговорних пристроїв);

паспорти радіостанцій та переговорного пристрою;

технічні описи та інструкції з експлуатації радіостанцій та переговорного пристрою;

формуляри гармат і кулеметів;

звітна картка пристрілювання гармати;

відомість індивідуального комплекту ЗІП заводу-виробника (для БТОТ, що надходять до КР уперше) або ремонтного підприємства, на якому проводився останній КР (РР) зразка БТОТ;

інші документи, зазначені в затвердженому переліку ЗІП, що підлягають обов’язковому здаванню з машиною даної марки.

11. Розпорядження на відправлення в ремонт БТОТ (агрегатів), що не відпрацювали міжремонтний ресурс, або аварійних, некомплектних машин (агрегатів) видається Головним управлінням НГУ. У нарядах на ремонт таких машин здійснюється відповідний запис, який засвідчується гербовою печаткою.

У разі якщо витрата моторесурсів зразка БТОТ за рік становить більше встановленої норми, до формуляра додається засвідчений витяг з наказу командира військової частини про перерозподіл моторесурсів.

Для дострокового відправлення БТОТ у ремонт командири військових частин у місячний термін надають у встановленому порядку обґрунтовані клопотання до відділу бронетанкової техніки, до яких додаються:

оформлений акт технічного (якісного) стану в трьох примірниках, формуляр (паспорт) зразка БТОТ;

витяг з матеріалів службового (адміністративного) розслідування або кримінальної справи.

12. Для здавання БТОТ у ремонт наказом командира військової частини призначається старший команди здавачів, який повинен знати технічний стан і комплектність машин, порядок їх здавання в ремонт та здійснювати контроль за підготовкою машин до здавання в ремонт.

Старшим команди призначається:

трьох зразків БТОТ - командир взводу або заступник командира підрозділу з озброєння та техніки (старший технік підрозділу);

від чотирьох до двадцяти зразків БТОТ - командир взводу, підрозділу або заступник командира підрозділу з озброєння та техніки;

понад двадцять зразків БТОТ - командир батальйону або його заступник з озброєння та техніки.

До складу команди включаються спеціалісти з озброєння, засобів зв’язку і електроспецобладнання з числа офіцерів (прапорщиків) або добре підготовлених сержантів із розрахунку:

командири машин - один на десять і менше зразків БТОТ;

механік-водій - один на два зразки БТОТ (водій колісних машин - один на три зразки БТОТ).

За необхідності до складу команди додатково призначаються військовослужбовці для охорони і супроводу транспорту.

Особовий склад, виділений для здавання машин у ремонт, повинен знати будову і правила експлуатації машин, що здаються, правила та порядок їх здавання, охорони і супроводу на шляху руху до підприємства, номер військового транспорту, а механіки-водії повинні мати тверді навички водіння машин, що здаються, та посвідчення на право керування ними.

Готовність команди до здавання БТОТ перевіряється командиром (начальником штабу) військової частини і відповідною службою військової частини. Під час перевірки особлива увага звертається на наявність у команди особистої зброї, правильне оформлення документів, зазначених у пункті 10 глави 7 розділу ІІІ цього Положення.

13. Перед виїздом з військової частини старший команди зобов’язаний:

отримати інструктаж від начальника штабу військової частини;

отримати інструктаж від заступника командира військової частини з озброєння - начальника технічної частини про порядок відвантаження і здавання БТОТ у ремонт;

вивчити вимоги керівних документів щодо приймання-передавання озброєння та військової техніки;

перевірити готовність особового складу команди до виконання поставленого завдання;

прийняти БТОТ, що відправляються в ремонт, від усіх підрозділів, звернувши особливу увагу на укомплектованість і технічний стан зразка БТОТ, наявність ЗІП, наявність та оформлення документації;

одержати у військовій частині пломбіратор та пломби (мастикову печатку).

14. Навантаження зразка БТОТ на транспорт для відправлення на підприємства проводиться особовим складом підрозділів, у яких вони знаходилися на озброєнні, під керівництвом командирів цих підрозділів.

Начальник бронетанкової служби військової частини організовує навантажувальні роботи, контролює заходи безпеки під час їх проведення, здає в установленому порядку навантажені машини представникам залізничного або іншого виду транспорту і оформляє відповідні перевізні документи. Під час відправлення базових машин у ремонт організація навантаження, контроль за дотриманням заходів безпеки і оформленням відповідних перевізних документів покладається на начальників служб, у підпорядкуванні яких знаходяться базові машини.

15. Охорона і супровід транспорту з машинами під час їх перевезення залізницею і водними шляхами сполучення здійснюється відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

З метою забезпечення збереження кулеметів вони мають бути зняті з машин та упаковані в ящики.

16. Агрегати, складові частини (одиниці) і деталі, зняті в процесі експлуатації машин, які потребують ремонту на підприємствах, підлягають здаванню на склади бронетанкового майна.

17. Перед відправленням у ремонт агрегати, складальні одиниці і деталі мають бути повністю укомплектовані, очищені від бруду, вимиті, нефарбовані поверхні змащені, силові установки (дизельні, карбюраторні, газотурбінні) мають бути законсервовані.

Випускні та впускні колектори мають бути закриті чохлами, заглушками або обв’язані парафінованим папером. Усі агрегати і складальні одиниці встановлюються та закріплюються на спеціальних підставках.

Агрегати, складові частини (одиниці) і деталі, прийняті на склад для відправлення в ремонт, з книг обліку військової частини не виключаються.

18. Номенклатура агрегатів, складових частин (одиниць) і деталей, що підлягають ремонту як запасні частини для використання при військовому ремонті машин, визначається начальником бронетанкової служби.

8. Особливості експлуатації та ремонту бронетанкових базових машин

1. Порядок експлуатації і ремонту ББМ визначається вимогами цього Положення та іншими нормативно-правовими та нормативно-технічними актами.

2. Відповідальними за організацію правильної експлуатації, підтримання ББМ у справному стані та їх готовність до бойового застосування (використання) у складі зразків озброєння є командири військових частин, підрозділів та відповідні начальники служб.

3. Забороняється використання під час проведення тренувань та занять на місці (без руху) головних двигунів ББМ, обладнаних додатковими двигунами та енергетичними установками, для забезпечення функціонування (роботи) озброєння та інших систем (механізмів) ББМ.

4. Планування експлуатації та ремонту, а також контроль за станом ББМ у складі зразків озброєння здійснює заступник командира військової частини з озброєння - начальник технічної частини і відповідні начальники служб.

5. Комплексне технічне обслуговування та військовий ремонт ББМ у складі зразків озброєння проводяться під керівництвом і контролем начальників відповідних служб військових частин. Для надання допомоги в комплексному технічному обслуговуванні і військовому ремонті ББМ у складі зразків озброєння повинні виділятися сили та засоби підрозділів технічного обслуговування та ремонту БТОТ.

6. Роботи з підготовки ББМ до зберігання, їх комплексного технічного обслуговування і військового ремонту проводяться в обсязі, передбаченому відповідними нормативно-технічними документами.

7. У СР та КР ББМ відправляються після відпрацювання ними встановленого міжремонтного ресурсу.

8. КР базових машин, як правило, проводиться на державних підприємствах згідно з планами структурних підрозділів Головного управління НГУ за погодженням з відділом бронетанкової техніки.

9. Підготовка, відправлення та здавання ББМ у КР проводяться згідно з вимогами глави 7 розділу ІІ цього Положення. При цьому до складу комісії з перевірки готовності ББМ до відправлення в КР обов’язково призначаються представники бронетанкової служби.

10. Якщо на ББМ, які надійшли до військових частин після проведення ремонту, виявлено несправність у межах гарантованого ресурсу, яка виникла з вини підприємств, вони підлягають претензії та відновлюються за рахунок підприємств, які виконували ремонт.

11. На базових машинах у складі зразків озброєння, які підлягають постановці на тривале зберігання після використання і при цьому мають запас ходу до ремонту менший, ніж незнижуваний ресурс, зазначений у главі 1 розділу ІІІ цього Положення, дозволяється проводити КР (РР) достроково.

9. Порядок організації приймання-передавання бронетанкового озброєння та техніки

1. Приймання-передавання БТОТ від однієї військової частини до іншої здійснюється тільки за розпорядженням командувача НГУ, через представника військової частини приймальника, який має наряд на передачу та відповідним чином оформлене доручення.

2. Розпорядження про передачу техніки є підставою для передачі озброєння та майна, які перебувають у комплекті машини, але рахуються окремо в бухгалтерській службі. Майно, яке перебуває в комплекті БТОТ, зазначається при передаванні у видатковій накладній та акті технічного стану. Крім того, на підставі розпорядження про передачу техніки командир військової частини (начальник територіального управління) має право виділити транспортний засіб для перевезення отриманого БТОТ до пункту постійної дислокації.

3. Для отримання техніки виписується наряд (додаток 17) на передачу, який складається для:

БТОТ у відділі бронетанкової техніки у трьох примірниках та надсилається до військової частини, що їх отримує;

ББМ у структурних підрозділах Головного управління НГУ, у яких перебуває на обліку дана техніка, з обов’язковим погодженням з відділом бронетанкової техніки, у чотирьох примірниках та надсилається до військової частини, що їх отримує.

4. Зразок, який передається до іншої військової частини, повинен бути працездатним, обслуженим, укомплектованим відповідно до технічного опису, формуляра (паспорта), комплектуючої відомості на нього та бути готовим до застосування за призначенням.

Забороняється передавання несправних або неукомплектованих БТОТ, за відсутності паспортів, формулярів, комплектувальних відомостей. Підміна деталей, агрегатів, вузлів при передаванні машин забороняється.

Для приймання БТОТ та їх охорони під час транспортування до місця дислокації військової частини призначається команда. Склад і завдання цієї команди визначає командир військової частини, яка приймає БТОТ.

Командир військової частини, яка здає БТОТ, є відповідальним за розміщення команд (приймальників), підготовку, здавання, відвантаження і відправлення БТОТ, а також усунення відмов, які виникають на машинах на шляху руху до місця завантаження та під час завантаження.

5. Командир військової частини, яка приймає БТОТ, відправляє команду для отримання техніки за узгодженням з командиром військової частини, яка передає БТОТ.

6. Після отримання розпорядження про передачу техніки командир військової частини визначає особу, відповідальну за підготовку техніки до передачі, уживає заходів щодо підготовки техніки до передавання та перевірки технічного стану, комплектності, наявності запасних частин, інструменту, приладдя, технічних речовин та технічної документації. Під час підготовки техніки до передачі обов’язково перевіряється її технічний стан шляхом здійснення контрольного пробігу.

7. Після здійснення заходів щодо підготовки техніки до передачі командир військової частини, яка передає техніку, повинен особисто перевірити її готовність до передачі.

8. Особи, які призначаються для приймання техніки, відряджаються до місця приймання на підставі розпорядження про передачу техніки.

Для приймання БТОТ установлюються такі строки:

до 5 зразків БТОТ - до 3 діб;

від 5 до 15 зразків БТОТ - до 7 діб;

від 16 до 30 зразків БТОТ - 10-20 діб;

більше 30 зразків БТОТ - до 30 діб.

Посадові особи, які не забезпечили своєчасне приймання-передавання машин, притягаються до відповідальності.

9. Під час приймання БТОТ обов’язково перевіряється відповідність номерів виробу, силової установки, агрегатів трансмісії, озброєння, приладів спостереження, засобів зв’язку, електрообладнання, контрольно-вимірювальних приладів, ходової частини.

Перевірка технічного стану здійснюється шляхом зовнішнього огляду, перевірки приладами, прослуховування роботи двигуна і випробовування на ходу.

10. Під час приймання БММ, рухомих засобів ремонту та технічного обслуговування, крім технічного стану та укомплектованості ЗІП шасі машини, перевіряється наявність спеціального інструменту та обладнання згідно з формуляром та комплектувальною відомістю. На відсутнє майно сторона, що його передає, надає документи щодо списання або демонтажу обладнання (майна).

11. Під час приймання техніки оформляється:

акт технічного стану;

видаткова накладна;

акт приймання-передачі основних засобів.

Акт технічного стану складається комісією військової частини у трьох примірниках, затверджується командиром військової частини, що передає техніку. Перший примірник акта надсилається разом з технікою, другий залишається у бронетанковій службі, третій - у бухгалтерській службі.

Заправка пально-мастильними матеріалами БТОТ, які передаються, або транспортного засобу, на якому буде здійснено перевезення БТОТ до місця призначення, здійснюється військовою частиною, яка організовує передавання.

Кількість пального розраховується відповідно до встановлених норм витрат для даної марки транспортного засобу з розрахунку потреби для здійснення маршу до пункту призначення та запасу 10 % від потреби.

12. Дорожній лист для перегону отриманих БТОТ виписується у військовій частині, яка їх отримує.

13. Виїзд отриманої техніки до пункту постійної дислокації здійснюється за погодженням з начальником відділу бронетанкової техніки. Контроль за рухом техніки здійснюється через оперативно-чергову службу.

Перед початком перегону машини до пункту постійної дислокації оперативно-чергова служба територіального управління (військової частини), яка отримує техніку, повинна повідомити оперативно-чергову службу територіальних управлінь, у межах відповідальності яких сплановано рух машини.

Перегін техніки здійснюється тільки у світлий час доби, як виняток рух у темний час доби може бути здійснений тільки за погодженням із заступником командувача НГУ (з тилу - начальником логістики).

У разі неможливості здійснити перегін техніки до пункту постійної дислокації за одну добу командир військової частини повинен прийняти рішення щодо нічного відпочинку у військовій частині НГУ, яка дислокується на маршруті руху техніки, та завчасно попередити її командира.

Командир військової частини, у якій планується нічний відпочинок, повинен організувати відпочинок команди приймальників, стоянку техніки та в разі необхідності надати допомогу в технічному обслуговуванні та ремонті машин.

У разі виходу з ладу техніки під час перегону до місця постійної дислокації командир найближчої військової частини НГУ повинен вжити заходів щодо надання технічної допомоги, а також у разі необхідності організувати її буксування до розташування частини та ремонту в стаціонарних умовах.

14. Після передавання БТОТ у десятиденний термін військова частина, яка здійснила передавання техніки, надсилає доповідь про передавання до відділу бронетанкової техніки.

15. Військова частина, яка отримала техніку, після прибуття її до пункту постійної дислокації надсилає один примірник відпрацьованого наряду про приймання-передавання техніки до відділу бронетанкової техніки. У разі отримання техніки за нарядами інших структурних підрозділів Головного управління НГУ, у яких на обліку перебуває БТОТ, до відділу бронетанкової техніки надсилається четвертий примірник.

16. У разі виявлення під час приймання-передавання технічної несправності БТОТ, невідповідності укомплектованості машини формуляру (паспорту, комплектувальній відомості) складається акт технічного стану у трьох примірниках, який підписується особою, яка прибула для приймання, членами постійно діючої комісії з перевірки технічного стану машин та затверджується командиром військової частини, що передає машину.

В акті технічного стану зазначаються недоліки, виявлені під час приймання техніки, її комплектність, наявність формуляра, комплектувальної відомості, ЗІП, інструменту і приладдя та конкретні причини і недоліки, які унеможливлюють приймання техніки в установленому порядку. До акта технічного стану додається відомість некомплекту спеціального інструменту та обладнання згідно з комплектувальною відомістю.

17. Командир військової частини, яка не здійснила передачу БТОТ у зв’язку з їх несправним (незадовільним) технічним станом, відсутністю ЗІП, інструменту, приладдя, яке рахується за ними, повинен ужити заходи щодо усунення недоліків, виявлених під час приймання машини, забезпечити відновлення технічної документації (формуляр, комплектувальна відомість тощо) в разі її відсутності та доповісти начальникові відділу бронетанкової техніки про термін готовності техніки до повторної передачі.

18. Військова частина, яка не здійснила приймання техніки, у термін до десяти діб надсилає до відділу бронетанкової техніки один примірник акта технічного стану та наряди на передачу техніки з відміткою «невикористаний».

19. У разі передавання озброєння і техніки всередині військової частини комісією військової частини складається акт технічного стану у двох примірниках.

10. Організація обліку бронетанкового озброєння, техніки та майна бронетанкової служби

1. Облік БТОТ та майна бронетанкової служби (далі - військове майно) ведеться на підставі донесень, звітів та за первинними обліковими документами.

Обліку за первинними обліковими документами та обліково-номерними показниками підлягає військове майно, яке надходить від постачальника, а також озброєння, техніка та інше військове майно за номенклатурою, яке знаходиться у військових частинах, територіальних управліннях та на підпорядкованих військових складах. Номенклатура військового майна, яке підлягає обліку за первинними обліковими документами, установлюється відповідними органами військового управління.

