Про усунення перешкод у здійсненні права власності
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 20.12.200622/329-04-11026
Документ v1102600-06, поточна редакція — Прийняття від 20.12.2006

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2006 Справа N 22/329-04-11026
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 15.02.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Кривди Д.С. суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. розглянувши касаційні скарги ПП П.І.М. на постанову від 15.03.05 Одеського апеляційного
господарського суду у справі N 22/329-04-11026 господарського суду Одеської області за позовом ТОВ "Авантазія" до Затоківської селищної ради про усунення перешкод у здійсненні права власності за участю представників сторін від позивача: у засідання не прибули від відповідача: у засідання не прибули від скаржника: Путь І.М. В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Авантазія" звернулось до господарського суду Одеської
області з позовом до Затоківської селищної ради про усунення
перешкод у здійсненні права власності на будівлі і споруди
рятувальних станцій "Затока", "Загар" і зимової бази ТОВРЯТВОД,
розташованих у смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської
області та виселення відповідача з приміщень цих будівель.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що
право власності на спірні будівлі та споруди належить Затоківській
територіальній громаді. Також відповідач зазначив про розгляд без
його участі справ про визнання дійсними договорів, згідно з якими
позивач придбав спірні об'єкти.
Рішенням від 14.01.05 господарський суд Одеської області
(суддя Торчинська Л.О.) позов задовольнив у повному обсязі.
Постановою від 15.03.05 Одеський апеляційний господарський
суд (колегія суддів у складі: Разюк Г.П. - головуючого,
Петрова М.С., Колоколова С.І.) рішення суду першої інстанції
залишив без змін.
Ухвалою від 16.11.06 Вищий господарський суд України
призначив до розгляду клопотання про прийняття до касаційного
провадження касаційної скарги ПП П.І.М. як особи не залученої до
участі у справі.
ПП П.І.М. доводить, що рішення та постанова у справі
стосуються його прав та обов'язків як користувача земельної
ділянки, на якій розташовані спірні будівлі та споруди. У зв'язку
з цим ПП П.І.М. заявив вимоги про скасування рішення і постанови
на підставі п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) та
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 23.11.06 Вищий господарський суд України
призначив до розгляду клопотання про відновлення пропущеного
процесуального строку та прийняття до касаційного провадження
касаційної скарги відповідача.
Касаційна скарга відповідача мотивована неправомірністю
застосування судами ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) щодо рішень
господарського суду Одеської області від 30.05.03 у справах
N 15/154-03-3577 та N 15/155-03-3578, оскільки відповідач не був
залучений до участі у цих справах, а також зважаючи на їх
скасування рішеннями господарського суду Одеської області від
05.03.05, прийнятими в результаті перегляду справ за
нововиявленими обставинами.
У судовому засіданні колегія дійшла висновку про порушення
касаційного провадження за касаційною скаргою ПП П.І.М. як особи
незалученої до участі у справі, рішення та постанова в якій
стосуються її прав та обов'язків, зважаючи на рішення Затоківської
селищної ради від 29.12.03 про дозвіл на розробку проектів відводу
ПП П.І.М. земельних ділянок для будівництва та обслуговування
рятувальних станцій, зокрема спірної у справі станції "Затока".
Касаційну скаргу Затоківської міської ради ухвалою Вищого
господарського суду України від 20.12.06 повернуто скаржнику без
розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 )
через недоведення поважних причин пропуску строку для подання
касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
скаржника, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи
з наступного.
При вирішенні справи суди першої та апеляційної інстанцій
виходили з того, що позивач на підставі договорів від 28.03.03 та
додаткових угод до цих договорів від 31.03.03 придбав у
громадської організації "Товариство рятування на водах Одеської
області" зимову базу ТОВРЯТВОД, нежитлові будівлі і споруди
рятувальних станцій "Затока" та "Загар", які розташовані у
смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Рішеннями господарського суду Одеської області від 30.05.03 у
справах N 15/154-03-3577, N 15/155-03-3578 вказані договори
купівліпродажу та додаткові угоди до цих договорів визнані
чинними, а також визнано право власності, що виникло у позивача на
підставі цих договорів.
