Документ v_620600-09, поточна редакція — Прийняття від 20.11.2009

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
20.11.2009 N 01-08/620
Господарські суди України

Про деякі питання порядку сплати
державного мита з позовів підприємств-резидентів
про стягнення з їх контрагентів-резидентів
заборгованості в іноземній валюті

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питання стосовно
порядку сплати державного мита з позовів підприємств-резидентів
про стягнення з їх контрагентів, які також є резидентами,
заборгованості в іноземній валюті Вищий господарський суд України
звернувся до Державної податкової адміністрації з відповідним
запитом.
Державна податкова адміністрація України листом від
12.11.2009 N 13844/5/17-0316 повідомила таке: "Відповідно до Закону України від 25 червня 1991 року
N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування (із змінами та
доповненнями) державне мито належить до загальнодержавних податків
і зборів (обов'язкових платежів). Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом
Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 ( 7-93 )
"Про державне мито" з відповідними змінами і доповненнями
(далі - Декрет). Статтею 1 Декрету ( 7-93 ) встановлено, що платниками
державного мита на території України є фізичні та юридичні особи
за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають
юридичне значення, уповноваженими на те органами. Перелік об'єктів справляння державного мита наведено у
статті 2, а розміри ставок державного мита - у статті 3 Декрету
( 7-93 ). Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення
документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування,
крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які
подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних
скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх
перегляд за нововиявленими обставинами, яке зараховується до
Державного бюджету України ( 835-17 ) (стаття 6 Декрету) ( 7-93 ). Відповідно до пункту 4 статті 55 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ціна позову про
стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та
національній валюті України відповідно до офіційного курсу,
встановленого Національним банком України на день подання позову. Також, згідно частини другої статті 7 Декрету ( 7-93 ) з
позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній
валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне
мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок
державного мита передбачено в частинах неоподаткованого мінімуму
доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з
урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України,
крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті. Ці
положення викладені і в роз'ясненні президії Вищого арбітражного
суду України від 17.02.94 N 02-5/114 ( v_114800-94 ) "Про деякі
питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати
державного мита" (із змінами та доповненнями і рекомендаціями
президії Вищого господарського суду України), в якому визначено,
що при визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті,
необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні
бути проведені розрахунки між сторонами".
Про викладене повідомляється в порядку інформації.
Заступник Голови Вищого
господарського суду України В.Москаленко



вгору