Облік військового майна в підрозділах, бронетанковій службі військової частини (територіальному управлінні) ведеться в установленому для них обсязі у якісних, кількісних та обліково-номерних показниках.

На осіб, які ведуть облік у бронетанковій службі військової частини, покладаються:

складання, облік та зберігання облікових документів з оформленням усіх операцій, пов’язаних із рухом та зміною якісного (технічного) стану військового майна;

ведення книг і карток обліку наявності, руху і якісного (технічного) стану військового майна у військовій частині;

звірка даних обліку в підрозділах (військових частинах), на складі військової частини з даними обліку в службі, підготовка облікових документів;

підготовка донесень (звітів) про наявність, рух і якісний (технічний) стан військового майна.

2. Облік наявності, руху і якісного (технічного) стану військового майна в підрозділі організовує командир підрозділу.

Облік технічного стану, комплектності і напрацювання озброєння і техніки в підрозділі ведеться тільки за тими зразками, для яких передбачені формуляри (паспорти). Цей облік ведеться старшим техніком (техніком), за його відсутності - командиром підрозділу у формулярах (паспортах). Крім того, у формулярах (паспортах) відображаються дані щодо обслуговування і ремонту озброєння та техніки.

Усі розділи формулярів (паспортів) повинні заповнюватись відповідно до установлених правил їх ведення.

Відповідальними за ведення формулярів (паспортів) є командир підрозділу, заступник командира підрозділу з озброєння (старший технік, технік підрозділу), а також начальник бронетанкової служби військової частини. Формуляри (паспорти) зберігаються в бронетанковій службі військової частини.

Стан комплектності одиничних комплектів запасних частин, інструментів і приладдя обліковується старшим техніком (техніком), за його відсутності - командиром підрозділу в картці некомплектності (далі - картка) (додаток 18), яка зберігається разом з формуляром (паспортом) відповідного зразка БТОТ.

Картка призначена для обліку приладів, вузлів, інструменту та інших комплектуючих предметів, яких не вистачає у військовому майні, що обліковується комплектами (відповідно до заводських описів або встановлених норм), а також ходу їх поповнення. На основі карток складаються заявки на предмети, яких не вистачає в комплектах.

Перелік комплектів, які обліковуються за цією карткою, установлюється відповідним органом військового управління.

Картка ведеться в підрозділі та на складі військової частини на кожний комплект.

Початкові записи в картці робляться на підставі даних, взятих із попередньої картки; по комплектах, які надходять, або в разі виявленої некомплектності - на підставі актів приймання (технічного стану, зняття залишків) військового майна.

3. Облік військового майна в бронетанковій службі військової частини організовує начальник служби. Він також керує обліком відповідного виду військового майна в підрозділах військової частини, на підпорядкованих складах та своєчасно забезпечує їх бланками облікових документів по своїй службі. Начальник бронетанкової служби військової частини забезпечує своєчасну підготовку і подання начальнику служби вищого рівня донесень (звітів) про наявність, рух та якісний (технічний) стан військового майна у військовій частині, а також необхідну інформацію з цих питань своєму безпосередньому начальнику.

Облік БТОТ бронетанкової служби військової частини ведеться у:

формулярах (паспортах) машин;

дорожньому листі;

робочому листі агрегату;

книзі обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки;

книзі обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом;

книзі обліку несправного озброєння та техніки.

4. Дорожній лист служить для обліку роботи машини, а також списання на видаток і визначення економії (перевитрати) пального (додаток 19).

Дорожній лист виписується на одну добу (на бойових чергуваннях, навчаннях та у тривалих відрядженнях - на строк виконання завдання, але не більш як 10 діб) і тільки після повернення оформленого дорожнього листа за попередній вихід машини з парку.

У підрозділі, який не має штатного старшого техніка (техніка), відмітку в дорожніх листах про технічний стан машин робить командир підрозділу.

Зіпсовані бланки дорожніх листів знищуються та зберігаються так само, як і оформлені дорожні листи.

Для перевірки правильності складання, оформлення, обробки і зберігання дорожніх листів командиром військової частини призначається комісія за участю керівника бухгалтерської служби.

За результатами перевірки комісія складає акт, у якому зазначається:

за який період перевірені дорожні листи, їхня кількість і номери;

правильність нарахування норм витрати, економії (перевитрати) пального, а також правильність записів про виконану роботу і відповідність їх даним книги обліку;

наявність підписів осіб, які користувались машиною;

за який період знищені дорожні листи, їх кількість та номери;

відповідність записів у формулярах (паспортах) машин про витрату моторесурсів підсумковим даним у книзі обліку.

Результати перевірки оголошуються наказом командира військової частини.

Дорожні листи, неправильно і не повністю оформлені, у яких є підчистки і відмітки про пригоди, а також дорожні листи машин, на яких учинені зловживання, не знищуються, а додаються до акта і зберігаються разом з ним.

Дорожні листи видаються зі складу військової частини за накладною і обліковуються в бронетанковій службі в книзі обліку. Дорожні листи в службі нумеруються в межах поточного ріку.

Підрозділам, які самостійно здійснюють заправлення пальним та ведуть облік роботи машин, видаються пронумеровані книжки дорожніх листів на підставі підпису в книзі реєстрації. Використані і повністю оформлені дорожні листи щомісяця здаються підрозділом у бронетанкову службу, про що в книзі реєстрації робляться записи.

Дорожній лист є первинним документом, на підставі якого заступник командира роти з озброєння (старший технік роти) веде щоденний облік роботи машин і витрат пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ) у книзі обліку роботи машин, витрати пального і мастил.

5. Облік роботи двигуна стаціонарного (пересувного) агрегату (станції), агрегату теплової установки тощо та облік витрати пального, палива і розчинників ведеться у робочому листі агрегата (додаток 20).

Робочий лист агрегату виписується на період не більше одного місяця в службі, що відає експлуатацією агрегату (станції), та ведеться в підрозділі.

Після закінчення періоду, на який виписаний робочий лист агрегату, підбиваються підсумки роботи агрегату (станції) та витрати військового майна та засвідчуються підписом командира (начальника) підрозділу (особи, яка відає експлуатацією техніки).

Оформлені робочі листи агрегатів передаються до бронетанкової служби.

6. Книга обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки призначена для обліку озброєння, техніки за номерами, марками і типами, а також обліку закріплення цього військового майна за підрозділами (службовими особами) (додаток 21).

Книга ведеться в бронетанковій службі військової частини та поділяється на розділи за видами озброєння (техніки). У розділі відводиться одна або декілька сторінок для кожного зразка озброєння (техніки) та його модифікацій.

Початкові записи в книзі здійснюються на підставі первинних облікових документів і наказів командирів військових частин.

7. Книга обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом призначена для обліку озброєння та техніки за номерами, технічним станом і ресурсом напрацювання (запасом ходу) (додаток 22).

Книга ведеться в бронетанковій службі військової частини. Перелік зразків озброєння (техніки), які обліковуються в кожній ланці, визначається відповідним органом військового управління. У разі наявності обмеженої номенклатури книга може замінюватися відомістю за такою самою формою.

Книга поділяється на розділи за видами озброєння (техніки). У розділі відводиться одна або декілька сторінок для кожного зразка озброєння (техніки) та його модифікацій.

8. Книга обліку несправного озброєння та техніки призначена для обліку несправного озброєння і техніки, а також для обліку контролю за ходом відновлення їх боєготовності (додаток 23).

Книга ведеться в бронетанковій службі військової частини і територіального управління.

На кожне найменування озброєння (техніки), яка обліковується в книзі, відводиться необхідна кількість сторінок.

Початкові записи в книзі робляться в службі військової частини на підставі актів технічного стану і нарядів на ремонт; у службі територіального управління - на підставі донесень військових частин.

9. Облік військового майна в службі територіального управління організовує начальник служби. Він здійснює оперативний облік та керує обліком відповідного виду військового майна в підпорядкованих військових частинах і своєчасно забезпечує їх бланками облікових документів за свою службу забезпечення; розглядає акти на списання військового майна, що надходять із військових частин, робить висновки згідно з такими актами і подає на затвердження старшому начальнику; розглядає акти ревізій (перевірок, інвентаризацій), які проводились у підпорядкованих військових частинах, уживає заходів щодо усунення виявлених недоліків з питань обліку БТОТ та БТМ; забезпечує своєчасну підготовку і подання старшому начальнику донесень (звітів) про наявність, рух і якісний (технічний) стан військового майна в територіальному управлінні, а також необхідної інформації з цих питань своєму безпосередньому начальнику.

Облік БТОТ бронетанкової служби територіального управління ведеться у:

картках обліку машин.

книгах обліку несправного озброєння та техніки;

форматі MSExel.

10. Картка обліку машин ведеться в бронетанкових службах територіальних управлінь, відділі бронетанкової техніки та призначена для обліку озброєння, техніки за номерами, марками і типами, а також обліку закріплення за військовими частинами (додаток 24).

Картки реєструються в книзі реєстрації карток обліку машин та зберігаються в бронетанковій службі територіальних управлінь та відділі бронетанкової техніки окремо за кожну військову частину.

Картки в бронетанкових службах територіального управління в разі вибуття машини до інших територіальних управлінь знищуються згідно з актом, про що робиться відповідний запис у книзі реєстрації карток обліку машин.

Картки машин, які відпрацювали встановлений термін експлуатації та підлягають списанню, разом з іншими документами подаються до відділу бронетанкової техніки, про що робиться відповідний запис у книзі реєстрації карток обліку машин.

11. Начальник відділу організовує облік військового майна у відділі бронетанкової техніки та керує обліком відповідного виду військового майна в територіальних управліннях (військових частинах); розглядає акти на списання військового майна, що надходять, робить висновки за ними і подає їх на затвердження; розглядає акти ревізій (перевірок, інвентаризацій) та уживає заходів щодо усунення виявлених недоліків з питань обліку БТОТ та БТМ; забезпечує своєчасну підготовку та подання до відповідних органів донесень (звітів) про наявність, рух і якісний (технічний) стан військового майна у військах і необхідної інформації з цих питань своєму безпосередньому начальнику.

З метою перевірки правильності організації і ведення обліку в територіальних управліннях (військових частинах) за окремим розпорядженням командувача НГУ проводиться звірка облікових даних з бронетанковими службами.

Облік БТОТ у відділі бронетанкової техніки ведеться у:

картках обліку машин.

форматі MSExel.

12. З метою організації оперативного обліку начальником бронетанкової служби військової частини складається звіт про експлуатацію і утримання БТОТ (додаток 25) у двох примірниках, який підписується заступником командира з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується командиром військової частини, один примірник якого надсилається начальникові бронетанкової служби територіального управління щокварталу не пізніше 05 числа місяця, що наступає за звітним періодом.

У бронетанкових службах територіальних управлінь складається зведений звіт про експлуатацію і утримання БТОТ. Зведений звіт складається на основі наданих звітів військових частин у двох примірниках, підписується заступником командира з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується начальником територіального управління, один примірник якого надсилається до відділу бронетанкової техніки щокварталу не пізніше 15 числа місяця, що наступає за звітним періодом.

У військових частинах безпосереднього підпорядкування звіт про експлуатацію і утримання БТОТ складається начальником бронетанкової служби військової частини у двох примірниках, підписується заступником командира з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується командиром військової частини. Один примірник звіту надсилається до відділу бронетанкової техніки щокварталу не пізніше 15 числа місяця, що наступає за звітним періодом.

ІV. Порядок ведення бухгалтерського обліку бронетанкового озброєння, техніки та бронетанкового майна

1. Організація ведення обліку майна номенклатури бронетанкової служби

1. У військовій частині відповідальним за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше трьох років, є командир військової частини відповідно до законодавства та установчих документів.

Усе майно номенклатури бронетанкової служби (БТОТ, БТМ) обліковується в бухгалтерському обліку окремо від іншого майна.

2. Бухгалтерський облік бронетанкового озброєння, техніки та бронетанкового майна здійснюється бухгалтерською службою.

3. У військовій частині підлягає обліку все військове майно номенклатури бронетанкової служби незалежно від його призначення та джерел надходження.

Облік військового майна має бути своєчасним, достовірним і точним. Облік військового майна служби ведеться як у мирний час, так і в особливий період відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань організації та ведення обліку військового майна.

Військове майно, яке належить до непорушних запасів, обліковується окремо від іншого військового майна з урахуванням вимог керівних документів щодо забезпечення режиму таємності.

4. Для забезпечення повної, правдивої та неупередженої інформації щодо наявності, якісного (технічного) стану і руху військового майна, яка необхідна для прийняття управлінських рішень та виконання заходів танко-технічного забезпечення, а також підготовки вихідних даних для складання звітності у бронетанковій службі військової частини ведеться облік наявності та руху військового майна за найменуваннями в кількісному, якісному та обліково-номерному показниках.

5. З моменту надходження і закріплення майна за військовими частинами на праві оперативного управління воно набуває статусу військового майна.

6. Узяття на облік військового майна здійснюється за первісною вартістю.

У разі вибуття військового майна внаслідок його ліквідації, передачі без оплати або невідповідності критеріям визнання активом з балансу воно списується відповідно до вимог чинного законодавства.

7. Облік військового майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) військового майна, а також про його рух, утрату та нестачу.

8. Облік військового майна у випадках, передбачених законодавством, ведеться з дотриманням вимог щодо забезпечення збереження державної таємниці.

9. Облікові документи залежно від їх призначення поділяються на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та документи допоміжного характеру.

Будь-які первинні документи, що складаються у військовій частині, підлягають реєстрації в бухгалтерській службі, для чого вони послідовно нумеруються порядковими номерами з початку та до кінця року. Нумерація ведеться окремо за кожним видом документа (накладні, рахунки, роздавальні відомості, реєстри, платіжні доручення тощо). Документи реєструються в книгах реєстрації, які у свою чергу реєструються в нетаємному діловодстві військової частини.

У первинних документах, що надійшли до бухгалтерської служби, перевіряються повнота та правильність оформлення, заповнення реквізитів, а також зміст і законність здійснення господарських операцій.

Особи, які склали та підписали документи, є відповідальними за достовірність даних, а також за своєчасне і якісне їх складання.

10. Документи щодо придбання та видачі військового майна мають містити розписку матеріально відповідальної особи про їх одержання або видачу. Документ про видачу військового майна номенклатури бронетанкової служби підписується начальником бронетанкової служби. У документах має міститися відмітка працівника бухгалтерської служби.

11. Документи допоміжного характеру - це всі інші документи (крім первинних документів), призначені для сприяння виконанню операцій, пов’язаних з рухом і зміною якісного (технічного) і вартісного стану військового майна.

У бухгалтерській службі військової частини облік військового майна ведеться в кількісному, якісному та сумовому виразі з віднесенням майна на відповідні рахунки бухгалтерського обліку. Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про наявність і рух військового майна проводиться відповідно до законодавства України.

У матеріально відповідальних осіб облік військового майна ведеться в кількісному, якісному вигляді та за цінами придбання (оприбуткування).

2. Облік військового майна номенклатури бронетанкової служби, що за своїми характеристиками віднесено до запасів

1. Запаси військового майна обліковуються за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерській службі.

Облік запасних частин ведеться за найменуваннями, марками, заводськими (каталожними) номерами, кількістю, вартістю, матеріально відповідальними особами та за місцями зберігання.

За місцем відповідального зберігання (знаходження) запаси військового майна обліковуються матеріально відповідальними особами за найменуваннями, якісним (технічним) станом і кількістю в книзі складського обліку запасів. У кінці зазначеної книги не рідше одного разу на квартал робляться записи про її перевірку та проводиться звірення фактичної наявності запасів із записами в книзі та даними бухгалтерського обліку. Підпис працівника бухгалтерської служби засвідчує, що книгу складського обліку запасів перевірено та фактична наявність запасів відповідає обліковим даним.

2. Для аналітичного обліку запасів бронетанкового майна бухгалтерською службою військової частини застосовуються: книги кількісно-сумового обліку (книга відкривається в розрізі аналітичних рахунків за кожним найменуванням (ґатунком) запасів як у цілому за всіма обслуговуваними підрозділами (військовими частинами), так і з виділенням за кожним підрозділом (військовою частиною, матеріально відповідальною особою), картки кількісно-сумового обліку (застосовуються у військових частинах, де аналітичний облік здійснюється бухгалтерською службою не в книгах, а на картках), оборотні відомості.

Картки кількісно-сумового обліку реєструються в описі карток з обліку запасів.

3. Бухгалтерською службою військової частини та матеріально відповідальними особами облік запасів, отриманих у вигляді гуманітарної допомоги, ведеться за загальним порядком, але окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів кошторису доходів та видатків.