При цьому суд першої інстанції безпідставно застосував до
вказаних судових рішень положення ч. 2 ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ), не зважаючи на те, що Затоківська селищна рада не
брала участі в розгляді вказаних справ.
Суд апеляційної інстанції щодо зазначених судових рішень не
застосовував вимоги ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ), але при
вирішенні спору також виходив з встановлення відповідних прав
позивача рішеннями господарського суду Одеської області від
30.05.03 у справах N 15/154-03-3577, N 15/155-03-3578, зазначивши
в своїй постанові про те, що вказані рішення не оскаржувалися,
скасовані не були та набрали законної сили.
У судовому засіданні касаційної інстанції скаржник посилався
на обставини скасування на момент розгляду даної справи судом
апеляційної інстанції рішень господарського суду Одеської області
від 30.05.03 у справах N 15/154-03-3577, N 15/155-03-3578 згідно з
рішеннями господарського суду Одеської області від 05.03.05,
прийнятими в результаті перегляду справ за нововиявленими
обставинами. Зважаючи на межі перегляду справи в касаційній
інстанції, судова колегія не має права надавати оцінку вказаним
обставинам.
Проте з постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що
суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність у
позивача права власності на спірне майно з огляду на встановлення
цих прав рішеннями від 30.05.03 господарського суду Одеської
області у справах N 15/154-03-3577, N 15/155-03-3578, належним
чином не дослідив обставини чинності цих рішень.
Разом з тим, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду
України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 N 11
( v0011700-76 ) "Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Предметом позовних вимог у даній справі визначено усунення
перешкод у здійсненні права власності на спірне майно та виселення
відповідача.
Припинення дії, яка порушує право, є одним із способів
захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч. 2 ст. 16
ЦК України ( 435-15 ). Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа
має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,
невизнання або оспорювання. Стаття 1 ГПК України ( 1798-12 )
передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського
суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і
охоронюваних законом інтересів.
Суди при вирішенні спору дійшли висновку про наявність у
позивача права власності на спірне майно та порушення цих прав, а
відтак з метою захисту прав позивача задовольнили позов,
зобов'язавши Затоківську селищну раду не чинити перешкоди позивачу
у здійсненні права власності на спірне майно, а також зазначили
про виселення відповідача.
При цьому стосовно факту порушення відповідних прав позивача
в рішенні та постанові у справі зазначено лише, що у приміщеннях
рятувальних станцій та зимової бази ТОВРЯТВОД знаходяться
представники Затоківської селищної ради і це відповідачем не
заперечується.
Тобто фактичні обставини щодо розташування у спірних
приміщеннях саме Затоківської селищної ради, зокрема її
працівників або майна, судами не досліджувались. Проте
встановлення обставин розташування у спірних приміщеннях майна, що
належить певній особі, є суттєвим для вирішення спору про
виселення.
Разом з тим, звертаючись з касаційною скаргою, ПП П.І.М.
послався на наявність рішення Затоківської селищної ради від
29.12.03 про дозвіл на розробку проектів відводу ПП П.І.М.
земельних ділянок для будівництва та обслуговування рятувальних
станцій, зокрема спірної у справі станції "Затока".
Вказане рішення при розгляді справи не отримало жодної
правової оцінки щодо його правових наслідків та виникнення на його
підставі певних прав і обов'язків у відповідних осіб, зокрема
ПП П.І.М. щодо експлуатації спірного у справі майна. А в силу п. 3
ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) прийняття господарським
судом рішення або постанови, що стосується прав і обов'язків осіб,
які не були залучені до участі в справі, є безумовною підставою
для скасування судових рішень.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про
недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні
спору у справі вимог ст.ст. 4-3, 4-7, 43, 84, 105 ГПК України
( 1798-12 ) щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин
справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і
постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам
матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів
та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів
належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з
додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для
встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих
обставин та залучення до участі у справі всіх осіб, прав і
обов'язків яких стосуються спірні правовідносини.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12
ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ПП П.І.М. задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 14.01.05
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
15.03.05 у справі N 22/329-04-11026 скасувати, а справу передати
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький



вгору