Документ va41u710-10, поточна редакція — Прийняття від 20.07.2010

                           У Х В А Л А 
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про припинення конституційного провадження
у справі за конституційним зверненням
громадянина Коломойського Ігоря Валерійовича
щодо офіційного тлумачення положень
частини першої статті 36, статті 38,
частини першої статті 71 Конституції України,
частини першої статті 1, частини першої статті 6
Закону України "Про вибори народних депутатів України",
частини першої статті 4, статті 5,
частини першої статті 6 Закону України
"Про вибори депутатів Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, місцевих рад
та сільських, селищних, міських голів"

м. Київ Справа N 1-39/2010
20 липня 2010 року
N 41-уп/2010

Конституційний Суд України у складі суддів:
Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича - доповідача, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Джуня В'ячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Стецюка Петра Богдановича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні питання про відкриття
конституційного провадження у справі за конституційним зверненням
громадянина Коломойського Ігоря Валерійовича щодо офіційного
тлумачення положень частини першої статті 36, статті 38, частини
першої статті 71 Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини
першої статті 1, частини першої статті 6 Закону України "Про
вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 року
N 1665-IV ( 1665-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р.,
N 27-28, ст. 366) з наступними змінами, частини першої статті 4,
статті 5, частини першої статті 6 Закону України "Про вибори
депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад
та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року
N 1667-IV ( 1667-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р.,
N 30-31, ст. 382).
Заслухавши суддю-доповідача Бринцева В.Д. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Громадянин Коломойський Ігор Валерійович звернувся до
Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне
тлумачення положень:
- частини першої статті 36 Конституції України ( 254к/96-ВР )
у системному зв'язку з частиною другою статті 24, частинами
першою, другою статті 38, частиною першою статті 64, частиною
першою статті 71, частиною першою статті 76, частиною першою
статті 141 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтею 4, частиною
першою статті 10, частинами другою, четвертою, п'ятою статті 57
Закону України "Про вибори народних депутатів України" від
25 березня 2004 року N 1665-IV ( 1665-15 ) (далі - Закон N 1665),
частиною другою статті 2, частиною четвертою статті 33, статтею 5,
частиною першою статті 34, пунктом 6 частини першої статті 36
Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських
голів" від 6 квітня 2004 року N 1667-IV ( 1667-15 ) (далі - Закон
N 1667), частиною першою статті 10 Закону України "Про вибори
Президента України" від 5 березня 1999 року N 474-XIV ( 474-14 )
(далі - Закон N 474), роз'яснивши, чи визначає Конституція України
( 254к/96-ВР ) право на свободу об'єднання у політичні партії як
умову реалізації громадянами своїх виборчих прав на виборах
народних депутатів України, виборах депутатів Верховної Ради
Автономної Республіки Крим (далі - Верховна Рада АРК), районних,
міських та обласних рад, чи передбачає реалізація такого права
створення передумов для здійснення виборчого права у більшому
обсязі, ніж у випадках, коли право на свободу об'єднання у
політичні партії не забезпечує можливості впливати на персональний
склад та черговість кандидатів у виборчих списках партій, їх
партійних організацій (блоків);
- частини першої статті 38, частини першої статті 71
Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини першої статті 6 Закону
N 1665 ( 1665-15 ), частини першої статті 6 Закону N 1667
( 1667-15 ) у системному зв'язку зі статтею 15, частиною другою
статті 24, частиною першою статті 36, частиною другою статті 38,
частиною першою статті 64 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
статтею 4, частинами першою, другою статті 10, частинами другою,
четвертою, п'ятою статті 57 Закону N 1665 ( 1665-15 ), частиною
другою статті 2, частиною четвертою статті 33, статтею 5, частиною
третьою статті 33, частиною першою статті 34, пунктом 6 частини
першої статті 36 Закону N 1667 ( 1667-15 ), частиною третьою
статті 6, статтями 10, 11 Закону України "Про політичні партії в
Україні" від 5 квітня 2001 року N 2365-III ( 2365-14 ) з
наступними змінами (далі - Закон N 2365), частиною першою
статті 10 Закону N 474 ( 474-14 ) стосовно конституційного змісту
вільного виборчого права на виборах народних депутатів України,
депутатів Верховної Ради АРК, районних, міських та обласних рад,
роз'яснивши, чи визначає Конституція України ( 254к/96-ВР ) право
вільно обирати як таке, що може здійснюватися виключно шляхом
додаткової реалізації права на свободу об'єднання у політичні
партії для участі з правом голосу у роботі з'їздів (зборів,
конференцій) політичних партій, їх місцевих організацій або
утворених ними блоків з метою забезпечення можливості впливати на
персональний склад та черговість кандидатів у депутати у виборчих
списках, чи входить у конституційне розуміння вільного виборчого
