![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі м. Харкова Відкритого акціонерного
товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі
Харківської обласної дирекції страхуванняПозивач, заявив позов, в якому просив визнати недійсним
податкове повідомлення-рішення відповідача N 0000062200/1 від
25.05.04 р. яким визначено суму податкового зобов'язання по
податку на прибуток страхових організацій в розмірі 8862,0 грн., в
т.ч. основний платіж 5362,0 грн. та 3500,0 грн. штрафних санкцій,
як таке, що суперечать чинному законодавству та дійсним обставинам
справи.Рішенням господарського суду Харківської області від
24.09.2004 р. позов задоволене повністю. Визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в
Комінтернівському районі м. Харкова N 0000062200/1 від
25.05.2004 р. Стягнено з ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова
на користь ВАТ Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі
Харківської обласної дирекції страхування 85 грн. державного мита
та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.Постановою від 17.11.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду Харківської
області від 24.09.2004 року по справі N А-42/272-04 змінено. Позов
задоволено частково. Відмовлено в позові про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення N 0000062200/1 від 25.05.04 р. в
частині донарахування 1989 грн. податку на занижену суму франшизи
та 778 грн. фінансових санкцій. В інший частині рішення
господарського суду Харківської області від 24.09.2004 року по
справі N А-42/272-04 залишено без змін.Відповідач незгодний із судовими рішеннями, подав касаційну
скаргу, в якій просить скасувати постанову від 17.11.2004 р.
Харківського апеляційного господарського суду в частині
задоволення позовних вимог, а рішення господарського суду
Харківської області від 24.09.2004 р. скасувати повністю, та в
задоволені позову відмовити.Позивач також подав касаційну скаргу, в якій просить
скасувати постанову від 17.11.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду, а рішення господарського суду Харківської
області від 24.09.2004 р. залишити без змін.Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
відповідача не підлягає задоволенню, а касаційна скарга позивача
підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у
Комінтернівському районі (надалі - відповідач) було проведено
перевірку Харківської обласної дирекції страхування ВАТ УСК
"Грант-Авто" з питання дотримання податкового та валютного
законодавства за період з 01.04.2002 р. по 01.07.2003 р. з
врахуванням вимог п. 3 Указу Президента України "Про деякі заходи
з дерегулювання підприємницької діяльності" N 817/98 ( 817/98 ).
За результатами перевірки було складено акт від 17.02.04 р. за
N 74/23-712.На підставі висновків вказаного акту відповідачем було
прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000062200/0 від
19.02.04 р., яким визначено суму податкових зобов'язань по податку
на прибуток в розмірі 9232,0 грн., в т.ч. 5732,0 грн. основного
платежу та 3500,0 грн. штрафних санкцій з посиланням на
п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).Позивачем неодноразово оскаржувалось до органів Державної
податкової інспекції податкове повідомлення-рішення N 0000062200/0
від 19.02.04 р. і ДПА у Харківській області скарга позивача була
задоволена частково. Вказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Київському районі було скасовано в частині визначення податкового
зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 370 грн., в зв'язку
з чим було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення
N 0000062200/1 від 25.05.2004 р., за яким позивача зобов'язаний
сплатити 5362 грн. донарахованого податку і 3500 грн. фінансових
санкцій, що разом становить 8862 грн.Підставою для нарахування позивачу вказаних зобов'язань по
податку на прибуток відповідач обґрунтовує невключенням франшизи,
яка виплачувалась постраждалим, до валових доходів позивача.Зокрема, позивач не включив в доход суми франшизи, чим на
думку податкового органу занизив дохід на 6630 грн., в наслідок
чого до бюджету було не доплачено 1989 грн. податку на прибуток).Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині апеляційний
суд виходив з того, що з наданих позивачем документів видно, що
при укладанні договорів страхування сторонами не застосовувалась
франшиза і її розмір не визначався. З платіжних доручень власників
транспортних засобів видно, що франшиза, яка була сплачена ними в
сумі 510 грн. і договорами страхування не передбачалася, тому
підлягають оподаткуванню як позареалізаційні доходи.Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Постановою
КМУ від 28.09.96 р. N 1175 ( 1175-96-п ) франшиза при заключенні
договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності
власників транспортних засобів встановлена в розмірі 510 грн.Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" від
7 березня 1996 року N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ), франшиза - це частина
збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором
страхування.Тобто страховик та страхувальник несуть солідарну
відповідальність перед третіми особами за заподіяну шкоду.
Страховик відшкодовує третій особі заподіяну шкоди за винятком
суми франшизи у розмірі 510 грн., яку сплачує страхувальник.
