Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 21.04.200528/312а
Документ v312a600-05, поточна редакція — Прийняття від 21.04.2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 28/312а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...] розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Артемівська взуттєва фабрика
"Світоч", м. Артемівськ на рішення господарського суду Донецької області від
30.09.2004 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
03.11.2004 р. зі справи N 28/312а за позовом Відкритого акціонерного товариства "Артемівська
взуттєва фабрика "Світоч", м. Артемівськ до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції
Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за участю представників сторін: В С Т А Н О В И В:
Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією за
результатами планової комплексної документальної перевірки ВАТ
"Артемівська взуттєва фабрика "Світоч" за період з 01.07.2001 р.
по 01.04.2004 р. складений акт від 27.05.2004 р.
N 85/23/00308040/ДСК.
Перевіркою виявлені порушення товариством п.п. 3.1.1. п. 3.1.
ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме:
товариством у червні 2003 року не віднесена до складу об'єкта
оподаткування операція з продажу товарів (векселів за додатковою
угодою від 30.06.2003 р. N 1, укладеною з ЗАТ "ХЕЛС") вартістю
1 267 000,00 грн., що за висновком інспекції призвело до заниження
податкових зобов'язань з ПДВ за цей період на суму 253 400,00 грн.
На підставі акта перевірки Артемівською об'єднаною державною
податковою інспекцією оформлене податкове повідомлення-рішення від
01.06.2004 р. N 0000812342/0, яким товариству визначена сума
податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість
у загальній сумі - 380100,00 грн. (у т.ч. основний платіж
253 400,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 126 700,00 грн.).
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем у
судовому порядку, при якому рішенням господарського суду Донецької
області від 30.09.2004 р. у позові відмовлено. Судове рішення
мотивоване тим, що операція з передачі товариством закритому
акціонерному товариству "ХЕЛС" векселів, емітованих
ТОВ "УкрАгроПлюс" та ТОВ "Харківенергоремонт", є товарними, а тому
податок на додану вартість з цих операцій обчислюється та
сплачується у загальному порядку.
За апеляційною скаргою ВАТ "Артемівська взуттєва фабрика
"Світоч" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і
постановою Донецького апеляційного господарського суду від
03.11.2004 р. залишене без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,
ВАТ "Артемівська взуттєва фабрика "Світоч" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення та постанову, розглянути справу за її суттю,
прийняти нове рішення, яким визнати недійсним податкове
повідомлення-рішення від 01.06.2004 р. N 0000812342/0.
В обґрунтування касаційної скарги товариство наводить наступні
твердження: за приписами Законів України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) та "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) предметом операції з продажу товарів,
як об'єкту оподаткування податком на додану вартість, повинна бути
передача права власності на товари за плату або компенсацію, а
також безоплатна передача, тоді як здійснена товариством передача
ЗАТ "ХЕЛС" векселів на підставі додаткової угоди за договором
авалювання векселів не підпадає під визначення п.п. 3.1.1. п. 3.1.
ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки
предметом зазначеного договору є вексельне поручительство
ЗАТ "ХЕЛС" за вексельним зобов'язанням ВАТ "Артемівська взуттєва
фабрика "Світоч"; виконання вексельного поручительства - це
забезпечення однією особою зобов'язання іншої особи за векселем,
при якому не відбувається передача у власність, а отже відсутня
продаж товару (робіт, послуг); відносини за договором про
авалювання регулюються Законом України "Про обіг векселів в
Україні" ( 2374-14 ) та Уніфікованим законом про переказні векселі
та прості векселі ( 995_009 ).