права обов'язкова умова для громадян, які бажають реалізувати своє
право бути обраними, бути включеними до виборчого списку
кандидатів у депутати від тієї чи іншої політичної партії (блоку),
чи можна вважати законодавче наділення політичних партій виключним
правом висувати кандидатів у депутати на загальнодержавних та
місцевих виборах як таке, що відповідає конституційному обсягу та
змісту поняття вільного виборчого права, чи не звужується
конституційний обсяг та зміст вільного виборчого права у разі
виникнення обставин, за яких законодавством встановлені обмеження
членства в політичних партіях, що фактично унеможливить у
будь-який спосіб впливати на персональний склад та черговість
кандидатів у депутати у виборчих списках політичних партій, їх
місцевих організацій та утворених ними блоків, чи можна вважати
передбачені законодавством умови участі політичних партій у
виборах (партія має бути створена та в установленому порядку
зареєстрована за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів) як
такі, що визначають конституційний зміст та обсяг вільного
виборчого права для громадян - не членів існуючих політичних
партій, але бажаючих реалізовувати свої виборчі права у тому
обсязі, у якому такі права можуть реалізовувати члени існуючих
партій, а також як співвідносяться конституційна категорія
виборчого права вільно обирати та бути обраним із законодавчим
розумінням вільних виборів;
- частини другої статті 38, частини першої статті 71
Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини першої статті 1 Закону
N 1665 ( 1665-15 ), частини першої статті 4 Закону N 1667
( 1667-15 ) у системному зв'язку зі статтею 15, частинами першою,
другою статті 24, частиною першою статті 36, частиною першою
статті 76, частиною першою статті 141 Конституції України
( 254к/96-ВР ), частиною третьою статті 3, статтею 4, частинами
першою, другою статті 10, частинами другою, четвертою, п'ятою
статті 57 Закону N 1665 ( 1665-15 ), частиною другою статті 2,
частинами третьою, четвертою статті 33, статтею 5, частиною першою
статті 34, пунктом 6 частини першої статті 36 Закону N 1667
( 1667-15 ), частиною третьою статті 6, статтями 10, 11 Закону
N 2365 ( 2365-14 ), частиною першою статті 10 Закону N 474
( 474-14 ) стосовно конституційного змісту рівного виборчого права
на виборах народних депутатів України, виборах депутатів Верховної
Ради АРК, районних, міських та обласних рад, роз'яснивши, чи
поширюється принцип рівності виборчого права бути обраним на всіх
громадян України, які відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) та законів України можуть бути обрані депутатами,
чи лише на тих громадян, які в установленому законом порядку стали
кандидатами в депутати, та чи поширюється рівність виборчого права
на порядок висунення кандидатів у депутати, зважаючи на те, що
члени партій фактично мають подвійну можливість впливати на
персональний склад відповідних рад через участь у з'їздах (зборах,
конференціях) політичних партій, місцевих організацій партій або
утворених ними блоків шляхом впливу на персональний склад та
черговість кандидатів у виборчих списках та безпосередньо у день
виборів голосуванням за списки кандидатів від партій (блоків);
- частини першої статті 71 Конституції України
( 254к/96-ВР ), частини першої статті 1 Закону N 1665 ( 1665-15 ),
частини першої статті 5 Закону N 1667 ( 1667-15 ) у системному
зв'язку з частиною першою статті 36, частиною першою статті 76,
частиною першою статті 141 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
статтею 4, частиною першою статті 10, частинами другою, четвертою,
п'ятою статті 57 Закону N 1665 ( 1665-15 ), частиною другою
статті 2, частинами третьою, четвертою статті 33, статтею 5,
частиною першою статті 34, пунктом 6 частини першої статті 36
Закону N 1667 ( 1667-15 ), частиною третьою статті 6, статтями 10,
11 Закону N 2365 ( 2365-14 ), частиною першою статті 10 Закону
N 474 ( 474-14 ) стосовно конституційного змісту прямого виборчого
права на виборах народних депутатів України, депутатів Верховної
Ради АРК, районних, міських та обласних рад, роз'яснивши, чи
входить до конституційного змісту прямого виборчого права
можливість громадян обирати лише тих кандидатів у депутати, яких
на етапі формування виборчих списків обрала політична партія, її
місцева організація, утворений ними блок.
Якщо у процесі надання офіційного тлумачення положень Закону
N 1665 ( 1665-15 ), Закону N 1667 ( 1667-15 ) буде виявлено
невідповідність цих законів (їх окремих положень) Конституції
України ( 254к/96-ВР ), автор клопотання просить вирішити питання
щодо їх неконституційності.
У конституційному зверненні Коломойський І.В. детально
аналізує основоположні конституційні принципи народовладдя в
аспекті виборчого права. Звертає увагу на те, що "єдині обмеження
виборчого права, зважаючи на положення частини першої статті 64 та
частини третьої статті 22 Основного Закону ( 254к/96-ВР ), можуть
бути встановлені лише Конституцією України ( 254к/96-ВР ) і
стосуються: вікового цензу і вимоги щодо дієздатності для
активного виборчого права (стаття 70); вікового цензу, цензу
осілості, вимоги бути наділеним активним виборчим правом, не мати
непогашеної або не знятої судимості за умисний злочин, володіти
державною мовою - для пасивного виборчого права (частини друга,
третя статті 76, частина друга статті 103)".
