Про стягнення коштів
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 10.12.200410/181-40/324
Документ vb324600-04, поточна редакція — Прийняття від 10.12.2004


 
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 10.12.2004                                 Справа N 10/181-40/324 
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. - головуючий, Козир Т.П., Семчука В.В. розглянув касаційну скаргу та доповнення до неї Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 р. у справі N 10/181-40/324 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до Комунального підприємства "Управління житлового господарства Оболонського району м. Києва" про стягнення 92 126 001,98 грн. за участю представників позивача - Овчаренко Л.М., Бірюков Є.І., Пархоменко І.В., відповідача - Гайдук В.М., Бондар А.В.
 
     З 07.12.2004 р. у справі оголошувалась перерва.
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 15.07.2004 р. Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" відмовлено в позові.
 
     Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 р. рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2004 р. залишене без змін.
 
     У касаційній скарзі та доповненні до неї Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм законодавства, та прийняти нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства "Управління житлового господарства Оболонського району м. Києва" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" 59 635 190,49 грн. боргу за теплову енергію, спожиту у період з 01.06.2000 р. по 01.03.2003 р., 4 413 070,26 грн. 3% річних, 28 077 741,00 грн. інфляційних, 1 818,00 грн. судових витрат.
 
     У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Управління житлового господарства Оболонського району м. Києва" просить рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 р. залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
 
     Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
 
     У квітні 2002 р. Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулася до господарського суду з позовом та уточненням до нього від 13.03.2003 р. про стягнення з Комунального підприємства "Управління житлового господарства Оболонського району м. Києва" 59 635 190,49 грн. боргу за теплову енергію, 4 413 070,26 грн. 3% річних, 28 077 741,00 грн. інфляційних нарахувань.
 
     Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) з наступними змінами "Про судове рішення" роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
 
     Місцевий та апеляційний суди при вирішенні спору не дотримались наведених роз'яснень Верховного Суду України та не виконали вимог відповідно п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ), не забезпечили повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.
 
     Так, в порушення основних засад господарського судочинства (4-2, 4-3 ГПК України ( 1798-12 ) сторонам не створені рівні умови доступу до правосуддя, встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
 
     Фактично, не зважаючи на намагання позивача довести позовні вимоги, суд беззаперечно надав перевагу доводам відповідача. Про це свідчить зміст ухвалених судових рішень, в яких лише піддані сумніву матеріали позивача щодо відсутності дати чи номеру укладених сторонами договорів з 1991 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді, а також кількості і вартості переданої теплової енергії та обґрунтованості зарахування коштів в погашення заборгованості з урахуванням невиконання відповідачем договірних зобов'язань у відповідні періоди. В даному випадку вирішення спору за наявності сумнівів в правовій позиції сторони не може бути визнане правильним, тому що суд не спромігся встановити дійсні обставини справи. Свідченням цього є те, що суд, процитувавши відповідні нормативні акти, звинуватив позивача в ухиленні від укладання договорів на постачання теплової енергії безпосередньо з населенням. Однак, в подальшому суд констатував факт надходження в спірний період (червень 2000 р. - лютий 2002 р.) до позивача коштів не від населення, а від відповідача та зазначив про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем. Зазначені протиріччя у висновках суду не можуть бути розв'язані без встановлення дійсних правовідносин сторін щодо здійснення взаєморозрахунків за надану продукцію.
 
     Суд вважав не доведеним того факту, що відповідач є правонаступником ДК УЖГ Мінського району міста Києва, з яким позивачем укладались договори на постачання теплової енергії. При цьому суд помилково зазначав про те, що наявність правонаступництва повинен був довести позивач. В цьому контексті слід зазначити, що позивач не володіє і не може володіти необхідним об'ємом матеріалів щодо правового статусу відповідача. Такого роду докази суд мав витребувати у відповідача чи з інших установ та достовірно впевнитись в питанні належного відповідача у даній справі.
 
     Апеляційний суд наведені недоліки рішення суду першої інстанції не виправив, також допустився одностороннього підходу у з'ясуванні дійсних обставин справи. Більше того, суд не прийняв до розгляду по суті наданий позивачем доказ - висновок спеціаліста-бухгалтера з посиланням на те, що цей висновок "не має статусу належного доказу" (редакція постанови суду), оскільки отриманий позивачем за ініціативою сторонньої особи. При цьому суд не навів норми діючого законодавства, які б забороняли стороні в господарській справі збирати та надавати суду докази саме в такий спосіб. Слід при цьому зазначити про те, що висновок, який підготовлений експертом лабораторії судово-економічних досліджень державного Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, містить відомості про наявність заборгованості відповідача.
 
     За таких обставин з урахуванням протилежних позицій сторін, змісту висновку спеціаліста-бухгалтера прийняття за основу судового рішення доводів тієї чи іншої сторони можливе було з застосуванням спеціальних знань. Однак, суд фактично перебрав на себе невластиві суду функції судового експерта, що також свідчить про передчасність здійснених апеляційним судом юридичних висновків.
 
     Враховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі для розгляду місцевому суду.
 
     При новому розгляді справи господарському суду належить врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного, об'єктивного, всебічного з'ясування обставин справи і, залежно від установленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
 
     Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну скаргу та доповнення до неї Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задовольнити частково.
 
     2. Рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 р. у справі N 10/181-40/324 скасувати.
 
     3. Справу N 10/181-40/324 передати для розгляду господарському суду м. Києва.
 
     4. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлового господарства Оболонського району м. Києва" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" 850 грн. державного мита.
 
     5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.



вгору