Про стягнення коштів
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 25.01.200616/65
Документ v16_6600-06, поточна редакція — Прийняття від 25.01.2006

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2006 Справа N 16/65
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з
обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 у справі господарського суду Миколаївської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека
Біокон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АФТ ЛТД" про стягнення 3 643,85 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Ковальчук М.І. - дов. N 18/05 від 01.05.05 від відповідача: не з'явилися В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 15.06.2005 господарського суду Миколаївської
області позовні вимоги задоволені частково. Стягнено з ТОВ "АФТ
ЛТД" на користь ТОВ "Аптека Біокон" 214,50 грн. - пені,
164,54 грн. - штрафу, 83,59 грн. - збитків від інфляції,
35,73 грн. - 3% річних, 60,01 грн. - держмита та 69,43 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 25.10.2005 Одеського апеляційного
господарського суду рішення від 15.06.2005 господарського суду
Миколаївської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ст. 44 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) передбачає
відшкодування суму вигляді судових витрат, які були сплачені
стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким
представникам.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Аптека Біокон"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати. Основним аргументом касаційної
скарги є те, що господарськими судами порушені норми матеріального
права, а саме незастосовні норми ст. 611 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ), ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу
України ( 436-15 ), ст. 59 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Господарськими судами встановлено, що ТОВ "Аптека Біокон" і
"АФТ ЛТД" 09.03.2004 укладено договір купівлі-продажу лікарських
засобів за N 0135. На виконання умов договору позивач поставив
відповідачу лікарські засоби на загальну суму 3934,87 грн. за
накладними N 979911 від 09.12.2004 та за N 996709 від 15.12.2004.
ТОВ "АФТ ЛТД" частково сплатив вартість отриманого товару в
розмірі 2289,38 грн., отже, заборгованість відповідача перед
позивачем за договором складає 1645,49 грн., яка була предметом
розгляду даного спору.
ТОВ "Аптека Біокон" та ПП "Юридична фірма "Евіданс" уклали
договір про надання юридичних послуг N 358/2 від 29.04.2005 на
суму 1500 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що інтереси позивача
представляла представник за довіреністю, яка не є адвокатом, що
діяла на підставі договору.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) передбачено, що до складу судових витрат входить
оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за
участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому
випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги
надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими
документами.
Крім того, відповідно до статті 28 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) справи юридичних осіб в
господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень
наданих їм законом та установчими документами, через свого
представника.
Вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі
осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському
суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду
України від 16.11.2000 за N 13-рп/2000 ( v013p710-00 ).
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи,
повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені
підприємства, організації. Довіреність видається за підписом
керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується
печаткою підприємства, організації.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) витрати, що підлягають
сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому
Законом України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ). Дія вказаного закону
поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Отже, відшкодування сум в якості судових витрат, які були
сплачені стороною за отримання послуг, проводиться лише адвокатам,
а не будь-яким представникам.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 25.10.2005 Одеського апеляційного
господарського суду зі справи N 16/65 залишити без змін.
Головуючий В.С.Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко



вгору