Документ v246-400-57, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 17.12.1979, підстава - v2112400-79

           ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ІНСПЕКТОР СРСР 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Головним державним
санітарним інспектором СРСР
16.05.1957 N 246-57
{ Правила втратили чинність на підставі Документа Головного
державного санітарного лікаря СРСР
N 2112-79 ( v2112400-79 ) від 17.12.79 }
САНІТАРНІ ПРАВИЛА
щодо улаштування, утримання та обладнання
молокороздавальних пунктів на промислових підприємствах
(зі змінами, внесеними
від 6 лютого 1961 р. N 352-61)

I. Загальна частина
1. На промислових підприємствах, де організовано постачання
молока, останнє повинно видаватися і споживатися лише в їдальнях
або буфетах підприємств і цехів. У разі відсутності на підприємствах їдалень, буфетів
зберігання, роздача і споживання молока робітниками та службовцями
мають здійснюватися у спеціально виділених з цієї метою
приміщеннях - молокороздавальних пунктах та їх філіях у цехах.
2. Молокороздавальні пункти можуть розміщуватися як в окремо
виділених з цією метою приміщеннях, так і у виробничих будівлях,
за умови ізоляції від виробничих цехів.
3. Відкриття молокороздавальних пунктів і цехових філій
допускається тільки за узгодженням і з дозволу органів Державного
санітарного нагляду.
4. Усі промислові підприємства, як правило, повинні
постачатися лише розфасованим у пляшки або пакети молоком. У разі неможливості отримання молока в пляшках (пакетах),
воно повинно попередньо піддаватися кип'ятінню або пастеризації.
5. Забезпечення молоком робітників та службовців денних,
вечірніх і нічних змін має провадитися окремо. Видача молока
повинна провадитися протягом робочого дня.
6. Не повинні допускатися перебої у доставці молока і видача
молока в особистий посуд.
7. Повинно бути забезпечено безперебійне постачання молока
робітникам та службовцям протягом усіх сезонів року.
II. Санітарні вимоги до улаштування
молокороздавальних пунктів
8. Молокороздавальні пункти повинні мати такі приміщення: 1) приміщення для приймання молока, що надходить, і його
пастеризації (або кип'ятіння); 2) приміщення для охолодження і зберігання молока; 3) кімнату для роздавання і споживання молока; 4) мийну для молочного посуду (бідонів, фляг).
Примітка. У разі неможливості виділення окремого приміщення
для мийної остання може бути розміщена у приміщенні для роздавання
і споживання молока, але за обов'язкової умови відділення її
перегородкою від основного приміщення. Для цехових філій достатньо
мати одну кімнату для роздавання і споживання молока.
9. Для молокороздавальних пунктів повинні виділятися світлі,
сухі й опалювані приміщення. Не допускається улаштування молокороздавальних пунктів у
підвальних приміщеннях. В окремих випадках за дозволом органів Державного санітарного
нагляду допускається розміщення у напівпідвальному приміщенні.
10. До молокороздавальних пунктів повинні бути підведені
водопровід і каналізація.
11. Молокороздавальний пункт повинен мати витяжну вентиляцію
над місцями пастеризації або кип'ятіння молока і віконні прорізи,
що відчиняються, з фрамугами і кватирками.
12. Приміщення молокороздавальних пунктів мають бути
оштукатурені, панелі стін у кімнаті приймання молока і в мийній -
облицьовані плиткою, у кімнаті споживання молока - покриті
масляною або клейовою фарбою. Підлога повинна бути гладкою без
щілин і вибоїн, покриття підлоги має бути виконане з вологостійких
матеріалів, що легко очищуються.
13. Приміщення молокороздавальних пунктів повинні мати
природне освітлення зі світловим коефіцієнтом не нижче 1:8 і бути
забезпечені достатнім штучним освітленням не нижче 50 люкс на
поверхні столів.
14. Для зберігання особистого і санітарного одягу працівників
молокороздавальних пунктів повинно бути виділене спеціальне місце,
обладнане індивідуальними шафами.
III. Обладнання молокороздавальних пунктів
15. Приміщення для охолодження і зберігання молока повинно
бути обладнано холодильними установками (холодильна камера,
холодильна шафа, ванна з льодом) залежно від потужності й розміру
підприємства.
16. Для теплової обробки молока (пастеризація, кип'ятіння)
повинні бути встановлені пастеризатори або, у крайньому випадку,
парові котли. Кип'ятіння молока у бідонах і флягах забороняється.
17. У приміщенні для роздавання і споживання молока
робітниками повинні бути встановлені столи, стільці; столи мають
бути покриті клейонками або скатертинами, допускається покриття
столів кришками зі скла, пластмаси.
18. Приміщення для споживання молока повинні бути забезпечені
вішалками для верхнього одягу і спецодягу. Для миття рук повинні
бути обов'язково передбачені вмивальники з наявністю мила, щіток,
рушника. П.п. 17 і 18 поширюються на цехові філії (1).
_______________
(1) Філії для роздавання і приймання молока в цехах мають
бути обладнані холодильними установками.
19. Приміщення для миття посуду, стаканів, пляшок, бідонів,
фляг та ін. повинні бути обладнані мийними ваннами з підведенням
гарячої і холодної води, а також шафами для зберігання чистого
посуду, стелажами.
