Документ v_357600-10, поточна редакція — Прийняття від 23.06.2010

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
Л И С Т
23.06.2010 N 05-05/357
Господарським судам України

Останнім часом трапляються випадки безпідставного припинення
господарськими судами провадження у спорах щодо оскарження рішень
органів місцевого самоврядування, пов'язаних з розпорядженням
земельними ділянками.
У зв'язку з цим доводимо до відома та врахування в роботі
мотиви постанови Верховного Суду України, прийнятою колегією
суддів Судової палати в адміністративних справах 27 квітня 2010 р.
у справі N 21-2328во09 за позовом ТОВ "Агрофірма "Рубежівська"
до Бучанської міської ради Київської області, треті
особи - ПП "Деліція+", Мале приватне підприємство "Октавіан", про
визнання дій протиправними та скасування рішень. Предметом спору у
цій справі були рішення міської ради про дозвіл на виготовлення
технічної документації по оформленню договору оренди земельної
ділянки, про затвердження проекту відведення земельної ділянки для
будівництва та обслуговування кондитерського цеху, про дозвіл на
викуп земельної ділянки та про затвердження звіту про грошову
оцінку земельної ділянки. У підставу позову позивач посилався на
порушення його права власності на земельну ділянку.
Вирішуючи спір по суті, адміністративні суди трьох інстанцій
керувались тим, що ця справа є адміністративною. Верховний Суд
України ухвалу Вищого адміністративного суду України у цій справі
скасував і провадження у справі припинив з мотивів непідвідомчості
справи адміністративним судам. Зокрема, господарським судам
необхідно враховувати наступні правові позиції, викладені в
постанові Верховного Суду України по вказаній справі.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних
чи юридичних осіб з органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом
яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих
органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при
здійсненні владних управлінських функцій.
Земельні відносини поділяються на публічні і приватні.
Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як
публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними,
господарськими).
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права
та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої
компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України)
( 435-15 ).
Рада у справі, що розглядається, виступає як суб'єкт
цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й
інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження
земельною ділянкою, яка перебувала у її власності, Рада відповідно
до статті 5 ЗК ( 2768-14 ) має рівні права з громадянами та
юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо
володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при
здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним
суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію
права розпоряджатися землею. У даному випадку відсутня
підпорядкованість одних учасників земельних правовідносинам
(ТОВ "Агрофірма Рубежівська", ПП "Деліція+" та МПП "Октавіан")
іншому (Рада), яка має місце під час здійснення органом місцевого
самоврядування владних управлінських функцій.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право
власності є непорушним. Ці положення Основного Закону
( 254к/96-ВР ) кореспондуються з пунктом "в" статті 5 ЗК
( 2768-14 ), згідно з яким земельне законодавство базується на
принципі невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними
особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння,
користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених
законом.
Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права
власності та на спірну земельну ділянку підстав його набуття. Рада
як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього
права в порядку, встановленому законом. Разом із цим, Рада владних
управлінських функцій не здійснювала і суб'єктом владних
повноважень у цих відносинах не виступала. Ураховуючи викладене,
адміністративні суди дійшли помилкового висновку, що позов,
предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі
сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав
на неї, може бути розглянутий за правилами КАС ( 2747-15 ).
Заступник Голови Вищого
господарського суду України А.Й.Осетинський



вгору