Про зобов'язання укласти правочин
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 04.07.20079/131
Документ vb131600-07, поточна редакція — Прийняття від 04.07.2007


 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 

04.07.2007 Справа N 9/131
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 06.09.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кравчука Г.А.
суддів: Мачульського Г.М., Шаргала В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 13.03.2007 р.
у справі N 9/131
господарського суду Чернівецької області
за позовом Приватного підприємства "Нова хвиля"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

про зобов'язання укласти правочин

за участю представників
- позивача: Горби В.М. (доручення N 01-01/01-07 від 01.01.2007 р.)
- відповідача: не з'явився, -
ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.11.2006 р. (суддя Чорногуз М.Г.) припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області укласти з Приватним підприємством "Нова хвиля" правочин, яким внести зміни до договору купівлі-продажу N КП-349-НБ від 19.12.2003 р., із змінами від 06.08.2004 р., а саме: виключити Додатки N 1 та N 2, в додатку N 3 в п. 2 речення "В наявності є встановлене обладнання, перелік якого додається (додаток N 2 до договору)", в додатку N 3 в п. 4 речення "Є в наявності встановлене обладнання, перелік якого додається (додаток N 2 до договору)", та в додатку N 4 в п. 8 речення "В наявності є встановлене обладнання, перелік якого додається (додаток N 2 до договору)". В решті позову постановлено відмовити.
 
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. (колегія суддів у складі: головуючого - судді Кузь В.Л., суддів Юркевич М.В., Городечної М.І.) вказане рішення суду в частині припинення провадження у справі залишено без змін. В частині відмови у задоволенні частини позовних вимог рішення скасовано, і прийнято нове рішення, яким постановлено позов задовольнити і зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області внести зміни до договору купівлі-продажу від 19.12.2003 р. N КП-349-НБ в частині викладення п. 5.7 договору в наступній редакції: "Розібрати окремі споруди (33 об'єкти) протягом семи років з дня підписання акта приймання-передачі (перелік N 4)"; в додатку N 3 об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають добудові та перебувають на балансі СП "Новоселицький м'ясокомбінат" виключити: п. 1 "вагова-прохідна"; п. 3 "хлораторна"; п. 5 "м'ясожировий корпус"; п. 6 "дезінфектор"; п. 7 "очисні заливних вод"; п. 8 "холодильник з компресорною"; п. 10 "склад аміаку та масел"; п. 11 "матеріальний склад"; п. 12 "розподільчий пристрій 10 кв"; п. 13 "водонапірна насосна станція"; п. 14 "пожежні резервуари ємкістю 250 куб. м", п. 15 "канижна"; п. 16 "м'ясопереробний корпус"; п. 17 "резервуари 1 400 куб. м" (2 шт.); п. 18 "водонапірна башта 300 куб. м"; п. 19 "пункт мийки та дезинфекції"; п. 20 "димохідна труба"; п. 21 "жирозбірник"; п. 22 "внутрішні майданчикові мережі каналізації"; п. 23 "установка мазутопостачання"; п. 24 "корпус передубійного утримання худоби". До додатку N 4 об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають розбиранню та перебувають на балансі СП "Новоселицький м'ясокомбінат" внести наступне: п. 1 "вагова-прохідна"; п. 3 "хлораторна"; п. 5 "м'ясожировий корпус"; п. 6 "дезінфектор"; п. 7 "очисні заливних вод"; п. 8 "холодильник з компресорною"; п. 10 "склад аміаку та масел"; п. 11 "матеріальний склад"; п. 12 "розподільчий пристрій 10 кв"; п. 13 "водонапірна насосна станція"; п. 14 "пожежні резервуари ємкістю 250 куб. м", п.15 "канижна"; п. 16 "м'ясопереробний корпус"; п. 17 "резервуари 1 400 куб. м" (2 шт.); п.18 "водонапірна башта 300 куб. м"; п. 19 "пункт мийки та дезинфекції"; п. 20 "димохідна труба"; п. 21 "жирозбірник"; п. 22 "внутрішні майданчикові мережі каналізації"; п. 23 "установка мазутопостачання"; п. 24 "корпус передубійного утримання худоби"; також постановлено стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на користь Приватного підприємства "Нова хвиля" витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. та 42,50 грн., витрати на судову будівельно-технічну експертизу у розмірі 2 500 грн.
 
В своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову Львівського апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.11.2006 р. залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права, а саме: ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" 2171-12, ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" 2163-12.
 