4. Приймання, зберігання і відпускання запасів військового майна покладається на матеріально відповідальних осіб, призначених наказом начальника територіального управління, командира військової частини, начальника навчального, лікувально-оздоровчого закладу (далі - командир військової частини). З посадовими особами військових частин, які не підпадають під дію Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, обов’язками яких передбачено діяльність, пов’язану з отриманням, зберіганням та відпусканням матеріальних цінностей, укладається письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.

5. Матеріально відповідальна особа при отриманні запасів розписується на документі постачальника або на акті про приймання запасів в одержанні цих цінностей і приймає їх на відповідальне зберігання.

Виявлені під час отримання матеріальних цінностей кількісні та/або якісні розбіжності з даними документів постачальників оформляються актом про приймання матеріалів. Акт у двох примірниках складається приймальною комісією за обов’язковою участю начальника складу бронетанкового майна та за наявності представника постачальника. Один примірник акта використовується для обліку прийнятих матеріальних цінностей, другий - для вирішення суперечностей з контрагентами (направлення претензії постачальнику, складання позову, направлення претензії тощо).

6. Видача запасів бронетанкового майна з місць відповідального зберігання (знаходження) проводиться за накладною, що затверджується командиром військової частини або уповноваженою ним особою.

7. У бухгалтерській службі облік запасів військового майна ведеться в кількісному і вартісному вимірах за найменуваннями запасів, матеріально-відповідальними особами та місцями зберігання.

8. Матеріально відповідальні особи не рідше одного разу на місяць подають до бухгалтерської служби прибуткові та видаткові документи з реєстром надання документів, який складається у двох примірниках. Один примірник реєстру після перевірки правильності оформлення первинних документів повертається матеріально відповідальній особі, а другий залишається в бухгалтерській службі. Реєстри можуть подаватися частіше, що визначається графіком, залежно від обсягів документообігу.

3. Облік військового майна номенклатури бронетанкової служби, яке належить до необоротних активів

1. Кількісний облік військового майна, яке належить до необоротних активів, ведеться в натуральних показниках і відповідних одиницях виміру.

2. Вартісний облік військового майна ведеться в національній валюті України - гривні (з копійками).

3. Основні засоби у військових частинах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерській службі за інвентарними номерами.

Особи, відповідальні за збереження необоротних активів, ведуть інвентарні списки необоротних активів.

4. Інвентарний список основних засобів застосовується матеріально відповідальними особами для здійснення пооб’єктного обліку необоротних активів за місцезнаходженням (місцем експлуатації) об’єктів необоротних активів.

Дані пооб’єктного обліку необоротних активів за їх місцезнаходженням (місцем експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку необоротних активів, які ведуться в бухгалтерській службі.

Надходження військового майна супроводжується відкриттям інвентарних карток обліку, присвоєнням інвентарних номерів та проведенням потрібних записів у регістрах аналітичного обліку.

Інвентарні картки обліку військового майна, яке належить до необоротних активів, у військовій частині ведуться бухгалтерською службою в одному примірнику.

5. Кожному необоротному активу (крім малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий - підгрупу і останні чотири знаки - порядковий номер предмета в підгрупі. Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається нулем. Інвентарні номери присвоюються бронетанковій техніці, а також парко-гаражному обладнанню (верстати, станки, компресори, ручний електроінструмент, лещата, талі, кран-балки, пристрої для заряду акумуляторних батарей, вимірювальні засоби, стенди тощо).

Інвентарний номер зазначається на жетоні, який прикріплюється до об’єкта, позначається фарбою на об’єкті або проставляється іншим способом. Якщо інвентарний об’єкт є складним і включає різні відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об’єкті.

6. Для малоцінних необоротних матеріальних активів та матеріалів довготривалого використання встановлюються номенклатурні номери, які мають сім знаків. Перші три знаки означають субрахунок, четвертий - підгрупу і три останні знаки - порядковий номер предмета в підгрупі. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер.

7. Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єкту необоротних активів, зберігаються за ними на весь період перебування у військовій частині. Номери інвентарних об’єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватися іншим об’єктам, що заново надійшли протягом трьох років.

Інвентарні номери заносяться в опис інвентарних карток обліку основних засобів, які відкриваються для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерській службі з метою контролю за зберіганням інвентарних карток.

8. Для групового обліку однотипних об’єктів основних засобів, які мають однакове призначення, технічну характеристику і вартість, у бухгалтерській службі військової частини ведеться їх попредметний облік на інвентарних картках групового обліку основних засобів в бюджетних установах, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт (предмет).

9. Для своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху військового майна аналітичний облік необоротних активів ведеться військовими частинами за місцем зберігання (експлуатації) необоротних активів та в бухгалтерській службі за актами введення в експлуатацію основних засобів, актами приймання-передачі основних засобів, актами внутрішнього переміщення основних засобів, актами передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів, актами приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів, актами списання основних засобів (часткової ліквідації), актами списання групи основних засобів, актами списання транспортних засобів, актами списання вилучених документів з бібліотечного фонду, актами переоцінки основних засобів, інвентарними картками обліку об’єкта основних засобів, інвентарними картками групового обліку основних засобів, розрахунками амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних актів), розрахунками амортизації інших необоротних матеріальних актів.

10. Для нарахування амортизації військового майна номенклатури бронетанкової служби застосовуються розрахунки амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) та амортизації інших необоротних матеріальних активів установленої форми.

4. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

1. При передачі в експлуатацію військового майна, яке належить до малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі - МШП), його списання з бухгалтерського обліку здійснюється на підставі документів, що підтверджують його використання: роздавальних відомостей, актів витрачання предметів при проведеному ремонті, актів на списання цінностей тощо.

МШП знаходяться на зберіганні у матеріально відповідальних осіб, відповідальних за їх експлуатацію та збереження, і обліковуються в книзі складського обліку запасів за найменуваннями та кількістю.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

2. Списання з балансу військової частини МШП, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі актів списання.

3. Акти списання складаються постійно діючою комісією та затверджуються командиром військової частини. У них зазначаються дані, що характеризують запаси: найменування, матеріал виготовлення, рік придбання, кількість та вартість, а також детально зазначаються причини списання.

5. Особливості обліку шин та акумуляторних батарей

1. Відпускання шин зі складу оформляється за видатковою накладною. Відповідальна особа розписується в накладній за отримання та організовує установлення шин на машину. Демонтаж непридатних та установлення отриманих зі складу шин на БТОТ оформляється актом демонтажу-установки шин (додаток 26). Номери встановлених шин записуються у відповідний розділ формуляра (паспорта) машини, де також робиться відмітка про демонтаж раніше встановлених шин. У картках обліку роботи шин записується їх пробіг з початку експлуатації на момент демонтажу. За прибутковою накладною демонтовані шини разом із картками обліку їх роботи здаються відповідальною особою на склад бронетанкового майна військової частини.

2. Облік акумуляторних батарей (далі - АКБ) здійснюється за аналогією з обліком шин. Установлення АКБ на БТОТ оформляється актом демонтажу-установлення АКБ (форма аналогічна акту демонтажу-установлення шин). Марка АКБ, дата приведення її в робочий стан та установлення на машину записуються у відповідний розділ формуляра (паспорта) машини.

3. Операції щодо заміни шин та АКБ не належать до реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та інших видів поліпшення БТОТ.

6. Організація документообігу при видачі або прийнятті на склад військового майна номенклатури бронетанкової служби

1. У разі відсутності складу бронетанкового майна майно бронетанкової служби зберігається на складі автомобільного та бронетанкового майна окремо від майна автомобільної служби.

Заявка на необхідні запасні частини складається начальником майстерні з ремонту бронетанкової техніки на підставі дефектних відомостей та заявок командирів підрозділів з урахуванням норм витрачання запасних частин.

Оформлена заявка подається на розгляд начальникові бронетанкової служби військової частини. Начальник бронетанкової служби аналізує зміст заявки та приймає рішення про видачу запасних частин зі складу.

2. Накладна виписується бухгалтерською службою військової частини на підставі заявки в трьох примірниках. Перший примірник накладної передається за реєстром до бухгалтерської служби, другий - вантажоодержувачу, третій - начальникові складу.

Військове майно видається зі складу на підставі повністю оформленої накладної, затвердженої командиром частини (заступником командира частини з озброєння - начальником технічної частини, якщо таке право йому надане відповідним наказом командира частини).

Начальник складу реєструє накладну з відмітками про видане (прийняте) військове майно у відповідних книгах (картках) обліку військового майна.

3. Виконані первинні документи після проведення запису в книгах (картках) складського обліку в термін, визначений графіком документообігу, здаються до бухгалтерської служби для відображення у відповідних регістрах бухгалтерського обліку (книгах, картках, накопичувальних відомостях, меморіальних ордерах тощо). До обліку приймаються тільки повністю оформлені документи. Документи без підпису отримувача (здавальника) військового майна вважаються недійсними.

7. Організація обліку при прийманні-передаванні військового майна номенклатури бронетанкової служби

1. Перерозподіл військового майна бронетанкової служби між військовими частинами територіального управління та військовими частинами безпосереднього підпорядкування здійснюється на підставі розпоряджень командування Національної гвардії України та нарядів, які виписуються у відділі бронетанкової техніки. Термін дії наряду визначає особа, яка прийняла рішення про передачу майна.

2. Перерозподіл БТМ у межах територіального управління може здійснюватися на підставі розпоряджень командування територіального управління за нарядами бронетанкової служби територіального управління (додаток 27) з терміном дії не більше 30 днів.

3. Військова частина - вантажовідправник передає вантажоодержувачу військове майно на підставі наряду через представника вантажоодержувача, який має відповідним чином оформлене доручення. Доручення виписується в бухгалтерській службі вантажоодержувача та при отриманні майна передається до бухгалтерської служби вантажовідправника.

4. Видача військового майна вантажовідправником здійснюється за видатковою накладною. У разі приймання-передавання військового майна, що належить до основних засобів, оформлюється акт приймання-передавання основних засобів. При прийманні-передаванні військової техніки додатково оформляється акт технічного стану. Звітним документом за отримане в бухгалтерській службі військової частини доручення є накладна вантажовідправника з переліком відвантаженого військового майна, акт приймання-передавання.

5. Накладна виписується в трьох примірниках. При видачі військового майна перший примірник залишається в начальника складу військової частини для відображення по обліку в книзі чи в картках, другий - видається вантажоодержувачу військового майна, а третій - передається керівнику бухгалтерської служби.

6. Матеріально відповідальна особа на підставі накладної видає представникові військової частини - вантажоодержувачу військове майно та зазначає в усіх примірниках накладної кількість та якісний (технічний) стан виданого військового майна.

7. Матеріально відповідальна особа здійснює оприбуткування військового майна в день його отримання.

8. Ціна за одиницю військового майна, що оформляється для видачі (отримання), визначається бухгалтерською службою військової частини на підставі облікових даних.

8. Особливості списання бронетанкового озброєння, техніки та майна бронетанкової служби

1. При списанні БТОТ шини, АКБ, тенти та інше майно (ЗІП тощо), що входить у його комплект, списується за окремими актами.

2. Після отримання затвердженого акта якісного (технічного) стану, інспекторського посвідчення або акта на списання бухгалтерська служба військової частини робить відмітку про списання машини в інвентарній картці обліку основних засобів, яка додається до акта технічного стану.

Термін зберігання інвентарних карток - 3 роки після ліквідації необоротного активу.

3. Зміна якісного стану військового майна оформляється актом зміни якісного стану, який затверджується командиром військової частини. Інформація про зміну якісного стану відображається в книгах (картках) обліку в бронетанковій службі, бухгалтерській службі військової частини та на складі.

4. Списане військове майно, непридатне для навчальних цілей, реалізації, розбирання з метою використання придатних агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів, оцінюється та оприбутковується в бухгалтерському обліку як металобрухт, ганчір’я та інші вторинні ресурси реалізуються в установленому порядку.

5. Списання з бухгалтерського обліку запасних частин, які використані для ремонту бронетанкової техніки, здійснюється в бухгалтерській службі військової частини на підставі акта списання та акта установлення запасних частин (додаток 28), складеного комісією частини та затвердженого командиром військової частини.

У термін, визначений графіком документообігу військової частини, начальник ремонтного підрозділу подає до бухгалтерської служби за реєстром повністю оформлені акти установлення нових та акти списання несправних запасних частин.

6. Військове майно, що належить до малоцінних та швидкозношуваних предметів, після отримання зі складу бронетанкового майна в ремонтний підрозділ може видаватися начальником ремонтного підрозділу водіям під особистий підпис за роздавальною відомістю запасних частин та матеріалів, виданих для ремонту машин (виробів) (додаток 29) з обов’язковим записом у книзі обліку технічного обслуговування, ремонту машин і агрегатів та витрачання запасних частин. У цьому випадку роздавальна відомість є підставою для складання первинних документів на списання матеріальних засобів з бухгалтерського обліку.

Роздавальна відомість реєструється в книзі реєстрації облікових документів і підписується начальником бронетанкової служби військової частини та матеріально-відповідальною особою, яка отримувала зі складу матеріальні засоби, що видаються.

7. В акті списання несправних запасних частин обов’язково зазначаються:

коротка технічна характеристика знятих несправних деталей, механізмів, вузлів машин та обґрунтування недоцільності їх ремонту;

марка та тип металобрухту та інших матеріалів, отриманих від несправних деталей, механізмів та вузлів машин, здійснюється їх оцінка.

На підставі акта списання несправних запасних частин у бухгалтерській службі військової частини виписується накладна, за якою матеріали, отримані від списання, з майстерні передаються на склад.

8. Списання агрегатів машин здійснюється на підставі актів якісного (технічного) стану, у яких додатково зазначаються:

найменування агрегату, його марка, модель та номер (за наявності);

пробіг з початку експлуатації та термін експлуатації;

кількість проведених капітальних ремонтів;

пробіг (напрацювання) після останнього капітального ремонту;

причина списання;

технічний стан основних вузлів, механізмів та деталей, з яких конструктивно складається агрегат, що списується;

перелік запасних частин, що підлягають оприбуткуванню, та їх вартість;

тип та вага металобрухту, отриманого від списання агрегату, та вартість металобрухту.

9. Списання парко-гаражного обладнання здійснюється за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання.

10. Списання ЗІП з комплекту БТОТ ініціюється командиром підрозділу, де обліковується машина, та здійснюється за неможливості подальшого його використання за призначенням, унаслідок виходу з ладу, за умови відпрацювання встановленого строку експлуатації. В інших випадках списання ЗІП здійснюється після проведення службового розслідування.

11. Для списання ЗІП комісією військової частини складається акт вилучення та списання несправного інструменту із комплекту машини (виробу) (додаток 30).

На підставі затвердженого акта виписується прибуткова накладна на здавання металобрухту зі списаного ЗІП на склад.

12. У разі невідповідності якісного стану встановлених на БТОТ шин (АКБ) вимогам безпеки дорожнього руху начальник бронетанкової служби ініціює комісійне визначення їх якісного стану та доцільність подальшої експлуатації.

Якщо комісією встановлюється погіршення якісного стану АКБ або шин (фактична висота малюнка протектора не відповідає вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами), або є пошкодження, які не забезпечують безпечної експлуатації машини), складається акт демонтажу з машини (виробу) та оцінки акумуляторної батареї (додаток 31). Акт затверджується командиром військової частини і є підставою для оформлення прибуткової накладної на здавання зазначених у ньому шин або АКБ на склад, а також для оформлення видаткової накладної на видачу взамін вилучених придатних до експлуатації шин або акумуляторних батарей. В акті демонтажу визначається фактична категорія шин та АКБ.

13. Після здавання на склад демонтованих шин та АКБ начальник бронетанкової служби ініціює комісійне визначення доцільності виконання ремонту несправних акумуляторних батарей або відновлення шин. У разі визначення, що шини або АКБ непридатні до подальшого використання, за результатами роботи комісії складається акт на списання шин (додаток 32) або акт на списання акумуляторних батарей (додаток 33).

14. На підставі акта списання здійснюється оцінка та оприбуткування шин та АКБ, що були у використанні. Цим АКБ та шинам присвоюється V категорія та здійснюється їх накопичення на складі. Списані АКБ та шини V категорії з військових частин передаються в установленому порядку уповноваженим державним організаціям. Утилізація списаних АКБ та шин силами військових частин забороняється.

15. У разі коли шини та АКБ набули непридатності до встановлених нормативно-правовими актами норм напрацювання, проводиться службове розслідування.

16. Списання шин за відсутності на складі шин для видачі взамін списаних не допускається. У разі неможливості подальшого використання за призначенням та відпрацювання встановлених термінів експлуатації шин використання БТОТ забороняється до їх заміни.

17. Оформлення документів щодо списання непридатних до подальшої експлуатації шин, що встановлені на БТОТ, які підлягають списанню, здійснюється тільки після надходження до військової частини відповідних документів, що підтверджують факт списання БТОТ.

