Документ v3_11600-04, поточна редакція — Прийняття від 14.09.2004

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2004 Справа N 03-11/300
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В. розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Київський завод шампанських вин "Столичний", м. Київ (далі -
ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний") на рішення господарського суду Черкаської області від
12.03.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.05.2004 зі справи N 03-11/300 за позовом ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський
лікеро-горілчаний завод", м. Черкаси (далі - ТОВ "Черкаський
лікеро-горілчаний завод") про заборону використовувати словесне позначення "Советское",
а також етикетку і кольєретку "Советское шампанское" для
маркування своєї продукції. Судове засідання проведено за участю представників сторін: позивача - Лукаша Т.В., Усенко І.В., Олекси Л.А.
(за довіреністю ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний"), відповідача - Кульчицький С.О. (за довіреністю ТОВ
"Черкаський лікеро-горілчаний завод"). За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Черкаської області від
12.03.2004 (суддя Єфіменко В.В.), залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2004
(колегія суддів у складі: Брайко А.І. - головуючий, судді -
Бившева Л.І., Розваляєва Т.С.), у позові відмовлено. Зазначені
рішення судових інстанцій з посиланням на припис частини 2
статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг" ( 3689-12 ) мотивовано тим, що відповідно до висновків
судового експерта: знак для товарів і послуг за свідоцтвом України N 7298 не має
розрізняльної здатності; застосування ТОВ "Черкаський лікеро-горілчаний завод"
комплекту етикеток "Советское шампанское" не є використанням знака
для товарів і послуг N 7298.
У касаційній скарзі від 11.06.2004 ЗАТ "Київський завод
шампанських вин "Столичний" просить вказані рішення судових
інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити
його позов. Скаргу мотивовано тим, що: свідоцтво на знак для товарів і послуг від 30.09.1996 N 7298
є дійсним, а отже судові інстанції у своїх рішеннях безпідставно
відмовились надати правову охорону словесному позначенню
"Советское", що є порушенням вимог статей 16 та 20 Закону України
"Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ); судові інстанції розглянули питання про відповідність знака
для товарів і послуг за свідоцтвом N 7298 умовам надання правової
охорони всупереч вимогам пункту 3 Постанови Верховної Ради України
від 23.12.1993 N 3771-XII ( 3771-12 ) "Про введення в дію Закону
України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; внаслідок порушення вимог статті 41 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК) судовими
інстанціями перебрано на себе функції судового експерта у
з'ясуванні питання про ступінь схожості між етикетками і
кольєретками, що використовуються відповідачем, та знаком для
товарів і послуг за свідоцтвом N 7298, власником якого є позивач; рішення судових інстанцій грунтуються на висновках судових
експертів, які всупереч вимогам статті 41 ГПК ( 1798-12 ) дали
правову оцінку знаку для товарів і послуг за свідоцтвом N 7298; внаслідок неаргументованого відхилення висновків первинної
експертизи судовими інстанціями порушено засади змагальності
сторін, що закріплені у статті 4-3 ГПК ( 1798-12 ).
