Про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 21.12.200525/122
Документ vc122600-05, поточна редакція — Прийняття від 21.12.2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2005 Справа N 25/122
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 13.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Щотки С.О. суддів: Мележик Н.І. (доповідач), Подоляк О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансоффер" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16.06.2005 року у справі N 25/122 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Автотрансоффер" до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро
технічної інвентаризації" про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії, за участю представників: позивача - не з'явились відповідача - Попов О.О. В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Автотрансоффер" звернулося до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним рішення
реєстратора комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське
бюро технічної інвентаризації" від 16.02.2005 р. про відмову у
реєстрації права власності на самовільно прибудовану двоповерхову
прибудову (літ. по плану Г-16 - 2) до будови цеху (літ. по плану
Г-1 - 3) по виробництву цигарок, розташовану за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Сталінграду, 122 за товариством з
обмеженою відповідальністю "Автотрансоффер". Крім того, позивач
просив зобов'язати відповідача зареєструвати право власності на
вищезазначене нерухоме майно.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
14.04.2005 р. (суддя Чередко А.Є.) позов задоволено, визнано
недійсним рішення реєстратора комунального підприємства
"Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від
16.02.2005 р. про відмову у реєстрації права власності на
самовільно прибудовану двоповерхову прибудову (літ. по плану
Г-16 - 2) до будови цеху (літ. по плану Г-1 - 3) по виробництву
цигарок, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ,
вул. Сталінграду, 122 за товариством з обмеженою відповідальністю
"Автотрансоффер". Зобов'язано Комунальне підприємство
"Дніпропетровське міжміське бюро технічне інвентаризації"
зареєструвати право власності на вказане вище майно за товариством
з обмеженою відповідальністю "Автотрансоффер". Крім того, з
відповідач на користь позивача стягнуто витрати по сплаті
державного мита та на інформаційнотехнічне забезпечення судового
процесу.
Рішення мотивоване тим, що згідно з пунктами 2, 3 ст. 48
Закону України "Про власність" ( 697-12 ), власник може вимагати
усунення будьяких порушень його права, хоч би ці порушення і не
були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих
цим збитків. Так як спірне рішення не відповідає вимогами чинного
законодавства та порушує законні права позивача, місцевий суд
дійшов висновку щодо його скасування.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16.06.2005 р. (судді: Неклеса М.П., Павловський П.П.,
Логвиненко А.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 14.04.2005 р. у справі N 25/122 скасовано, прийнято
нове рішення, яким в позові товариства з обмеженою
відповідальністю "Автотрансоффер" відмовлено, та стягнуто з
позивача на користь відповідача витрати по сплаті державного мита.
Постанова мотивована тим, що позивач не надав доказів щодо
належного введення в експлуатацію спірного об'єкта.
Не погоджуючись з вказаною постановою, товариство з обмеженою
відповідальністю "Автотрансоффер" звернулося з касаційною скаргою,
в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.06.2005 р. скасувати, рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2005 р.
залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається
на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані
норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконного
судового акту.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
господарським судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 )
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної
інстанції в порядку ст.ст.4-3, 4-7, 43, 101 ГПК України
( 1798-12 ) повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в
обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з
матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської
ТОВ "Автотрансоффер" визнано право власності на самовільно
прибудовану двоповерхову прибудову (літ. по плану Г-16 - 2) до
будови цеху (літ. по плану Г-1 - 3) по виробництву цигарок,
розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сталінграду, 122,
у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою про
реєстрацію права власності на вищевказане майно. Однак, рішенням
Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро
технічної інвентаризації" від 18.02.2005 р. у реєстрації спірного
нерухомого майна відмовлено на підставі п. 1.6 Тимчасового
положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно
( z0157-02 ), яким передбачено, що реєстрації підлягають права
власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких
закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку,
за наявності матеріалів технічної інвентаризації.
Згідно з п. 4 ст. 182 ЦК України ( 435-15 ) порядок
проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави
відмови в ній встановлюються законом.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. N 1952-IV
( 1952-15 ) (далі - Закон), який визначає правові, економічні,
організаційні засади створення у складі державного земельного
кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на
земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав та
Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на
нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України
N 7/5 ( z0157-02 ) від 07.02.2002 року, визначено вичерпний
перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме
майно.
Однак, пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок
реєстрації права власності на нерухоме майно ( z0157-02 )
передбачено, що реєстрації підлягають права власності тільки на
об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які
прийняті в експлуатацію.
Приймаючи оскаржувану постанову, господарський суд
апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про
правомірність відмови КП "Дніпропетровське міжміське бюро
технічної інвентаризації" у реєстрації права власності, оскільки у
позивача відсутні будь-які докази прийняття самовільно збудованого
приміщення в експлуатацію.
Апеляційний господарський суд також дійшов вірного висновку
про те, що рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 23.12.2004 р. у справі N 20/461 не може бути підставою для
державної реєстрації спірного об'єкту без доказів належного
введення його в експлуатацію.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про
правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, яка
відповідає положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) та вимогам,
що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення" зі змінами
та доповненнями.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної
постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав
для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту
колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Автотрансоффер" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.06.2005 року у справі N 25/122 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді: Н.Мележик
О.Подоляк



вгору