18. Строки служби, напрацювання АКБ, пневматичних шин, шоломофонів, брезентів для укриття машин та іншого БТМ зазначено в додатку 34 до цього Положення.

9. Технічне обслуговування та ремонт бронетанкового озброєння та техніки на підприємствах

1. ТО та ремонт БТОТ та агрегатів може здійснюватись військовими частинами на підприємствах відповідно до укладених угод (договорів).

2. Укладення військовими частинами договорів з підприємствами щодо надання послуг з ТО, ремонту або модернізації БТОТ (агрегатів) здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Під час здійснення передачі БТОТ складається акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів (установленої форми).

3. Після проведення підприємством ТО (ремонту) БТОТ або агрегатів військова частина здійснює оплату за актом приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів (установленої форми).

4. Для отримання після ремонту (ТО) модернізації БТОТ (агрегатів) представнику військової частини виписується довіреність.

5. До бухгалтерської служби військової частини надаються такі документи:

видаткова накладна підприємства;

податкова накладна (якщо підприємство є платником податку на додану вартість).

6. Акт виконаних робіт є підставою для запису даних щодо проведеного ремонту у відповідний розділ формуляра (паспорта) машини. При поверненні після модернізації або КР машини складається акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів і вноситься запис у відповідний розділ інвентарної картки обліку основних засобів.

10. Порядок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з оприбуткування, переміщення, використання та списання майна номенклатури бронетанкової служби

Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з оприбуткування, переміщення, використання та списання майна номенклатури бронетанкової служби здійснюється відповідно до законодавства України.

11. Обов’язки посадових осіб військових частин щодо ведення обліку військового майна бронетанкової служби

1. Посадові особи військової частини, що здійснюють організацію та ведення військового господарства, є відповідальними за ведення обліку в обсягах визначених прав і обов’язків згідно зі штатним призначенням.

2. Командир військової частини відповідає за організацію обліку матеріальних засобів, у тому числі військового майна бронетанкової служби. Він зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та посадовими особами, причетними до обліку, вимог керівника бухгалтерської служби щодо дотримання чинного порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

3. Заступник командира військової частини з озброєння - начальник технічної частини відповідає за організацію обліку військового майна та складання звітності в підпорядкованих йому службах, у тому числі в бронетанковій службі.

4. Начальник бронетанкової служби відповідає за:

стан обліку бронетанкової техніки за місцями її зберігання;

здійснення систематичного контролю за збереженням військового майна бронетанкової служби;

правильне документальне оформлення видачі (приймання) військового майна бронетанкової служби за первинними документами;

організацію своєчасного та правильного проведення запису в книгах (картках) обліку наявності та руху військового майна бронетанкової служби на складі бронетанкового майна та в матеріально-відповідальних осіб;

своєчасне та правильне документальне оформлення зміни якісного (технічного) стану військового майна бронетанкової служби з визначенням зносу і зміни вартості, оформлення і проведення відповідних актів у книгах (картках) обліку;

своєчасне та повне проведення (не менше одного разу на три місяці) звірки облікових даних складу бронетанкового майна з обліковими даними бухгалтерської служби військової частини;

своєчасне проведення звірки записів про залишки військового майна, яке враховується в книгах (картках) обліку бронетанкової служби з обліковими даними підрозділів;

законність, своєчасність і правильність визначення вартості військового майна бронетанкової служби, оформлення облікових документів;

законність, своєчасність і правильність оформлення первинних документів, правильне застосування встановлених норм видачі військового майна бронетанкової служби;

проведення інвентаризації військового майна бронетанкової служби, своєчасне і правильне визначення результатів інвентаризації та відображення їх за обліком.

5. Командир взводу (начальник майстерні) з ремонту бронетанкової техніки та командир підрозділу, штатом якого передбачено утримання бронетанкової техніки, відповідають за:

ведення обліку військового майна бронетанкової служби, що знаходиться в підрозділі, за кількістю та якістю в порядку, установленому керівними документами і цим Положенням;

своєчасне і правильне проведення в книгах і картках обліку записів, що пов’язані з отриманням, зміною якісного (технічного) стану та списанням військового майна бронетанкової служби;

правильне оформлення прибутково-видаткових документів;

збереження облікових документів і своєчасне здавання їх до бухгалтерської служби військової частини.

6. Начальник складу бронетанкового майна відповідає за:

ведення обліку військового майна бронетанкової служби, що зберігається на складі, за кількістю, якістю та цінами в порядку, установленому керівними документами і цим Положенням;

своєчасність, законність і правильність здійснення в книгах (картках) обліку записів, пов’язаних з переміщенням, видачею (отриманням) і зміною якісного (технічного) стану військового майна бронетанкової служби;

проведення своєчасного звірення показників обліку військового майна бронетанкової служби на складі з даними обліку бухгалтерської служби;

правильне оформлення видачі (отримання) військового майна в первинних документах;

збереження облікових документів на складі і своєчасне здавання їх до діловодства бронетанкової та бухгалтерської служб.

7. Працівник бухгалтерської служби військової частини відповідає за:

своєчасне та правильне нарахування зносу на основні засоби бронетанкової служби;

достовірне, своєчасне та повне відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо надходження, використання та вибуття військового майна;

законне та правильне оформлення облікових документів, своєчасність та правильність ведення облікових записів у книгах (картках) бухгалтерського обліку, пов’язаних зі зміною якісного (технічного) та кількісного стану;

цілісність та збереження облікових документів.

8. Відповідальний виконавець бронетанкової служби технічної частини відповідає за:

законне та правильне оформлення облікових документів;

точність, своєчасність та правильність ведення облікових записів у книгах обліку бронетанкової техніки, пов’язаних зі зміною якісного (технічного) та кількісного стану техніки;

цілісність та збереження облікових документів майна служби.

9. Усі посадові особи, в обов’язки яких входить організація обліку або безпосереднє його ведення, повинні знати та виконувати вимоги цього Положення та в межах своєї компетенції здійснювати систематичний контроль за їх виконанням підлеглими посадовими особами.

12. Визначення категорії бронетанкового озброєння, техніки та бронетанкового майна

1. Визначення категорії проводиться:

при прийманні-здаванні БТОТ та майна військовими частинами;

після закінчення гранично встановлених термінів експлуатації, гарантованого ресурсу або вироблення технічного (незнижувального) ресурсу (терміну служби);

у разі передчасного виходу БТОТ та майна із ладу, а також при отриманні бойових пошкоджень;

після КР БТОТ та майна;

при оцінці вартості БТОТ та майна;

при інвентаризації БТОТ та майна.

Відповідність установленої категорії БТОТ та майна їх реальному технічному стану встановлюється особами, що проводять інспектування та перевірки, командирами частин, заступниками командирів частин з озброєння - начальниками технічних частин, начальниками бронетанкових служб у ході оглядів і перевірок технічного стану БТОТ та майна.

При категоріюванні БТОТ та майна необхідно керуватися встановленими гарантованими строками зберігання, напрацювання, технічними ресурсами (строками служби), переліком несправностей і пошкоджень, які визначають стан БТОТ та майна і необхідність направлення їх у ремонт, а також нормами і вимогами Державних стандартів України (далі - ДСТУ) та іншими нормативними документами.

У нижчу категорію не переводяться:

БТОТ та майно, які потребують ПР;

БТОТ, на яких проводяться роботи з модернізації або конструктивного доопрацювання;

БТОТ, на яких відсутні або несправні комплектуючі вироби, агрегати та ЗІП;

БТОТ та майно, на яких є пошкодження зовнішніх протикорозійних покриттів (оксидного, фосфатного тощо);

БТОТ першої категорії, на яких у ході зберігання проведено заміну окремих комплектуючих виробів і агрегатів (двигунів, насосів, блоків і т.п.) на вироби і агрегати першої категорії.

Для встановлення категорії БТОТ та майна наказом командира частини призначається комісія, яка перевіряє наявність і технічний стан БТОТ та майна. Результати перевірки оформляються актами, форми яких наведено в цьому Положенні.

2. Переведення БТОТ та майна в п’яту категорію проводиться:

коли техніка (майно) відпрацювала встановлений термін експлуатації, непридатна для подальшого використання внаслідок фізичного зношення після закінчення встановлених термінів служби (технічного ресурсу), відновлення її економічно недоцільне або використання її за призначенням неможливе (якщо вартість КР перевищує 70 % вартості нового виробу);

якщо БТМ належить до номенклатури зразків БТОТ, які зняті з озброєння і не використовуються за призначенням;

якщо БТМ за своїм технічним станом непридатне до подальшого використання (за винятком агрегатів до БТОТ) та знаходиться в експлуатації понад 20 років.

Посадовим особам, які мають право на переведення БТОТ та майна в п’яту категорію, також дозволяється переводити БТОТ та майно п’ятої категорії в навчальне майно з проведенням необхідного ремонту та доопрацювань. У такому разі акти на переведення БТОТ та майна в п’яту категорію є підставою для вилучення БТОТ та майна з обліку після оприбуткування їх як навчального майна третьої категорії.

Відпрацювання технічного ресурсу або закінчення гарантованого терміну зберігання не є підставою для переведення БТОТ та майна в нижчу категорію.

Підставою для переведення в нижчу категорію є реальний технічний стан БТОТ та майна.

Якщо БТОТ та майно потребують переведення в нижчу категорію, але не відпрацювали встановлений технічний ресурс (строки служби), то переведення їх у нижчу категорію здійснюється після проведення службового розслідування. Матеріали розслідування додаються до акта технічного стану зразка.

Переведення техніки (майна) до п’ятої категорії є підставою для її розбракування (ліквідації, списання) відповідно до вимог чинного законодавства.

3. Переведення з категорії в категорію здійснюється:

для техніки та майна, які обліковуються за обліково-номерними показниками, за актами технічного стану;

для майна, яке не обліковується за обліково-номерними показниками, за актами зміни якісного стану.

Зміна якісного стану техніки та майна відображається в книгах (картках) обліку, формулярах (паспортах) машин у бронетанковій службі, бухгалтерській службі військової частини та на складі.

Техніка та майно з першої до другої категорії переводяться після відпрацювання встановленого строку служби або пробігу, при цьому акти технічного (зміни якісного) стану не складаються.

Для переведення з категорії в категорію (крім першої та другої категорій) складаються акти технічного (зміни якісного) стану та надаються в установленому порядку на розгляд постійно діючої комісії з необхідною технічною документацією відповідно до вимог керівних документів. У висновку комісії керівник бухгалтерської служби обов’язково повинен зазначити інвентарний номер, первісну, балансову (залишкову) вартість техніки (майна) і суму зносу.

Акти разом з оформленим формуляром (паспортом) подаються на затвердження відповідним посадовим особам, яким надано право на переведення матеріальних засобів у нижчу категорію.

Підпис посадової особи, яка затверджує або погоджує переведення техніки та майна до іншої категорії, в актах повинен бути засвідчений мастичною гербовою печаткою.

Переведення техніки та майна у вищу категорію здійснюється після проведення СР, КР та РТО (для машин, які знаходяться на довгостроковому зберіганні) в порядку, установленому цим Положенням.

4. Категоріювання БТОТ:

Залежно від технічного стану, технічного ресурсу, гарантованого строку зберігання або напрацювання зразки БТОТ поділяються на п’ять категорій:

перша категорія - нові (БТОТ та майно, які надійшли із заводів-виробників, не були у використанні та знаходяться на зберіганні на складах (базах), зразки БТОТ, які не були у використанні, справні, тривалість зберігання яких не перевищує 5 років;

друга категорія - нові зразки БТОТ, тривалість зберігання яких перевищує 5 років, а також зразки БТОТ після КР. При цьому зразки БТОТ повинні бути технічно справні і придатні до бойового використання, мати ресурс не менше незнижувального ресурсу до СР, установленого чинними керівними документами;

третя категорія - зразки БТОТ, які відпрацювали незнижувальний ресурс до СР (для бронетанкових базових машин, яким середній ремонт не проводиться, незнижувальний ресурс установлено до КР), установлений чинними керівними документами;

четверта категорія - зразки БТОТ, які за технічним станом потребують КР;

п’ята категорія - зразки БТОТ технічно несправні, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

Категорія ББМ не залежить від технічного стану змонтованого на них спеціального обладнання, під монтаж якого вони призначені.

5. Категоріювання БТМ:

1) БТМ виготовляється і постачається згідно з основними умовами постачання продукції для військових організацій.

За технічним (якісним) станом БТМ і майно загального призначення поділяються на п’ять категорій:

перша категорія - майно нове, невживане, яке відповідає вимогам технічних умов, ДСТУ і повністю придатне для використання за прямим призначенням;

друга категорія - майно, яке видано зі складу для використання, уживане та придатне для використання за прямим призначенням, або таке, що пройшло КР.

Майно першої і другої категорій, яке має допустимі за технічними умовами незначні корозійні плями і нальоти, порушення фарбування, подряпини і забоїни, розтріскування мастики та інші незначні дефекти, що за необхідності можуть бути усунені за допомогою технічних засобів, що є на складі (базі) або в частині, не може бути віднесене до майна нижчої категорії;

третя категорія - майно, яке потребує ремонту із застосуванням верстатного устаткування або заміни деталей з наступним випробуванням на спеціальних стендах;

четверта категорія - майно, яке потребує КР;

п’ята категорія - майно, непридатне для використання за призначенням та відновлення якого неможливе або економічно недоцільне;

2) скляні і порцелянові технічні вироби, посуд, вироби із кераміки, капрону, пластмас та інших матеріалів, що не піддаються ремонту або відновленню, поділяються на три категорії:

перша категорія - вироби нові, не вживані, які відповідають вимогам технічних умов, ДСТУ і повністю придатні для використання за прямим призначенням;

друга категорія - вироби, які видані зі складу, уживані та придатні для використання за прямим призначенням;

п’ята категорія - вироби, які непридатні для використання за призначенням;

3) дерев’яна та металева тара за своїми властивостями розподіляється на чотири категорії:

перша категорія - нова тара, повністю справна, що відповідає вимогам технічної документації і придатна до використання за призначенням;

друга категорія - тара, що була у використанні та відповідає вимогам технічної документації і придатна до використання за призначенням;

четверта категорія - тара, що потребує ремонту, відновлення якої є економічно доцільним, після якого вона відповідатиме вимогам технічної документації;

п’ята категорія - непридатна тара, відновлення якої неможливе або економічно недоцільне;

4) навчальне майно залежно від технічного стану поділяється на п’ять категорій:

перша категорія - нове, справне, яке знаходиться на зберіганні і не відпрацювало гарантованих термінів зберігання;

друга категорія - справне, яке використовується за призначенням, а також те, що має термін зберігання більше гарантованого;

третя категорія - таке, що відпрацювало встановлений строк служби та за своїм технічним станом потребує ПР;

четверта категорія - таке, що за технічним станом потребує КР;

п’ята категорія - непридатне для навчальних цілей, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

На літературу, плакати, аудіо- та відеозаписи, кіноплівки встановлюються три категорії якісного стану: перша, друга і п’ята, які визначені для навчального майна;

5) кислотні акумуляторні батареї поділяються на чотири категорії:

перша категорія - нові, сухозаряджені, які зберігаються в межах гарантованого строку зберігання. Під гарантованим строком зберігання АКБ слід розуміти строк зберігання як нових батарей, так і тих, що зберігаються у сухому вигляді (без електроліту), в межах гарантованого строку (2 роки - батареї 6МТС-9, 6МТС-22, TR, YTX 12V; до 5 років - батареї 6СТ-75(90), 12СТ-70; до 7 років - батареї 6СТ-140(190), 12СТ-85);

друга категорія - справні АКБ, які знаходяться в експлуатації і мають номінальну ємність у межах технічного ресурсу (строку експлуатації);

третя категорія - справні АКБ, які мають термін зберігання або строк служби більше гарантованого. Під гарантованим строком служби АКБ слід розуміти термін знаходження їх в експлуатації з моменту приведення в робочий стан.

