Про визнання недійсним розпорядження
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 20.04.200525/122
Документ va122600-05, поточна редакція — Прийняття від 20.04.2005


 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 

20.04.2005 Справа N 25/122
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 червня 2005 року відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Кравчука Г.А., суддів: Грейц К.В., Дроботової Т.Б., за участю представників: позивача Тарас Ю.А., відповідача Сорока Ю.Ю., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на ухвалу від 04.02.2005 Київського апеляційного господарського суду у справі N 25/122 господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "Оптсбутторг" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним розпорядження, ВСТАНОВИВ:
 
Приватне підприємство "Оптсбутторг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним розпорядження державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва N 81 від 24.03.2003 про внесення змін у визначену платником суму ПДВ.
 
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2004 у справі N 25/122 (суддя Морозов С.М.) позовна заява прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 22.04.2004 і в подальшому неодноразово відкладався.
 
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2004 провадження у справі N 25/122 зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України 1798-12 до вирішення пов'язаної з нею справи N 11/4 господарським судом м. Києва.
 
В зв'язку з набуттям рішенням господарського суду м. Києва у справі N 11/4 згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2004 і усуненням обставин, зумовили зупинення провадження у даній справі ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2004 провадження у справі N 25/122 поновлено, розгляд справи призначено на 27.01.2005 о 16 год. 50 хв.
 
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, не погоджуючись з зазначеною ухвалою від 27.12.2004, подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та зупинити провадження у справі до вирішення справи N 11/4 в касаційній інстанції.
 
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Новікова М.М., суддів Мачульського Г.М., Мартюка А.І.) ухвалою від 04.02.2005 у справі N 25/122 відмовила державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва у прийнятті апеляційної скарги, оскільки Господарським процесуальним кодексом України 1798-12 не передбачено можливості оскарження ухвал про поновлення провадження у справі.
 
Державна податкова інспекція Печерському районі міста Києва, не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2005, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить згадану ухвалу, а також ухвалу від 27.12.2004 суду першої інстанції скасувати як такі, що не відповідають вимогам чинного процесуального законодавства України та Конституції України 254к/96-ВР.
 
Позивач відзив на касаційну скаргу не подав, в судовому засіданні проти її задоволення заперечив.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали скарги у відкритому судовому засіданні, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
 
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України 254к/96-ВР однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
 
Порядок апеляційного оскарження ухвал господарського суду першої інстанції викладений в статті 106 Господарського процесуального кодексу України 1798-12.
 
Як вбачається зі змісту частини 1 згаданої статті, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України 1798-12 та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 2343-12. Слід зазначити, що імперативна відсилка цієї норми стосовно випадків, коли ухвала господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку, а саме, лише "...у випадках, передбачених цим Кодексом", є кінцевою та розширеному тлумаченню не підлягає.
 
Аналогічна норма міститься і в Розділі XII-1 Господарського процесуального кодексу України 1798-12 - Перегляд судових рішень у касаційному порядку, а саме, в частині 1 статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України.
 
Зміст зазначених норм полягає у тому, що ухвала господарського суду підлягає оскарженню лише в тому випадку, коли про це зазначено в тексті самої статті Господарського процесуального кодексу України 1798-12, наприклад, стаття 53 (частина 3), стаття 63 (частина 2), стаття 79 (частина 5), стаття 97 (частина 3) тощо.
 
Колегія суддів констатує, що стаття 79 Господарського процесуального кодексу України 1798-12 регулює як питання зупинення, так і його поновлення. При цьому підстави застосування названих процесуальних процедур окремо закріплені в різних абзацах цієї статті. Так, частиною 2 статті 79 врегульовано порядок зупинення провадження, в той час як порядок поновлення закріплено в частині 3 статті 79. Частиною 4 названої статті встановлено, що про зупинення та поновлення провадження у справі виноситься ухвала. Отже, наведене свідчить про те, що в залежності від мети та бажаних процесуальних наслідків цією статтею врегульовано дві протилежних за суттю процесуальних дії - зупинення провадження та його поновлення.
 
При цьому частина 5 статті 79 ГПК України 1798-12 встановлює можливість оскарження виключно ухвали про зупинення провадження у справі, що свідчить про те, що оскарження ухвали протилежної за змістом процесуальної дії - поновлення провадження у справі, чинним процесуальним законодавством України не передбачена.
 
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" 3018-14 учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне оскарження судового рішення.
 
За таких обставин апеляційний господарський суд правомірно відмовив у прийнятті до розгляду та повернув без розгляду апеляційну скаргу ДПІ на ухвалу, можливість апеляційного оскарження якої не передбачена нормами Господарського процесуального кодексу України 1798-12.
 
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, як ухвала господарського суду міста Києва від 27.12.2004, так, за вищезазначених обставин, і ухвала Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2005 винесені на підставах та у відповідності з чинним процесуальним законодавством України, в зв'язку з чим підстав для їх скасування у касаційній інстанції не вбачається.
 
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України 1798-12, Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
 
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2005 у справі господарського суду міста Києва N 25/122 залишити без змін, а касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва - без задоволення.



вгору