Документ v_278600-08, поточна редакція — Прийняття від 23.12.2008

           ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ 
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
23.12.2008 N 04-5/278
Господарським судам України

Про деякі питання практики вирішення спорів,
що виникають з договорів на обслуговування
залізничних під'їзних колій

З метою забезпечення однакової і правильної судової практики
вирішення спорів, пов'язаних із укладанням, внесенням змін,
розірванням договорів про обслуговування під'їзних колій між
власниками та залізницею, а також контрагентами між собою,
президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне
дати такі рекомендації.
1. Загальні положення
1.1. Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому
числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт"
( 232/94-ВР ), Цивільним ( 435-15 ) та Господарським кодексами
України ( 436-15 ), іншими актами законодавства України. Основні
правові, економічні та організаційні засади діяльності
залізничного транспорту загального користування визначено Законом
України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ). Відповідно до частини другої статті 9 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (далі - ЦК України) законом можуть бути
передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері
господарювання. Статтею 307 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (далі -
ГК України), яка кореспондується зі статтею 908 ЦК України
( 435-15 ), передбачено, що умови перевезення вантажів окремими
видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів
господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними
кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими
актами та правилами, що видаються відповідно до них. Частина четверта статті 307 ГК України ( 436-15 ) визначає,
що порядок укладення довгострокових договорів встановлюється
відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або
правилами перевезень.
1.2. Транспортне законодавство України розмежовує залізничний
транспорт загального користування та залізничні під'їзні колії.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) та ст. 64 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) до
залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із
загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, і які
належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам
незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам
підприємницької діяльності. Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування
одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним
транспортом загального користування.
1.3. Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) встановлює, що нормативні документи, що визначають
порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного
транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці,
забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій
іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки,
санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є
обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території
України. Статут залізниць України (далі - Статут залізниць) згідно зі
статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98
N 457 ( 457-98-п ) з подальшими змінами та доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 N 1510
( 1510-2002-п ) та від 25.12.2002 N 1973 ( 1973-2002-п ). Статтею 5 Статуту залізниць ( 457-98-п ) на Міністерство
транспорту України (далі - Мінтранс, Мінтрансзв'язку України)
покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов
навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних
документів. Загальні правові положення щодо експлуатаційної роботи на
залізничних під'їзних коліях, взаємовідносин залізниць і власників
колій передбачені у статті 21 Закону України "Про залізничний
транспорт" ( 273/96-ВР ) і у розділі 4 Статуту залізниць
( 457-98-п ). Детальна регламентація відповідних відносин міститься у
Правилах обслуговування залізничних під'їзних колій (далі -
Правила обслуговування колій), затверджених наказом Мінтрансу
України від 21.11.2000 року N 644 ( z0875-00 ) та зареєстрованих
Міністерством юстиції України 24.11.2000 за N 875/5096. Крім того, експлуатація під'їзних колій регулюється іншими
нормативними актами, зокрема, це наказ Міністерства транспорту
України від 15.11.99 N 551 ( z0828-99 ) "Про затвердження Збірника
тарифів на перевезення вантажів залізничними під'їзним транспортом
України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього
Збірника", який встановлює порядок нарахування та розміри зборів
за подачу та забирання вагонів, вантажно-розвантажувальні,
маневрові роботи, тощо.
1.4. Водночас кожна залізнична колія має свої особливості,
які впливають на умови експлуатації (довжина, профіль, наявність у
власника колії власних локомотивів, переробна спроможність
вантажних механізмів, ємність та розташування складських приміщень
тощо), тому передбачити і врегулювати в загальних нормах
особливості експлуатаційної роботи на окремих під'їзних коліях
неможливо. Відтак згідно зі статтею 71 Статуту залізниць
( 457-98-п ) взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і
умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються
договором, в якому має бути обумовлений зміст взаємних зобов'язань
сторін з урахуванням особливостей експлуатаційної роботи на
під'їзній колії.