АКБ третьої категорії використовуються на БТОТ навчально-бойової (навчально-стройової) групи експлуатації та для укомплектування буферних груп;

п’ята категорія - АКБ, які відпрацювали встановлений технічний ресурс і після проведення повторного контрольно-тренувального циклу віддають менше 50 % номінальної ємності;

6) брезенти для укриття машин (брезентові вироби) залежно від технічного стану поділяються на чотири категорії:

перша категорія - нові, справні, які знаходяться на зберіганні в межах гарантованого строку;

друга категорія - справні, придатні до використання, знаходяться на укомплектуванні БТОТ і використовуються в межах встановленого строку служби;

третя категорія - брезенти для укриття машин (брезентові вироби), що використовуються для укриття БТОТ, відпрацювали встановлений строк служби і мають зношення або пошкодження до 30 % від загальної площі та потребують ремонту;

п’ята категорія - вироби, непридатні для використання та ремонту;

7) танкові шоломофони поділяються на чотири категорії:

перша категорія - нові, не вживані і повністю придатні для використання за прямим призначенням;

друга категорія - видані зі складу, уживані та придатні для використання за прямим призначенням або такі, що пройшли ремонт;

третя категорія - які потребують ремонту із застосуванням технологічного обладнання;

п’ята категорія - непридатні для використання за призначенням, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне;

8) метали та їх сплави, деталі кріплення (болти, гайки, шурупи, заклепки), хімічні продукти, а також експлуатаційні матеріали за категоріями якісного стану не враховуються. Для цих видів майна існують такі визначення якісного стану:

кондиційні, які відповідають вимогам технічних умов, ДСТУ;

некондиційні, які не підлягають використанню за прямим призначенням унаслідок непридатності їх для використання;

9) шини поділяються на п’ять категорій:

перша категорія - нові, що не були в експлуатації, з пробігом до 3000 км (строк зберігання після виготовлення до 3 років), справні;

друга категорія - були в експлуатації, з пробігом від 3000 до 15000 км (строк зберігання після виготовлення від 3 до 5 років), справні;

третя категорія - були в експлуатації, з пробігом більше 15000 км, справні (строк зберігання після виготовлення більше 5 років), а також пройшли ремонт;

четверта категорія - потребують ремонту (відновлення);

п’ята категорія - непридатні для використання за призначенням, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне;

10) запасні частини, водійський інструмент та приладдя поділяються на чотири категорії:

перша категорія - нові, ще не вживані, справні;

друга категорія - вживані, пройшли ремонт, справні;

третя категорія - потребують ремонту;

п’ята категорія - не придатний для подальшого використання, відновлення неможливе або економічно недоцільне;

11) у разі погіршення якісного стану окремих номенклатур майна внаслідок порушення або невиконання правил зберігання, пакування і транспортування проводиться службове розслідування. Питання про необхідність зниження категорії майна вирішується постачальним управлінням (службою) на підставі матеріалів розслідування та відшкодування збитків.

V. Порядок пред’явлення претензій, претензійна робота

1. Метою проведення претензійної роботи є відновлення якості продукції (виконаних робіт), її комплектності або заміна дефектної продукції на нову (повторне виконання робіт) у встановлені строки, виявлення і усунення причин виникнення дефектів, а також підвищення відповідальності постачальників за якість продукції, що поставляється, підрядників - за якість виконаних ними робіт (монтажних, налагоджувальних тощо) і одержувачів - за дотримання умов експлуатації (застосування), зберігання та транспортування.

2. Одержувач повинен пред’явити претензії постачальникові (підрядникові) при невідповідності якості і комплектності поставленої продукції (виконаних робіт), її тари, упаковки, консервації, маркування і пломбування умовам договору, вимогам стандартів, технічних умов, особливих умов постачання, експлуатаційних і ремонтних документів, а також супроводжуючих документів, що підтверджують якість і комплектність продукції, що поставляється, як при прийманні продукції, так і при підготовці її до монтажу, у процесі монтажу, наладки, випробувань, експлуатації (застосуванні), зберігання і транспортування.

Одержувач пред’являє претензії постачальникові виробу в період дії гарантійних зобов’язань на виріб незалежно від того, у якій його складовій частині чи комплектуючому виробі (далі - комплектуючий виріб) або в комплекті ЗІП, що входить у комплект виробу, виявлено невідповідність якості та (або) комплектності.

На роботи, що проводяться підрядником самостійно або із залученням субпідрядника за договором, претензію пред’являють підрядникові. Якщо комплектуючий виріб чи ЗІП поставляють одержувачеві за окремим договором, то претензію пред’являють їх постачальникові.

3. Постачальник виробу, який одержує комплектуючі вироби і матеріали для експлуатації, ремонту або використання у виробництві виробу, пред’являє претензії постачальникам комплектуючих виробів або матеріалів як їх одержувач.

Після закінчення гарантійних зобов’язань на виріб претензію пред’являють на його комплектуючі вироби, якщо стандартами, технічними умовами, формуляром або умовами договору постачання виробу для цих комплектуючих виробів встановлено гарантійні зобов’язання, що перевищують гарантійні зобов’язання виробу.

У цьому випадку одержувач надсилає постачальникові виробу три примірники претензійного акта, два з яких постачальник виробу того самого дня надсилає постачальникові комплектуючого виробу.

Для окремих видів виробів допускається одержувачеві виробу пред’являти претензію на дефектні комплектуючі вироби безпосередньо постачальникам комплектуючих виробів, якщо в технічних умовах на виріб зазначено, що відповідальність за якість комплектуючих виробів після закінчення гарантійних зобов’язань виробу несуть постачальники комплектуючих виробів.

В усіх випадках пред’явлення претензій на дефектну продукцію порядок і терміни проведення претензійної роботи однакові.

4. Претензію пред’являють у формі претензійного акта, складеного комісією, утвореною одержувачем.

До складу комісії включають представників одержувача, постачальника виробу (уповноваженої організації), за необхідності - представників постачальника комплектуючих виробів та (чи) підрядника.

5. У разі нез’явлення в установлений термін представника постачальника виробу (уповноваженої організації), а також у випадку, що виключає його допуск до місцезнаходження виробу, одержувач утворює комісію для дослідження дефектного виробу та за результатами дослідження складає односторонній претензійний акт, який є документом, обов’язковим для обох сторін.

При складанні претензійного акта постачальником виробу на комплектуючі вироби до складу комісії включаються представники постачальника комплектуючого виробу.

Роботу щодо пред’явлення і задоволення претензій проводять при суворому дотриманні законодавства з охорони державної таємниці і виданих на його основі положень, інструкцій і правил з ведення секретного діловодства.

6. Порядок виклику представника постачальника:

Одержувач при виявленні невідповідності якості та комплектності продукції встановленим вимогам зобов’язаний забезпечити зберігання продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості, та викликати повідомленням представника постачальника.

Виклик представника постачальника для участі в прийманні (перевірці) продукції за якістю та комплектністю, складанні претензійного акта та усуненні дефектів (відновленні) продукції є обов’язковим, якщо інше не передбачено договором.

7. Повідомлення про виклик представника постачальника має бути спрямоване (передано) постачальникові не пізніше ніж через 24 години після виявлення невідповідності якості і комплектності продукції встановленим вимогам. Порядок напряму (передачі) повідомлення поштою, телеграфом, факсом визначає одержувач, якщо інше не передбачено договором. Водночас одержувач уносить дані про дефект, що виник, у формуляр (паспорт) виробу.

У повідомленні про виклик представника постачальника одержувач зазначає умовне найменування та адресу одержувача, умовне найменування виробу, його заводський номер, номер транспортного або іншого документа, за яким виріб отримано, основні дефекти, виявлені у виробі, способи їх усунення (силами постачальника або одержувача), а також термін та пункт прибуття представника постачальника (за необхідності і ремонтної бригади). Термін установлюється з урахуванням часу, необхідного на проїзд.

Форму повідомлення, що надсилається поштою, наведено в додатку 35 до цього Положення.

При отриманні повідомлення постачальник приймає рішення про:

відрядження свого представника, виклик представників підрядника і постачальників комплектуючих виробів (за необхідності) для участі в перевірці якості і комплектності виробу, складанні і підписанні претензійного акта;

направлення до одержувача фахівців (ремонтної бригади) для проведення робіт щодо відновлення виробу або про згоду на проведення цих робіт силами одержувача;

склад технічних засобів (комплектуючих виробів, інструменту тощо), необхідних для відновлення виробу, час та спосіб їх відправлення;

розроблення (за необхідності) технічного завдання (далі - ТЗ) на проведення робіт щодо відновлення виробу;

ужиття (за необхідності) заходів для запобігання подібним дефектам у виробах, що знаходяться у виробництві, експлуатації, ремонті і на зберіганні.

Представник постачальника зобов’язаний з’явитися за викликом одержувача не пізніше наступного дня після отримання повідомлення, якщо в ньому не зазначено термін явки.

Представник постачальника з іншого міста зобов’язаний з’явитися не пізніше ніж у 4-денний строк після отримання повідомлення, не рахуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не передбачений в особливих умовах постачання і договорі.

Постачальник не пізніше ніж через 3 доби з моменту отримання повідомлення повідомляє телеграмою одержувача про дату отримання повідомлення, час виїзду свого представника (ремонтної бригади), а також про час та спосіб відправлення вантажу (за необхідності).

Постачальник може уповноважити для участі в перевірці якості і комплектності продукції організацію, розташовану в місцезнаходженні продукції.

Якщо усунення дефектів у поставленій продукції на вимогу одержувача повинно робитися ремонтною бригадою постачальника, то постачальник зобов’язаний забезпечити прибуття бригади до місцезнаходження продукції.

Якщо причиною виникнення дефекту у виробах є дефект його комплектуючого виробу, то при отриманні повідомлення від одержувача постачальник виробу того самого дня по телеграфу, факсу повідомляє постачальника комплектуючого виробу, у якому виник дефект, і залучає (за необхідності) його до участі в перевірці якості і комплектності виробу, складанні претензійного акта і усуненні дефекту (відновленні) виробу.

Постачальник комплектуючого виробу зобов’язаний на вимогу постачальника виробу відряджати своїх представників до одержувача для спільної з постачальником виробу участі в перевірці якості і комплектності виробу, складанні претензійного акта і усуненні дефектів (відновленні) виробу.

Про своє рішення постачальник комплектуючого виробу зобов’язаний у 2-денний термін з дня отримання повідомлення повідомити по телеграфу, факсу одержувачеві, постачальникові виробу.

Представники (ремонтна бригада) постачальника виробу і постачальника комплектуючого виробу повинні прибути до одержувача вчасно і усунути дефекти (відновити дефектний виріб), забезпечуючи при цьому дотримання встановлених термінів.

Окремі деталі, прилади, агрегати і вузли, що виявилися недоброякісними, якщо дефекти їх не спричинили псування виробу в цілому, у разі заміни їх придатними із запасів одержувача знімають з виробу і до повернення постачальнику упаковують, пломбують і тримають в умовах, що оберігають їх від подальшого псування.

Складання претензій у цьому випадку робиться в порядку, установленому цим Положенням.

Постачальник зобов’язаний у 10-денний термін з дня отримання претензійного акта відвантажити деталі, прилади, агрегати і вузли замість витрачених одержувачем для усунення дефектів у поставленій продукції. В окремих випадках за згодою сторін можуть бути встановлені інші терміни відвантаження деталей, приладів, агрегатів і вузлів.

Порядок повернення постачальникові неякісних виробів, деталей, приладів, агрегатів і вузлів передбачається договором сторін.

Представник постачальника виробу направляється до одержувача (за необхідності може залучити представників постачальників комплектуючих виробів і підрядника) та повинен мати:

ТЗ на проведення робіт щодо відновлення виробу і засоби для пломбування (опечатування) виробу (за необхідності);

запасні частини або документи на їх отримання на місці, якщо вони відправлені постачальником окремо.

Представник уповноваженої постачальником організації повинен мати посвідчення своєї організації з посиланням на документ, яким постачальник уповноважив цю організацію брати участь у перевірці якості і комплектності виробу, складанні претензійного акта і усуненні дефектів (відновленні) виробу. Форму посвідчення наведено в додатку 36 до цього Положення.

ТЗ на проведення робіт щодо відновлення продукції постачальник розробляє при отриманні повідомлення одержувача і тільки у тому випадку, коли пошук і усунення дефекту або проведення випробувань для оцінки якості відновленого виробу не передбачені експлуатаційною документацією.

У ТЗ зазначаються підстава для проведення робіт, об’єм і послідовність їх виконання, порядок і об’єм випробувань для визначення якості відновленої продукції.

Якщо відновлення продукції проводиться в одержувача, представникові постачальника дозволяється уточнювати окремі положення ТЗ за узгодженням з одержувачем.

ТЗ на виконання робіт повинно бути затверджено постачальником. Форму ТЗ наведено в додатку 37 до цього Положення.

8. Порядок складання претензійного акта:

Для складання претензійного акта у двосторонньому порядку одержувач створює комісію зі своїх представників, у роботі якої бере участь представник постачальника виробу та за необхідності представники постачальника комплектуючих виробів і підрядника.

Односторонній претензійний акт складається комісією з представників одержувача.

Комісія зобов’язана:

перевірити виконання вимог експлуатаційної документації при експлуатації виробу (режим роботи, використання визначених пально-мастильних матеріалів, своєчасність виконання перевірок, регламентних робіт тощо), порядок ведення формуляра або паспорта;

визначити, чи виконано доопрацювання та чи внесено зміни до експлуатаційної документації (у тому числі до формуляра або паспорта) по бюлетенях, якщо вони були випущені;

визначити зовнішнє виявлення дефекту і виявити комплектуючі вироби, що зазнали поломки;

провести дослідження для визначення характеру дефекту виробу (виробничий, конструктивний, експлуатаційний, дефект комплектуючого виробу), а також причин його виникнення;

визначити за необхідності порядок подальшого дослідження виробу для виявлення конкретної причини, якщо вона не може бути визначена на місці, і характеру дефекту;

визначити можливість відновлення виробу безпосередньо в одержувача або необхідність проведення цієї роботи в постачальника;

скласти претензійний акт.

У претензійному акті зазначаються дані про дефектну продукцію, передбачені типовою формою претензійного акта. В акті можуть бути зазначені додаткові дані, які потрібні для підтвердження дефектів (некомплектності) продукції, її відновлення і задоволення претензії.

У разі виявлення дефекту БТОТ у процесі експлуатації складається претензійний акт, наведений у додатку 38 до цього Положення, при виявленні дефекту при прийманні виробів на складі одержувача складається претензійний акт, наведений у додатку 39 до цього Положення.

Особа, яка є членом комісії, не згідна зі змістом претензійного акта, зобов’язана:

підписати акт із зауваженням про незгоду і викласти особисту думку. З особистою думкою мають бути ознайомлені всі члени комісії. Якщо особисту думку складає представник постачальника, то особа, що затверджує акт, за необхідності складає мотивоване зауваження на особисту думку.

Особиста думка представника постачальника (одержувача) не є основою для відмови постачальника (одержувача) від виконання заходів, затверджених претензійним актом щодо задоволення претензії.

У разі складання одностороннього претензійного акта до нього додається завірена в установленому порядку копія повідомлення про виклик представника постачальника, а в акті зазначається про нез’явлення представника постачальника в установлений термін.

Претензійний акт має бути складений протягом 5 днів після виявлення дефектів продукції. Якщо для участі в складанні акта викликається представник постачальника (підрядника, постачальника комплектуючого виробу), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його прибуття.

Якщо до моменту складання претензійного акта будуть виявлені інші дефекти продукції, крім зазначених у повідомленні, то їх оформляють у претензійному акті, що складається.

Загальний термін складання претензійного акта не повинен перевищувати 30 днів з моменту виявлення дефектів продукції.

Одержувач в 3-денний термін після складання претензійного акта зобов’язаний направити його постачальникові. Один примірник претензійного акта залишається в одержувача.

Претензійний акт, отриманий постачальником, має бути не пізніше ніж у 3-денний термін з дня його отримання розглянутий для ухвалення погодженого рішення щодо усунення і запобігання появі аналогічних дефектів.

Про прийняте рішення постачальник у письмовій формі повідомляє одержувача (за необхідності).

9. Порядок дослідження виробів:

Дослідження виробів проводиться в усіх випадках складання претензійного акта з метою:

установлення характеру дефектів (виробничий, конструктивний, експлуатаційний, дефект комплектуючого виробу) і причин їх виникнення;

розробки і реалізації організаційно-технічних заходів щодо усунення причин виникнення дефектів;

виключення виникнення аналогічних дефектів у виробах, що знаходяться у виробництві і експлуатації.

Дослідження дефектного виробу в одержувача проводить комісія.

Результати дослідження використовуються при складанні претензійного акта.

Одержувач зобов’язаний пред’явити комісії дефектний виріб для дослідження.

Якщо дослідження в одержувача не може виявити характер і причини виникнення дефектів виробу, то його разом з документацією (формуляр, паспорт), що надійшла, одержувач надсилає постачальникові для дослідження в 10-денний строк з дня складання претензійного акта, якщо інший термін не передбачено угодою сторін.

Дослідження дефектного виробу в постачальника є, як правило, остаточним для встановлення характеру і причин виникнення дефектів.

В окремих випадках за згодою сторін допускається направлення виробів для дослідження до іншої організації, яка зазначається в акті дослідження. У цьому випадку дослідження проводить комісія зазначеної організації. До складу комісії включаються представники постачальника виробу, постачальника комплектуючого виробу (за необхідності).

У разі неможливості за умовами експлуатації пред’явити комісії дефектний виріб порядок дослідження визначається за згодою сторін з використанням наявної інформації про якість виробу.

