Про визнання недійсним наказу та зобов'язання вчинити дії
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 17.02.200529/167
Документ v29_1600-05, поточна редакція — Прийняття від 17.02.2005

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 29/167
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
<...> розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Приватного підприємця Б.М.В. на постанову від 09.09.2004 року Київського апеляційного
господарського суду у справі N 29/167 господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємця Б.М.В. до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України про визнання недійсним наказу та зобов'язання вчинити дії в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: не з'явились від відповідача: Дзіпетрук Н.О. (довіреність від
17.02.2005 р. N 1000/21) В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя <...>) від
22.06.2004 року, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду (судді <...>) від
09.09.2004 року, по справі N 29/167 в позові відмовлено повністю.
В касаційній скарзі Приватний підприємець Б.М.В. просить
скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення,
яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм
матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 4-2, 84
ГПК України ( 1798-12 ), ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового" ( 481/95-ВР ), ст. 58 Конституції України
( 254к/96-ВР ), ст.ст. 20, 21, 24 Закону України "Про ліцензування
певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ), п.п. 2, 4
Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р.
N 02-5/422 ( v_422800-96 ) "Про судове рішення".
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника
відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснює
оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами на
підставі ліцензій серії АА N 488422 та серії АА N 488423. Термін
дії зазначених ліцензій з 03 жовтня 2000 р. до 03 жовтня 2005 р.
На зворотному боці зазначених ліцензій стоять відмітки про
поточні сплати за ліцензію. Остання відмітка свідчить про сплату
за період з 03 жовтня 2002 р. по 03 жовтня 2003 р.
Згідно ст. 1 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" N 481/95-ВР ( 481/95-ВР )
від 19.12.1995 р. призупинення ліцензії - тимчасове позбавлення
суб'єкта підприємницької діяльності права на провадження
зазначеної в ліцензії діяльності у разі несплати чергового платежу
за ліцензію.
Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону ( 481/95-ВР ) дія
ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового
платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу,
який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання
суб'єктом підприємницької діяльності відповідного письмового
розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з
моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до
бюджету.
30.10.2003 р. ДААК ДПА України був виданий наказ N 12-7 про
призупинення дії ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними
напоями та тютюновими виробами, виданих ПП Б.М.В.
Листами N 9477/21-4317 від 11.11.2003 р. та N 9944/21-4315
від 25.11.2003 р. ДААК ДПА України повідомив, відповідно, ДПІ у
Городенківському районі Івано-Франківської області та РУ ДААК ДПА
України у Івано-Франківській області та ПП Б.М.В., що дії ліцензій
серії АА N 488422 на право оптової торгівлі алкогольними напоями
та серії АА N 488423 на право оптової торгівлі тютюновими виробами
зупиняються за невнесення чергових платежів з 03.10.03 р.
Станом на 05.06.2003 р. чинним на той момент законодавством
щорічна плата за ліцензії була встановлена в розмірі 5000,00 грн.
за рік.
Згідно з розділом VII Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік"
та деяких інших законодавчих актів" N 849-IV ( 849-15 ) від
22.05.2003 р. було внесено зміни до Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних-напоїв та тютюнових виробів" N 481/95-ВР
( 481/95-ВР ) від 19.12.1995 р. (із змінами та доповненнями),
зокрема відповідно до зміненого абзацу четвертого частини другої
статті 15 вказаного Закону, підвищено розмір плати за ліцензію, а
саме: річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі
алкогольними напоями та тютюновими виробами становить -
50000 гривень. Закон України N 849-IV від 22.05.2003 р. набрав
чинності 06.06.2003 р.
Як вже зазначалось раніше, відповідно до відміток про поточні
сплати за ліцензію, позивачем сплачено за період з 03.10.2002 р.
до 03.10.2003 р. Отже, наступну оплату за ліцензію позивач повинен
був здійснити до 03.10.2003 р., у розмірі встановленому згідно
чинного законодавства України станом на день такого звернення з
відповідною заявою.
Судами встановлено той факт, що з заявою про внесення
відміток на зворотному боці ліцензій про сплату чергових платежів,
позивач звертався в жовтні місяці 2003 р., тобто на момент подання
до відповідного органу заяви річна плата за ліцензію була
встановлена в розмірі 50000,00 грн.
Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України
N 500 ( 500-99-п ) від 31.03.1999 р. видача ліцензій на право
оптової торгівлі спиртом, етиловим, коньячним, плодовим і
виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами,
здійснюється тільки за умови подання довідки відповідного
фінансового органу про надходження коштів до державного бюджету на
підставі поданого заявником платіжного доручення (з відміткою
установи банку про сплату). Відмітка про внесення плати за
ліцензію на наступний рік проставляється на оригіналі ліцензії на
підставі поданих до органу ліцензування документів, а також
довідки державної податкової інспекції про відсутність
заборгованості перед бюджетом. Без відмітки про внесення чергових
платежів дія ліцензії зупиняється.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 05.06.2003 р.
здійснив плату за ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими
виробами на 2003-2005 роки в сумі 10000,00 грн. платіжним
дорученням N 826 від 05.06.2003 р. та плату за ліцензію на право
оптової торгівлі алкогольними напоями на 2003-2005 роки в сумі
10000,00 грн. платіжним дорученням N 825 від 05.06.2003 р., тобто
позивач сплатив за кожну з ліцензій по 5 тис. грн. за два роки.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" N 481/95-ВР ( 481/95-ВР )
від 19.12.1995 р. ліцензія (спеціальний дозвіл) документ
державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької
діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі
видів діяльності протягом визначеного строку.
Статтею 15 зазначеного Закону ( 481/95-ВР ) передбачено, що
імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та
тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами
підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності
ліцензій. Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв
та тютюнових виробів видаються терміном на 5 років органом
виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, плата
за них справляється щорічно і зараховується до бюджету згідно з
чинним законодавством.
Зі змісту даної норми Закону ( 481/95-ВР ) випливає, що
суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у
сфері оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими
виробами, повинні сплачувати річну плату за ліцензію в розмірі,
встановленому чинним законодавством станом на день звернення з
заявою, кожний рік.
Вірним є те, що позивач порушив зазначену норму Закону
( 481/95-ВР ), оскільки сплатив річну плату за ліцензію за два
роки, а не за один, а також сплатив річну плату в меншому розмірі,
ніж було встановлено в Законі станом на день звернення позивача з
відповідною заявою до ДААК ДПА України.
Колегія суддів погоджується з тим, що ДААК ДПА України
правомірно відмовився проставити на зворотному боці ліцензій
відмітки про сплату річних платежів за ліцензії та видав наказ про
призупинення дії ліцензій ПП Б.М.В.
Враховуючи наведене, постанова Київського апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного
законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга
не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та
неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємця Б.М.В. від
04.10.2004 року на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 09.09.2004 року у справі N 29/167 зашити
без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 09.09.2004 року у справі N 29/167 - без
змін.



вгору