Про стягнення коштів
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 22.12.200614/443-10/158
Документ v_443600-06, поточна редакція — Прийняття від 22.12.2006


 
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 22.12.2006                                 Справа N 14/443-10/158 
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.02.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
     головуючого судді - Кузьменка М.В.
     суддів: Васищака І.М., Палій В.М.
     розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
     на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.10.2006 та рішення господарського суду Полтавської області від 20.07.2006
     у справі N 14/443-10/158 господарського суду Полтавської області
     за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
     до відповідача Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Полтававодоканал"
     про стягнення 7 499,77 грн.
     за участю представників:
     ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - Бічуков А.В.;
     Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Полтававодоканал" - не з'явилися
     В С Т А Н О В И Л А:
 
     Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом та просила суд стягнути з відповідача - Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Полтававодоканал" 7499,77 грн., у т.ч. 6130,92 грн. основної заборгованості за поставлений у січні-серпні, жовтні-грудні 2001 р. природний газ відповідно до умов договору від 28.12.2000 р. N 22; 674,40 грн. пені за період з 12.08.2004 р. по 30.11.2004 р.; 429,16 грн. штрафу; 209,99 грн. збитків від інфляції; 55,30 грн. в рахунок сплати трьох відсотків річних.
 
     В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати коштів за поставлений природний газ, передбачених умовами договору, укладеного між відповідачем та ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якого у спірних правовідносинах є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (т.1 а.с.2-4).
 
     Відповідач у справі - Полтавське орендне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Полтававодоканал" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, оспорюючи те, що позивач є правонаступником сторони за договором - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Крім того, відповідач вважає, невірним розрахунок заборгованості і стверджує, що заборгованість за спожитий у 2001 р. природний газ становить 2800,32 грн. (т.1 а.с.46-47).
 
     Справа розглядалась судами неодноразово.
 
     Під час нового розгляду заявлених у цій справі вимог, відповідач надав пояснення на позов, відповідно до яких стверджує про відсутність заборгованості за поставлений у 2001 р. природний газ (т.1 а.с.195-196).
 
     Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.07.2006 р. у позові відмовлено (т.1 а.с.205-206).
 
     Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції посилається на пропущення позивачем строку позовної давності.
 
     Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. рішення господарського суду Полтавської області від 20.07.2006 р. залишено без змін (т.2 а.с.30-33).
 
     Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлені позовні вимоги задовольнити.
 
     Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням та не правильним застосування норм матеріального і процесуального права судами обох інстанцій.
 
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, та апеляційна інстанція, переглядаючи судовий акт в апеляційному порядку, встановили, що 28.12.2000 р. між ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі директора Полтавської філії та відповідачем у справі - Полтавським орендним спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням "Полтававодоканал" укладено договір N 22 купівлі-продажу природного газу.
 
     Згідно ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (в редакції, чинній на момент укладення договору), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
 
     Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ), договір (багатостороння угода) є однією з підстав виникнення зобов'язань.
 
     Таким чином, вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін певних прав та обов'язків, визначених ним.
 
     Як встановлено судами, позивач у справі створений на підставі рішення спостережної ради НАК "Нафтогаз України" шляхом реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України", яка є стороною договору, та ДК "Укртрансгаз" в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав, а також обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу Головпобутгаз".
 
     У відповідності з ст. 37 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (чинному на момент прийняття рішення про створення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При цьому, у випадку реорганізації шляхом злиття, майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
 
     Таким чином, суди обґрунтовано, з урахуванням вищенаведеної норми матеріального права, дійшли висновку про те, що позивач є правонаступником сторони за договором, отже, і належним позивачем у справі.
 
     До матеріалів справи також додана додаткова угода N 4 до договору від 28.12.2000 р. N 22, в силу якої замінено сторону за договором - постачальника на ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Полтавської філії (т.1 а.с.132).
 
     За умовами вищевказаного договору, позивачем здійснювалась поставка природного газу у 2001 р., який відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити. Зокрема, протягом січня-серпня, жовтня-грудня 2001 р. передано 27 615 куб. м природного газу.
 
     Спір у даній справі виник у зв'язку з не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим договором в частині оплати природного газу.
 
     В силу ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
 
     Такий же обов'язок визначений і діючими на момент звернення до суду з позовом нормами, а саме п. 1 ст. 193 ГК України ( 436-15 ), ст. 526 ЦК України ( 435-15 ).
 
     За умовами договору (п. 5.1 договору), сторонами встановлений наступний порядок розрахунків - шляхом внесення попередньої оплати 100% вартості газу, який запланований для поставки згідно п. 2.1 договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку місяця поставки газу. При цьому, у випадку сплати суми, яка перевищує вартість фактично спожитого місячного обсягу газу, надлишок суми зараховується як передоплата наступного періоду (п. 5.2 договору); у разі перебору договірного об'єму газу - повний розрахунок здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяця (п. 5.3).
 
     Судами встановлено, що заборгованість за поставлений природний газ складає 6 130,92 грн.
 
     Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ( 435-15 ), правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
 
     В силу ст. 71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (чинному на момент виникнення правовідносин), загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. При цьому, за змістом ст. 80 ЦК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
 
     Згідно ст. 76 ЦК УРСР ( 1540-06 ), перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
 
     Позивачем, встановлений ст. 78 ЦК УРСР ( 1540-06 ), строк позовної давності на момент звернення до суду закінчився, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, з чим вірно погодилась апеляційна інстанція.
 
     Посилання скаржника на те, що строки виконання зобов'язання з оплати природного газу за договором сторонами змінено, безпідставні, оскільки за загальним правилом зімни до договору вносяться шляхом укладення відповідної угоди у тій же формі, що угода, до якої вносяться відповідні зміни чи доповнення (на даний час викладено у ст. 654 ЦК України ( 435-15 ).
 
     За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у цій справі судових актів не має.
 
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А:
 
     постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. у справі N 14/443-10/158 господарського суду Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.
 
 Головуючий суддя                                    М.В.Кузьменко 
Судді І.М.Васищак
В.М.Палій



вгору