Документ v4584323-06, поточна редакція — Прийняття від 05.07.2006

                   МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 
Департамент державної виконавчої служби
Л И С Т
05.07.2006 N 25/7-33-4584

Щодо визначення єдиного порядку реалізації
заставленого нерухомого майна
у процедурі виконавчого провадження

Департаментом державної виконавчої служби з метою визначення
єдиного порядку реалізації заставленого нерухомого майна у
процедурі виконавчого провадження повідомляється наступне.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про
іпотеку" ( 898-15 ). Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві
положення" даного Закону законодавчі та інші нормативно-правові
акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у
частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно статті 575 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні
заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші
окремі види застав встановлюються законом.
За загальним правилом новий акт законодавства застосовується
до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після
набрання ним чинності.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів
(посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому
виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає
Закон України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється
державним виконавцем з урахуванням положень Закону України
"Про іпотеку" ( 898-15 ) (частина восьма статті 52 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 )).
Зокрема, частинами першою та другою статті 41 Закону України
"Про іпотеку" ( 898-15 ) визначено, що реалізація предмета
іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за
виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не
передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у
межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), з дотриманням
вимог цього Закону.
Організація продажу предмета іпотеки покладається на
спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі
органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої
організації належить іпотекодержателю.
З урахуванням вищенаведеного, іпотекодержатель при примусовій
реалізації предмета іпотеки за договором застави нерухомого майна,
укладеним до набрання чинності Закону України "Про іпотеку"
( 898-15 ), має право вибору спеціалізованої організації, яке у
нього виникло з набранням чинності Законом України "Про іпотеку".
Закон України "Про заставу" ( 2654-12 ) не може бути
застосований при примусовій реалізації предмета іпотеки, оскільки
він не регулює відносини, пов'язані з іпотекою.
Даний лист прошу довести до всіх державних виконавців для
відома та використання в роботі.
В. о. директора Департаменту Г.В.Стаднік



вгору