Франшиза сплачується потерпілому безпосередньо страхувальником або
через страховика при виплаті відшкодування у повному обсязі.Попередніми судовими інстанціями встановлено, що франшиза в
сумі 510 грн. виплачувалась страхувальниками транзитом через
позивача (страховик), який повністю перераховував суми франшизи
потерпілим у складі загальної суми відшкодування виключно з
підстав зручності розрахунків страхувальника з потерпілим.Отже, франшиза не відноситься до валового доходу страховика
(страхової компанії), а є часткою збитків, що виплачуються
потерпілому за рахунок страхувальника.Також зазначені в акті перевірки заниженими валові доходи
складають частину страхових внесків, яку дирекція перерахувала до
УСК "Гарант-АВТО" і дирекцій інших областей за централізованими і
нецентралізованими програмами страхування.Оскільки УСК "Гарант-АВТО" приймає на себе частину ризиків по
договорах, що укладені його структурним підрозділом - Харківською
дирекцією страхування, то грошові кошти у відповідній частині, які
направляються в Центральний офіс для забезпечення взятих ним
зобов'язань по перерозподілу ризику можуть кваліфікуватись тільки
як "страховий платіж". З отриманих від Харківської дирекції
страхування частки страхових платежів Центральний офіс сплачує
податок в розмірі 3 відсотків страхових платежів, по яких він несе
відповідальність за страховими ризиками, а при здійсненні
перестрахування по централізованих програмах декларує
перестрахування по касовому методу.Інші страхові платежі до Центрального офісу компанії не
надходять і тільки вищезгадані в його податковому обліку можуть
бути валовими доходами, які зменшуються при перестрахуванні
ризиків в цілому по компанії, як юридичній особі.Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем
було зроблено донарахування податку в розмірі 3 відсотків за
період, що перевірявся з 01.04.2002 р. по 01.07.2003 р. в розмірі
2964,39 грн. В той же час, в податковому обліку Центрального офісу
відображено нарахування заборгованості Харківської дирекції
страхування перед ним в сумі 4093,81 грн. та оподаткування цих сум
здійснено по методу нарахування в відповідних податкових періодах.
Перераховані до головного офісу 162203,03 грн. оподатковані в
Києві і податки з цієї суми надійшли до бюджету, про що
зазначається в акті перевірки від 23.02.2004 р.
N 10/23-177/16467237. Винесення рішення ДПІ Комінтернівського
району про стягнення з позивача 5362 грн. є подвійним
оподаткуванням, що суперечить діючому законодавству.Відповідно до роз'яснень ДПА України від 06.11.2002 р.
N 7083/6/15-1116 ( v7083225-01 ), валовий дохід філій повинен
складатись із сум перевищення виручки від реалізації товарів
(робіт, послуг), одержаних на їх розрахунковий рахунок над сумами
коштів, перерахованих до головного підприємства у звітному
періоді.У відповідності до наказів ВАТ Українська страхова компанія
"Гарант-АВТО", Положення Про порядок здійснення страхової
діяльності відокремленими підрозділами страховиків від
12.03.1994 р. N 13 ( z0100-94 ), Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) Харківська дирекція зобов'язана частину виручки від
страхової діяльності перерахувати до головного офісу юридичної
особи. Страхові договори за централізованими програмами підлягають
обов'язковому перестрахуванню на підставі ст. 12 Закону України
"Про страхування" і Положення Про порядок здійснення операцій з
перестрахування, яке затверджене постановою КМУ від 24.10.96 р.
N 1290 ( 1290-96-п ).Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) для цілей
оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом
слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків,
страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних
(нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду
за договорами страхування і перестрахування ризиків на території
України або за її межами (крім договорів страхування життя),
зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових
премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами
перестрахування з резидентом та сплачених за договорами
перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.У відповідності до ст. 12 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) та на виконання наказу ВАТ Українська страхова
компанія "Гарант-АВТО" від 27.04.2001 р. N 45 "Про внесенні змін в
механізм перерозподілу ризиків по централізованих програмах
страхування" саме юридична особа перестраховує ті договори, які
від її імені укладені Харківською дирекцією страхування. Страхові
внески, які були перераховані дирекцією до центрального офісу
передавались останнім в перестрахування.Пунктом 3.1 розділу 3 Порядку складання декларації про доходи
страховика (затвердженого наказом ДПА України від 29.07.97 р.
N 265 ( z0322-97 ) передбачено, що під валовим доходом страховика
розуміється сума одержаних від відокремлених підрозділів платника
податку, що не мають статусу юридичної особи. А тому валовий дохід
позивача складається із сум перевищення виручки від реалізації
страхових продуктів над сумами коштів, перерахованих до головного
офісу.Центральним офісом з сум по перерозподілу ризику сплачуються
податки, що підтверджується актом перевірки УСК "Гарант-Авто" ДПІ
у Печерському районі м. Києва N 10/23-177/16467237 від 23.02.04 р.На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, про
правомірність висновків попередніх судових інстанцій в цій
частині.Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Вищий господарський суд;
Постанова, Справа
від 24.03.2005
№ А-42/272-04
Документ va_42600-05, поточна редакція — Прийняття від 24.03.2005