1.5. Відповідно до пункту 1.7 Правил обслуговування колій
( z0875-00 ) залізниці за погодженням з "Укрзалізницею" можуть на
прохання підприємств передавати їм в оренду залізничні колії, які
за умовами обслуговування і використання прирівнюються до
під'їзних колій, що належать підприємствам. Передача таких колій в
оренду здійснюється згідно з нормами Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) і оформлюється
договором між залізницею та орендарем. У договорі встановлюються
розміри орендної плати, умови і строки її внесення та інші умови
згідно з чинним законодавством. На підставі цього договору і на
термін його дії укладається договір про подачу та забирання
вагонів.
1.6. Відповідно до ст. 71 Статуту ( 457-98-п ) та п. 2.1
Правил обслуговування залізничних під'їзних колій ( z0875-00 )
взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови
експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором на
експлуатацію залізничної колії або договором на подачу та
забирання вагонів.
1.7. У статті 73 Статуту залізниць ( 457-98-п ) передбачено,
що порядок обслуговування контрагентів-підприємств, що мають у
межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади
або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється
договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між
контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна
колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами
контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство,
якому належить залізнична під'їзна колія. У разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом
залізниці між залізницею і кожним контрагентом укладається договір
на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування
здійснюються безпосередньо між ними. Для суб'єктів господарювання, які взяли на себе функції
приймання вагонів від залізниці, подачі їх під навантаження
(розвантаження) вантажовідправникам (вантажоодержувачам) та
повернення залізниці навантажених або порожніх вагонів, операції з
вагонами є господарською діяльністю. В цьому випадку саме
зазначені суб'єкти виступають перед залізницею як користувачі
вагонів. В інших випадках згідно із статтею 119 Статуту залізниць
( 457-98-п ) користувачами вагонів є вантажовідправники,
вантажоодержувачі, порти, організації, установи,
громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, які забирають
вагони від залізниці своїми локомотивами або яким вагони подаються
локомотивом залізниці. Розрахунки, пов'язані з амортизацією залізничних під'їзних
колій, за участь контрагента у ремонті та утриманні колій у всіх
випадках здійснюється безпосередньо між підприємством і його
контрагентом.
2. Спори, що виникають при укладенні договору
2.1. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про залізничний
транспорт" ( 273/96-ВР ) відносини підприємств залізничного
транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і
умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не
належить до залізничного транспорту загального користування,
визначаються Статутом залізниць та укладеними на його основі
договорами. Договори, що укладаються сторонами, повинні відповідати
типовим договорам. Згідно з приписами частини другої статті 179 ГК України
( 436-15 ) уповноважені органи виконавчої влади можуть
рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови
господарських договорів (примірні договори). Мінтранс України наказом від 21.11.2000 N 644 ( z0875-00 ),
затвердив Правила обслуговування залізничних під'їзних колій з
додатками до цих Правил, якими є: Договір про експлуатацію
залізничної під'їзної колії, Договір про подачу та забирання
вагонів, Договір між залізницею і морським (річковим) портом про
обробку вагонів з вантажами та Тимчасова угода про подачу та
забирання вагонів на під'їзну колію, що будується. Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України
( 436-15 ) при укладенні господарських договорів сторони можуть
визначати зміст договору, рекомендованого органом управління
суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними
договорів. При укладенні договорів на обслуговування під'їзних
колій ці договори повинні відповідати типовим договорам, наведеним
у додатках до Правил обслуговування під'їзних колій (розділ 12
Правил перевезень вантажів). Сторони мають право у договорі передбачити додаткові умови,
які не вказані в типових договорах, якщо ці умови не суперечать
Статуту залізниць ( 457-98-п ), Правилам перевезень, типовим
договорам та ЄТП.
