Про стягнення коштів
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 02.02.200526/70-15/281
Документ vb281600-05, поточна редакція — Прийняття від 02.02.2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2005 Справа N 26/70-15/281
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Дерепи В.І. суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Стратієнко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
25.11.05 у справі N 26/70-15/281 господарського суду Запорізької області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" до Південної філії інституту механізації та електрифікації
сільського господарства про стягнення 49674,03 грн. за участю представників від: позивача - Єрнік Є.В. (дов. від 29.12.05) відповідача - не з'явились, були належно повідомлені В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.05
у задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України
НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення пені відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що до
правовідносин сторін по даному спору слід застосовувати позовну
давність в один рік та положення Господарського кодексу ( 436-15 )
щодо нарахування штрафних санкцій, не більше як за шість місяців з
моменту порушення зобов'язання, а оскільки позивачем заявлено
вимоги про стягнення пені, нарахованої за період з 26.01.04 по
26.01.05 за порушення зобов'язання, термін виконання зобов'язання
настав в період з 2001-2002 р.р., то в позові відмовлено з підстав
незаконного нарахування.
За результатами перегляду справи Запорізький апеляційний
господарський суд залишив без змін рішення господарського суду
Запорізької області від 03.10.05.
Не погоджуючись з ухваленими судовими актами, Дочірня
компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду Запорізької області від 03.10.05 в частині
відмови в задоволенні пені та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 25.11.05 та задовольнити позовні вимоги в
частині стягнення пені.
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним
судом залишено поза увагою заперечення Дочірньої компанії "Газ
України", що стало причиною невірного застосування ст.ст. 258, 256
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та ст. 43, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судових актах,
26.01.05 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до
господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з
відповідача 33094, 32 грн. основного боргу за договором
купівлі-продажу природного газу, 7137,10 грн. втрат від інфляції,
2024,45 грн. 3% річних, пені 2316 грн., штрафу за неналежне
виконання умов договору.
Рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.05
позов задоволено частково. В стягненні пені і штрафу відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.05
касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
задоволено частково, рішення господарського суду Запорізької
області від 27.04.05 скасовано в частині відмови в позовних
вимогах по сплаті пені та направлено на новий розгляд.
Таким чином, предметом судового розгляду стало питання про
стягнення з Південної філії інституту механізації та
електрифікації сільського господарства на користь ДК "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" пені в сумі 5101,56 грн.
В судових актах встановлено, що правовідносини сторін були
врегульовані договором N 026ЗП - 01 Т від 03.01.01. Заборгованість
щодо сплати пені утворилась за несплату вартості отриманого газу
за актами за січень 2002 р., лютий - березень 2002 р. та
грудень 2002 грн.
Штрафними санкціями в розумінні ст. 230 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) визнаються господарські санкції у
вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник
господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним
правил здійснення господарської діяльності, невиконання або
неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пункт 6 ст. 231 Господарського кодексу України ( 436-15 )
визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань
встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою
ставкою Національного банку України за весь час користування
чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом
або договором.
На підставі встановлених обставин, місцевий та апеляційний
господарські суди, керуючись приписами п. 6 ст. 232 Господарського
кодексу України ( 436-15 ), зробили висновок, що нарахування пені
повинно бути припинено через шість місяців від дня, коли
зобов'язання мало бути виконано, тобто, за умовами договору, від
дня початку розрахунку пені, а отже, строк позовної давності для
стягнення пені за актами приймання-передачі газу сплинув.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Господарського
кодексу України ( 436-15 ) щодо відповідальності за порушення
правил здійснення господарської діяльності, а також, за порушення
господарських зобов'язань застосовується у разі, якщо ці порушення
були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім
випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була
встановлена інша відповідальність договором. За змістом п. 4
Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України
( 435-15 ), норми цього кодексу застосовуються до тих прав і
обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним
чинності.
За загальним правилом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України
( 435-15 ), перебіг як загальної, так і спеціальної позовної
давності, починається від дня, коли особа довідалась або могла
довідатися про порушення своїх прав. Отже, ст. 261 Цивільного
кодексу України пов'язує початок перебігу позовної давності лише з
фактом обізнаності.
У зобов'язаннях, які склалися між сторонами, договір на
поставку газу, укладено 03.01.01 між Дочірньою компанією "Торговий
дім "Газ України" за N 026 ЗП-01 Т. Відповідно до п. 7.2
наведеного договору, у разі несплати або несвоєчасної оплати за
спожитий газ у строк, зазначений у п. 6.1 договору, відповідач
сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової
ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми
простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня
нараховується з наступного дня після закінчення строку останнього
розрахунку за звітний місяць.
Як встановлено в рішенні суду від 28 квітня 05 (а.с. 31-32),
що в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ), є преюдиційним фактом, заборгованість
відповідача утворилась в 2001-2002 р.р.
В силу п. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ), нарахування штрафних санкцій за прострочення
виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом, або
договором, припиняється через шість місяців від дня, коли
зобов'язання мало бути виконано.
Отже, висновки в судових актах, що перебіг позовної давності
за вимогою про стягнення пені, нарахованої за невиконання
зобов'язання в 2001-2002 роках закінчився, є такими, що
відповідають обставинам справи та приписам чинного законодавства.
Доводи скаржника про обрахування пені за попередні шість
місяців з дня подання позову не відповідають вимогам законодавства
щодо початку перебігу строку позовної давності за основною і
додатковою вимогою з одного і того ж дня. Відтак, судові рішення,
ухвалені по справі є законними й обґрунтованими, що дає підстави
для відхилення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України від 26.12.05 N 31/10-12209
залишити без задоволення, постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 29.11.05 у справі N 26/70-15/281 залишити
без змін.
Головуючий - суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко



вгору