Автор клопотання також зазначає, що Верховна Рада України,
незважаючи на закріплений у статтях 38, 71, 76, 103, 141
Конституції України ( 254к/96-ВР ) зміст та обсяг вільного,
рівного і прямого виборчого права на виборах Президента України,
народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АРК, місцевих
рад та сільських, селищних, міських голів, прийняла Закон N 474
( 474-14 ), Закон N 1665 ( 1665-15 ), Закон N 1667 ( 1667-15 ),
у яких по-різному визначила зміст відповідного права.
Обґрунтовуючи свою позицію, Коломойський І.В. наголошує, що
Верховна Рада України у вказаних законах неоднозначно застосувала
положення частини першої статті 36, статті 38, частини першої
статті 71, частини першої статті 76, частини першої статті 103,
частин першої, другої статті 141 Конституції України
( 254к/96-ВР ), частини першої статті 1, частини першої статті 6
Закону N 1665 ( 1665-15 ), частини першої статті 1, частини першої
статті 6 Закону N 474 ( 474-14 ), частини першої статті 4, частини
першої статті 5, частини першої статті 6 Закону N 1667
( 1667-15 ). На його думку, це призвело до законодавчого
визначення порядку реалізації виборчого права на виборах народних
депутатів України, депутатів Верховної Ради АРК, районних, міських
та обласних рад у спосіб, який звузив зміст та обсяг такого права
порівняно з виборчим правом на виборах сільських, селищних,
міських голів і депутатів сільських, селищних рад, а відтак - до
порушення конституційних прав та свобод. Розуміння, інтерпретація
та застосування Верховною Радою України понять "вільне", "рівне" і
"пряме" виборче право значно звужує їх конституційний зміст та
обсяг, про що свідчить відсутність передбаченої законодавством
можливості для громадян самовисуватися і на рівних засадах
впливати на персональний склад та черговість у виборчих списках.
2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою
від 28 квітня 2010 року відкрила конституційне провадження у
справі.
3. Відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний
Суд України" ( 422/96-ВР ) підставою для конституційного звернення
щодо офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
законів України є наявність неоднозначного застосування положень
Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів України судами
України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на
конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело
до порушення його конституційних прав і свобод.
За правовою позицією Конституційного Суду України
неоднозначність - це застосування органами державної влади
по-різному однієї й тієї самої норми правового акта за однакових
юридично значимих обставин (Ухвала від 12 травня 2010 року
N 31-у/2010) ( v031u710-10 ).
Аналіз конституційного звернення та долучених до нього
матеріалів свідчить, що автор клопотання не навів фактів
неоднозначного застосування органами державної влади положень
Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України. Ухвалюючи закони
України, Верховна Рада України здійснює законотворчу, а не
правозастосовну функцію. Конституційний Суд України, розглядаючи
справу за конституційним зверненням громадянина Бачура М.С. про
офіційне тлумачення положення частини першої статті 38 Конституції
України ( 254к/96-ВР ), відмовив у відкритті конституційного
провадження та висловив позицію, відповідно до якої "Верховна Рада
України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, тому,
ухвалюючи закони, вона здійснювала не правозастосовну, а
законотворчу діяльність. Проте таку діяльність не можна розглядати
як неоднозначне застосування положення частини першої статті 38
Конституції України ( 254к/96-ВР )" (Ухвала від 14 грудня
2006 року N 24-у/2006).
Отже, є підстави для відмови у відкритті конституційного
провадження у справі через невідповідність конституційного
звернення вимогам, передбаченим Конституцією України
( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ). Згідно з пунктом 1 параграфа 51 Регламенту
Конституційного Суду України ( v001z710-97 ) виявлення таких
підстав уже під час розгляду справи зумовлює припинення
конституційного провадження у пленарному засіданні Конституційного
Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 45, 51, 94 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), пунктом 1
параграфа 51 Регламенту Конституційного Суду України
( v001z710-97 ), Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Припинити конституційне провадження у справі за
конституційним зверненням громадянина Коломойського Ігоря
Валерійовича щодо офіційного тлумачення положень частини першої
статті 36, статті 38, частини першої статті 71 Конституції України
( 254к/96-ВР ), частини першої статті 1, частини першої статті 6
Закону України "Про вибори народних депутатів України" від
25 березня 2004 року N 1665-IV ( 1665-15 ) з наступними змінами,
частини першої статті 4, статті 5, частини першої статті 6 Закону
України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від
6 квітня 2004 року N 1667-IV ( 1667-15 ) згідно з пунктом 2
статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного звернення вимогам,
передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вгору