2.2. Відповідно до статті 15 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК) справи у спорах, що
виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських
договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними
розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони,
зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони
певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати
послуги, сплатити гроші тощо. Таким чином, територіальна підсудність спорів що виникають
при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів про
обслуговування під'їзних колій, визначається за місцезнаходженням
залізниці, зобов'язаної надати послуги по обслуговуванню під'їзних
колій. У разі, якщо залізницю представляє уповноважений нею
відособлений підрозділ, то у відповідності із частиною 4 ст. 15
ГПК України ( 1798-12 ) територіальна підсудність спору
визначається залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу
залізниці. Якщо позов поданий до юридичної особи в господарський суд за
місцезнаходженням відособленого підрозділу, якому надане право
здійснювати від імені юридичної особи повноваження сторони зі
справи, господарський суд розглядає спір по суті. У разі
відсутності таких повноважень позовні матеріали або справа
надсилаються за підсудністю в господарський суд за
місцезнаходженням юридичної особи.
2.3. Статтею 184 ГК України ( 436-15 ) встановлено, що
укладення господарських договорів на основі типових договорів
повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179
цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді
єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 ГК
України та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими
актами щодо застосування примірного або типового договору. Відповідно до вимог статті 179 ГК України ( 436-15 ) при
укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст
договору на основі зазначених законодавством обов'язкових умов
договорів, але мають право конкретизувати умови договорів. Даною статтею встановлено, що укладення господарського
договору є обов'язковим для сторін, в тому числі, якщо існує пряма
вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних
категорій суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання, які
забезпечують споживачів електроенергією, зв'язком, послугами
залізничного та інших видів транспорту, зобов'язані укладати
договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Виходячи з цього, укладання договору про експлуатацію
під'їзної колії, договору про подачу та забирання вагонів є
обов'язковим для залізниці за наявності технічної можливості у
залізниці та власників під'їзної колії надавати послуги,
передбачені типовою формою договору.
2.4. Відповідно до статті 71 Статуту залізниць ( 457-98-п )
взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови
експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором
про експлуатацію залізничної колії (договором про подачу та
забирання вагонів). Порядок подачі і забирання вагонів і
контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється
договором про експлуатацію залізничної колії (договором про подачу
та забирання вагонів).
2.5. У відповідності з Правилами обслуговування залізничних
під'їзних колій ( z0875-00 ) залізниця спільно з підприємством
провадить обстеження під'їзної колії і її технічного оснащення,
яке передує укладенню Договору про експлуатацію під'їзної колії,
Договору про подачу та забирання вагонів. Акт обстеження
підписують уповноважені представники залізниці і підприємства. У разі незгоди з даними, які внесено до акта обстеження,
представник підприємства, який бере участь в обстеженні,
зобов'язаний підписати акт і внести до нього свої мотивовані
зауваження. Для встановлення фактичних умов роботи під'їзної колії
господарський суд, який розглядає розбіжності за договором, може
зобов'язати сторони провести додаткове обстеження під'їзної колії
і за його результатами скласти новий акт.
2.6. Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються
між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування
під'їзної колії власним або орендованим локомотивом власника
колії. Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між
залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом
залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів. Договори розробляються з урахуванням технології роботи
під'їзної колії і технології роботи станції примикання, або з
урахуванням єдиних технологічних процесів (далі - ЄТП). Проект договору розробляється залізницею на підставі Акта
обстеження під'їзної колії (додаток N 4 до Правил обслуговування
під'їзних колій) ( z0875-00 ) та ЄТП. Справи зі спорів, які виникають при укладенні договорів з
умов, визначених у погодженому сторонами у встановленому порядку
ЄТП, підлягають розгляду в господарських судах на загальних
підставах, але рішення по спірним пунктам договору господарські
суди мають приймати у цілковитій відповідності із ЄТП.
