Документ v_350600-02, поточна редакція — Прийняття від 26.03.2002

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
N 01-8/350 від 26.03.2002
Господарські суди України

Про деякі питання практики визначення підсудності справ та
передачі справ з одного господарського суду до іншого
господарського суду

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних
із визначенням територіальної та виключної підсудності справ і
передачею справ з одного господарського суду до іншого
господарського суду, Вищий господарський суд України вважає за
необхідне повідомити таке.
1. Відповідно до частини першої статті 15 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК) справи зі
спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними розглядаються
господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за
договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як:
передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші
тощо. У зв'язку з цим постало питання щодо визначення
територіальної підсудності справ зі спорів про визнання договорів
недійсними за позовами осіб, які не є сторонами у цих договорах
(прокурорів, органів державної податкової служби тощо), коли
відповідачами зазначено обидві сторони того чи іншого договору. Якщо договором, який є предметом спору, передбачено
відповідні обов'язки обох сторін то територіальна підсудність у
таких випадках має визначатися згідно з частиною третьою статті 15
ГПК ( 1798-12 ), і розгляд справи здійснюється тим господарським
судом, до якого звернувся позивач.
2. Частина третя статті 16 ГПК ( 1798-12 ) відносить справи
зі спорів, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган
виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації, до підсудності
господарського суду міста Києва. З огляду на це виникає питання про визначення підсудності
відповідних справ у разі, коли позивач зазначає центральний орган
виконавчої влади або державну адміністрацію як відповідача поряд з
іншими відповідачами без достатніх на це підстав. Якщо позивач з якихось причин вважає, що одним із
відповідачів зі справи має бути центральний орган виконавчої влади
або державна адміністрація і у зв'язку з цим позовна заява
подається до господарського суду міста Києва, або у разі передачі
відповідної справи іншим господарським судом до цього суду,
останній у процесі підготовки справи до розгляду за згодою
позивача вправі вирішити питання про виключення центрального
органу виконавчої влади або державної адміністрації з числа
відповідачів (стаття 24 ГПК). Якщо у такому випадку справа стала
підсудною іншому господарському суду вона згідно із частиною
третьою статті 17 ГПК ( 1798-12 ) має бути розглянута
господарським судом міста Києва.
3. У судовій практиці набули поширення факти залучення
місцевим господарським судом після порушення провадження у справі
центрального органу виконавчої влади або державної адміністрації
як відповідача поряд з іншими відповідачами згідно з пунктом 1
статті 65 ГПК ( 1798-12 ). Проте у багатьох випадках такі дії не
викликані дійсною необхідністю участі у справі названих органів і
фактично направлені на штучну зміну підсудності справи і, як
наслідок, надсилання її на розгляд до господарського суду міста
Києва. Звертаємо увагу господарських судів на неприпустимість
необгрунтованого залучення до участі у справі центральних органів
виконавчої влади або державних адміністрацій.
Голова Вищого господарського
суду України Д.Притика



вгору