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача,
обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про
наявність підстав для її задоволення з огляду на таке:
Як встановлено судами при розгляді спору ВАТ "Артемівська
взуттєва фабрика "Світоч" у вигляді розрахунків за отримані від
ВАТ "Е.Л." товарно-матеріальні цінності видало останньому простий
вексель N 80351641150102 номіналом 1 477 000,00 грн. зі строком
погашення - 20.12.2002 р. Між ВАТ "Артемівська взуттєва фабрика
"Світоч" та ЗАТ "ХЕЛС" 03.12.2002 р. укладений договір авалювання
векселів, за умовами якого ЗАТ "ХЕЛС" відповідає перед третіми
особами за виконання зобов'язань за векселем N 80351641150102, при
цьому п. 4.1. передбачено, що розрахунки між сторонами
здійснюються шляхом безготівкових розрахунків, заліку зустрічних
однорідних грошових вимог та у інший спосіб, обумовлений в
додаткових угодах. 20.12.2002 р. ВАТ "Артемівська взуттєва фабрика
"Світоч" повідомила ВАТ "Е.Л." про пред'явлення векселя
N 80351641150102 з вимогою про оплату до аваліста цього векселя
ЗАТ "ХЕЛС". На виконання зазначеної угоди ЗАТ "ХЕЛС" сплатило
ВАТ "Е.Л." визначену у простому векселі суму у розмірі
1 477 000,00 грн., набувши прав відповідно до ст. 2 Уніфікованого
закону про переказні векселі та прості векселі ( 995_009 ), проти
особи, зобов'язання якої він забезпечив. Додатковою угодою N 1 до
договору авалювання векселів, укладеною 30.06.2003 р.
ВАТ "Артемівська взуттєва фабрика "Світоч", в порядку розрахунків
передало ЗАТ "ХЕЛС" грошові кошти у сумі 210 000,00 грн. та вісім
векселів на загальну суму 1 267 000,00 грн. Операція з передачі
зазначених векселів розцінена податковою інспекцією як товарна, а
тому остання вважає, що відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР )
товариство повинно було включити цю операцію до складу
оподатковуваних операцій у червні 2003 р.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову,
керувалися приписами п.п. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), якими встановлений
перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування та помилково
дійшли висновку про те, що оскільки здійснена позивачем за
договором авалювання та додатковою угодою до нього операція з
передачі векселів відсутня у цьому переліку, то вона підлягає
оподаткуванню на загальних підставах.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
в даному випадку не можна розцінювати операцію з передачі векселів
за договором про авалювання як товарну, з урахуванням приписів
п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ), якими передбачено, що об'єктом
оподаткування є операції платників податку з продажу товарів
(робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції
з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди
(лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти
застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської
заборгованості заставодавця; ввезення (пересилання) товарів на
митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються
нерезидентами для їх використання або споживання на митній
території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання)
майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України
та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами
митної території України.
Судами не враховані також приписи п. 1.4. ст. 1 цього Закону
( 168/97-ВР ), якими визначено поняття продажу товарів та
встановлено, що не належать до продажу операції з передачі товарів
в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову
(відповідального зберігання), довірчого управління, оренди
(лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають
право власності на такі товари іншій особі. Аваль - є способом
забезпечення виконання вексельного зобов'язання, при якому аваліст
приймає на себе солідарну відповідальність за платіж за векселем,
тобто аваліст забезпечує виконання боржником зобов'язання
будь-якій особі, що є законним векселедержателем. А відтак,
вексельне поручительство не передбачає передачу права власності на
товари (роботи, послуги), а відповідно передані в погашення права
вимоги аваліста до векселедавця векселі є засобом розрахунків за
договором про авалювання і ця операція не підпадає під дію
п.п. 3.1.1. п. 3.1., п.п. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про
податок на додану вартість". Суди попередніх інстанцій, пославшись
на ст. 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості
векселі ( 995_009 ), при цьому не врахували того, що передбачений
цією нормою принцип солідарної відповідальності, який полягає в
однаковій відповідальності основного і солідарного боржника,
встановлює, що у разі виконання авалістом вексельного
зобов'язання, останній набуває права вимоги платежу не тільки від
особи, за яку надано аваль, а й від інших осіб зобов'язаних перед
ним за цим векселем.
З огляду на це, слід дійти висновку про неправомірність
прийнятого податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення
від 01.06.2004 р. N 0000812342/0, яким товариству визначена сума
податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість,
у зв'язку з чим позовні вимоги ВАТ "Артемівська взуттєва фабрика
"Світоч" підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від
30.09.2004 р. та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 03.11.2004 р. зі справи N 28/312а - скасувати.
Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним податкове
повідомлення-рішення від 01.06.2004 р. N 0000812342/0.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Артемівська взуттєва фабрика "Світоч" - задовольнити.



вгору