Вироби (деталі, прилади, агрегати, вузли), що підлягають відправленню для дослідження, упаковуються в тару, установлену стандартами, технічними умовами або експлуатаційною документацією, для транспортування. На тару (упаковку) наноситься маркування згідно з вимогами нормативно-технічної документації.

Допускається за згодою одержувача з представником постачальника відправляти вироби (деталі, прилади, агрегати, вузли) в іншій тарі, що забезпечує їх збереження при транспортуванні, або у тарі постачальника, що надає її одержувачеві. Про це робиться запис у претензійному акті.

При відправленні виробу одержувач не пізніше ніж через 3 доби з моменту відправки повідомляє телеграмою постачальникові заводський номер виробу, дату і спосіб відправлення вантажу, номер відвантажувального документа, номер претензійного акта.

Для дослідження дефектного виробу, що поступив від одержувача, постачальник створює комісію.

До складу комісії включаються представники постачальника, представники одержувача, постачальники комплектуючих виробів і представники інших зацікавлених організацій (за необхідності).

Комісія проводить дослідження за розробленою постачальником програмою. Програма має бути розроблена і затверджена постачальником у 3-денний термін з дня отримання претензійного акта і дефектного виробу з документацією (формуляр, паспорт), що надійшла разом з виробом від постачальника.

Комісія з дослідження дефектного виробу повинна:

перевірити зовнішнім оглядом справність тари (упаковки), її пломбування;

після розпаковування виробу визначити зовнішнім оглядом його технічний стан, перевірити комплектність і документацію на виріб;

виконати передбачений програмою дослідження комплекс робіт для визначення характеру і причин виникнення дефектів;

визначати порядок і місце подальших досліджень виробу, якщо проведені дослідження не дозволили встановити характер і причини виникнення дефектів;

скласти акт дослідження.

Термін дослідження виробу не повинен перевищувати 20 діб з дня отримання постачальником претензійного акта і виробу (з документацією на нього).

За неможливості відправлення виробу для дослідження постачальникові дослідження проводиться комісією постачальника в одержувача за участю представників одержувача. Комісія проводить роботу за програмою, розробленою постачальником.

В окремих випадках термін дослідження може бути збільшено, про що повинно бути зазначено в акті дослідження з посиланням на номер і дату спільного документа про прийняте рішення і повідомлено одержувачеві.

При отриманні претензійного акта і виробу постачальник виробу зобов’язаний з’ясувати причини появи дефектів, ужити заходів щодо запобігання подальшому постачанню виробів з недоліками, зазначеними в претензійному акті.

За результатами дослідження комісія складає акт дослідження.

В акті дослідження зазначаються:

час складання акта і основні дані про виріб (постачальник, умовне найменування виробу і його заводський номер, напрацювання або тривалість зберігання, гарантійні зобов’язання);

дефекти виробу за претензійним актом;

технічний стан виробу, що поступив, стан його тари або упаковки;

установлені характер (конструктивний, виробничий, експлуатаційний, дефект комплектуючого виробу) і причини появи дефектів за результатами дослідження;

пропозиції щодо усунення і попередження причин появи дефектів у виробах, що знаходяться у виробництві і експлуатації.

За необхідності до акта дослідження додаються програма досліджень, матеріали, що розкривають методику досліджень, ескізи, фотознімки тощо.

Акт підписується всіма членами комісії. Форму акта дослідження наведено в додатку 40 до цього Положення.

Член комісії, не згідний зі змістом акта, зобов’язаний підписати акт із зауваженнями і викласти особисту думку. З особистою думкою мають бути ознайомлені всі члени комісії.

Акт дослідження складається, стверджується і надсилається у 3-денний термін після завершення досліджень одержувачеві.

Якщо дослідження дефектного виробу проводилося в одержувача, то акт затверджується і надсилається в 3-денний термін після подання його постачальникові для затвердження.

Якщо під час розгляду претензійного акта та акта дослідження дефектного виробу виникли розбіжності між одержувачем і постачальником про характер (виробничий, експлуатаційний) і причини появи дефектів, то розбіжності остаточно вирішуються підприємством та Головним управлінням НГУ.

Акт дослідження складається в усіх випадках дослідження дефектного виробу комісією постачальника виробу або комісією постачальника комплектуючого виробу.

Розбіжності з приводу характеру дефектів (конструктивні або виробничі) і з чиєї вини вони виникли вирішуються постачальником і розробником (виконавцем), а при недосягненні погоджених рішень остаточно - підприємством та Головним управлінням НГУ.

Розбіжності можуть бути передані на розгляд підприємства, Головного управління НГУ, будь-якій із зацікавлених сторін (постачальника або замовника).

За необхідності сторони створюють комісію для проведення технічної експертизи виробу. Склад комісії, місце і час проведення технічної експертизи, термін видачі, укладення і адреси розсилки визначаються спільним рішенням.

Термін розгляду розбіжностей і ухвалення рішення - не більше 20 днів з моменту отримання документа про розбіжності або експертного укладення.

Для технічної експертизи виріб представляється експертній комісії разом з документацією на нього, претензійним актом і актом дослідження з відповідними додатками до нього.

Виріб для експертизи може бути представлений у тому технічному стані, який він набув після проведення робіт з дослідження.

У висновку експертної комісії мають бути визначені характер і причини виникнення дефектів у виробі. Висновок експертної комісії після його підписання має бути розісланий в 3-денний строк. Підприємство і Головне управління НГУ використовують цей висновок для ухвалення погодженого рішення з претензії.

Після закінчення роботи експертної комісії виріб і надіслана документація відправляються в установленому порядку на адресу організації, що надіслала матеріали цій комісії, якщо інша адреса не обумовлена.

Якщо при дослідженні встановлено, що характер дефекту є конструктивним, то акт дослідження має бути погоджений з розробником виробу або його уповноваженим, який повинен прибути на місце проведення дослідження не пізніше ніж через два дні з моменту виклику постачальником виробу (не рахуючи часу в дорозі).

10. Порядок задоволення претензій і обліку претензійних документів:

Претензія вважається задоволеною, якщо виріб відновлено (замінено) і доставлено одержувачеві, використані ЗІП одержувача заповнено постачальником і оформлено акт задоволення претензії.

Постачальник зобов’язаний усунути дефекти в прийнятій одержувачем продукції, відремонтувати (відновити) продукцію, у якій вони виявлені, незалежно від причин появи дефектів або розбіжностей в оцінці їх походження.

Усунення дефектів або ремонт (відновлення) продукції має бути здійснено в 5-денний строк з моменту прибуття представника або ремонтної бригади постачальника до місцезнаходження продукції із залученням у разі потреби постачальників комплектуючих виробів.

Одержувач забезпечує представникові постачальника необхідні умови для участі в перевірці якості поставленої продукції і для роботи щодо усунення виявлених у ній дефектів або її відновлення.

З метою найшвидшого відновлення дефектної продукції в одержувача представниками постачальника можуть бути використані за згодою одержувача наявні в одержувача запасні частини. У разі відновлення претензійного виробу силами і засобами одержувача постачальник зобов’язаний зробити безплатне поповнення витрачених засобів і забезпечити відвантаження витрачених запасних частин у 10-денний строк з дня отримання претензійного акта, якщо інший термін не погоджено між одержувачем та постачальником.

Відновлення дефектної продукції в одержувача проводиться за ТЗ.

При виявленні в поставленій продукції конструктивних дефектів, виявлених у процесі експлуатації до закінчення гарантійних зобов’язань, постачальник зобов’язаний усунути такі дефекти своїми силами, засобами і за свій рахунок у найкоротший технічно можливий термін, визначений угодою (бюлетенем, протоколом) замовника з постачальником.

При виявленні в період дії гарантійних зобов’язань у поставленій продукції виробничих дефектів, усунення яких вимагає заводського ремонту, постачальник зобов’язаний замінити таку продукцію або відновити її своїми силами в строк, установлений угодою сторін. За згодою сторін продукцію можна відновити на ремонтному підприємстві замовника.

При виявленні в період дії гарантійних зобов’язань у поставленій продукції виробничих дефектів, для усунення яких не потрібен заводський ремонт, замовник (одержувач) має право усунути дефекти своїми силами і засобами, але за рахунок постачальника.

Виріб уважається відновленим, якщо дефекти, зазначені в претензійному акті, усунено і його якість відповідає вимогам експлуатаційної або ремонтної документації.

Про роботи, проведені з відновлення виробу, робиться відмітка у формулярі (паспорті) в установленому порядку.

Не пізніше наступного дня після відновлення виробу і заповнення ЗІП одержувач за участю представника постачальника (якщо він в одержувача) складає акт задоволення претензії. Форму акта наведена в додатку 41 до цього Положення.

Акт задоволення претензії не складається, якщо усунення дефектів у виробі або його відновлення зроблене в одержувача силами і засобами постачальника. У цьому випадку основою задоволення претензії є підписаний і затверджений у встановленому порядку претензійний акт із записом про задоволення претензії.

Акт задоволення претензії розсилається в тому ж порядку і на ті самі адреси, що і претензійний акт.

До претензійних документів, предметів обліку відносяться претензійні акти, акти задоволення претензій, акти дослідження виробів, повідомлення про виклик постачальника і інші документи, пов’язані з проведенням претензійної роботи.

Облік претензійних документів проводиться в журналах обліку одержувачів, постачальників. Форму журналу обліку наведено в додатку 42 до цього Положення.

Постачальники надають підприємству і замовникові інформацію про надходження і задоволення претензій, а також про вжиті заходи щодо усунення причин виникнення дефектів.

VI. Транспортування бронетанкового озброєння та техніки

1. Транспортування БТОТ - підготовка, перевезення чи переміщення зразків БТОТ у заданих умовах з використанням транспортних чи буксирувальних засобів із забезпеченням його збереження.

2. Транспортування БТОТ здійснюється під час перевезення військової частини (підрозділу), доставки для укомплектовування військової частини, а також під час відправлення в ремонт. Воно може здійснюватися залізничним, повітряним, морським, річковим і автомобільним транспортом.

3. Під час підготовки до транспортування з особовим складом вивчаються правила підготовки БТОТ до транспортування та використання після транспортування, їхнього обслуговування, а також дотримання заходів безпеки і проводяться практичні заняття із завантаження, кріплення, вивантаження і буксирування БТОТ.

4. Підготовка БТОТ до транспортування включає:

перевірку технічного стану БТОТ в обсязі контрольного огляду;

виконання спеціальних робіт із приведення БТОТ у положення, що забезпечує безаварійне транспортування даним видом транспорту;

підготовку або перевірку стану вантажно-вивантажувальних пристроїв, пристосувань і пристроїв для кріплення, швартувальних пристосувань та інших матеріалів, необхідних для вантажно-вивантажувальних робіт і кріплення БТОТ;

перевірку стану транспортних засобів (залізничних платформ, палубних і трюмних настилів суден, вантажних відсіків літаків і вертольотів, стану автопоїздів, буксирно-зчіпних та інших пристроїв);

завантаження зразків з дотриманням заходів безпеки, рівномірне розміщення їх відповідно до вантажопідйомності транспортного засобу або вантажного плану завантаження судна, складеного представником військової частини, військовим комендантом і капітаном судна, точне центрування в літаку (вертольоті);

закріплення БТОТ від поздовжніх і поперечних зсувів відповідно до схем і правил кріплення, визначених експлуатаційною документацією кожного зразка, а також інструкціями (настановами) з перевезення вантажів даним видом транспорту;

забезпечення надійного зчеплення озброєння (обладнання) із засобами його рухомості (базовими машинами);

безпосередню підготовку завантажених БТОТ до транспортування.

5. Під час контрольного огляду, що проводиться до завантаження на будь-який транспортний засіб, перевіряється стан механізмів та вузлів стопоріння і похідного кріплення зразків та башт, що обертаються. Крім того, під час підготовки до транспортування машин повітряним транспортом з паливних баків зливається близько 25% заправки, знижується тиск у шинах, крани системи централізованої підкачки перекриваються, перевіряються противідкатні пристрої гармат, гідравлічні пневматичні системи, вода в системах охолоджування двигунів та в інших системах замінюється низькозамерзаючою рідиною або зливається.

6. Після завантаження та закріплення на транспортних засобах БТОТ проводиться ряд додаткових робіт, що забезпечують їх збереження і справність під час транспортування, а також можливість вивантаження і приведення у готовність до використання в мінімальні терміни. Обсяг цих робіт визначається експлуатаційною документацією на зразки БТОТ і інструкціями (настановами) з перевезення даним видом транспорту.

7. Якщо тривалість перевезення перевищує терміни, допустимі для утримання БТОТ без консервації, проводяться роботи з постановки їх на зберігання.

8. Завантажені машини міцно закріпляються і ставляться на гальма з включеною першою передачею; башти і гармати танків стопоряться в положенні «по-похідному», стопори пломбуються; паливні крани перекриваються; споживачі електроенергії вимикаються; кришки всіх люків закриваються і пломбуються. За необхідності машини накриваються брезентами.

9. У разі транспортування машин, що не мають індивідуальних підігрівачів, у зимовий час низькозамерзаюча рідина із системи охолоджування і масло із системи змащування зливаються в індивідуальну для кожної машини тару. Вода із системи охолоджування зливається в тару незалежно від наявності на машинах засобів підігрівання. При температурі повітря нижче 15°С з машин знімаються АКБ.

В особливий період для підтримання в постійній готовності до вивантаження машини можуть перевозитися із заправленими системами і встановленими АКБ. У цьому випадку періодично здійснюються підігрівання, запуск і прогрівання двигунів машин.

10. Підготовка БТОТ до транспортування способом буксирування аналогічна підготовці їх до використання.

11. Під час транспортування періодично перевіряється стан кріплення БТОТ, брезентів для укриття машини і може проводитися необхідне ТО. Залежно від умов, способів і тривалості транспортування можуть проводитися періодичне підігрівання, запуск і прогрівання двигунів машин.

12. Під час транспортування БТОТ способом буксирування дотримуються всі вимоги водіння машин (колон), Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами), та інших нормативно-правових актів з безпеки дорожнього руху, а також нормативи, визначені експлуатаційною документацією для буксирування даного зразка. ТО БТОТ у цьому випадку проводиться, як при звичайному його використанні.

13. Під час підготовки БТОТ до використання після транспортування знімаються кріплення з одночасною підготовкою до запуску двигунів машин. Перед запуском двигуна і вивантаженням проводиться контрольний огляд. Якщо БТОТ були поставлені на зберігання, то перед запуском двигуна і вивантаженням проводяться необхідні роботи щодо їх розконсервації і роботи, що забезпечують можливість руху машини. Решта робіт щодо зняття БТОТ зі зберігання виконується після їхнього вивантаження.