2.7. Розбіжності між сторонами, що виникають при укладенні
Акта обстеження ( z0875-00 ) або розробки ЄТП, не можуть бути
предметом окремого розгляду в господарських судах, оскільки ЄТП не
є договором. Порядок узгодження розбіжностей, які виникають по Єдиному
технологічному процесу роботи під'їзної колії і станції
примикання, врегульований пунктом 6 Правил обслуговування
залізничних під'їзних колій. При цьому пункт 6.4 Правил
обслуговування залізничних під'їзних колій ( z0875-00 ) встановлює
обов'язок "Укрзалізниці" спільно з власником під'їзної колії у
місячний термін після одержання протоколу розглянути викладені в
ньому розбіжності і прийняти рішення щодо їх урегулювання. Оскільки пункт 6.4 Правил обслуговування залізничних
під'їзних колій ( z0875-00 ) не визначає, що рішення
"Укрзалізниці" щодо урегулювання розбіжностей є остаточним і
оскарженню не підлягає, то розбіжності та неузгодженості позицій
сторін щодо положень Акта обстеження або ЄТП мають розглядатися
судами при розгляді розбіжностей по проекту договору. Господарським судам слід мати на увазі, що наявність
узгодженого сторонами ЄТП не є обов'язковою умовою укладення
договору між залізницею та суб'єктом господарювання, який
користується її послугами, а відсутність повністю узгодженого ЄТП
не є обставиною, яка виключає можливість вирішення
переддоговірного спору господарським судом по суті.
2.8. Згідно зі статтею 75 Статуту залізниць ( 457-98-п ) у
договорах про експлуатацію залізничної під'їзної колії і в
договорах про подачу та забирання вагонів повинні враховуватись
вантажні фронти, умови і терміни навантаження маршрутів, а також
можливість використання під'їзних колій для потреб залізниці. Вантажний фронт визначається кількістю вагонів, яку можна
встановити за довжиною складської колії, що може бути використана
для одночасного навантаження або розвантаження однорідних
вантажів. Фронт механізованого навантаження та розвантаження
визначається залежно від кількості механізмів, а також можливості
їх пересування вздовж фронту або пересування вагонів під
механізмами. Від кількості механізмів залежить кількість вагонів, з якими
одночасно можуть виконуватись навантажувально-розвантажувальні
операції. Кількість механізмів встановлюється під час обстеження
під'їзної колії і його технічного оснащення, відображається в Акті
обстеження ( z0875-00 ) і є підставою для розрахунку максимальної
та середньодобової переробної здатності вантажного фронту згідно з
пунктом 1.2.3 Методики розробки ЄТП роботи під'їзних колій і
станцій примикання. Однак вантажний фронт визначається кількістю вагонів, які
можна поставити на колію, де може виконуватися одночасне
вивантаження або навантаження однорідних вантажів, тобто кількістю
вагонів, з якими можна проводити вантажні операції без додаткових
маневрових перестановок. Розрахунковий час перебування вагонів на
вантажному фронті при подачі вагонів локомотивом залізниці
визначається у відповідності з пунктом 3.1 Порядку визначення часу
знаходження вагонів на вантажних фронтах Методики розробки ЄТП
роботи під'їзних колій і станції примикання.
2.9. Приписи частини четвертої ст. 307 ГК України ( 436-15 )
встановлюють, що порядок укладення довгострокових договорів
встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними
статутами або правилами перевезень. Саме такими договорами є
договори про експлуатацію під'їзної колії та договори про подачу
та забирання вагонів. Стаття 71 Статуту залізниць ( 457-98-п ) встановлює, що
порядок розроблення та форми договорів про експлуатацію
залізничної під'їзної колії та договорів про подачу та забирання
вагонів встановлюються Правилами. Пункт 3.4 Правил обслуговування під'їзних колій ( z0875-00 )
(розділ 12 Правил перевезень вантажів) регламентує порядок
укладання договору про експлуатацію під'їзної колії та договору
про подачу та забирання вагонів, а також додаткових угод до
договору, його продовження, доповнення або часткові зміни. Згідно з цим пунктом проект договору розробляється
залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору
надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і
повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін.
Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з
посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі
пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового
відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні
договору у підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов,
то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол
розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці
одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей
обумовлюється в договорі при його підписанні. У разі неповернення
залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін
договір набирає чинності в редакції залізниці; - залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання
цього протоколу розбіжностей зобов'язана призначити день розгляду
розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у
десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за
10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний
термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає
чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття
представника підприємства у призначений термін для розгляду
розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці; - розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються
новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду
передаються залізницею до господарського суду. Якщо в зазначений
термін розбіжності не будуть направлені до господарського суду, то
договір набуває чинності в редакції підприємства. Суди у розгляді справ про укладення договорів про
експлуатацію під'їзних колій (про подачу та забирання вагонів)
повинні перевіряти дотримання сторонами цих строків, оскільки у
разі пропуску однією із сторін встановленого строку договір
набирає чинності автоматично в редакції іншої сторони, а відтак,
буде відсутній предмет спору. Оскільки пункт 3.4 Правил обслуговування під'їзних колій
( z0875-00 ) не встановлює вимог певної форми вчинення дій, як от
лише письмово з повідомленням про вручення або інше, то
господарським судам належить оцінювати докази виконання сторонами
вимог цього пункту у відповідності із нормами статей 32 та 33 ГПК
( 1798-12 ). Під час перевірки дотримання сторонами зазначених строків
господарським судам необхідно враховувати приписи статті 254 ЦК
України ( 435-15 ), зокрема: якщо останній день строку припадає на
вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення строку є
перший за ним робочий день.
2.10. Порядок укладання договорів, встановлений пунктом 3.4
Правил обслуговування колій ( z0875-00 ), відрізняється від
загального порядку укладання договорів, установленого статтею 181
ГК України ( 436-15 ), тим, що на сторону, яка порушила строки для
вчинення певних дій з укладення договору покладаються наслідки:
договір вступає в силу в редакції іншої сторони. Господарським судам, вирішуючи питання про дотримання
сторонами порядку укладання договорів про експлуатацію під'їзної
колії та договору про подачу та забирання вагонів, слід мати на
увазі, що у відповідності із частиною четвертою статті 307 ГК
України ( 436-15 ) перевагу має спеціальне транспортне
законодавство над загальними нормами щодо укладання договорів,
встановленими у статті 181 ГК України.
2.11. Хоча пункт 3.4 Правил обслуговування колій ( z0875-00 )
передбачає, що проект договору розробляється залізницею, це не
позбавляє вантажовласника або власника під'їзної колії у разі
ухилення залізниці від виконання цього обов'язку розробити свій
проект договору та звернутись з ним до залізниці.
2.12. Господарським судам, приймаючи рішення у справах даної
категорії, слід дотримуватись, зокрема, вимог частини третьої
статті 84 ГПК ( 1798-12 ), та у спорі, що виник при укладанні або
зміні договору, в резолютивній частині вказувати рішення з кожної
спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір -
умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням
на поданий позивачем проект договору.
2.13. У вирішенні спорів щодо дійсності чи недійсності
договорів на обслуговування під'їзної колії господарським судам
слід виходити із загальних засад статті 16 ЦК України ( 435-15 )
щодо обрання належного та ефективного способу захисту свого права,
а також враховувати, що угода, підписана від імені юридичної особи
особою, не уповноваженою на укладення угоди, створює, змінює і
припиняє цивільні права та обов'язки для особи, яку представляють,
лише у разі подальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить
угоду дійсною з моменту її укладення. Доказами такого схвалення
можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди
або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди, зокрема,
прийняття від залізниці та оброблення вагонів на під'їзній колії.
У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів
відсутності належних повноважень представника на укладення угоди
задоволенню не підлягає.
3. Спори, пов'язані з виконанням договорів
3.1. Чинним законодавством передбачено, що вантажовласники,
які користуються послугами залізничного транспорту, повинні
забезпечити навантаження та вивантаження вагонів протягом доби та
у всі дні тижня, в тому числі у вихідні та святкові дні.
