Про визнання договору недійсним
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 24.01.20072/147
Документ v_147600-07, поточна редакція — Прийняття від 24.01.2007

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2007 Справа N 2/147
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 29.03.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
20.07.2006 року у справі N 2/147 за позовом Відкритого
акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" до Дочірньої
компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", третя особа -
Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" про визнання
договору недійсним, В С Т А Н О В И В:
У липні 2007 року позивач звернувся до господарського суду
Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача про
визнання недійсним договору на постачання природного газу від
19.03.2001 року N 10/1-561 у зв'язку з відсутністю у сторін
договору повноважень на його укладення.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач
уточнив заявлені вимоги і просив визнати спірний договір недійсним
на підставі п.2 ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) та ст.ст. 215, 626
ЦК України.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
25.01.2006 року в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
20.07.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що оскаржені судові
рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального
права, і тому просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким
позов задовольнити.
Відзиви від відповідача та третьої особи до суду не
надходили.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2001 року між
Дочірньою компанією "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" (постачальник) та ВАТ "Івано-Франківськгаз" (покупець)
було укладено договір N 10/1-561 про постачання природного газу в
2001 році, за умовами якого постачальник зобов'язався передати
покупцеві в квітні 2001 року газ в обсязі 260094 т. куб. м.
загальною вартістю 51870356 грн., а покупець - прийняти та
оплатити газ на умовах даного договору.
За актами передачі-приймання природного газу від
28.04.2001 року та від 31.05.2001 року за зазначеним договором
відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у квітні
2001 року в обсязі 56967,684 куб. м і в травні 2001 року в обсязі
92204,316 куб. м.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
29.07.2005 року у справі N 2/4, яке набрало законної сили, позов
Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до
Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" про
стягнення заборгованості за поставлений природний газ за договором
N 10/1-561 від 19.03.2001 року задоволено.
Відповідно до ст. 63 ЦК УРСР ( 1540-06 ) угода, укладена від
імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або
з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні
права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі
дальшого схвалення угоди цією особою.
Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить
угоду дійсною з моменту її укладення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що обома сторонами
були здійснені фактичні дії на виконання спірного договору і це
ґрунтується на матеріалах справи.
Таким чином, відбулося наступне схвалення спірної угоди з
боку обох сторін, що робить цю угоду дійсною з моменту її
укладення.
До того ж, відповідач є правонаступником особи постачальника
природного газу, що уклала спірну угоду з позивачем і на час
укладення цієї угоди зазначена особа не була виключена з єдиного
державного реєстру підприємств.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з
яким погодився і суд апеляційної інстанції, про відсутність
правових підстав для визнання недійсним спірного договору й
обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Разом з тим, з мотивувальної частини постанови апеляційного
суду підлягає виключенню обґрунтування щодо строку позовної
давності, оскільки встановивши, що позов не доведений, суд у
рішенні зазначає про відмову в задоволенні позову саме з цих
підстав, а не за пропуском строку позовної давності.
За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення, виключивши з
мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції
посилання на строк позовної давності.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Івано-Франківськгаз" залишити без задоволення, а постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 року -
без змін, виключивши з її мотивувальної частини посилання на строк
позовної давності.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук



вгору