Командувач
Національної гвардії України
генерал-лейтенант



Ю.В. Аллеров



Додаток 1
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 2 глави 1 розділу ІІІ)

РОЗПОДІЛ БТОТ
за групами експлуатації та річними витратами моторесурсу

№ з/п

Частини, підрозділи

Кількість машин за штатом

З них

Річна витрата моторесурсу частин, підрозділів, км

група бойових машин

група навчально-бойових машин

кількість машин у групі

річна витрата моторесурсу, км

кількість машин у групі

річна витрата моторесурсу, км

1

2

3

4

5

6

7

8

І. Для груп бойових та навчально-бойових машин

1. Для танкових і оперативних підрозділів

1

Танковий батальйон

31-40

24-33

250

7-8

2000

20000-24520

2

Оперативний батальйон на БМП

39-42

31-34

250

7-8

2500

27750-29500

3

Оперативний батальйон на БТР, БА

41-49

33-40

2 000

8-9

4500

71000-76000

4

Танкова рота

13-10

10-8

250

3-2

2000

7500-4000

5

Оперативна рота на БМП

13-10

10-8

250

3-2

2500

10000-7000

6

Оперативна рота на БТР, БА

13-10

10-8

1 000

3-2

4500

23500-17000

2. Для розвідувальних підрозділів та підрозділів спеціального призначення

1

БМП, БМД

4-5

3-4

400

1

4000

3200-3600

2

БРМ-1К

4-5

3-4

400

1

2000

2000-5600

3

БТР, БРДМ, БА

4-5

3-4

1 000

1

5000

11000-13000

3. Для зенітно-ракетних, ракетно-артилерійських і артилерійських підрозділів

1

Зенітно-ракетний дивізіон "С-300В1", базові машини

об’єкт 832, 834 (9С457, 9С15)

2

2

300

-

-

600

об’єкт 833 (9С32)

3

2

300

-

-

1600

об’єкт 833 (9С32) з підвищеною витратою ресурсу


1

1000

-

-


об’єкт 830 (9А83)

12

8

300

-

-

6400

об’єкт 830 (9А83) з підвищеною витратою ресурсу


4*

1000

-

-


об’єкт 835 (9А85)

6

4

300

-

-

3200

об’єкт 835 (9А85) з підвищеною витратою ресурсу


2*

1000




2

Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон, батарея управління і радіолокаційної розвідки

ГМ-575 (ЗСУ-23-4)

12

9

300

-

-

5700

ГМ-575 (ЗСУ-23-4) з підвищеною витратою ресурсу


3*

1000

-

-


БТР-60 (ПУ-12)

2-6

2-6

1000

-

-

2000-6000

БМП-2 для ПЗРК

12

8

300

-

-

12400

БМП-2 для ПЗРК з підвищеною витратою ресурсу


4*

2500




БТР-80, БТР-70 для ПЗРК

12

8

1000

-

-

24000

БТР-80, БТР-70 для ПЗРК з підвищеною витратою ресурсу


4*

4000

-

-


3

Самохідний артилерійський дивізіон 2С3М, 2С5, 2С19

об’єкт 303, 307, 316 (2СЗМ, 2С5, 2С19)

18

12

400

-

-

15600

об’єкт 303, 307, 316 (2СЗМ, 2С5, 2С19) з підвищеною витратою ресурсу


6*

1800

-

-


4

Самохідний артилерійський дивізіон 2С7

об’єкт 216, 305 (2С7, 2С7М)

12

8

400

-

-

10400

об’єкт 216, 305 (2С7, 2С7М) з підвищеною витратою ресурсу


4*

1800

-

-


5

Протитанковий артилерійський дивізіон

БМП-1 для ПРП-3, ПРП-4

1

1

400

-

-

400

БТР-60 для Р-145

1

1

1000

-

-

1000

БРДМ-2 для ПТРК

9

6

2000

3

5000

27000

БРДМ-2, БА

1

1

1000

-

-

1000

6

Взвод управління артилерійського дивізіону (батареї)

БМП-1 для ПРП-3, ПРП-4

1

1

400

-

-

400

БТР-60, БА для 1В18

3

3

1000

-

-

4000

БТР-60, БА для 1В19

1

1

1000

-

-

1000

7

Батарея управління і артилерійської розвідки

БМП-1 для ПРП-3, ПРП-4

1

1

400

-

-

400

БТР-60 для Р-145

1

1

1000

-

-

1000

4. Для вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів)

1

Танки, БМП, БМД, БТР-Д та машини на їх базі

За штатом

-

-

За штатом

3500

Установлюється за наявності машин

БРДМ, колісні БТР, БА та машини на їх базі

За штатом

-

-

За штатом

5000

Установлюється за наявності машин

Базові машини для 1С32, 1С91, 2П24, 2П25, 9А83, 9А85, 9С457, ЗСУ-23-4, 9П31, 9С15, 9С32, 2С3, 2С5, 2С7, 2С9, 2С19

За штатом

-

-

За штатом

3500

Установлюється за наявності машин

ІІ. Для груп стройових та навчально-стройових машин

1

Для ремонтних частин та підрозділів

танкоремонтні майстерні типу ТРМ, МТО, МЕС

За штатом

Усі, крім однієї кожного типу

500

-

-

Установлюється за наявності машин

По одній кожного типу

3500

-

-

Установлюється за наявності машин


танкові тягачі, БРЕМ

За штатом

Усі, крім навчально-стройової

500

1

2500

Установлюється за наявності машин

2

Для ремонтних підрозділів військових навчальних частин (закладів)

танкоремонтні майстерні типу ТРМ, МТО, МЕС

За штатом

100%

3500

-

-

Установлюється за наявності машин

танкові тягачі, БРЕМ

За штатом

-

-

100%

2500

Установлюється за наявності машин

3

Для мотоциклетних підрозділів: мотоцикли (квадроцикли)

За штатом

90%

-

20%

5000

Установлюється за наявності техніки

4

Для підрозділів військових навчальних частин (закладів): мотоцикли (квадроцикли)

За штатом

-

-

100%

5000

Установлюється за наявності техніки

__________
* Для вказаних машин незнижений ресурс не встановлюється.



Додаток 2
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН
ремонту та технічного обслуговування БТОТ військової частини


Додаток 3
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)

РІЧНИЙ ПЛАН
експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини


Додаток 4
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)

МІСЯЧНИЙ ПЛАН
експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини



Додаток 5
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)

РІЧНИЙ ПЛАН
комплексного технічного обслуговування бронетанкового озброєння і техніки тривалого зберігання військової частини (бази)


Додаток 6
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН
комплексного технічного обслуговування бронетанкового озброєння і техніки тривалого зберігання військової частини


Додаток 7
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 9 глави 2 розділу ІІІ)

РОЗРАХУНОК
наявності ресурсів БТОТ військової частини



Додаток 8
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 15 глави 2 розділу ІІІ)

ПЛАН-ЗАВДАННЯ
з технічного обслуговування і ремонту БТОТ


Додаток 9
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 17 глави 2 розділу ІІІ)

АНАЛІЗ
експлуатації БТОТ військової частини



Додаток 10
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 19 глави 3 розділу ІІІ)

ВИТРАТИ
моторесурсу БТОТ на проведення зборів військовозобов’язаних і курсантів вищих навчальних закладів

№з/п

Найменування військових навчальних спеціальностей

Кількість кілометрів

для солдатів і сержантів запасу (резервістів)

для курсантів навчальних підрозділів

для курсантів ВНЗ

1

Командири рот, батарей, їх заступники (крім заступників з озброєння), командири взводів:




танків, самохідних гармат і мінометів;

-

50

-

бойових машин піхоти, бойових машин десантних, БМП-1КШ, БРМ-1К;

-

110

-

БТР-Д;

-

30

-

колісних БТР, БРДМ, БА

-

130

-

2

Командири машин 1С91, 2А25, 1С32, 2П24, 9С457, 9С15, 9С32, 9А83, 9А85, 2СЗ, 2С5, 2С7, 2С19, ЗСУ-23-4, 9П31

5

15

-

3

Заступники командирів рот, батарей з озброєння, старші техніки рот, батарей

-

40

-

4

Інженери і техніки ремонтно-виробничої спеціальності

-

15

-

5

Інженери і техніки-спеціалісти по базових машинах для 1С91, 2А25, 1С32, 2П24, 9С457, 9С15, 9С32, 9А83, 9А85, 2СЗ, 2С5, 2С7, 2С19, ЗСУ-23-4, 9П31

15

15

-

6

Командири танків, зенітних установок, самохідних гармат і мінометів

15

-

80

7

Командири відділень БМП, БРМ, БМД і БТР-Д

15

-

80

8

Командири відділень колісних БТР, БРДМ, БА

15

-

80

9

Командири відділень на мотоциклах (квадроциклах)

50

-

-

10

Механіки-водії танків, БМП, БМД, БТР-Д, зенітних установок, самохідних гаубиць, гармат та мінометів

25

-

250

11

Водії колісних БТР, БРДМ, БА і мотоциклів, квадроциклів

20

-

-

12

Оператори БРМ-1К

70

-

-

13

Навідники (навідники-оператори) танків, БМП, 2СЗ, 2С5, 2С7, 2С9, 2С19, а також оператори зенітних установок

-

-

100


Додаток 11
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 21 глави 3 розділу ІІІ)

АКТ
на списання моторесурсу, витраченого бронетанковим озброєнням та технікою військової частини



Додаток 12
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 11 глави 4 розділу ІІІ)

ТРУДОВИТРАТИ
на постановку БТОТ на зберігання та їх технічне обслуговування під час зберігання (на одну машину в людино-годинах)

№ з/п

Марка машини

Підготовка машини до зберігання

Спосіб герметизації

Види обслуговування машини, які утримуються на зберіганні

короткочасного

тривалого

короткочасного

тривалого

регламентоване технічне обслуговування

були в експлуатації

одержані з державних підприємств

були в експлуатації

одержані з державних підприємств

«напівчохол»

«заклейка»

контрольно-технічний огляд (КТО)

технічне обслуговування № 1 при зберіганні (ТО-1з)

сезонне технічне обслуговування (СО)

контрольно-технічний огляд (КТО)

технічне обслуговування № 1 при зберіганні (ТО-1з)

технічне обслуговування № 2 при зберіганні (ТО-2з)

технічне обслуговування № 2 (ТО-2з) з переконсервацією і контрольним пробігом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1

Т-84, БМ «Оплот»

400

200

740

200

-

80

1,5

24

180

6

24

80

740

1200

2

БМ «Булат», Т-64БМ2

340

190

700

190

15

60

1,5

20

140

6

20

60

700

1095

3

Т-80, Т-64Б, Б1, БВ

340

190

700

190

15

60

1,5

20

140

6

20

60

700

1095

4

Т-72, Т-64А

300

150

660

160

15

60

1,5

18

140

6

18

50

660

875

5

Т-55, Т-54

260

140

540

140

7

55

1.5

16

130

5

16

40

540

853

6

БМП-1, БМП-2 та базові машини для ПРП-3, ПРП-4

205

135

380

135

5

45

1

12

65

4.5

12

30

380

648

7

БМД-1, БМД-2, БМД-1КШ, БМД-1Р, БТР-Д, базові машини для Р-440-ОДБ, 1В119, 2С9

205

135

380

135

5

45

1

12

65

4,5

12

30

380

589

8

БТР-3, БТР-4, БТР-80, БТР-70, БТР-60П, базові машини

75

50

150

75

5

30

1,5

10

30

3,5

10

30

150

402

9

БРДМ-2, БРДМ-2РХ, БА, базові машини для 9П124, 9П133, 9П31, 9П137, 9П148

75

50

150

75

5

30

1,5

10

30

3,5

10

30

150

402

10

Базові машини для 1С32, 1С91, 2П24, 2П25, 9А83, 9А85, 9С15, 9П32, 9С457, ЗСУ-23-4

260

140

540

140

-

-

1,5

16

112

5

16

40

540

766

11

Базові машини для 2СЗ, 2С5

300

150

660

150

-

-

2

18

140

5

18

50

660

995

12

Базові машини для 2С7, 2С19

350

150

660

150

-

-

2

18

180

5

18

50

660

995

13

БРЕМ-1, ВТ-72

255

145

480

150

-

45

1,5

14

120

5

14

40

480

875

14

БТС-4

205

135

380

135

-

45

1,5

12

112

4,5

12

30

380

852

15

БРЕМ-2, БРЕМ-Ч

145

130

280

125

-

45

1

11

65

4.5

12

30

380

628

16

БРЕМ «Атлет»

400

200

740

200

-

80

1,5

24

180

6

24

80

740

1200

17

Танкоремонтні майстерні

80

60

120

90

-

30

1,5

12

45

4

12

35

100

410

18

Мотоцикли МВ-650

17

15

30

15

-

-

0,5

2

2

0,5

2

-

35

-

__________
Примітка.


До трудовитрат для постановки машин на зберігання та їх технічне обслуговування в процесі зберігання не входить час на усунення виявлених несправностей та обслуговування боєприпасів.


Додаток 13
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 2 глави 5 розділу ІІІ)

ПЕРІОДИЧНІСТЬ
та тривалість проведення технічного обслуговування БТОТ під час використання

№ з/п

Марка машини

Тривалість щоденного технічного обслуговування, год

Технічне обслуговування № 1

Технічне обслуговування № 2

періодичність, км

тривалість, год

періодичність, км

тривалість, год

1

2

3

4

5

6

7

1

БМ «Оплот»

2,0

2 500

4,5

5 000

10

Т-84, Т-80УД

1,5

2 500

4,5

5 000

10

Т-80, Т-80БК, Т-80Б, Т-80У

1,5

2 500

4,5

5 000

10

2

БМ «Булат», Т-64БМ2

1,5

2 500

4,5

5 000

10

Т-64Б, Т-64БВ, Т-64Б1

2

2 500

8-10

5 000

22

Т-64А, Т-64АК

3,5

2 500

10

5 000

14

Т-64Р

3,5

1 500

9,5

3 000

13

3

Т-72Б, Т-72БК

4,5

1 600-1 800

9

3 300-3 500

15

Т-72Б, Т-72Б1К

4,5

1 600-1 800

8,5

3 300-3 500

14

Т-72К, Т-72АК

4

1 600-1 800

8

3 300-3 500

13

Т-72, Т-72А

4

1 600-1 800

7,5

3 300-3 500

12

4

Т-55АМВ, Т-55АМ, Т-55АД, Т-55Д

4,5

1 000

8

2 000

15

Т-55, Т-55К, Т-55АК

4

1 000

7

2 000

13

Т-55МК

4,5

1 000

7,5

2 000

14

5

Т-54Б, Т-55М, Т-55БК, Т-55МК

3

1 000

6

2 000

12

6

БМП-3

2

3 500

6

7 000

10

БМП-2, БМП-2К

3

2 500-2 600

6

4 800-5 000

10

БМП-1, БМП-1К, БМП-1КШ

2,5

2 500-2 600

5

4 800-5 000

9

БМП-1П, БМП-1ПК

2,5

2 500-2 600

5

4 800-5 000

9

БРМ-1К

3

2 500-2 600

6

4 800-5 000

10

7

БМД-2, БМД-2К

3

1 300-1 500

6

3 000-3 200

10

БМД-1, БМД-1К, БМД-1КШ

2,5

1 300-1 500

6

3 000-3 200

9

БТР-Д, БТР-ЗД

2,5

1 300-1 500

5

3 000-3 200

8

8

БТР-4, БТР-3, БТР-80, базові машини

1,5

2 000

2

6 000 (12 000)

6,5 (9)

БТР-70, БТР-70М, БТР-70Т

3,5

2 000

8

6 000

14

БТР-60ПБ, БТР-60ПБК, БТР-60ПБТ

3,5

2 000

8

6 000

14

9

БРДМ-2, БРДМ-2РХ, БРДМ-2РХБ, БА

4

1000

6

3 000 6 000

8 24

10

Базові машини для 2П19

3

500

7

1 000

10

11

Базові машини для 1А121, 1ЖЗ

2,5

2 500-2 600

5

4 800-5 000

8

12

Базові машини для 1В119, 2С9

2,5

1 300-1500

5

3 000-3 200

8

13

Базові машини для 2П16

3

1 000-1 100

5

2 000-2 200

7

14

Базові машини для 1В18, 1В19, 2С482, 2П32

3

2 000

7

6 000

13

15

Базові машини для 9П122, 9П133, 9П148, 9П31

3

1 000

5

3 000-6 000

7-22

16

Базові машини для 1С32, 1С91, 2П24, 2П25

4

1 00-1 100

15

2 000-2 200

22

17

Базові машини для 9А83, 9А85, 9С15, 9С32, 9С457

2

1 600-1 800

6

3 300-3 500

12

18

Базові машини для ЗСУ-23-4

4

1 000-1 100

10

2 00-2 200

20

19

Базові машини для 2С3, 2С3М, 2С3М1, 2С5

4

1 000-1 100

12

2 000-2 200

15

20

Базові машини для 2С19

4,5

1 600-1 800

9

3 300-3 500

15

21

Базові машини для 2С7, 2С7М

3

1 500

10

3 000

13

22

Гусеничні пожежні машини ГПМ-54 (С-028) та їх модифікації

4

1 000

8

2 000

15

23

Танкові тягачі:






БТС-4 та їх модифікації

4

1 000

7

2 000

13

БРЕМ-1, ВТ-72

4

1 600-1 800

7,5

3 300-3 500

12

БРЕМ-2, БРЕМ-Ч

2,5

2 500-2 600

5

4 800-5 000

9

БРЕМ «Атлет»

1,5

2 500

4,5

5 000

10

__________
Примітка.


Для машин усіх марок і модифікацій тривалість робіт з ЩТО, ТО-1 і ТО-2 зазначена в годинах із розрахунку їх виконання в складі повного екіпажу машин. Тривалість проведення СО машин при використанні і зберіганні однакова.