3.2. У випадку коли порожні вагони, що були виділені
залізницею контрагенту, власник під'їзної колії не подав цьому
контрагенту, через що з останнього було стягнуто залізницею штраф
за невиконання плану перевезень, контрагент вправі звернутись на
загальних підставах до господарського суду з позовом про стягнення
з власника під'їзної колії збитків, спричинених сплатою штрафу.
3.3. У відповідності із статті 119 Статуту залізниць
( 457-98-п ) власник під'їзної колії, який своїм локомотивом
забирає у залізниці вагони та подає їх своїм контрагентам для
навантаження-вивантаження, за весь час знаходження вагонів на
під'їзній колії сплачує залізниці плату за користування вагонами у
порядку, встановленому правилами користування вагонами і
контейнерами.
3.4. Відповідно до норм транспортного законодавства плату за
користування вагонами залізниці повинен сплачувати власник
під'їзної колії, який забирає вагони від залізниці та своїм або
орендованим локомотивом подає їх своїм контрагентам, і який має
право в договорах зі своїми контрагентами на транспортне
обслуговування передбачати умови щодо порядку стягнення внесеної
ним плати за користування вагонами, які знаходились в користуванні
контрагентів. Контрагент, для якого власник під'їзної колії своїм
локомотивом подає вагони на фронти навантаження-вивантаження,
зобов'язаний сплатити власникові під'їзної колії плату за
користування вагонами за час від прийому цих вагонів від власника
під'їзної колії до їх фактичного повернення власникові під'їзної
колії згідно з умовами укладеного між ними договору.
4. Спори, пов'язані з внесенням змін
та розірванням договорів
4.1. Відповідно до статті 651 ЦК України ( 435-15 ) (яка є
загальною нормою права) зміна або розірвання договору допускається
лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або
законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду
на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору
другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або
законом. Згідно з частиною четвертою статті 188 ГК України ( 436-15 )
у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання)
договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з
урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право
передати спір на вирішення суду. Господарським судам слід враховувати: якщо сторони не
заперечували проти внесення змін до договору, частково ці
розбіжності узгодили між собою, а спір виник у результаті
розбіжностей щодо тексту змін, які сторони пропонували внести до
договору, які вони не узгодили і передали на розгляд суду, то спір
має бути вирішений судом по суті.
4.2. Водночас, окрім Господарського ( 436-15 ) та Цивільного
кодексів України ( 435-15 ) існує спеціальне законодавство, яке
регулює відносини, пов'язані із залізничними перевезеннями. У пункті 3.4 Правил обслуговування під'їзних колій
( z0875-00 ) передбачено порядок врегулювання розбіжностей, які
виникають при укладанні договору. Такий само порядок поширюється і
на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення
або часткові зміни. Таким чином, зазначеною спеціальною нормою не встановлено
обмежень щодо можливості внесення змін до чинних договорів, у тому
числі шляхом укладення додаткової угоди. Вирішуючи спори даної категорії, господарським судам слід
враховувати, що залізниця є суб'єктом природної монополії і не
може відмовляти суб'єктам господарської діяльності в наданні
послуг з перевезення вантажів або розривати вже укладені договори
без згоди контрагента та з підстав, що не передбачені
законодавством.
4.3. Стаття 4 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) встановлює, що управління залізницями та іншими
підприємствами залізничного транспорту, що належать до
загальнодержавної власності, здійснюється органом управління
залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного
транспорту України "Укрзалізниця", підпорядкованим Мінтрансзв'язку
України. Стаття 7 Статуту залізниць ( 457-98-п ) установлює, що
залізниці здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, багажу,
вантажобагажу і пошти між станціями, відкритими для виконання
відповідних операцій. Станції можуть відкриватися для проведення
усіх або окремих операцій. Відкриття чи закриття станцій для здійснення усіх чи окремих
операцій провадиться "Укрзалізницею" після публікації про це у
Збірнику правил перевезень і тарифів залізничного транспорту
( z0828-99 ). При цьому відкриття чи закриття станцій для
здійснення усіх чи окремих операцій не потребує погодження з
власниками під'їзних колій, які через цю станцію примикання
користуються послугами залізниці. Однак відкриття чи закриття станцій для здійснення усіх чи
окремих операцій може бути підставою для укладання нового договору
на обслуговування під'їзної колії або внесення змін до чинного
договору, оскільки в цьому випадку можуть змінюватись умови
обслуговування під'їзної колії.