20. Біля входу в приміщення молокороздавального пункту
повинні бути встановлені скребки, решітки або мати для очищення
взуття від бруду.
IV. Санітарні вимоги до утримання приміщень і обладнання
21. Усі приміщення молокороздавального пункту повинні
утримуватися у зразковій чистоті, для чого повинно провадитися
ретельне їх прибирання: підлога повинна підмітатися вологим
способом і обов'язково митися, столи, підвіконня, двері -
протиратися вологою ганчіркою.
22. Білення стін, стель повинно провадитися в міру їх
забруднення. Плановий ремонт провадити не рідше одного разу на
рік.
23. Усі металеві частини пастеризаторів, які стикаються з
молоком, після закінчення роботи повинні ретельно промиватися
холодною і гарячою водою із застосуванням 0,5 - 2% розчину
кальцинованої соди з подальшим ополіскуванням окропом; перед
початком роботи вони також обмиваються гарячою водою. Парові котли і фляги з-під молока повинні митися теплою водою
(45 - 48 град.) із додаванням соди й ополіскуватися гарячою водою
при температурі не нижче 90 град. Скляний посуд (пляшки, стакани та ін.) повинен спочатку
обмиватися теплою водою з подальшим миттям у гарячій воді із содою
і потім ополіскуватися і просушуватися (у сушильній шафі, полицях
та ін.). Стакани повинні зберігатися у закритому вигляді у шафі,
пляшки - у спеціальних ящиках.
24. Щітки, мочалки, якими миють посуд, повинні бути після
роботи ретельно вимиті, прокип'ячені, просушені і зберігатися у
спеціально виділеному місці.
25. На молокороздавальному пункті категорично забороняється
зберігання особистих речей працівників, обладнання та інвентарю,
що не мають до нього відношення, а також приготування їжі.
V. Порядок приймання молока
26. При транспортуванні молока на роздавальні пункти
промислових підприємств у флягах, пляшках, пакетах, воно має бути
захищене від атмосферних опадів, пилюки. Під час приймання молока повинна перевірятися цілісність
закупорки пляшок; фляги повинні надходити у запломбованому
вигляді. При порушенні цілісності закупорки пляшок, фляг таке
молоко не повинно прийматися на молокороздавальний пункт.
27. Молоко на роздавальний пункт має надходити із супровідним
документом і відповідати чинному ГОСТу. Забороняється видача
молока з кислотністю вище 21 град.
28. Молоко залежно від виду розливу має надходити на
охолодження (пляшкове, в пакетах) або піддаватися (фляжне молоко)
пастеризації (кип'ятінню).
29. У разі необхідності молоко повинно досліджуватися в
лабораторіях санепідстанцій на відповідність його чинному ГОСТу.
VI. Боротьба з комахами і гризунами
30. Із настанням теплої пори року всі вікна, що
відкриваються, фрамуги і кватирки повинні бути закриті сітками. З
метою боротьби з мухами повинні бути широко використані
протимушині засоби. Застосування отруйних речовин для боротьби з мухами не
допускається.
31. З метою захисту від гризунів усі отвори в стінах, підлозі
повинні бути забиті металевою стружкою із цементом, битим склом.
За наявності гризунів повинні застосовуватися лише механічні
способи боротьби: мишоловки, капкани, верші.
32. У випадках необхідності боротьби із комахами
дезінфекційними засобами або з гризунами - хімічними засобами ця
робота проводиться тільки спеціалістами (дезінфектори,
дератизатори) за узгодженням з органами санітарного нагляду.
VII. Особиста гігієна персоналу
33. Працівники молокороздавального пункту допускаються до
роботи лише після попереднього медичного огляду, обстеження на
туберкульоз з обов'язковою рентгеноскопією грудної клітки та
обстеження з метою виявлення носіїв-збудників кишкових інфекцій та
гельмінтозу. У подальшому ці обстеження проходять у строки, що
встановлюються місцевими органами санепідслужби. Медогляд
проходять раз на квартал і щороку перевіряються на туберкульоз.
34. Особи, які страждають хворобами, переліченими в чинній
Інструкції про обов'язкові медичні огляди, затвердженій Головним
державним санітарним інспектором СРСР 6 лютого 1961 р. N 352-61,
до роботи не допускаються.
35. Працівники молокороздавального пункту зобов'язані
виконувати такі правила особистої гігієни: а) слідкувати за чистотою тіла, рук, взуття, одягу; після
користування убиральнею ретельно мити руки, працювати в чистому
санітарному одязі і дотримуватися чистоти робочого місця; б) обов'язково пройти санітарний мінімум у строки,
встановлені органами Державного санітарного нагляду; в) після проходження медичного огляду пред'являти
адміністрації, у віданні якої перебуває молокороздавальний пункт,
а також за вимогою органів санітарного нагляду особисту медичну
книжку з позначками про медичний огляд.
36. На молокороздавальному пункті обов'язкова наявність
санітарного журналу для запису вказівок і пропозицій органів
санітарного нагляду.
VIII. Відповідальність і контроль за виконанням
санітарних правил
37. Персональна відповідальність за виконання цих санітарних
правил покладається на адміністрацію, у віданні якої перебуває
молокороздавальний пункт.
38. Контроль за виконанням цих правил покладається на органи
санітарно-епідеміологічної служби та персонал медсанчастин і
пунктів охорони здоров'я.



вгору