Про стягнення коштів
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 14.09.200510/463
Документ vb463600-05, поточна редакція — Прийняття від 14.09.2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2005 Справа N 10/463
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М. - головуючого (доповідач у справі), Бур'янової С.С.,
Плахотнюк С.О. розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Астратек" на постанову від 07.12.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду та рішення від 28.10.2004 р. господарського суду м. Києва у справі N 10/463 господарського суду м. Києва за позовом ТОВ "Астратек" до УПФ України у Подільському районі м. Києва про стягнення 27618,27 грн. за участю представників сторін: від позивача - Гадучек О.Ю., довір.; від відповідача - Григоренко Н.П., довір. В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Астратек" звернулося до суду з позовом до УПФ України у
Подільському районі м. Києва про стягнення 27 618,27 грн.
безпідставно, на думку позивача, сплачених сум збору на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.10.2004 р.
(суддя Дудун О.Л.) у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07.12.2004 р. (судді: Брайко А.І. - головуючий, Бившева Л.І.,
Розваляєва Т.С.) рішення господарського суду м. Києва від
28.10.2004 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача -
без задоволення.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями,
ТОВ "Астратек" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 07.12.2004 р. і рішення
господарського суду м. Києва від 28.10.2004 р. та прийняти нове
рішення.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме
ст. 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ), п. 7 ст. 1 Закону
України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ).
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем на
підставі договору купівлі - продажу N 190-04 від 18.05.2004 р.,
укладеного з Спільним українсько - американським підприємством
"Вінер Форд Київ", договору купівлі - продажу N 325/05-2004 від
19.05.2004 р., укладеного з ТОВ "Меркурій", та договору поставки
N 1905-01 від 19.05.2004 р., укладеного з ТОВ "Фокстрот - Авто",
придбано три легкових автомобілі: марки "Вольво", модель ХС-90
вартістю 475 591,00 грн., марки "Тойота", модель КАУ-4 вартістю
197 000,00 грн. та марки "Субару", модель Legazy вартістю
248 018,00 грн.
За придбані автомобілі позивачем було сплачено збір до
Пенсійного фонду України у розмірі 3% на загальну суму
27 618,27 грн., про що свідчать платіжні доручення NN 78, 79, 80
від 02.06.2004 р.
Судами також встановлено, що позивач відповідно до Указу
Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р.
N 727/98 ( 727/98 ) (далі - Указ) є платником єдиного податку, що
підтверджується свідоцтвом N 2650003654 від 07.11.2003 р. на право
сплати єдиного податку за ставкою 10% та застосування спрощеної
системи оподаткування, обліку та звітності у 2004 році.
Згідно з п. 6 Указу ( 727/98 ) суб'єкт малого підприємництва,
який сплачує єдиний податок, не є платником ряду податків і зборів
(обов'язкових платежів), у тому числі збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування.
Отже, в період сплати єдиного податку позивач як суб'єкт
підприємницької діяльності відповідно до п. 6 Указу ( 727/98 ) не
є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,
нарахованого на підставі ст. 2 Закону України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) на
фактичні витрати на оплату праці працівників.
Однак, під час розгляду справи судами встановлено, що до
сфери безпосередньої підприємницької діяльності позивача не
відносяться операції, пов'язані з купівлею та продажем
автомобільного транспорту.
Крім того, Законом України "Про внесення змін до Закону
України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"
від 22.10.1998 р. N 208-XIV ( 208-14 ), що прийнятий пізніше
Указу, встановлено додаткові ставки збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Згідно з п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (в редакції Закону
України від 22.10.1998 р. N 208-XIV ( 208-14 ) об'єктом
оподаткування у випадку здійснення відчуження легкових автомобілів
є вартість легкового автомобіля.
Отже, Законом України "Про внесення змін до Закону України
"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від
22.10.1998 р. N 208-XIV ( 208-14 ) до платників збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування також віднесено
юридичних та фізичних осіб при відчуженні легкових автомобілів,
крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих
автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Таким чином, позивач незалежно від сплати єдиного податку
повинен сплачувати збір до Пенсійного фонду з вартості легкового
автомобіля за ставкою 3 відсотки від об'єкта оподаткування на
загальних підставах.
У цьому разі об'єктом оподаткування є не загальні об'єкти -
фактичні витрати на оплату праці працівників чи сума
оподаткованого доходу (прибутку) для платників - суб'єктів
підприємницької діяльності - фізичних осіб, а окремий, спеціальний
об'єкт - вартість легкового автомобіля, що відчужується.
Таким чином, після видання Указу ( 727/98 ) вказаним законом
запроваджено окремий вид збору на державне пенсійне забезпечення -
збору з операцій щодо відчуження легкових автомобілів.
Враховуючи наведене, підстави для звільнення ТОВ "Астратек"
від сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування за вказаними
операціями відсутні.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що прийняті у справі
судові рішення відповідають чинному законодавству, а доводи
касаційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувані
рішення та постанова підлягають залишенню без змін.
На підставі зазначеного та керуючись Указом Президента
України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ), ст.ст. 1, 2, 4 Закону
України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"
( 400/97-ВР ) та ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Астратек" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
07.12.2004 р. та рішення господарського суду м. Києва від
28.10.2004 р. у справі N 10/463 залишити без змін.
Головуючий Б.М.Поляков
Судді С.С.Бур'янова
С.О.Плахотнюк



вгору