5. Взаємовідносини між власниками під'їзних
колій та їх контрагентами
5.1. Статтею 73 Статуту залізниць ( 457-98-п ) установлено,
що порядок обслуговування контрагентів-підприємств, що мають у
межах залізничної колії іншого підприємства свої склади або
залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється
договорами, що укладаються без участі залізниці. Таким чином,
укладання договорів між такими власниками залізничних колій і
названими підприємствами, Статутом залізниць та Правилами
перевезень не врегульовано.
5.2. З огляду на статтю 319 ЦК України ( 435-15 ) власник не
може використовувати право власності на шкоду правам інших
власників. Оскільки власники залізничних під'їзних колій здійснюють
транспортне обслуговування підприємств, і їх залізничні під'їзні
колії з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною
рейковою колією, укладання власником під'їзної колії договору про
транспортне обслуговування підприємств - контрагентів є
обов'язковим. Укладення даного виду договорів передбачено чинним
законодавством, а саме: згідно з пунктами 6 та 7 статті 179 ГК
України ( 436-15 ) суб'єкти господарювання, які забезпечують
споживачів, зазначених у частині першій цієї статті,
електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів
транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші
суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої
продукції (послуг). При цьому господарським судам слід враховувати, що не лише
залізниця по відношенню до власників під'їзних колій виступає як
природний монополіст, але й власники під'їзних колій по відношенню
до своїх контрагентів також можуть виступати як монополісти, якщо
за умовами експлуатації під'їзної колії контрагент не може
отримати залізничні вагони на свої колії до місць
навантаження-вивантаження інакше, як шляхом проїзду через під'їзну
колію власника.
5.3. У силу приписів статті 15 ГПК ( 1798-12 ) спори, що
виникають при укладанні договорів між власниками під'їзних колій
та їх контрагентами, підлягають розгляду у господарському суді за
місцем знаходження власника під'їзної колії.
5.4. У вирішенні спорів даної категорії судам необхідно
враховувати законодавче регулювання встановлення та зміни вартості
надання таких послуг. У постанові Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548
( 1548-96-п ) "Про встановлення повноважень органів виконавчої
влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін
(тарифів)" визначено, що Мінтрансзв'язку України за погодженням з
Мінекономіки та Мінфіном встановлює тарифи на перевезення вантажів
залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними
послуги. Вартість послуг з подачі та забирання вагонів, які надають
власники під'їзних колій своїм контрагентам, не є регульованою. Відповідно до статті 627 ЦК України ( 435-15 ) сторони є
вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з
врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та
справедливості. Відповідно до пункту другого статті 632 ЦК України
зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і
на умовах, встановлених законом або договором. Однак власники під'їзних колій не повинні порушувати Закон
України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ),
зловживати монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг
під'їзних залізничних колій в межах свого району та встановлювати
завищені тарифи та ціни на ті послуги, які ними надаються.
5.5. Господарським судам слід мати на увазі, що стаття 73
Статуту залізниць ( 457-98-п ), яка встановлює договірну форму
обслуговування контрагентів-підприємств, не є імперативною нормою
і не забороняє сторонам у разі, коли вони не скористалися
передбаченою цією статтею можливістю укласти договір про
розрахунки, пов'язані з амортизацією та утриманням під'їзної
колії, укласти інший договір, передбачений цивільним
законодавством - оренди, надання послуг, сервітуту тощо.
Голова Вищого господарського
суду України С.Демченко



вгору