Додаток 14
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 2 глави 6 розділу ІІІ)

НАРЯД
на ремонт (виготовлення, обробку)


Додаток 15
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 2 глави 6 розділу ІІІ)

АКТ
технічного стану



Додаток 16
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 9 глави 6 розділу ІІІ)

ГАРАНТІЙНІ І МІЖРЕМОНТНІ РЕСУРСИ БТОТ

№ з/п

Марка машини

Категорія машини

Гарантійне напрацювання, км/м/г

Міжремонтні ресурси, км

до СР

від СР до КР

усього з початку експлуатації до КР

1

2

3

4

5

6

7

1

Танки Т-84, БМ «Оплот» та їх модифікації

Н

6 000

8 000

6 000

14 000

КР

4 000

7 000

5 000

12 000

2

Танки Т-80 та їх модифікації

Н

6 000

8 000

6 000

14 000

3

Танки Т-80 УД з двигуном 6ТД

Н

5 000

8 000

6 000

14 000

4

Танки БМ «Булат»

Н

5 000

7 000

4 000

11 000

КР

3 000

6 000

4 000

10 000

5

Танки Т-64 та їх модифікації

Н

5 000

7 000

4 000

11 000

КР

3 000

6 000

4 000

10 000

6

Танки Т-72 та їх модифікації

Н

5 000

8 000

6 000

14 000

КР

3 000

7 000

5 000

12 000

7

Танки Т-54, Т-55 та їх модифікації

КР


6 000

4 000

10 000

8

БМП-3, БМП-2, БМП-1 та їх модифікації

Н

8 000

9 000

7 000

16 000

КР

6 000

8 000

7 000

15 000

9

БМД-2, БМД-1, БТР-Д та їх модифікації

Н

3 000

7 000

4 000

11 000

КР

1 500

6 000

4 000

10 000

10

БТР-4, БТР-3, БТР-80, БТР-70 та їх модифікації

Н

20 000

30 000

20 000

50 000

КР

15 000

30 000

20 000

50 000

11

БА

Н

20 000

30 000

20 000

50 000

КР

15 000

30 000

20 000

50 000

12

БТР-60ПБ, БРДМ-2 та їх модифікації

КР

12 000

30 000

20 000

50 000

13

Тягачі БРЕМ-1, ВТ-72, БРЕМ «Атлет»

Н

6 000 / 500

8 000

6 000

14 000

КР

4 000 / 400

7 000

5 000

12 000

14

Тягачі БРЕМ-2, БРЕМ-Ч

Н

8 000 / 500

9 000

7 000

16 000

КР

6 000 / 300

8 000

7 000

15 000

15

Тягачі БТС-4 та їх модифікації

КР


6 000

4 000

10 000

16

Гусеничні пожежні машини ГПМ-54 (С-028)

КР

1 000

5 000

4 000

9 000

17

Мотоцикли МВ-650, квадроцикли

Н, КР

15 000

30 000

20 000

50 000

18

Базові машини для 1С91, 2П25, ЗСУ-23-4

Н

3 000

-

-

8 000

КР

1 500

-

-

8 000

19

Базові машини для 1С32, 2П24

Н

3 000

-

-

8 000

КР

2 000

-

-

8 000

20

Базові машини для 2СЗМ, 2С5

Н

5 000

-

-

10 000

КР

2 500

-

-

9 000

21

Базові машини для 9С457, 9С15, 9С32, 9А83, 9А85

Н

3 000

-

-

10 000

22

Базові машини для 2С7, 2С7М

Н

5 000

-

-

10 000

КР

3 000

-

-

9 000

23

Базові машини для 2П19

Н

-

-

-

4 200

24

Базові машини для 2П16

КР

1 500

-

-

8 000

Для бронетанкового озброєння та техніки, які експлуатуються в морських умовах або з плавзасобами

1

Танки Т-84 та їх модифікації, Т-64 і модифікації, БМ «Булат»

Н

2 500

-

-

7 000

КР

1 500

-

-

6 000

2

Т-80 та їх модифікації

Н

3 000

-

-

8 000

КР

2 000

-

-

7 000

3

Т-72 та їх модифікації

Н

2 500

-

-

8 000

КР

1 500

-

-

7 000

4

Тягачі БТС-4, БТС-4А

КР

1 000

-

-

6 000

5

Тягачі БРЕМ-1, ВТ-72, БРЕМ «Атлет»

Н

3 000 / 500

-

-

8 000

КР

2 000 / 400

-

-

7 000

6

Тягачі БРЕМ-2, БРЕМ-Ч

Н

4 000 / 500

-

-

10 000

КР

3 000 / 400

-

-

9 000

7

Гусеничні пожежні машини ГПМ-54 (С-028)

КР

500 / 350**

-

-

5 000

8

БТР-4, БТР-3, БТР-80 та їх модифікації

Н, КР

10 000

-

-

20 000

9

БТР-70, БТР-60ПБ, БТР-60ПБК, БРДМ-2, БА

Н, КР

10 000

-

-

15 000

10

БМП-2, БМП-1 та їх модифікації

Н

8 000

-

-

11 000

КР

6 000

-

-

10 000

11

БТР-Д

Н

3 000

-

-

7 000

КР

1 500

-

-

6 000

12

Базові машини для ЗСУ-23-4

Н, КР

1 500

-

-

7 000

__________
Примітка.


Для ББМ, зазначених у рядках 16-22, при напрацюванні основного (маршового) двигуна не менше 800 м/г виконується поточний ремонт машин із заміною основного двигуна, а також проводиться ТО-2 в повному обсязі.


Додаток 17
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 3 глави 9 розділу ІІІ)

НАРЯД


Додаток 18
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 2 глави 10 розділу ІІІ)

КАРТКА НЕКОМПЛЕКТНОСТІ


Додаток 19
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 10 розділу ІІІ)

ДОРОЖНІЙ ЛИСТ


Додаток 20
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 5 глави 10 розділу ІІІ)

РОБОЧИЙ ЛИСТ АГРЕГАТУ



Додаток 21
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 6 глави 10 розділу ІІІ)

КНИГА
обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки


Додаток 22
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 7 глави 10 розділу ІІІ)

КНИГА
обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом


Додаток 23
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 8 глави 10 розділу ІІІ)

КНИГА
обліку несправного озброєння та техніки


Додаток 24
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 10 глави 10 розділу ІІІ)

ДОДАТОК



Додаток 25
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 12 глави 10 розділу ІІІ)

ЗВІТ
про експлуатацію і утримання бронетанкового озброєння та техніки військової частини


Додаток 26
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 1 глави 5 розділу ІV)

АКТ
демонтажу-установки шин


Додаток 27
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 2 глави 7 розділу ІV)

НАРЯД


Додаток 28
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 5 глави 8 розділу ІV)

АКТ
установлення запасних частин



Додаток 29
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 6 глави 8 розділу ІV)

РОЗДАВАЛЬНА ВІДОМІСТЬ
запасних частин та матеріалів, виданих для ремонту машин (виробів)


Додаток 30
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 11 глави 8 розділу ІV)

АКТ
вилучення та списання несправного інструменту з комплекту машини (виробу)


Додаток 31
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 12 глави 8 розділу ІV)

АКТ
демонтажу з машини (виробу)


Додаток 32
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 13 глави 8 розділу ІV)

АКТ
списання шин



Додаток 33
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 13 глави 8 розділу ІV)

АКТ
списання акумуляторних батарей



Додаток 34
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 18 глави 8 розділу ІV)

СТРОКИ
служби, напрацювання акумуляторних батарей

Типи акумуляторних батарей

Строк зберігання в сухозарядженому вигляді, роки

Мінімальний амортизаційний строк служби і напрацювання

Ємність, що віддається в кінці строку служби, %

роки

м/г

6МТС-9, 6МТС-22

2

4

-

50

TR, YTX 12V

2

3

-

50

6СТ-75-6СТ-90

4

3

400

50

6СТ-100- 6СТ-140

6

4

600

70

6СТ-170-6СТ-210

6

4

600

70

12СТ-70

4

3

600

70

12СТ-85

6

4

800

70

НОРМИ
напрацювання пневматичних шин

Типи та позначення шин

Напрацювання однієї шини, тис. км

загальна

знижена при експлуатації в гірській місцевості

3,75-19;
26-10-R12;
27-R12,00

15

10

320-457 (12,00-18);
340-457 (13,00-18);
12,00-R20;
К1 62;
ДТ64/65

30

25

12,5-R20 (335/80-R20);
265/75-R16;
285/65-R17;
285/70-R17;
248/14-R20;
395/85-R20

35

30

СТРОКИ
служби шоломофонів

Найменування

Терміни експлуатації шоломофонів, роки

на БТОТ бойової групи експлуатації

на БТОТ навчально-бойової групи експлуатації

1. Шоломофон літній

5

3

2. Шоломофон зимовий

6

4

СТРОКИ
служби брезентів для укриття машин

Найменування

Терміни експлуатації, роки

при зберіганні машин на відкритих майданчиках

при зберіганні машин під навісами

при зберіганні машин у сховищах

Брезент для укриття машин

6

7

10

СТРОКИ
служби бронетанкового майна

Найменування

Напрацювання

Агрегати для гусеничних машин і тягачів, спеціальне обладнання яких приводиться в дію за допомогою двигунів

Списується залежно від ресурсу, установленого для середнього ремонту, при цьому одна година роботи двигуна становить 15 км пробігу

Агрегати для бронетранспортерів, броньованих розвідувально-дозорних машин, броньованих автомобілів, спеціальне обладнання яких приводиться в дію за допомогою двигунів

Списується залежно від ресурсу, установленого для середнього ремонту, при цьому одна година роботи двигуна становить 25 км пробігу

Комплектуючі для стабілізаторів танкового озброєння та їх складових

30 років або ресурс напрацювання - 3000 годин роботи

Танкові приціли-далекоміри та прицільні комплекси

30 років або ресурс напрацювання - 3000 годин роботи чи 30000 імпульсів

Танкові квантові далекоміри

30 років або ресурс напрацювання - 24000 імпульсів

Апаратура керованого озброєння та її складові

25 років або ресурс напрацювання - 2500 годин роботи або 5000 циклів

Танкові телескопічні приціли (оптичні прилади)

30 років

Електронно-оптичні прилади (прилади нічного спостереження)

18 років

Гумотехнічні вироби

10 років

Кузови танкоремонтних майстерень
типу К (КП)
типу КМ (КМП) та КУНГ


18 років
15 років

Виробничі намети, які відносяться до номенклатури БТМ

2 роки сумарно, що визначаються часом їх використання (розгортання)

СТРОКИ
служби верстатного, ковальсько-пресового, вантажопідйомного, технологічного та паркового обладнання

№ з/п

Найменування обладнання

Строк служби (років)

1

2

3

1

Верстат матеріальний (токарний, свердлильний тощо)

25

2

Верстат металорізальний настільний

20

3

Верстат для шліфування клапанів

20

4

Агрегат для заправлення машин консистентним мастилом

8

5

Солідолонагнітач ручний (шприц-прес)

9

6

Стенд для механічного промивання фільтрувальних елементів масляних і паливних фільтрів

8

7

Бак для підігрівання масла

8

8

Бак для промивання касет повітроочисників

8

9

Повітрообдувач

5

10

Польова заряджальна вуглекислотна станція

8

11

Маслоочищувальний агрегат

10

12

Комплект обладнання для зарядження балонів ППО масою 3,5

8

13

Пересувний агрегат для фарбування машин

7

14

Фарборозпилювач

5

15

Малогабаритний заправний агрегат

6

16

Агрегат для консервації двигунів

7

17

Бак для обезвоження масла

5

18

Прилад для обезвоження моторного масла та для підігріву антикорозійних мастил (місткість 25-30 л)

5

19

Установка для сушіння силікагелю

8

20

Візок для роботи під машиною

3

21

Візок для установлення та зняття АКБ

6

22

Ванна для промивання радіаторів

8

23

Водомаслогрійка похідна

8

24

Комплект обладнання (КОБ-1)

10

25

Солідолонагнітач

5

26

Солідолонагнітач з електричним двигуном

8

27

Воронка із сіткою

5

28

Пістолет для обдуву стислим повітрям

5

29

Металевий рукав для відводу відпрацьованих газів із закритих приміщень

7

30

Прилад для заливання масла в циліндри двигуна типу В-2

5

31

Візок для перевезення вантажів до 300 кг

5

32

Помпа для перекачування рідких масел

10

33

Трос буксирний

10

34

Плакати щодо будови й експлуатації бронетанкової техніки

5

35

Компресор високого тиску

8

36

Компресор низького тиску пересувний або стаціонарний

8

37

Рукав гумотканинний до компресора

4

38

Бак-змішувач (роздавальний)

5

39

Мийні машини ММ1000/8, МП-800, В5С-1500

5

40

Мийна машина (вихрового типу)

8

41

Мийна машина (відцентрового типу)

7

42

Бочка металева, 200 л

8

43

Установка для промивання агрегатів

5

44

Відро

3

45

Наконечник до мийного рукава

3

46

Щітка для миття машин з підводом води крізь рукоятку

0,5

47

Мийний рукав гумотканинний (напірний)

3

48

Всмоктувальний рукав із прогумованої тканини

3

49

Прилад для перевірки герметичності камер згоряння двигунів

8

50

Компресометр у комплекті з п’єзометром

4

51

Переносний прилад для перевірки клапанів

8

52

Переносний прилад для перевірки форсунок

8

53

Стенд для перевірки та регулювання форсунок

10

54

Пристрій для важення мішечків з селікогелем

10

55

Гігрометр для заміру відносної вологості повітря

8

56

Прилад для перевірки масляних манометрів

10

57

Динамометр для перевірки моменту пробуксовування фрикціона вентилятора

10

58

Тестер

10

59

Прилад для перевірки якорів

10

60

Динамометр

15

61

Прилад для перевірки лічильника мотогодин

10

62

Прилад для перевірки герметичності танків

10

63

Прилад для перевірки тахометрів і спідометрів

10

64

Прилад для перевірки манометрів (250-420 кг/см)

8

65

Мегомметр U=500В (перевірка опору ізоляції)

10

66

Випрямно-зарядний апарат для підзарядки АКБ малими струмами

7

67

Навантажувальна вилка з вольтметром


68

Вольтметр постійного струму з трьома границями виміру (0-38 В, 0-15 В, 0-150 В)

5

69

Ареометр кислотний з гумовою грушею

2

70

Апарат для приготування дистильованої води

5

71

Трубка скляна для перевірки рівня електроліту

2

72

Бутель скляний (місткість 20-40 л)

3

73

Термометр для заміру температури електроліту

2

74

Випрямляч селеновий

5

75

Електропила дискова

5

76

Електрорубанок

5

77

Електродриль

5

78

Електропаяльник

5

79

Електрозаточувальний верстат

10

80

Електричні машини (різні)

10

81

Мотор-редуктор

10

82

Лампа переносна

4

83

Ванна гартівна

8

84

Нутромір

12

85

Кронциркуль

8

86

Різьбомір № 1 і № 2

5

87

Набір щупів 0,05-2,00 мм

3

88

Метр металевий складний

5

89

Лінійка масштабна

5

90

Циркуль розмічальний

8

91

Дриль ручна

7

92

Пневмогайковерт

5

93

Пневмодриль

5

94

Дриль для притирки клапанів

5

95

Плита плавильна

15

96

Знімач

8

97

Ножиці для металу

10

98

Станок ножівковий розсувний

10

99

Лещата паралельні

5

100

Лещата столові

6

101

Лещата слюсарські

8

102

Кувалда

7

103

Круглогубці, плоскогубці

5

104

Розвертка ручна

4

105

Кернер

5

106

Викрутка

3

107

Ніж складний

6

108

Верстак слюсарний

10

109

Ключі мутрові (різні)

5

110

Ключі накидні

5

111

Шплінтовисмикувач

5

112

Молоток

5

113

Вибивач

5

114

Бородок

3

115

Зубило

3

116

Пила поперечна

6

117

Лом

10

118

Сокира

6

119

Рубанок

6

120

Ножиці кравецькі

10

121

Ножівка столярна

10

122

Машина швацька

10

123

Таль ручна

10

124

Гідропрес

10

125

Піднімач гідравлічний танковий

8

126

Домкрат

10

127

Апарат вулканізаційний

8

128

Горн ковальський з електродвигуном

8

129

Ковадло

20

130

Стіл зварника

10

131

Лампа паяльна

5

132

Паяльник для газового зварювання

5

133

Апарат газозварювальний для кисню й ацетилену

5

134

Різак для кисневого різання

5

135

Шолом-маска захисна

5

136

Рукав гумовотканинний для кисню й ацетилену

5

137

Апарат газозварювальний для кисню й ацетилену

5

138

Напівавтомат зварювальний

10

139

Трансформатор зварювальний

8



Додаток 35
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 7 розділу V)

ПОВІДОМЛЕННЯ
про виклик представника постачальника


Додаток 36
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 7 розділу V)

ПОСВІДЧЕННЯ


Додаток 37
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 7 розділу V)

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
на проведення робіт щодо відновлення виробу


Додаток 38
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 8 розділу V)

ПРЕТЕНЗІЙНИЙ АКТ
про виявлення дефекту БТОТ у процесі експлуатації



Додаток 39
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 8 розділу V)

ПРЕТЕНЗІЙНИЙ АКТ
про виявлення дефекту БТОТ при прийманні виробів на складі одержувача


Додаток 40
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 9 розділу V)

АКТ ДОСЛІДЖЕННЯ


Додаток 41
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 10 розділу V)

АКТ
задоволення претензії


Додаток 42
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 10 розділу V)

ЖУРНАЛ
обліку претензій, що пред’являються



вгору