У відзиві від 14.06.2004 ТОВ "Черкаський лікеро-горілчаний
завод" вважає доводи скаржника необгрунтованими та такими, що не
відповідають обставинам справи. За висновком відповідача, у
касаційній скарзі не наведено належних підстав для скасування
судових рішень у справі.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК ( 1798-12 ) належним
чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями
обставин у справі та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про наявність підстав для часткового
задоволення касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що: - ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" є
власником свідоцтва від 30.09.1996 N 7298 на комбінований знак для
товарів і послуг 33 класу Міжнародної класифікації товарів і
послуг для реєстрування знаків, об'єкт якого включає словесне
позначення "Советское игристое" на етикетці та кольєретці для вин
і зображувальні елементи у стилізованому вигляді виноградного
грона, листів і лози, розміщених на загальному чорному тлі
прямокутної етикетки з периферійними лініями угорі та внизу, а
також фігурну кольєретку з перерахованими зображеннями та
написами; - за відомостями міжнародного цифрового коду для
ідентифікації бібліографічних даних (526), зазначеними у свідоцтва
від 30.09.1996 N 7298, всі цифрові та словесні позначення, крім
слова "Советское" та зображення медалей, не є предметом
самостійної правової охорони; - у листопаді 2002 року ЗАТ "Київський завод шампанських вин
"Столичний" стало відомо, що ТОВ "Черкаський лікеро-горілчаний
завод" виготовляє та реалізує ігристе вино, маркуючи продукцію
етикеткою зі словесним позначенням "Советское шампанское", без
ліцензії позивача; - судом першої інстанції відхилено висновок первинної судової
експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 08.07.2003
N 1984, проведеної позаштатним експертом Київського
науково-дослідного інституту судових експертиз, за яким етикетка
та кольєретка з нанесеним словесним позначенням "Советское
шампанское", що використовуються ТОВ "Черкаський лікеро-горілчаний
завод", не є тотожними, але схожими до ступеня змішування з
етикеткою та кольєреткою з нанесеним словесним позначенням
"Советское игристое", власником на який є ЗАТ "Київський завод
шампанських вин "Столичний" за свідоцтвом від 30.09.1996 N 7298; - за висновками повторної судової експертизи від 22.01.2004
N 42, проведеної експертами Науково-дослідного інституту
інтелектуальної власності Академії правових наук України, з якими
погодились судові інстанції у справі: комплект етикеток з нанесеним словесним позначенням
"Советское шампанское", що використовуються ТОВ "Черкаський
лікеро-горілчаний завод", не є тотожним або схожим до ступеня
змішування зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом від
30.09.1996 N 7298; знак для товарів і послуг за свідоцтвом від 30.09.1996 N 7298
не має розрізняльної здатності, а отже не відповідає умовам
надання правової охорони; застосування ТОВ "Черкаський лікеро-горілчаний завод"
комплекту етикеток "Советское шампанское" не є використанням знака
для товарів і послуг N 7298.
Причиною спору зі справи стало питання про правомірність
надання ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" судового
захисту способом заборони ТОВ "Черкаський лікеро-горілчаний завод"
використовувати для маркування своєї продукції словесні позначення
"Советское", "Советское шампанское" на етикетці та кольєретці для
вин.
Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про охорону
прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (у редакції Закону
України від 22.05.2003 N 850-IV ( 850-15 ), що був чинний на час
розгляду справи) свідоцтво надає його власнику виключне право
забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше
не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і
послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з
наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна
ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно
наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого
використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів
і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок
такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє
товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про охорону
прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (далі - Закон)
будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені
статтею 16 цього Закону, вважається порушенням прав власника
свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним
законодавством України.
З огляду на викладені приписи Закону ( 3689-12 ) до предмету
доказування у цій справі входять фактичні дані про тотожність або
ступінь схожості протиставлених зображення етикетки і кольєретки,
які є об'єктом знака для товарів і послуг від 30.09.1996 N 7298,
та етикетки та кольєретки з нанесеним словесним позначенням
"Советское шампанское", що використовуються ТОВ "Черкаський
лікеро-горілчаний завод" у цивільному обороті. У встановленні цих
обставин судовими інстанціями допущено суттєві порушення норм
матеріального та процесуального права.
Мотивами суду першої інстанції, з якими погодився суд
апеляційної інстанції, стосовно відхилення висновку первинної
судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від
08.07.2003 N 1984, проведеної позаштатним експертом Київського
науково-дослідного інституту судових експертиз, були зазначення
про те, що експертом акцентовано увагу на порівнянні лише
словесного позначення "Советское" і зображенні медалі на етикетці,
а порівняльний аналіз інших елементів зображення знака відсутній.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону ( 3689-12 ) об'єктом
знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація
позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому
числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори
та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких
позначень, а згідно з частиною 4 цієї ж статті Закону обсяг
правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та
переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується
свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру
зображення знака та переліком товарів і послуг.
Згідно з частиною 5 статті 16 Закону ( 3689-12 ) свідоцтво
надає його власнику виключне право забороняти іншим особам
використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим
Законом, зокрема, позначення, схоже із зареєстрованим знаком,
стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок
такого використання ці позначення і знак можна сплутати.
