Документ v1902760-11, поточна редакція — Прийняття від 27.10.2011

                ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
27.10.2011 N 1902/11/13-11
Головам апеляційних
адміністративних судів

У пункті 2 листа Вищого адміністративного суду України
від 02.08.2010 N 1172/11/13-10 ( v1172760-10 ) роз'яснювалося
застосування підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України
від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок
на додану вартість". Указаною нормою, чинною до 1 січня 2011 року,
було передбачено, що реєстрація платника податку на додану
вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема,
у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає
податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти
послідовних податкових місяців або подає таку декларацію
(податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність
оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також
у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації
суб'єктів господарювання.
Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те,
що відсутність оподатковуваних поставок у контексті зазначеної
норми означає відсутність поставок товарів або поставок послуг,
у результаті яких у платника податку-постачальника виникає об'єкт
оподаткування податком на додану вартість та, відповідно,
нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.
Водночас у постанові Верховного Суду України від 23 травня
2011 року у справі N 21-43а11 за позовом приватного підприємства
"Саньсун" до Лівобережної міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Дніпропетровську про скасування акта
та зобов'язання вчинити дії зазначено, зокрема, таке.
Норми Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) "Про податок на додану вартість", як і визначення
понять поставки товарів та послуг, наведені у пункті 1.4 статті 1
цього Закону ( 168/97-ВР ), не дають підстав для розмежування
операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні
оподатковуваної поставки для застосування підпункту "ґ" пункту 9.8
статті 9 Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ), оскільки операція
з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ,
є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція
є продажем, а для іншої - придбанням, у результаті чого у продавця
виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий
кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції
з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.
Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) рішення
Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви
про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування
судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм
матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для
всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй
діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми
права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою
судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду
України.
З урахуванням викладеного адміністративним судам
при розв'язанні спорів, пов'язаних із застосуванням чинного
до 1 січня 2011 року підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону
України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про
податок на додану вартість", належить керуватися правовою позицією
Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23 травня
2011 року у справі N 21-43а11 за позовом приватного підприємства
"Саньсун" до Лівобережної міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Дніпропетровську про скасування акта
та зобов'язання вчинити дії. При цьому пункт 2 листа Вищого
адміністративного суду України від 02.08.2010 N 1172/11/13-10
( v1172760-10 ) враховуватися не повинен.
Цей лист пропонуємо довести до відома суддів окружних
та апеляційних адміністративних судів для врахування при
здійсненні правосуддя.
Голова суду О.Пасенюк



вгору