![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Державної
судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"про визнання спільної часткової власності, визнання
недійсними договорів купівлі-продажу та визнання недійсним
реєстраційного посвідчення на право власностіРішенням від 19.01.2006 господарського суду Одеської області
у задоволенні позовних вимог відмовлено щодо визнання спільної
часткової власності у молочному комплексі, розташованому у
Іванівському районі, с. Благоєво, вул. Радянської Армії, 181,
визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання
недійсним реєстраційного посвідчення на право власності.Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст.ст. 33, 34
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської
області Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське
пароплавство" звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить його скасувати, посилаючись на те, що
судом порушені норми матеріального та процесуального права,
зокрема, ст.ст. 113, 114, 431, 432 Цивільного кодексу України
( 435-15 ), ст.ст. 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ). Згідно з чинним на момент укладення спірних
договорів законодавством України спільна діяльність не передбачає
передачу права власності на майно від одного її учасника іншому,
можливі лише утворення спільної часткової власності за
результатами сумісної діяльності або внесків учасників.Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.Господарським судом встановлено, що Державна судноплавна
компанія "Чорноморське морське пароплавство" та колгосп
"Благоєво", правонаступником якого є КСП "Благоєво", 20.11.1990
уклали договір про організацію сумісної діяльності для здійснення
будівництва м'ясомолочного комплексу та подальшого його
використання.01.01.1999 позивач та спільне українсько-грецьке підприємство
ТОВ "ВЕККА" уклали договір позики, відповідно до якого позивачу
надана позика в сумі 250000 грн., з терміном повернення до
15.07.1999.13.02.1999 сторони підписали додаткову угоду, за якою
позикодавець приймає борг з розрахунку 215 000 грн. долею
позичальника у спільному майні - м'ясомолочного комплексу. Доля
позичальника склала 5%.За угодою від 05.01.1999 між Державною судноплавною компанією
"Чорноморське морське пароплавство" та СУГП "ВЕККА" Державна
судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" уступила
свою долю в розмірі 215 000 грн., що складає 5% у спільному майні.15.02.1999 Державна судноплавна компанія "Чорноморське
морське пароплавство", КСП "Благоєво" та СУГП "ВЕККА" уклали
договір N 1/99-ЧМП про сумісну діяльність з поновлення нормальної
рентабельної експлуатації м'ясомолочного комплексу, терміном дії з
15.02.1999 до 15.02.2009.КСП "Благоєво" (продавець) та ВКФ "Таис ЛТД", що діяла від
імені та в інтересах спільного українсько-грецького підприємства
ТОВ "ВЕККА" (покупець), 17.02.1999 уклали договір купівлі-продажу
нерухомого майна, згідно якого продавець продав належне йому на
праві власності нерухоме майно, яке складається з будівель та
споруд м'ясомолочного комплексу.ВКФ "Таис ЛТД", що діяла від імені та в інтересах спільного
українсько-грецького підприємства ТОВ "ВЕККА" (продавець) та СГП
"ВЕККА" (покупець) 05.04.2001 уклали договір купівлі-продажу
нерухомого майна, згідно якого продавець продав належне йому на
праві власності нерухоме майно, яке складається з будівель та
споруд м'ясомолочного комплексу.На підставі зазначеного договору СГП "ВЕККА" зареєструвало у
Іванівському БТІ право власності на м'ясомолочний комплекс, який
розташований за адресою: с. Благоєво, вул. Радянської Армії, 181,
Іванівського району Одеської області, які є належними
правовстановлювальними документами, на даний час не скасовані і не
визнані недійсними, а отже є чинними.Господарським судом встановлено, що у позивача відсутнє право
спільної часткової власності у м'ясомолочному комплексі,
розташованого за адресою: с. Благоєво, вул. Радянської Армії, 181,
Іванівського району Одеської області і тому судом правомірно
відмовлено в задоволенні позовних вимог, з підстав що позивачем не
надано належних доказів у підтвердження своїх вимог та не наведено
правових підстав його права на частину власності у м'ясомолочному
комплексі.Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) передбачено, що обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому рішення відповідає чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для його скасування немає.На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Про визнання спільної часткової власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання недійсним реєстраційного посвідчення на право власності
Про визнання спільної часткової власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання недійсним реєстраційного посвідчення на право власності
Вищий господарський суд;
Постанова, Справа
від 29.03.2006
№ 30/450-05-10988
Документ v1098600-06, поточна редакція — Прийняття від 29.03.2006