Відповідно до пункту 4.3.2.4 Правил складання, подання та
розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і
послуг, затвердженого наказом Державного патентного відомства
України від 28.07.1995 N 116 ( z0276-95 ) в редакції наказу
Держпатенту від 20.08.1997 N 72 ( z0416-97 ) (далі - Правила)
позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з
іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому,
незважаючи на окрему різницю елементів. У пункті 4.3.2.8 Правил
встановлено припис про визначення схожості комбінованих позначень,
за яким комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з
комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять
до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи.
Тому судом першої інстанції дано оцінку висновків первинної
судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від
08.07.2003 N 1984 з дотриманням вимог частини першої статті 43 ГПК
( 1798-12 ), яка вимагає, щоб господарський суд оцінював докази за
своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному,
повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом ( 3689-12 ).
Судом першої інстанції допущено, однак, порушення норм
процесуального права у встановленні питань, які мали бути
роз'яснені судовим експертом, при призначенні повторної судової
експертизи. Відповідно до ухвали суду першої інстанції від
25.11.2003 судовий експерт мав, зокрема, відповісти: чи відповідає
товарний знак "Советское игристое" умовам надання правової охорони
(Том 2, а.с. N 23). Отже, за змістом наведеного припису ухвали,
суд вимагає у судового експерта роз'яснити питання права, а не
питання факту.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК ( 1798-12 ) для
роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського
спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає
судову експертизу. У пункті 2 роз'яснення президії Вищого
арбітражного суду України від 11.11.1998 N 02-5/424
( v_424800-98 ) "Про деякі питання практики призначення судової
експертизи" викладено таке: "Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову
експертизу" ( 4038-12 ) судова експертиза - це дослідження
експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ
і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що
перебуває у провадженні, зокрема, суду. Таку ж вимогу вміщує і стаття 41 ГПК ( 1798-12 ), згідно з
частиною першою якої експертиза призначається для з'ясування
питань, що потребують спеціальних знань. Тому неприпустимо ставити
перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним
законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про
відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про
правову оцінку дій сторін тощо".
Внаслідок відповіді на зазначене питання судовий експерт
вийшов за межі своїх повноважень, визначених у статті 41 ГПК
( 1798-12 ).
Судом першої інстанції допущено також порушення норми
процесуального права у встановленні даних про те, що знак для
товарів і послуг за свідоцтвом N 7298 не має розрізняльної
здатності.
У частині п'ятій статті 35 ГПК ( 1798-12 ) визначено: "Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не
доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути
спростовано в загальному порядку".
Предметом спору у цій справі є питання про заборону
використання позначень схожих із зареєстрованим знаком. Тому факт
про дійсність правоохоронного документу на цей знак, а саме
свідоцтва N 7298, є таким, що презюмується, а спростування цього
факту є процесуально можливим лише у справі за позовом про
визнання свідоцтва недійсним на підставі статті 19 Закону
( 3689-12 ). У цій справі відповідачем не подано у встановленому
порядку зустрічний позов про визнання свідоцтва N 7298 недійсним
на підставі відсутності розрізняльної здатності у зареєстрованого
знака. А отже, суд не мав права встановлювати обставини, що
свідчать про недійсність правоохоронного документу, зокрема,
досліджувати фактичні дані про наведену підставу для відмови в
наданні правової охорони.
Судом апеляційної інстанції не виправлено викладені помилки
суду першої інстанції у застосуванні норм процесуального права. Ці
помилки істотно вплинули на правильність оцінки доказів за
правилами, що визначені у статтях 34, 35 та 43 ГПК ( 1798-12 ).
Тому не можна вважати, що судовими інстанціями належним чином
оцінено висновок повторної судової експертизи від 22.01.2004 N 42
та встановлено достовірні факти про ступінь схожості
протиставлених зареєстрованого знака позивача та позначень, що
використовуються відповідачем у цивільному обороті. Ці факти
входять до предмета доказування у справі.
Згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК ( 1798-12 )
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З огляду на викладене для встановлення обставин предмета
доказування справа підлягає передачі на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК ( 1798-12 ), Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Київський завод шампанських вин "Столичний" зі справи N 03-11/300
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від
12.03.2004 та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 11.05.2004 з цієї справи скасувати і передати справу на
новий розгляд до господарського суду Черкаської області.



вгору