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що твердження відповідача про невідповідність оскарженої постанови ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" 2171-12, ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" 2163-12 є необґрунтованими через те, що ці норми, а також ст. 11 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного виробництва" 1953-14 не передбачає заборони внесення змін до договору купівлі-продажу; неможливість завершити будівництво окремих споруд обумовлена реальним технічним станом об'єктів, актом обстеження стану конструкцій нежитлових будівель та приміщень недобудованого м'ясокомбінату а також висновком судової будівельно-технічної експертизи, і в неможливості завершити будівництво окремих споруд вина позивача відсутня; необґрунтованими є сумніви відповідача щодо висновків експерта про неможливість завершення будівництва всіх об'єктів по існуючому незавершеному будівництву; будівлі не можуть бути використані позивачем за їх первинним призначенням без понесення ним додаткових витрат на купівлю необхідного обладнання та устаткування; умовами договору купівлі-продажу не визначено взагалі первісне призначення об'єкта незавершеного будівництва, і відповідачем не було передано позивачеві технічну документацію на даний об'єкт, а відтак позивач, дійшовши до висновків про законність позиції апеляційного господарського суду щодо правомірності позовних вимог стосовно внесення змін до договору, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. без змін.
 
Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
 
Представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про приєднання до справи як доказу технічного висновку з актом обстеження конструкцій адміністративно-побутового корпусу та санітарної бойні на неможливість їх переобладнання та подальшої експлуатації, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма "Аксіма" у 2007 р., посилаючись на вказаний технічний висновок, як на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві на касаційну скаргу.
 
Вказане клопотання задоволенню не підлягає оскільки відповідно до приписів ст. 111-7 ч. 2 ГПК України 1798-12 касаційна інстанція не має право збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
 
За таких обставин зазначений технічний висновок підлягає поверненню позивачу.
 
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.11.1996 р. на 11-й сесії XXII скликання Чернівецької обласної ради прийнято рішення про приватизацію частки майна обласної ради, зокрема об'єктів незавершеного будівництва Новоселицького м'ясокомбінату. Наказом Фонду державного майна України N 2354 від 15.12.1998 р. незавершене будівництво "Новоселицький м'ясокомбінат" (державна частка) включене до Переліку об'єктів незавершеного будівництва державної форми власності, що підлягають приватизації. На виконання зазначеного наказу, відповідач наказом N 139-П від 30.04.1999 р. прийняв рішення про приватизацію незавершеного будівництва "Новоселицький м'ясокомбінат" шляхом продажу на аукціоні.
 
11.11.2002 р. експертною комісією проведено обстеження виробничих та адміністративних приміщень і обладнання, завезеного на будівельний майданчик і не використаного для монтажу або такого, що не потребує монтажу СП "Новоселицький м'ясокомбінат". За результатами проведеного обстеження комісія прийшла до висновку, що споруди, зазначені в акті обстеження під пунктами 26-35 недоцільно добудовувати, а решту споруд, зазначених в пунктах 1-25 доцільно добудувати.
 
В газеті "Відомості приватизації" N 45(282) від 19.11.2003 р. була розміщена інформація про повторний продаж на аукціоні за методом зниження ціни лота об'єкта незавершеного будівництва спільної власності - виробничих та адміністративних приміщень та обладнання, завезеного на будівельний майданчик і не використаного для монтажу або такого, що не потребує монтажу СП "Новоселицький м'ясокомбінат". Умови продажу визначені наступні: дозволяється використання об'єкту за призначенням або зі зміною первісного призначення; у разі зміни первісного призначення термін будівництва та зміни в проектно-кошторисній документації погодити в порядку встановленому чинним законодавством; завершення будівництва протягом 5-ти років окремих споруд об'єкта від дня підписання акту приймання-передачі та введення їх в експлуатацію.
 
19.12.2003 р. між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір N КП-349-НБ купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - виробничих та адміністративних приміщень та обладнання, завезеного на будівельний майданчик і не використаного для монтажу або такого, що не потребує монтажу СП "Новоселицький м'ясокомбінат", до якого включені зобов'язання, які визначені умовами аукціону. Акт приймання-передачі майна по договору N КП-349-НБ оформлений сторонами 23.12.2003 р.
 
В подальшому ВАТ "Чернівцім'ясопромсервіс" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним укладеного між позивачем та відповідачем договору від 19.12.2003 р. купівлі-продажу об'єкту - незавершеного будівництва. Позивач змінив позовні вимоги та просив визнати недійсним договір в частині купівлі-продажу обладнання, завезеного на будівельний майданчик і не використаного для монтажу або такого, що не потребує монтажу, що знаходиться під арештом згідно акту опису й арешту майна від 20.11.2003 р.
 
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.06.2004 р. у справі N 3/16 позов задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу N КП-394НБ від 19.12.2003 р. в частині купівлі-продажу обладнання, завезеного на будівельний майданчик і не використаного для монтажу або такого, що не потребує монтажу, що знаходиться під арештом згідно акту опису й арешту майна від 20.11.2003 р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2004 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 16.06.2004 р. змінено частково: виключено з резолютивної частини рішення пункт 1, в іншій частині рішення залишено без змін.
 
Доводи касаційної скарги стосуються задоволеної судом апеляційної інстанції частини позовних вимог, в яких судом першої інстанції було відмовлено.
 
Відмовляючи в позовних вимогах місцевий господарський суд виходив з того, що за висновками судової будівельно-технічної експертизи не виключається можливість завершення будівництва об'єктів приватизації. З врахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області діяло на підставі та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, а відтак позивач не вправі відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 ЦК України 435-15, примушувати відповідача до дій, вчинення яких не є обов'язковим для останнього.
 
Скасовуючи вказане рішення суду в зазначеній частині та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову тим, що експерт, який проводив судову експертизу, повідомив апеляційному господарському суду що завершити будівництво об'єктів приватизації не надається можливим.
 
Проте вказані висновки суду апеляційної інстанції не спростовують висновків місцевого господарського суду.
 
Як вбачається із встановлених судами обставин справи відповідач після проведення аукціону уклав з органом приватизації 19.12.2003 р. договір купівлі-продажу, погодився виконати умови договору, та прийняв на себе зобов'язання, визначені розділом п'ятим цього договору, однак тривалий час взятих на себе зобов'язань не виконував. Як встановлено місцевим господарським судом, за висновком судової будівельно-технічної експертизи не виключається можливість завершення будівництва об'єктів приватизації.
 
Суд апеляційної інстанції вказаних висновків місцевого господарського суду не спростував.
 
Згідно ст. 42 ГПК України 1798-12 відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. Частиною другою ст. 34 цього кодексу визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до частини першої статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина перша статті 43 названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
 
Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає та не спростовує висновків місцевого господарського суду.
 
Також, виключення визначеного судом апеляційної інстанції переліку об'єктів незавершеного будівництва що підлягають добудові за умовами договору купівлі-продажу від 19.12.2003 р., суперечить ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" 2171-12, та ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" 2163-12 так-як такі умови обов'язково мають міститись у договорі купівлі-продажу від 19.12.2003 р., оскільки були умовами аукціону.
 
Крім того, висновки суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд неправомірно розглядав спір за правилами Кодексу адміністративного судочинства України 2747-15, не можуть бути підставою для скасування цього судового рішення виходячи з наступного.
 
Рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.11.2006 р. у даній справі прийнято за правилами Господарського процесуального кодексу України 1798-12. Згідно ст. 104 ч. 2 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
 
Суд апеляційної інстанції не навів норм процесуального права, які були порушенні або неправильно застосовані місцевим господарським судом, порушення або неправильне застосування яких призвело до прийняття неправильного рішення.
 
Також, суд касаційної інстанції перевіривши юридичну оцінку обставин справи відповідно до приписів ст. 111-5 ч. 2 ГПК України 1798-12 враховує ту обставину, що договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва був укладений між сторонами 19.12.2003 р., а обставини на яких ґрунтуються заперечення позивача щодо умов цього договору, як вбачається із досліджених судами доказів, виникли лише у 2006 р., тобто через тривалий термін протягом якого позивач є власником цього майна.
 
З викладеного вбачається що з цих підстав у суду апеляційної інстанції не було передбачених законом повноважень для скасування судового рішення.
 
За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
 
Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому прийняте ним рішення належить залишити в силі.
 
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 6, 111-10 ч. 1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України 1798-12, Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. у справі N 9/131 Господарського суду Чернівецької області скасувати, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.11.2006 р. у цій справі залишити в силі.
 
Головуючий суддя Г.А.Кравчук
Судді Г.М.Мачульський
В.І.Шаргало



вгору